Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az
  • Вікіпедія

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

Space Launch System

Space Launch System
www.wikidata.uk-ua.nina.azhttps://www.wikidata.uk-ua.nina.az
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (лютий 2016)
Ця стаття чи розділ висвітлює запланований чи нещодавній космічний політ.
Зміст може докорінно змінюватись у міру наближення дати польоту та появи нової інформації.
image

Space Launch System (скор. SLS, укр. Система космічних запусків) — надважка ракета-носій США для пілотованих експедицій за межі навколоземної орбіти, розроблюється НАСА замість РН «Арес-5», що була скасована разом із програмою «Сузір'я» і повинна замінити програму Спейс Шаттл. Перший запуск «Артеміди-1» відбувся 16 листопада 2022 року.

Space Launch System
image
SLS Block 1 із космічним кораблем «Оріон» запускаються з майданчика 39B
SLS Block 1 із космічним кораблем «Оріон» запускаються з майданчика 39B
Призначення вантажні і пілотовані космічні польоти
Виробник United Launch Alliance, Boeing, Aerojet Rocketdyne, [en]
Країна США
вартість запуску () $1,5-2,5 млрд. (2017) (кошторис 2014: $7 млрд. на 2014—2018;
кошторис 2013: 35 млрд до 2025)
Розміри
Висота в залежн. від ІІ ст. 78,3-(~81) м
Діаметр І ст. 8,4 м
Маса >2'210'000 кг
Ступенів 2
Вантаж
Вантаж на
ННО 		70'000-130'000 кг
Вантаж на
НМО 		кг
Вантаж на
Марс 		кг
Споріднені ракети
Аналоги Сатурн V, Falcon Heavy, BFR, New Glenn
Історія запусків
Статус у розробці
Космодроми Космічний центр імені Кеннеді, LC-39b
Перший запуск Exploration Mission 1 (2021)
Відомий вантаж Оріон (космічний корабель), Europa Clipper
Перший ступінь - Твердопаливні прискорювачі (Block 1, 1В)
Двигуни
Тяга 2 по 16'000 кН
Питомий імпульс 2,64 км/с або 269 с
Тривалість горіння 124 с
Паливо PBAN, APSP
Перший ступінь - Центральне ядро
Довжина 64,6 м
Діаметр 8,4 м
Маса порожнього 85'270 кг
Повна маса 979,452 кг
Двигуни 4 од. RS-25D/E (рів. моря: 1'860 кН, вакуум: 2'279 кН)
Тяга рів. моря: 7'440 кН, вакуум: 9'116 кН
Питомий імпульс рів. моря: 366 с, вакуум: 452 с
Паливо рідкий водень/рідкий кисень
Другий ступінь - [en] (Block 1)
Довжина 13,7 м
Діаметр 5 м
Маса порожнього 3'490 кг
Повна маса 30'790 кг
Двигуни 1 од. RL10B-2
Тяга вакуум: 110,1 кН
Питомий імпульс вакуум: 462 с
Тривалість горіння 1'125 с
Паливо рідкий водень/рідкий кисень
Другий ступінь - [en] (Block1B)
Довжина ~(16-18) м
Діаметр 8,4 м
Двигуни 4 од. RL10 (вакуум: 110 кН)
Тяга вакуум: 440 кН
Питомий імпульс вакуум: 460 с
Паливо рідкий водень/рідкий кисень

Планується, що за масою вантажів, що виводяться на навколоземні орбіти, SLS буде найпотужнішою діючою ракетою-носієм до часу свого першого старту, а також четвертою у світі і другою в США РН надважкого класу — після «Сатурн-5», яка використовувалася в програмі «Аполлон» для запуску кораблів до Місяця, і радянських Н-1 та «Енергія». Ракета виводитиме в космос пілотований корабель «Оріон».

SLS буде виводити 70 тонн вантажу на орбіту. Також, конструкція ракети-носія передбачає можливість збільшення цього параметру до 130 тонн. Система конструюється з можливістю модернізації до більш потужних варіантів ракети. Версія ракети з Block 1 дасть змогу піднімати на НОО близько 70 метричних тонн, після модернізації ракети до Block 1B і модернізованого ступеня цей показник буде збільшений. У конструкції з використанням Block 2 прискорювачі, які застосовувались також і на Спейс Шаттлах, будуть замінені на модернізовані і планується, що в цьому варіанті, ракета здатна буде вивести на НОО 130 метричних тонн корисного навантаження. Ці модернізації дадуть змогу SLS доставляти астронавтів і обладнання в різних варіантах за НОО: на навколомісячну траєкторію як частину місії Exploration Mission 1 з Block 1, до астероїда біля Землі під час місії Exploration Mission 2 з Block 1B і до Марса з Block 2. Система космічних запусків запустить пілотований «Оріон» і сервісний модуль і буде здатна здійснювати місії до МКС. SLS буде використовувати наземні комплекси Космічного центру Кеннеді у Флориді.

Під час презентації Сенату і НАСА в вересні 2011 року, було оголошено, що розробка програми Системи Космічних Запусків оцінюється в $18 млрд до 2017 року. Витрати на ракету-носій складають $10 млрд, на «Оріон» $6 млрд і $2 млрд на модернізації запусків і наземних комплексів у Космічному центрі Кеннеді. Вартість програми станом на 2012 рік оцінюється в $35 млрд

Конструкція і розробка

image
Шлях модернізації SLS

14 вересня 2011 року НАСА оголосила про створення нової системи запусків, яка використовуватиметься у зв'язці з «Оріоном» і яка зможе відправити астронавтів далі, ніж будь-яка ракета до цього. Ця система буде наріжним каменем для подальших космічних досліджень США.

Планується розробити три версії ракети: Block 1, Block 1B та Block 2. Кожна версія матиме в основній частині чотири головні двигуни, проте Block 1B матиме більш потужний другий ступінь — Exploration Upper Stage, а Block 2 поєднає у своїй конструкції Exploration Upper Stage і модернізовані прискорювачі. Block 1 у базовій конструкції зможе виводити на низьку навколоземну орбіту (НОО) близько 70 метричних тонн, а Block 1B матиме вантажопідйомність 105 метричних тонн. Версія Block 2 зможе підіймати 130 метричних тонн, як і «Сатурн V». Деякі джерела повідомляють, що SLS стане найбільшою за вантажепідйомністю ракетою за весь час; хоча «Сатурн V» піднімав 140 метричних тонн на НОО в місії «Аполлон-17».

Під час розробки SLS різні конфігурації мають: Block 0 — три головних двигуни, варіант Block 1A матиме модернізовані прискорювачі замість другого ступеня, а Block 2 з 5 головними двигунами і різними варіантами другого ступеня, (інші мови) з трьома двигунами (інші мови). У лютому 2015 року було повідомлено, що НАСА анонсувала модернізовану версію для конфігурацій Block 1 і Block 1B. 31 липня 2013 року SLS пройшла попередній конструкторський огляд. Огляд охопив усі аспекти конструкції SLS — не тільки ракету, а й прискорювачі, наземний комплекс. 7 серпня 2014 року SLS пройшла важливий етап, і вступила у етап повномасштабної розробки. Передбачається перший запуск ракети у листопаді 2018 року.

Опис

image
Застарілий концепт SLS. У чорно-білому варіанті.

Основний ступінь

Основний модуль матиме 8,4 м у діаметрі і комплектуватиметься чотирма двигунами RS-25 початкові польоти відбуватимуться на модернізованих двигунах RS-25D, які залишились від Спейс Шаттлів; Пізніше запуски будуть здійснюватись дешевшими версіями двигунів, не призначених для повторного використання. Конструкція основного ступеня складається з модернізованого паливного бака Спейс Шаттла (Shuttle External Tank) з адаптованою секцією в кормовій частині для приєднання Main Propulsion System (MPS) і верхня частина з перехідною частиною для приєднання інших варіантів конструкції. Основний ступінь буде виготовлятись на потужностях Michoud Assembly Facility.

Основний ступінь буде підтримувати всі варіанти подальшої модернізації SLS. Планувалось у конфігурації Block 0 використати три двигуни RS-25, цей блок був скасований, у зв'язку з необхідністю суттєвої переробки для більш потужних варіантів. Аналогічно з Block 2, на який планувалось встановити п'ять двигунів RS-25 на основному ступені, але пізніше було вирішено встановити чотири двигуни.

Ракетні прискорювачі

Твердопаливні ракетні прискорювачі Спейс Шаттла

SLS у конфігурації Blocks 1 та 1B використовуватиме два п'ятисегментних Твердопаливних ракетних прискорювачі (ТРП), які базуються на чорирьохсегментних ракетних прискорювачах зі «Спейс Шаттла». Модифікації для SLS включають додавання центрального сегменту в прискорювач, нову авіоніку, і нову ізоляцію яка на 860 кг легше ніж у прискорювачі шаттла. П'ятисегментний прискорювач матиме на 25 % більший імпульс ніж прискорювач з шаттла і не буде багаторазовим.

Компанія завершила чотири повнорозмірні і тривалі статичні вогневі тести п'ятисегментного ТРП. Двигуни були протестовані вперше 10 вересня 2009 року: вдруге — 31 серпня 2010 року; і втретє 8 вересня 2011 року. Другі випробування двигуна охолодили рухову установку до 4 °C, треті нагріли її до 32 °C. Ці тести довели придатність до роботи в екстремальних умовах. Кваліфікаційні тести відбулись 10 березня 2015 року.

Вдосконалені прискорювачі

image
SLS в уяві художника на стартовому майданчику
image
Блок 1 SLS в уявленні художника
image
Художнє відтворення запуску SLS
image
Порівняння Сатурна — 5, Спейс Шаттла й SLS

Для компонування Block 2 НАСА планує замінити п'ятисегментні твердопаливні прискорювачі на вдосконалені. Це відбудеться після розробки Exploration Upper Stage для конструкції Block 1B. Раніше планувалось розробити вдосконалені прискорювачі до модернізації другої ступені; ця конфігурація була названа Block 1A. У 2012 році НАСА планувала вибрати ці нові прискорювачі на конкурсі, який буде проведений у 2015 році. Кілька компаній запропонували свої модернізовані прискорювачі:

  • Компанія Aerojet разом з Teledyne Brown запропонувала прискорювач оснащений трьома двигунами AJ1E6, які будуть працювати на рідинному ракетному двигуні замкнутої схеми, використовуючи за паливо рідкий кисень/RP-1. Кожен AJ1E6 вироблятиме тягу в 4900 кН використовуючи один турбонасос для постачання палива до двох камер згоряння. 14 лютого 2013 року НАСА видала компанії Aerojet $23,3 млн і уклала 30 місячний контракт на будівництво 2400 кН інжектора і камери згоряння.
  • Компанія АТК пропонує модернізовані прискорювачі під назвою «Темний лицар». Прискорювач буде виготовлений не зі сталі, а з композитного матеріалу, він також використовуватиме більш енергоємне паливо, і матиме чотири сегменти. Прискорювач вироблятиме тягу в 20 000 кН і важитиме близько 790 000 кг. Відповідно до звіту компанії АТК, модернізовані прискорювачі будуть на 40 % дорожчі, ніж прискорювачі з шаттла. Сумнівно, що SLS зможе доставити 130 тонн на НОО без додавання п'ятого двигуна до основного ступеня, аналіз у 2013 році дав змогу припустити, що максимальна вантажепідйомність ракети складе 113 тонн з чотирма двигунами основного ступеня.
  • Компанії і Dynetics пропонують рідкопаливні прискорювачі під назвою «Pyrios». Прискорювачі будуть використовувати два двигуни , які разом вироблятимуть тягу в 16 000 кН, і здатні виробляти тривалу тягу мінімум у 12 000 кН. F-1B походить від двигуна F-1, який використовувався на Сатурні V. Двигун буде легший у збірці, у нього буде менша кількість частин і простіше збирання, забезпечуючи покращення ефективності тяги на 110 кН. Оцінка прискорювачів «Pyrios» станом на 2012 рік засвідчила, що при використанні в SLS варіанту Block 2 можливе виведення на НОО до 150 тонн корисного навантаження, це на 20 тонн більше ніж передбачалось базовою конструкцією.

Крістофер Крамблі, менеджер НАСА з відділу модернізацій SLS в січні 2013 року розповів щодо конкурсу: «F-1 має великі переваги, тому що це двигун з рідинним ракетним двигуном відкритого циклу і він має дуже просту конструкцію. Рідинний ракетний двигун замкнутої схеми з кисневим збагаченням компанії Aerojet має значні переваги через більший питомий імпульс. Російські ракети літають на збагаченому киснем паливі вже дуже тривалий час, і вони довели свою працездатність. Прискорювачі АТК можуть працювати.»

Подальші випробування засвідчили що конфігурація Block 1A матиме високе прискорення, яке буде невідповідним для «Оріона» і тому знадобиться дорога модернізація основної частини Block 1. У 2014 році НАСА підтвердила розробку конфігурації Block 1B замість Block 1A і завершила конкурс. У лютому 2015 року було повідомлено, що SLS здійснить політ з п'ятисегментними прискорювачами не раніше 2020-х років і модернізації стартового майданчика 39B і мобільної пускової платформи для SLS.

Верхній ступінь

image
Двигун RL10, який буде використовуватись на обох варіантах верхнього ступеня SLS

Interim Cryogenic Propulsion Stage

SLS в компонуванні Block 1, який планується відправити у політ Exploration Mission 1 (EM-1) до листопада 2018 року, використовуватиме Interim Cryogenic Propulsion Stage (ICPS). Ступінь — це модифікована версія від п'ятиметрового другого ступеня Delta Cryogenic Second Stage (DCSS), яка матиме один двигун RL10B-2. Block 1 матиме змогу піднімати 70 метричних тонн, однак ICPS вважатиметься частиною корисного навантаження і буде розміщений на початкові 1800 км -93 км суборбітальної траєкторії для забезпечення безпечного віддалення основного ступеня. ICPS буде працювати до досягнення апогею польоту, після чого відправить непілотований «Оріон» на навколомісячну орбіту.

