шпак | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Sturnus vulgaris Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||
Природний ареал: гніздовий, перелітний осілий райони зимівель Поширення в місцях інтродукції: гніздовий, перелітний осілий | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Шпак звича́йний, шпак (Sturnus vulgaris) — вид із роду шпаків родини шпакових ряду горобцеподібних. Довжина 19—22 см, вага 60—90 г.
Шпаки багатьох видів населяють всю територію України, більшу частину Європи та західної Азії. Ці птахи є постійними мешканцями південної і західної Європи. Восени мешканці північно-східної Європи здебільшого перелітають на південний захід Європи та у південно-західну Азію. Шпаки можуть також перелітати аж до Піренеїв та північної Африки, однак там вони не розмножуються. Шпаків також було завезено до Австралії, Нової Зеландії, Північної Америки та Південної Африки.
Етимологія назви
Українська назва цього птаха походить від праслов. *ščьpakъ (пор. біл., рос. діал. шпак, пол. szpak, чеськ. špaček) — похідної від дієслова *ščipati («щипати», вжитого у значенні «дражнити», «наслідувати»). Це відбиває особливість поведінки шпака — передражнювати голоси інших птахів. Інші версії — від праслов. кореня *šьp- («шепотати»), від нім. Spatz («горобець»).
Належить до типового виду роду Sturnus.
Існує кілька підвидів європейського шпака, які переважно різняться географією поселення.
- Sturnus vulgaris vulgaris (Карл Лінней, 1758). Звичайний шпак. Населяє майже всю Європу, Ісландію, Канари.
- Притаманні риси: зеленкуватий відтінок на голові, животі та в ділянці спини. Бронзово-малиновий відтінок кругом шиї до грудей. Малинкуваті боки та горішні краї крил. У східних мешканців відтінок більше малиновий, ніж бронзовий.
- Sturnus vulgaris faroensis (Фільден, 1872). Фарерський шпак.
- Трохи більший за звичайного шпака (найпаче дзьоб і лапи). У дорослих темніше та менш яскраве зеленкувате покриття із значно меншою кількістю плям.
- Sturnus vulgaris zetlandicus (Ернст Гартерт, 1918). Зетлендський шпак. Населяє .
- Схожий на faroensis, однак менший від нього за розміром, але дещо більший від Європейського шпака. Малюки темнуватішого кольору трапляються також у Шотландії, вказуючи на родовий перехід від faroensis.
- Sturnus vulgaris granti (, 1903). Азорський шпак. Мешкає на Азорських островах.
- Схожий на Європейського шпака, але дещо менший (особливо лапки). Часто трапляються з добре вираженим малиновим покриттям горішньої частини тіла.
- Sturnus vulgaris poltaratskyi (Финш, 1878). Населяє східний Башкортостан та далі на схід увесь Урал і центральний Сибір до озера Байкал та західної Монголії.
- Також схожий на Звичайного шпака, однак, покриття на голові переважно малинове, на спині зеленкувате, а на боках малиново-блакитне. На горішніх краях крил покриття блакитно-зелене.
- Sturnus vulgaris tauricus (Бутурлін, 1904). Таврійський шпак. Цей підвид мешкає на теренах Криму і в сточищі Дніпра далі на схід кругом узбережжя Чорного моря аж до Західної Азії.
- Відрізняється від Звичайного шпака помітно довшими крилами. Пір'я на голові зелене, на тілі спижево-малинове. Майже не видно плям.
- Sturnus vulgaris purpurascens (Ґаулд, 1868). Мешкає від Східної Туреччини до Тбілісі та озера Севан і на східному узбережжі Чорного моря.
- Схожий на Звичайного шпака з дещо довшими крилами і зеленкуватим покриттям голови, яке доходить до вушного покриття шиї та горішньої частини грудей. Темні підкрильця і краї крил.
- Sturnus vulgaris caucasicus (Конрад Лоренц, 1887). Цей підвид мешкає від дельті річки Волги до Східного Кавказу та прилеглих територій.
- На голові й спині зеленкувате покриття. Малинкуваті шия та живіт. Дещо синє покриття на горішніх краях крил. Підкрильця темні.
- Sturnus vulgaris porphyronotus (, 1888). Представники цього підвиду населяють Центрально-Західну Азію і Алтайський край.
- Дуже схожий на Таврійського шпака, але дещо менший і в районах мешкання Таврійського шпака не трапляється.
- Sturnus vulgaris nobilior (Г'юме, 1879). Мешканець Афґаністану південно-Східного Туркменістану і прилеглих до них територій Узбекистану та Ірану.
- За ознаками схожий на purpurascens, однак, менший та з коротшими крильцями. Пір'я над вухами ґлянцево-малинове з червонуватим ґлянцем на зовнішньому боці крил.
- Маленький. Малинкуватий ґлянець доходить до шиї і боків. Також трапляється ґлянцево-зеленого кольору.
- Sturnus vulgaris minor (Г'юме́, 1873). Синдгий шпак. Пакистан
- Малих розмірів. Зелене, ґлянцеве покриття на голові, в ділянці живота й спини.
Короткий опис
Шпак є, мабуть, одним із найвідоміших птахів у помірних широтах. Птах розміром з дрозда з довгим і прямим дзьобом з трохи сплюсненим кінчиком. Має довжину від 19 до 22 см, вагу від 60 до 90 грамів. Розмах крил шпака сягає 42 см. Покриття блискучо-чорне, ґлянцево-малинове або зелене з білими цяточками, які найпомітніші взимку. Дорослі самці європейських шпаків мають менше білих цяточок, ніж самиці. Пір'я в горловій частині довге і рідке, і часто використовується як видима ознака. Молоді шпаки сіро-бурі, однак, вже в свою першу зиму нагадують дорослих шпаків. Пір'я шпаки оновлюють раз на рік в кінці літа після закінчення сезону парування. Зменшення кількості цяточок під час розмножування, є наслідком зношування білявого пір'я грудної частини. Забарвлення дзьоба зміюється з порами року — взимку він бурувато-чорний, а от влітку у самиць стає цитриново-жовтим, а у самців — жовтим із блакитно-сірою основою. Шпаки радше ходять, ніж стрибають. Їх політ впевнений та прямолінійний. Під час польоту шпаки мають трикутний вигляд і здаються короткохвостими.
Голос
Звичайний шпак є досить галасливим птахом з великим розмаїттям як тріскотливих, так і мелодійних звуків, зокрема таких відомих як «вовко-свист».
Шпаки — неабиякі наслідувачі голосів інших тварин. У неволі шпак, як звикне, здатен вивчити безліч різних звуків, мелодій та голосів.
Пісні зазвичай співають самці. Самиці, хоча і рідше, але співають також. Пісні містять у собі мову тіла, клацання, вищання, клекотіння, свист. Окрім пісень, було також описано 11 покликів, зокрема Поклик зграї, Поклик небезпеки, Поклик нападу, Поклик зібрання. Шпаки задоволено щебечуть під час купання в калюжах, тим самим утворюючи багато гамору. Навіть коли зграя зовсім мовчить, узгоджені рухи зграї утворюють притаманний шум, який можна почути за сотні метрів.
Поширення та місця існування
Шпак зазвичай оселяється у міських та приміських зонах, де є багато штучних споруд, які забезпечують йому місця відпочинку та гніздування. Шпаки також полюбляють осідати в трав'янистих місцинах, особливо тих, де є легкий доступ до фуражів, а також поблизу пасовищ, ігрових і ґольфових полів. Інколи мешкають в лісах і дібровах, рідше в місцях, засаджених кущами. Шпаки дуже рідко мешкають в густих лісах. Саме здатність шпаків до швидкого, невибагливого пристосування сприяла такому широкому їх розповсюдженню майже по всій території Землі.
Поведінка
Шпаки надають перевагу зграйному способу життя, особливо восени і взимку. Число птахів у зграях дуже різне. Бувають зграї з величезною кількістю шпаків. Такі великі зграї дуже часто приваблюють до себе хижих птахів, як-от соколи і яструби. Утворення зграї може різнитися - від густого кулястого вигляду, до дуже розтягнутих плескатих форм без наявності будь-якого лідерства у зграї. В центрах міст можуть гуртуватися зграї до півтора мільйона шпаків, створюючи дуже великі проблеми з послідом. Відходи, якщо вони у малій кількості, слугують дуже поживним добривом. Однак у великому скупченні ці відходи можуть, через свій хімічний склад, знищувати насадження.
На шпаків дуже часто полюють хижаки. Серед них сапсан і бурий яструб. Однак, у 1970х роках вживання шпаками злаків, оброблених хімікатом ДДТ, призвело до того, що при поїданні шпаків в організмі сапсанів накопичувалась велика кількість токсинів. Як наслідок, у яйцях яструбів спостерігались вміст органохлорину і набагато тонша стінка шкаралупи, через що репродуктивність яструбів значно знижувалася.
