Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Strelitzia juncea | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Strelitzia juncea (Ker Gawl.) Link, 1821 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Strelitzia juncea — отруйна багаторічна рослина з роду Стрелітція родини Стрелітцієвих. Ендемік Південної Африки. Декоративна культура.
Опис
Вічнозелена трав'яниста рослина заввишки 1–2 м. Корені товсті, соковиті. Стебло відсутнє. Листки численні, зібрані у прикореневу розетку, циліндричні, загострені, жорсткі, сизо-зелені, спрямовані вертикально.
Квітконоси такі ж циліндричні, сизо-зелені і жорсткі, як і листя. Їхня довжина дещо менша, ніж довжина листків. Приквіток цупкий, веретеноподібної форми, сизо-зелений з червонуватою основою і краєм, у повному розквіті розташований майже горизонтально. Суцвіття — видозмінений малоквітковий завиток, в якому може бути до 5 квіток. Квітки великі, сидячі, двостатеві, зигоморфні, без запаху. Оцвітина тричленна, дворядна. Чашолистки довгасто-яйцеподібні, помаранчеві, вільні. Пелюстки сині, з них дві зростаються разом на кшталт стріли й охоплюють пружний стовпчик і 5 тичинок. Плід — розкривна коробочка. Насінини великі, кулясті, з принасінником у вигляді смужки помаранчевих волосків.
Листя, квіти та насіння Strelitzia juncea мають слабкі отруйні властивості.
Екологія та поширення
Strelitzia juncea — світлолюбна, спеко- та посухостійка рослина, що зростає у відкритих біоценозах, на скелястих схилах тощо. Водночас цей вид є найбільш морозостійким серед представників свого роду і здатен витримувати невеликі приморозки. Віддає перевагу помірно зволоженим, добре дренованим ґрунтам. Часто входить до складу угруповань разом з пеларгоніями та сукулентними видами молочаю.
Цвітіння триває з травня по жовтень. У природі квіти Strelitzia juncea запилюються нектарницями, але загалом кількість запилювачів у типових екотопах невелика, тому насіннєва продуктивність низька (подекуди для відновлення популяцій навіть застосовують штучне запилення). Насіння поширюється також за допомогою птахів. Вид здатен перехресно запилюватись і утворювати проміжні форми зі стрелітцією королівською.
У культурі можливе вегетативне розмноження поділом кореневищ. Цьому виду, як і стрелітціям загалом, притаманний повільний ріст: перше цвітіння особин, що виросли з насіння, відбувається лише у віці 4 років, у особин, що утворились поділом кореневищ, у віці 2–3 років.
Ареал цього виду відносно невеликий, він цілком лежить у межах Східної Капської провінції Південно-Африканської Республіки. Переважна більшість осередків знайдені на північ від Порт-Елізабет. Хоча цей вид не охороняється законом, дедалі більше дослідників вважають його становище загрозливим. Скороченню популяцій сприяють низька природна плодючість у поєднанні з масовим викопуванням рослин квітникарями-аматорами, розробкою кар'єрів, витісненням з природного середовища інвазивними видами.
Застосування
За зовнішнім виглядом цей вид дуже схожий на стрелітцію королівську, тому, як і вона, належить до декоративних рослин. Разом з тим, популярність Strelitzia juncea значно менша, ніж стрелітції королівської, що можна пояснити її природною рідкісністю. Вирощують Strelitzia juncea у відкритому і захищеному ґрунті. Перший спосіб практикують переважно на її батьківщині та в країнах з аридним кліматом. Найкраще ці рослини пасують у великих групах, крім того, їхні квіти придатні для зрізання. У помірному кліматі Strelitzia juncea висаджують в горщики і тримають у кімнатах. Серед українських квітникарів, як професіоналів, так і аматорів, цей вид не поширений.
Найкращий час для посіву насіння — весна. Задля пришвидшення проростання насінини скарифікують, для цього видаляють помаранчеві волоски і замочують їх у сульфатній кислоті на 5 хвилин, опісля чого ретельно промивають водопровідною водою. Також бажано обробити насіння стимуляторами росту, наприклад, гіберелінами. Посів здійснюють у суміш з глини, піску, подрібненої кори, компосту, кісткового борошна у співвідношенні 2:2:3:3:0,5. Оптимальна температура для проростання насіння — 25 °C.