Exploration Upper Stage

Цей ступінь буде застосований під час місії Exploration Mission 2 (EM-2). Очікується, що він буде використовуватись у конфігурації Block 1B і Block 2 і як і основний ступінь матиме 8,4 м у діаметрі. Exploration Upper Stage буде оснащений чотирма двигунами RL10, і завершить підйомний етап SLS, після повторного включення двигунів відправить корисне навантаження в пункт призначення за НОО, схожу функцію виконував третій ступінь Сатурна-V, який використовував двигуни J-2 в ступені S-IVB.

Інші підйомні ступені

  • (інші мови) другий ступінь, має двигун J-2X для використання в Block 2 SLS, НАСА вирішила покращити Block 1A замість Block 1B і EUS.
  • Розробка двигуна для міжпланетного перельоту від Землі до орбіти Марса і назад почалась у 2013 році в космічному центрі Маршала. Акцент робився на розробку термоядерного ракетного двигуна. Під час випробувань, було доведено, що цей двигун у два рази ефективніший за більшість хімічних ракетних двигунів, вони також швидше та можуть нести більше корисного навантаження. Час польоту був оцінений близько 3—4 місяців з ядерними двигунами, проти 8—9 місяців з хімічними ракетними двигунами, двигуни на ядерному паливі, значно зменшили би загрозу екіпажу від космічного випромінення. Ядерні ракетні двигуни, як-от (інші мови) з (інші мови) були обрані під час обговорення місії Mars Direct.
  • У 2013 році НАСА і Boeing проаналізували показники кількох варіантів другого ступеня. Аналіз базувався на можливості другого ступеня мати 105 метричних тонни палива, окрім як для Block 1 і ICPS, які будуть мати лише 27,1 метричні тонни. Були досліджені верхній ступінь ICPS і інші підйомні ступені, які використовують чотири двигуни RL10, два двигуни і один двигун J-2X. У 2014 році НАСА розглянула використання європейського двигуна Vinci замість RL10. Двигун Vinci має такий самий імпульс, але він на 64 % має більшу силу тяги, що дасть змогу скоротити на один чи два кількість двигунів у другому ступені з тими самими характеристиками і меншою ціною.

Дослідження космічними апаратами Європи отримає нові можливості з використанням конфігурації Block 1B SLS.

Виготовлення

У середині листопада 2014 року розпочалось будівництво першої SLS, використовуючи потужності Michoud Assembly Facility, НАСА, де будуть зібрані важливі частини SLS.

SLS має високу стійкість і зможе витримати 13 циклів заправлення паливом і інші затримки перед запуском. Зібрана ракета буде знаходитись на стартовому майданчику мінімум 180 днів і зможе залишатись 200 днів без розбирання.

У січні 2015 НАСА розпочала тести двигуна RS-25 для SLS.

Вартість програми і фінансування

У серпні 2014 програма SLS перейшла ключовий момент і розпочала повномасштабну розробку, кошти, які були виділені з лютого до запуску в вересні 2018 року склали $7,021 млрд. Модернізація і будівництво необхідних наземних комплексів скласть близько $1,8 млрд за той самий період. На лютий 2015 очікується, що космічний корабель «Оріон» перейде до повномасштабної розробки в першій половині 2015 року.

Під час спільної презентації Сенат — НАСА у вересні 2011 року, було підраховано, що програма SLS потребує $18 млрд до 2017 року для проектування і розробки ракети. $10 млрд на SLS, $6 млрд на корабель «Оріон» і $2 млрд на модернізацію стартового майданчика і інших наземних комплексів Космічного центру Кеннеді. За словами Буза Алена Гамільтона, названі цифри виглядають оптимістично. У неофіційному звіті НАСА названі кошти на програму до 2025 року загалом не менше $41 млрд для чотирьох 70 тонних запуски (1 непілотований, 3 пілотованих), 130 тонна версія буде готова до польоту не раніше 2030 року.

Команда з дослідження людиною космосу за НОО підрахувала, що кошти на конфігурацію Block 0 будуть складати $1,6 млрд, а на Block 1 — $1,86 млрд у 2010 році. Однак, відтоді розробка Block 0 SLS була зупинена в кінці 2011 року, а конструкція не була завершена. The Space Review оцінила кожен запуск в $5 млрд, залежно від конфігурації запуску. НАСА анонсувала в 2013 році, що ЄКА побудує .

Заступник менеджера проекту SLS (НАСА) з Космічного центру польотів Маршала, Алабама, Джоді Сінгер заявив, що на вересень 2012 року $500 млн за один запуск SLS — це прийнятна вартість, з відносно невеликою залежністю вартості від здатності ракети. Для порівняння, вартість запуску Сатурна-V становила $185—189 млн у 1969—1971 роках, це приблизно $1,2 млрд на 2014 рік.

У липні 2014 року Рахункова палата США зробила заяву, що SLS не буде запущений наприкінці 2017 як планувалось, бо НАСА не отримала відповідного фінансування.

У 2015 році НАСА отримала для програми SLS $1,7 млрд від конгресу США, це на $320 млн більше, ніж було рекомендовано адміністрацією Обами.

26 серпня 2024 року, згідно з новим звітом Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору США, оцінна вартість тільки вежі на стартовому майданчику, становить $2,7 млрд. Збільшення вартості викликало подив, адже лише 5 років тому NASA уклало контракт з інженерною фірмою Bechtel на будівництво та постачання другої мобільної пускової установки (ML-2) за $383 млн, з терміном завершення робіт у березні 2023 року. Однак, не зважаючи, що цей термін минув, Bechtel ледве розпочала виробництво металоконструкцій. За оцінкою самого NASA, вартість проєкту вежі дорівнювала $1,8 млрд, а роботи мали завершитися у вересні 2027 року.

Критика

Такі організації як (інші мови), (інші мови) і Планетарне товариство вимагали закриття проекту, стверджуючи, що SLS поглине кошти інших проектів з бюджету НАСА і не зменшить витрати на запуск. Палата представників США, Дана Рорабахер та інші наголосили на спрямуванні коштів та прискорення розробки таких проектів, як Propellant depot і Commercial Crew Development. Дослідження, проведені НАСА і Технологічним інститутом Джорджії, показують, що це може виявитись дешевшою альтернативою

Інші пропонують використовувати ракети меншої потужності (Atlas V, Дельта IV, Falcon 9 або Falcon Heavy) з необхідними дозаправками за необхідністю, замість того, щоб повністю розробляти нову ракету-носій для космічних досліджень без конкурсу. Комісія Огустіна пропонує комерційну ракету, здатну виводити 75 метричних тонн за менші кошти, також зазначаючи, що ракета з вантажною підйомністю від 40 до 60 тонн може здійснювати дослідження Місяця.

Роберт Зубрін, засновник Марсіанського товариства, який є одним з авторів концепту Mars Direct, передбачає, SLS потребує для розробки $5 млрд. Проте він же не згоден, що США не потрібен носій надважкого класу. Ґрунтуючись на минулому досвіді ракет Falcon, Ілон Маск, зауважив у 2010 році, що він «персонально гарантує», що його компанія зможе побудувати концепт ракети-носія Falcon XX з можливістю виведення корисного навантаження в 140—150 тонн за $2,5 млрд і $300 млн буде коштувати кожен запуск, проте ця сума без витрат на вдосконалення верхнього ступеня. (інші мови), який розробляється компанією SpaceX, і матиме двигуни Raptor, також пропонують для виведення великих вантажів у 2020-х.

Член палати представників Том Макклінток і інші групи стверджують, що конгрес примусив НАСА використовувати компоненти шаттлів для SLS, це, за їхніми словами значить, що SLS неконкурентний. Супротивники важкої ракети-носія критично назвали її «Система запусків Сенату».

висловив свою критику SLS в світлі пошуку компромісу між бюджетами Commercial Crew Development і SLS, він також посилався на попередню критику . Гарвер, колишній заступник керівника НАСА, наголошувала на тому, що програму потрібно закрити. Крістофер К. Крафт молодший, легендарний керівник польотами програми Аполлон, також виказав критику SLS.

План запусків

Підтверджені місії SLS (Історія запусків)
# Місія Позначення Ракета-носій Екіпаж Дата Запуску Результат Тривалість польоту Примітки Посилання
1 Space Launch System 1 /
Exploration Mission 1 		SLS-1 / EM-1 SLS Block I Ні Листопад 2021 року Заплановано Відправлення непілотованого корабля «Оріон» навколо Місяця. Доставка апаратів (інші мови), (інші мови), (інші мови), (інші мови), (інші мови) і шістьох інших CubeSatів
2 Space Launch System 2 /
Exploration Mission 2 		SLS-2 / EM-2 SLS Block IB Так 2021—2023 Заплановано Відправлення пілотованого корабля «Оріон» з 4 астронавтами на місячну орбіту

Запропоновані місії

Деякі з запропонованих місій НАСА включають:

  • Запасний варіант доставки астронавтів до МКС — одноразова місія з доставки до МКС чотирьох астронавтів у конфігурації Block 1 SLS з «Оріоном», без використання ступеня Interim Cryogenic Propulsion Stage якщо комерційні кораблі не зможуть виконати доставку. Ця потенційна місія була запропонована НАСА в 2010 році. Проте конфігурація Block 1 SLS з «Оріоном» буде коштувати дорожче і не є раціональним використанням цієї конфігурації. Тривалість місії 216 днів. 6 пілотованих днів. До 210 днів на МКС.
  • Uranus orbiter and probe — запропонована місія компанією Боїнг, передбачається запуск космічного апарата до Урана. Ракета доставить невеличке корисне обладнання на орбіту Урана і спустить невеликий зонд в атмосферу планети. Місія дослідить атмосферу Урана, зробить магнітні та температурні та гравітаційні вимірювання під час прольоту супутників Урана.
  • Titan Saturn System Mission — SLS був запропонований для запуску зонда на Сатурн і його супутники.
  • Рекомендовані стратегічні місії:
    • Місії на ГПО — подвійний запуск поділений на 180 днів на ГПО. Перший запуск SLS доставить на орбіту вантажний транспортний засіб і Cryogenic Propulsion Stage, другий SLS доставить з Cryogenic Propulsion Stage корабель «Оріон». Обидва запуски матимуть сумарну масу близько 110 тонн.
    • Місії на Місяць. Можливі місії на Місяць відбудуться не раніше 2020-х з відправкою з точки Лагранжа і низької місячної орбіти на поверхню Місяця. Ці місії поєднали б комерційні і багатонаціональні аспекти на Місячній базі.
      • Місії на Місяць відбудуться не раніш ніж у 2020-х роках і будуть поділені на 2 запуски і 120 днів. Це будуть 19 денні місії з 7 днями на поверхні Місяця. Перший запуск SLS матиме Cryogenic Propulsion Stage і місячний спускний апарат, другий SLS з CPS і пілотованим кораблем «Оріон». Обидва вийдуть на низьку місячну орбіту до того, як буде приземлений спускний апарат. Запуски матимуть вагу близько 130 тонн і 108 тонн. Поточний опис місії: приземлення чотирьох астронавтів на поверхню Місяця в екваторіальній або полярній зоні і повернення їх на Землю. Очікується, що пілотування включатиме: маневри «Оріона» на НМО, безпілотна фаза «Оріона», маневри з наближення і стикування.
    • 5 місій до навколоземних астероїдів класифікуються варіанти від «мінімум» до «максимум». Серед них, дві місії НАСА планує здійснити біля навколоземних об'єктів у 2026 році. 155-ти денна місія до об'єкта (інші мови), 304-денна місія до об'єкта 2001 GP2, 490-денна місія до потенційно небезпечного астероїда, як-от 2000 SG344, використовуючи два варіанти Block 1B SLS, і місія, яка пропонується компанією Боїнг до в 2024 році. Пізніше може відбутись місія Земля-Місяць використовуючи (інші мови). Використовуючи третій ступінь SLS, політ триватиме близько 100 днів до астероїда, близько 30 днів для його дослідження, і 235 днів для повернення на Землю.
    • Місія на марсіанські супутники Фобос/Деймос, пілотована місія на один із супутників Марса. Місія триватиме 40 днів біля Марса, а повернення відбуватиметься з обльотом Венери.
    • Місія на Марс, пілотована місія з 4 або 6 астронавтами, тривалістю 540 днів на поверхні червоної планети в період з 2033—2045 рр. Місія складається зі збірки семи ракет SLS Block 2. Сім важких ракет-носіїв, три з яких матимуть ЯРД модулі, зістикуються на НОО в три окремі транспортні засоби для подорожі до Марса. Один з них матиме використання ресурсів in situ, створений з двох ракет-носіїв, один житловий транспортний засіб створений з корисного навантаження двох SLS і пілотований марсіанський транспортний засіб, відомий як «Коперник», складатиметься з корисного навантаження з трьох ракет SLS, запущених через місяць. Ядерні ракетні двигуни, як-от у проекті (інші мови) були обрані на обговоренні варіантів польоту на Марс, такий тип двигуна задовольняє необхідним умовам — використовує відому технологію, має вищу ефективність роботи, невелику масу, має зручну конструкцію, простота збірки і великий потенціал.
  • Інші запропоновані місії:
    • 2024+ Одиночна місія з повернення зразків з Марса на Землю за допомогою SLS. Пілотована місія з роботизованим апаратом у складі Mars Sample Return Mission запропонована групою з планування місій на Марс місія НАСА. Місія складається з: SLS-5, 105 тонна ракета з капсулою «Оріон», автоматичний апарат на сонячному живленні, марсіанський підйомний транспортний засіб. «Контейнер зі зразками може бути захоплений, оглянутий, поміщений у відправний модуль в автоматичному режимі. Зразки відправляться на Землю разом з пілотованим кораблем». Місія може також включати марсіанський зонд на сонячному живленні.
    • Місія з повернення зразків з Європи і Енцелада була також запропонована.
    • Deep Space Habitat НАСА планує використати частину обладнання МКС, досвід його використання і модулі для майбутніх місій до астероїдів, подорожі до точки Лагранжа і Марса.
    • (інші мови). Місія запропонована Брендом Гріффіном, інженером компанії Gray Research Inc, який працює з НАСА. Він пропонує використати верхній ступінь SLS (паливний бак, у якому знаходився водень) для будівництва версії 21 соліття Скайлеб для майбутніх місій на астероїди, точки Лагранжа L2 і Марса.
    • HAVOC пілотована місія на Венеру, яка може використовувати два запуски SLS Block 1B для відправки двох астронавтів для дослідження атмосфери Венери на один місяць, з поверненням на орбіту Землі за допомогою комерційного транспортного засобу або КК «Оріон».
    • Місії SLS в оборонній галузі США. Ракета може використовуватись департаментом захисту США для запуску воєнних та секретних місій.
    • Комерційні запуски, як-от BA 330 також можуть бути запущені за допомогою SLS.
    • ATLAST. Компанія Боїнг запропонувала за допомогою SLS запустити телескоп ATLAST. Це має бути 8-метровий цільний телескоп або 16-метровий розкладний телескоп, для виведення в точку Лагранжа-2.
    • Місія з відхилення астероїда. SLS також може бути використана для захисту від астероїдів.

