Тритон звичайний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Lissotriton vulgaris (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Поширення тритона звичайного | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
L. vulgaris ampelensis | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Triturus vulgaris | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тритон звичайний (Lissotriton vulgaris) — вид земноводних родини саламандрових (Salamandridae). Один із 2-х видів роду у фауні України. Характерний представник фауни листяних і мішаних лісів Європи. Вид занесений до Бернської конвенції та ряду інших природоохоронних документів.
Опис
Один з найдрібніших тритонів у фауні Європи. Загальна довжина тіла дорослих особин — близько 55—105 мм. Піднебінні зуби у вигляді двох ліній, що зближуються одна з одною у своїй дистальній частині. Шкіра гладенька, або малозерниста. Спина забарвлена в оливково-бурі або сірі тони, боки — в оливково-жовті з сріблястим тони. Зверху і по бокам тіла розвинені відносно великі темні плями (у самиць не такі виразні). Забарвлення черева жовто-помаранчевих тонів з добре розвиненими невеликими темними плямами. На голові помітні поздовжні темні смуги, дві з яких виглядають контрасніше і проходять через очі. Самці в сезон розмноження забарвлені яскравіше, у них на тілі й по боках хвоста розвиваються голубуваті смуги-плями. Водночас на спинному боці в них розвивається гребінь, який на відміну від тритона гребінчастого, при переході на спинну частину не утворює перерви біля основи хвоста. Не виключено, що в цей час він може використовуватися як додатковий дихальний орган. Також у шлюбний період на пальцях задніх кінцівок з'являються перетинки.
Статевий диморфізм виявляється в більших розмірах самців і відносно довших кінцівках, ніж у самок. Так, середня довжина тіла разом з хвостом у особин чоловічої статі в середньому коливається в межах 72,01—72,06 мм, а в самиць від 70,52 до 72,01 мм (популяції Українських Карпат). Така сама особливість притаманна звичайним тритонам в інших частинах ареалу, наприклад у Західних Бескидах у Польщі. При вивченні при- та закарпатських популяцій були встановлені відміни між тритонами цих двох регіонів: самицям з Прикарпаття властиві більші розміри тіла, голови, а обом статям більш довгі передні кінцівки.
Довжина личинок, що вийшли з яйця, становить 6,5—8 мм, оливково-бурі з темними крапками, знизу світлі. В їхньому візерунку виразно виділяються дві спинні (і дві по боках тіла) поздовжні чорні смуги, які зникають через 7—8 днів. Перед метаморфозом забарвлення світле, майже одноколірне, з округлими світлими плямами на боках, спина часто жовтувата або світла червонувато-жовта. Верхній и нижній краї хвостової плавцевої складки поступово зводяться до кінця хвоста и загострюються на кінці. Загальна довжина цьоголітків зразу після метаморфозу складає 20—38 мм.
Генетична мінливість
Диплоїдний набір представлений 24 двоплечими хромосомами.
Генетичні порівняння звичайних тритонів з околиць Києва з вибірками цих амфібій із Закарпаття та дельти Дунаю показали відміни. Вони полягали у тому, що гетерозиготність тритонів з першої вибірки була вищою і Hexp досягала 0,109 (для звичайного тритона із Закарпаття та дельти Дунаю Hexp = 0,089 і Hexp = 0,052 відповідно). Відзначені також відміни й у генетичній дистанції Нея: між київською та закарпатською популяціями — 0,12, київською та дунайською — 0,11, між закарпатською та дунайською дистанція менша — 0,08..
Особливо слід підкреслити, що серед популяцій тритона звичайного європейської частини Росії був відзначений випадок природної триплоїдії — виявлена одна особина (околиці С.-Петербурга, Росія), в якої кількість ядерної ДНК мала проміжний характер і становила 1,682 у. о. (стандарт — еритроцити Pleurodeles waltl), хоча у нормі об'єм ДНК для цього виду в середньому дорівнює 1,125 (1,086-1,151).
Поширення
Ареал виду охоплює більшу частину Європи (за винятком всього Піренейского півострова, півдня Апеннінського півострова, південної частини Франції та північної частини Скандинавського півострова). Зустрічається на окремих островах Балтійського моря. На сході ареал має вигляд переривчастої смуги переважно у зоні листяних лісів Азії, яка тягнеться до Алтайський гір. Ізольовані локалітети є в Північному Приарал'ї та біля оз.Балхаш..
В Україні тритон звичайний зустрічається в західних, центральних, північних та східних областях. На півдні його межа проходить Одеською (Біляївський та Білгород-Дністровський райони), Миколаївською (Врадіївський район) та Херсонською областями, далі у східному напрямку вона зміщується дещо північніше і йде Запорізькою, Харківською та Луганською (Станично-Луганський район) областями.
Місця перебування
Тритон звичайний найчастіше пов'язаний з лісовими регіонами, хоча трапляється і в інших типах біотопів, у тому числі й на місці зведених лісів: у чагарникових заростях, парках, садах, луках і навіть населених пунктах. Проникає глибоко в степову зону лісистими долинами річок, де зустрічається переважно в коротко-заплавних і байрачних лісах. У горах (Карпати) піднімається до висоти 600—1000 м, хоча в інших ділянках ареалу (Кавказ) його виявляли на висотах до 2700 м. Знаходять тритонів і в тимчасових водоймах (калюжі на полях, канави і кювети доріг).
Цікаві результати вивчення просторового розподілу декількох видів амфібій та використання ними нерестилищ у північно-західній Італії. При обстеженні 61 ставка оцінено вплив на вибір звичайними тритонами водойм. При цьому враховувались такі їхні характеристики, як розвиток водяної рослинності, час утворення (вік) ставка, наявність та склад тварин прибережної зони, ступінь антропогенного впливу, площа ставка, його глибина, хімічні показники води тощо. Виявилося, що лише перші чотири справляли істотний вплив на вибір тритонами водойм як місць нересту.
Чисельність
Тритон звичайний — один із найчисельніших видів земноводних мішанолісової зони Східної Європи, який поступається за чисельністю тільки бурим жабам. Щільність популяції дорослих особин у водоймах звичайно складає кілька особин на 100 м2 поверхні водойми. У Росії в Мордовії чисельність тритона складає до 40 ос. на 100 м берегової смуги, у Брянській і Пермській областях — до 50 ос./100 м, у Підмосков'ї — до 100 ос./100 м.
Чисельність в лісовій зоні України досить висока (20—30 % від загальної чисельності земноводних), в чому поступається лише жабі трав'яній та жабі гостромордій. У Карпатах чисельність самців дещо перевищує чисельність самиць (56% і 44% відповідно). На інших ділянках ареалу (Західні Бескиди), відзначені випадки, коли в одних популяціях чисельне співвідношення статей було рівним, в інших — переважали самці або ж самиці. Чисельність, порівняно з іншими видами тритонів, вище і при обліках на початку сезону розмноження. На Закарпатті середня кількість тритонів на 100 м берегової лінії коливається від 7 до 60 особин. У водоймах Поділля чисельність складає до 23 ос./100 м прибережної зони.
У південно-східних регіонах (долина Дніпра, Дніпропетровська область) при відлові цих тварин за допомогою ловчих циліндрів обліковано від 2,1 до 6,8 особин/10 цил.-діб, але при цьому їхня чисельність залежала від типу й структури лісових насаджень, близькості водойми, ступеня зволоження ґрунту та інших чинників. У цьому ж регіоні після створення в 1990 р. тритон збільшив свою чисельність, і в період нересту 1995—1999 рр. вже нараховували 3—5 особин на квадратний метр площі водойми. Загалом, у південній частині ареалу внаслідок аридизації клімату відбувається природне зниження чисельності тритона звичайного і поступове переміщення південної межі ареалу виду на північ, що спостерігається, наприклад, у Запорізькій області. Так у.
