Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єхидна австралійськаЄхидна австралійськаОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти

Tachyglossus

Tachyglossus
Єхидна австралійська
image
Єхидна австралійська
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Першозвірі (Prototheria)
Ряд: Однопрохідні (Monotremata)
Родина: Єхиднові (Tachyglossidae)
Рід: Єхидна (Tachyglossus)
Illiger, 1811
Вид: Єхидна автралійська
Біноміальна назва
Tachyglossus aculeatus
(Shaw, 1792)
image
Розповсюдження єхидни австралійської
Синоніми
Myrmecophaga aculeata (Shaw, 1792)

Echidna aculeata (Lydekker, 1894)

Посилання
image Вікісховище: Tachyglossus aculeatus
image Віківиди: Tachyglossus aculeatus
image EOL: 323859
image ITIS: 552522
image МСОП: 41312
image NCBI: 9261
Fossilworks: 231485

Єхидна австралійська, або єхидна коротконоса чи єхидна (Tachyglossus aculeatus) — єдиний представник роду (Tachyglossus) родини Єхиднових. Має 5 підвидів. Вперше була знайдена та описана у 1792 році науковцями Д. Шоу та Ноддером. Етимологія: лат. tachyglossus — «швидкоязикий», лат. aculeatus — «колючий».

Опис

Тулуб завдовжки до 45 см, морда — 75 мм, голки — 6 см (їх колір коливається від білого до чорного). На морді вузький рот, який відкривається максимум на 5 мм. Хвіст не розвинутий, майже не примітний. Єхидна австралійська має на лапах по 5 кігтів. Як і усі сумчасті має сумку.

Поширення

image
Коротконоса єхидна в русі

Коротконоса єхидна поширена на більшій частині Австралії, Тасманії та низовинах Нової Гвінеї, і не перебуває під загрозою зникнення. В Австралії вона залишається значно розповсюдженою в широкому діапазоні умов, включаючи міські околиці, прибережні ліси і сухі внутрішні райони, і особливо широко розповсюджена в Тасманії та на острові Кенгуру, зустрічається на деяких островах у Бассовій протоці.

Загрози

Найбільш поширеними загрозами для тварини в Австралії є транспортні засоби та руйнування середовищ існування, які призвели до локальних вимирань. У Австралії коротконосі єхидни менше постраждали від очищення землі, ніж деякі інші види, оскільки вони не потребують спеціалізованого середовища існування за наявності достатньої кількості мурах і термітів. Як наслідок, вони можуть вижити на очищеній землі, якщо зрізана деревина залишається в цьому районі, оскільки колоди можуть використовуватися як притулки та джерела комах. Однак у районах, де земля була повністю очищена для окремих культур, які можуть бути механічно зібрані, такі як пшеничні поля, спостерігали вимирання.

Протягом десятирічного періоду, близько однієї третини смертельних випадків єхидн, повідомлених органам охорони дикої природи у Вікторії, були пов'язані з автотранспортом, а більшість поранених тварин були потерпілими від ДТП. Дослідження показали, що вони часто обирають для переходів водостічні труби під дорогами, тому це вважається життєздатним засобом зменшення смертності на дорогах з інтенсивним рухом у сільській місцевості або національних парках, де тварини більш поширені.

Незважаючи на їхні колючки, на них полюють хижі птахи, тасманійські дияволи,динго,змії, ящірки, варани, кішки і лисиці, хоча майже всі жертви молоді. Варани відомі своїми копаючими здібностями і сильним нюхом, і вважається, що вони були основними мисливцями на єхидн перед ввезенням вищих звірів. Відомо, що дінго вбивають єхидн, обертаючи їх на спину і атакуючи їх живіт. Вивчення невеликої кількості єхидн на острові Кенгуру дозволило зробити висновок, що головними хижаками були варани та кішки, хоча лисиці - відсутні на острові Кенгуру - оцінюються як значна загроза.

Єхидн вживали в їжу корінні австралійці та ранні європейські поселенці Австралії. Полювання на єхидн і харчування ними на Новій Гвінеї з часом зростало і призвело до зниження чисельності популяції та районів поширення; в даний час, як вважають, вони зникли з гірських районів. Вбивство єхидн було табу в традиційній культурі, але оскільки племена ставали все більш вестернізованими, полювання збільшувалося, і тварин стало легше відстежувати за допомогою собак.

