Євразійський бурий ведмідь (Ursus arctos arctos) є одним із найпоширеніших підвидів бурого ведмедя і зустрічається на більшій частині Євразії. Його також називають європейським бурим ведмедем, звичайним бурим ведмедем, звичайним ведмедем і багатьма іншими назвами. Генетичне різноманіття сучасних бурих ведмедів (Ursus arctos) ретельно вивчається протягом багатьох років і географічно структуровано в п’ять основних кладів на основі аналізу мтДНК.
Eurasian brown bear | |
---|---|
An adult female in | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Родина: | Ведмедеві (Ursidae) |
Рід: | Ведмідь (Ursus) |
Вид: | |
Підвид: | Eurasian brown bear (U. a. arctos) |
Триноміальна назва | |
Ursus arctos arctos | |
Вікісховище: Ursus arctos arctos |
Опис
Євразійський бурий ведмідь має коричневе хутро, яке переливається від жовтувато-коричневого до темно-коричневого, червоно-бурого і майже чорного в деяких випадках; також зафіксовано альбінізм. Шерсть — щільна за різним ступенем, волосся може рости до 10 cm (3.9 in) довжини. Голова зазвичай досить кругла і має відносно невеликі круглі вуха, широкий череп і рот зі 42 зубами, такими як в хижаків. Має потужну кісткову структуру і великі лапи з кігтями, які можуть відростати до 10 cm (3.9 in) довжини. Вага відрізняється в залежності від місця проживання і пори року. Дорослий самець важить в середньому від 250 and 300 kilograms (550 and 660 lb) і досягає максимальної ваги 481 kg (1,060 lb) і довжини майже у 2.5 m (8.2 ft). У самок вага зазвичай коливається від 150 до 250 kg (550 lb). У дикій природі вони живуть від 20 до 30 років.
Історія
Євразійських бурих ведмедів використовували в Стародавньому Римі для боїв на аренах. Найсильніші ведмеді, очевидно, походять з Каледонії та Далмації.
У давнину євразійський бурий ведмідь був здебільшого м’ясоїдним, 80% його раціону складався з тваринного походження. Однак в міру того, як ареал його існування все більше зменшувався, частка м’яса в його раціоні також зменшувалася, аж до пізнього середньовіччя м’ясо становило лише 40% його раціону. Сьогодні м'ясо становить дещо більш як 10-15% раціону. По можливості бурий ведмідь також харчується вівцями.
На відміну від Північної Америки, де ведмеді вбивають в середньому дві людини на рік, у Скандинавії за останнє століття зареєстровано лише три напади ведмедів на людей з летальними результатами. Однак наприкінці 2019 року бурі ведмеді вбили трьох чоловіків у Румунії трохи більше ніж за місяць.
Видове походження
Найдавніші види походять з Чукутьєна, Китай приблизно 500 000 років тому. З досліджень мтДНК відомо, що під час плейстоценового льодовикового періоду бурий ведмідь не міг вижити в Європі, за винятком трьох місць: Росії, Іспанії та Балкан.
Сучасні дослідження дозволили відстежити походження підвиду. Вид, до якого він належить, виник понад 500 000 років тому, і дослідники виявили, що євразійський бурий ведмідь виокремився приблизно 850 000 років тому, причому одна гілка базувалася в Західній Європі, а інша гілка в Росії, Східній Європі та Азії. Досліджуючи мітохондріальну ДНК (мтДНК), дослідники виявили, що європейська родина розділилася на два клади — один на Піренейському півострові та Балканах, інший в Росії.
У Скандинавії є популяція, до якої входять ведмеді західної та східної ліній. Аналізуючи мтДНК південної популяції, дослідники виявили, що вони, ймовірно, походять від популяцій у Піренеях на півдні Франції та Іспанії та Кантабрійських горах (Іспанія). Ведмеді з цих популяцій поширилися на південь Скандинавії після останнього льодовикового періоду. Популяції північних ведмедів походять від фінської /російської популяції. Ймовірно, їхні предки пережили льодовиковий період у вільних від льоду районах на захід від Уральських гір, а потім поширилися до Північної Європи.
Розподіл
Колись бурих ведмедів можна було зустріти на більшій частині Євразії, на відміну від теперішньої ситуації, коли їхній ареал значно зменшився. Загальні середовища існування включали такі території, як пасовища, землі з рідкою рослинністю та водно-болотні угіддя.
