Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Турбінікарпус Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Рослини Plantae Відділ Вищі рослини Streptophyta

Turbinicarpus

Turbinicarpus
Турбінікарпус
image
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Турбінікарпус (Turbinicarpus)
Типовий вид
Turbinicarpus schmiedickeanus
(Boed.) Buxb. & Backeb.,
Види

див. текст

Посилання
image Вікісховище: Turbinicarpus
image Віківиди: Turbinicarpus
image EOL: 49077
IPNI: 5563-1
image ITIS: 564913
image NCBI: 130181

Турбінікарпус (Turbinicarpus (Backeb.) Buxb. & Backeb., 1937) — рід з родини кактусових. Ареал — США (Техас) і Мексика (від півночі до центральних штатів Ідальго, Сан-Луїс-Потосі, Тамауліпас.

Історія роду

Назва роду походить від лат. turbinatus — кеглеподібний і грец. carpos — плід. Пов'язана з формою плодів рослин.

Перший представник роду був описаний як Echinocactus schmiedickeanus Boed. 1928 р. Фрідріхом Бедекером. 1936 р. Курт Баккеберг вводить у назву Turbinicarpus як підрід монотипного роду Strombocactus Br. & R., але вже через рік, 1937 р. спільно з Ф. Буксбаумом переводить його в ранг самостійного роду. Згодом до роду Turbinicarpus увійшли роди Gymnocactus, Normanbokea, . Споріднений з родами , Escobaria, Coryphantha, Thelocactus, .

Природні умови росту й розвитку

image
Turbinicarpus schmiedickeanus subsp. schwarzii

Ареал розповсюдження обмежений мексиканськими штатами Сан-Луїс-Потосі, Тамауліпас, Ідальго та (США). Здебільшого турбінікарпуси виростають серед насичених вапняними породами кам'янистих осипів і надають перевагу пологій, злегка горбистій місцевості, а не крутим схилами гір. Невеликі за розмірами стебла рослин знаходять тимчасовий захист від палючих сонячних променів, притискаючись до граней уламків гірських порід, або в півтіні від більш великих представників флори. Більшість видів у посушливий період зменшує об'єм стебла і майже повністю заглиблюється у ґрунт. Надлишок вологи в період вегетації призводить навіть до розтріскування стебел, що більше спостерігається не в природних умовах, а в культурі. Для турбінікарпусів характерний дуже повільний ріст і різкі відмінності ювенільних форм від зрілої стадії розвитку, хоча вони можуть цвісти на 2-3-й рік після посіву. Останнім часом у каталогах торговельних фірм з'явилася велика група нових видів, таксономічний ранг яких досить сумнівний, незважаючи на їх видові описи, виконані в установленому порядку.

Утримання в колекціях

У колекціях турбінікарпусам виділяють сонячне місце з постійним припливом свіжого повітря. Полив у період вегетації помірний і нерегулярний, щоб земляний ком не тільки повністю просихав, а й перебував у такому стані деякий час. Турбінікарпуси добре ростуть на субстраті, який складається з 50 % суміші глини та піску, не більше 15 % листової землі, до 20 % гравійних крихт з додаванням дробленого мармуру або гіпсу, решта — наповнювачі. Взимку турбінікарпуси утримують сухо при температурі 6-10 °C. До кінця зимівлі стебла рослин дещо зморщуються, стають порівняно м'якими і помітно втягуються в . Перші весняні поливання не повинні призводити до застою вологи в ґрунті, оскільки це може призвести до загнивання рослини. З появою ознак вегетації і розвитком пуп'янків норму поливання збільшують. Розмножують турбінікарпуси посівом.

Перелік видів

Рід Turbinicarpus

Підрід Turbinicarpus

Секція Gracilis
Секція Lophophoroides
Секція Macrochele
  • Turbinicarpus macrochele subsp. frailensis
  • Turbinicarpus macrochele subsp. polaskii
  • Turbinicarpus macrochele subsp. valteri
Секція Turbinicarpus
  • Turbinicarpus klinkerianus
  • Turbinicarpus klinkerianus subsp. schwartzii
  • Turbinicarpus klinkerianus subsp. hiemalis
  • Turbinicarpus klinkerianus subsp. planiziei
  • Turbinicarpus schmiedickeanus
  • Turbinicarpus schmiedickeanus subsp. rubriflorus
  • Turbinicarpus schmiedickeanus subsp. andersonii
Секція Valdeziani
Секція Gymnocactus
  • subsp. saueri
  • Turbinicarpus saueri subsp. nelissae
Секція Viereckii
  • subsp. viereckii
  • Turbinicarpus viereckii subsp. neglectus
Природні гібриди
  • (pseudopectinatus × laui)