Випробування

На початку 2021 р. повідомлено, що вогневі випробування двигунів основного ступеня надважкої ракети Space Launch System (SLS) перервано. Проблема виникла, коли двигуни знижували тягу зі 109 % до 95 %. У цей момент інженери відзначили «спалах» у тепловому захисті навколо четвертого двигуна

Див. також

  • Арес V
  • Енергія
  • Місії на Марс
  • Пілотований політ на Марс
  • (інші мови)
  • (інші мови)
  • SpaceX
  • Space Exploration Vehicle

Концепти

  • image
    Робота астронавта під час Exploration Mission 2, який готує захоплення астероїда під час маневру на одному з навколоземних об'єктів. Space Exploration Vehicle біля нього з «Оріоном», який зістикований з Deep Space Habitat.
  • image
    Одна з секцій житлового модуля (інші мови) може бути зроблена з водневого баку від підйомного ступеня SLS Block 2, який схожий, проте більший за Скайлеб
  • image
    Запропонована місія з запуску телескопа ATLAST, його конструкція базується на 8-метровому монолітному дзеркалі. Для порівняння телескоп Ґаббл має 2,5 м головне дзеркало. Цей телескоп може бути доставлений лише ракетою-носієм з більшим, ніж 8-м обтічником
  • image
    Deep Space Habitat в уяві художника
  • image
  • image
    Бімодальна термоядерна ракета на Марсі. Може буди доправлена за допомогою SLS Block 2. Капсула «Оріона» зістикована праворуч
  • image
    Концепт Earth Departure Stage
  • image
    Конструкція SLS Block 1
  • image
    Конструкція SLS Block 2

Відео

  • Тестування твердопаливних прискорювачів Space Launch System
  • Запалювання прискорювача Space Launch System

Посилання

image
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Space Launch System
  • About the Space Launch System & Multi-Purpose Crew Vehicle, nasa.gov
  • Тестування двигунів Системи космічних запусків

Примітки

  1. Eric Berger (15 грудня 2017). NASA намагається зробити ракету SLS більш доступною. arstechnica.com.(англ.)
  2. NASA виділяє $7 млрд. на нову мегаракету. cbsnews.com. 27 серпня 2014. Процитовано 28 грудня 2017.(англ.)
  3. https://fieldofspartas.com/
  4. НАСА представляет проект новой мощной ракеты-носителя. BBC Russian. 2011/09/14. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 25 жовтня 2011.(Перевірено 15 вересня 2011)
  5. NASA выбрало дизайн новой тяжелой ракеты-носителя (рос.). Lenta.ru. 14 вересня 2011.
  6. Space Launch System. aerospaceguide.net.
  7. The NASA Authorization Act of 2010. Featured Legislation. Washington DC, USA: United States Senate. 15 липня 2010. Процитовано 26 травня 2011.
  8. Marcia Smith (14 September 2011). New NASA Crew Transportation System to Cost $18 Billion Through 2017. Space Policy Online. Процитовано 15 September 2011.
  9. Bill Nelson, Kay Bailey Hutchison, Charles F. Bolden (14 вересня 2011). Future of NASA Space Program. Washington, D.C.: Cspan.org.
  10. Andy Pasztor. NASA's Aim for Rocket: Deep Space. The Wall Street journal. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 25 жовтня 2011.(Перевірено 15 вересня 2011)
  11. NASA Announces Key Decision For Next Deep Space Transportation System. NASA. 24 травня 2011. Процитовано 26 січня 2012.
  12. NASA Announces Design For New Deep Space Exploration System. NASA. 14 вересня 2011. Процитовано 14 вересня 2011.
  13. Press Conference on the Future of NASA Space Program. C-Span. 14 вересня 2011. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 14 вересня 2011. [Архівовано 2012-02-08 у Wayback Machine.]
  14. Kenneth Chang (14 вересня 2011). NASA Unveils New Rocket Design. New York Times. Процитовано 14 вересня 2011.
  15. Karl Tate (16 вересня 2011). Space Launch System: NASA's Giant Rocket Explained. Space.com. Процитовано 26 січня 2012.
  16. Stephen Clark (31 березня 2011). NASA to set exploration architecture this summer. Spaceflight Now. Процитовано 26 травня 2011.
  17. Dwayne Day (25 листопада 2013). Burning thunder.
  18. The Congress of the United States. Congressional Budget Office, October 2006, pp. X,1,4,9. «The Apollo Saturn V launch vehicle had a lift capability of 140 metric tons to low Earth orbit.»
  19. (1991). America at the Threshold - Report of the Synthesis Group on America's Space Exploration Initiative. с. 31.
  20. Chris Bergin (4 жовтня 2011). SLS trades lean towards opening with four RS-25s on the core stage. NASASpaceflight.com. Процитовано 26 січня 2012.
  21. Acronyms to Ascent – SLS managers create development milestone roadmap. NASASpaceFlight.com. 23 лютого 2012. Процитовано 9 квітня 2012.
  22. Bergin, Chris. Advanced Boosters progress towards a solid future for SLS. NasaSpaceFlight.com. Процитовано February 2015.
  23. NASA's Space Launch System Program PDR: Answers to the Acronym. NASA. 1 серпня 2013. Процитовано 3 серпня 2013.
  24. Foust, Jeff (27 серпня 2014). SLS Debut Likely To Slip to 2018. SpaceNews.com. Процитовано 12 березня 2015.
  25. NASA space launch system (PDF). c. 2012. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2013. Процитовано 18 січня 2016. [Архівовано 2012-08-13 у Wayback Machine.]
  26. Sloss, Philip. NASA ready to power up the RS-25 engines for SLS. NASASpaceFlight.com. Процитовано 10 березня 2015.
  27. Bergin, Chris. Stennis conducts SLS engine firing marking RS-25 return. NASASpaceflight.com. Процитовано January 2015.
  28. Chris Bergin (14 вересня 2011). SLS finally announced by NASA – Forward path taking shape. NASASpaceflight.com. Процитовано 26 січня 2012.
  29. NASA's Space Launch System Core Stage Passes Major Milestone, Ready to Start Construction. Space Travel. 27 грудня 2012.
  30. Chris Bergin (25 квітня 2011). SLS planning focuses on dual phase approach opening with SD HLV. NASASpaceflight.com. Процитовано 26 січня 2012.
  31. Bergin, Chris (16 червня 2011). Managers SLS announcement after SD HLV victory. NASASpaceflight.com. Процитовано 26 січня 2012.
  32. Priskos, Alex. Five-segment Solid Rocket Motor Development Status (PDF). ntrs.nasa.gov. NASA. Процитовано 11 березня 2015.
  33. Space Launch System: How to launch NASA’s new monster rocket. NASASpaceFlight.com. 20 лютого 2012. Процитовано 9 квітня 2012.
  34. NASA and ATK Successfully Test Ares First Stage Motor. NASA. 10 вересня 2009. Процитовано 30 січня 2012.
  35. NASA and ATK Successfully Test Five-Segment Solid Rocket Motor. NASA. 31 серпня 2010. Процитовано 30 січня 2012.
  36. NASA Successfully Tests Five-Segment Solid Rocket Motor, NASA, 31 серпня 2010, процитовано 8 вересня 2011
  37. Bergin, Chris (10 березня 2015). QM-1 shakes Utah with two minutes of thunder. NASASpaceFlight.com. Процитовано 10 березня 2015.
  38. Keith Cowing (14 вересня 2011). NASA's New Space Launch System Announced – Destination TBD. SpaceRef. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 26 січня 2012.
  39. Frank Morring (17 червня 2011). NASA Will Compete Space Launch System Boosters. Aviation Week. Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 20 червня 2011. [Архівовано 2011-10-11 у Wayback Machine.]
  40. NASA’s Space Launch System: Partnering For Tomorrow (PDF). NASA. Процитовано 12 березня 2013.
  41. Rachel Kraft (14 лютого 2013). NASA Awards Final Space Launch System Advanced Booster Contract. NASA. Процитовано 19 лютого 2013.
  42. The Dark Knights – ATK’s Advanced Boosters for SLS revealed. 14 січня 2013.
  43. Table 2. ATK Advanced Booster Satisfies NASA Exploration Lift Requirements.
  44. Lee Hutchinson (15 квітня 2013). New F-1B rocket engine upgrades Apollo-era design with 1.8M lbs of thrust. Ars Technica. Процитовано 15 квітня 2013.
  45. Dynetics reporting "outstanding" progress on F-1B rocket engine. Ars Technica. 13 серпня 2013. Процитовано 13 серпня 2013.
  46. Lee Hutchinson (15 квітня 2013). New F-1B rocket engine upgrades Apollo-era design with 1.8M lbs of thrust. Ars Technica. Процитовано 15 квітня 2013.
  47. Dynetics PWR liquidize SLS booster competition. November 2012.
  48. SLS Block II drives hydrocarbon engine research. thespacereview.com. 14 січня 2013.
  49. http://www.nasaspaceflight.com/2012/07/wind-tunnel-testing-sls-configurations-block-1b/
  50. News from the 30th Space Symposium | Second SLS Mission Might Not Carry Crew. spacenews.com. 21 травня 2014. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано July 2014. [Архівовано 27 липня 2014 у Archive.is]
  51. NASA Completes Key Review of World’s Most Powerful Rocket in Support. NASA. Процитовано 26 жовтня 2015.
  52. Rosenberg, Zach. «Delta second stage chosen as SLS interim». Flight International, May 8, 2012.
  53. Space Launch System Data Sheet. SpaceLaunchReport.com. Процитовано 25 липня 2014.
  54. NASA confirms EUS for SLS Block 1B design and EM-2 flight. NASASpaceflight.com. Процитовано 24 липня 2014.
  55. SLS prepares for PDR – Evolution eyes Dual-Use Upper Stage. NASASpaceFlight.com. Процитовано 12 березня 2015.
  56. Chris Bergin (9 листопада 2011). SLS J-2X Upper Stage engine enjoys successful 500 second test fire. nasaspaceflight.com.
  57. Chris Bergin (12 лютого 2013). Second J-2X engine prepares for SLS testing. nasaspaceflight.com.
  58. http://www.space-travel.com/reports/NASA_Researchers_Studying_Advanced_Nuclear_Rocket_Technologies_999.html
  59. NUCLEAR ROCKETS: To Mars and Beyond Nuclear Rockets: Then and Now. LANL. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 21 січня 2016.
  60. How long would a trip to Mars take?. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016. [Архівовано 2016-01-20 у Wayback Machine.]
  61. How Fast Could (Should) We Go to Mars? Comparing Nuclear Electric Propulsion (NEP) with the Nuclear Thermal Rocket (NTR) and Chemical Rocket for Sustainable 1-year human Mars round-trip mission. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 21 січня 2016. [Архівовано 2014-04-08 у Wayback Machine.]
  62. A One-year Round Trip Crewed Mission to Mars using Bimodal Nuclear Thermal and Electric Propulsion (BNTEP) (doi: 10.2514/6.2013-4076).
  63. Borowski, Stanley K.; McCurdy, David R.; Packard, Thomas W. (9 квітня 2012). Nuclear Thermal Propulsion (NTP): A Proven Growth Technology for Human NEO / Mars Exploration Missions (PDF). NASA.
  64. Borowski, Stanley K.; McCurdy, David R.; Packard, Thomas W. (16 серпня 2012). Nuclear Thermal Rocket/Vehicle Characteristics And Sensitivity Trades For NASA's Mars Design Reference Architecture (DRA) 5.0 Study (PDF). NASA.
  65. Nuclear Thermal Propulsion (NTP): A Proven Growth Technology for Human NEO / Mars Exploration Missions (PDF). 2012.
  66. Chris Bergin (24 січня 2012). SLS Exploration Roadmap evaluations provide clues for human Mars missions. NASASpaceflight.com. Процитовано 26 січня 2012.
  67. NASA Researchers Studying Advanced Nuclear Rocket Technologies by Rick Smith for Marshall Space Flight Center, Huntsville AL (SPX) Jan 10, 2013.
  68. Chris Gebhardt (13 листопада 2013). SLS upper stage proposals reveal increasing payload-to-destination options. nasaspaceflight.com.