Спеціальні пошуки тритонів у різних біотопах гирла річки Дністер в квітні 2007 р. дозволили знайти тут тільки дві особини цього виду (загальна довжина маршрутів обліку понад 10 км). Але восени 2006 р. в цьому ж регіоні (Біляївський район, Одеська область) відзначена доволі висока чисельність тритонів — понад 70—90 особин на площі менше 1 га.
Життєвий цикл
Тритони основний час періоду річної активності ведуть потайний наземний спосіб життя, ховаються під корою, в гнилих пеньках, серед листя, в ямах, у місцях, з високим ступенем вологості.
Після зимової сплячки пробуджуються відносно рано, як правило, у березні. Час пробудження залежить від погодних умов року, а також від особливостей місця перебування тварин. Так, в умовах Закарпаття ці тварини активні у водоймах вже на початку — середині березня, але у горах вихід з зимівлі затримується до травня, попри те, що ці тварини стійкі до низьких температур і їх знаходили у водоймах, ще частково вкритих льодом.
Майже відразу після пробудження самці першими мігрують у водойми на місця нересту. При дослідженні водойм, населених звичайними тритонами під час розмноження, показано, що pH у них коливається від 7,4 до 9,4, твердість (мекв./л) 1,2—6,5, лужність (мекв./л) 0,8—4,9. Температура води великого значення не має — шлюбні ігри спостерігалися навіть при 3—6°С. Перший час після міграції до водойм шлюбне вбрання у самців майже не виявлене. Розвиток спинного гребеня та яскравішого візерунка самців спостерігається тільки через декілька днів (перед самим розмноженням). Заплідненню і відкладанню яєць передують шлюбні ігри, які мають видоспецифічний характер.
У кінці березня — в квітні тритони мігрують до водойм. В цей час самці набувають уже згаданих вище рис. Через 5—9 днів приступають до розмноження. Заплідненню і відкладанню яєць передують шлюбні ігри. Самка відкладає 60—700 ікринок (частіше близько 150). Диаметр яйця 2—2,5 × 3—3,5 мм с оболочками и 1,5—2 мм без оболочек. Кожну ікринку самка відкладає на окремий листок підводної рослини і загортає її всередині листочка. Личинки з'являються на 14—20 день після відкладення ікри.
Відкладені самцем сперматофори у кількості від 2 до 5, самиця захоплює краями клоаки. Кількість яєць у кожній кладці різна і, загалом, може сягати від 60 до 700 штук (частіше близько 150). Після запліднення вона розміщує яйця (зазвичай кожне окремо) на листі рослин, які потім загортає задніми лапами. Яйця звичайно відкладаються на глибині до 35 см або дещо глибше.
Період відкладання ікри розтягнутий і часто триває до червня. Вихід личинок з яєць при кімнатній температурі за матеріалами лабораторних спостережень відбувається через 7—10, а у природних умовах існування через 14—20 діб, при цьому личинковий розвиток триває 60—70 днів. Вона має чітко виражений хвіст з плавцевою перетинкою та зачатки передніх кінцівок. Рот проривається в конці першої доби або на 2-й день. У цей період відкриваються зяброві щілини та повністю розвиваються зовнішні зябра. Задні кінцівки з'являються приблизно на 20-й день</ref>Нуриев Э. Р. К размножению обыкновенного тритона Triturus vulgaris в неволе // Вопросы герпетологии. — К. : Наук. думка, 1989. — С. 177</ref>.
Метаморфоз у личинок тритона звичайного, як і у всіх хвостатих земноводних, відбувається поступово, без різких раптових змін у будові тварин. Під час метаморфозу тварина переходить до легеневого дихання, зникають зябра, заростають зяброві щілини, відбуваються зміни в будові шкіри, і молодий тритон переходить до наземного способу життя.
У цьоголітків зразу після метаморфозу довжина тіла з хвостом (L. + L.cd.) складає 20—38 мм. У Карпатах метаморфоз настає по досягненні довжини тіла (L. + L.cd.) 28—55 мм. В умовах південної Англії метаморфоз відбувається при довжині тіла личинок 18—19 мм, а статевозрілими ці тварини стають по досягненні розмірів тіла 43—44 мм. Таким чином, зростання цього показника становить 125—140% (до порівняння: в гребінчастого тритона — 64%). Після метаморфозу молоді тритони протягом 2—3 років живуть на суші і йдуть у воду лише з настанням статевої зрілості.
Існують дані про те, що звичайні тритони можуть зимувати на личинковій стадії, і тоді метаморфоз відбувається навесні наступного року. Статевої зрілості тритони цього виду досягають на 2—3 році життя, хоча в інших ділянках ареалу (Скандинавія), строки статевозрілості можуть зсуватися на 5—6 років.
Весну і початок літа дорослі тритони проводять у стоячих водоймах, до червня—липня, а згодом переходять до наземного способу життя. У водоймах, вони зазвичай активні цілодобово, але при переході на сушу, як правило, активні увечері та вночі. Вдень їх можна зустріти тільки під час міграцій і в дощову погоду. Сховищами у цей період служать порожнини під камінням, колодами, нори гризунів, листовий опад, в ямах, і інших місцях, де високі показники вологості. У північних частинах ареалу у воді проводять майже все літо.
Приблизно у жовтні — листопаді тритони йдуть на зимівлю. Зимують часто в норах гризунів, а також у підвалах, льохах та інших господарських спорудах. Місця зимівлі, як правило, росташовані на відстані звичайно не більше 50—100 м від водойми, рідко — до 500 м. У цей період виявляли їхні скупчення до декількох сотень особин. У таких скупченнях відзначалися не лише особини різного віку, але й інші види амфібій (саламандри, тритони, ропухи, жаби). Часто одні й ті ж самі місця зимівлі часто використовуються протягом багатьох років.
Педоморфні форми
У квітні 2000 р. серед українських популяцій звичайного тритона в Одеській області (Ізмаїл) були вперше зареєстровані дві педоморфні (неотенічні) особини. Ці тварини характеризувалися приблизно такими ж розмірами, як і решта тритонів (усього 18), зібраних у тому ж місці. Одна з личинок незабаром завершила метаморфоз в лабораторних умовах (друга була зафіксована відразу ж після спіймання).
У квітні 2006 р. понад 20 педоморфних личинок було виявлено в Одеській області в одній з водойм у смузі м. Вилково. Вибірка була представлена приблизно рівним співвідношенням самиць і самців; деякі з останніх, вже перебуваючи в лабораторних умовах, демонстрували шлюбну поведінку, окремі самиці відкладали незначну кількість ікринок.
Педоморфні тритони також відомі й у східніших ділянках ареалу: одна популяція на мисі Піцунда (Абхазія), друга — в околицях Гатчини, неподалік від Санкт-Петербурга. При лабораторних дослідженнях тритонів з Гатчини було встановлено, що такі самиці характеризуються дещо більшими розмірами кладок. Виживаність ембріонів порівняно з звичайними самицями також була вища: в середньому 85,3 яєць проти 79,0 і 6,8 ембріонів проти 3,5 на одну самицю.
Явище педоморфозу в амфібій цього виду відзначено в Німеччині, Румунії, Угорщині, Швеції, Англії, колишній Югославії. Так, з 14 популяцій у Чорногорії у 4 з них виявлені педоморфні особини, при чому їхня кількість коливалося протягом сезону від 44% у жовтні до 80% у серпні. Кількість педоморфних особин була більшою, ніж нормальних (58,8% проти 41,2%). Серед цих педоморфних личинок переважали самиці (42,22% проти 14,57%)..
Не виключено, що причиною такої структури й динаміки популяцій може бути нестабільність біотопів та низька міграційна активність цих тварин, а явище педоморфозу при цьому має адаптаційний характер, істотно збільшуючи мінливість популяції в цілому. Узагальнення відомостей про причини педоморфозу дозволило дійти висновку, що вони зазвичай пов'язані з низькими температурами при метаморфозі. Іншими факторами можуть бути голодування личинок, хімічний склад води та корму (нестача йоду та вітамінів)..