Підрід Kadenicarpus

Секція Bravocactus
Секція Kadenicarpus
  • Turbinicarpus krainzianus subsp. minimus

Підрід Rapicactus

  • Rapicactus beguinii subsp. hintoniorum

Підрід Lodia

Охорона у природі

16 видів роду Турбінікарпус входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи


Див. також

Примітки

  1. Turbinicarpus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
  2. , , Гайдаржи М. М., Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : , 2003. — 110 с. — .
  3. Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи (англ.)

Джерела

  • , , Гайдаржи М. М., Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : , 2003. — 110 с. — .
  • Український сайт про кактуси і кактусистів(рос.)
  • О. В. Ильяшенко и др. Кактусы. Донецк, «Скиф», 2003. (рос.)
  • Нико Вермёлен Кактусы Пер. с англ. Л. Р. Ермаковой. — М.: Издательский Дом «Кладезь», 1998. — 144 с. с ил. (рос.)
  • Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — (рос.)
  •  Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
  • Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. (англ.)

Посилання

  • Cactofili — фотографії кактусів
  • Turbinicarpus // Jardín Urumbé. Cultivo de Cactus y otras Suculentas(ісп.)
  • Desert-tropicals(англ.)
  • Germplasm Resources Information Network (англ.)
  • Plantsystematics(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Turbinikarpus Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Evdikoti Poryadok Gvozdikocviti Caryophyllales Rodina Kaktusovi Cactaceae Pidrodina Cactoideae Triba Cacteae Rid Turbinikarpus Turbinicarpus Tipovij vid Turbinicarpus schmiedickeanus Boed Buxb amp Backeb Vidi div tekst Posilannya Vikishovishe Turbinicarpus Vikividi Turbinicarpus EOL 49077 IPNI 5563 1 ITIS 564913 NCBI 130181 Turbinikarpus Turbinicarpus Backeb Buxb amp Backeb 1937 rid z rodini kaktusovih Areal SShA Tehas i Meksika vid pivnochi do centralnih shtativ Idalgo San Luyis Potosi Tamaulipas Istoriya roduNazva rodu pohodit vid lat turbinatus keglepodibnij i grec carpos plid Pov yazana z formoyu plodiv roslin Pershij predstavnik rodu buv opisanij yak Echinocactus schmiedickeanus Boed 1928 r Fridrihom Bedekerom 1936 r Kurt Bakkeberg vvodit u nazvu Turbinicarpus yak pidrid monotipnogo rodu Strombocactus Br amp R ale vzhe cherez rik 1937 r spilno z F Buksbaumom perevodit jogo v rang samostijnogo rodu Zgodom do rodu Turbinicarpus uvijshli rodi Gymnocactus Normanbokea Sporidnenij z rodami Escobaria Coryphantha Thelocactus Prirodni umovi rostu j rozvitkuTurbinicarpus schmiedickeanus subsp schwarzii Areal rozpovsyudzhennya obmezhenij meksikanskimi shtatami San Luyis Potosi Tamaulipas Idalgo ta SShA Zdebilshogo turbinikarpusi virostayut sered nasichenih vapnyanimi porodami kam yanistih osipiv i nadayut perevagu pologij zlegka gorbistij miscevosti a ne krutim shilami gir Neveliki za rozmirami stebla roslin znahodyat timchasovij zahist vid palyuchih sonyachnih promeniv pritiskayuchis do granej ulamkiv girskih porid abo v pivtini vid bilsh velikih predstavnikiv flori Bilshist vidiv u posushlivij period zmenshuye ob yem stebla i majzhe povnistyu zagliblyuyetsya u grunt Nadlishok vologi v period vegetaciyi prizvodit navit do roztriskuvannya stebel sho bilshe sposterigayetsya ne v prirodnih umovah a v kulturi Dlya turbinikarpusiv harakternij duzhe povilnij rist i rizki vidminnosti yuvenilnih form vid zriloyi stadiyi rozvitku hocha voni mozhut cvisti na 2 3 j rik pislya posivu Ostannim chasom u katalogah torgovelnih firm z yavilasya velika grupa novih vidiv taksonomichnij rang yakih dosit sumnivnij nezvazhayuchi