Зараження ввезеними паразитарними стрічковими червами [en] вважається фатальним для єхидн. Цей гельмінтоз передається через воду шляхом спільного використання водопоїв разом з інфікованими собаками, лисицями, кішками та динго, які не гинуть від паразита. Інвазія розглядається як більш небезпечна в більш сухих районах, де більше тварин користуються меншою кількістю водних об'єктів, що збільшує ймовірність передачі. Товариство із збереження дикої природи Квінсленда проводить загальнонаціональне дослідження, яке називається Echidna Watch, для спостереження за видами єхидни. Також відомо, що єхидни заражаються іншими стрічковими червями, найпростішими і герпесвірусами, але мало відомо про те, як ці зараження впливають на здоров'я тварин або популяції.

Утримання у неволі

Хоча вважається, що зберігати здоров’я єхидни в неволі легко, розмножувати єхидн складно, частково через відносно рідкісний цикл. У 2009 році в зоопарку Перту вдалося розмножити декілька коротконосих єхидн, а в 2015 році там були успішно розмножені перші єхидни, що народилися в зоопарку. До 2006 року лише п'ять зоопарків зуміли розмножити коротконосих єхидн, але жодна з виведених в неволі, не досягла зрілості. З цих п'яти зоопарків лише один в Австралії - Зоопарк Таронга в Сіднеї - єхидну вдалося розмножити в 1977 році. Інші чотири випадки мали місце в Північній півкулі: два в США, а інші в Західній Європі. У цих випадках розмноження відбувалося на шість місяців поза фазою порівняно з Австралією, після того, як тварини пристосувалися до сезонів Північної півкулі. Невдала програма розведення в неволі має велике значення для збереження зникаючих видів проєхидни з роду Zaglossus, і менше для коротконосих єхидн.

Спосіб життя

Це наземна тварина. Живе у заростях чагарників (австралійському буші), полюбляє кам'янисті ділянки. Використовує свої голки як захист на кшталт їжака. При небезпеці згортається у кулю.

Єхидна австралійська – нічна тварина. Вдень вона відпочиває у своєму лігві, а вночі полює.

Харчується здебільшого комахами, насамперед мурахами, термітами, але інколи вживає дощових хробаків. Її кігті та лапи досить сильні, щоб зруйнувати мурашник або вдертися до термітника.

Зубів єхидна австралійська не має. Але на задній частині язика є рогові зубчики, які, стикаючись з гребінчастим піднебінням, перетирають комах. Також єхидна ковтає землю та детрит, які допомагають перетравлювати їжу.

Єхидна австралійська має дуже добрий слух, при пересуванні здебільшого користується нюхом.

Під час холодів впадає у короткочасну сплячку. Зібраний перед тим підшкірний жир допомагає єхидні прожити без їжі більше місяця.

Розмноження

Вагітність триває 21—28 днів. Виношує 1 яйце розміром до 13—17 мм у діаметрі, вагою 1,5 г. Його єхидна австралійська «висиджує» у сумці. З появою дитинча довгий час годує його молоком.

Стосунки з людиною

Єхидна австралійська гарно пристосовується до життя в неволі. Тому люди часто виловлюють її для утримання вдома. Водночас аборигени полюбляють полювати на єхидну задля її смачного жиру.

Підвиди

  • Tachyglossus aculeatus acanthion, Північна Територія, Західна Австралія.
  • Tachyglossus aculeatus aculeatus, Квінсленд, Новий Південний Уельс, Південна Австралія та Вікторія
  • Tachyglossus aculeatus lawesii, в прибережних регіонах і високогір'ях Нової Гвінеї, північно-східний Квінсленд
  • Tachyglossus aculeatus multiaculeatus, ендемік острова Кенгуру
  • Tachyglossus aculeatus setosus, о. Тасманія, острови у протоці Басса

Примітки

  1. Мороз, В.Ф. Механізми функціонування м'язово-скелетної системи та закономірності її розвитку у хребетних. — Київ : Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук, 2005. — 40 с.
  2. Решетило О. Зоогеографія. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 232. — .
  3. Брошко, Є.О., Ковтун, М.Ф. Морфометричні та біомеханічні особливості організації скелету кінцівок деяких наземних хребетних з різним типом локомоції і орієнтації кінцівок // Вісник Черкаського університету. Сер.: Біологічні науки. — 2014. — Вип. (295. — № 2. — С. 23–31.
  4. Stephen Jackson. Australian Mammals: Biology and Captive Management: Biology and Captive Management. — Csiro Publishing, 2007. — С. 109. — .
  5. Egerton, p. 38.
  6. . Parks & Wildlife Service Tasmania. 22 жовтня 2013. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.(англ.)
  7. Augee, Gooden and Musser, p. 120.
  8. Augee, Gooden and Musser, p. 121.
  9. Augee, Gooden and Musser, pp. 120–121.
  10. Augee, Gooden and Musser, p. 119.
  11. Augee, Gooden and Musser, p. 122.
  12. Augee, Gooden and Musser, pp. 122–125.
  13. . Perthnow.com.au. 4 листопада 2009. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 29 травня 2010.(англ.)
  14. Laschon, Eliza (8 лютого 2017). . . Perth. Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 30 серпня 2017.(англ.)
  15. Augee, Gooden and Musser, p. 126.