Харчування
На суші тритони досить незграбні, рухаються повільно, тому поживу їх становлять відносно малорухливі тварини. Тут вони харчуються багатоніжками (15—18 %), (9—12 %), дощовими червами (5—30 %), гусінню (6—10 %), іншими комахами (4—9 %) та безхребетними. У водоймах харчуються личинками комарів, які складають до 90% усіх кормів; велике значення можуть мати нижчі ракоподібні (равноногі, ветвистоусі та інші рачки), відмічені у 18—63 % шлунків тритонів, а також личинки бабок (20—26 %), клопи-гребляки (24 %), личинки жуків-плавунців (20 %), водні молюски (11—15 %), ікра риб та амфібій (до 35 %) та ін. Личинки зразу після викльовування живуть за рахунок ембріонального жовтка, а потім переходять до харчування дрібними рачками, поступово розширюючи свій раціон кормів.
У глибоких водоймах склад кормів самців і самок відрізняється внаслідок різниці в їх просторовому розміщенні: самиці поїдають більше бентосних безхребетних, ніж самці. Як правило, інтенсивність харчування самиць вище, ніж самців, що може компенсувати більш високі витрати на розмноження.
Вороги
Природніми ворогами личинок і дорослих особин тритона є хижі водяні комахи, риби, земноводні (тритон гребінчастий, зелені жаби, часничниця звичайна), плазуни — (вужі, гадюка звичайна), птахи та ссавці.
Серед паразитів виявлені трематоди, акантоцефали та нематоди. Кладки ікри можуть ушкоджуватись паразитичними грибками родини Saprolegniidae
Охорона
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид». Але в окремих регіонах, особливо на південній межі ареалу, спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. В Європі тритон звичайний охороняється Бернською конвенцією (охоронна категорія: вид підлягає охороні). На регіональному рівні в Україні занесений до Червоних книг/списків тварин м.Київ, Дніпропетровської, Луганської та Миколаївської областей. Пропонується занесення виду до Червоного списку тварин Запорізької області.
Основними причинами зниження чисельності популяції тритона звичайного є антропогенні зміни біотопів — меліорація, забруднення водойм, рекреаційне навантаження, розселення синантропних тварин, вилов і продаж на «пташиних» ринках. Основні заходи збереження виду: 1) створення природоохоронних територій в місцях компактного проживання амфібій; 2) санація водойм і водоохоронних зон; 3) створення просік у лісах та іригаційних каналів, що сприяло би підвищенню чисельності популяцій та розселенню виду; 4) запобігання продажу тритонів на ринках.
Практичне значення
Тритон звичайний вважається одним із найкорисніших видів земноводних, тому що знищує велику кількість комарів, у тому числі малярійних.
Тритон звичайний широко використовується як лабораторна тварина. Його також із задоволенням тримають у тераріумі. При дотриманні необхідного температурного режиму, пов'язаного з репродукцією, хорошо розмножується в неволі, де може дожити до 27—28 років.
Систематика
За сучасними даними тритон звичайний розглядається в рамках роду Lissotriton (раніше Triturus), і в ньому виділяють 7—8 підвидів, 6—7 із яких, як вважається, зустрічаються в Європі: Lissotriton vulgaris vulgaris, Lissotriton vulgaris ampelensis, Lissotriton vulgaris lantzi, Lissotriton vulgaris graecus, Lissotriton vulgaris meridionalis, Lissotriton vulgaris schreiberi, Lissotriton vulgaris kosswigi.
Гібридизація
У місцях спільного перебування тритонів звичайного і карпатського (зона парапатрії) у Львівській області обидва види зазвичай населяють різні водойми. Тут же була виявлена одна самиця із зовнішніми ознаками спільними для тритонів звичайного і карпатського, а кількість її ядерної ДНК (1,150 од.) мала проміжний характер: у тритона звичайного в середньому 1,111—1,121, у тритона карпатського 1,176—1,182. Це підтверджувало її гібридне походження. Обидва види співіснують в деяких місцевостях Карпат та іноді розмножуються в одних і тих самих водоймах. Їх гібриди помічені також у районі Трускавця Львівської області та околицях Доманинців м.Ужгород Закарпатської області.
Аналіз зовнішньої морфології звичайних і карпатських тритонів Закарпаття виявив гібридизацію між обома видами і згодом цей факт також був підтверджений генетичними даними. Разом з тим морфологічні докази не завжди збігаються з результатами виявлення гібридів біохімічними методами. Особливу цікавість викликають дані, що свідчать про те, що у місцях спільного перебування тритонів звичайного і карпатського чисельність гібридних особин може складати до 60 %.
Вивченням генетичної близькості тритонів звичайного та альпійського методами гібридизації показано, що в гібридів утворюються статеві клітини, однак вони мало життєздатні. При схрещуванні тритонів звичайного і карпатського з'ясована їхня більша близькість — відмічено не лише нормальне утворення статевих продуктів у гібридів, але також і їхня плодючість при схрещуванні як між собою, так і з батьками.
Див. також
Джерела. Примітки
- Наукові назви земноводних та плазунів України
- Писанец Е. М. Аннотированный список земноводных Восточной Европы // Збірник праць Зоолог. музею. — 2010. — № 41. — С. 77—110
- Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 39)
- Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — К. : Вид-во Раєвського, 2007. — 192 с. (с. 53—60)
- Фауна України. Т. 7. Земноводні та плазуни / Таращук В. І. — К. : Наук. думка, 1959. — 246 с. (с. 39—41)
- Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 37—39)
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 20—23)
- Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. — К. : Рад. школа, 1955. — 148 с. (с. 25—28)
- Щербак Н. Н., Щербань М. И. Земноводные и пресмыкающиеся Украинских Карпат. — К. : Наук. думка, 1980. — 268 с. (с. 44—55)
- Кузьмин С. Л. Земноводные бывшего СССР. — М. : Т-во науч. изданий КМК, 2012. — 370 с. (с. 74—80)
- Межжерин С. В., Морозов-Леонов С. Ю., Котенко Т. И., Пиотковская Е. А. Биохимическая генная дифференциация тритонов (Amphibia, Salamandridae, Triturus) фауны Украины. — Доп. Нац. акад. наук України. — 1998. — 1. — 193—197
- Litvinchuk S. N., Rosanov J. M., Borkin L. J.. A case of natural triploidy in a Smooth Newt Triturus vulgaris, from Russia (Caudata: Salamandridae). — Herpetozoa. — 1998. — 11 (1/2). — 93—95
- Куриленко В. Е., Вервес Ю. Г. Земноводные и пресмыкающиеся фауны Украины. Справочник-определитель. — К. : Генеза, 1998. — 208 с. (с. 52—56)
- Рыбы, земноводные, пресмыкающиеся. Животный мир Молдавии / Под ред. И. М. Гани. — Кишинев : Штиица, 1981. — 224 с. (с. 149—150)
- Петроченко В. І. Природа Запорізького краю : довідник / В. І. Петроченко. — Запоріжжя : Тандем Арт Студія, 2009. — 200 с. (с.125 )
- Пикулик М. М. Земноводные Белоруссии. — Минск : Наука и техника, 1985. — 192 с. (с. 14—18)
- Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 65—69)
- Булахов В. Л., Гассо В. Я., Пахомов О. Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Земноводні та плазуни / За заг. ред. О. Є. Пахомова. — Д. : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. — 420 с. (с. 117—122)
- Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 146)
- Pavignano I., Giacoma C., Castellano S., A multivariate analysis of Amphibian habitat determination in northhwestern Italy. — Amphibian Reptilia. — 1990. —11(4) — 311—324
- Ручин А. Б., Рыжов М. К. Амфибии и рептилии Мордовии: видовое разнообразие, распространение, численность. — Саранск: Изд-во Мордовского университета, 2006. — 160 с.