  69. David Todd (3 червня 2013). SLS design may ditch J-2X upper stage engine for four RL-10 engines. seradata.com (англ.). Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 22 січня 2016. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  70. David Todd (7 листопада 2014). Next Steps for SLS: Europe’s Vinci is a contender for Exploration Upper-Stage Engine. seradata.com (англ.). Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 22 січня 2016.
  71. Casey Dreier (21 липня 2014). A generational opportunity for Europa.
  72. SLS Engine Section Barrel Hot off the Vertical Weld Center at Michoud. NASA
  73. SLS to be robust in the face of scrubs, launch delays and pad stays. NASASpaceFlight.com. 4 квітня 2012. Процитовано 9 квітня 2012.
  74. Davis, Jason. NASA Budget Lists Timelines, Costs and Risks for First SLS Flight. The Planetary Society. Процитовано 11 березня 2015.
  75. Independent Cost Assessment of the Space Launch System, Multi-purpose Crew Vehicle and 21st Century Ground Systems Programs: Executive Summary of Final Report (PDF). Booz Allen Hamilton. NASA.gov. 19 серпня 2011.
  76. ANDY PASZTOR (7 вересня 2011). White House Experiences Sticker Shock Over NASA's Plans. The Wall Street Journal. Процитовано 22 February 2015.
  77. ESD Integration, Budget Availability Scenarios (PDF). Space Policy Online. 19 серпня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2011. Процитовано 15 вересня 2011. [Архівовано 2011-12-09 у Wayback Machine.]
  78. Marcia Smith (9 вересня 2011). The NASA Numbers Behind That WSJ Article. Space Policy Online. Процитовано 15 вересня 2011.
  79. HEFT Phase I Closeout (PDF). nasawatch.com. September 2010. с. 69.
  80. Chris Bergin (4 жовтня 2011). SLS trades lean towards opening with four RS-25s on the core stage. NASA Spaceflight.com. Процитовано 16 вересня 2013.
  81. Lee Roop (29 липня 2013). NASA defends Space Launch System against charge it 'is draining the lifeblood' of space program. Alabama local news. Процитовано 18 February 2015.
  82. John Strickland (15 липня 2013). Revisiting SLS/Orion launch costs. The Space Review. Процитовано 18 February 2015.
  83. NASA Signs Agreement for a European-Provided Orion Service Module
  84. NASA's huge new rocket may cost $500 million per launch. NBC News. 12 вересня 2012.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  85. SP-4221 The Space Shuttle Decision- Chapter 6: ECONOMICS AND THE SHUTTLE. NASA. Процитовано 15 січня 2011.
  86. The Apollo Spacecraft: A Chronology, volumes I through IV.
  87. Consumer Price Index (Estimate) 1800- Source: Handbook of Labor Statistics U.S. Department of Labor Bureau of Labor Statistics Indexes from 1800 to 1912 and 2015 estimated. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 23 січня 2016. [Архівовано 2016-02-01 у Wayback Machine.]
  88. Morrison, Lauren; Bale, Lauren (24 липня 2014). Federal audit reveals not enough money for NASA to get SLS off the ground. .
  89. Clark, Stephen (14 грудня 2014). NASA gets budget hike in spending bill passed by Congress. Spaceflight Now. Процитовано 15 грудня 2014.
  90. NASA побудує для ракети SLS найдорожчу вежу в історії. 29.08.2024
  91. Henry Vanderbilt (15 вересня 2011). Impossibly High NASA Development Costs Are Heart of the Matter. moonandback.com. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 26 січня 2012.
  92. Ferris Valyn (15 вересня 2011). Monster Rocket Will Eat America’s Space Program. Space Frontier Foundation. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 16 вересня 2011. [Архівовано 2011-10-06 у Wayback Machine.]
  93. Statement before the Committee on Science, Space, and Technology US House of Representatives Hearing: A Review of the NASA's Space Launch System (PDF). The Planetary Society. 12 липня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2012. Процитовано 26 січня 2012. [Архівовано 2012-03-29 у Wayback Machine.]
  94. Rohrabacher, Dana (14 вересня 2011). Nothing New or Innovative, Including It's Astronomical Price Tag. Архів оригіналу за 24 вересня 2011. Процитовано 14 вересня 2011.
  95. Rohrabacher calls for "emergency" funding for CCDev. parabolicarc.com. 24 серпня 2011. Процитовано 15 вересня 2011.
  96. Jeff Foust (15 вересня 2011). A monster rocket, or just a monster?. The Space Review.
  97. Jeff Foust (1 листопада 2011). Can NASA develop a heavy-lift rocket?. The Space Review.
  98. Mohney, Doug (21 жовтня 2011). Did NASA Hide In-space Fuel Depots To Get a Heavy Lift Rocket?. Satellite Spotlight. Процитовано 10 листопада 2011.
  99. Propellant Depot Requirements Study (PDF). HAT Technical Interchange Meeting. 21 липня 2011.
  100. Cowing, Keith (12 жовтня 2011). Internal NASA Studies Show Cheaper and Faster Alternatives to the Space Launch System. SpaceRef.com. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 10 листопада 2011. [Архівовано 2021-10-03 у Wayback Machine.]
  101. Near Term Space Exploration with Commercial Launch Vehicles Plus Propellant Depot (PDF). Georgia Institute of Technology / National Institute of Aerospace. 2011.
  102. Affordable Exploration Architecture (PDF). United Launch Alliance. 2009. Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2012. Процитовано 24 січня 2016. [Архівовано 2012-10-21 у Wayback Machine.]
  103. Grant Bonin (6 червня 2011). Human spaceflight for less: the case for smaller launch vehicles, revisited. The Space Review.
  104. Robert Zubrin (14 травня 2011). How We Can Fly to Mars in This Decade—And on the Cheap. Mars Society. Архів оригіналу за 19 березня 2012. [Архівовано 2012-03-19 у Wayback Machine.]
  105. Rick Tumlinson (15 вересня 2011). The Senate Launch System – Destiny, Decision, and Disaster. Huffington Post.
  106. Andrew Gasser (24 жовтня 2011). Propellant depots: the fiscally responsible and feasible alternative to SLS. The Space Review.
  107. Review of U.S. Human Space Flight Plans Committee; Augustine, Austin; Chyba, Kennel; Bejmuk, Crawley; Lyles, Chiao; Greason, Ride (October 2009). Seeking A Human Spaceflight Program Worthy of A Great Nation (PDF). NASA. Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2019. Процитовано 15 квітня 2010. [Архівовано 2019-02-16 у Wayback Machine.]
  108. Alan Boyle (7 грудня 2011). Is the case for Mars facing a crisis?. MSNBC. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 24 січня 2016. [Архівовано 2012-01-07 у Wayback Machine.]
  109. John K. Strickland, Jr. The SpaceX Falcon Heavy Booster: Why Is It Important?. National Space Society. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 4 січня 2012. [Архівовано 2015-07-08 у Wayback Machine.]
  110. NASA Studies Scaled-Up Falcon, Merlin. Aviation Week. 2 грудня 2010. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 4 травня 2019. [Архівовано 2012-07-27 у Archive.is]
  111. Bergin, Chris (29 серпня 2014). Battle of the Heavyweight Rockets -- SLS could face Exploration Class rival. NASAspaceflight.com. Процитовано 30 серпня 2014.
  112. Congressman, Space Frontier Foundation, And Tea Party In Space Call For NASA SLS Investigation. moonandback.com. 4 жовтня 2011. Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 20 жовтня 2011.
  113. The Senate Launch System. Competitive Space. 4 жовтня 2011. Процитовано 20 жовтня 2011.
  114. Why NASA Still Can’t Put Humans in Space: Congress Is Starving It of Needed Funds.
  115. Garver: NASA Should Cancel SLS and Mars 2020 Rover. Space News.
  116. NASA veteran Chris Kraft upfront with criticism.
  117. NASA's Space Launch System to Boost Science with Secondary Payloads. YouTube. NASA's Marshall Space Flight Center. 2 квітня 2015. Процитовано 8 червня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  118. Near Earth Asteroid Scout (NEAScout) Mission Information. jpl.nasa.gov (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 20 січня 2016. [Архівовано 2016-01-21 у Wayback Machine.]
  119. First Crewed Orion Mission May Slip to 2023. SpaceNews.com. Процитовано 26 жовтня 2015.
  120. NASA's 1st Manned Flight of Orion Space Capsule May Slip to 2023. Space.com. Процитовано 26 жовтня 2015.
  121. NASA’s Human Spaceflight Program Moves Forward - APPEL – Academy of Program/Project & Engineering Leadership. Процитовано 26 жовтня 2015.
  122. Chris Bergin (15 грудня 2011). Building the Roadmap for SLS – Con Ops lays out the LEO/Lunar Options. NASASpaceflight.com. Процитовано 26 січня 2012.
  123. SLS interest in DoD launch market and Secondary Payloads potential. NASASpaceFlight.com. 4 лютого 2012. Процитовано 9 квітня 2012.
  124. NASA Exploration Roadmap: A return to the Moon’s surface documented. NASASpaceFlight.com. 19 березня 2012. Процитовано 9 квітня 2012.
  125. Chris Gebhardt (20 листопада 2013). New SLS mission options explored via new Large Upper Stage. NASASpaceFlight.
  126. Space Launch System: Exploration, Science, Security (PDF). boeing.com (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 29 січня 2016.
  127. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2016. Процитовано 29 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () [Архівовано 2016-03-07 у Wayback Machine.]
  128. NASA managers evaluate yearlong deep space asteroid mission September 9, 2013 by Marshall Murphy.
  129. http://www.nasaspaceflight.com/2012/11/long-duration-iss-crew-foundations-beo-missions/
  130. Chris Bergin (6 жовтня 2013). NASA Con Ops Assess Baseline Features for SLS/Orion Mission to Mars.
  131. Nuclear Thermal Propulsion (NTP): A Proven Growth Technology for Human NEO / Mars Exploration Missions (PDF).
  132. Chris Bergin (30 листопада 2012). NASA interest in 2024 Mars Sample Return Mission using SLS and Orion. NASASpaceFlight.com.
  133. http://www.nasaspaceflight.com/2012/11/nasa-payload-fairings-options-multi-mission-sls-capability/
  134. NASA's Deep Space Habitat. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 31 січня 2016. [Архівовано 2016-02-01 у Wayback Machine.]
  135. Markus Hammonds (14 квітня 2013). Skylab II:Living Beyong the Dark Side of the Moon. Discovery. Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 31 січня 2016. [Архівовано 2015-05-08 у Wayback Machine.]
  136. http://www.nasaspaceflight.com/2012/03/dsh-module-concepts-outlined-beo-exploration/
  137. Frank Morring, Jr. (22 жовтня 2012). NASA Deep-Space Program Gaining Focus. Aviation Week & Space Technology. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 січня 2016. [Архівовано 2013-12-02 у Wayback Machine.]
  138. A way to explore Venus. YouTube. NASA Langley Research Center. 10 жовтня 2014. Процитовано 8 червня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  139. http://sacd.larc.nasa.gov/branches/space-mission-analysis-branch-smab/smab-projects/havoc/
  140. http://www.space.com/29141-venus-airship-havoc-nasa-concept-gallery.html
  141. http://www.gizmag.com/nasa-havoc-concept-manned-mission-to-venus/35311/
  142. «Артеміда 1» під загрозою: вогневі випробування найпотужнішої ракети NASA закінчилися невдачею

