Степова гадюка | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Степова гадюка | ||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Vipera renardi (Christoph, 1861) | ||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Гадю́ка степова́, або гадю́ка Ре́нарда (Vipera renardi) — вид отруйних змій роду гадюк родини гадюкові, що мешкає в Європі і Азії, зокрема й на терені України.
Опис
Рівнинна степова гадюка — велика змія з довжиною тіла близько 550 мм і довжиною хвоста 70—90 мм, самки часто більші за самців. У Поволжі максимальна довжина тіла самців досягає 610 мм, самок — 630 мм. Голова злегка витягнута, краї морди підведені. Верхня поверхня голови попереду лобового і надочноямкові щитків покрита дрібними щитками неправильної форми. Міжщелепний щиток зазвичай торкається одного апікального щитка. Носовий отвір прорізано в нижній частині носового щитка. Навколо середини тулуба — 19—21 ряд лусок. Черевних щитків — 120—152, підхвостовому — 20—32 пари.
Зверху гадюка забарвлена в буро-сірі тони, з світлішою серединою спини і з чорною або темно-коричневою зигзагоподібної смугою по хребту, іноді розбитою на окремі плями. З боків тулуба — ряд темних нерізких плям. На верхній стороні голови розташований темний малюнок. Черево сіре, зі світлими крапками. Меланісти дуже рідкісні і зустрічаються, зокрема, у Самарській області.
Поширення
Ареал охоплює Україну (Крим, Запорізька область, Херсонська область), Казахстан, Росію (степова і лісостепова зони європейської частини, степові райони Передкавказзя і Великого Кавказу, Південного Сибіру. На півночі ареал досягає Волзько-Камського краю, на сході — Алтаю і Джунгарії.)
Спосіб життя
Степова гадюка — типовий мешканець рівнинних і гірських полинових степів, зустрічається також на остепнених альпійських луках, сухих схилах з чагарником, в глинистих ярах і напівпустельних місцевостях. У гори піднімається до 2500—2700 метрів над рівнем моря. В основних місцях проживання степова гадюка — звичайний вид. Іноді спостерігаються локальні скупчення до декількох десятків особин на 1 га. На півночі Нижнього Поволжя (північна межа ареалу виду) гадюка поширена широко, але мозаїчно, і її чисельність не перевищує 2—5 особин на гектар, а на окремих ділянках Саратовської області вона становить від 4 до 9 особин на гектар. У Центральному Передкавказзі змія зустрічається спорадично в усіх природних ландшафтах та їх похідних. Щільність населення максимальна у степових ландшафтах, де вона досягає 6,67 особин/га. У Калмикії середня щільність населення 0,5 ос./га, на південному заході республіки — 5—6 ос./га, а в «зміїних осередках» досягає 10—12 особин . Сезон активності триває з кінця березня — квітня по жовтень. Після зимової сплячки з'являється при температурі не нижче 4—8 °C. Навесні гадюка зустрічається на поверхні вдень, а в літні місяці — вранці і ввечері. Тривалість сезону активності в Передкавказзі становить 210—225 діб. Період спаровування в квітні-травні; в серпні самки приносять 3—10 дитинчат довжиною 130—160 мм. У Передкавказзі вагітність триває 90—120 діб, самиця приносить від 4 до 24 дитинчат в липні-вересні. Довжина новонароджених особин 110—130 мм при масі тіла 3,2—4,4 г. Статевозрілості досягають на третьому році життя при довжині тулуба 270—300 мм.
На суші гадюка пересувається досить повільно, але добре плаває і може підійматися на гілки чагарників і низькорослих дерев. У пошуках їжі вона відвідує колонії мишоподібних гризунів і гнізда птахів.
Степова гадюка полює на дрібних хребетних тварин (мишоподібні гризуни, пташенята наземногніздових птахів та ящірки), прямокрилих комах (сарана, коники, цвіркуни) і павукоподібних. Молоді гадюки харчуються комахами і дрібними ящірками.
Раніше степова гадюка використовувалася для отримання отрути, але через різке скорочення чисельності цей промисел припинений. У багатьох районах (наприклад, в Україні) через розорювання земель вона практично зникла або збереглася лише на невеликій території. У всіх європейських країнах цей вид значиться під охороною Бернської конвенції, якщо перебуває під загрозою зникнення.