Гнізда шпаків також дуже вразливі для таких хижаків, як горностай, лисиця, людина.
Живлення
Шпак є комахоїдним птахом і зазвичай живиться такими комахами, як гусениця, міль, цикада, також павуками, равликами і маленькими ящірками. Поїдання шпаками комах необхідне для успішного розмноження. Шпаки також живляться і рослинами, зокрема, пшеницею, ячменем, фруктами, нектаром. Шпаки володіють кількома методами здобування їжі. Головним методом є підбирання комах або з поверхні, або з-під поверхні ґрунту. Зазвичай шпаки люблять місця з короткорослими травами, особливо пасовиська. Здобувають їжу здебільшого зграями, де застосовують так звану «кільцеву тактику». Суть цієї тактики полягає в тому, що задні птахи зграї весь час перелітають наперед, а передні залишаються ззаду. Таким чином, кожний птах зграї отримує шанс лідерства, відтак шанс здобуття їжі. Зграї живляться в одному місці тривалий час.
Розмноження
Сезон розмноження шпаків починається ранньої весни і літа. Після запліднення самки шпака протягом кількох днів щоденно відкладатимуть яйця. Якщо за цей час якесь яйце губиться, то вона кладе на його місце нове. Яєць, як правило, 4 — 5. Яйця еліптичної форми блакитного, часом білого кольору з ґлянцевою поверхнею. Інкубаційний період триває 13 днів. Обидвоє батьків несуть відповідальність за висиджування яєць. Однак, самка сидить на яйцях більше часу, і характерно те, що вночі яйця висиджує завжди тільки самка. Молоді птахи народжуються сліпими та голими. Перший пух у них з'являється на сьомий день, а бачити починають на дев'ятий. Перебування в гнізді молодих пташенят триває близько трьох тижнів, де їх годують обидва батьки. За весь сезон розмноження шпаки можуть вивести до трьох груп молодят, часто повторно використовуючи ті ж самі гнізда. У термін до двох місяців юні шпаки отримують основне вбрання оперення. Цілком доросле вбрання шпаки отримують через рік.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Шпак // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2093. — 1000 екз.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Snow, David; Perrins, Christopher M, ред. (1998). The Birds of the Western Palearctic concise edition (2 volumes). Oxford: Oxford University Press. ISBN .(англ.)
- (European) Common starling - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.
- Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973.
- Snow & Perrins (1998) pp. 1492–1496.
- Співи Птахів (24 липня 2019), Шпак Звичайний (рідкісні звуки птахів) [Sturnus vulgaris / Обыкновенный скворец] - співи птахів, процитовано 24 липня 2019
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shpak znachennya shpak Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Shpakovi Sturnidae Rid Shpak Sturnus Vid Shpak zvichajnij Binomialna nazva Sturnus vulgaris Linnaeus 1758 Prirodnij areal gnizdovij perelitnij osilij rajoni zimivel Poshirennya v miscyah introdukciyi gnizdovij perelitnij osilij Posilannya Vikishovishe Sturnus vulgaris ITIS 179637 MSOP 22710886 NCBI 9172 Fossilworks 365956 Shpak zvicha jnij 1 shpak Sturnus vulgaris vid iz rodu shpakiv rodini shpakovih ryadu gorobcepodibnih Dovzhina 19 22 sm vaga 60 90 g Shpaki bagatoh vidiv naselyayut vsyu teritoriyu Ukrayini bilshu chastinu Yevropi ta zahidnoyi Aziyi Ci ptahi ye postijnimi meshkancyami pivdennoyi i zahidnoyi Yevropi Voseni meshkanci pivnichno shidnoyi Yevropi zdebilshogo perelitayut na pivdennij zahid Yevropi ta u pivdenno zahidnu Aziyu Shpaki mozhut takozh perelitati azh do Pireneyiv ta pivnichnoyi Afriki odnak tam voni ne rozmnozhuyutsya Shpakiv takozh bulo zavezeno do Avstraliyi Novoyi Zelandiyi Pivnichnoyi Ameriki ta Pivdennoyi Afriki Zmist 1 Etimologiya nazvi 2 Klasifikaciya 3 Korotkij opis 4 Golos 5 Poshirennya ta miscya isnuvannya 6 Povedinka 7 Zhivlennya 8 Rozmnozhennya 9 Literatura 10 PrimitkiEtimologiya nazvired Ukrayinska nazva cogo ptaha pohodit vid praslov scpak por bil ros dial shpak pol szpak chesk spacek pohidnoyi vid diyeslova scipati shipati vzhitogo u znachenni drazhniti nasliduvati Ce vidbivaye osoblivist povedinki shpaka peredrazhnyuvati golosi inshih ptahiv Inshi versiyi vid praslov korenya sp shepotati vid nim Spatz gorobec 2 3 Klasifikaciyared Nalezhit do tipovogo vidu rodu Sturnus Isnuye kilka pidvidiv yevropejskogo shpaka yaki perevazhno riznyatsya geografiyeyu poselennya Sturnus vulgaris vulgaris Karl Linnej 1758 Zvichajnij shpak Naselyaye majzhe vsyu Yevropu Islandiyu Kanari Pritamanni risi zelenkuvatij vidtinok na golovi zhivoti ta v dilyanci spini Bronzovo malinovij vidtinok krugom shiyi do grudej Malinkuvati boki ta gorishni krayi kril U shidnih meshkanciv vidtinok bilshe malinovij nizh bronzovij Sturnus vulgaris faroensis Filden 1872 Farerskij shpak Trohi bilshij za zvichajnogo shpaka najpache dzob i lapi U doroslih temnishe ta mensh yaskrave zelenkuvate pokrittya iz znachno menshoyu kilkistyu plyam Sturnus vulgaris zetlandicus Ernst Gartert 1918 Zetlendskij shpak Naselyaye Zetlendski ostrovi Shozhij na faroensis odnak menshij vid nogo za rozmirom ale desho bilshij vid Yevropejskogo shpaka Malyuki temnuvatishogo koloru traplyayutsya takozh u Shotlandiyi vkazuyuchi na rodovij perehid vid faroensis Sturnus vulgaris granti Gartert 1903 Azorskij shpak Meshkaye na Azorskih ostrovah Shozhij na Yevropejskogo shpaka ale desho menshij osoblivo lapki Chasto traplyayutsya z dobre virazhenim malinovim pokrittyam gorishnoyi chastini tila Sturnus vulgaris poltaratskyi Finsh 1878 Naselyaye shidnij Bashkortostan ta dali na shid uves Ural i centralnij Sibir do ozera Bajkal ta zahidnoyi Mongoliyi Takozh shozhij na Zvichajnogo shpaka odnak pokrittya na golovi perevazhno malinove na spini zelenkuvate a na bokah malinovo blakitne Na gorishnih krayah kril pokrittya blakitno zelene Sturnus vulgaris tauricus Buturlin 1904 Tavrijskij shpak Cej pidvid meshkaye na terenah Krimu i v stochishi Dnipra dali na shid krugom uzberezhzhya Chornogo morya azh do Zahidnoyi Aziyi Vidriznyayetsya vid Zvichajnogo shpaka pomitno dovshimi krilami Pir ya na golovi zelene na tili spizhevo malinove Majzhe ne vidno plyam Sturnus vulgaris purpurascens Gauld 1868 Meshkaye vid Shidnoyi Turechchini do Tbilisi ta ozera Sevan i na shidnomu uzberezhzhi Chornogo morya Shozhij na Zvichajnogo shpaka z desho dovshimi krilami i zelenkuvatim pokrittyam golovi yake dohodit do vushnogo pokrittya shiyi ta gorishnoyi chastini grudej Temni pidkrilcya i krayi kril Sturnus vulgaris caucasicus Konrad Lorenc 1887 Cej pidvid meshkaye vid delti richki Volgi do Shidnogo Kavkazu ta prileglih teritorij Na golovi j spini zelenkuvate pokrittya Malinkuvati shiya ta zhivit Desho sinye pokrittya na gorishnih krayah kril Pidkrilcya temni Sturnus vulgaris porphyronotus Richard Sharpe 1888 Predstavniki cogo pidvidu naselyayut Centralno Zahidnu Aziyu i Altajskij kraj Duzhe shozhij na Tavrijskogo shpaka ale desho menshij i v rajonah meshkannya Tavrijskogo shpaka ne traplyayetsya Sturnus vulgaris nobilior G yume 1879 Meshkanec Afganistanu pivdenno Shidnogo Turkmenistanu i prileglih do nih teritorij Uzbekistanu ta Iranu Za oznakami shozhij na purpurascens odnak menshij ta z