V838 Єдинорога (V838 Mon) — рідкісна змінна зоря в сузір'ї Єдинорога, що перебуває на відстані близько 20 000 світлових років (6 кпк) від Сонця. Зоря пережила серйозний спалах на початку 2002 року. Спочатку передбачалося, що це був спалах нової, але пізніше така гіпотеза була спростована. Причина спалаху досі незрозуміла, але було висунуто кілька гіпотез, наприклад, що вибух пов'язаний з процесами вмирання зірки та поглинання супутника або планет. Температура поверхні V838 Єдинорога — 3270 кельвінів, радіус — 380 радіусів Сонця, світність — у 15 000 разів більша за світність Сонця. Оцінки маси коливаються від 5 до 10 мас Сонця.
Викид речовини
6 січня 2002 року в сузір'ї Єдинорога було помічено невідому зорю, яка збільшувала свою яскравість. Початкова крива блиску нагадувала нову: спалах, що відбувається, коли на поверхні білого карлика накопичується достатньо газоподібного водню із зорі-супутника. Тому вона була позначена як «Nova Monocerotis 2002». Видима зоряна величина досягла максимуму (6,75) 6 лютого 2002 року, після чого, як і очікувалося, почала швидко тьмяніти. Однак на початку березня яскравість зорі знову збільшилася, особливо в інфрачервоному діапазоні. Ще одне збільшення яскравості в інфрачервоному діапазоні сталося на початку квітня. У 2003 році видима зоряна величина зменшилася до 15,6, і зоря тоді виглядала як червоний надгігант, а не блакитний гігант головної послідовності. Крива блиску, зумовлена викидом речовини, не була схожа на інші викиди. У 2009 році зоря була приблизно в 15 000 разів яскравіше за Сонце, за відсутності міжзоряного поглинання, її видима зоряна величина могла б становити 8,5.
Збільшення яскравості викликано швидким розширенням зовнішніх шарів зорі. Спостереження за допомогою інструмента [en] показали, що радіус зорі на той момент становив 1570 ± 400 радіусів Сонця, підтверджуючи таким чином більш ранні обчислення. До 2014 року радіус зменшився до 750 ± 200 сонячних (трохи менше радіуса Бетельгейзе). Однак поточні оцінки відстані й радіусу приблизно на 25 % нижчі, ніж передбачалося в цих роботах[].
Світлова луна
Під час спалаху було зафіксовано — внаслідок відбиття світла спалаху від хмар газу та пилу виникла ілюзія, що швидкість світла нібито перевищувала світлову. Так, за кілька місяців туманність збільшила свій видимий розмір із 4 до 7 світлових років. Розширення цієї луни тривало до 2010 року.
Див. також
Примітки
- Загрузить анимацию (713 Кб). оригіналу за 7 березня 2007. Процитовано 7 січня 2009.
- Tylenda, R.; Soker, N.; Szczerba, R. On the progenitor of V838 Monocerotis // Astronomy and Astrophysics. — 2005. — Vol. 441, no. 3 (10). — P. 1099—1109. — arXiv:astro-ph/0412183. — Bibcode: . — DOI: . Процитовано 2006-08-10.
- Brown, N. J. IAU Circular No. 7785. — 2002. — Число 10. — 1. — Bibcode: .
- Bond, Howard E.; Henden, Arne; Levay, Zoltan G.; Panagia, Nino; Sparks, William B.; Starrfield, Sumner; Wagner, R. Mark; Corradi, R. L. M.; Munari, U. An energetic stellar outburst accompanied by circumstellar light echoes // Nature : journal. — 2003. — Vol. 422, no. 6930, (3). — P. 405—408. — arXiv:astro-ph/0303513. — Bibcode: . — DOI: . — PMID 12660776 .
- Tylenda, R.; Kamiński, T.; Schmidt, M.; Kurtev, R.; Tomov, T. High-resolution optical spectroscopy of V838 Monocerotis in 2009 // Astronomy and Astrophysics : journal. — 2011. — Vol. 532 (6 July). — P. A138. — arXiv:1103.1763. — Bibcode: . — DOI: .
- 4,83 − 2,5×log(15000) + 5×log(6500/10) ≈ 8,5
- Lane, B. F.; Retter, A.; Thompson, R. R.; Eisner, J. A. Interferometric Observations of V838 Monocerotis // The Astrophysical Journal. — The American Astronomical Society, 2005. — Vol. 622, no. 2 (4). — P. L137–L140. — arXiv:astro-ph/0502293. — Bibcode: . — DOI: .
