Tetraceratops

Tetraceratops insignis — вимерлий синапсид ранньої стадії пермського періоду, який раніше вважався найдавнішим відомим представником Therapsida, групи, яка включає ссавців та їхніх близьких вимерлих родичів. Його відомо з одного черепа довжиною 90 міліметрів, виявленого в Техасі в 1908 році. Згідно з дослідженням 2020 року, його слід класифікувати як примітивний нетерапсидний сфенакодонт, а не справжній базальний терапсид.

Tetraceratops Період існування: ранній перм, 275 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼
Голотип
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клада:	Pantherapsida
Рід:	†Tetraceratops Matthew, 1908
Типовий вид
†Tetraceratops insignis Matthew, 1908
Вікісховище: Tetraceratops

Опис

Реконструкції T. insignis

Тетрацератопс відомий з одного черепа довжиною 90 міліметрів, виявленого в Техасі на початку 1900-х років. Згідно з назвою Tetraceratops має шість „рогів“: одна пара розташована на передщелепних кістках, одна пара на передфронтальних кістках і одна пара на кутових відростках нижньої щелепи. Коли його виявили та описали в 1908 році, череп все ще був вбудований у матрицю, і було видно лише передщелепну та префронтальну пари. Отже, за життя він нагадував би велику ящірку з чотирма рогами на морді та парою великих шипів, що виходять із кутів щелепи.

Окрім рогів, тетрацератопс також мав вражаючий набір зубів. Друга пара зубів на верхньощелепних кістках була великою і схожою на ікла. Так само перші зуби на верхній щелепі були довгими і нагадували кинджал.

Класифікація

Спочатку тетрацератопс був ідентифікований як член групи під назвою Pelycosauria, еволюційного класу синапсидів, більш базального, ніж терапсиди. Його по-різному об’єднують у родину Sphenacodontidae, яка тісно пов’язана з Therapsida, і Eothyrididae, яка є більш віддаленою. Нещодавні філогенетичні дослідження класифікують його як синапсид пелікозавра або як базовий терапсид, що робить його точне філогенетичне розташування неясним. Однак нове дослідження Спіндлера (у пресі) прийшло до висновку, що немає переконливих морфологічних доказів для терапсидного розміщення Tetraceratops і що цей рід краще поставити як базальний сфенакодонт.

Примітки

1. Laurin, M.; Reisz. R. R. (1996). The osteology and relationships of Tetraceratops insignis, the oldest known therapsid. Journal of Vertebrate Paleontology. 16 (1): 95—102. doi:10.1080/02724634.1996.10011287.
2. Amson, E.; Laurin M. (2011). On the affinities of Tetraceratops insignis, an Early Permian synapsid. Acta Palaeontologica Polonica. 56 (2): 301—312. doi:10.4202/app.2010.0063.
3. Spindler, Frederik (2020). The skull of Tetraceratops insignis (Synapsida, Sphenacodontia). Palaeovertebrata. 43 (1): e1. doi:10.18563/pv.43.1.e1.
4. Sidor, C. A.; Hopson, J. A. (1998). Ghost lineages and "mammalness": assessing the temporal pattern of character acquisition in the Synapsida. Paleobiology. 24 (2): 254—273. JSTOR 2401242.
5. Conrad, J.; Sidor, C. A. (2001). Re-evaluation of Tetraceratops insignis (Synapsida: Sphenacodontia). Journal of Vertebrate Paleontology. 21: 42A. doi:10.1080/02724634.2001.10010852. S2CID 220414868.
6. Liu, J.; Rubidge, B; Li, J. (2009). New basal synapsid supports Laurasian origin for therapsids. Acta Palaeontologica Polonica. 54 (3): 393—400. doi:10.4202/app.2008.0071.