Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трихопсис Trichopsis Гурамі буркун Trichopsis vittata типовий вид роду Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Ца

Trichopsis

Trichopsis
Трихопсис (Trichopsis)
image
Гурамі-буркун (Trichopsis vittata),
типовий вид роду
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Лабіринтові риби (Anabantiformes)
Підряд: Повзуновидні (Anabantoidei)
Родина: Осфронемові (Osphronemidae)
Підродина: Макроподові (Macropodusinae)
Рід: Трихопсис (Trichopsis)
Canestrini, 1860
Типовий вид
Trichopsis vittata
Cuvier, 1831
Види
Посилання
image Вікісховище: Trichopsis
image Віківиди: Trichopsis
image EOL: 24001
image ITIS: 172670
image NCBI: 158453

Трихопсис (Trichopsis) — рід лабіринтових риб з родини осфронемових (Osphronemidae), підродина макроподових (Macropodusinae).

Наукова назва Trichopsis жіночого роду, походить від давньогрецьких слів θρίξ (трих), що означає «волосся», і ὄψις (опсис), що означає «зовнішній вигляд».

У природі трихопсиси мешкають у мілководних водоймах з рослинністю на поверхні.

Склад роду

Включає 3 види риб, поширених в Південно-Східній Азії:

Типовим видом для роду був визначений Trichopsis striata (Bleeker, 1850), за монотипією. Зараз ця назва є синонімом Trichopsis vittata (Cuvier, 1831).

Видоутворення в роді Trichopsis сталося близько 7 мільйонів років тому, це дуже короткий проміжок часу в еволюційному масштабі.

Найближчими родичами вважаються роди Pseudosphromenus і Betta.

2005 року були опубліковані результати дослідження ДНК численних зразків усіх трьох визнаних видів. Аналіз мітохондріальної (COX1) та ядерної (RAG1) ДНК показав, що всі популяції T. pumila утворюють один єдиний вид, у той час як серед популяцій T. vittata та T. schalleri є локальні варіації, які можуть виявитись окремими видами. Філогенетичні дерева, реконструйовані з наборів даних COX1 та COX1 + RAG1, засвідчили наявність трьох клад, що відповідають трьом видам роду. Були також досліджені зразки трихопсисів з району Пхетчабурі у Таїланді, що мають розмір подібний до T. schalleri, на предмет потенційного існування нового виду. Насправді ці риби з дикої природи виявилися міжвидовими гібридами між самцем Т. pumila і самкою T. vittata. Морфологічно вони відрізняються від T. schalleri.

Опис

Мають видовжене, стиснене з боків тіло з гострою мордою, рот маленький, косо спрямований догори. Спинний плавець короткий, анальний довгий. Представники роду діагностуються за такими ознаками: початок спинного плавця розташований далеко позаду основи грудного плавця; черевні плавці мають один твердий промінь з ниткоподібним подовженням і 4 м'яких промені; спинний плавець має 2-4 твердих промені; анальний плавець має 4-8 твердих променів; бічна лінія відсутня.

Дорослі представники трьох видів розрізняються за розміром та забарвленням. T. vittata — найбільший серед них; ці риби мають на тілі три (іноді чотири) поздовжні темні смуги. Далі за розміром іде Т.  schalleri, він має дві поздовжні смуги. T. pumila — найменший, але найяскравіше забарвлений, представник роду; дві невиразні поздовжні смуги складаються у нього з окремих крапок.

Як і решта представників підряду лабіринтових риб (Anabantoidei), трихопсиси мають додатковий орган дихання, відомий як лабіринтовий орган. Він дозволяє рибам використовувати для дихання атмосферне повітря й виживати у бідних на кисень водах.

Вокалізація

Характерною особливістю тріхопсисів є їхня здатність видавати тріскучі звуки, що трохи нагадують скрекотіння жаб. Чітке тріскотіння супроводжує візуальні прояви агресії або репродуктивної поведінки. Лабораторні дослідження показали, що звук, вироблений під водою, можна почути на відстані до 10 м.