Бурий ведмідь давно вимер на територіях Британських островів (принаймні 1500 років тому, можливо, навіть 3000 років тому), у Данії (приблизно 6500 років тому), у Нідерландах (приблизно 1000 років тому, хоча пізніше поодинокі рідко прибували з Німеччини), у Швейцарії (у 1904, хоча єдиний був помічений у 1923 році, а з 2005 року спостерігається збільшення кількості спостережень "мандрівників" з Італії), та Португалії (у 1843 році, хоча один випадок з Іспанії був зареєстрований у 2019 році).
У всьому світі найбільша популяція знаходиться на схід від Уральського хребта, у великих сибірських лісах; бурі ведмеді також спостерігаються в меншій кількості в деяких частинах Центральної Азії.
Невеликі, але все ж значні популяції також можна відзначити в Албанії, Греції, Сербії та Чорногорії. У 2005 році в Україні їх було близько 200; ці популяції є частиною двох окремих метапопуляцій: карпатської з понад 5000 особинами та динарсько-піндоської (балканської) з приблизно 3000 особинами.
За межами Європи та Росії/ СНД клади бурого ведмедя залишаються в невеликих, ізольованих і здебільшого під загрозою популяціях в Ірані, Афганістані, Пакистані, частині північно-західної Індії та центрального Китаю, а також на острові Хоккайдо. в Японії.
Культурні відображення
Історичне походження ведмедів і враження, яке вони справили на людей, відображені в назвах кількох місцевостей (деякі відомі приклади включають Берлін, Берн, Медведниця, Отепя і Аю-Даг), а також особисті імена, наприклад, Сюн, Бернард, Артур, Урсула, Урс, Урсіцин, Орсоля, Бйорн, Недвед, Медведєв і Оцо.
Ведмеді цього підвиду дуже часто зустрічаються в казках і байках Європи, зокрема, казках Якоба і Вільгельма Грімм. Європейський бурий ведмідь колись був поширений у Німеччині та на територіях альпійських гір, таких як Північна Італія, Східна Франція та більша частина Швейцарії, і тому з’являється в казках на різних діалектах німецької мови.
Список літератури
- Ursus Arctos. eunis.eea.europa.eu.
- Calvignac, S.; Hughes, S (1998). Ancient DNA evidence for the loss of a highly divergent brown bear clade during historical times (PDF). Molecular Ecology. 17 (8): 1962—1970. doi:10.1111/j.1365-294x.2008.03631.x. PMID 18363668.
- Albino brown bear killed in 2009.
- Mammals of the Soviet Union Vol.
- Wood, The Guinness Book of Animal Facts and Feats.
- Bear Conservation, Bear Conservation: Working for Bears. www.bearconservation.org.uk (2019-05-14).
- Pastoureau, Michel (2007). L'ours; Histoire d'un roi dechu. с. 419. ISBN .
- Sagør, J.T. (1997). Compatibility of brown bear Ursus arctos and free-ranging sheep in Norway. Biological Conservation. 81 (1–2): 91—95. doi:10.1016/s0006-3207(96)00165-6.
- . Tooth & Claw. Архів оригіналу за 23 грудня 2007. Процитовано 5 січня 2008.
- Brown bear attacks: Deaths spark fear in Romania - BBC News. BBC. 21 листопада 2019. Процитовано 4 липня 2020.
- Pasitschniak-Arts, M. (1993). Ursus arctos. Mammalian Species (439): 1—10. doi:10.2307/3504138. JSTOR 3504138.
- Taberlet, Pierre; Bouvet, J. (22 березня 1994). Mitochondrial DNA Polymorphism, Phylogeography, and Conservation Genetics of the Brown Bear Ursus arctos in Europe. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. 255 (1344): 195—200. Bibcode:1994RSPSB.255..195T. doi:10.1098/rspb.1994.0028. PMID 8022838. Процитовано 13 січня 2015.
- Taberlet, P.; Swenson, J.E.; Sandegren, F., F.; Bjärvall, A. (1995). Conservation genetics of the brown bear (Ursus arctos): localization of a contact zone between two highly divergent mitochondrial DNA lineages in Scandinavia. Conservation Biology. 9 (5): 1255—1261. doi:10.1046/j.1523-1739.1995.9051255.x.
