Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна USS Ranger Рейнджер англ USS Ranger CV 4 американський авіаносець т

USS Ranger (CV-4)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: (USS Ranger).


«Рейнджер» (англ. USS Ranger (CV-4) — американський авіаносець типу «Рейнджер», єдиний представник своєї серії. Закладений 26 вересня 1931 року і вступив у стрій 4 червня 1934-го, ставши десятим кораблем ВМС США, що отримав цю назву. Брав активну участь у Другій світовій війні. 18 жовтня 1946-го був виведений зі складу флоту і наступного року проданий приватній компанії для розбирання на метал.

Авіаносець «Рейнджер»
image
Служба
Тип/клас Ударний авіаносець,
тип «Рейнджер»
Держава прапора image
Спущено на воду 24 лютого 1933 року
Введено в експлуатацію 4 червня 1934 року
Виведений зі складу флоту Зданий на злам у 1947 році
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 14 575 тонн (стандартна)
17 577 тонн (повна)
Довжина 234,4 м
Ширина 33,4 м
Осадка 6 м
Бронювання палуба — 25 мм,
погреби — 51 мм
Технічні дані
Потужність 54 630 к.с.
Швидкість 29,2 вузлів
Екіпаж 1 788 чоловік
Озброєння
Зенітне озброєння 1935 рік
8 127-мм гармат,
24 12,7-мм зенітних кулеметів
1943 рік
8 127-мм гармат,
24 40-мм зенітних автоматів,
46 20-мм зенітних автоматів
Авіація на 1935 рік
30 винищувачів
30 пікіруючих бомбардувальників ВМ і BG,
15 розвідників
(всього 75 машин)

в листопаді 1942 року:
54 винищувача Grumman F4F Wildcat,
18 пікірувальників SBD Dauntless
1 торпедоносець TBF Avenger
(всього 73 машини)
в листопаді 1943 року
27 винищувачів Grumman F4F Wildcat,
27 пікірувальників SBD Dauntless,
18 торпедоносців TBF Avenger
(всього 72 машини)

Історія створення

Перший американський корабель, від початку спроєктований як авіаносець. Проєкт був розроблений за відсутності досвіду експлуатації палубної авіації. Невеликі розміри корабля були викликані бажанням побудувати максимальну кількість авіаносців в рамках ліміту водотоннажності за Вашингтонським морським договором. Незважаючи на це, проєкт містив декілька перспективних рішень, які стали стандартними для наступних, більших та швидкісніших авіаносців типу «Йорктаун».

Конструкція

Корпус

image
Авіаносець «Рейнджер» на рейді. 1939 рік

Початково авіаносець проєктувався як гладкопалубний корабель без острова. Проте в процесі будівництва корабель отримав зсунуту до правого борту острівну надбудову, де розташовувались місток, пункт управління вогнем та командно-диспетчерський пункт палубної авіації. Характерною особливістю авіаносця стала наявність шести відкидних димових труб, розташованих ближче до корми, по три з кожного боку. Залежно від напрямку вітру димові гази направлялись наліво або направо, причому при посадці літаків труби могли приймати горизонтальне положення.

Відкритий ангар «Рейнджера» (168 х 19,8 м) поділявся на три секції і вміщав 76 літаків. Його висота складала 5,77 м. Політна палуба розміров 216,1×26,2 м була обладнана двома літакопідйомниками, шістьма аерофінішерами та одним аварійним бар'єром. У 1943 році довжину політної палуби збільшили до 228,6 м, а також встановили гідропневматичну катапульту Н-II. З її допомогою літаки масою 3200 кг могли стартувати зі швидкістю 112 км/г. Новинкою стали довгі галереї вздовж політної палуби.

Озброєння

Найсерйознішим недоліком «Рейнджера», що витікав з обмеження його габаритів та водотоннажності, була слабкість зенітного озброєння та відсутність протиторпедного захисту. В 1943 році планувалось обладнати корабель булями, але від цієї ідеї відмовились через неминуче зниження швидкості.

Бронювання включало в себе дюймову палубу над ангаром та дводюймовий коробчатий захист погребів боєзапасу.

