У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кантабрія значення Кантабрі йські го ри ісп montes Cantábricos гірс

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кантабрія (значення).

Кантабрі́йські го́ри (ісп. montes Cantábricos) — гірський хребет на півночі Піренейського півострова, що тягнеться вздовж Біскайської затоки на 500 км від західного краю Піренеїв (гори Басків) до кордону Галісії. Хребет проходить по території іспанських провінцій Кантабрія, Астурія і Кастилія-і-Леон. Найвища точка — гора (2648 м). Місце для пішохідного туризму та скелелазіння. Також є гірськолижні курорти Альто-Камрі, Валгранде-Пахарес і Мансанеда. Також — Кантабрі́йський хребе́т (ісп. cordillera Cantábrica).

Кантабрійські гори
Назва на честь (епонім):	^d

43°11′51″ пн. ш. 4°51′06″ зх. д. / 43.19750000002777313° пн. ш. 4.851666666694478103° зх. д.Координати: 43°11′51″ пн. ш. 4°51′06″ зх. д. / 43.19750000002777313° пн. ш. 4.851666666694478103° зх. д.
Країна	Іспанія
Регіон	Кантабрія Астурія Галісія Кастилія і Леон Країна Басків
Тип	гори^[d] і гірський хребет
матеріал	вапняк
Висота	2648 м
Кантабрійські гори Кантабрійські гори (Іспанія)

Кантабрійські гори у Вікісховищі

Географія

Кантабрійські гори є орографічним і тектонічним продовженням Піренеїв і витягнуті зі сходу на захід. З півночі гори круто обриваються до затоки, їх схили сильно розчленовані річковими долинами і ущелинами. Південна частина гір, звернена до Месеті, досить полога. Західна межа хребта визначається долиною річки Міню, її притокою і маленькою річкою Кабрера.

Вища західна частина хребта (середня висота близько 2 тис. м) складена палеозойськими кварцитами, мармурами і вапняками, східна частина — нижча (висота 1000—1500 м) і складається з мезозойських вапняків, пісковику і доломіту. У горах є родовища кам'яного вугілля, залізних і поліметалічних руд.

На південь, у бік провінції Кастилія-і-Леон з гір стікає кілька великих річок, у тому числі Ебро. Ширина Кантабрійського гірського ланцюга збільшується при русі на захід з 60 км до 115 км.

Кантабрійські гори чітко відокремлюють Зелену Іспанію на півночі від аридного центрального плато. На північних схилах гір випадають численні опади, а південні схили знаходяться в дощовій тіні. Невеликий відріг відгалужується на південний захід від основного пасма і формує природну межу між провінціями Галісія і Леон.

Основні хребти

Кантабрійський хребет має поділ на три секції із заходу на схід:

Захід

^[en] (2650 м), найвища точка Кантабрійських гір

Типовий ландшафт Кантабрійських гір взимку

та його передгір'я. Геологічно це східне продовження Галісійський масиву з палеозойськими складками. Він порізаний глибокими орієнтованими на схід та захід каньйонами, такими як долина річки ^[en]. Найвища точка ^[en] — 2648 м.

, ( — 1201 м)
, ( — 1241 м)
, ( — 1078 м)
, ( — 800 м)
^[en], ( — 1161 м)
^[en], ( — 1315 м)

Центр

Головні гірський масив — Пікос-де-Европа. Мають склад із вапняку та мергелю. Луки та розташовані на півдні, перетинаючи ^[en].

, на захід від Пікос-де-Європа
, на північ від Пікос-де-Європа
Пікос-де-Європа має поділ на масиви:
- на заході, ( — 2596 м)
- ^[en] у центрі, (^[en] — 2650 м)
- на сході, ( — 2444 м)
- , прибережний хребет
Гірські хребти у Кантабрії, розташовані далі на схід:
- Масив , ( — 2536 м, неподалік від східного кінця Пікос-де-Європа)
- ^[en], північне передгір'я системи, розташоване між головними хребтами та морем
- , ( — 537 м), північне передгір'я, розташоване далі на схід
- , (Пенья-Сагра — 2046 м)
- , ( — 2175 м і ^[en] — 2006 м)
- ^[en]
- , ( — 1410 м)
- , передгір'я, що прямує перпендикулярно до узбережжя
- , ^[en] — 1707 м у зоні переходу до Баських гір

Схід

Баскські гори розташовані на східному кінці системи, з дуже еродованими мезозойськими складками і хребтами середньої висоти:

Внутрішні хребти:
- Гори Гастейс, ( — 1177 м)
- ^[en], ( — 1183 м)
- , ( — 1493 м)
Прибережні хребти:
- ^[en] 1481 м
- ^[en], (^[en] — 1331 м)
- ^[en], ( — 1551 м, найвища вершина Баських гір)
- , ( — 1442 м)
- ^[en], ( — 1346 м)
- ^[en], ^[en], Сольюбе, Аррате, Каламуа та ^[en]

Флора і фауна

Докладніше: Кантабрійські мішані ліси

Серед фауни варто відзначити:

Кантабрійський бурий ведмідь (^[en]),
Кантабрійський глухар (^[en]).
Іберійський вовк (Canis lupus signatus)
Козиця піренейська (Rupicapra pyrenaica parva).

У лісах Кантабрійських гір переважно переважають буки (Fagus sylvatica).

Природоохоронні території

^[en]
^[en]
^[en]
^[en]
^[en]
^[en]
^[en]
^[en]
^[en]

Примітки

. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 18 грудня 2020.
Geología de Cantabria [ 2014-07-14 у Wayback Machine.]
J. Muñoz Jiménez, Geografía de Asturias. 1 . Geografía física. El relieve, el clima y las aguas. 1982
Naturaleza en Asturias^{[недоступне посилання з 01.11.2016]}
Estudio de caudales ecológicos en la red hidrográfica de Cantabria [ 2013-06-26 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кантабрійські гори

iberianature.com — English-language web site on nature in Spain and Portugal [ 20 січня 2005 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 18 грудня 2020.

[2] Geología de Cantabria [ 2014-07-14 у Wayback Machine.]

[3] J. Muñoz Jiménez, Geografía de Asturias. 1 . Geografía física. El relieve, el clima y las aguas. 1982

[4] Naturaleza en Asturias^{[недоступне посилання з 01.11.2016]}

[5] Estudio de caudales ecológicos en la red hidrográfica de Cantabria [ 2013-06-26 у Wayback Machine.]