Охорона
У всіх європейських країнах перебуває під охороною Бернської конвенції як вид, що перебуває під загрозою зникнення. Популяція різко падає у зв'язку з розорюванням земель. Додана до Анотованого переліку таксонів і популяцій, які потребують особливої уваги до їх стану у природному середовищі. Вид включено до Червоної книги України.
Примітки
- Vipera renardi (Christoph 1861). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/.
- Ананьєва Н. Б., Боркін Л. Я., Даревский І. С., Орлів Н. Л., 1998. Земноводні та плазуни. Енциклопедія природи Росії. М.: ABF.576 з
- Бакієв А. Г., Кривошеєв В. А., Файзулін А. І., 2002. Нижчі наземні хребетні (земноводні, плазуни) Самарської і Ульяновської областей: Методичний посібник для студентів. Ульяновс: УлГУ. 86 з
- Кірєєв В. А., 1983. Тваринний світ Калмикії. Земноводні та плазуни. Еліста: Калмицьке книжкове вид-во. 112 с.
Посилання
- Позвоночные животный России: Степная гадюка [ 2 липня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Гадюка степова в Червоній книзі України [ 2 серпня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepova gadyuka Stepova gadyuka Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Zauropsidi Sauropsida Ryad Luskati Squamata Pidryad Scleroglossa Infraryad Zmiyi Serpentes Nadrodina Colubroidea Rodina Gadyukovi Viperidae Pidrodina Gadyukovi Rid Gadyuka Vipera Vid Gadyuka stepova Binomialna nazva Vipera renardi Christoph 1861 Sinonimi Pelias renardi Christoph 1861 Coluber renardi Cristoph 1861 Acridophaga uralensis Reuss 1925 Vipera ursinii renardi Posilannya Vikishovishe Vipera renardi Vikividi Vipera renardi EOL 790155 ITIS 1058459 MSOP 157268 NCBI 927686 Gadyu ka stepova abo gadyu ka Re narda Vipera renardi vid otrujnih zmij rodu gadyuk rodini gadyukovi sho meshkaye v Yevropi i Aziyi zokrema j na tereni Ukrayini OpisRivninna stepova gadyuka velika zmiya z dovzhinoyu tila blizko 550 mm i dovzhinoyu hvosta 70 90 mm samki chasto bilshi za samciv U Povolzhi maksimalna dovzhina tila samciv dosyagaye 610 mm samok 630 mm Golova zlegka vityagnuta krayi mordi pidvedeni Verhnya poverhnya golovi poperedu lobovogo i nadochnoyamkovi shitkiv pokrita dribnimi shitkami nepravilnoyi formi Mizhshelepnij shitok zazvichaj torkayetsya odnogo apikalnogo shitka Nosovij otvir prorizano v nizhnij chastini nosovogo shitka Navkolo seredini tuluba 19 21 ryad lusok Cherevnih shitkiv 120 152 pidhvostovomu 20 32 pari Zverhu gadyuka zabarvlena v buro siri toni z svitlishoyu seredinoyu spini i z chornoyu abo temno korichnevoyu zigzagopodibnoyi smugoyu po hrebtu inodi rozbitoyu na okremi plyami Z bokiv tuluba ryad temnih nerizkih plyam Na verhnij storoni golovi roztashovanij temnij malyunok Cherevo sire zi svitlimi krapkami Melanisti duzhe ridkisni i zustrichayutsya zokrema u Samarskij oblasti PoshirennyaAreal ohoplyuye Ukrayinu Krim Zaporizka oblast Hersonska oblast Kazahstan Rosiyu stepova i lisostepova zoni yevropejskoyi chastini stepovi rajoni Peredkavkazzya i Velikogo Kavkazu Pivdennogo Sibiru Na pivnochi areal dosyagaye Volzko Kamskogo krayu na shodi Altayu i Dzhungariyi Sposib zhittyaStepova gadyuka tipovij meshkanec rivninnih i girskih polinovih stepiv zustrichayetsya takozh na ostepnenih alpijskih lukah suhih shilah z chagarnikom v glinistih yarah i napivpustelnih miscevostyah U gori pidnimayetsya do 2500 2700 metriv nad rivnem morya V