Артилерійське озброєння на момент вводу в стрій складалось всього з 8 127-мм гармат, розташованих по двоє в кутах палуби, в спонсонах на спеціальних галереях. Пізніше до них додались 40 12,7-мм кулеметів.

У вересні 1941 року під час переобладнання у Норфолку кількість кулеметів зменшили до 24, а на звільнене місце встановили 6 чотириствольних 40-мм «Бофорсів» та 30 20-мм «Ерліконів». Одночасно замінили систему управління вогнем, встановили радари SP і SC-2. Проте навіть зі всіма цими доповненнями зенітне озброєння авіаносця виглядало недостатнім. проте, з іншого боку, подібне озброєння виявилось на межі допустимої остійності. В січні 1943 року число стволів 40-мм автоматів довели до 48, але у вітряну погоду корабель показав таку небезпечну хиткість, що 6 установок (24 стволи) довелось негайно демонтувати.

Силова установка

За початковим проєктом «Рейнджер» мав отримати турбоелектричну силову установку, проте внаслідок обмежених розмірів корпуса встановили більш компактні парові турбіни. На випробуваннях корабель досяг швидкості 29,2 вузлів.

Загальна характеристика проєкту

В цілому «Рейнджер» виявився невдалим авіаносцем. Малі розміри та нераціональне розташування ліфтів на політній палубі сильно сповільнювали процес випуску та приймання літаків. До цього можна додати недостатню мореплавність, понижену остійність та відсутність протиторпедного захисту. Все це обмежувало його застосування під час Другої світової війни. В 1943 році обговорювались проєкти його кардинальної перебудови з метою підвищення боєздатності. Але в умовах дефіциту часу та виробничих потужностей ці проєкти так і залишились на папері.

Історія використання

image
Авіаносець «Рейнджер» в поході, пофарбований у захисні кольори. 6 липня 1944 року

Після вводу в стрій та закінчення курсу бойової підготовки авіаносець в середині 1935 року пішов у Тихий океан. В 1939 році корабель повернули до складу Атлантичного флоту.

Одним з наслідків війни в Європі став наказ президента Рузвельта від 5 вересня 1939 року про встановлення нейтральної зони навколо американського континенту та про організацію тут патрульної служби. «Рейнджер» в квітні 1941 року увійшов до складу Центрально-Атлантичного («Патруль нейтралітету»), перетвореного з 1 вересня в Північно-Атлантичний патруль (з базою на Бермудських островах). Фактично «Нейтральний патруль» був формою участі американського флоту у війні спільно з британським флотом без офіційного оголошення війни. США звільнили англійців від необхідності ескортувати конвої в західній частині Атлантики, взявши на себе цю задачу. Рейнджер", «Уосп», («Йорктаун») увійшли до оперативного з'єднання TG7.3 разом з важкими крейсерами та 11-ю ескадрою есмінців.

Після вступу США у війну з Німеччиною до серпня 1942 року «Рейнджер» займався пошуком підводних човнів в Центральній Атлантиці. В травні-липні він залучався до перекидання винищувачів в Гану для британських ВПС. В листопаді забезпечував висадку союзних військ в районі Касабланки в ході Північно-Африканської десантної операції. Літаки авіаносця завдали серйозних пошкоджень французькому лінкору «Жан Бар».

З серпня до грудня 1943 року «Рейнджер» входив до складу британського флоту метрополії, брав участь в операціях з порушення німецького судноплавства біля берегів Норвегії. У ході нальоту на порт Буде 4 жовтня американська авіагрупа потопила 4 транспорти, втративши 5 своїх літаків. Це була остання бойова операція «Рейнджера». З квітня 1944 року він використовувався як навчальний корабель для підготовки екіпажів нічних винищувачів. У 1945 році авіаносець брав участь у випробуваннях літаків ДРЛС.

Був виведений зі складу флоту 18 жовтня 1946 року та проданий на злам 28 січня 1947 року.

«Рейнджер» виявився єдиним американським авіаносцем, який всю війну залишався в Атлантиці, де в основному використовувався як авіатранспорт та навчальний корабель.

