Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дрізд білобро́вий (Turdus iliacus) — птах родини дроздових, поширений у Європі і Азії. В Україні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий вид.
| Дрізд білобровий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Дроздові (Turdidae) |
| Рід: | Дрізд (Turdus) |
| Вид: | Дрізд білобровий (T. iliacus) |
| Біноміальна назва | |
| Turdus iliacus Linnaeus, 1758 | |
| Підвиди | |
| |
 | |
| Ареал виду Гніздування Шляхи міграції Зимування | |
| Синоніми | |
| Turdus musicus L. | |
Зовнішній вигляд та розпізнавання у природі
Морфологічні ознаки
За зовнішнім виглядом подібний до співочого дрозда. Маса тіла 55—75 г, довжина тіла близько 21 см. У дорослого птаха верх оливково-бурий; над оком чітка біла або вохриста «брова»; низ білуватий, з темно-бурими рисками, які утворюють смугастість; боки тулуба і покривні пера споду крил яскраво-руді; махові і стернові пера бурі; дзьоб темно-бурий, основа нижньої щелепи жовта; ноги рудувато-бурі. У молодого птаха верх зі світлими рисками; на верхівках верхніх покривних пер другорядних махових великі вохристі плями; низ тулуба світло-вохристий, з бурими плямами. Від співочого дрозда відрізняється білими або вохристими «бровами» і яскраво-рудими покривними перами споду крил.
Пісня
Пісня починається короткою свистовою треллю, а закінчується довгим скрипучим щебетанням; поклик — високотональне «ціі», крик тривоги — хрипкувате «трет-трет-трет».
Поширення
Гніздовий ареал
Північна Євразія від Скандинавії і західного кордону Польщі на схід до долини Колими. На північ у Скандинавії до 70-ї паралелі, в європейській частині колишнього СРСР і на Югорському півострові до арктичного узбережжя, на Ямалі до 68-ї паралелі, в області дельти Єнісею до 71-ї паралелі, до південної частини Таймиру, у більш східних регіонах на північ до 70-ї паралелі і дельти Колими. На південь в європейській частині колишнього СРСР до 50-ї паралелі, у західній половині Західного Сибіру до 56-ї паралелі, у більш східних регіонах на південь до району Барнаула, Західних Саян, східної Туви, хребта Хамар-Дабан. Від області південна межа ареалу простягається, ймовірно, до нижньої течії Колими. Острови: Ісландія, Фарерські.
В Україні гніздиться в Поліссі та на сході Лісостепу; мігрує на всій території; інколи трапляється взимку на південному узбережжі Криму.
Сезонні переміщення та зимівлі
Осіння міграція розпочинається у серпні — вересні. Масова міграція відбувається наприкінці вересня — на початку жовтня. Мігрують вночі. Окремі запізнілі особини можна зустріти у листопаді. На зимівлю улітають, головним чином, на південний захід Європи, на захід Франції, в Португалію і в Італію.
Чисельність
В Європі гніздову популяцію оцінюють в 16—21 млн пар, або 48—63 млн особин, в Україні — 9—12,5 тис. пар. Враховуючи, що в Європі розташовано 50—74 % площі гніздового ареалу, попередня оцінка загальної чисельності виду становить 65—130 млн особин.
Гніздування
Гніздиться в лісах різного типу, але особливо охоче в мішаних, хвойно-листяних. Серед листяних віддає перевагу вільшнякам, іноді березнякам і дібровам; серед хвойно-листяних — ялиново-вільховим, ялиново-березовим і ялиново-широколистяним лісам. Оселяється в ділянках з підростом і підліском, з буреломом і купами хмизу, не уникає молодих лісів і заростаючих вирубок з групами ялин, а також заростей кущів поблизу лісу. Охоче оселяється у вологих місцях, а також поблизу води і в заплавних насадженнях. Проникає також у культурний ландшафт — його можна зустріти в міських парках, скверах.