- Lost history of brown bears in Britain revealed. BBC. 4 липня 2018. Процитовано 29 січня 2023.
- O'Regan, H.J. (2018). The presence of the brown bear Ursus arctos in Holocene Britain: a review of the evidence (PDF). Mammal Review. 48 (4): 229—244. doi:10.1111/mam.12127.
- I forbindelse med et skoleprojekt spørger en læser, hvornår bjørnen uddøde i Danmark? (дан.). naturguide.dk. 25 липня 2018. Процитовано 29 січня 2023.
- Kuijper, W.J. та ін. (2016). One of the last wild brown bears (Ursus arctos) in the Netherlands (Noordwijk). Lutra. 59 (1–2): 49—64.
- Brown bear. nationalpark.ch. Процитовано 29 січня 2023.
- Bears in Switzerland: They are back, but still a problem. switzerlanding.com. 14 листопада 2022. Процитовано 29 січня 2023.
- The brown bear reappears in Portugal after almost two centuries. Euromontana. 23 травня 2019. Процитовано 29 січня 2023.
- Table S2.
- Iran arrests man after brown bear is beaten to death. BBC News (брит.). 26 квітня 2022. Процитовано 12 вересня 2022.
- . The Japan Times (амер.). 22 вересня 2021. Архів оригіналу за 13 вересня 2022. Процитовано 13 вересня 2022.
- Penteriani, Vincenzo; Melletti, Mario (26 листопада 2020). Bears of the World: Ecology, Conservation and Management (англ.). Cambridge University Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevrazijskij burij vedmid Ursus arctos arctos ye odnim iz najposhirenishih pidvidiv burogo vedmedya i zustrichayetsya na bilshij chastini Yevraziyi Jogo takozh nazivayut yevropejskim burim vedmedem zvichajnim burim vedmedem zvichajnim vedmedem i bagatma inshimi nazvami Genetichne riznomanittya suchasnih burih vedmediv Ursus arctos retelno vivchayetsya protyagom bagatoh rokiv i geografichno strukturovano v p yat osnovnih kladiv na osnovi analizu mtDNK Eurasian brown bearAn adult female inOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Europe Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Vedmedevi Ursidae Rid Vedmid Ursus Vid U arctos Pidvid Eurasian brown bear U a arctos Trinomialna nazvaUrsus arctos arctos Linnaeus 1758Vikishovishe Ursus arctos arctosOpisYevrazijskij burij vedmid maye korichneve hutro yake perelivayetsya vid zhovtuvato korichnevogo do temno korichnevogo chervono burogo i majzhe chornogo v deyakih vipadkah takozh zafiksovano albinizm Sherst shilna za riznim stupenem volossya mozhe rosti do 10 cm 3 9 in dovzhini Golova zazvichaj dosit krugla i maye vidnosno neveliki krugli vuha shirokij cherep i rot zi 42 zubami takimi yak v hizhakiv Maye potuzhnu kistkovu strukturu i veliki lapi z kigtyami yaki mozhut vidrostati do 10 cm 3 9 in dovzhini Vaga vidriznyayetsya v zalezhnosti vid miscya prozhivannya i pori roku Doroslij samec vazhit v serednomu vid 250 and 300 kilograms 550 and 660 lb i dosyagaye maksimalnoyi vagi 481 kg 1 060 lb i dovzhini majzhe u 2 5 m 8 2 ft U samok vaga zazvichaj kolivayetsya vid 150 do 250 kg 550 lb U dikij prirodi voni zhivut vid 20 do 30 rokiv IstoriyaYevrazijskih burih vedmediv vikoristovuvali v Starodavnomu Rimi dlya boyiv na arenah Najsilnishi vedmedi ochevidno pohodyat z Kaledoniyi ta Dalmaciyi U davninu yevrazijskij burij vedmid buv zdebilshogo m yasoyidnim 80 jogo racionu skladavsya z tvarinnogo pohodzhennya Odnak v miru togo yak areal jogo isnuvannya vse bilshe zmenshuvavsya chastka m yasa v jogo racioni takozh zmenshuvalasya azh do piznogo serednovichchya m yaso stanovilo lishe 