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Ranger (CV-4)

Література

  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с.
  • Jane's Fighting Ships of World War II. Studio. 1989. .
  • Fahey, James C. (1941). The Ships and Aircraft of the U.S. Fleet, Two-Ocean Fleet Edition. Ships and Aircraft.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina USS Ranger Rejndzher angl USS Ranger CV 4 amerikanskij avianosec tipu Rejndzher yedinij predstavnik svoyeyi seriyi Zakladenij 26 veresnya 1931 roku i vstupiv u strij 4 chervnya 1934 go stavshi desyatim korablem VMS SShA sho otrimav cyu nazvu Brav aktivnu uchast u Drugij svitovij vijni 18 zhovtnya 1946 go buv vivedenij zi skladu flotu i nastupnogo roku prodanij privatnij kompaniyi dlya rozbirannya na metal Avianosec Rejndzher Sluzhba Tip klas Udarnij avianosec tip Rejndzher Derzhava prapora Spusheno na vodu 24 lyutogo 1933 roku Vvedeno v ekspluataciyu 4 chervnya 1934 roku Vivedenij zi skladu flotu Zdanij na zlam u 1947 roci Identifikaciya Parametri Tonnazh 14 575 tonn standartna 17 577 tonn povna Dovzhina 234 4 m Shirina 33 4 m Osadka 6 m Bronyuvannya paluba 25 mm pogrebi 51 mm Tehnichni dani Potuzhnist 54 630 k s Shvidkist 29 2 vuzliv Ekipazh 1 788 cholovik Ozbroyennya Zenitne ozbroyennya 1935 rik 8 127 mm garmat 24 12 7 mm zenitnih kulemetiv 1943 rik 8 127 mm garmat 24 40 mm zenitnih avtomativ 46 20 mm zenitnih avtomativ Aviaciya na 1935 rik 30 vinishuvachiv 30 pikiruyuchih bombarduvalnikiv VM i BG 15 rozvidnikiv vsogo 75 mashin v listopadi 1942 roku 54 vinishuvacha Grumman F4F Wildcat 18 pikiruvalnikiv SBD Dauntless 1 torpedonosec TBF Avenger vsogo 73 mashini v listopadi 1943 roku 27 vinishuvachiv Grumman F4F Wildcat 27 pikiruvalnikiv SBD Dauntless 18 torpedonosciv TBF Avenger vsogo 72 mashini Istoriya stvorennyaPershij amerikanskij korabel vid pochatku sproyektovanij yak avianosec Proyekt buv rozroblenij za vidsutnosti dosvidu ekspluataciyi palubnoyi aviaciyi Neveliki rozmiri korablya buli viklikani bazhannyam pobuduvati maksimalnu kilkist avianosciv v ramkah limitu vodotonnazhnosti za Vashingtonskim morskim dogovorom Nezvazhayuchi na ce proyekt mistiv dekilka perspektivnih rishen yaki stali standartnimi dlya nastupnih bilshih ta shvidkisnishih avianosciv tipu Jorktaun KonstrukciyaKorpus Avianosec Rejndzher na rejdi 1939 rik Pochatkovo avianosec proyektuvavsya yak gladkopalubnij korabel bez ostrova Prote v procesi budivnictva korabel otrimav zsunutu do pravogo bortu ostrivnu nadbudovu de roztashovuvalis mistok punkt upravlinnya vognem ta komandno dispetcherskij punkt palubnoyi aviaciyi Harakternoyu osoblivistyu avianoscya stala nayavnist shesti vidkidnih dimovih trub roztashovanih blizhche do kormi po tri z kozhnogo boku Zalezhno vid napryamku vitru dimovi gazi napravlyalis nalivo abo napravo prichomu pri posadci litakiv trubi mogli prijmati gorizontalne polozhennya Vidkritij angar Rejndzhera 168 h 19 8 m podilyavsya na tri sekciyi i vmishav 76 litakiv Jogo visota skladala 5 77 m Politna paluba rozmirov 216 1 26 2 m bula obladnana dvoma litakopidjomnikami shistma aerofinisherami ta odnim avarijnim bar yerom U 1943 roci dovzhinu politnoyi palubi zbilshili do 228 6 m a takozh vstanovili gidropnevmatichnu katapultu N II Z yiyi