Серед лабіринтових риб лише представники роду Trichopsis володіють добре розвиненим грудним механізмом створення звуку. Їх унікальний звуковий орган включає модифіковані сухожилля та м'язи грудних плавців, а також промені цих плаців, які діють подібно до струн гітари. Швидке тіпання грудних плавців генерує сплески коротких подвійних звукових імпульсів. Тривалість сплесків, рівень звуку та домінантна частота є специфічними для кожного виду. Довжина подвійного імпульсу становить 142 мс у Т. vittata, 316 мс у Т. pumila і 473 мс у T. schalleri; рівень звукового тиску 117,1 дБ у Т. vittata, 118,3 дБ у T. schalleri і 126,5 дБ у Т. pumila.

«Найговіркішими» серед трихопсисів є гурамі-буркуни T. vittata. «Говорять» переважно збуджені самці. Грудний механізм вокалізації у самок Trichopsis vittata приблизно на третину менший, ніж у самців, а у самок карликового гурамі Trichopsis pumila він зовсім відсутній.

Поведінка

Хоча трихопсиси менш агресивні, ніж їх родичі з роду Betta, самці ведуть між собою боротьбу і залицяються до самок в аналогічний, хоч і менш складний спосіб. Під час поєдинку суперники, демонструючи свою силу, стають антипаралельно боком один до одного й розправляють плавці. При цьому вони швидко кружляють, описуючи маленькі кола. Водночас риби видають звуки, що супроводжуються швидким рухом грудних плавців. Бійка рідко переходить в активну фазу, коли риби починають кусатися ротами. Помічено, що зазвичай суперники завершують поєдинки, не завдаючи один одному фізичної шкоди. Вони візуально оцінюють силу противника; додаткову інформацію про боєздатність суперника дають звуки, які видають риби. Кількість звуків буває найвищою на початку поєдинку, згодом вона швидко зменшується.

Між трьома видами роду існують суттєві відмінності не лише у характері звуків, але й в особливостях поведінки під час поєдинку. Тривалість боротьби, кількість звуків і кількість атак є найвищими у Trichopsis schalleri, поєдинки цих риб можуть тривати 2 години й більше, у той час, як більшість боїв у Т. vittata і T. pumila припиняються протягом 30 хвилин. T. schalleri випускає в середньому 394 звукових імпульсів за бій, тоді як у Т. vittata цей показник становить 114, а у T. pumila лише 45 імпульсів. Тільки Trichopsis vittata у другій фазі з'ясування стосунків стають мордою один до одного, це також єдиний вид, що випускає звуки серіями й під час бійки змінює забарвлення. У T. pumila поєдинки найкоротші, а кількість атак є найменшою; суперники в антипаралельній позиції завалюють голову вниз або навпаки задирають її догори, а також намагаються вдарити один одного хвостом. Радіус кружляння та відстань між суперниками у цього виду є найбільшими, а рівень звукового тиску найвищим. В усіх трьох видів суперники на деякий час припиняють поєдинок, щоб зробити черговий ковток повітря.

Розмноження

У період нересту самці Trichopsis для виведення потомства будують гнізда з піни. Місце його розташування не є сталим, гніздо може бути збудоване як біля поверхні, так і в товщі води у сплетінні рослин або ж у печері біля дна. Лише гурамі-буркун найчастіше будує гніздо під широким листком рослини, що плаває на поверхні води. Як правило, гніздо в трихопсисів буває слабким і швидко розпадається.

Ікра відкладається окремими порціями-пакетами. Інкубаційний період триває 1-2 доби. Личинки мають на голові липкі ниточки, за допомогою яких вони тримаються в гнізді. За 2-4 доби личинки перетворюються на мальків.

Господарське значення

Трихопсиси — дрібні риби, тому в рибальстві вони не мають господарського значення. Натомість усіх їх тримають в акваріумах.

Як акваріумні риби тріхопсиси невибагливі, але люблять тепло. Частіше тримають гурамі-буркунів (Trichopsis vittata), у яких вимоги до температури є більш помірними: 24-26 °C проти 25-28 °C і вище для зовні більш привабливого карликового гурамі (Trichopsis pumila).