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad lyutij 2016 Cya stattya chi rozdil visvitlyuye zaplanovanij chi neshodavnij kosmichnij polit Zmist mozhe dokorinno zminyuvatis u miru nablizhennya dati polotu ta poyavi novoyi informaciyi Space Launch System skor SLS ukr Sistema kosmichnih zapuskiv nadvazhka raketa nosij SShA dlya pilotovanih ekspedicij za mezhi navkolozemnoyi orbiti rozroblyuyetsya NASA zamist RN Ares 5 sho bula skasovana razom iz programoyu Suzir ya i povinna zaminiti programu Spejs Shattl Pershij zapusk Artemidi 1 vidbuvsya 16 listopada 2022 roku Space Launch System SLS Block 1 iz kosmichnim korablem Orion zapuskayutsya z majdanchika 39BSLS Block 1 iz kosmichnim korablem Orion zapuskayutsya z majdanchika 39BPriznachennya vantazhni i pilotovani kosmichni polotiVirobnik United Launch Alliance Boeing Aerojet Rocketdyne Orbital ATK en Krayina SShAvartist zapusku 1 5 2 5 mlrd 2017 1 koshtoris 2014 7 mlrd na 2014 2018 2 koshtoris 2013 35 mlrd do 2025 Rozmiri Visota v zalezhn vid II st 78 3 81 mDiametr I st 8 4 mMasa gt 2 210 000 kgStupeniv 2 Vantazh Vantazh na NNO 70 000 130 000 kg Vantazh na NMO kg Vantazh na Mars kg Sporidneni raketi Analogi Saturn V Falcon Heavy BFR New Glenn Istoriya zapuskiv Status u rozrobciKosmodromi Kosmichnij centr imeni Kennedi LC 39bPershij zapusk Exploration Mission 1 2021 Vidomij vantazh Orion kosmichnij korabel Europa ClipperPershij stupin Tverdopalivni priskoryuvachi Block 1 1V Dviguni Tyaga 2 po 16 000 kN Pitomij impuls 2 64 km s abo 269 s Trivalist gorinnya 124 s Palivo PBAN APSP Pershij stupin Centralne yadro Dovzhina 64 6 m Diametr 8 4 m Masa porozhnogo 85 270 kg Povna masa 979 452 kg Dviguni 4 od RS 25D E riv morya 1 860 kN vakuum 2 279 kN Tyaga riv morya 7 440 kN vakuum 9 116 kN Pitomij impuls riv morya 366 s vakuum 452 s Palivo ridkij voden ridkij kisen Drugij stupin Interim Cryogenic Propulsion Stage en Block 1 Dovzhina 13 7 m Diametr 5 m Masa porozhnogo 3 490 kg Povna masa 30 790 kg Dviguni 1 od RL10B 2 Tyaga vakuum 110 1 kN Pitomij impuls vakuum 462 s Trivalist gorinnya 1 125 s Palivo ridkij voden ridkij kisen Drugij stupin Exploration Upper Stage en Block1B Dovzhina 16 18 m Diametr 8 4 m Dviguni 4 od RL10 vakuum 110 kN Tyaga vakuum 440 kN Pitomij impuls vakuum 460 s Palivo ridkij voden ridkij kisen Planuyetsya sho za masoyu vantazhiv sho vivodyatsya na navkolozemni orbiti SLS bude najpotuzhnishoyu diyuchoyu raketoyu nosiyem do chasu svogo pershogo startu a takozh chetvertoyu u sviti i drugoyu v SShA RN nadvazhkogo klasu pislya Saturn 5 yaka vikoristovuvalasya v programi Apollon dlya zapusku korabliv do Misyacya 3 i radyanskih N 1 ta Energiya Raketa vivoditime v kosmos pilotovanij korabel Orion 4 SLS bude vivoditi 70 tonn vantazhu na orbitu Takozh konstrukciya raketi nosiya peredbachaye mozhlivist zbilshennya cogo parametru do 130 tonn 5 Sistema konstruyuyetsya z mozhlivistyu modernizaciyi do bilsh potuzhnih variantiv raketi Versiya raketi z Block 1 dast zmogu pidnimati na NOO blizko 70 metrichnih tonn pislya modernizaciyi raketi do Block 1B i modernizovanogo stupenya Exploration Upper Stage cej pokaznik bude zbilshenij 6 U konstrukciyi z vikoristannyam Block 2 priskoryuvachi yaki zastosovuvalis takozh i na Spejs Shattlah budut zamineni na modernizovani i planuyetsya sho v comu varianti raketa zdatna bude vivesti na NOO 130 metrichnih tonn korisnogo navantazhennya 7 Ci modernizaciyi dadut zmogu SLS dostavlyati astronavtiv i obladnannya v riznih variantah za NOO na navkolomisyachnu trayektoriyu yak chastinu misiyi Exploration Mission 1 z Block 1 do asteroyida bilya Zemli pid chas misiyi Exploration Mission 2 z Block 1B i do Marsa z Block 2 Sistema kosmichnih zapuskiv zapustit pilotovanij Orion i servisnij modul i bude zdatna zdijsnyuvati misiyi do MKS SLS bude vikoristovuvati nazemni kompleksi Kosmichnogo centru Kennedi u Floridi Pid chas prezentaciyi Senatu i NASA v veresni 2011 roku bulo ogolosheno sho rozrobka programi Sistemi Kosmichnih Zapuskiv ocinyuyetsya v 18 mlrd do 2017 roku Vitrati na raketu nosij skladayut 10 mlrd na Orion 6 mlrd i 2 mlrd na modernizaciyi zapuskiv i nazemnih kompleksiv u Kosmichnomu centri Kennedi 8 9 Vartist programi stanom na 2012 rik ocinyuyetsya v 35 mlrd 10 Zmist 1 Konstrukciya i rozrobka 2 Opis 2 1 Osnovnij stupin 2 2 Raketni priskoryuvachi 2 2 1 Tverdopalivni raketni priskoryuvachi Spejs Shattla 2 2 2 Vdoskonaleni priskoryuvachi 2 3 Verhnij stupin 2 3 1 Interim Cryogenic Propulsion Stage 2 3 2 Exploration Upper Stage 2 3 3 Inshi pidjomni stupeni 3 Vigotovlennya 4 Vartist programi i finansuvannya 5 Kritika 6 Plan zapuskiv 7 Zaproponovani misiyi 8 Viprobuvannya 9 Div takozh 10 Koncepti 11 Video 12 Posilannya 13 PrimitkiKonstrukciya i rozrobkared nbsp Shlyah modernizaciyi SLS 14 veresnya 2011 roku NASA ogolosila pro stvorennya novoyi sistemi zapuskiv yaka vikoristovuvatimetsya u zv yazci z Orionom 11 i yaka zmozhe vidpraviti astronavtiv dali nizh bud yaka raketa do cogo Cya sistema bude narizhnim kamenem dlya podalshih kosmichnih doslidzhen SShA 12 13 14 Planuyetsya rozrobiti tri versiyi raketi Block 1 Block 1B ta Block 2 Kozhna versiya matime v osnovnij chastini chotiri golovni dviguni prote Block 1B matime bilsh potuzhnij drugij stupin Exploration Upper Stage a Block 2 poyednaye u svoyij konstrukciyi Exploration Upper Stage i modernizovani priskoryuvachi Block 1 u bazovij konstrukciyi zmozhe vivoditi na nizku navkolozemnu orbitu NOO blizko 70 metrichnih tonn a Block 1B matime vantazhopidjomnist 105 metrichnih tonn Versiya Block 2 zmozhe pidijmati 130 metrichnih tonn yak i Saturn V 7 15 Deyaki dzherela povidomlyayut sho SLS stane najbilshoyu za vantazhepidjomnistyu raketoyu za ves chas 16 17 hocha Saturn V pidnimav 140 metrichnih tonn na NOO v misiyi Apollon 17 18 19 Pid chas rozrobki SLS rizni konfiguraciyi mayut Block 0 tri golovnih dviguni 20 variant Block 1A matime modernizovani priskoryuvachi zamist drugogo stupenya 20 a Block 2 z 5 golovnimi dvigunami i riznimi variantami drugogo stupenya Earth Departure Stage inshi movi z troma dvigunami J 2X inshi movi 21 U lyutomu 2015 roku bulo povidomleno sho NASA anonsuvala modernizovanu versiyu dlya konfiguracij Block 1 i Block 1B 22 31 lipnya 2013 roku SLS projshla poperednij konstruktorskij oglyad Oglyad ohopiv usi aspekti konstrukciyi SLS ne tilki raketu a j priskoryuvachi nazemnij kompleks 23 7 serpnya 2014 roku SLS projshla vazhlivij etap i vstupila u etap povnomasshtabnoyi rozrobki Peredbachayetsya pershij zapusk raketi u listopadi 2018 roku 24 Opisred nbsp Zastarilij koncept SLS U chorno bilomu varianti Osnovnij stupinred Osnovnij modul matime 8 4 m u diametri i komplektuvatimetsya chotirma dvigunami RS 25 25 20 pochatkovi poloti vidbuvatimutsya na modernizovanih dvigunah RS 25D yaki zalishilis vid Spejs Shattliv 26 Piznishe zapuski budut zdijsnyuvatis deshevshimi versiyami dviguniv ne priznachenih dlya povtornogo vikoristannya 27 Konstrukciya osnovnogo stupenya skladayetsya z modernizovanogo palivnogo baka Spejs Shattla Shuttle External Tank z adaptovanoyu sekciyeyu v kormovij chastini dlya priyednannya Main Propulsion System MPS i verhnya chastina z perehidnoyu chastinoyu dlya priyednannya inshih variantiv konstrukciyi 16 28 Osnovnij stupin bude vigotovlyatis na potuzhnostyah Michoud Assembly Facility 29 Osnovnij stupin bude pidtrimuvati vsi varianti podalshoyi modernizaciyi SLS Planuvalos u konfiguraciyi Block 0 vikoristati tri dviguni RS 25 30 31 cej blok buv skasovanij u zv yazku z neobhidnistyu suttyevoyi pererobki dlya bilsh potuzhnih variantiv 20 Analogichno z Block 2 na yakij planuvalos vstanoviti p yat dviguniv RS 25 na osnovnomu stupeni 21 ale piznishe bulo virisheno vstanoviti chotiri dviguni 22 Raketni priskoryuvachired Tverdopalivni raketni priskoryuvachi Spejs Shattlared SLS u konfiguraciyi Blocks 1 ta 1B vikoristovuvatime dva p yatisegmentnih Tverdopalivnih raketnih priskoryuvachi TRP yaki bazuyutsya na chorirohsegmentnih raketnih priskoryuvachah zi Spejs Shattla Modifikaciyi dlya SLS vklyuchayut dodavannya centralnogo segmentu v priskoryuvach novu avioniku i novu izolyaciyu yaka na 860 kg legshe nizh u priskoryuvachi shattla P yatisegmentnij priskoryuvach matime na 25 bilshij impuls nizh priskoryuvach z shattla i ne bude bagatorazovim 32 33 Kompaniya Orbital ATK zavershila chotiri povnorozmirni i trivali statichni vognevi testi p yatisegmentnogo TRP Dviguni buli protestovani vpershe 10 veresnya 2009 roku vdruge 31 serpnya 2010 roku i vtretye 8 veresnya 2011 roku Drugi viprobuvannya dviguna oholodili ruhovu ustanovku do 4 C treti nagrili yiyi do 32 C Ci testi doveli pridatnist do roboti v ekstremalnih umovah 34 35 36 Kvalifikacijni testi vidbulis 10 bereznya 2015 roku 37 Vdoskonaleni priskoryuvachired nbsp SLS v uyavi hudozhnika na startovomu majdanchiku nbsp Blok 1 SLS v uyavlenni hudozhnika nbsp Hudozhnye vidtvorennya zapusku SLS nbsp Porivnyannya Saturna 5 Spejs Shattla j SLS Dlya komponuvannya Block 2 NASA planuye zaminiti p yatisegmentni tverdopalivni priskoryuvachi na vdoskonaleni 38 Ce vidbudetsya pislya rozrobki Exploration Upper Stage dlya konstrukciyi Block 1B Ranishe planuvalos rozrobiti vdoskonaleni priskoryuvachi do modernizaciyi drugoyi stupeni cya konfiguraciya bula nazvana Block 1A U 2012 roci NASA planuvala vibrati ci novi priskoryuvachi na konkursi yakij bude provedenij u 2015 roci 25 39 Kilka kompanij zaproponuvali svoyi modernizovani priskoryuvachi Kompaniya Aerojet razom z Teledyne Brown zaproponuvala priskoryuvach osnashenij troma dvigunami AJ1E6 yaki budut pracyuvati na ridinnomu raketnomu dviguni zamknutoyi shemi vikoristovuyuchi za palivo ridkij kisen RP 1 Kozhen AJ1E6 viroblyatime tyagu v 4900 kN vikoristovuyuchi odin turbonasos dlya postachannya paliva do dvoh kamer zgoryannya 40 14 lyutogo 2013 roku NASA vidala kompaniyi Aerojet 23 3 mln i uklala 30 misyachnij kontrakt na budivnictvo 2400 kN inzhektora i kameri zgoryannya 41 Kompaniya ATK proponuye modernizovani priskoryuvachi pid nazvoyu Temnij licar Priskoryuvach bude vigotovlenij ne zi stali a z kompozitnogo materialu vin takozh vikoristovuvatime bilsh energoyemne palivo i matime chotiri segmenti 42 Priskoryuvach viroblyatime tyagu v 20 000 kN i vazhitime blizko 790 000 kg Vidpovidno do zvitu kompaniyi ATK modernizovani priskoryuvachi budut na 40 dorozhchi nizh priskoryuvachi z shattla Sumnivno sho SLS zmozhe dostaviti 130 tonn na NOO bez dodavannya p yatogo dviguna do osnovnogo stupenya 22 analiz u 2013 roci dav zmogu pripustiti sho maksimalna vantazhepidjomnist raketi sklade 113 tonn z chotirma dvigunami osnovnogo stupenya 43 Kompaniyi Pratt amp Whitney Rocketdyne i Dynetics proponuyut ridkopalivni priskoryuvachi pid nazvoyu Pyrios 44 Priskoryuvachi budut vikoristovuvati dva dviguni F 1B yaki razom viroblyatimut tyagu v 16 000 kN i zdatni viroblyati trivalu tyagu minimum u 12 000 kN F 1B pohodit vid dviguna F 1 yakij vikoristovuvavsya na Saturni V Dvigun bude legshij u zbirci u nogo bude mensha kilkist chastin i prostishe zbirannya 45 zabezpechuyuchi pokrashennya efektivnosti tyagi na 110 kN 46 Ocinka priskoryuvachiv Pyrios stanom na 2012 rik zasvidchila sho pri vikoristanni v SLS variantu Block 2 mozhlive vivedennya na NOO do 150 tonn korisnogo navantazhennya ce na 20 tonn bilshe nizh peredbachalos bazovoyu konstrukciyeyu 47 Kristofer Krambli menedzher NASA z viddilu modernizacij SLS v sichni 2013 roku rozpoviv shodo konkursu F 1 maye veliki perevagi tomu sho ce dvigun z ridinnim raketnim dvigunom vidkritogo ciklu i vin maye duzhe prostu konstrukciyu Ridinnij raketnij dvigun zamknutoyi shemi z kisnevim zbagachennyam kompaniyi Aerojet maye znachni perevagi cherez bilshij pitomij impuls Rosijski raketi litayut na zbagachenomu kisnem palivi vzhe duzhe trivalij chas i voni doveli svoyu pracezdatnist Priskoryuvachi ATK mozhut pracyuvati 48 Podalshi viprobuvannya zasvidchili sho konfiguraciya Block 1A matime visoke priskorennya yake bude nevidpovidnim dlya Oriona i tomu znadobitsya doroga modernizaciya osnovnoyi chastini Block 1 49 U 2014 roci NASA pidtverdila rozrobku konfiguraciyi Block 1B zamist Block 1A i zavershila konkurs 22 50 U lyutomu 2015 roku bulo povidomleno sho SLS zdijsnit polit z p yatisegmentnimi priskoryuvachami ne ranishe 2020 h rokiv i modernizaciyi startovogo majdanchika 39B i mobilnoyi puskovoyi platformi dlya SLS 22 Verhnij stupinred nbsp Dvigun RL10 yakij bude vikoristovuvatis