dopomogoyu litaki masoyu 3200 kg mogli startuvati zi shvidkistyu 112 km g Novinkoyu stali dovgi galereyi vzdovzh politnoyi palubi Ozbroyennya Najserjoznishim nedolikom Rejndzhera sho vitikav z obmezhennya jogo gabaritiv ta vodotonnazhnosti bula slabkist zenitnogo ozbroyennya ta vidsutnist protitorpednogo zahistu V 1943 roci planuvalos obladnati korabel bulyami ale vid ciyeyi ideyi vidmovilis cherez neminuche znizhennya shvidkosti Bronyuvannya vklyuchalo v sebe dyujmovu palubu nad angarom ta dvodyujmovij korobchatij zahist pogrebiv boyezapasu Artilerijske ozbroyennya na moment vvodu v strij skladalos vsogo z 8 127 mm garmat roztashovanih po dvoye v kutah palubi v sponsonah na specialnih galereyah Piznishe do nih dodalis 40 12 7 mm kulemetiv U veresni 1941 roku pid chas pereobladnannya u Norfolku kilkist kulemetiv zmenshili do 24 a na zvilnene misce vstanovili 6 chotiristvolnih 40 mm Boforsiv ta 30 20 mm Erlikoniv Odnochasno zaminili sistemu upravlinnya vognem vstanovili radari SP i SC 2 Prote navit zi vsima cimi dopovnennyami zenitne ozbroyennya avianoscya viglyadalo nedostatnim prote z inshogo boku podibne ozbroyennya viyavilos na mezhi dopustimoyi ostijnosti V sichni 1943 roku chislo stvoliv 40 mm avtomativ doveli do 48 ale u vitryanu pogodu korabel pokazav taku nebezpechnu hitkist sho 6 ustanovok 24 stvoli dovelos negajno demontuvati Silova ustanovka Za pochatkovim proyektom Rejndzher mav otrimati turboelektrichnu silovu ustanovku prote vnaslidok obmezhenih rozmiriv korpusa vstanovili bilsh kompaktni parovi turbini Na viprobuvannyah korabel dosyag shvidkosti 29 2 vuzliv Zagalna harakteristika proyektu V cilomu Rejndzher viyavivsya nevdalim avianoscem Mali rozmiri ta neracionalne roztashuvannya liftiv na politnij palubi silno spovilnyuvali proces vipusku ta prijmannya litakiv Do cogo mozhna dodati nedostatnyu moreplavnist ponizhenu ostijnist ta vidsutnist protitorpednogo zahistu Vse ce obmezhuvalo jogo zastosuvannya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni V 1943 roci obgovoryuvalis proyekti jogo kardinalnoyi perebudovi z metoyu pidvishennya boyezdatnosti Ale v umovah deficitu chasu ta virobnichih potuzhnostej ci proyekti tak i zalishilis na paperi Istoriya vikoristannyaAvianosec Rejndzher v pohodi pofarbovanij u zahisni kolori 6 lipnya 1944 roku Pislya vvodu v strij ta zakinchennya kursu bojovoyi pidgotovki avianosec v seredini 1935 roku pishov u Tihij okean V 1939 roci korabel povernuli do skladu Atlantichnogo flotu Odnim z naslidkiv vijni v Yevropi stav nakaz prezidenta Ruzvelta vid 5 veresnya 1939 roku pro vstanovlennya nejtralnoyi zoni navkolo amerikanskogo kontinentu ta pro organizaciyu tut patrulnoyi sluzhbi Rejndzher v kvitni 1941 roku uvijshov do skladu Centralno Atlantichnogo Patrul nejtralitetu peretvorenogo z 1 veresnya v Pivnichno Atlantichnij patrul z bazoyu na Bermudskih ostrovah Faktichno Nejtralnij patrul buv formoyu uchasti amerikanskogo flotu u vijni spilno z britanskim flotom bez oficijnogo ogoloshennya vijni SShA zvilnili anglijciv vid neobhidnosti eskortuvati konvoyi v zahidnij chastini Atlantiki vzyavshi na sebe cyu zadachu Rejndzher Uosp Jorktaun uvijshli do operativnogo z yednannya TG7 3 razom z vazhkimi krejserami ta 11 yu eskadroyu esminciv Pislya