korotshimi krilcyami Pir ya nad vuhami glyancevo malinove z chervonuvatim glyancem na zovnishnomu boci kril Sturnus vulgaris humii Bruks 1876 Naselyaye teritoriyu vid Kashmiru do Nepalu Malenkij Malinkuvatij glyanec dohodit do shiyi i bokiv Takozh traplyayetsya glyancevo zelenogo koloru Sturnus vulgaris minor G yume 1873 Sindgij shpak Pakistan Malih rozmiriv Zelene glyanceve pokrittya na golovi v dilyanci zhivota j spini Korotkij opisred nbsp Dorosli ta molodi shpaki u chas onovlennya pir ya nbsp Osnova dzoba u samcya sinyuvata nbsp Pokrittya bliskucho chorne z bilimi cyatochkami Shpak ye mabut odnim iz najvidomishih ptahiv u pomirnih shirotah Ptah rozmirom z drozda z dovgim i pryamim dzobom z trohi splyusnenim kinchikom Maye dovzhinu vid 19 do 22 sm vagu vid 60 do 90 gramiv Rozmah kril shpaka syagaye 42 sm Pokrittya bliskucho chorne glyancevo malinove abo zelene z bilimi cyatochkami yaki najpomitnishi vzimku Dorosli samci yevropejskih shpakiv mayut menshe bilih cyatochok nizh samici Pir ya v gorlovij chastini dovge i ridke i chasto vikoristovuyetsya yak vidima oznaka Molodi shpaki siro buri odnak vzhe v svoyu pershu zimu nagaduyut doroslih shpakiv Pir ya shpaki onovlyuyut raz na rik v kinci lita pislya zakinchennya sezonu paruvannya Zmenshennya kilkosti cyatochok pid chas rozmnozhuvannya ye naslidkom znoshuvannya bilyavogo pir ya grudnoyi chastini Zabarvlennya dzoba zmiyuyetsya z porami roku vzimku vin buruvato chornij a ot vlitku u samic staye citrinovo zhovtim a u samciv zhovtim iz blakitno siroyu osnovoyu 4 Shpaki radshe hodyat nizh stribayut Yih polit vpevnenij ta pryamolinijnij Pid chas polotu shpaki mayut trikutnij viglyad i zdayutsya korotkohvostimi Golosred nbsp Molodij shpak Zvichajnij shpak ye dosit galaslivim ptahom z velikim rozmayittyam yak triskotlivih tak i melodijnih zvukiv zokrema takih vidomih yak vovko svist Shpaki neabiyaki nasliduvachi golosiv inshih tvarin U nevoli shpak yak zvikne zdaten vivchiti bezlich riznih zvukiv melodij ta golosiv 5 Pisni zazvichaj spivayut samci Samici hocha i ridshe ale spivayut takozh Pisni mistyat u sobi movu tila klacannya vishannya klekotinnya svist Okrim pisen bulo takozh opisano 11 poklikiv zokrema Poklik zgrayi Poklik nebezpeki Poklik napadu Poklik zibrannya Shpaki zadovoleno shebechut pid chas kupannya v kalyuzhah tim samim utvoryuyuchi bagato gamoru Navit koli zgraya zovsim movchit uzgodzheni ruhi zgrayi utvoryuyut pritamannij shum yakij mozhna pochuti za sotni metriv Poshirennya ta miscya isnuvannyared nbsp Shpak spivaye nbsp Shpak u peredmisti Shepetivki Shpak zazvichaj oselyayetsya u miskih ta primiskih zonah de ye bagato shtuchnih sporud yaki zabezpechuyut jomu miscya vidpochinku ta gnizduvannya Shpaki takozh polyublyayut osidati v trav yanistih miscinah osoblivo tih de ye legkij dostup do furazhiv a takozh poblizu pasovish igrovih i golfovih poliv Inkoli meshkayut v lisah i dibrovah ridshe v miscyah zasadzhenih kushami Shpaki duzhe ridko meshkayut v gustih lisah Same zdatnist shpakiv do shvidkogo nevibaglivogo pristosuvannya spriyala takomu shirokomu yih rozpovsyudzhennyu majzhe po vsij teritoriyi Zemli Povedinkared Shpaki nadayut perevagu zgrajnomu sposobu zhittya osoblivo voseni i vzimku Chislo ptahiv u zgrayah duzhe rizne Buvayut zgrayi z velicheznoyu kilkistyu shpakiv Taki veliki zgrayi duzhe chasto privablyuyut do sebe hizhih ptahiv yak ot sokoli i yastrubi Utvorennya zgrayi mozhe riznitisya vid gustogo kulyastogo viglyadu do duzhe roztyagnutih pleskatih form bez nayavnosti bud yakogo liderstva u zgrayi V centrah mist