Джерела

  • Augee, M. L., Gooden, B. A. and Musser, A. 2006. Echidna : extraordinary egg-laying mammal [ 16 грудня 2019 у Wayback Machine.]. Collingwood, Victoria, CSIRO Publishing. (англ.)
  • Egerton, L. ed. 2005. Encyclopedia of Australian wildlife. Reader's Digest (англ.)

Література

  • Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви / С. Харчук, І. Загороднюк // Geo & Bio. - 2019. - Т. 17. - С. 90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnnpm_2019_17_10
  • Єхиднові (Tachyglossus) // Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 217.
  • Augee, M. L. and Gooden, B. A. 1993. Echidnas of Australia and New Guinea. Australian National History Press, Sydney (англ.)
  • Cason, M. 2009. "Tachyglossus aculeatus" (On-line), Animal Diversity Web [ 29 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yehidna avstralijskaYehidna avstralijskaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Pershozviri Prototheria Ryad Odnoprohidni Monotremata Rodina Yehidnovi Tachyglossidae Rid Yehidna Tachyglossus Illiger 1811Vid Yehidna avtralijskaBinomialna nazvaTachyglossus aculeatus Shaw 1792 Rozpovsyudzhennya yehidni avstralijskoyiSinonimiMyrmecophaga aculeata Shaw 1792 Echidna aculeata Lydekker 1894 PosilannyaVikishovishe Tachyglossus aculeatusVikividi Tachyglossus aculeatusEOL 323859ITIS 552522MSOP 41312NCBI 9261Fossilworks 231485 Yehidna avstralijska abo yehidna korotkonosa chi yehidna Tachyglossus aculeatus yedinij predstavnik rodu Tachyglossus rodini Yehidnovih Maye 5 pidvidiv Vpershe bula znajdena ta opisana u 1792 roci naukovcyami D Shou ta Nodderom Etimologiya lat tachyglossus shvidkoyazikij lat aculeatus kolyuchij OpisTulub zavdovzhki do 45 sm morda 75 mm golki 6 sm yih kolir kolivayetsya vid bilogo do chornogo Na mordi vuzkij rot yakij vidkrivayetsya maksimum na 5 mm Hvist ne rozvinutij majzhe ne primitnij Yehidna avstralijska maye na lapah po 5 kigtiv Yak i usi sumchasti maye sumku PoshirennyaKorotkonosa yehidna v rusi Korotkonosa yehidna poshirena na bilshij chastini Avstraliyi Tasmaniyi ta nizovinah Novoyi Gvineyi i ne perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya V Avstraliyi vona zalishayetsya znachno rozpovsyudzhenoyu v shirokomu diapazoni umov vklyuchayuchi miski okolici priberezhni lisi i suhi vnutrishni rajoni i osoblivo shiroko rozpovsyudzhena v Tasmaniyi ta na ostrovi Kenguru zustrichayetsya na deyakih ostrovah u Bassovij protoci ZagroziNajbilsh poshirenimi zagrozami dlya tvarini v Avstraliyi ye transportni zasobi ta rujnuvannya seredovish isnuvannya yaki prizveli do lokalnih vimiran U Avstraliyi korotkonosi yehidni menshe postrazhdali vid ochishennya zemli nizh deyaki inshi vidi oskilki voni ne potrebuyut specializovanogo seredovisha isnuvannya za nayavnosti dostatnoyi kilkosti murah i termitiv Yak naslidok voni mozhut vizhiti na ochishenij zemli yaksho zrizana derevina zalishayetsya v comu rajoni oskilki kolodi mozhut vikoristovuvatisya yak pritulki ta dzherela komah Odnak u rajonah de zemlya bula povnistyu ochishena dlya okremih kultur yaki mozhut buti mehanichno zibrani taki yak pshenichni polya sposterigali vimirannya Protyagom desyatirichnogo periodu blizko odniyeyi tretini smertelnih vipadkiv yehidn povidomlenih organam ohoroni dikoyi prirodi u Viktoriyi buli pov yazani z avtotransportom a bilshist poranenih tvarin buli poterpilimi vid DTP Doslidzhennya pokazali sho voni chasto obirayut dlya perehodiv vodostichni trubi pid dorogami tomu ce vvazhayetsya