40 jogo racionu Sogodni m yaso stanovit desho bilsh yak 10 15 racionu Po mozhlivosti burij vedmid takozh harchuyetsya vivcyami Na vidminu vid Pivnichnoyi Ameriki de vedmedi vbivayut v serednomu dvi lyudini na rik u Skandinaviyi za ostannye stolittya zareyestrovano lishe tri napadi vedmediv na lyudej z letalnimi rezultatami Odnak naprikinci 2019 roku buri vedmedi vbili troh cholovikiv u Rumuniyi trohi bilshe nizh za misyac Vidove pohodzhennyaNajdavnishi vidi pohodyat z Chukutyena Kitaj priblizno 500 000 rokiv tomu Z doslidzhen mtDNK vidomo sho pid chas plejstocenovogo lodovikovogo periodu burij vedmid ne mig vizhiti v Yevropi za vinyatkom troh misc Rosiyi Ispaniyi ta Balkan Suchasni doslidzhennya dozvolili vidstezhiti pohodzhennya pidvidu Vid do yakogo vin nalezhit vinik ponad 500 000 rokiv tomu i doslidniki viyavili sho yevrazijskij burij vedmid viokremivsya priblizno 850 000 rokiv tomu prichomu odna gilka bazuvalasya v Zahidnij Yevropi a insha gilka v Rosiyi Shidnij Yevropi ta Aziyi Doslidzhuyuchi mitohondrialnu DNK mtDNK doslidniki viyavili sho yevropejska rodina rozdililasya na dva kladi odin na Pirenejskomu pivostrovi ta Balkanah inshij v Rosiyi U Skandinaviyi ye populyaciya do yakoyi vhodyat vedmedi zahidnoyi ta shidnoyi linij Analizuyuchi mtDNK pivdennoyi populyaciyi doslidniki viyavili sho voni jmovirno pohodyat vid populyacij u Pireneyah na pivdni Franciyi ta Ispaniyi ta Kantabrijskih gorah Ispaniya Vedmedi z cih populyacij poshirilisya na pivden Skandinaviyi pislya ostannogo lodovikovogo periodu Populyaciyi pivnichnih vedmediv pohodyat vid finskoyi rosijskoyi populyaciyi Jmovirno yihni predki perezhili lodovikovij period u vilnih vid lodu rajonah na zahid vid Uralskih gir a potim poshirilisya do Pivnichnoyi Yevropi RozpodilKolis burih vedmediv mozhna bulo zustriti na bilshij chastini Yevraziyi na vidminu vid teperishnoyi situaciyi koli yihnij areal znachno zmenshivsya Zagalni seredovisha isnuvannya vklyuchali taki teritoriyi yak pasovisha zemli z ridkoyu roslinnistyu ta vodno bolotni ugiddya Burij vedmid davno vimer na teritoriyah Britanskih ostroviv prinajmni 1500 rokiv tomu mozhlivo navit 3000 rokiv tomu u Daniyi priblizno 6500 rokiv tomu u Niderlandah priblizno 1000 rokiv tomu hocha piznishe poodinoki ridko pribuvali z Nimechchini u Shvejcariyi u 1904 hocha yedinij buv pomichenij u 1923 roci a z 2005 roku sposterigayetsya zbilshennya kilkosti sposterezhen mandrivnikiv z Italiyi ta Portugaliyi u 1843 roci hocha odin vipadok z Ispaniyi buv zareyestrovanij u 2019 roci U vsomu sviti najbilsha populyaciya znahoditsya na shid vid Uralskogo hrebta u velikih sibirskih lisah buri vedmedi takozh sposterigayutsya v menshij kilkosti v deyakih chastinah Centralnoyi Aziyi Neveliki ale vse zh znachni populyaciyi takozh mozhna vidznachiti v Albaniyi Greciyi Serbiyi ta Chornogoriyi U 2005 roci v Ukrayini yih bulo blizko 200 ci populyaciyi ye chastinoyu dvoh okremih metapopulyacij karpatskoyi z ponad 5000 osobinami ta dinarsko pindoskoyi balkanskoyi z priblizno 3000 osobinami Za mezhami Yevropi ta Rosiyi SND kladi burogo vedmedya zalishayutsya v nevelikih izolovanih i zdebilshogo pid zagrozoyu populyaciyah v Irani Afganistani Pakistani chastini pivnichno zahidnoyi Indiyi ta centralnogo Kitayu a takozh na ostrovi Hokkajdo v Yaponiyi Kulturni vidobrazhennyaIstorichne pohodzhennya vedmediv i vrazhennya yake voni spravili