na yih vidovi opisi vikonani v ustanovlenomu poryadku Utrimannya v kolekciyahU kolekciyah turbinikarpusam vidilyayut sonyachne misce z postijnim priplivom svizhogo povitrya Poliv u period vegetaciyi pomirnij i neregulyarnij shob zemlyanij kom ne tilki povnistyu prosihav a j perebuvav u takomu stani deyakij chas Turbinikarpusi dobre rostut na substrati yakij skladayetsya z 50 sumishi glini ta pisku ne bilshe 15 listovoyi zemli do 20 gravijnih kriht z dodavannyam droblenogo marmuru abo gipsu reshta napovnyuvachi Vzimku turbinikarpusi utrimuyut suho pri temperaturi 6 10 C Do kincya zimivli stebla roslin desho zmorshuyutsya stayut porivnyano m yakimi i pomitno vtyaguyutsya v Pershi vesnyani polivannya ne povinni prizvoditi do zastoyu vologi v grunti oskilki ce mozhe prizvesti do zagnivannya roslini Z poyavoyu oznak vegetaciyi i rozvitkom pup yankiv normu polivannya zbilshuyut Rozmnozhuyut turbinikarpusi posivom Perelik vidivRid Turbinicarpus Pidrid Turbinicarpus Sekciya Gracilis Turbinicarpus swobodae Sekciya Lophophoroides Turbinicarpus alonsoi Turbinicarpus lophophoroides Sekciya Macrochele Turbinicarpus macrochele subsp frailensis Turbinicarpus macrochele subsp polaskii Turbinicarpus macrochele subsp valteri Sekciya Turbinicarpus Turbinicarpus klinkerianus Turbinicarpus klinkerianus subsp schwartzii Turbinicarpus klinkerianus subsp hiemalis Turbinicarpus klinkerianus subsp planiziei Turbinicarpus schmiedickeanus Turbinicarpus schmiedickeanus subsp rubriflorus Turbinicarpus schmiedickeanus subsp andersonii Sekciya Valdeziani Sekciya Gymnocactus subsp saueri Turbinicarpus saueri subsp nelissae Sekciya Viereckii subsp viereckii Turbinicarpus viereckii subsp neglectus Prirodni gibridi pseudopectinatus laui Pidrid Kadenicarpus Sekciya Bravocactus Sekciya Kadenicarpus Turbinicarpus krainzianus subsp minimus Pidrid Rapicactus Rapicactus beguinii subsp hintoniorum Pidrid LodiaOhorona u prirodi16 vidiv rodu Turbinikarpus vhodyat do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi Turbinicarpus alonsoi status Vidi na mezhi zniknennya status Najmenshij rizik status Vidi na mezhi zniknennya status Vidi na mezhi zniknennya status Vidi pid zagrozoyu vimirannya status Vidi na mezhi zniknennya Turbinicarpus lophophoroides status Vidi blizki do zagrozlivogo stanu status Vidi na mezhi zniknennya status Vidi pid zagrozoyu vimirannya status Najmenshij rizik status Urazlivi vidi Turbinicarpus schmiedickeanus status Vidi blizki do zagrozlivogo stanu status Vidi pid zagrozoyu vimirannya Turbinicarpus swobodae status Vidi na mezhi zniknennya status Urazlivi vidi status Najmenshij rizik Div takozhSistematika kaktusovihPrimitkiTurbinicarpus v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Gajdarzhi M M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 Chervonij Spisok Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi angl Dzherela Gajdarzhi M M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 Ukrayinskij sajt pro kaktusi i kaktusistiv ros O V Ilyashenko i dr Kaktusy Doneck Skif 2003 ros Niko Vermyolen Kaktusy Per s angl L R Ermakovoj M Izdatelskij Dom Kladez 1998 144 s s il ISBN 5 85292 021 5 ros Kaktusy v gostyah i doma Feniks 2007 g 472 s ISBN 978 966 651 431 1 ros Kaktusy Spravochnik Kiev Naukova dumka 1986 g 286 s il ros Edward F Anderson The Cactus Family 776 r ISBN 0 881924989 angl PosilannyaCactofili fotografiyi kaktusiv Turbinicarpus Jardin Urumbe Cultivo de Cactus y otras Suculentas isp Desert tropicals angl Germplasm Resources Information Network angl Plantsystematics angl

Дата публікації:
Топ