zhittyezdatnim zasobom zmenshennya smertnosti na dorogah z intensivnim ruhom u silskij miscevosti abo nacionalnih parkah de tvarini bilsh poshireni Nezvazhayuchi na yihni kolyuchki na nih polyuyut hizhi ptahi tasmanijski diyavoli dingo zmiyi yashirki varani kishki i lisici hocha majzhe vsi zhertvi molodi Varani vidomi svoyimi kopayuchimi zdibnostyami i silnim nyuhom i vvazhayetsya sho voni buli osnovnimi mislivcyami na yehidn pered vvezennyam vishih zviriv Vidomo sho dingo vbivayut yehidn obertayuchi yih na spinu i atakuyuchi yih zhivit Vivchennya nevelikoyi kilkosti yehidn na ostrovi Kenguru dozvolilo zrobiti visnovok sho golovnimi hizhakami buli varani ta kishki hocha lisici vidsutni na ostrovi Kenguru ocinyuyutsya yak znachna zagroza Yehidn vzhivali v yizhu korinni avstralijci ta ranni yevropejski poselenci Avstraliyi Polyuvannya na yehidn i harchuvannya nimi na Novij Gvineyi z chasom zrostalo i prizvelo do znizhennya chiselnosti populyaciyi ta rajoniv poshirennya v danij chas yak vvazhayut voni znikli z girskih rajoniv Vbivstvo yehidn bulo tabu v tradicijnij kulturi ale oskilki plemena stavali vse bilsh vesternizovanimi polyuvannya zbilshuvalosya i tvarin stalo legshe vidstezhuvati za dopomogoyu sobak Zarazhennya vvezenimi parazitarnimi strichkovimi chervami en vvazhayetsya fatalnim dlya yehidn Cej gelmintoz peredayetsya cherez vodu shlyahom spilnogo vikoristannya vodopoyiv razom z infikovanimi sobakami lisicyami kishkami ta dingo yaki ne ginut vid parazita Invaziya rozglyadayetsya yak bilsh nebezpechna v bilsh suhih rajonah de bilshe tvarin koristuyutsya menshoyu kilkistyu vodnih ob yektiv sho zbilshuye jmovirnist peredachi Tovaristvo iz zberezhennya dikoyi prirodi Kvinslenda provodit zagalnonacionalne doslidzhennya yake nazivayetsya Echidna Watch dlya sposterezhennya za vidami yehidni Takozh vidomo sho yehidni zarazhayutsya inshimi strichkovimi chervyami najprostishimi i gerpesvirusami ale malo vidomo pro te yak ci zarazhennya vplivayut na zdorov ya tvarin abo populyaciyi Utrimannya u nevoliHocha vvazhayetsya sho zberigati zdorov ya yehidni v nevoli legko rozmnozhuvati yehidn skladno chastkovo cherez vidnosno ridkisnij cikl U 2009 roci v zooparku Pertu vdalosya rozmnozhiti dekilka korotkonosih yehidn a v 2015 roci tam buli uspishno rozmnozheni pershi yehidni sho narodilisya v zooparku Do 2006 roku lishe p yat zooparkiv zumili rozmnozhiti korotkonosih yehidn ale zhodna z vivedenih v nevoli ne dosyagla zrilosti Z cih p yati zooparkiv lishe odin v Avstraliyi Zoopark Taronga v Sidneyi yehidnu vdalosya rozmnozhiti v 1977 roci Inshi chotiri vipadki mali misce v Pivnichnij pivkuli dva v SShA a inshi v Zahidnij Yevropi U cih vipadkah rozmnozhennya vidbuvalosya na shist misyaciv poza fazoyu porivnyano z Avstraliyeyu pislya togo yak tvarini pristosuvalisya do sezoniv Pivnichnoyi pivkuli Nevdala programa rozvedennya v nevoli maye velike znachennya dlya zberezhennya znikayuchih vidiv proyehidni z rodu Zaglossus i menshe dlya korotkonosih yehidn Sposib zhittyaCe nazemna tvarina Zhive u zarostyah chagarnikiv avstralijskomu bushi polyublyaye kam yanisti dilyanki Vikoristovuye svoyi golki yak zahist na kshtalt yizhaka Pri nebezpeci zgortayetsya u kulyu Yehidna avstralijska nichna tvarina Vden vona vidpochivaye u svoyemu ligvi a vnochi polyuye Harchuyetsya zdebilshogo komahami nasampered murahami termitami ale inkoli vzhivaye doshovih hrobakiv Yiyi kigti ta lapi dosit silni shob zrujnuvati murashnik abo vdertisya do termitnika Zubiv