Джерела

  • Bhinyo Panijpan, Parames Laosinchai, Saengchan Senapin, Chanon Kowasupat, Pintip Ruenwongsa, Jens Kühne, Kornsunee Phiwsaiya. Mitochondrial COI and nuclear RAG1 DNA sequences and analyses of specimens of the three morphologically established species in the genus Trichopsis (Perciformes: Osphronemidae) reveal new/cryptic species. Meta Gene, Vol. 4, June 2015, pp. 17–28, ISSN 2214-5400 (англ.)
  • Claudia Bischof. Diversity in Agonistic Behavior of Croaking Gouramis (Trichopsis vittata, T. schalleri, and T. pumila; Anabantoidei) and the Paradise Fish (Macropodus opercularis; Anabantoidei). Aggressive Behavior, Vol. 22 (1996), pp. 447-455 ISSN 1098-2337 (англ.)
  • В. Д. Плонский. Энциклопедия аквариумиста. Москва: Престиж, 1997. c. 304-305: Трихопсис. (рос.)
  • Ганс Й. Майланд. Аквариум и его обитатели; пер. с нем. М. Жданова, А. Кацура; ред. Е. Сабашникова. Москва: Бертельсманн Медиа Москау, 2000, с. 271. (рос.)
  • Trichopsis vittata (Cuvier & Valenciennes, 1831). Croaking gourami. Seriously Fish (англ.)

Примітки

  1. Maurice Kottelat. The Fishes of the Inland Waters of Southeast Asia: A Catalogue and Core Bibliography of the Fishes Known to Occur in Freshwaters, Mangroves and Estuaries. The Raffles Bulletin of Zoology: An International Journal of Southeast Asian Zoology, Supplement No. 27, 22 November 2013, ISSN 0217-2445 (англ.)
  2. Trichopsis vittata (Cuvier & Valenciennes, 1831). Croaking gourami. Seriously Fish (англ.)
  3. Bhinyo Panijpan, Parames Laosinchai, Saengchan Senapin, Chanon Kowasupat, Pintip Ruenwongsa, Jens Kühne, Kornsunee Phiwsaiya. Mitochondrial COI and nuclear RAG1 DNA sequences and analyses of specimens of the three morphologically established species in the genus Trichopsis (Perciformes: Osphronemidae) reveal new/cryptic species. Meta Gene, Vol. 4, June 2015, pp. 17–28, ISSN 2214-5400 (англ.)
  4. Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2018). Види роду Trichopsis на FishBase. Версія за жовтень 2018 року. (англ.)
  5. T. R. Roberts. The freshwater fishes of Java, as observed by Kuhl and van Hasselt in 1820-23. Zoologische Verhandelingen (Leiden), vol. 285, 1993, issue 1, pp. 38-39, ISSN 0024-1652 (англ.)
  6. Lukas Rüber, Ralf Britz, Heok Hui Tan, Peter K. L. Ng, and Rafael Zardoya. Evolution of mouthbrooding and life-history correlates in the fighting fish genus Betta. Evolution, 58(4), 2004, pp. 799–813 (англ.)
  7. Walter J. Rainboth. FAO species identification field guide for fishery purposes. Fishes of the Cambodian Mekong [ 2018-12-22 у Wayback Machine.]. Rome, FAO, 1996, p. 217
  8. Claudia Bischof. Diversity in Agonistic Behavior of Croaking Gouramis (Trichopsis vittata, T. schalleri, and T. pumila; Anabantoidei) and the Paradise Fish (Macropodus opercularis; Anabantoidei). Aggressive Behavior, Vol. 22 (1996), pp. 447-455 ISSN 1098-2337 (англ.)
  9. Friedrich Ladich. Sound Characteristics and Outcome of Contests in Male Croaking Gouramis (Teleostei). Ethology, Vol. 104, No 6 (June 1998), pp. 517-529 ISSN 0179-1613 (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Trihopsis Trichopsis Gurami burkun Trichopsis vittata tipovij vid rodu Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Labirintovi ribi Anabantiformes Pidryad Povzunovidni Anabantoidei Rodina Osfronemovi Osphronemidae Pidrodina Makropodovi Macropodusinae Rid Trihopsis Trichopsis Canestrini 1860 Tipovij vid Trichopsis vittata Cuvier 1831 Vidi Trichopsis pumila Arnold 1936 Trichopsis schalleri Ladiges 1962 Trichopsis vittata Cuvier 1831 Posilannya Vikishovishe Trichopsis Vikividi Trichopsis EOL 24001 ITIS 172670 NCBI 158453 Trihopsis Trichopsis rid labirintovih rib z rodini osfronemovih Osphronemidae pidrodina makropodovih Macropodusinae Naukova nazva Trichopsis zhinochogo rodu pohodit vid davnogreckih sliv 8ri3 trih sho oznachaye volossya i ὄpsis opsis sho oznachaye zovnishnij viglyad U prirodi trihopsisi meshkayut u milkovodnih vodojmah z roslinnistyu na poverhni Sklad roduVklyuchaye 3 vidi rib poshirenih v Pivdenno Shidnij Aziyi Trichopsis pumila Arnold 1936 karlikovij gurami maksimalna standartna bez hvostovogo plavcya dovzhina 4 sm Tayiland ta Kambodzha Trichopsis schalleri Ladiges 1962 gurami Shallera maksimalna standartna dovzhina 5 sm Tayiland ta Laos Trichopsis vittata Cuvier 1831 gurami burkun maksimalna standartna dovzhina 7 sm Tayiland Laos Kambodzha V yetnam Malajziya Singapur Indoneziya Tipovim vidom dlya rodu buv viznachenij Trichopsis striata Bleeker 1850 za monotipiyeyu Zaraz cya nazva ye sinonimom Trichopsis vittata Cuvier 1831 Vidoutvorennya v rodi Trichopsis stalosya blizko 7 miljoniv rokiv tomu ce duzhe korotkij promizhok chasu v evolyucijnomu masshtabi Najblizhchimi rodichami vvazhayutsya rodi Pseudosphromenus i Betta 2005 roku buli opublikovani rezultati doslidzhennya DNK chislennih zrazkiv usih troh viznanih vidiv Analiz mitohondrialnoyi COX1 ta yadernoyi RAG1 DNK pokazav sho vsi populyaciyi T pumila utvoryuyut odin yedinij vid u toj chas yak sered populyacij T vittata ta T schalleri ye lokalni variaciyi yaki mozhut viyavitis okremimi vidami Filogenetichni dereva rekonstrujovani z naboriv danih COX1 ta COX1 RAG1 zasvidchili nayavnist troh klad sho vidpovidayut trom vidam rodu Buli takozh