osnovnih miscyah prozhivannya stepova gadyuka zvichajnij vid Inodi sposterigayutsya lokalni skupchennya do dekilkoh desyatkiv osobin na 1 ga Na pivnochi Nizhnogo Povolzhya pivnichna mezha arealu vidu gadyuka poshirena shiroko ale mozayichno i yiyi chiselnist ne perevishuye 2 5 osobin na gektar a na okremih dilyankah Saratovskoyi oblasti vona stanovit vid 4 do 9 osobin na gektar U Centralnomu Peredkavkazzi zmiya zustrichayetsya sporadichno v usih prirodnih landshaftah ta yih pohidnih Shilnist naselennya maksimalna u stepovih landshaftah de vona dosyagaye 6 67 osobin ga U Kalmikiyi serednya shilnist naselennya 0 5 os ga na pivdennomu zahodi respubliki 5 6 os ga a v zmiyinih oseredkah dosyagaye 10 12 osobin Sezon aktivnosti trivaye z kincya bereznya kvitnya po zhovten Pislya zimovoyi splyachki z yavlyayetsya pri temperaturi ne nizhche 4 8 C Navesni gadyuka zustrichayetsya na poverhni vden a v litni misyaci vranci i vvecheri Trivalist sezonu aktivnosti v Peredkavkazzi stanovit 210 225 dib Period sparovuvannya v kvitni travni v serpni samki prinosyat 3 10 ditinchat dovzhinoyu 130 160 mm U Peredkavkazzi vagitnist trivaye 90 120 dib samicya prinosit vid 4 do 24 ditinchat v lipni veresni Dovzhina novonarodzhenih osobin 110 130 mm pri masi tila 3 2 4 4 g Statevozrilosti dosyagayut na tretomu roci zhittya pri dovzhini tuluba 270 300 mm source source source source source source source source Gadyuka u Samarskomu lisi Na sushi gadyuka peresuvayetsya dosit povilno ale dobre plavaye i mozhe pidijmatisya na gilki chagarnikiv i nizkoroslih derev U poshukah yizhi vona vidviduye koloniyi mishopodibnih grizuniv i gnizda ptahiv Stepova gadyuka polyuye na dribnih hrebetnih tvarin mishopodibni grizuni ptashenyata nazemnognizdovih ptahiv ta yashirki pryamokrilih komah sarana koniki cvirkuni i pavukopodibnih Molodi gadyuki harchuyutsya komahami i dribnimi yashirkami Ranishe stepova gadyuka vikoristovuvalasya dlya otrimannya otruti ale cherez rizke skorochennya chiselnosti cej promisel pripinenij U bagatoh rajonah napriklad v Ukrayini cherez rozoryuvannya zemel vona praktichno znikla abo zbereglasya lishe na nevelikij teritoriyi U vsih yevropejskih krayinah cej vid znachitsya pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi yaksho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya OhoronaU vsih yevropejskih krayinah perebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi yak vid sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Populyaciya rizko padaye u zv yazku z rozoryuvannyam zemel Dodana do Anotovanogo pereliku taksoniv i populyacij yaki potrebuyut osoblivoyi uvagi do yih stanu u prirodnomu seredovishi Vid vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini PrimitkiVipera renardi Christoph 1861 Fauna Europaea http www faunaeur org Ananyeva N B Borkin L Ya Darevskij I S Orliv N L 1998 Zemnovodni ta plazuni Enciklopediya prirodi Rosiyi M ABF 576 z Bakiyev A G Krivosheyev V A Fajzulin A I 2002 Nizhchi nazemni hrebetni zemnovodni plazuni Samarskoyi i Ulyanovskoyi oblastej Metodichnij posibnik dlya studentiv Ulyanovs UlGU 86 z Kiryeyev V A 1983 Tvarinnij svit Kalmikiyi Zemnovodni ta plazuni Elista Kalmicke knizhkove vid vo 112 s PosilannyaPozvonochnye zhivotnyj Rossii Stepnaya gadyuka 2 lipnya 2021 u Wayback Machine ros Gadyuka stepova v Chervonij knizi Ukrayini 2 serpnya 2015 u Wayback Machine