yehidna avstralijska ne maye Ale na zadnij chastini yazika ye rogovi zubchiki yaki stikayuchis z grebinchastim pidnebinnyam peretirayut komah Takozh yehidna kovtaye zemlyu ta detrit yaki dopomagayut peretravlyuvati yizhu Yehidna avstralijska maye duzhe dobrij sluh pri peresuvanni zdebilshogo koristuyetsya nyuhom Pid chas holodiv vpadaye u korotkochasnu splyachku Zibranij pered tim pidshkirnij zhir dopomagaye yehidni prozhiti bez yizhi bilshe misyacya RozmnozhennyaVagitnist trivaye 21 28 dniv Vinoshuye 1 yajce rozmirom do 13 17 mm u diametri vagoyu 1 5 g Jogo yehidna avstralijska visidzhuye u sumci Z poyavoyu ditincha dovgij chas goduye jogo molokom Stosunki z lyudinoyuYehidna avstralijska garno pristosovuyetsya do zhittya v nevoli Tomu lyudi chasto vilovlyuyut yiyi dlya utrimannya vdoma Vodnochas aborigeni polyublyayut polyuvati na yehidnu zadlya yiyi smachnogo zhiru PidvidiTachyglossus aculeatus acanthion Pivnichna Teritoriya Zahidna Avstraliya Tachyglossus aculeatus aculeatus Kvinslend Novij Pivdennij Uels Pivdenna Avstraliya ta Viktoriya Tachyglossus aculeatus lawesii v priberezhnih regionah i visokogir yah Novoyi Gvineyi pivnichno shidnij Kvinslend Tachyglossus aculeatus multiaculeatus endemik ostrova Kenguru Tachyglossus aculeatus setosus o Tasmaniya ostrovi u protoci BassaPrimitkiMoroz V F Mehanizmi funkcionuvannya m yazovo skeletnoyi sistemi ta zakonomirnosti yiyi rozvitku u hrebetnih Kiyiv Avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya doktora veterinarnih nauk 2005 40 s Reshetilo O Zoogeografiya Lviv LNU imeni Ivana Franka 2013 S 232 ISBN 978 966 613 977 4 Broshko Ye O Kovtun M F Morfometrichni ta biomehanichni osoblivosti organizaciyi skeletu kincivok deyakih nazemnih hrebetnih z riznim tipom lokomociyi i oriyentaciyi kincivok Visnik Cherkaskogo universitetu Ser Biologichni nauki 2014 Vip 295 2 S 23 31 Stephen Jackson Australian Mammals Biology and Captive Management Biology and Captive Management Csiro Publishing 2007 S 109 ISBN 0643098585 Egerton p 38 Parks amp Wildlife Service Tasmania 22 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2017 Procitovano 1 zhovtnya 2017 angl Augee Gooden and Musser p 120 Augee Gooden and Musser p 121 Augee Gooden and Musser pp 120 121 Augee Gooden and Musser p 119 Augee Gooden and Musser p 122 Augee Gooden and Musser pp 122 125 Perthnow com au 4 listopada 2009 Arhiv originalu za 11 bereznya 2012 Procitovano 29 travnya 2010 angl Laschon Eliza 8 lyutogo 2017 Perth Arhiv originalu za 29 travnya 2017 Procitovano 30 serpnya 2017 angl Augee Gooden and Musser p 126 DzherelaAugee M L Gooden B A and Musser A 2006 Echidna extraordinary egg laying mammal 16 grudnya 2019 u Wayback Machine Collingwood Victoria CSIRO Publishing ISBN 0643092048 angl Egerton L ed 2005 Encyclopedia of Australian wildlife Reader s Digest ISBN 1 876689 34 X angl LiteraturaRodini ssavciv svitu oglyad taksoniv ta yihni ukrayinski nazvi S Harchuk I Zagorodnyuk Geo amp Bio 2019 T 17 S 90 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Vnnpm 2019 17 10 Yehidnovi Tachyglossus Biologichnij slovnik 2 e vid za redakciyeyu akademika AN URSR K M Sitnika chlena korespondenta AN URSR V O Topachevskogo K Golovna redakciya URE 1986 S 217 Augee M L and Gooden B A 1993 Echidnas of Australia and New Guinea Australian National History Press Sydney ISBN 978 0 86840 046 4 angl Cason M 2009 Tachyglossus aculeatus On line Animal Diversity Web 29 lipnya 2016 u Wayback Machine angl angl

Дата публікації:
Топ