- Петроченко В. И. Амфибии и рептилии Неруссо-Деснянского района // Редкие и уязвимые виды растений и животных Неруссо-Деснянского физико-географического района. — Брянск, 1997. — С. 130—132
- Юшков Р. А., Воронов Г. А. Амфибии и рептилии Пермской области (предварительный кадастр). — Пермь: Пермский университет, 1994. —157 с.
- Петроченко В. И. Герпетофауна острова Хортица (Днепр) // Вестн. зоологии. — 1990. — № 6. — С. 78—80
- Матвеев А. С. Новые материалы по педоморфным особям обыкновенного тритона Lissotriton vulgaris с территории Украины. — Науковий вісник Ужгородского унів., сер. біол. — 2007. — (21). — С. 74–78
- Litvinchuk S. N.,. First record of the paedomorphosis for the Smooth newt (Triturus vulgaris) from the Ukraine. — Russ. J. Herpetol. — 2001. — 8(1). — 77—78
- Litvinchuk S.N., Rudyk A.M., Borkin L.J. 1996. Observations on paedomorphic newts (Triturus vulgaris) from the former Soviet Union. — Russian J. Herpetol. — 2 (2). — 39—48
- Кузьмин С. Л., Мещерский И. Г. Динамика питания обыкновенного тритона (Triturus vulgaris) в ходе онтогенеза. — Зоол. журнал. — 1987. — 61 (1). — С. 75—84
- Рыжиков К.М., Шарпило В.П., Шевченко Н.Н. Гельминты амфибий фауны СССР. — М.: Наука, 1980. — 278 с.
- Тритон звичайний у Червоному списку МСОП
- Червона книга Дніпропетровської області. Тваринний світ / Під ред. О. Є. Пахомова. — Дніпропетровськ : ТОВ «Новий Друк», 2011. — 488 с. (с. 283)
- Сурядна Н. М. Видовий склад та охорона земноводних Запорізької області // Матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. «Іноваційні агротехнології за умов зміни клімату», 7—9 червня 2013 року / За ред. В. М. Кюрчева — Мелітополь: ТДАТУ, 2013. — С. 169—171
- Schmidtler J. F., Franzen M., Triturus vulgaris — Teichmolch. — In: Handbuch der Reptilien und Amphibien Europas. — Bd. 4/IIB. — Wiebelsheim: AULAAVerlag. — 2004. — P. 8477967
- Litvinchuk S. N., Borkin L. J., Rosanov J. M., Skorinov D. V., Khalturin M. D., Dzukicґ G., Kalezicґ M. L., Mazanaeva L. F. Geographic differentiation in tailed Amphibians of eastern Europe: genome size, allozymes and morphology. — In: Herpetologia Petropolitana. — St.-Petersburg. — 2005. — P. 57760)
Література
- Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 37—39)
- Булахов В. Л., Гассо В. Я., Пахомов О. Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Земноводні та плазуни / За заг. ред. О. Є. Пахомова. — Д. : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2007. — 420 с. (с. 117—122). —
- Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 65—69). —
- Кузьмин С. Л. Земноводные бывшего СССР. — М. : Т-во науч. изданий КМК, 2012. — 370 с. (с. 74—80). —
- Куриленко В. Е., Вервес Ю. Г. Земноводные и пресмыкающиеся фауны Украины. Справочник-определитель. — К. : Генеза, 1998. — 208 с. (с. 52—56). —
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 20—23)
- Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. — К. : Рад. школа, 1955. — 148 с. (с. 25—28)
- Пикулик М. М. Земноводные Белоруссии. — Минск : Наука и техника, 1985. — 192 с. (с. 14—18)
- Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — К. : Вид-во Раєвського, 2007. — 192 с. (с. 53—60). —
- Рыбы, земноводные, пресмыкающиеся. Животный мир Молдавии / Под ред. И. М. Гани. — Кишинев : Штиица, 1981. — 224 с. (с. 149—150)
- Фауна України. Т. 7. Земноводні та плазуни / Таращук В. І. — К. : Наук. думка, 1959. — 246 с. (с. 39—41)
- Щербак Н. Н., Щербань М. И. Земноводные и пресмыкающиеся Украинских Карпат. — К. : Наук. думка, 1980. — 268 с. (с. 44—55)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тритон звичайний |
Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — Київ : Вид-во Раєвського, 2007. — 197 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Triton znachennya Triton zvichajnij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Ryad Hvostati Caudata Rodina Salamandrovi Salamandridae Pidrodina Pleurodelinae Rid Malij triton Lissotriton Vid Triton zvichajnij Binomialna nazva Lissotriton vulgaris Linnaeus 1758 Poshirennya tritona zvichajnogo Pidvidi L vulgaris ampelensis L vulgaris graecus L vulgaris kosswigi L vulgaris lantzi L vulgaris meridionalis L vulgaris schmidtlerorum L vulgaris vulgaris Sinonimi Triturus vulgaris Posilannya Vikishovishe Lissotriton vulgaris Vikividi Lissotriton vulgaris EOL 333313 ITIS 775922 MSOP 59481 NCBI 8324 Triton zvichajnij Lissotriton vulgaris vid zemnovodnih rodini salamandrovih Salamandridae Odin iz 2 h vidiv rodu u fauni Ukrayini Harakternij predstavnik fauni listyanih i mishanih lisiv Yevropi Vid zanesenij do Bernskoyi konvenciyi ta ryadu inshih prirodoohoronnih dokumentiv OpisSamka tritona zvichajnogo Viglyad z cherevnogo boku Odin z najdribnishih tritoniv u fauni Yevropi Zagalna dovzhina tila doroslih osobin blizko 55 105 mm Pidnebinni zubi u viglyadi dvoh linij sho zblizhuyutsya odna z odnoyu u svoyij distalnij chastini Shkira gladenka abo malozernista Spina zabarvlena v olivkovo buri abo siri toni boki v olivkovo zhovti z sriblyastim toni Zverhu i po bokam tila rozvineni vidnosno veliki temni plyami u samic ne taki virazni Zabarvlennya chereva zhovto pomaranchevih toniv z dobre rozvinenimi nevelikimi temnimi plyamami Na golovi pomitni pozdovzhni temni smugi dvi z yakih viglyadayut kontrasnishe i prohodyat cherez ochi Samci v sezon rozmnozhennya zabarvleni yaskravishe u nih na tili j po bokah hvosta rozvivayutsya golubuvati smugi plyami Vodnochas na spinnomu boci v nih rozvivayetsya grebin yakij na vidminu vid tritona grebinchastogo pri perehodi na spinnu chastinu ne utvoryuye perervi bilya osnovi hvosta Ne viklyucheno sho v cej chas vin mozhe vikoristovuvatisya yak dodatkovij dihalnij organ Takozh u shlyubnij period na palcyah zadnih kincivok z yavlyayutsya peretinki Statevij dimorfizm viyavlyayetsya v bilshih rozmirah samciv i vidnosno dovshih kincivkah nizh u samok Tak serednya dovzhina tila razom z hvostom u osobin cholovichoyi stati v serednomu kolivayetsya v mezhah 72 01 72 06 mm a v samic vid 70 52 do 72 01 mm populyaciyi Ukrayinskih Karpat Taka sama osoblivist pritamanna zvichajnim tritonam v inshih chastinah arealu napriklad u Zahidnih Beskidah u Polshi Pri