na oboh variantah verhnogo stupenya SLS Interim Cryogenic Propulsion Stagered SLS v komponuvanni Block 1 yakij planuyetsya vidpraviti u polit Exploration Mission 1 EM 1 do listopada 2018 roku 51 vikoristovuvatime Interim Cryogenic Propulsion Stage ICPS Stupin ce modifikovana versiya vid p yatimetrovogo drugogo stupenya Delta Cryogenic Second Stage DCSS 52 yaka matime odin dvigun RL10B 2 Block 1 matime zmogu pidnimati 70 metrichnih tonn odnak ICPS vvazhatimetsya chastinoyu korisnogo navantazhennya i bude rozmishenij na pochatkovi 1800 km 93 km suborbitalnoyi trayektoriyi dlya zabezpechennya bezpechnogo viddalennya osnovnogo stupenya ICPS bude pracyuvati do dosyagnennya apogeyu polotu pislya chogo vidpravit nepilotovanij Orion na navkolomisyachnu orbitu 53 Exploration Upper Stagered Cej stupin bude zastosovanij pid chas misiyi Exploration Mission 2 EM 2 Ochikuyetsya sho vin bude vikoristovuvatis u konfiguraciyi Block 1B i Block 2 i yak i osnovnij stupin matime 8 4 m u diametri Exploration Upper Stage bude osnashenij chotirma dvigunami RL10 54 i zavershit pidjomnij etap SLS pislya povtornogo vklyuchennya dviguniv vidpravit korisne navantazhennya v punkt priznachennya za NOO shozhu funkciyu vikonuvav tretij stupin Saturna V yakij vikoristovuvav dviguni J 2 v stupeni S IVB 55 Inshi pidjomni stupenired Earth Departure Stage inshi movi drugij stupin maye dvigun J 2X 56 57 dlya vikoristannya v Block 2 SLS NASA virishila pokrashiti Block 1A zamist Block 1B i EUS 55 Rozrobka dviguna dlya mizhplanetnogo perelotu vid Zemli do orbiti Marsa i nazad pochalas u 2013 roci v kosmichnomu centri Marshala Akcent robivsya na rozrobku termoyadernogo raketnogo dviguna 58 Pid chas viprobuvan bulo dovedeno sho cej dvigun u dva razi efektivnishij za bilshist himichnih raketnih dviguniv voni takozh shvidshe ta mozhut nesti bilshe korisnogo navantazhennya Chas polotu buv ocinenij blizko 3 4 misyaciv z yadernimi dvigunami 59 proti 8 9 misyaciv z himichnimi raketnimi dvigunami 60 dviguni na yadernomu palivi znachno zmenshili bi zagrozu ekipazhu vid kosmichnogo viprominennya 61 62 63 64 Yaderni raketni dviguni yak ot NERVA inshi movi z Project Rover inshi movi buli obrani pid chas obgovorennya misiyi Mars Direct 62 65 66 67 U 2013 roci NASA i Boeing proanalizuvali pokazniki kilkoh variantiv drugogo stupenya Analiz bazuvavsya na mozhlivosti drugogo stupenya mati 105 metrichnih tonni paliva okrim yak dlya Block 1 i ICPS yaki budut mati lishe 27 1 metrichni tonni Buli doslidzheni verhnij stupin ICPS i inshi pidjomni stupeni yaki vikoristovuyut chotiri dviguni RL10 dva dviguni MB60 i odin dvigun J 2X 68 U 2014 roci NASA rozglyanula vikoristannya yevropejskogo dviguna Vinci zamist RL10 Dvigun Vinci maye takij samij impuls ale vin na 64 maye bilshu silu tyagi sho dast zmogu skorotiti na odin chi dva kilkist dviguniv u drugomu stupeni z timi samimi harakteristikami i menshoyu cinoyu 69 70 Doslidzhennya kosmichnimi aparatami Yevropi otrimaye novi mozhlivosti z vikoristannyam konfiguraciyi Block 1B SLS 71 Vigotovlennyared U seredini listopada 2014 roku rozpochalos budivnictvo pershoyi SLS vikoristovuyuchi potuzhnosti Michoud Assembly Facility NASA de budut zibrani vazhlivi chastini SLS 72 SLS maye visoku stijkist i zmozhe vitrimati 13 cikliv zapravlennya palivom i inshi zatrimki pered zapuskom Zibrana raketa bude znahoditis na startovomu majdanchiku minimum 180 dniv i zmozhe zalishatis 200 dniv bez rozbirannya 73 U sichni 2015 NASA rozpochala testi dviguna RS 25 dlya SLS 27 Vartist programi i finansuvannyared U serpni 2014 programa SLS perejshla klyuchovij moment i rozpochala povnomasshtabnu rozrobku koshti yaki buli vidileni z lyutogo do zapusku v veresni 2018 roku sklali 7 021 mlrd 24 Modernizaciya i budivnictvo neobhidnih nazemnih kompleksiv sklast blizko 1 8 mlrd za toj samij period Na lyutij 2015 ochikuyetsya sho kosmichnij korabel Orion perejde do povnomasshtabnoyi rozrobki v pershij polovini 2015 roku 74 Pid chas spilnoyi prezentaciyi Senat NASA u veresni 2011 roku bulo pidrahovano sho programa SLS potrebuye 18 mlrd do 2017 roku dlya proektuvannya i rozrobki raketi 10 mlrd na SLS 6 mlrd na korabel Orion i 2 mlrd na modernizaciyu startovogo majdanchika i inshih nazemnih kompleksiv Kosmichnogo centru Kennedi 8 Za slovami Buza Alena Gamiltona nazvani cifri viglyadayut optimistichno 75 U neoficijnomu zviti NASA nazvani koshti na programu do 2025 roku zagalom ne menshe 41 mlrd dlya chotiroh 70 tonnih zapuski 1 nepilotovanij 3 pilotovanih 76 77 130 tonna versiya bude gotova do polotu ne ranishe 2030 roku 78 Komanda z doslidzhennya lyudinoyu kosmosu za NOO pidrahuvala sho koshti na konfiguraciyu Block 0 budut skladati 1 6 mlrd a na Block 1 1 86 mlrd u 2010 roci 79 Odnak vidtodi rozrobka Block 0 SLS bula zupinena v kinci 2011 roku a konstrukciya ne bula zavershena 80 The Space Review ocinila kozhen zapusk v 5 mlrd zalezhno vid konfiguraciyi zapusku 81 82 NASA anonsuvala v 2013 roci sho YeKA pobuduye Servisnij modul Oriona 83 Zastupnik menedzhera proektu SLS NASA z Kosmichnogo centru polotiv Marshala Alabama Dzhodi Singer zayaviv sho na veresen 2012 roku 500 mln za odin zapusk SLS ce prijnyatna vartist z vidnosno nevelikoyu zalezhnistyu vartosti vid zdatnosti raketi 84 Dlya porivnyannya vartist zapusku Saturna V stanovila 185 189 mln u 1969 1971 rokah 85 86 ce priblizno 1 2 mlrd na 2014 rik 87 U lipni 2014 roku Rahunkova palata SShA zrobila zayavu sho SLS ne bude zapushenij naprikinci 2017 yak planuvalos bo NASA ne otrimala vidpovidnogo finansuvannya 88 U 2015 roci NASA otrimala dlya programi SLS 1 7 mlrd vid kongresu SShA ce na 320 mln bilshe nizh bulo rekomendovano administraciyeyu Obami 89 26 serpnya 2024 roku zgidno z novim zvitom Nacionalnogo upravlinnya z aeronavtiki ta doslidzhennya kosmichnogo prostoru SShA ocinna vartist tilki vezhi na startovomu majdanchiku stanovit 2 7 mlrd Zbilshennya vartosti viklikalo podiv adzhe lishe 5 rokiv tomu NASA uklalo kontrakt z inzhenernoyu firmoyu Bechtel na budivnictvo ta postachannya drugoyi mobilnoyi puskovoyi ustanovki ML 2 za 383 mln z terminom zavershennya robit u berezni 2023 roku Odnak ne zvazhayuchi sho cej termin minuv Bechtel ledve rozpochala virobnictvo metalokonstrukcij Za ocinkoyu samogo NASA vartist proyektu vezhi dorivnyuvala 1 8 mlrd a roboti mali zavershitisya u veresni 2027 roku 90 Kritikared Taki organizaciyi yak Space Access Society inshi movi Space Frontier Foundation inshi movi i Planetarne tovaristvo vimagali zakrittya proektu stverdzhuyuchi sho SLS pogline koshti inshih proektiv z byudzhetu NASA i ne zmenshit vitrati na zapusk 91 92 93 Palata predstavnikiv SShA Dana Rorabaher ta inshi nagolosili na spryamuvanni koshtiv ta priskorennya rozrobki takih proektiv yak Propellant depot i Commercial Crew Development 91 94 95 96 97 Doslidzhennya provedeni NASA 98 99 i Tehnologichnim institutom Dzhordzhiyi pokazuyut sho ce mozhe viyavitis deshevshoyu alternativoyu 100 101 Inshi proponuyut vikoristovuvati raketi menshoyi potuzhnosti Atlas V Delta IV Falcon 9 abo Falcon Heavy z neobhidnimi dozapravkami za neobhidnistyu zamist togo shob povnistyu rozroblyati novu raketu nosij dlya kosmichnih doslidzhen bez konkursu 102 103 104 105 106 Komisiya Ogustina proponuye komercijnu raketu zdatnu vivoditi 75 metrichnih tonn za menshi koshti takozh zaznachayuchi sho raketa z vantazhnoyu pidjomnistyu vid 40 do 60 tonn mozhe zdijsnyuvati doslidzhennya Misyacya 107 Robert Zubrin zasnovnik Marsianskogo tovaristva yakij ye odnim z avtoriv konceptu Mars Direct peredbachaye SLS potrebuye dlya rozrobki 5 mlrd Prote vin zhe ne zgoden sho SShA ne potriben nosij nadvazhkogo klasu 108 Gruntuyuchis na minulomu dosvidi raket Falcon Ilon Mask zauvazhiv u 2010 roci sho vin personalno garantuye sho jogo kompaniya zmozhe pobuduvati koncept raketi nosiya Falcon XX z mozhlivistyu vivedennya korisnogo navantazhennya v 140 150 tonn za 2 5 mlrd i 300 mln bude koshtuvati kozhen zapusk prote cya suma bez vitrat na vdoskonalennya verhnogo stupenya 109 110 Mars Colonial Transporter inshi movi yakij rozroblyayetsya kompaniyeyu SpaceX i matime dviguni Raptor takozh proponuyut dlya vivedennya velikih vantazhiv u 2020 h 111 Chlen palati predstavnikiv Tom Makklintok i inshi grupi stverdzhuyut sho kongres primusiv NASA vikoristovuvati komponenti shattliv dlya SLS ce za yihnimi slovami znachit sho SLS nekonkurentnij 92 112 113 Suprotivniki vazhkoyi raketi nosiya kritichno nazvali yiyi Sistema zapuskiv Senatu 52 Fil Plejt visloviv svoyu kritiku SLS v svitli poshuku kompromisu mizh byudzhetami Commercial Crew Development i SLS vin takozh posilavsya na poperednyu kritiku Lori Garver 114 Garver kolishnij zastupnik kerivnika NASA nagoloshuvala na tomu sho programu potribno zakriti 115 Kristofer K Kraft molodshij legendarnij kerivnik polotami programi Apollon takozh vikazav kritiku SLS 116 Plan zapuskivred Pidtverdzheni misiyi SLS Istoriya zapuskiv Misiya Poznachennya Raketa nosij Ekipazh Data Zapusku Rezultat Trivalist polotu Primitki Posilannya 1 Space Launch System 1 Exploration Mission 1 SLS 1 EM 1 SLS Block I Ni Listopad 2021 roku Zaplanovano Vidpravlennya nepilotovanogo korablya Orion navkolo Misyacya Dostavka aparativ Near Earth Asteroid Scout inshi movi Lunar Flashlight inshi movi BioSentinel inshi movi Skyfire inshi movi Lunar IceCube inshi movi i shistoh inshih CubeSativ 117 118 21 51 2 Space Launch System 2 Exploration Mission 2 SLS 2 EM 2 SLS Block IB Tak 2021 2023 Zaplanovano Vidpravlennya pilotovanogo korablya Orion z 4 astronavtami na misyachnu orbitu 54 119 120 121 Zaproponovani misiyired Deyaki z zaproponovanih misij NASA vklyuchayut 21 66 122 123 124 Zapasnij variant dostavki astronavtiv do MKS odnorazova misiya z dostavki do MKS chotiroh astronavtiv u konfiguraciyi Block 1 SLS z Orionom bez vikoristannya stupenya Interim Cryogenic Propulsion Stage yaksho komercijni korabli ne zmozhut vikonati dostavku Cya potencijna misiya bula zaproponovana NASA v 2010 roci Prote konfiguraciya Block 1 SLS z Orionom bude koshtuvati dorozhche i ne ye racionalnim vikoristannyam ciyeyi konfiguraciyi Trivalist misiyi 216 dniv 6 pilotovanih dniv Do 210 dniv na MKS Uranus orbiter and probe zaproponovana misiya kompaniyeyu Boying peredbachayetsya zapusk kosmichnogo aparata do Urana Raketa dostavit nevelichke korisne obladnannya na orbitu Urana i spustit nevelikij zond v atmosferu planeti Misiya doslidit atmosferu Urana zrobit magnitni ta temperaturni ta gravitacijni vimiryuvannya pid chas prolotu suputnikiv Urana 125 126 Titan Saturn System Mission SLS buv zaproponovanij dlya zapusku zonda na Saturn i jogo suputniki 127 Rekomendovani strategichni misiyi Misiyi na GPO podvijnij zapusk podilenij na 180 dniv na GPO Pershij zapusk SLS dostavit na orbitu vantazhnij transportnij zasib i Cryogenic Propulsion Stage drugij SLS dostavit z Cryogenic Propulsion Stage korabel Orion Obidva zapuski matimut sumarnu masu blizko 110 tonn Misiyi na Misyac Mozhlivi misiyi na Misyac vidbudutsya ne ranishe 2020 h z vidpravkoyu z tochki Lagranzha i nizkoyi misyachnoyi orbiti na poverhnyu Misyacya Ci misiyi poyednali b komercijni i bagatonacionalni aspekti na Misyachnij bazi Misiyi na Misyac vidbudutsya ne ranish nizh u 2020 h rokah i budut podileni na 2 zapuski i 120 dniv Ce budut 19 denni misiyi z 7 dnyami na poverhni Misyacya Pershij zapusk SLS matime Cryogenic Propulsion Stage i misyachnij spusknij aparat drugij SLS z CPS i pilotovanim korablem Orion Obidva vijdut na nizku misyachnu orbitu do togo yak bude prizemlenij spusknij aparat Zapuski matimut vagu blizko 130 tonn i 108 tonn Potochnij opis misiyi prizemlennya chotiroh astronavtiv na poverhnyu Misyacya v ekvatorialnij abo polyarnij zoni i povernennya yih na Zemlyu Ochikuyetsya sho pilotuvannya vklyuchatime manevri Oriona na NMO bezpilotna faza Oriona manevri z nablizhennya i stikuvannya 5 misij do navkolozemnih asteroyidiv klasifikuyutsya varianti vid minimum do maksimum Sered nih dvi misiyi NASA planuye zdijsniti bilya navkolozemnih ob yektiv u 2026 roci 155 ti denna misiya do ob yekta 1999 AO10 inshi movi 304 denna misiya do ob yekta 2001 GP2 490 denna misiya do potencijno nebezpechnogo asteroyida yak ot 2000 SG344 vikoristovuyuchi dva varianti Block 1B SLS 128 i misiya yaka proponuyetsya kompaniyeyu Boying do NEA 2008 EV5 v 2024 roci Piznishe mozhe vidbutis misiya Zemlya Misyac vikoristovuyuchi Exploration Gateway Platform inshi