Гніздиться окремими парами. Гніздо зазвичай влаштовує на дереві або кущі, переважно на молодих ялинах, вільхах; у парках — на туях, ялинах. Гніздо розміщується зазвичай невисоко (рідко вище 4 м), частіше біля самого стовбура, на бічних гілках. Може гніздитися прямо на землі біля куща або стовбура дерева. чашоподібної форми, значно менше ніж у інших видів дроздів. Його стінки і основа споруджуються з сухих стебел і листя злаків, із хвощу та інших трав, зрідка з домішкою гілочок, шматочків моху, старого листя дерев. Зсередини весь будівельний матеріал скріплюється землею. Лоток вистилається переважно тонкими стеблами сухих злаків.
Кладка складається з 5—6, іноді з 3-4 або 7 яєць. Їхні середні розміри: 25,69×18,80 мм. Шкаралупа злегка блискуча, забарвлена в зеленуватий або зеленувато-блакитний колір. На ній густо розкидані дрібні іржаво-коричневі плямки і крапки, що нерідко скупчуються біля тупого кінця. Перші свіжі кладки можна зустріти наприкінці квітня, але вони переважно з'являються у другій половині травня. Протягом року можливі два виводки. Другі кладки відмічають у другій половині червня. Насиджують обидва птахи протягом 13—15 діб. Молоді птахи залишають гніздо через 10—12 діб, ще не вміючи літати
Живлення
Раціон дрозда білобрового складається, переважно, з комах, дощових червів, різноманітних метеликів і гусені. У період вигодовування пташенят дощових червів приносить одразу по декілька особин. Їжу розшукує на землі.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- (англ.) . Архів оригіналу за 25 листопада 2012.
Ресурси Інтернету
- (англ.)
- Дрізд білобровий на сайті Позвоночные животные России(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drizd bilobro vij Turdus iliacus ptah rodini drozdovih poshirenij u Yevropi i Aziyi V Ukrayini gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij vid Drizd bilobrovij Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Drozdovi Turdidae Rid Drizd Turdus Vid Drizd bilobrovij T iliacus Binomialna nazva Turdus iliacus Linnaeus 1758 Pidvidi T i coburni T i iliacus Areal vidu Gnizduvannya Shlyahi migraciyi Zimuvannya Sinonimi Turdus musicus L Zovnishnij viglyad ta rozpiznavannya u prirodiMorfologichni oznaki Za zovnishnim viglyadom podibnij do spivochogo drozda Masa tila 55 75 g dovzhina tila blizko 21 sm U doroslogo ptaha verh olivkovo burij nad okom chitka bila abo vohrista brova niz biluvatij z temno burimi riskami yaki utvoryuyut smugastist boki tuluba i pokrivni pera spodu kril yaskravo rudi mahovi i sternovi pera buri dzob temno burij osnova nizhnoyi shelepi zhovta nogi ruduvato buri U molodogo ptaha verh zi svitlimi riskami na verhivkah verhnih pokrivnih per drugoryadnih mahovih veliki vohristi plyami niz tuluba svitlo vohristij z burimi plyamami Vid spivochogo drozda vidriznyayetsya bilimi abo vohristimi brovami i yaskravo rudimi pokrivnimi perami spodu kril Pisnya source source Pisnya drozda bilobrovogo Pisnya pochinayetsya korotkoyu svistovoyu trellyu a zakinchuyetsya dovgim skripuchim shebetannyam poklik visokotonalne cii krik trivogi hripkuvate tret tret tret PoshirennyaGnizdovij areal Pivnichna Yevraziya vid Skandinaviyi i zahidnogo kordonu Polshi na shid do dolini Kolimi Na pivnich u Skandinaviyi do 70 yi paraleli v yevropejskij chastini kolishnogo SRSR i na Yugorskomu pivostrovi do arktichnogo uzberezhzhya na Yamali do 68 yi paraleli v oblasti delti Yeniseyu do 71 yi paraleli do pivdennoyi chastini Tajmiru u bilsh shidnih