Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Туя сичуанська (Thuja sutchuenensis, кит. 崖柏, ya bai) — вид хвойних рослин родини кипарисових.
| Туя сичуанська | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Кипарисові (Cupressaceae) |
| Рід: | Туя (Thuja) |
| Вид: | Туя сичуанська (T. sutchuenensis) |
| Біноміальна назва | |
| Thuja sutchuenensis Franchet 1899 | |
Поширення, екологія
Країни зростання: Китай (Чунцин, регіонально вимерлий — Хубей, Шаньсі). Займає круті схили і хребти вапнякових гірських схилів між 800 м і 2100 м над рівнем моря в суміші покритонасінних чагарників і лісів. Ґрунт — гірська жовто-коричнева земля з вапняку, багата органічною речовиною (2.3–3 %) і з товстим шаром гумусу (близько 20 см) і рН 6.2–7. Клімат помірно теплий і вологий з середньорічною кількістю опадів ≈ 1400 мм. Інші пов'язані хвойні Tsuga chinensis, Cephalotaxus fortunei, Torreya fargesii, Pinus armandii, Pinus henryi; з покритонасінних — Quercus, Carpinus, Fraxinus, Trachycarpus, Juglans, , Cinnamomum, Broussonetia, Cotinus, , Fagus і багато інших, більшість з них листяні.
Морфологія
Дерево до 20 м заввишки, іноді кущ; як правило, з одним круглим стовбуром до 30 см діаметром і пірамідальною кроною розлогих, висхідних гілок. Кора волокниста, оранжево-коричнева, коли молода, стаючи сіро-коричневою, тонкою, швидше лущиться. Лускоподібні листки довжиною 1,5–4 мм, зверху зелені, і з вузькими білими смугами знизу. Пилкові шишки жовто-зелені, дозрівши, коричневі, поодинокі, майже кулясті, 2–3 мм довжиною; мікроспорофілів 6–8, кожен з (2 або) 3 пилковими мішками. Шишки еліпсоїдні, 5–8 × 3–4 мм. Насіння яйцеподібно-довгасте, 3–4 × 1,5 мм; крил 2, шириною 0,5 мм, однакового розміру і форми. Сім'ядолі 2.
Використання
Деревина цього виду м'яка, легка, легко опрацьовується, міцна. Використовується місцевим населенням, наприклад, для будівництва будинку, виробництво черепиці, для ритуальних послуг, і т.д. дерево занадто рідкісне, щоб мати велику комерційну цінність. Вид вирощують в Уханьському Ботанічному саду, Китай. Вважається, що не вирощується за межами Китаю.
Загрози та охорона
Вид був предметом надзвичайно інтенсивних рубок від 1970-х до 1990-х років. Росте в кордонах двох заповідників: англ. Dabashan Nature Reserve, англ. Xuebaoshan Nature Reserve.
Посилання
- The Gymnosperm Database (англ.)
 | Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tuya sichuanska Thuja sutchuenensis kit 崖柏 ya bai vid hvojnih roslin rodini kiparisovih Tuya sichuanska Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Kiparisovi Cupressaceae Rid Tuya Thuja Vid Tuya sichuanska T sutchuenensis Binomialna nazva Thuja sutchuenensis Franchet 1899Poshirennya ekologiyaKrayini zrostannya Kitaj Chuncin regionalno vimerlij Hubej Shansi Zajmaye kruti shili i hrebti vapnyakovih girskih shiliv mizh 800 m i 2100 m nad rivnem morya v sumishi pokritonasinnih chagarnikiv i lisiv Grunt girska zhovto korichneva zemlya z vapnyaku bagata organichnoyu rechovinoyu 2 3 3 i z tovstim sharom gumusu blizko 20 sm i rN 6 2 7 Klimat pomirno teplij i vologij z serednorichnoyu kilkistyu opadiv 1400 mm Inshi pov yazani hvojni Tsuga chinensis Cephalotaxus fortunei Torreya fargesii Pinus armandii Pinus henryi z pokritonasinnih Quercus Carpinus Fraxinus Trachycarpus Juglans Cinnamomum Broussonetia Cotinus Fagus i bagato inshih bilshist z nih listyani MorfologiyaDerevo do 20 m zavvishki inodi kush yak pravilo z odnim kruglim stovburom do 30 sm diametrom i piramidalnoyu kronoyu rozlogih vishidnih gilok Kora voloknista oranzhevo korichneva koli moloda stayuchi siro korichnevoyu tonkoyu shvidshe lushitsya Luskopodibni listki dovzhinoyu 1 5 4 mm zverhu zeleni i z vuzkimi bilimi smugami znizu Pilkovi shishki zhovto zeleni dozrivshi korichnevi poodinoki majzhe kulyasti 2 3 mm dovzhinoyu mikrosporofiliv 6 8 kozhen z 2 abo 3 pilkovimi mishkami Shishki elipsoyidni 5 8 3 4 mm Nasinnya yajcepodibno dovgaste 3 4 1 5 mm kril 2 shirinoyu 0 5 mm odnakovogo rozmiru i formi Sim yadoli 2 VikoristannyaDerevina cogo vidu m yaka legka legko opracovuyetsya micna Vikoristovuyetsya miscevim naselennyam napriklad dlya budivnictva budinku virobnictvo cherepici dlya ritualnih poslug i t d derevo zanadto ridkisne shob mati veliku komercijnu cinnist Vid viroshuyut v Uhanskomu Botanichnomu sadu Kitaj Vvazhayetsya sho ne viroshuyetsya za mezhami Kitayu Zagrozi ta ohoronaVid buv predmetom nadzvichajno intensivnih rubok vid 1970 h do 1990 h rokiv Roste v kordonah dvoh zapovidnikiv angl Dabashan Nature Reserve angl Xuebaoshan Nature Reserve PosilannyaThe Gymnosperm Database angl Ce nezavershena stattya pro hvojni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi