Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Cephalotaxus fortunei (главотис Фортуна, кит. 三尖杉 san jian shan) — вид хвойних рослин родини головчатотисових.
| Cephalotaxus fortunei | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Тисові (Taxaceae) |
| Рід: | Cephalotaxus |
| Вид: | C. fortunei |
| Біноміальна назва | |
| Cephalotaxus fortunei Hooker 1850 | |
Етимологія
Цей вид був названий на честь Роберта Фортуна (англ. Robert Fortune), який ввіз дерево в Англію в 1848 році.
Поширення, екологія
Поширений у південно-західному, центральному та південному сході Китаю; і північної частини М'янми. Знайдений у змішаних, хвойних і широколистих лісах, заростях і узбіччях на висотах 200–3700 м над рівнем моря; тіньовитривалий.
Морфологія
Це чагарники або невеликі дерева до 20 м заввишки, зі стовбуром до 20 см діаметром; зазвичай багатостовбурні, з відкритою і вільно округлою кроною. Кора темно-червоно-коричнева, відлущується смугами. Листки темно-зелені й глянсові зверху, лінійно-ланцетні, (від 1,5) 3,5–12,5 см × (від 1,5) 3,2–5 мм (найдовші в роду), шкірясті, але, як правило, досить м'які й гнучкі. Пилкові шишки ростуть у кошиках по 6–14 шишок, або сидячі, або майже сидячі (плодоніжка 0–2 мм), кулясті, 6–10 мм у діаметрі. Шишки ростуть по 3–6 разом; плодоніжка 3–12 мм; насіннєві луски ≈ 1,5 мм. Аріли жовті або зелені спочатку, багровіючи при дозріванні, 1,4–2,5 × 0,9–1,5 см. Насіння еліпсоїдне, 1.3–2.4 × 0.7–1.4 см. Запилення відбувається на квітні-травні, насіння дозріває в червні-жовтні. Хромосом, n = 11.
Використання
Деревина цього виду має обмежену економічну цінність; основні види використовуються в садівництві. Він росте як великий кущ або невелике дерево і довге листя цього виду декоративне. У Китаї, олію, одержувану з соковитої м'якоті, навколишнього насіння традиційно використовується як лампову олію. Листя і кора використовуються для вилучення хімічних речовин для лікування раку.
Загрози та охорона
Хоча може бути зниження чисельності в частинах ареалу у зв'язку з вирубками лісів, як правило, цей вид не має суттєвих загроз. Зростає в низці ПОТ.
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 28 березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Aljos Farjon. A Handbook of the World's Conifers. — BRILL, 2010. — Т. 1. — С. 262. — .
 | Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cephalotaxus fortunei glavotis Fortuna kit 三尖杉 san jian shan vid hvojnih roslin rodini golovchatotisovih Cephalotaxus fortunei Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Tisovi Taxaceae Rid Cephalotaxus Vid C fortunei Binomialna nazva Cephalotaxus fortunei Hooker 1850EtimologiyaCej vid buv nazvanij na chest Roberta Fortuna angl Robert Fortune yakij vviz derevo v Angliyu v 1848 roci Poshirennya ekologiyaPoshirenij u pivdenno zahidnomu centralnomu ta pivdennomu shodi Kitayu i pivnichnoyi chastini M yanmi Znajdenij u zmishanih hvojnih i shirokolistih lisah zarostyah i uzbichchyah na visotah 200 3700 m nad rivnem morya tinovitrivalij MorfologiyaCe chagarniki abo neveliki dereva do 20 m zavvishki zi stovburom do 20 sm diametrom zazvichaj bagatostovburni z vidkritoyu i vilno okrugloyu kronoyu Kora temno chervono korichneva vidlushuyetsya smugami Listki temno zeleni j glyansovi zverhu linijno lancetni vid 1 5 3 5 12 5 sm vid 1 5 3 2 5 mm najdovshi v rodu shkiryasti ale yak pravilo dosit m yaki j gnuchki Pilkovi shishki rostut u koshikah po 6 14 shishok abo sidyachi abo majzhe sidyachi plodonizhka 0 2 mm kulyasti 6 10 mm u diametri Shishki rostut po 3 6 razom plodonizhka 3 12 mm nasinnyevi luski 1 5 mm Arili zhovti abo zeleni spochatku bagroviyuchi pri dozrivanni 1 4 2 5 0 9 1 5 sm Nasinnya elipsoyidne 1 3 2 4 0 7 1 4 sm Zapilennya vidbuvayetsya na kvitni travni nasinnya dozrivaye v chervni zhovtni Hromosom n 11 VikoristannyaDerevina cogo vidu maye obmezhenu ekonomichnu cinnist osnovni vidi vikoristovuyutsya v sadivnictvi Vin roste yak velikij kush abo nevelike derevo i dovge listya cogo vidu dekorativne U Kitayi oliyu oderzhuvanu z sokovitoyi m yakoti navkolishnogo nasinnya tradicijno vikoristovuyetsya yak lampovu oliyu Listya i kora vikoristovuyutsya dlya viluchennya himichnih rechovin dlya likuvannya raku Zagrozi ta ohoronaHocha mozhe buti znizhennya chiselnosti v chastinah arealu u zv yazku z virubkami lisiv yak pravilo cej vid ne maye suttyevih zagroz Zrostaye v nizci POT PosilannyaThe Gymnosperm Database 28 bereznya 2015 u Wayback Machine angl Aljos Farjon A Handbook of the World s Conifers BRILL 2010 T 1 S 262 ISBN 9004177183 Ce nezavershena stattya pro hvojni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi