Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дуглас TBD Девастейтор англ Douglas TBD Devastator Спустошувач американський тримісний палубний торпедоносець та бомбард

TBD Devastator

TBD Devastator

Дуглас TBD Девастейтор (англ. Douglas TBD Devastator, «Спустошувач») — американський тримісний палубний торпедоносець та бомбардувальник.

TBD Devastator
image
Призначення:Палубний торпедоносець та бомбардувальник
Перший політ:15 квітня 1935
Прийнятий на озброєння:1937
Знятий з озброєння:1944
Період використання:1937—1944
На озброєнні у:США
Розробник:Douglas Aircraft Company
Виробник:Douglas Aircraft Company
Всього збудовано:130
Конструктор:Douglas Aircraft Company
Екіпаж:3 особи
Крейсерська швидкість:206 км/год
Максимальна швидкість (МШ):331 км/год
Дальність польоту:700 км
Практична стеля:5945 м
Довжина:10,67 м
Висота:4,60 м
Розмах крила:15,24 м
Площа крила:39,20 м²
Споряджений:4213 кг
Двигуни:Pratt & Whitney R-1830-64
Тяга (потужність):900 к.с.
Підвісне озброєння:1 × 454-кг бомба або
2 х 227-кг бомби або
12 × 45-кг бомби або
1 торпеда Mark 13
Кулеметне озброєння:2х7,62-мм кулемети Browning М1919, пізніше
2х12,7-мм кулемети Browning M2
image TBD Devastator у Вікісховищі

Створений компанією Douglas Aircraft Company під керівництвом Френка Флемінга. Перший політ прототипу XTBD-1 — 15 квітня 1935 року. Серійне виробництво почалося в 1937 році. З жовтня того ж року став використовуватися з авіаносців. Всього було збудовано 130 літаків. Крім прототипу, було випущено дві партії серійних машин. 1937 року замовлена перша партія в 114 літаків. 1938 року, для заповнення експлуатаційних втрат, була замовлена друга партія з 14 машин.

До моменту вступу США у Другу світову війну морально застарів, проте, порівняно успішно, застосовувався в перших боях. До літа 1942 року почав замінюватися торпедоносцем «Евенджер» фірми Grumman. Після великих втрат під час битви за Мідвей «Девастейтори», що залишилися, були прибрані з палуб авіаносців.

Історія розробки

image
Складальна лінія TBD.

У 1934 р. ВМС США мали на озброєнні три сучасні авіаносці — важкі CV-2 «Лексінгтон» і CV-3 «Саратога» та експериментальний легкий авіаносець CV-4 «Рейнджер». Склад їх палубних авіагруп був відверто слабким. Єдиним спеціалізованим торпедоносцем був [en]. Цей біплан мав максимальну швидкість з торпедою в 108 вузлів (200 км/год) і дальність лише в 330 морських миль (610 км). екіпаж складався з трьох осіб, які розміщувалися у відкритій кабіні. Також на озброєнні перебували двомісні бомбардувальники-біплани [en], здатні нести торпеду.

1931 року почалася робота над проектом трьох нових авіаносців типу «Йорктаун» — CV-5 «Йорктаун», CV-6 «Ентерпрайз» і CV-8 «Горнет». Замість застарілого авіаносця CV-1 «Ленглі» планувалося ввести в стрій CV-7 «Васп». Нові авіаносці необхідно було чимось озброїти. Тому 30 червня 1934 Бюро Аеронавтики ВМС США оголосило конкурс на створення торпедоносця на заміну TG-2. За технічними вимогами конкурсу (специфікація SD-119-3) літак повинен був здатен нести одну авіаторпеду Mark 13, або три 227-кг бомби, або змішане озброєння з 227-кг та 45-кг бомб. Також було рекомендовано використати перспективний двигун і літак мав поміщатись на підйомники авіаносців, але щодо всього іншого вимог не було.

При розробці нового літака було використано всі передові на той час підходи в авіабудуванні: літак був суцільнометалевим монопланом з гладкою обшивкою, шасі, яке прибиралось, і гідравлічним механізмом складання крила. Прототип під позначенням XTBD-1 піднявся в повітря 15 квітня 1935 року, і в конкурсі показав значно кращі характеристики ніж конкурент — біплан [en]. Вже в лютому 1936 року був підписаний контракт на серійне виробництво, і з липня 1937 по листопад 1939 було виготовлено 129 літаків.

Модифікації

  • XTBD-1 — прототип, оснащувався двигуном потужністю 800 к.с.
  • TBD-1 — серійний варіант з двигуном потужністю 900 к.с. (129 екз.)
  • TBD-1A — експериментальний TBD-1 з поплавковим шасі. Один літак було переобладнано.

Експлуатація

image
Ескадрилія VT-6 авіаносця «Ентерпрайз» в польоті. Гаваї, 1941 рік.
image
Підготовлені до вильоту TBD на палубі авіаносця «Ентерпрайз»

Загалом TBD стояли на озброєнні сімох палубних торпедоносних ескадрилей, але до нападу Японії їх вже почали переводити в резерв. В строю все ще залишалось 69 літаків, ще 31 перебували в резерві. Перший бойовий виліт здійснили «Девастейтори» ескадрилей VT-5 і VT-6 з авіаносців «Йорктаун» і «Ентерпрайз» 1 лютого 1942 року проти цілей на Маршаллових островах. 10 березня «Девастейтори» з «Лексінгтона» і «Ентерпрайза» завдали ударів по японських суднах поблизу Лае на Новій Гвінеї. Торпедоносний удар був не надто вдалим, було випущено 23 торпеди, але вдалось потопити тільки одне допоміжне судно.

«Йорктаун» і «Лексінгтона» взяли участь в битві в Кораловому морі, а разом з ними дві ескадрильї «Девастейторів» — VT-2 і VT-5. Ще 3 травня 1942 року 12 TBD з «Йорктауна» бомбили базу гідролітаків на  — першому бойовому епізоді битви. 7 травня TBD взяли участь в потопленні авіаносця «Сьохо», в який попало 8 торпед. 8 травня була здійснена атака на «Сьокаку», проте жодна торпеда не влучила в ціль.

Наступним боєм, у якому взяли участь TBD, стала битва за Мідвей, до якої було залучено три ескадрильї TBD, загалом 41 літак. Найдосвідченішою та налітаною була авіагрупа «Ентерпрайза». Авіагрупа «Горнета» практично не мала бойового досвіду. Пошарпана в Кораловому морі авіагрупа «Йорктауна» була поповнена машинами з «Саратоги» та замість залишеної в Перл-Гарборі VT-5 на борт була прийнята VT-3. Незважаючи на перемогу американського флоту, для «Девастейторів» бій був майже повним провалом — жодна торпеда не влучила в японські авіаносці, а втрати склали 36 літаків. Єдина користь від «Девастейторів» була в тому, що для їх перехоплення японські винищувачі «Зеро» мали спуститись на малу висоту, фактично дозволивши пікіруючим бомбардувальникам SBD Dauntless завдати ударів по японському флоту.

Після битви за Мідвей в строю залишилась тільки одна ескадрилья TDB — VT-4 на борту «Рейнджера», який діяв в Атлантиці. Але через декілька місяців вони були замінені «Авенжерами».

Тактико-технічні характеристики

image

Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы

Технічні характеристики

  • Довжина: 10,67 м
  • Висота: 4,6 м
  • Розмах крила: 15,24 м
  • Площа крила: 39,2 м²
  • Маса порожнього: 2540 кг
  • Маса спорядженого: 4213 кг
  • Максимальна злітна маса: 4624 кг
  • Двигун:
  • Потужність: 900 к. с.

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 332 км/год
  • Дальність польоту:
    • з торпедою — 700 км
    • з 454 кг бомб — 1150 км
  • Практична стеля: 5945 м
  • Швидкопідйомність: 3,65 м/c

Озброєння

  • Кулеметне:
    • курсове — 7,62-мм кулемет Browning M1919 (пізніше 12,7-мм кулемет Browning M2)
    • захисне — 7,62-мм кулемет Browning M1919 в кабіні стрільця
  • Бомбове:
    • 1 × торпеда [en] або
    • 1 × 454 кг бомба або
    • 3 × 227 кг бомби або
    • 12 × 45 кг бомби

Примітки

  1. Tillman. TBD Devastator Units, 2000, с. 6.
  2. Friedman. Aircraft Carriers, 1983, с. 79.
  3. Friedman. Aircraft Carriers, 1983, с. 103.
  4. Tillman. TBD Devastator Units, 2000, с. 7.
  5. Харук, 2012, с. 265-266.
  6. Tillman. TBD Devastator Units, 2000, с. 66 — 67.
  7. Харук, 2012, с. 265.

Джерела

  • Tillman, Barrett. TBD Devastator Units of the U.S. Navy, Combat Aircraft Vol. 20. Oxford, UK: Osprey Publishing, 2000. . (англ.)
  • Friedman N. U.S. Aircraft Carriers: An Illustrated Design History. — Annapolis, Maryland, USA : Naval Institute Press, 1983. — . (англ.)
  • Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — . (рос.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: TBD Devastator


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Duglas TBD Devastejtor angl Douglas TBD Devastator Spustoshuvach amerikanskij trimisnij palubnij torpedonosec ta bombarduvalnik TBD DevastatorPriznachennya Palubnij torpedonosec ta bombarduvalnikPershij polit 15 kvitnya 1935Prijnyatij na ozbroyennya 1937Znyatij z ozbroyennya 1944Period vikoristannya 1937 1944Na ozbroyenni u SShARozrobnik Douglas Aircraft CompanyVirobnik Douglas Aircraft CompanyVsogo zbudovano 130Konstruktor Douglas Aircraft CompanyEkipazh 3 osobiKrejserska shvidkist 206 km godMaksimalna shvidkist MSh 331 km godDalnist polotu 700 kmPraktichna stelya 5945 mDovzhina 10 67 mVisota 4 60 mRozmah krila 15 24 mPlosha krila 39 20 m Sporyadzhenij 4213 kgDviguni Pratt amp Whitney R 1830 64Tyaga potuzhnist 900 k s Pidvisne ozbroyennya 1 454 kg bomba abo 2 h 227 kg bombi abo 12 45 kg bombi abo 1 torpeda Mark 13Kulemetne ozbroyennya 2h7 62 mm kulemeti Browning M1919 piznishe 2h12 7 mm kulemeti Browning M2TBD Devastator u Vikishovishi Stvorenij kompaniyeyu Douglas Aircraft Company pid kerivnictvom Frenka Fleminga Pershij polit prototipu XTBD 1 15 kvitnya 1935 roku Serijne virobnictvo pochalosya v 1937 roci Z zhovtnya togo zh roku stav vikoristovuvatisya z avianosciv Vsogo bulo zbudovano 130 litakiv Krim prototipu bulo vipusheno dvi partiyi serijnih mashin 1937 roku zamovlena persha partiya v 114 litakiv 1938 roku dlya zapovnennya ekspluatacijnih vtrat bula zamovlena druga partiya z 14 mashin Do momentu vstupu SShA u Drugu svitovu vijnu moralno zastariv prote porivnyano uspishno zastosovuvavsya v pershih boyah Do lita 1942 roku pochav zaminyuvatisya torpedonoscem Evendzher firmi Grumman Pislya velikih vtrat pid chas bitvi za Midvej Devastejtori sho zalishilisya buli pribrani z palub avianosciv Istoriya rozrobkiSkladalna liniya TBD U 1934 r VMS SShA mali na ozbroyenni tri suchasni avianosci vazhki CV 2 Leksington i CV 3 Saratoga ta eksperimentalnij legkij avianosec CV 4 Rejndzher Sklad yih palubnih aviagrup buv vidverto slabkim Yedinim specializovanim torpedonoscem buv en Cej biplan mav maksimalnu shvidkist z torpedoyu v 108 vuzliv 200 km god i dalnist lishe v 330 morskih mil 610 km ekipazh skladavsya z troh osib yaki rozmishuvalisya u vidkritij kabini Takozh na ozbroyenni perebuvali dvomisni bombarduvalniki biplani en zdatni nesti torpedu 1931 roku pochalasya robota nad proektom troh novih avianosciv tipu Jorktaun CV 5 Jorktaun CV 6 Enterprajz i CV 8 Gornet Zamist zastarilogo avianoscya CV 1 Lengli planuvalosya vvesti v strij CV 7 Vasp Novi avianosci neobhidno bulo chimos ozbroyiti Tomu 30 chervnya 1934 Byuro Aeronavtiki VMS SShA ogolosilo konkurs na stvorennya torpedonoscya na zaminu TG 2 Za tehnichnimi vimogami konkursu specifikaciya SD 119 3 litak povinen buv zdaten nesti odnu aviatorpedu Mark 13 abo tri 227 kg bombi abo zmishane ozbroyennya z 227 kg ta 45 kg bomb Takozh bulo rekomendovano vikoristati perspektivnij dvigun Pratt amp Whitney XR 1830 60 i litak mav pomishatis na pidjomniki avianosciv ale shodo vsogo inshogo vimog ne bulo Pri rozrobci novogo litaka bulo vikoristano vsi peredovi na toj chas pidhodi v aviabuduvanni litak buv sucilnometalevim monoplanom z gladkoyu obshivkoyu shasi yake pribiralos i gidravlichnim mehanizmom skladannya krila Prototip pid poznachennyam XTBD 1 pidnyavsya v povitrya 15 kvitnya 1935 roku i v konkursi pokazav znachno krashi harakteristiki nizh konkurent biplan en Vzhe v lyutomu 1936 roku buv pidpisanij kontrakt na serijne virobnictvo i z lipnya 1937 po listopad 1939 bulo vigotovleno 129 litakiv ModifikaciyiXTBD 1 prototip osnashuvavsya dvigunom XR 1830 60 potuzhnistyu 800 k s TBD 1 serijnij variant z dvigunom R 1830 64 potuzhnistyu 900 k s 129 ekz TBD 1A eksperimentalnij TBD 1 z poplavkovim shasi Odin litak bulo pereobladnano EkspluataciyaEskadriliya VT 6 avianoscya Enterprajz v poloti Gavayi 1941 rik Pidgotovleni do vilotu TBD na palubi avianoscya Enterprajz Zagalom TBD stoyali na ozbroyenni simoh palubnih torpedonosnih eskadrilej ale do napadu Yaponiyi yih vzhe pochali perevoditi v rezerv V stroyu vse she zalishalos 69 litakiv she 31 perebuvali v rezervi Pershij bojovij vilit zdijsnili Devastejtori eskadrilej VT 5 i VT 6 z avianosciv Jorktaun i Enterprajz 1 lyutogo 1942 roku proti cilej na Marshallovih ostrovah 10 bereznya Devastejtori z Leksingtona i Enterprajza zavdali udariv po yaponskih sudnah poblizu Lae na Novij Gvineyi Torpedonosnij udar buv ne nadto vdalim bulo vipusheno 23 torpedi ale vdalos potopiti tilki odne dopomizhne sudno Jorktaun i Leksingtona vzyali uchast v bitvi v Koralovomu mori a razom z nimi dvi eskadrilyi Devastejtoriv VT 2 i VT 5 She 3 travnya 1942 roku 12 TBD z Jorktauna bombili bazu gidrolitakiv na pershomu bojovomu epizodi bitvi 7 travnya TBD vzyali uchast v potoplenni avianoscya Soho v yakij popalo 8 torped 8 travnya bula zdijsnena ataka na Sokaku prote zhodna torpeda ne vluchila v cil Nastupnim boyem u yakomu vzyali uchast TBD stala bitva za Midvej do yakoyi bulo zalucheno tri eskadrilyi TBD zagalom 41 litak Najdosvidchenishoyu ta nalitanoyu bula aviagrupa Enterprajza Aviagrupa Gorneta praktichno ne mala bojovogo dosvidu Posharpana v Koralovomu mori aviagrupa Jorktauna bula popovnena mashinami z Saratogi ta zamist zalishenoyi v Perl Garbori VT 5 na bort bula prijnyata VT 3 Nezvazhayuchi na peremogu amerikanskogo flotu dlya Devastejtoriv bij buv majzhe povnim provalom zhodna torpeda ne vluchila v yaponski avianosci a vtrati sklali 36 litakiv Yedina korist vid Devastejtoriv bula v tomu sho dlya yih perehoplennya yaponski vinishuvachi Zero mali spustitis na malu visotu faktichno dozvolivshi pikiruyuchim bombarduvalnikam SBD Dauntless zavdati udariv po yaponskomu flotu Pislya bitvi za Midvej v stroyu zalishilas tilki odna eskadrilya TDB VT 4 na bortu Rejndzhera yakij diyav v Atlantici Ale cherez dekilka misyaciv voni buli zamineni Avenzherami Taktiko tehnichni harakteristikiDani z Udarnaya aviaciya Vtoroj Mirovoj shturmoviki bombardirovshiki torpedonoscy Tehnichni harakteristiki Dovzhina 10 67 m Visota 4 6 m Rozmah krila 15 24 m Plosha krila 39 2 m Masa porozhnogo 2540 kg Masa sporyadzhenogo 4213 kg Maksimalna zlitna masa 4624 kg Dvigun Pratt amp Whitney R 1830 64 Potuzhnist 900 k s Lotni harakteristiki Maksimalna shvidkist 332 km god Dalnist polotu z torpedoyu 700 km z 454 kg bomb 1150 km Praktichna stelya 5945 m Shvidkopidjomnist 3 65 m c Ozbroyennya Kulemetne kursove 7 62 mm kulemet Browning M1919 piznishe 12 7 mm kulemet Browning M2 zahisne 7 62 mm kulemet Browning M1919 v kabini strilcya Bombove 1 torpeda en abo 1 454 kg bomba abo 3 227 kg bombi abo 12 45 kg bombiPrimitkiTillman TBD Devastator Units 2000 s 6 Friedman Aircraft Carriers 1983 s 79 Friedman Aircraft Carriers 1983 s 103 Tillman TBD Devastator Units 2000 s 7 Haruk 2012 s 265 266 Tillman TBD Devastator Units 2000 s 66 67 Haruk 2012 s 265 DzherelaTillman Barrett TBD Devastator Units of the U S Navy Combat Aircraft Vol 20 Oxford UK Osprey Publishing 2000 ISBN 1 84176 025 0 angl Friedman N U S Aircraft Carriers An Illustrated Design History Annapolis Maryland USA Naval Institute Press 1983 ISBN 978 0870217395 angl Haruk A I Udarnaya aviaciya Vtoroj Mirovoj shturmoviki bombardirovshiki torpedonoscy Moskva Yauza EKSMO 2012 400 s ISBN 978 5699595877 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TBD Devastator

Дата публікації:
Топ