Thylacosmilidae

Thylacosmilidae — вимерла родина метатерійних хижаків, споріднених із сучасними сумчастими, що жили в Південній Америці між епохами міоцену та пліоцену. Як і інші південноамериканські ссавці-хижаки, що жили до Великого американського біотичного обміну, ці тварини належали до ряду Sparassodonta, який займав екологічну нішу багатьох евтерових ссавців ряду Carnivora з інших континентів. Найпомітнішою особливістю родини є подовжені, сплощені з боків ікла, що є чудовою еволюційною конвергенцією з іншими шаблезубими ссавцями, такими як Barbourofelis і Smilodon.

Thylacosmilidae Період існування: ранній міоцен — пізній пліоцен, 21–3 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Череп Thylacosmilus
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	†Sparassodonta
Родина:	†Thylacosmilidae Riggs 1933
Роди
Anachlysictis Goin 1997 Eomakhaira Engelman et al. 2020 Patagosmilus Forasiepi & Carlini 2010 Thylacosmilus Riggs 1933
Синоніми
Thylacosmilinae Riggs 1933
Вікісховище: Thylacosmilidae

Опис

Це родина спарассодонтів є, мабуть, найвідомішим завдяки спеціалізації зубів і черепа, які зовні схожі на спеціалізацію шаблезубих котів, яких часто цитують як приклад конвергентної еволюції між плацентарними та метатеріальними ссавцями. Скам'янілості передніх кінцівок Thylacosmilus, єдині зареєстровані для цієї групи, вказують на те, що тварини не були швидкими бігунами, і, у свою чергу, були пристосовані до застосування сили, щоб підкорити свою здобич, допомагаючи своїм напівпротилежним великим пальцем. У нещодавньому дослідженні було запропоновано відсутність аналогії між тилакосмілідами та шаблезубими евтеріями, припускаючи, що замість того, щоб використовувати ікла для проколювання здобичі, їх використовували для відкриття трупів. Відсутність у них різців і корінних зубів, що руйнуються, свідчить про дієту, що базується на нутрощах, а зрошена кістка на верхніх щелепах свідчить про якусь велику структуру на основі м’яких тканин.

Примітки

1. Christine Argot (2004): Functional-adaptive features and palaeobiologic implications of the postcranial skeleton of the late Miocene sabretooth borhyaenoid Thylacosmilus atrox (Metatheria), Alcheringa: An Australasian Journal of Palaeontology, 28:1, 229–266.
2. m. Janis, Christine; Figueirido, Borja; Desantis, Larisa; Lautenschlager, Stephan (2020). An eye for a tooth: Thylacosmilus was not a marsupial "saber-tooth predator". PeerJ. 8: e9346. doi:10.7717/peerj.9346. PMC 7323715. PMID 32617190.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()