doslidzheni zrazki trihopsisiv z rajonu Phetchaburi u Tayilandi sho mayut rozmir podibnij do T schalleri na predmet potencijnogo isnuvannya novogo vidu Naspravdi ci ribi z dikoyi prirodi viyavilisya mizhvidovimi gibridami mizh samcem T pumila i samkoyu T vittata Morfologichno voni vidriznyayutsya vid T schalleri OpisMayut vidovzhene stisnene z bokiv tilo z gostroyu mordoyu rot malenkij koso spryamovanij dogori Spinnij plavec korotkij analnij dovgij Predstavniki rodu diagnostuyutsya za takimi oznakami pochatok spinnogo plavcya roztashovanij daleko pozadu osnovi grudnogo plavcya cherevni plavci mayut odin tverdij promin z nitkopodibnim podovzhennyam i 4 m yakih promeni spinnij plavec maye 2 4 tverdih promeni analnij plavec maye 4 8 tverdih promeniv bichna liniya vidsutnya Dorosli predstavniki troh vidiv rozriznyayutsya za rozmirom ta zabarvlennyam T vittata najbilshij sered nih ci ribi mayut na tili tri inodi chotiri pozdovzhni temni smugi Dali za rozmirom ide T schalleri vin maye dvi pozdovzhni smugi T pumila najmenshij ale najyaskravishe zabarvlenij predstavnik rodu dvi nevirazni pozdovzhni smugi skladayutsya u nogo z okremih krapok Yak i reshta predstavnikiv pidryadu labirintovih rib Anabantoidei trihopsisi mayut dodatkovij organ dihannya vidomij yak labirintovij organ Vin dozvolyaye ribam vikoristovuvati dlya dihannya atmosferne povitrya j vizhivati u bidnih na kisen vodah VokalizaciyaHarakternoyu osoblivistyu trihopsisiv ye yihnya zdatnist vidavati triskuchi zvuki sho trohi nagaduyut skrekotinnya zhab Chitke triskotinnya suprovodzhuye vizualni proyavi agresiyi abo reproduktivnoyi povedinki Laboratorni doslidzhennya pokazali sho zvuk viroblenij pid vodoyu mozhna pochuti na vidstani do 10 m Sered labirintovih rib lishe predstavniki rodu Trichopsis volodiyut dobre rozvinenim grudnim mehanizmom stvorennya zvuku Yih unikalnij zvukovij organ vklyuchaye modifikovani suhozhillya ta m yazi grudnih plavciv a takozh promeni cih placiv yaki diyut podibno do strun gitari Shvidke tipannya grudnih plavciv generuye spleski korotkih podvijnih zvukovih impulsiv Trivalist spleskiv riven zvuku ta dominantna chastota ye specifichnimi dlya kozhnogo vidu Dovzhina podvijnogo impulsu stanovit 142 ms u T vittata 316 ms u T pumila i 473 ms u T schalleri riven zvukovogo tisku 117 1 dB u T vittata 118 3 dB u T schalleri i 126 5 dB u T pumila Najgovirkishimi sered trihopsisiv ye gurami burkuni T vittata Govoryat perevazhno zbudzheni samci Grudnij mehanizm vokalizaciyi u samok Trichopsis vittata priblizno na tretinu menshij nizh u samciv a u samok karlikovogo gurami Trichopsis pumila vin zovsim vidsutnij PovedinkaHocha trihopsisi mensh agresivni nizh yih rodichi z rodu Betta samci vedut mizh soboyu borotbu i zalicyayutsya do samok v analogichnij hoch i mensh skladnij sposib Pid chas poyedinku superniki demonstruyuchi svoyu silu stayut antiparalelno bokom odin do odnogo j rozpravlyayut plavci Pri comu voni shvidko kruzhlyayut opisuyuchi malenki kola Vodnochas ribi vidayut zvuki sho suprovodzhuyutsya shvidkim ruhom grudnih plavciv Bijka ridko perehodit v aktivnu fazu koli ribi pochinayut kusatisya rotami Pomicheno sho zazvichaj superniki zavershuyut poyedinki ne zavdayuchi odin odnomu fizichnoyi shkodi Voni vizualno ocinyuyut silu protivnika dodatkovu informaciyu pro boyezdatnist supernika dayut zvuki yaki vidayut ribi Kilkist zvukiv buvaye najvishoyu na pochatku poyedinku zgodom vona shvidko zmenshuyetsya Mizh troma vidami rodu isnuyut suttyevi vidminnosti ne lishe u harakteri zvukiv ale j v osoblivostyah povedinki pid chas poyedinku Trivalist borotbi kilkist zvukiv i kilkist atak ye najvishimi u Trichopsis schalleri poyedinki cih rib mozhut trivati 2 godini j bilshe u toj chas yak bilshist boyiv u T vittata i T pumila pripinyayutsya protyagom 30 hvilin T schalleri vipuskaye v serednomu 394 zvukovih impulsiv za bij todi yak u T vittata cej pokaznik stanovit 114 a u T pumila lishe 45 impulsiv Tilki Trichopsis vittata u drugij fazi z yasuvannya stosunkiv stayut mordoyu odin do odnogo ce takozh yedinij vid sho vipuskaye zvuki seriyami j pid chas bijki zminyuye zabarvlennya U T pumila poyedinki najkorotshi a kilkist atak ye najmenshoyu superniki v antiparalelnij