movi Vikoristovuyuchi tretij stupin SLS polit trivatime blizko 100 dniv do asteroyida blizko 30 dniv dlya jogo doslidzhennya i 235 dniv dlya povernennya na Zemlyu 129 Misiya na marsianski suputniki Fobos Dejmos pilotovana misiya na odin iz suputnikiv Marsa Misiya trivatime 40 dniv bilya Marsa a povernennya vidbuvatimetsya z oblotom Veneri Misiya na Mars pilotovana misiya z 4 abo 6 astronavtami 130 trivalistyu 540 dniv na poverhni chervonoyi planeti v period z 2033 2045 rr Misiya skladayetsya zi zbirki semi raket SLS Block 2 Sim vazhkih raket nosiyiv tri z yakih matimut YaRD moduli zistikuyutsya na NOO v tri okremi transportni zasobi dlya podorozhi do Marsa Odin z nih matime vikoristannya resursiv in situ stvorenij z dvoh raket nosiyiv odin zhitlovij transportnij zasib stvorenij z korisnogo navantazhennya dvoh SLS i pilotovanij marsianskij transportnij zasib vidomij yak Kopernik skladatimetsya z korisnogo navantazhennya z troh raket SLS zapushenih cherez misyac Yaderni raketni dviguni yak ot u proekti Project Rover inshi movi buli obrani na obgovorenni variantiv polotu na Mars takij tip dviguna zadovolnyaye neobhidnim umovam vikoristovuye vidomu tehnologiyu maye vishu efektivnist roboti neveliku masu maye zruchnu konstrukciyu prostota zbirki i velikij potencial 66 131 Inshi zaproponovani misiyi 2024 Odinochna misiya z povernennya zrazkiv z Marsa na Zemlyu za dopomogoyu SLS Pilotovana misiya z robotizovanim aparatom u skladi Mars Sample Return Mission zaproponovana grupoyu z planuvannya misij na Mars misiya NASA Misiya skladayetsya z SLS 5 105 tonna raketa z kapsuloyu Orion avtomatichnij aparat na sonyachnomu zhivlenni marsianskij pidjomnij transportnij zasib Kontejner zi zrazkami mozhe buti zahoplenij oglyanutij pomishenij u vidpravnij modul v avtomatichnomu rezhimi Zrazki vidpravlyatsya na Zemlyu razom z pilotovanim korablem Misiya mozhe takozh vklyuchati marsianskij zond na sonyachnomu zhivlenni 132 Misiya z povernennya zrazkiv z Yevropi i Encelada bula takozh zaproponovana 133 Deep Space Habitat NASA planuye vikoristati chastinu obladnannya MKS dosvid jogo vikoristannya i moduli dlya majbutnih misij do asteroyidiv podorozhi do tochki Lagranzha i Marsa 134 Skylab II inshi movi Misiya zaproponovana Brendom Griffinom inzhenerom kompaniyi Gray Research Inc yakij pracyuye z NASA Vin proponuye vikoristati verhnij stupin SLS palivnij bak u yakomu znahodivsya voden dlya budivnictva versiyi 21 solittya Skajleb dlya majbutnih misij na asteroyidi tochki Lagranzha L2 i Marsa 135 136 137 HAVOC pilotovana misiya na Veneru yaka mozhe vikoristovuvati dva zapuski SLS Block 1B dlya vidpravki dvoh astronavtiv dlya doslidzhennya atmosferi Veneri na odin misyac z povernennyam na orbitu Zemli za dopomogoyu komercijnogo transportnogo zasobu abo KK Orion 138 139 140 141 Misiyi SLS v oboronnij galuzi SShA Raketa mozhe vikoristovuvatis departamentom zahistu SShA dlya zapusku voyennih ta sekretnih misij Komercijni zapuski yak ot BA 330 takozh mozhut buti zapusheni za dopomogoyu SLS 126 ATLAST Kompaniya Boying zaproponuvala za dopomogoyu SLS zapustiti teleskop ATLAST Ce maye buti 8 metrovij cilnij teleskop abo 16 metrovij rozkladnij teleskop dlya vivedennya v tochku Lagranzha 2 125 Misiya z vidhilennya asteroyida SLS takozh mozhe buti vikoristana dlya zahistu vid asteroyidiv 126 Viprobuvannyared Na pochatku 2021 r povidomleno sho vognevi viprobuvannya dviguniv osnovnogo stupenya nadvazhkoyi raketi Space Launch System SLS perervano Problema vinikla koli dviguni znizhuvali tyagu zi 109 do 95 U cej moment inzheneri vidznachili spalah u teplovomu zahisti navkolo chetvertogo dviguna 142 Div takozhred Ares V DIRECT Energiya Misiyi na Mars Pilotovanij polit na Mars Proekt Morfeus Nautilus X inshi movi Saturn MLV Saturn V ELV Saturn V 3 Shuttle Derived Heavy Lift Launch Vehicle inshi movi Magnum SpaceX Space Exploration VehicleKonceptired nbsp Robota astronavta pid chas Exploration Mission 2 yakij gotuye zahoplennya asteroyida pid chas manevru na odnomu z navkolozemnih ob yektiv Space Exploration Vehicle bilya nogo z Orionom yakij zistikovanij z Deep Space Habitat nbsp Odna z sekcij zhitlovogo modulya Skylab II inshi movi mozhe buti zroblena z vodnevogo baku vid pidjomnogo stupenya SLS Block 2 yakij shozhij prote bilshij za Skajleb nbsp Zaproponovana misiya z zapusku teleskopa ATLAST jogo konstrukciya bazuyetsya na 8 metrovomu monolitnomu dzerkali Dlya porivnyannya teleskop Gabbl maye 2 5 m golovne dzerkalo Cej teleskop mozhe buti dostavlenij lishe raketoyu nosiyem z bilshim nizh 8 m obtichnikom nbsp Deep Space Habitat v uyavi hudozhnika nbsp nbsp Bimodalna termoyaderna raketa na Marsi Mozhe budi dopravlena za dopomogoyu SLS Block 2 Kapsula Oriona zistikovana pravoruch nbsp Koncept Earth Departure Stage nbsp Konstrukciya SLS Block 1 nbsp Konstrukciya SLS Block 2Videored source source source source source source Testuvannya tverdopalivnih priskoryuvachiv Space Launch System source source source source source source source Zapalyuvannya priskoryuvacha Space Launch SystemPosilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Space Launch System About the Space Launch System amp Multi Purpose Crew Vehicle nasa gov Testuvannya dviguniv Sistemi kosmichnih zapuskivPrimitkired Eric Berger 15 grudnya 2017 NASA namagayetsya zrobiti raketu SLS bilsh dostupnoyu arstechnica com angl NASA vidilyaye 7 mlrd na novu megaraketu cbsnews com 27 serpnya 2014 Procitovano 28 grudnya 2017 angl https fieldofspartas com NASA predstavlyaet proekt novoj moshnoj rakety nositelya BBC Russian 2011 09 14 Arhiv originalu za 28 serpnya 2012 Procitovano 25 zhovtnya 2011 Perevireno 15 veresnya 2011 NASA vybralo dizajn novoj tyazheloj rakety nositelya ros Lenta ru 14 veresnya 2011 p Space Launch System aerospaceguide net a b The NASA Authorization Act of 2010 Featured Legislation Washington DC USA United States Senate 15 lipnya 2010 Procitovano 26 travnya 2011 a b Marcia Smith 14 September 2011 New NASA Crew Transportation System to Cost 18 Billion Through 2017 Space Policy Online Procitovano 15 September 2011 Bill Nelson Kay Bailey Hutchison Charles F Bolden 14 veresnya 2011 Future of NASA Space Program Washington D C Cspan org Andy Pasztor NASA s Aim for Rocket Deep Space The Wall Street journal Arhiv originalu za 28 serpnya 2012 Procitovano 25 zhovtnya 2011 Perevireno 15 veresnya 2011 NASA Announces Key Decision For Next Deep Space Transportation System NASA 24 travnya 2011 Procitovano 26 sichnya 2012 NASA Announces Design For New Deep Space Exploration System NASA 14 veresnya 2011 Procitovano 14 veresnya 2011 Press Conference on the Future of NASA Space Program C Span 14 veresnya 2011 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 14 veresnya 2011 Arhivovano 2012 02 08 u Wayback Machine Kenneth Chang 14 veresnya 2011 NASA Unveils New Rocket Design New York Times Procitovano 14 veresnya 2011 Karl Tate 16 veresnya 2011 Space Launch System NASA s Giant Rocket Explained Space com Procitovano 26 sichnya 2012 a b Stephen Clark 31 bereznya 2011 NASA to set exploration architecture this summer Spaceflight Now Procitovano 26 travnya 2011 Dwayne Day 25 listopada 2013 Burning thunder The Congress of the United States Congressional Budget Office October 2006 pp X 1 4 9 The Apollo Saturn V launch vehicle had a lift capability of 140 metric tons to low Earth orbit Thomas P Stafford 1991 America at the Threshold Report of the Synthesis Group on America s Space Exploration Initiative s 31 a b v g Chris Bergin 4 zhovtnya 2011 SLS trades lean towards opening with four RS 25s on the core stage NASASpaceflight com Procitovano 26 sichnya 2012 a b v g Acronyms to Ascent SLS managers create development milestone roadmap NASASpaceFlight com 23 lyutogo 2012 Procitovano 9 kvitnya 2012 a b v g d Bergin Chris Advanced Boosters progress towards a solid future for SLS NasaSpaceFlight com Procitovano February 2015 NASA s Space Launch System Program PDR Answers to the Acronym NASA 1 serpnya 2013 Procitovano 3 serpnya 2013 a b Foust Jeff 27 serpnya 2014 SLS Debut Likely To Slip to 2018 SpaceNews com Procitovano 12 bereznya 2015 a b NASA space launch system PDF c 2012 Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 18 sichnya 2016 Arhivovano 2012 08 13 u Wayback Machine Sloss Philip NASA ready to power up the RS 25 engines for SLS NASASpaceFlight com Procitovano 10 bereznya 2015 a b Bergin Chris Stennis conducts SLS engine firing marking RS 25 return NASASpaceflight com Procitovano January 2015 Chris Bergin 14 veresnya 2011 SLS finally announced by NASA Forward path taking shape NASASpaceflight com Procitovano 26 sichnya 2012 NASA s Space Launch System Core Stage Passes Major Milestone Ready to Start Construction Space Travel 27 grudnya 2012 Chris Bergin 25 kvitnya 2011 SLS planning focuses on dual phase approach opening with SD HLV NASASpaceflight com Procitovano 26 sichnya 2012 Bergin Chris 16 chervnya 2011 Managers SLS announcement after SD HLV victory NASASpaceflight com Procitovano 26 sichnya 2012 Priskos Alex Five segment Solid Rocket Motor Development Status PDF ntrs nasa gov NASA Procitovano 11 bereznya 2015 Space Launch System How to launch NASA s new monster rocket NASASpaceFlight com 20 lyutogo 2012 Procitovano 9 kvitnya 2012 NASA and ATK Successfully Test Ares First Stage Motor NASA 10 veresnya 2009 Procitovano 30 sichnya 2012 NASA and ATK Successfully Test Five Segment Solid Rocket Motor NASA 31 serpnya 2010 Procitovano 30 sichnya 2012 NASA Successfully Tests Five Segment Solid Rocket Motor NASA 31 serpnya 2010 procitovano 8 veresnya 2011 Bergin Chris 10 bereznya 2015 QM 1 shakes Utah with two minutes of thunder NASASpaceFlight com Procitovano 10 bereznya 2015 Keith Cowing 14 veresnya 2011 NASA s New Space Launch System Announced Destination TBD SpaceRef Arhiv originalu za 4 chervnya 2012 Procitovano 26 sichnya 2012 Frank Morring 17 chervnya 2011 NASA Will Compete Space Launch System Boosters Aviation Week Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2011 Procitovano 20 chervnya 2011 Arhivovano 2011 10 11 u Wayback Machine NASA s Space Launch System Partnering For Tomorrow PDF NASA Procitovano 12 bereznya 2013 Rachel Kraft 14 lyutogo 2013 NASA Awards Final Space Launch System Advanced Booster Contract NASA Procitovano 19 lyutogo 2013 The Dark Knights ATK s Advanced Boosters for SLS revealed 14 sichnya 2013 Table 2 ATK Advanced Booster Satisfies NASA Exploration Lift Requirements Lee Hutchinson 15 kvitnya 2013 New F 1B rocket engine upgrades Apollo era design with 1 8M lbs of thrust Ars Technica Procitovano 15 kvitnya 2013 Dynetics reporting outstanding progress on F 1B rocket engine Ars Technica 13 serpnya 2013 Procitovano 13 serpnya 2013 Lee Hutchinson 15 kvitnya 2013 New F 1B rocket engine upgrades Apollo era design with 1 8M lbs of thrust Ars Technica Procitovano 15 kvitnya 2013 Dynetics PWR liquidize SLS booster competition November 2012 SLS Block II drives hydrocarbon engine research thespacereview com 14 sichnya 2013 http www nasaspaceflight com 2012 07 wind tunnel testing sls configurations block 1b News from the 30th Space Symposium Second SLS Mission Might Not Carry Crew spacenews com 21 travnya 2014 Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Procitovano July 2014 Arhivovano 27 lipnya 2014 u Archive is a b NASA Completes Key Review of World s Most Powerful Rocket in Support NASA Procitovano 26 zhovtnya 2015 a b Rosenberg Zach Delta second stage chosen as SLS interim Flight International May 8 2012 Space Launch System Data Sheet SpaceLaunchReport com Procitovano 25 lipnya 2014 a b NASA confirms EUS for SLS Block 1B design and EM 2 flight NASASpaceflight com Procitovano 24 lipnya 2014 a b SLS prepares for PDR Evolution eyes Dual Use Upper Stage NASASpaceFlight com Procitovano 12 bereznya 2015 Chris Bergin 9 listopada 2011 SLS J 2X Upper Stage engine enjoys successful 500 second test fire nasaspaceflight com Chris Bergin 12 lyutogo 2013 Second J 2X engine prepares for SLS testing nasaspaceflight com http www space travel com reports NASA Researchers Studying Advanced Nuclear Rocket Technologies 999 html NUCLEAR ROCKETS To Mars and Beyond Nuclear Rockets Then and Now LANL Arhiv originalu za 5 travnya 2017 Procitovano 21 sichnya 2016 How long would a trip to Mars take Arhiv originalu za 20 sichnya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 Arhivovano 2016 01 20 u Wayback