vivchenni pri ta zakarpatskih populyacij buli vstanovleni vidmini mizh tritonami cih dvoh regioniv samicyam z Prikarpattya vlastivi bilshi rozmiri tila golovi a obom statyam bilsh dovgi peredni kincivki Dovzhina lichinok sho vijshli z yajcya stanovit 6 5 8 mm olivkovo buri z temnimi krapkami znizu svitli V yihnomu vizerunku virazno vidilyayutsya dvi spinni i dvi po bokah tila pozdovzhni chorni smugi yaki znikayut cherez 7 8 dniv Pered metamorfozom zabarvlennya svitle majzhe odnokolirne z okruglimi svitlimi plyamami na bokah spina chasto zhovtuvata abo svitla chervonuvato zhovta Verhnij i nizhnij krayi hvostovoyi plavcevoyi skladki postupovo zvodyatsya do kincya hvosta i zagostryuyutsya na kinci Zagalna dovzhina cogolitkiv zrazu pislya metamorfozu skladaye 20 38 mm Genetichna minlivist Diployidnij nabir predstavlenij 24 dvoplechimi hromosomami Genetichni porivnyannya zvichajnih tritoniv z okolic Kiyeva z vibirkami cih amfibij iz Zakarpattya ta delti Dunayu pokazali vidmini Voni polyagali u tomu sho geterozigotnist tritoniv z pershoyi vibirki bula vishoyu i Hexp dosyagala 0 109 dlya zvichajnogo tritona iz Zakarpattya ta delti Dunayu Hexp 0 089 i Hexp 0 052 vidpovidno Vidznacheni takozh vidmini j u genetichnij distanciyi Neya mizh kiyivskoyu ta zakarpatskoyu populyaciyami 0 12 kiyivskoyu ta dunajskoyu 0 11 mizh zakarpatskoyu ta dunajskoyu distanciya mensha 0 08 Osoblivo slid pidkresliti sho sered populyacij tritona zvichajnogo yevropejskoyi chastini Rosiyi buv vidznachenij vipadok prirodnoyi triployidiyi viyavlena odna osobina okolici S Peterburga Rosiya v yakoyi kilkist yadernoyi DNK mala promizhnij harakter i stanovila 1 682 u o standart eritrociti Pleurodeles waltl hocha u normi ob yem DNK dlya cogo vidu v serednomu dorivnyuye 1 125 1 086 1 151 PoshirennyaAreal vidu ohoplyuye bilshu chastinu Yevropi za vinyatkom vsogo Pirenejskogo pivostrova pivdnya Apenninskogo pivostrova pivdennoyi chastini Franciyi ta pivnichnoyi chastini Skandinavskogo pivostrova Zustrichayetsya na okremih ostrovah Baltijskogo morya Na shodi areal maye viglyad pererivchastoyi smugi perevazhno u zoni listyanih lisiv Aziyi yaka tyagnetsya do Altajskij gir Izolovani lokaliteti ye v Pivnichnomu Priaral yi ta bilya oz Balhash V Ukrayini triton zvichajnij zustrichayetsya v zahidnih centralnih pivnichnih ta shidnih oblastyah Na pivdni jogo mezha prohodit Odeskoyu Bilyayivskij ta Bilgorod Dnistrovskij rajoni Mikolayivskoyu Vradiyivskij rajon ta Hersonskoyu oblastyami dali u shidnomu napryamku vona zmishuyetsya desho pivnichnishe i jde Zaporizkoyu Harkivskoyu ta Luganskoyu Stanichno Luganskij rajon oblastyami Miscya perebuvannyaTriton zvichajnij u prirodnomu seredovishi Triton zvichajnij najchastishe pov yazanij z lisovimi regionami hocha traplyayetsya i v inshih tipah biotopiv u tomu chisli j na misci zvedenih lisiv u chagarnikovih zarostyah parkah sadah lukah i navit naselenih punktah Pronikaye gliboko v stepovu zonu lisistimi dolinami richok de zustrichayetsya perevazhno v korotko zaplavnih i bajrachnih lisah U gorah Karpati pidnimayetsya do visoti 600 1000 m hocha v inshih dilyankah arealu Kavkaz jogo viyavlyali na visotah do 2700 m Znahodyat tritoniv i v timchasovih vodojmah kalyuzhi na polyah kanavi i kyuveti dorig Cikavi rezultati vivchennya prostorovogo rozpodilu dekilkoh vidiv amfibij ta vikoristannya nimi nerestilish u pivnichno zahidnij Italiyi Pri obstezhenni 61 stavka ocineno vpliv na vibir zvichajnimi tritonami vodojm Pri comu vrahovuvalis taki yihni harakteristiki yak rozvitok vodyanoyi roslinnosti chas utvorennya vik stavka nayavnist ta sklad tvarin priberezhnoyi zoni stupin antropogennogo vplivu plosha stavka jogo glibina himichni pokazniki vodi tosho Viyavilosya sho lishe pershi chotiri spravlyali istotnij vpliv na vibir tritonami vodojm yak misc nerestu ChiselnistTriton zvichajnij odin iz najchiselnishih vidiv zemnovodnih mishanolisovoyi zoni Shidnoyi Yevropi yakij postupayetsya za chiselnistyu tilki burim zhabam Shilnist populyaciyi doroslih osobin u vodojmah zvichajno skladaye kilka osobin na 100 m2 poverhni vodojmi U Rosiyi v Mordoviyi chiselnist tritona skladaye do 40 os na 100 m beregovoyi smugi u Bryanskij i Permskij oblastyah do 50 os 100 m u Pidmoskov yi do 100 os 100 m Chiselnist v lisovij zoni Ukrayini dosit visoka 20 30 vid zagalnoyi chiselnosti zemnovodnih v chomu postupayetsya lishe zhabi trav yanij ta zhabi gostromordij U Karpatah chiselnist samciv desho perevishuye chiselnist samic 56 i 44 vidpovidno Na inshih dilyankah arealu Zahidni Beskidi vidznacheni vipadki koli v odnih populyaciyah chiselne spivvidnoshennya statej bulo rivnim v inshih perevazhali samci abo zh samici Chiselnist porivnyano z inshimi vidami tritoniv vishe i pri oblikah na pochatku sezonu rozmnozhennya Na Zakarpatti serednya kilkist tritoniv na 100 m beregovoyi liniyi kolivayetsya vid 7 do 60 osobin U vodojmah Podillya chiselnist skladaye do 23 os 100 m priberezhnoyi zoni U pivdenno shidnih regionah dolina Dnipra Dnipropetrovska oblast pri vidlovi cih tvarin za dopomogoyu lovchih cilindriv oblikovano vid 2 1 do 6 8 osobin 10 cil dib ale pri comu yihnya chiselnist zalezhala vid tipu j strukturi lisovih nasadzhen blizkosti vodojmi stupenya zvolozhennya gruntu ta inshih chinnikiv U comu zh regioni pislya stvorennya v 1990 r triton zbilshiv svoyu chiselnist i v period nerestu 1995 1999 rr vzhe narahovuvali 3 5 osobin na kvadratnij metr ploshi vodojmi Zagalom u pivdennij chastini arealu vnaslidok aridizaciyi klimatu vidbuvayetsya prirodne znizhennya chiselnosti tritona zvichajnogo i postupove peremishennya pivdennoyi mezhi arealu vidu na pivnich sho sposterigayetsya napriklad u Zaporizkij oblasti Tak u Specialni poshuki tritoniv u riznih biotopah girla richki Dnister v kvitni 2007 r dozvolili znajti tut tilki dvi osobini cogo vidu zagalna dovzhina marshrutiv obliku ponad 10 km Ale voseni 2006 r v comu zh regioni Bilyayivskij rajon Odeska oblast vidznachena dovoli visoka chiselnist tritoniv ponad 70 90 osobin na ploshi menshe 1 ga Zhittyevij ciklLichinka tritona zvichajnogo Moloda osobina Tritoni osnovnij chas periodu richnoyi aktivnosti vedut potajnij nazemnij sposib