regionah na pivnich do 70 yi paraleli i delti Kolimi Na pivden v yevropejskij chastini kolishnogo SRSR do 50 yi paraleli u zahidnij polovini Zahidnogo Sibiru do 56 yi paraleli u bilsh shidnih regionah na pivden do rajonu Barnaula Zahidnih Sayan shidnoyi Tuvi hrebta Hamar Daban Vid oblasti pivdenna mezha arealu prostyagayetsya jmovirno do nizhnoyi techiyi Kolimi Ostrovi Islandiya Farerski V Ukrayini gnizditsya v Polissi ta na shodi Lisostepu migruye na vsij teritoriyi inkoli traplyayetsya vzimku na pivdennomu uzberezhzhi Krimu Sezonni peremishennya ta zimivli Osinnya migraciya rozpochinayetsya u serpni veresni Masova migraciya vidbuvayetsya naprikinci veresnya na pochatku zhovtnya Migruyut vnochi Okremi zapiznili osobini mozhna zustriti u listopadi Na zimivlyu ulitayut golovnim chinom na pivdennij zahid Yevropi na zahid Franciyi v Portugaliyu i v Italiyu ChiselnistV Yevropi gnizdovu populyaciyu ocinyuyut v 16 21 mln par abo 48 63 mln osobin v Ukrayini 9 12 5 tis par Vrahovuyuchi sho v Yevropi roztashovano 50 74 ploshi gnizdovogo arealu poperednya ocinka zagalnoyi chiselnosti vidu stanovit 65 130 mln osobin GnizduvannyaGnizdo rozmishene na zemli yajce Turdus iliacus coburni Gnizditsya v lisah riznogo tipu ale osoblivo ohoche v mishanih hvojno listyanih Sered listyanih viddaye perevagu vilshnyakam inodi bereznyakam i dibrovam sered hvojno listyanih yalinovo vilhovim yalinovo berezovim i yalinovo shirokolistyanim lisam Oselyayetsya v dilyankah z pidrostom i pidliskom z burelomom i kupami hmizu ne unikaye molodih lisiv i zarostayuchih virubok z grupami yalin a takozh zarostej kushiv poblizu lisu Ohoche oselyayetsya u vologih miscyah a takozh poblizu vodi i v zaplavnih nasadzhennyah Pronikaye takozh u kulturnij landshaft jogo mozhna zustriti v miskih parkah skverah Gnizditsya okremimi parami Gnizdo zazvichaj vlashtovuye na derevi abo kushi perevazhno na molodih yalinah vilhah u parkah na tuyah yalinah Gnizdo rozmishuyetsya zazvichaj nevisoko ridko vishe 4 m chastishe bilya samogo stovbura na bichnih gilkah Mozhe gnizditisya pryamo na zemli bilya kusha abo stovbura dereva chashopodibnoyi formi znachno menshe nizh u inshih vidiv drozdiv Jogo stinki i osnova sporudzhuyutsya z suhih stebel i listya zlakiv iz hvoshu ta inshih trav zridka z domishkoyu gilochok shmatochkiv mohu starogo listya derev Zseredini ves budivelnij material skriplyuyetsya zemleyu Lotok vistilayetsya perevazhno tonkimi steblami suhih zlakiv Kladka skladayetsya z 5 6 inodi z 3 4 abo 7 yayec Yihni seredni rozmiri 25 69 18 80 mm Shkaralupa zlegka bliskucha zabarvlena v zelenuvatij abo zelenuvato blakitnij kolir Na nij gusto rozkidani dribni irzhavo korichnevi plyamki i krapki sho neridko skupchuyutsya bilya tupogo kincya Pershi svizhi kladki mozhna zustriti naprikinci kvitnya ale voni perevazhno z yavlyayutsya u drugij polovini travnya Protyagom roku mozhlivi dva vivodki Drugi kladki vidmichayut u drugij polovini chervnya Nasidzhuyut obidva ptahi protyagom 13 15 dib Molodi ptahi zalishayut gnizdo cherez 10 12 dib she ne vmiyuchi litatiZhivlennyaRacion drozda bilobrovogo skladayetsya perevazhno z komah doshovih cherviv riznomanitnih metelikiv i guseni U period vigodovuvannya ptashenyat doshovih cherviv prinosit odrazu po dekilka osobin Yizhu rozshukuye na zemli PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 angl Arhiv originalu za 25 listopada 2012 Resursi Internetu angl Drizd bilobrovij na sajti Pozvonochnye zhivotnye Rossii ros