na lyudej vidobrazheni v nazvah kilkoh miscevostej deyaki vidomi prikladi vklyuchayut Berlin Bern Medvednicya Otepya i Ayu Dag a takozh osobisti imena napriklad Syun Bernard Artur Ursula Urs Ursicin Orsolya Bjorn Nedved Medvedyev i Oco Vedmedi cogo pidvidu duzhe chasto zustrichayutsya v kazkah i bajkah Yevropi zokrema kazkah Yakoba i Vilgelma Grimm Yevropejskij burij vedmid kolis buv poshirenij u Nimechchini ta na teritoriyah alpijskih gir takih yak Pivnichna Italiya Shidna Franciya ta bilsha chastina Shvejcariyi i tomu z yavlyayetsya v kazkah na riznih dialektah nimeckoyi movi Spisok literaturiUrsus Arctos eunis eea europa eu Calvignac S Hughes S 1998 Ancient DNA evidence for the loss of a highly divergent brown bear clade during historical times PDF Molecular Ecology 17 8 1962 1970 doi 10 1111 j 1365 294x 2008 03631 x PMID 18363668 Albino brown bear killed in 2009 Mammals of the Soviet Union Vol Wood The Guinness Book of Animal Facts and Feats Bear Conservation Bear Conservation Working for Bears www bearconservation org uk 2019 05 14 Pastoureau Michel 2007 L ours Histoire d un roi dechu s 419 ISBN 978 2 02 021542 8 Sagor J T 1997 Compatibility of brown bear Ursus arctos and free ranging sheep in Norway Biological Conservation 81 1 2 91 95 doi 10 1016 s0006 3207 96 00165 6 Tooth amp Claw Arhiv originalu za 23 grudnya 2007 Procitovano 5 sichnya 2008 Brown bear attacks Deaths spark fear in Romania BBC News BBC 21 listopada 2019 Procitovano 4 lipnya 2020 Pasitschniak Arts M 1993 Ursus arctos Mammalian Species 439 1 10 doi 10 2307 3504138 JSTOR 3504138 Taberlet Pierre Bouvet J 22 bereznya 1994 Mitochondrial DNA Polymorphism Phylogeography and Conservation Genetics of the Brown Bear Ursus arctos in Europe Proceedings of the Royal Society B Biological Sciences 255 1344 195 200 Bibcode 1994RSPSB 255 195T doi 10 1098 rspb 1994 0028 PMID 8022838 Procitovano 13 sichnya 2015 Taberlet P Swenson J E Sandegren F F Bjarvall A 1995 Conservation genetics of the brown bear Ursus arctos localization of a contact zone between two highly divergent mitochondrial DNA lineages in Scandinavia Conservation Biology 9 5 1255 1261 doi 10 1046 j 1523 1739 1995 9051255 x Lost history of brown bears in Britain revealed BBC 4 lipnya 2018 Procitovano 29 sichnya 2023 O Regan H J 2018 The presence of the brown bear Ursus arctos in Holocene Britain a review of the evidence PDF Mammal Review 48 4 229 244 doi 10 1111 mam 12127 I forbindelse med et skoleprojekt sporger en laeser hvornar bjornen uddode i Danmark dan naturguide dk 25 lipnya 2018 Procitovano 29 sichnya 2023 Kuijper W J ta in 2016 One of the last wild brown bears Ursus arctos in the Netherlands Noordwijk Lutra 59 1 2 49 64 Brown bear nationalpark ch Procitovano 29 sichnya 2023 Bears in Switzerland They are back but still a problem switzerlanding com 14 listopada 2022 Procitovano 29 sichnya 2023 The brown bear reappears in Portugal after almost two centuries Euromontana 23 travnya 2019 Procitovano 29 sichnya 2023 Table S2 Iran arrests man after brown bear is beaten to death BBC News brit 26 kvitnya 2022 Procitovano 12 veresnya 2022 The Japan Times amer 22 veresnya 2021 Arhiv originalu za 13 veresnya 2022 Procitovano 13 veresnya 2022 Penteriani Vincenzo Melletti Mario 26 listopada 2020 Bears of the World Ecology Conservation and Management angl Cambridge University Press ISBN 978 1 108 57875 2