- Chesneau, Olivier; Millour, Florentin; De Marco, Orsola; Bright, S. N.; Spang, Alain; Banerjee, D. P. K.; Ashok, N. M.; Kaminski, T.; Wisniewski, John P.; Meilland, Anthony; Lagadec, Eric. V838 Monocerotis: the central star and its environment a decade after outburst // Astronomy : journal. — 2014. — Vol. 569 (6 July). — P. L3. — arXiv:1407.5966. — Bibcode: . — DOI: .
- Sparks, W. B.; Bond, H. E.; Cracraft, M.; Levay, Z.; Crause, L. A.; Dopita, M. A.; Henden, A. A.; Munari, U.; Panagia, N.; Starrfield, S. G.; Sugerman, B. E.; Wagner, R. M.; l. White, R. V838 Monocerotis: A Geometric Distance from Hubble Space Telescope Polarimetric Imaging of Its Light Echo // The Astronomical Journal : journal. — IOP Publishing, 2008. — Vol. 135, no. 2 (6 July). — P. 605—617. — arXiv:0711.1495. — Bibcode: . — DOI: .
- Britt, Robert Roy; Bond, Howard (27 березня 2003). Hubble Chronicles Mysterious Ouburst with 'Eye-Popping' Pictures. Space.com. оригіналу за 10 квітня 2003.(англ.)
- Hubble watches light echo from mysterious erupting star. European Space Agency. 26 березня 2007. Архів оригіналу за 6 травня 2012. Процитовано 11 серпня 2010.(англ.)
Посилання
- «Коли таємне стає явним — феномен світлової луни» // Журнал Міранда, Астронет
- «Гамма-сплески допомагають вивчати нашу власну Галактику (слідами GRB 031203)» // Журнал Міранда, Астронет
- Злиття двох зірок прийняли за спалах надновий SN 2009ip // Щоправда. Ру
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V838 Yedinoroga V838 Mon ridkisna zminna zorya v suzir yi Yedinoroga sho perebuvaye na vidstani blizko 20 000 svitlovih rokiv 6 kpk vid Soncya Zorya perezhila serjoznij spalah na pochatku 2002 roku Spochatku peredbachalosya sho ce buv spalah novoyi ale piznishe taka gipoteza bula sprostovana Prichina spalahu dosi nezrozumila ale bulo visunuto kilka gipotez napriklad sho vibuh pov yazanij z procesami vmirannya zirki ta poglinannya suputnika abo planet Temperatura poverhni V838 Yedinoroga 3270 kelviniv radius 380 radiusiv Soncya svitnist u 15 000 raziv bilsha za svitnist Soncya Ocinki masi kolivayutsya vid 5 do 10 mas Soncya Zobrazhennya vidobrazhaye rozshirennya svitlovogo vidlunnya u V838 Yedinoroga Zobrazhennya NASA YeKA Vikid rechovini6 sichnya 2002 roku v suzir yi Yedinoroga bulo pomicheno nevidomu zoryu yaka zbilshuvala svoyu yaskravist Pochatkova kriva blisku nagaduvala novu spalah sho vidbuvayetsya koli na poverhni bilogo karlika nakopichuyetsya dostatno gazopodibnogo vodnyu iz zori suputnika Tomu vona bula poznachena yak Nova Monocerotis 2002 Vidima zoryana velichina dosyagla maksimumu 6 75 6 lyutogo 2002 roku pislya chogo yak i ochikuvalosya pochala shvidko tmyaniti Odnak na pochatku bereznya yaskravist zori znovu zbilshilasya osoblivo v infrachervonomu diapazoni She odne zbilshennya yaskravosti v infrachervonomu diapazoni stalosya na pochatku kvitnya U 2003 roci vidima zoryana velichina zmenshilasya do 15 6 i zorya todi viglyadala yak chervonij nadgigant a ne blakitnij gigant golovnoyi poslidovnosti Kriva blisku zumovlena vikidom rechovini ne bula shozha na inshi vikidi U 2009 roci zorya bula priblizno v 15 000 raziv yaskravishe za Sonce za vidsutnosti mizhzoryanogo poglinannya yiyi vidima zoryana velichina mogla b stanoviti 8 5 Zbilshennya yaskravosti viklikano shvidkim rozshirennyam zovnishnih