poziciyi zavalyuyut golovu vniz abo navpaki zadirayut yiyi dogori a takozh namagayutsya vdariti odin odnogo hvostom Radius kruzhlyannya ta vidstan mizh supernikami u cogo vidu ye najbilshimi a riven zvukovogo tisku najvishim V usih troh vidiv superniki na deyakij chas pripinyayut poyedinok shob zrobiti chergovij kovtok povitrya RozmnozhennyaU period nerestu samci Trichopsis dlya vivedennya potomstva buduyut gnizda z pini Misce jogo roztashuvannya ne ye stalim gnizdo mozhe buti zbudovane yak bilya poverhni tak i v tovshi vodi u spletinni roslin abo zh u pecheri bilya dna Lishe gurami burkun najchastishe buduye gnizdo pid shirokim listkom roslini sho plavaye na poverhni vodi Yak pravilo gnizdo v trihopsisiv buvaye slabkim i shvidko rozpadayetsya Ikra vidkladayetsya okremimi porciyami paketami Inkubacijnij period trivaye 1 2 dobi Lichinki mayut na golovi lipki nitochki za dopomogoyu yakih voni trimayutsya v gnizdi Za 2 4 dobi lichinki peretvoryuyutsya na malkiv Gospodarske znachennyaTrihopsisi dribni ribi tomu v ribalstvi voni ne mayut gospodarskogo znachennya Natomist usih yih trimayut v akvariumah Yak akvariumni ribi trihopsisi nevibaglivi ale lyublyat teplo Chastishe trimayut gurami burkuniv Trichopsis vittata u yakih vimogi do temperaturi ye bilsh pomirnimi 24 26 C proti 25 28 C i vishe dlya zovni bilsh privablivogo karlikovogo gurami Trichopsis pumila DzherelaBhinyo Panijpan Parames Laosinchai Saengchan Senapin Chanon Kowasupat Pintip Ruenwongsa Jens Kuhne Kornsunee Phiwsaiya Mitochondrial COI and nuclear RAG1 DNA sequences and analyses of specimens of the three morphologically established species in the genus Trichopsis Perciformes Osphronemidae reveal new cryptic species Meta Gene Vol 4 June 2015 pp 17 28 ISSN 2214 5400 angl Claudia Bischof Diversity in Agonistic Behavior of Croaking Gouramis Trichopsis vittata T schalleri and T pumila Anabantoidei and the Paradise Fish Macropodus opercularis Anabantoidei Aggressive Behavior Vol 22 1996 pp 447 455 ISSN 1098 2337 angl V D Plonskij Enciklopediya akvariumista Moskva Prestizh 1997 c 304 305 Trihopsis ISBN 5 88569 010 3 ros Gans J Majland Akvarium i ego obitateli per s nem M Zhdanova A Kacura red E Sabashnikova Moskva Bertelsmann Media Moskau 2000 s 271 ISBN 5 88353 063 1 ros Trichopsis vittata Cuvier amp Valenciennes 1831 Croaking gourami Seriously Fish angl PrimitkiMaurice Kottelat The Fishes of the Inland Waters of Southeast Asia A Catalogue and Core Bibliography of the Fishes Known to Occur in Freshwaters Mangroves and Estuaries The Raffles Bulletin of Zoology An International Journal of Southeast Asian Zoology Supplement No 27 22 November 2013 ISSN 0217 2445 angl Trichopsis vittata Cuvier amp Valenciennes 1831 Croaking gourami Seriously Fish angl Bhinyo Panijpan Parames Laosinchai Saengchan Senapin Chanon Kowasupat Pintip Ruenwongsa Jens Kuhne Kornsunee Phiwsaiya Mitochondrial COI and nuclear RAG1 DNA sequences and analyses of specimens of the three morphologically established species in the genus Trichopsis Perciformes Osphronemidae reveal new cryptic species Meta Gene Vol 4 June 2015 pp 17 28 ISSN 2214 5400 angl Froese Rainer and Daniel Pauly eds 2018 Vidi rodu Trichopsis na FishBase Versiya za zhovten 2018 roku angl T R Roberts The freshwater fishes of Java as observed by Kuhl and van Hasselt in 1820 23 Zoologische Verhandelingen Leiden vol 285 1993 issue 1 pp 38 39 ISSN 0024 1652 angl Lukas Ruber Ralf Britz Heok Hui Tan Peter K L Ng and Rafael Zardoya Evolution of mouthbrooding and life history correlates in the fighting fish genus Betta Evolution 58 4 2004 pp 799 813 angl Walter J Rainboth FAO species identification field guide for fishery purposes Fishes of the Cambodian Mekong 2018 12 22 u Wayback Machine Rome FAO 1996 p 217 ISBN 92 5 103743 4 Claudia Bischof Diversity in Agonistic Behavior of Croaking Gouramis Trichopsis vittata T schalleri and T pumila Anabantoidei and the Paradise Fish Macropodus opercularis Anabantoidei Aggressive Behavior Vol 22 1996 pp 447 455 ISSN 1098 2337 angl Friedrich Ladich Sound Characteristics and Outcome of Contests in Male Croaking Gouramis Teleostei Ethology Vol 104 No 6 June 1998 pp 517 529 ISSN 0179 1613 angl

Дата публікації:
Топ