vstupu SShA u vijnu z Nimechchinoyu do serpnya 1942 roku Rejndzher zajmavsya poshukom pidvodnih chovniv v Centralnij Atlantici V travni lipni vin zaluchavsya do perekidannya vinishuvachiv v Ganu dlya britanskih VPS V listopadi zabezpechuvav visadku soyuznih vijsk v rajoni Kasablanki v hodi Pivnichno Afrikanskoyi desantnoyi operaciyi Litaki avianoscya zavdali serjoznih poshkodzhen francuzkomu linkoru Zhan Bar Z serpnya do grudnya 1943 roku Rejndzher vhodiv do skladu britanskogo flotu metropoliyi brav uchast v operaciyah z porushennya nimeckogo sudnoplavstva bilya beregiv Norvegiyi U hodi nalotu na port Bude 4 zhovtnya amerikanska aviagrupa potopila 4 transporti vtrativshi 5 svoyih litakiv Ce bula ostannya bojova operaciya Rejndzhera Z kvitnya 1944 roku vin vikoristovuvavsya yak navchalnij korabel dlya pidgotovki ekipazhiv nichnih vinishuvachiv U 1945 roci avianosec brav uchast u viprobuvannyah litakiv DRLS Buv vivedenij zi skladu flotu 18 zhovtnya 1946 roku ta prodanij na zlam 28 sichnya 1947 roku Rejndzher viyavivsya yedinim amerikanskim avianoscem yakij vsyu vijnu zalishavsya v Atlantici de v osnovnomu vikoristovuvavsya yak aviatransport ta navchalnij korabel Div takozhSpisok avianosciv SShA HMS Hermes 95 Normandska operaciya Operaciya Neptun USS Texas BB 35 USS Nevada BB 36 HMS Warspite 03 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu USS Ranger CV 4 Navy photographs of Ranger CV 4 14 kvitnya 2003 u Wayback Machine hosted by the Historical Naval Ships Association HNSA Digital Collections U S Newsmap featuring the USS Ranger CV 4 6 chervnya 2009 u Wayback Machine War Service Fuel Consumption of U S Naval Surface Vessels FTP 218 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine Air Group 4 AG 4 stationed aboard USS Ranger CV 4 until July 1944 contains extensive crew member accounts of actions and photographs 14 lyutogo 2021 u Wayback Machine Commanders of the USS Ranger CV 4 on U Boat net 3 veresnya 2009 u Wayback Machine Commanders of the USS Ranger CV 4 on NavSource org 24 lipnya 2012 u Wayback Machine USS Ranger CV 4 refit information 30 bereznya 2006 u Wayback Machine Navy and Marine Corps Award Manual NAVPERS 15 790 REV 1953 PART IV CAMPAIGN AND SERVICE MEDALS for USS Ranger CV 4 11 serpnya 2011 u Wayback Machine USS Ranger CV 4 Crewmembers History Search by Duty Station USS Ranger CV 4 26 lipnya 2011 u Wayback Machine Royal Navy Home Fleet Admiralty War Diary September to October 1943 USS Ranger CV 4 13 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Royal Navy Home Fleet Admiralty War Diary November to December 1943 USS Ranger CV 4 3 lipnya 2015 u Wayback Machine Royal Navy Home Fleet Destroyer Command Admiralty War Diary July to December 1943 USS Ranger CV 4 8 zhovtnya 2011 u Wayback Machine CV 4Rejndzher1933 1947 5 serpnya 2011 u Wayback Machine ros LiteraturaEnciklopediya avianoscev Pod obshej redakciej A E Tarasa Minsk Harvest Moskva AST 2002 K Shant K Bishop Avianoscy Samye groznye avianesushie korabli mira i ih samolety Illyustrirovannaya enciklopediya Per s angl Moskva Omega 2006 256 s Jane s Fighting Ships of World War II Studio 1989 ISBN 1 851 70494 9 Fahey James C 1941 The Ships and Aircraft of the U S Fleet Two Ocean Fleet Edition Ships and Aircraft
Топ