mozhut gurtuvatisya zgrayi do pivtora miljona shpakiv stvoryuyuchi duzhe veliki problemi z poslidom Vidhodi yaksho voni u malij kilkosti sluguyut duzhe pozhivnim dobrivom Odnak u velikomu skupchenni ci vidhodi mozhut cherez svij himichnij sklad znishuvati nasadzhennya Na shpakiv duzhe chasto polyuyut hizhaki Sered nih sapsan i burij yastrub Odnak u 1970h rokah vzhivannya shpakami zlakiv obroblenih himikatom DDT prizvelo do togo sho pri poyidanni shpakiv v organizmi sapsaniv nakopichuvalas velika kilkist toksiniv Yak naslidok u yajcyah yastrubiv sposterigalis vmist organohlorinu i nabagato tonsha stinka shkaralupi cherez sho reproduktivnist yastrubiv znachno znizhuvalasya Gnizda shpakiv takozh duzhe vrazlivi dlya takih hizhakiv yak gornostaj lisicya lyudina Zhivlennyared nbsp Shpak zvichajnij bilya richki Lopan v Harkovi Shpak ye komahoyidnim ptahom i zazvichaj zhivitsya takimi komahami yak gusenicya mil cikada takozh pavukami ravlikami i malenkimi yashirkami Poyidannya shpakami komah neobhidne dlya uspishnogo rozmnozhennya Shpaki takozh zhivlyatsya i roslinami zokrema psheniceyu yachmenem fruktami nektarom Shpaki volodiyut kilkoma metodami zdobuvannya yizhi Golovnim metodom ye pidbirannya komah abo z poverhni abo z pid poverhni gruntu Zazvichaj shpaki lyublyat miscya z korotkoroslimi travami osoblivo pasoviska Zdobuvayut yizhu zdebilshogo zgrayami de zastosovuyut tak zvanu kilcevu taktiku Sut ciyeyi taktiki polyagaye v tomu sho zadni ptahi zgrayi ves chas perelitayut napered a peredni zalishayutsya zzadu Takim chinom kozhnij ptah zgrayi otrimuye shans liderstva vidtak shans zdobuttya yizhi Zgrayi zhivlyatsya v odnomu misci trivalij chas Rozmnozhennyared nbsp Yajcya shpaka Sezon rozmnozhennya shpakiv pochinayetsya rannoyi vesni i lita Pislya zaplidnennya samki shpaka protyagom kilkoh dniv shodenno vidkladatimut yajcya Yaksho za cej chas yakes yajce gubitsya to vona klade na jogo misce nove Yayec yak pravilo 4 5 Yajcya eliptichnoyi formi blakitnogo chasom bilogo koloru z glyancevoyu poverhneyu Inkubacijnij period trivaye 13 dniv Obidvoye batkiv nesut vidpovidalnist za visidzhuvannya yayec Odnak samka sidit na yajcyah bilshe chasu i harakterno te sho vnochi yajcya visidzhuye zavzhdi tilki samka Molodi ptahi narodzhuyutsya slipimi ta golimi Pershij puh u nih z yavlyayetsya na somij den a bachiti pochinayut na dev yatij Perebuvannya v gnizdi molodih ptashenyat trivaye blizko troh tizhniv de yih goduyut obidva batki Za ves sezon rozmnozhennya shpaki mozhut vivesti do troh grup molodyat chasto povtorno vikoristovuyuchi ti zh sami gnizda U termin do dvoh misyaciv yuni shpaki otrimuyut osnovne vbrannya operennya Cilkom dorosle vbrannya shpaki otrimuyut cherez rik Literaturared Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Shpak Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2093 1000 ekz Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Snow David Perrins Christopher M red 1998 The Birds of the Western Palearctic concise edition 2 volumes Oxford Oxford University Press ISBN 978 0 19 854099 1 angl European Common starling Species text in The Atlas of Southern African Birds Primitkired Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi u 7 tomah K Naukova dumka 1982 2009 Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Snow amp Perrins 1998 pp 1492 1496 Spivi Ptahiv 24 lipnya 2019 Shpak Zvichajnij ridkisni zvuki ptahiv Sturnus vulgaris Obyknovennyj skvorec spivi ptahiv procitovano 24 lipnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shpak zvichajnij amp oldid 43476862