Machine How Fast Could Should We Go to Mars Comparing Nuclear Electric Propulsion NEP with the Nuclear Thermal Rocket NTR and Chemical Rocket for Sustainable 1 year human Mars round trip mission Arhiv originalu za 8 kvitnya 2014 Procitovano 21 sichnya 2016 Arhivovano 2014 04 08 u Wayback Machine a b A One year Round Trip Crewed Mission to Mars using Bimodal Nuclear Thermal and Electric Propulsion BNTEP doi 10 2514 6 2013 4076 Borowski Stanley K McCurdy David R Packard Thomas W 9 kvitnya 2012 Nuclear Thermal Propulsion NTP A Proven Growth Technology for Human NEO Mars Exploration Missions PDF NASA Borowski Stanley K McCurdy David R Packard Thomas W 16 serpnya 2012 Nuclear Thermal Rocket Vehicle Characteristics And Sensitivity Trades For NASA s Mars Design Reference Architecture DRA 5 0 Study PDF NASA Nuclear Thermal Propulsion NTP A Proven Growth Technology for Human NEO Mars Exploration Missions PDF 2012 a b v Chris Bergin 24 sichnya 2012 SLS Exploration Roadmap evaluations provide clues for human Mars missions NASASpaceflight com Procitovano 26 sichnya 2012 NASA Researchers Studying Advanced Nuclear Rocket Technologies by Rick Smith for Marshall Space Flight Center Huntsville AL SPX Jan 10 2013 Chris Gebhardt 13 listopada 2013 SLS upper stage proposals reveal increasing payload to destination options nasaspaceflight com David Todd 3 chervnya 2013 SLS design may ditch J 2X upper stage engine for four RL 10 engines seradata com angl Arhiv originalu za 27 grudnya 2016 Procitovano 22 sichnya 2016 Arhivovano 2016 03 04 u Wayback Machine David Todd 7 listopada 2014 Next Steps for SLS Europe s Vinci is a contender for Exploration Upper Stage Engine seradata com angl Arhiv originalu za 27 grudnya 2016 Procitovano 22 sichnya 2016 Casey Dreier 21 lipnya 2014 A generational opportunity for Europa SLS Engine Section Barrel Hot off the Vertical Weld Center at Michoud NASA SLS to be robust in the face of scrubs launch delays and pad stays NASASpaceFlight com 4 kvitnya 2012 Procitovano 9 kvitnya 2012 Davis Jason NASA Budget Lists Timelines Costs and Risks for First SLS Flight The Planetary Society Procitovano 11 bereznya 2015 Independent Cost Assessment of the Space Launch System Multi purpose Crew Vehicle and 21st Century Ground Systems Programs Executive Summary of Final Report PDF Booz Allen Hamilton NASA gov 19 serpnya 2011 ANDY PASZTOR 7 veresnya 2011 White House Experiences Sticker Shock Over NASA s Plans The Wall Street Journal Procitovano 22 February 2015 ESD Integration Budget Availability Scenarios PDF Space Policy Online 19 serpnya 2011 Arhiv originalu PDF za 9 grudnya 2011 Procitovano 15 veresnya 2011 Arhivovano 2011 12 09 u Wayback Machine Marcia Smith 9 veresnya 2011 The NASA Numbers Behind That WSJ Article Space Policy Online Procitovano 15 veresnya 2011 HEFT Phase I Closeout PDF nasawatch com September 2010 s 69 Chris Bergin 4 zhovtnya 2011 SLS trades lean towards opening with four RS 25s on the core stage NASA Spaceflight com Procitovano 16 veresnya 2013 Lee Roop 29 lipnya 2013 NASA defends Space Launch System against charge it is draining the lifeblood of space program Alabama local news Procitovano 18 February 2015 John Strickland 15 lipnya 2013 Revisiting SLS Orion launch costs The Space Review Procitovano 18 February 2015 NASA Signs Agreement for a European Provided Orion Service Module NASA s huge new rocket may cost 500 million per launch NBC News 12 veresnya 2012 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu SP 4221 The Space Shuttle Decision Chapter 6 ECONOMICS AND THE SHUTTLE NASA Procitovano 15 sichnya 2011 The Apollo Spacecraft A Chronology volumes I through IV Consumer Price Index Estimate 1800 Source Handbook of Labor Statistics U S Department of Labor Bureau of Labor Statistics Indexes from 1800 to 1912 and 2015 estimated Arhiv originalu za 1 lyutogo 2016 Procitovano 23 sichnya 2016 Arhivovano 2016 02 01 u Wayback Machine Morrison Lauren Bale Lauren 24 lipnya 2014 Federal audit reveals not enough money for NASA to get SLS off the ground 48 WAFF Clark Stephen 14 grudnya 2014 NASA gets budget hike in spending bill passed by Congress Spaceflight Now Procitovano 15 grudnya 2014 NASA pobuduye dlya raketi SLS najdorozhchu vezhu v istoriyi 29 08 2024 a b Henry Vanderbilt 15 veresnya 2011 Impossibly High NASA Development Costs Are Heart of the Matter moonandback com Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 Procitovano 26 sichnya 2012 a b Ferris Valyn 15 veresnya 2011 Monster Rocket Will Eat America s Space Program Space Frontier Foundation Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2011 Procitovano 16 veresnya 2011 Arhivovano 2011 10 06 u Wayback Machine Statement before the Committee on Science Space and Technology US House of Representatives Hearing A Review of the NASA s Space Launch System PDF The Planetary Society 12 lipnya 2011 Arhiv originalu PDF za 29 bereznya 2012 Procitovano 26 sichnya 2012 Arhivovano 2012 03 29 u Wayback Machine Rohrabacher Dana 14 veresnya 2011 Nothing New or Innovative Including It s Astronomical Price Tag Arhiv originalu za 24 veresnya 2011 Procitovano 14 veresnya 2011 Rohrabacher calls for emergency funding for CCDev parabolicarc com 24 serpnya 2011 Procitovano 15 veresnya 2011 Jeff Foust 15 veresnya 2011 A monster rocket or just a monster The Space Review Jeff Foust 1 listopada 2011 Can NASA develop a heavy lift rocket The Space Review Mohney Doug 21 zhovtnya 2011 Did NASA Hide In space Fuel Depots To Get a Heavy Lift Rocket Satellite Spotlight Procitovano 10 listopada 2011 Propellant Depot Requirements Study PDF HAT Technical Interchange Meeting 21 lipnya 2011 Cowing Keith 12 zhovtnya 2011 Internal NASA Studies Show Cheaper and Faster Alternatives to the Space Launch System SpaceRef com Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 10 listopada 2011 Arhivovano 2021 10 03 u Wayback Machine Near Term Space Exploration with Commercial Launch Vehicles Plus Propellant Depot PDF Georgia Institute of Technology National Institute of Aerospace 2011 Affordable Exploration Architecture PDF United Launch Alliance 2009 Arhiv originalu PDF za 21 zhovtnya 2012 Procitovano 24 sichnya 2016 Arhivovano 2012 10 21 u Wayback Machine Grant Bonin 6 chervnya 2011 Human spaceflight for less the case for smaller launch vehicles revisited The Space Review Robert Zubrin 14 travnya 2011 How We Can Fly to Mars in This Decade And on the Cheap Mars Society Arhiv originalu za 19 bereznya 2012 Arhivovano 2012 03 19 u Wayback Machine Rick Tumlinson 15 veresnya 2011 The Senate Launch System Destiny Decision and Disaster Huffington Post Andrew Gasser 24 zhovtnya 2011 Propellant depots the fiscally responsible and feasible alternative to SLS The Space Review Review of U S Human Space Flight Plans Committee Augustine Austin Chyba Kennel Bejmuk Crawley Lyles Chiao Greason Ride October 2009 Seeking A Human Spaceflight Program Worthy of A Great Nation PDF NASA Arhiv originalu PDF za 16 lyutogo 2019 Procitovano 15 kvitnya 2010 Arhivovano 2019 02 16 u Wayback Machine Alan Boyle 7 grudnya 2011 Is the case for Mars facing a crisis MSNBC Arhiv originalu za 7 sichnya 2012 Procitovano 24 sichnya 2016 Arhivovano 2012 01 07 u Wayback Machine John K Strickland Jr The SpaceX Falcon Heavy Booster Why Is It Important National Space Society Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2012 Arhivovano 2015 07 08 u Wayback Machine NASA Studies Scaled Up Falcon Merlin Aviation Week 2 grudnya 2010 Arhiv originalu za 27 lipnya 2012 Procitovano 4 travnya 2019 Arhivovano 2012 07 27 u Archive is Bergin Chris 29 serpnya 2014 Battle of the Heavyweight Rockets SLS could face Exploration Class rival NASAspaceflight com Procitovano 30 serpnya 2014 Congressman Space Frontier Foundation And Tea Party In Space Call For NASA SLS Investigation moonandback com 4 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2011 Procitovano 20 zhovtnya 2011 The Senate Launch System Competitive Space 4 zhovtnya 2011 Procitovano 20 zhovtnya 2011 Why NASA Still Can t Put Humans in Space Congress Is Starving It of Needed Funds Garver NASA Should Cancel SLS and Mars 2020 Rover Space News NASA veteran Chris Kraft upfront with criticism NASA s Space Launch System to Boost Science with Secondary Payloads YouTube NASA s Marshall Space Flight Center 2 kvitnya 2015 Procitovano 8 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Near Earth Asteroid Scout NEAScout Mission Information jpl nasa gov angl Arhiv originalu za 21 sichnya 2016 Procitovano 20 sichnya 2016 Arhivovano 2016 01 21 u Wayback Machine First Crewed Orion Mission May Slip to 2023 SpaceNews com Procitovano 26 zhovtnya 2015 NASA s 1st Manned Flight of Orion Space Capsule May Slip to 2023 Space com Procitovano 26 zhovtnya 2015 NASA s Human Spaceflight Program Moves Forward APPEL Academy of Program Project amp Engineering Leadership Procitovano 26 zhovtnya 2015 Chris Bergin 15 grudnya 2011 Building the Roadmap for SLS Con Ops lays out the LEO Lunar Options NASASpaceflight com Procitovano 26 sichnya 2012 SLS interest in DoD launch market and Secondary Payloads potential NASASpaceFlight com 4 lyutogo 2012 Procitovano 9 kvitnya 2012 NASA Exploration Roadmap A return to the Moon s surface documented NASASpaceFlight com 19 bereznya 2012 Procitovano 9 kvitnya 2012 a b Chris Gebhardt 20 listopada 2013 New SLS mission options explored via new Large Upper Stage NASASpaceFlight a b v Space Launch System Exploration Science Security PDF boeing com angl Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 Procitovano 29 sichnya 2016 Arhivovana kopiya PDF Arhiv originalu PDF za 7 bereznya 2016 Procitovano 29 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovano 2016 03 07 u Wayback Machine NASA managers evaluate yearlong deep space asteroid mission September 9 2013 by Marshall Murphy http www nasaspaceflight com 2012 11 long duration iss crew foundations beo missions Chris Bergin 6 zhovtnya 2013 NASA Con Ops Assess Baseline Features for SLS Orion Mission to Mars Nuclear Thermal Propulsion NTP A Proven Growth Technology for Human NEO Mars Exploration Missions PDF Chris Bergin 30 listopada 2012 NASA interest in 2024 Mars Sample Return Mission using SLS and Orion NASASpaceFlight com http www nasaspaceflight com 2012 11 nasa payload fairings options multi mission sls capability NASA s Deep Space Habitat Arhiv originalu za 1 lyutogo 2016 Procitovano 31 sichnya 2016 Arhivovano 2016 02 01 u Wayback Machine Markus Hammonds 14 kvitnya 2013 Skylab II Living Beyong the Dark Side of the Moon Discovery Arhiv originalu za 8 travnya 2015 Procitovano 31 sichnya 2016 Arhivovano 2015 05 08 u Wayback Machine http www nasaspaceflight com 2012 03 dsh module concepts outlined beo exploration Frank Morring Jr 22 zhovtnya 2012 NASA Deep Space Program Gaining Focus Aviation Week amp Space Technology Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 31 sichnya 2016 Arhivovano 2013 12 02 u Wayback Machine A way to explore Venus YouTube NASA Langley Research Center 10 zhovtnya 2014 Procitovano 8 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya http sacd larc nasa gov branches space mission analysis branch smab smab projects havoc http www space com 29141 venus airship havoc nasa concept gallery html http www gizmag com nasa havoc concept manned mission to venus 35311 Artemida 1 pid zagrozoyu vognevi viprobuvannya najpotuzhnishoyi raketi NASA zakinchilisya nevdacheyu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Space Launch System amp oldid 44027886

Дата публікації: Грудень 02, 2024, 11:36 am
Найбільш читані
  • Листопад 20, 2024

    Національний парк Джавахеті

  • Листопад 29, 2024

    Національний парк Андохахела

  • Листопад 22, 2024

    Наука (издательство)

  • Грудень 01, 2024

    Наступ на північному заході Сирії (Грудень 2019 — Березень 2020)

  • Листопад 21, 2024

    Народна радикальна партія

Щодня

  • Концептуальний альбом

  • Люблянський замок

  • Любляна

  • Список плазунів Сербії

  • Інтродуковані види

  • Котяча змія кавказька

  • Боснійська війна

  • Браганський дім

  • 1918

  • Іспанські Нідерланди

NiNa.Az - Студія

  • Вікіпедія

Підписка на розсилку

Підписавшись на нашу розсилку, ви завжди будете отримувати від нас найсвіжіші новини.
Будемо на зв`язку
Зв`яжіться з нами
DMCA Sitemap Feeds
© 2019 nina.az - Всі права захищені.
Авторське право: Dadaş Mammedov
Топ