shariv zori Sposterezhennya za dopomogoyu instrumenta en pokazali sho radius zori na toj moment stanoviv 1570 400 radiusiv Soncya pidtverdzhuyuchi takim chinom bilsh ranni obchislennya Do 2014 roku radius zmenshivsya do 750 200 sonyachnih trohi menshe radiusa Betelgejze Odnak potochni ocinki vidstani j radiusu priblizno na 25 nizhchi nizh peredbachalosya v cih robotah yakih Svitlova lunaPid chas spalahu bulo zafiksovano vnaslidok vidbittya svitla spalahu vid hmar gazu ta pilu vinikla ilyuziya sho shvidkist svitla nibito perevishuvala svitlovu Tak za kilka misyaciv tumannist zbilshila svij vidimij rozmir iz 4 do 7 svitlovih rokiv Rozshirennya ciyeyi luni trivalo do 2010 roku Div takozhPerelik najbilshih zirPrimitkiZagruzit animaciyu 713 Kb originalu za 7 bereznya 2007 Procitovano 7 sichnya 2009 Tylenda R Soker N Szczerba R On the progenitor of V838 Monocerotis Astronomy and Astrophysics 2005 Vol 441 no 3 10 P 1099 1109 arXiv astro ph 0412183 Bibcode 2005A amp A 441 1099T DOI 10 1051 0004 6361 20042485 Procitovano 2006 08 10 Brown N J IAU Circular No 7785 2002 Chislo 10 1 Bibcode 2002IAUC 7785 1B Bond Howard E Henden Arne Levay Zoltan G Panagia Nino Sparks William B Starrfield Sumner Wagner R Mark Corradi R L M Munari U An energetic stellar outburst accompanied by circumstellar light echoes Nature journal 2003 Vol 422 no 6930 3 P 405 408 arXiv astro ph 0303513 Bibcode 2003Natur 422 405B DOI 10 1038 nature01508 PMID 12660776 Tylenda R Kaminski T Schmidt M Kurtev R Tomov T High resolution optical spectroscopy of V838 Monocerotis in 2009 Astronomy and Astrophysics journal 2011 Vol 532 6 July P A138 arXiv 1103 1763 Bibcode 2011A amp A 532A 138T DOI 10 1051 0004 6361 201116858 4 83 2 5 log 15000 5 log 6500 10 8 5 Lane B F Retter A Thompson R R Eisner J A Interferometric Observations of V838 Monocerotis The Astrophysical Journal The American Astronomical Society 2005 Vol 622 no 2 4 P L137 L140 arXiv astro ph 0502293 Bibcode 2005ApJ 622L 137L DOI 10 1086 429619 Chesneau Olivier Millour Florentin De Marco Orsola Bright S N Spang Alain Banerjee D P K Ashok N M Kaminski T Wisniewski John P Meilland Anthony Lagadec Eric V838 Monocerotis the central star and its environment a decade after outburst Astronomy journal 2014 Vol 569 6 July P L3 arXiv 1407 5966 Bibcode 2014A amp A 569L 3C DOI 10 1051 0004 6361 201424458 Sparks W B Bond H E Cracraft M Levay Z Crause L A Dopita M A Henden A A Munari U Panagia N Starrfield S G Sugerman B E Wagner R M l White R V838 Monocerotis A Geometric Distance from Hubble Space Telescope Polarimetric Imaging of Its Light Echo The Astronomical Journal journal IOP Publishing 2008 Vol 135 no 2 6 July P 605 617 arXiv 0711 1495 Bibcode 2008AJ 135 605S DOI 10 1088 0004 6256 135 2 605 Britt Robert Roy Bond Howard 27 bereznya 2003 Hubble Chronicles Mysterious Ouburst with Eye Popping Pictures Space com originalu za 10 kvitnya 2003 angl Hubble watches light echo from mysterious erupting star European Space Agency 26 bereznya 2007 Arhiv originalu za 6 travnya 2012 Procitovano 11 serpnya 2010 angl Posilannya Koli tayemne staye yavnim fenomen svitlovoyi luni Zhurnal Miranda Astronet Gamma spleski dopomagayut vivchati nashu vlasnu Galaktiku slidami GRB 031203 Zhurnal Miranda Astronet Zlittya dvoh zirok prijnyali za spalah nadnovij SN 2009ip Shopravda Ru