На відміну від інших стрелітцій цей вид не виносить затінення, потребує повного освітлення і доброго дренажу. Підживлення органічними добривами і суперфосфатом здійснюють у травні-червні. Поділ дорослих рослин краще робити восени або взимку. При цьому треба дуже обережно викопувати соковиті корені, оскільки вони легко ушкоджуються, що призводить до затримки розвитку. Поділені рослини треба висаджувати у просторий горщик завширшки 60 см і більше — це також сприяє відновленню рослин і прискорює цвітіння.
Таксономія
В минулому ця рослина розглядалася як різновид Strelitzia parvifolia або стрелітції королівської. У 1974 році доктор Ван де Вентер довів самостійний статус цього таксона. Доказом цього стали й наступні генетичні дослідження, а також здатність Strelitzia juncea утворювати міжвидові гібриди зі стрелітцією королівською. Наразі відомі такі синоніми:
- Strelitzia parvifolia var. juncea Ker Gawl.
- Strelitzia principis Andrews ex Spreng.
- Strelitzia reginae var. juncea (Ker Gawl.) H.E.Moore
- Strelitzia reginae subsp. juncea (Ker Gawl.) Sm.
- Strelitzia teretifolia Barrow ex Steud.
Джерела
- The Plant List [ 5 січня 2019 у Wayback Machine.].(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Strelitzia juncea Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Odnodolni Liliopsida Poryadok Imbirocviti Zingiberales Rodina Strelitciyevi Strelitziaceae Rid Strelitciya Strelitzia Binomialna nazva Strelitzia juncea Ker Gawl Link 1821 Posilannya Vikishovishe Strelitzia juncea Vikividi Strelitzia juncea EOL 345177 IPNI 798181 1 NCBI 1159635 Strelitzia juncea otrujna bagatorichna roslina z rodu Strelitciya rodini Strelitciyevih Endemik Pivdennoyi Afriki Dekorativna kultura OpisVichnozelena trav yanista roslina zavvishki 1 2 m Koreni tovsti sokoviti Steblo vidsutnye Listki chislenni zibrani u prikorenevu rozetku cilindrichni zagostreni zhorstki sizo zeleni spryamovani vertikalno Sucvittya Kvitkonosi taki zh cilindrichni sizo zeleni i zhorstki yak i listya Yihnya dovzhina desho mensha nizh dovzhina listkiv Prikvitok cupkij veretenopodibnoyi formi sizo zelenij z chervonuvatoyu osnovoyu i krayem u povnomu rozkviti roztashovanij majzhe gorizontalno Sucvittya vidozminenij malokvitkovij zavitok v yakomu mozhe buti do 5 kvitok Kvitki veliki sidyachi dvostatevi zigomorfni bez zapahu Ocvitina trichlenna dvoryadna Chasholistki dovgasto yajcepodibni pomaranchevi vilni Pelyustki sini z nih dvi zrostayutsya razom na kshtalt strili j ohoplyuyut pruzhnij stovpchik i 5 tichinok Plid rozkrivna korobochka Nasinini veliki kulyasti z prinasinnikom u viglyadi smuzhki pomaranchevih voloskiv Listya kviti ta nasinnya Strelitzia juncea mayut slabki otrujni vlastivosti Ekologiya ta poshirennyaStrelitzia juncea svitlolyubna speko ta posuhostijka roslina sho zrostaye u vidkritih biocenozah na skelyastih shilah tosho Vodnochas cej vid ye najbilsh morozostijkim sered predstavnikiv svogo rodu i zdaten vitrimuvati neveliki primorozki Viddaye perevagu pomirno zvolozhenim dobre drenovanim gruntam Chasto vhodit do skladu ugrupovan razom z pelargoniyami ta sukulentnimi vidami molochayu Cvitinnya trivaye z travnya po zhovten U prirodi kviti Strelitzia juncea zapilyuyutsya nektarnicyami ale zagalom kilkist zapilyuvachiv u tipovih ekotopah nevelika tomu nasinnyeva produktivnist nizka podekudi dlya vidnovlennya