zhittya hovayutsya pid koroyu v gnilih penkah sered listya v yamah u miscyah z visokim stupenem vologosti Pislya zimovoyi splyachki probudzhuyutsya vidnosno rano yak pravilo u berezni Chas probudzhennya zalezhit vid pogodnih umov roku a takozh vid osoblivostej miscya perebuvannya tvarin Tak v umovah Zakarpattya ci tvarini aktivni u vodojmah vzhe na pochatku seredini bereznya ale u gorah vihid z zimivli zatrimuyetsya do travnya popri te sho ci tvarini stijki do nizkih temperatur i yih znahodili u vodojmah she chastkovo vkritih lodom Majzhe vidrazu pislya probudzhennya samci pershimi migruyut u vodojmi na miscya nerestu Pri doslidzhenni vodojm naselenih zvichajnimi tritonami pid chas rozmnozhennya pokazano sho pH u nih kolivayetsya vid 7 4 do 9 4 tverdist mekv l 1 2 6 5 luzhnist mekv l 0 8 4 9 Temperatura vodi velikogo znachennya ne maye shlyubni igri sposterigalisya navit pri 3 6 S Pershij chas pislya migraciyi do vodojm shlyubne vbrannya u samciv majzhe ne viyavlene Rozvitok spinnogo grebenya ta yaskravishogo vizerunka samciv sposterigayetsya tilki cherez dekilka dniv pered samim rozmnozhennyam Zaplidnennyu i vidkladannyu yayec pereduyut shlyubni igri yaki mayut vidospecifichnij harakter U kinci bereznya v kvitni tritoni migruyut do vodojm V cej chas samci nabuvayut uzhe zgadanih vishe ris Cherez 5 9 dniv pristupayut do rozmnozhennya Zaplidnennyu i vidkladannyu yayec pereduyut shlyubni igri Samka vidkladaye 60 700 ikrinok chastishe blizko 150 Diametr yajcya 2 2 5 3 3 5 mm s obolochkami i 1 5 2 mm bez obolochek Kozhnu ikrinku samka vidkladaye na okremij listok pidvodnoyi roslini i zagortaye yiyi vseredini listochka Lichinki z yavlyayutsya na 14 20 den pislya vidkladennya ikri Vidkladeni samcem spermatofori u kilkosti vid 2 do 5 samicya zahoplyuye krayami kloaki Kilkist yayec u kozhnij kladci rizna i zagalom mozhe syagati vid 60 do 700 shtuk chastishe blizko 150 Pislya zaplidnennya vona rozmishuye yajcya zazvichaj kozhne okremo na listi roslin yaki potim zagortaye zadnimi lapami Yajcya zvichajno vidkladayutsya na glibini do 35 sm abo desho glibshe Period vidkladannya ikri roztyagnutij i chasto trivaye do chervnya Vihid lichinok z yayec pri kimnatnij temperaturi za materialami laboratornih sposterezhen vidbuvayetsya cherez 7 10 a u prirodnih umovah isnuvannya cherez 14 20 dib pri comu lichinkovij rozvitok trivaye 60 70 dniv Vona maye chitko virazhenij hvist z plavcevoyu peretinkoyu ta zachatki perednih kincivok Rot prorivayetsya v konci pershoyi dobi abo na 2 j den U cej period vidkrivayutsya zyabrovi shilini ta povnistyu rozvivayutsya zovnishni zyabra Zadni kincivki z yavlyayutsya priblizno na 20 j den lt ref gt Nuriev E R K razmnozheniyu obyknovennogo tritona Triturus vulgaris v nevole Voprosy gerpetologii K Nauk dumka 1989 S 177 lt ref gt Metamorfoz u lichinok tritona zvichajnogo yak i u vsih hvostatih zemnovodnih vidbuvayetsya postupovo bez rizkih raptovih zmin u budovi tvarin Pid chas metamorfozu tvarina perehodit do legenevogo dihannya znikayut zyabra zarostayut zyabrovi shilini vidbuvayutsya zmini v budovi shkiri i molodij triton perehodit do nazemnogo sposobu zhittya U cogolitkiv zrazu pislya metamorfozu dovzhina tila z hvostom L L cd skladaye 20 38 mm U Karpatah metamorfoz nastaye po dosyagnenni dovzhini tila L L cd 28 55 mm V umovah pivdennoyi Angliyi metamorfoz vidbuvayetsya pri dovzhini tila lichinok 18 19 mm a statevozrilimi ci tvarini stayut po dosyagnenni rozmiriv tila 43 44 mm Takim chinom zrostannya cogo pokaznika stanovit 125 140 do porivnyannya v grebinchastogo tritona 64 Pislya metamorfozu molodi tritoni protyagom 2 3 rokiv zhivut na sushi i jdut u vodu lishe z nastannyam statevoyi zrilosti Isnuyut dani pro te sho zvichajni tritoni mozhut zimuvati na lichinkovij stadiyi i todi metamorfoz vidbuvayetsya navesni nastupnogo roku Statevoyi zrilosti tritoni cogo vidu dosyagayut na 2 3 roci zhittya hocha v inshih dilyankah arealu Skandinaviya stroki statevozrilosti mozhut zsuvatisya na 5 6 rokiv Vesnu i pochatok lita dorosli tritoni provodyat u stoyachih vodojmah do chervnya lipnya a zgodom perehodyat do nazemnogo sposobu zhittya U vodojmah voni zazvichaj aktivni cilodobovo ale pri perehodi na sushu yak pravilo aktivni uvecheri ta vnochi Vden yih mozhna zustriti tilki pid chas migracij i v doshovu pogodu Shovishami u cej period sluzhat porozhnini pid kaminnyam kolodami nori grizuniv listovij opad v yamah i inshih miscyah de visoki pokazniki vologosti U pivnichnih chastinah arealu u vodi provodyat majzhe vse lito Priblizno u zhovtni listopadi tritoni jdut na zimivlyu Zimuyut chasto v norah grizuniv a takozh u pidvalah lohah ta inshih gospodarskih sporudah Miscya zimivli yak pravilo rostashovani na vidstani zvichajno ne bilshe 50 100 m vid vodojmi ridko do 500 m U cej period viyavlyali yihni skupchennya do dekilkoh soten osobin U takih skupchennyah vidznachalisya ne lishe osobini riznogo viku ale j inshi vidi amfibij salamandri tritoni ropuhi zhabi Chasto odni j ti zh sami miscya zimivli chasto vikoristovuyutsya protyagom bagatoh rokiv Pedomorfni formi U kvitni 2000 r sered ukrayinskih populyacij zvichajnogo tritona v Odeskij oblasti Izmayil buli vpershe zareyestrovani dvi pedomorfni neotenichni osobini Ci tvarini harakterizuvalisya priblizno takimi zh rozmirami yak i reshta tritoniv usogo 18 zibranih u tomu zh misci Odna z lichinok nezabarom zavershila metamorfoz v laboratornih umovah druga bula zafiksovana vidrazu zh pislya spijmannya U kvitni 2006 r ponad 20 pedomorfnih lichinok bulo viyavleno v Odeskij oblasti v odnij z vodojm u smuzi m Vilkovo Vibirka bula predstavlena priblizno rivnim spivvidnoshennyam samic i samciv deyaki z ostannih vzhe perebuvayuchi v laboratornih umovah demonstruvali shlyubnu povedinku okremi samici vidkladali neznachnu kilkist ikrinok Pedomorfni tritoni takozh vidomi j u shidnishih dilyankah arealu odna populyaciya na misi Picunda Abhaziya druga v okolicyah Gatchini nepodalik vid Sankt Peterburga Pri laboratornih doslidzhennyah tritoniv z Gatchini bulo vstanovleno sho taki samici harakterizuyutsya desho bilshimi rozmirami kladok Vizhivanist embrioniv porivnyano z zvichajnimi samicyami