populyacij navit zastosovuyut shtuchne zapilennya Nasinnya poshiryuyetsya takozh za dopomogoyu ptahiv Vid zdaten perehresno zapilyuvatis i utvoryuvati promizhni formi zi strelitciyeyu korolivskoyu U kulturi mozhlive vegetativne rozmnozhennya podilom korenevish Comu vidu yak i strelitciyam zagalom pritamannij povilnij rist pershe cvitinnya osobin sho virosli z nasinnya vidbuvayetsya lishe u vici 4 rokiv u osobin sho utvorilis podilom korenevish u vici 2 3 rokiv Areal cogo vidu vidnosno nevelikij vin cilkom lezhit u mezhah Shidnoyi Kapskoyi provinciyi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Perevazhna bilshist oseredkiv znajdeni na pivnich vid Port Elizabet Hocha cej vid ne ohoronyayetsya zakonom dedali bilshe doslidnikiv vvazhayut jogo stanovishe zagrozlivim Skorochennyu populyacij spriyayut nizka prirodna plodyuchist u poyednanni z masovim vikopuvannyam roslin kvitnikaryami amatorami rozrobkoyu kar yeriv vitisnennyam z prirodnogo seredovisha invazivnimi vidami ZastosuvannyaZa zovnishnim viglyadom cej vid duzhe shozhij na strelitciyu korolivsku tomu yak i vona nalezhit do dekorativnih roslin Razom z tim populyarnist Strelitzia juncea znachno mensha nizh strelitciyi korolivskoyi sho mozhna poyasniti yiyi prirodnoyu ridkisnistyu Viroshuyut Strelitzia juncea u vidkritomu i zahishenomu grunti Pershij sposib praktikuyut perevazhno na yiyi batkivshini ta v krayinah z aridnim klimatom Najkrashe ci roslini pasuyut u velikih grupah krim togo yihni kviti pridatni dlya zrizannya U pomirnomu klimati Strelitzia juncea visadzhuyut v gorshiki i trimayut u kimnatah Sered ukrayinskih kvitnikariv yak profesionaliv tak i amatoriv cej vid ne poshirenij Najkrashij chas dlya posivu nasinnya vesna Zadlya prishvidshennya prorostannya nasinini skarifikuyut dlya cogo vidalyayut pomaranchevi voloski i zamochuyut yih u sulfatnij kisloti na 5 hvilin opislya chogo retelno promivayut vodoprovidnoyu vodoyu Takozh bazhano obrobiti nasinnya stimulyatorami rostu napriklad giberelinami Posiv zdijsnyuyut u sumish z glini pisku podribnenoyi kori kompostu kistkovogo boroshna u spivvidnoshenni 2 2 3 3 0 5 Optimalna temperatura dlya prorostannya nasinnya 25 C Na vidminu vid inshih strelitcij cej vid ne vinosit zatinennya potrebuye povnogo osvitlennya i dobrogo drenazhu Pidzhivlennya organichnimi dobrivami i superfosfatom zdijsnyuyut u travni chervni Podil doroslih roslin krashe robiti voseni abo vzimku Pri comu treba duzhe oberezhno vikopuvati sokoviti koreni oskilki voni legko ushkodzhuyutsya sho prizvodit do zatrimki rozvitku Podileni roslini treba visadzhuvati u prostorij gorshik zavshirshki 60 sm i bilshe ce takozh spriyaye vidnovlennyu roslin i priskoryuye cvitinnya TaksonomiyaV minulomu cya roslina rozglyadalasya yak riznovid Strelitzia parvifolia abo strelitciyi korolivskoyi U 1974 roci doktor Van de Venter doviv samostijnij status cogo taksona Dokazom cogo stali j nastupni genetichni doslidzhennya a takozh zdatnist Strelitzia juncea utvoryuvati mizhvidovi gibridi zi strelitciyeyu korolivskoyu Narazi vidomi taki sinonimi Strelitzia parvifolia var juncea Ker Gawl Strelitzia principis Andrews ex Spreng Strelitzia reginae var juncea Ker Gawl H E Moore Strelitzia reginae subsp juncea Ker Gawl Sm Strelitzia teretifolia Barrow ex Steud DzherelaThe Plant List 5 sichnya 2019 u Wayback Machine angl