takozh bula visha v serednomu 85 3 yayec proti 79 0 i 6 8 embrioniv proti 3 5 na odnu samicyu Yavishe pedomorfozu v amfibij cogo vidu vidznacheno v Nimechchini Rumuniyi Ugorshini Shveciyi Angliyi kolishnij Yugoslaviyi Tak z 14 populyacij u Chornogoriyi u 4 z nih viyavleni pedomorfni osobini pri chomu yihnya kilkist kolivalosya protyagom sezonu vid 44 u zhovtni do 80 u serpni Kilkist pedomorfnih osobin bula bilshoyu nizh normalnih 58 8 proti 41 2 Sered cih pedomorfnih lichinok perevazhali samici 42 22 proti 14 57 Ne viklyucheno sho prichinoyu takoyi strukturi j dinamiki populyacij mozhe buti nestabilnist biotopiv ta nizka migracijna aktivnist cih tvarin a yavishe pedomorfozu pri comu maye adaptacijnij harakter istotno zbilshuyuchi minlivist populyaciyi v cilomu Uzagalnennya vidomostej pro prichini pedomorfozu dozvolilo dijti visnovku sho voni zazvichaj pov yazani z nizkimi temperaturami pri metamorfozi Inshimi faktorami mozhut buti goloduvannya lichinok himichnij sklad vodi ta kormu nestacha jodu ta vitaminiv HarchuvannyaNa sushi tritoni dosit nezgrabni ruhayutsya povilno tomu pozhivu yih stanovlyat vidnosno maloruhlivi tvarini Tut voni harchuyutsya bagatonizhkami 15 18 9 12 doshovimi chervami 5 30 gusinnyu 6 10 inshimi komahami 4 9 ta bezhrebetnimi U vodojmah harchuyutsya lichinkami komariv yaki skladayut do 90 usih kormiv velike znachennya mozhut mati nizhchi rakopodibni ravnonogi vetvistousi ta inshi rachki vidmicheni u 18 63 shlunkiv tritoniv a takozh lichinki babok 20 26 klopi greblyaki 24 lichinki zhukiv plavunciv 20 vodni molyuski 11 15 ikra rib ta amfibij do 35 ta in Lichinki zrazu pislya viklovuvannya zhivut za rahunok embrionalnogo zhovtka a potim perehodyat do harchuvannya dribnimi rachkami postupovo rozshiryuyuchi svij racion kormiv U glibokih vodojmah sklad kormiv samciv i samok vidriznyayetsya vnaslidok riznici v yih prostorovomu rozmishenni samici poyidayut bilshe bentosnih bezhrebetnih nizh samci Yak pravilo intensivnist harchuvannya samic vishe nizh samciv sho mozhe kompensuvati bilsh visoki vitrati na rozmnozhennya VorogiPrirodnimi vorogami lichinok i doroslih osobin tritona ye hizhi vodyani komahi ribi zemnovodni triton grebinchastij zeleni zhabi chasnichnicya zvichajna plazuni vuzhi gadyuka zvichajna ptahi ta ssavci Sered parazitiv viyavleni trematodi akantocefali ta nematodi Kladki ikri mozhut ushkodzhuvatis parazitichnimi gribkami rodini SaprolegniidaeOhoronaNa bilshij chastini arealu stan prirodnih populyacij vidu zalishayetsya bilsh mensh stabilnim Same tomu vin zgidno Chervonogo spisku MSOP otrimav ohoronnij status vidnosno blagopoluchnij vid Ale v okremih regionah osoblivo na pivdennij mezhi arealu sposterigayetsya tendenciya do znizhennya chiselnosti populyaciyi vidu V Yevropi triton zvichajnij ohoronyayetsya Bernskoyu konvenciyeyu ohoronna kategoriya vid pidlyagaye ohoroni Na regionalnomu rivni v Ukrayini zanesenij do Chervonih knig spiskiv tvarin m Kiyiv Dnipropetrovskoyi Luganskoyi ta Mikolayivskoyi oblastej Proponuyetsya zanesennya vidu do Chervonogo spisku tvarin Zaporizkoyi oblasti Osnovnimi prichinami znizhennya chiselnosti populyaciyi tritona zvichajnogo ye antropogenni zmini biotopiv melioraciya zabrudnennya vodojm rekreacijne navantazhennya rozselennya sinantropnih tvarin vilov i prodazh na ptashinih rinkah Osnovni zahodi zberezhennya vidu 1 stvorennya prirodoohoronnih teritorij v miscyah kompaktnogo prozhivannya amfibij 2 sanaciya vodojm i vodoohoronnih zon 3 stvorennya prosik u lisah ta irigacijnih kanaliv sho spriyalo bi pidvishennyu chiselnosti populyacij ta rozselennyu vidu 4 zapobigannya prodazhu tritoniv na rinkah Praktichne znachennyaTriton zvichajnij vvazhayetsya odnim iz najkorisnishih vidiv zemnovodnih tomu sho znishuye veliku kilkist komariv u tomu chisli malyarijnih Triton zvichajnij shiroko vikoristovuyetsya yak laboratorna tvarina Jogo takozh iz zadovolennyam trimayut u terariumi Pri dotrimanni neobhidnogo temperaturnogo rezhimu pov yazanogo z reprodukciyeyu horosho rozmnozhuyetsya v nevoli de mozhe dozhiti do 27 28 rokiv SistematikaZa suchasnimi danimi triton zvichajnij rozglyadayetsya v ramkah rodu Lissotriton ranishe Triturus i v nomu vidilyayut 7 8 pidvidiv 6 7 iz yakih yak vvazhayetsya zustrichayutsya v Yevropi Lissotriton vulgaris vulgaris Lissotriton vulgaris ampelensis Lissotriton vulgaris lantzi Lissotriton vulgaris graecus Lissotriton vulgaris meridionalis Lissotriton vulgaris schreiberi Lissotriton vulgaris kosswigi Gibridizaciya U miscyah spilnogo perebuvannya tritoniv zvichajnogo i karpatskogo zona parapatriyi u Lvivskij oblasti obidva vidi zazvichaj naselyayut rizni vodojmi Tut zhe bula viyavlena odna samicya iz zovnishnimi oznakami spilnimi dlya tritoniv zvichajnogo i karpatskogo a kilkist yiyi yadernoyi DNK 1 150 od mala promizhnij harakter u tritona zvichajnogo v serednomu 1 111 1 121 u tritona karpatskogo 1 176 1 182 Ce pidtverdzhuvalo yiyi gibridne pohodzhennya Obidva vidi spivisnuyut v deyakih miscevostyah Karpat ta inodi rozmnozhuyutsya v odnih i tih samih vodojmah Yih gibridi pomicheni takozh u rajoni Truskavcya Lvivskoyi oblasti ta okolicyah Domaninciv m Uzhgorod Zakarpatskoyi oblasti Analiz zovnishnoyi morfologiyi zvichajnih i karpatskih tritoniv Zakarpattya viyaviv gibridizaciyu mizh oboma vidami i zgodom cej fakt takozh buv pidtverdzhenij genetichnimi danimi Razom z tim morfologichni dokazi ne zavzhdi zbigayutsya z rezultatami viyavlennya gibridiv biohimichnimi metodami Osoblivu cikavist viklikayut dani sho svidchat pro te sho u miscyah spilnogo perebuvannya tritoniv zvichajnogo i karpatskogo chiselnist gibridnih osobin mozhe skladati do 60 Vivchennyam genetichnoyi blizkosti tritoniv zvichajnogo ta alpijskogo metodami gibridizaciyi pokazano sho v gibridiv utvoryuyutsya statevi klitini odnak voni malo zhittyezdatni Pri shreshuvanni tritoniv zvichajnogo i karpatskogo z yasovana yihnya bilsha blizkist vidmicheno ne lishe normalne utvorennya statevih produktiv u gibridiv ale takozh i yihnya plodyuchist pri shreshuvanni yak mizh soboyu tak i z batkami Div takozhMalij triton Triton karpatskijDzherela PrimitkiNaukovi nazvi zemnovodnih ta plazuniv Ukrayini Pisanec E M Annotirovannyj spisok zemnovodnyh Vostochnoj Evropy Zbirnik prac Zoolog muzeyu 2010 41 S 77 110 Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenka Kiyiv 2010 80 s s 39 Pisanec Ye Zemnovodni Ukrayini posibnik dlya viznachennya amfibij Ukrayini ta sumizhnih krayin K Vid vo Rayevskogo 2007 192 s s 53 60 Fauna Ukrayini T 7 Zemnovodni ta plazuni Tarashuk V I K Nauk dumka 1959 246 s s 39 41 Bannikov A G Darevskij I S Rustamov A K Zemnovodnye i presmykayushiesya SSSR spravochnik opredelitel M Mysl 1971 596 s s 37 39 Opredelitel zemnovodnyh i presmykayushihsya fauny SSSR A G Bannikov I S Darevskij V G Ishenko i dr M Prosveshenie 1977 415 s s 20 23 Pashenko Yu J Viznachnik zemnovodnih ta plazuniv URSR K Rad shkola 1955 148 s s 25 28 Sherbak N N Sherban M I Zemnovodnye i presmykayushiesya Ukrainskih Karpat K Nauk dumka 1980 268 s s 44 55 Kuzmin S L Zemnovodnye byvshego SSSR M T vo nauch izdanij KMK 2012 370 s s 74 80 Mezhzherin S V Morozov Leonov S Yu Kotenko T I Piotkovskaya E A Biohimicheskaya gennaya differenciaciya tritonov Amphibia Salamandridae Triturus fauny Ukrainy Dop Nac akad nauk Ukrayini 1998 1 193 197 Litvinchuk S N Rosanov J M Borkin L J A case of natural triploidy in a Smooth Newt Triturus vulgaris from Russia Caudata Salamandridae Herpetozoa 1998 11 1 2 93 95 Kurilenko V E Verves Yu G Zemnovodnye i presmykayushiesya fauny Ukrainy Spravochnik opredelitel K Geneza 1998 208 s s 52 56 Ryby zemnovodnye presmykayushiesya Zhivotnyj mir Moldavii Pod red I M Gani Kishinev Shtiica 1981 224 s s 149 150 Petrochenko V I Priroda Zaporizkogo krayu dovidnik V I Petrochenko Zaporizhzhya Tandem Art Studiya 2009 200 s s 125 Pikulik M M Zemnovodnye Belorussii Minsk Nauka i tehnika 1985 192 s s 14 18 Zemnovodnye i presmykayushiesya Enciklopediya prirody Rossii Ananeva N B Borkin L Ya Darevskij I S i dr M ABF 1998 576 s s 65 69 Bulahov V L Gasso V Ya Pahomov O Ye Biologichne riznomanittya Ukrayini Dnipropetrovska oblast Zemnovodni ta plazuni Za zag red O Ye Pahomova D Vid vo Dnipropetr nac un tu 2007 420 s s 117 122 Ridkisni roslini tvarini gribi i lishajniki Zaporizkoyi oblasti navch posibnik V I Petrochenko V I Shelegeda O V Zhakov ta in za red V I Petrochenka Zaporizhzhya Poligraf 2005 224 s s 146 Pavignano I Giacoma C Castellano S A multivariate analysis of Amphibian habitat determination in northhwestern Italy Amphibian Reptilia 1990 11 4 311 324 Ruchin A B Ryzhov M K Amfibii i reptilii Mordovii vidovoe raznoobrazie rasprostranenie chislennost Saransk Izd vo Mordovskogo universiteta 2006 160 s Petrochenko V I Amfibii i reptilii Nerusso Desnyanskogo rajona Redkie i uyazvimye vidy rastenij i zhivotnyh Nerusso Desnyanskogo fiziko geograficheskogo rajona Bryansk 1997 S 130 132 Yushkov R A Voronov G A Amfibii i reptilii Permskoj oblasti predvaritelnyj kadastr Perm Permskij universitet 1994 157 s Petrochenko V I Gerpetofauna ostrova Hortica Dnepr Vestn zoologii 1990 6 S 78 80 Matveev A S Novye materialy po pedomorfnym osobyam obyknovennogo tritona Lissotriton vulgaris s territorii Ukrainy Naukovij visnik Uzhgorodskogo univ ser biol 2007 21 S 74 78 Litvinchuk S N First record of the paedomorphosis for the Smooth newt Triturus vulgaris from the Ukraine Russ J Herpetol 2001 8 1 77 78 Litvinchuk S N Rudyk A M Borkin L J 1996 Observations on paedomorphic newts Triturus vulgaris from the former Soviet Union Russian J Herpetol 2 2 39 48 Kuzmin S L Mesherskij I G Dinamika pitaniya obyknovennogo tritona Triturus vulgaris v hode ontogeneza Zool zhurnal 1987 61 1 S 75 84 Ryzhikov K M Sharpilo V P Shevchenko N N Gelminty amfibij fauny SSSR M Nauka 1980 278 s Triton zvichajnij u Chervonomu spisku MSOP Chervona kniga Dnipropetrovskoyi oblasti Tvarinnij svit Pid red O Ye Pahomova Dnipropetrovsk TOV Novij Druk 2011 488 s s 283 Suryadna N M Vidovij sklad ta ohorona zemnovodnih Zaporizkoyi oblasti Materiali Mizhnarodnoyi nauk prakt konf Inovacijni agrotehnologiyi za umov zmini klimatu 7 9 chervnya 2013 roku Za red V M Kyurcheva Melitopol TDATU 2013 S 169 171 Schmidtler J F Franzen M Triturus vulgaris Teichmolch In Handbuch der Reptilien und Amphibien Europas Bd 4 IIB Wiebelsheim AULAAVerlag 2004 P 8477967 Litvinchuk S N Borkin L J Rosanov J M Skorinov D V Khalturin M D Dzukicg G Kalezicg M L Mazanaeva L F Geographic differentiation in tailed Amphibians of eastern Europe genome size allozymes and morphology In Herpetologia Petropolitana St Petersburg 2005 P 57760 LiteraturaBannikov A G Darevskij I S Rustamov A K Zemnovodnye i presmykayushiesya SSSR spravochnik opredelitel M Mysl 1971 596 s s 37 39 Bulahov V L Gasso V Ya Pahomov O Ye Biologichne riznomanittya Ukrayini Dnipropetrovska oblast Zemnovodni ta plazuni Za zag red O Ye Pahomova D Vid vo Dnipropetr nac un tu 2007 420 s s 117 122 ISBN 978 966 551 241 7 Zemnovodnye i presmykayushiesya Enciklopediya prirody Rossii Ananeva N B Borkin L Ya Darevskij I S i dr M ABF 1998 576 s s 65 69 ISBN 5 87484 066 4 Kuzmin S L Zemnovodnye byvshego SSSR M T vo nauch izdanij KMK 2012 370 s s 74 80 ISBN 978 5 87317 1 Kurilenko V E Verves Yu G Zemnovodnye i presmykayushiesya fauny Ukrainy Spravochnik opredelitel K Geneza 1998 208 s s 52 56 ISBN 966 504 231 9 Opredelitel zemnovodnyh i presmykayushihsya fauny SSSR A G Bannikov I S Darevskij V G Ishenko i dr M Prosveshenie 1977 415 s s 20 23 Pashenko Yu J Viznachnik zemnovodnih ta plazuniv URSR K Rad shkola 1955 148 s s 25 28 Pikulik M M Zemnovodnye Belorussii Minsk Nauka i tehnika 1985 192 s s 14 18 Pisanec Ye Zemnovodni Ukrayini posibnik dlya viznachennya amfibij Ukrayini ta sumizhnih krayin K Vid vo Rayevskogo 2007 192 s s 53 60 ISBN 966 7016 41 2 Ryby zemnovodnye presmykayushiesya Zhivotnyj mir Moldavii Pod red I M Gani Kishinev Shtiica 1981 224 s s 149 150 Fauna Ukrayini T 7 Zemnovodni ta plazuni Tarashuk V I K Nauk dumka 1959 246 s s 39 41 Sherbak N N Sherban M I Zemnovodnye i presmykayushiesya Ukrainskih Karpat K Nauk dumka 1980 268 s s 44 55 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Triton zvichajnij Pisanec Ye Zemnovodni Ukrayini posibnik dlya viznachennya amfibij Ukrayini ta sumizhnih krayin Kiyiv Vid vo Rayevskogo 2007 197 s