Лопатепері Час існування: пізній силур–наш час, 425 - 0 млн років тому | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Латимерія коморська (Latimeria chalumnae) | ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Підгрупи | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Лопатепері (Sarcopterygii) — група (в ранзі класу або підкласу) хребетних надкласу хоанових (Choanata).
Наукова назва утворена від грец. σαρξ («м'ясо», «плоть») + πτερυξ («плавець»).
Філогенія
Лопатеперих традиційно розглядали як підклас класу Кісткові риби (Osteichthyes), що складається з целекантових (Coelacanthimorpha) та дводишних (Dipnoi). У таксономії (і відповідно, в номенклатурі) групу лопатеперих протиставляли іншим «кістковим рибам» — променеперим (Actinopterygii).
Сучасна таксономія, яка дотримується засад кладистики, у тому числі принципу монофілії, визначає лопатеперих як самостійну кладу хребетних, яка включає тетрапод (Tetrapoda), тобто типових наземних хребетних. Ця монофілетична група (клада) отримала назву хоанових (Choanata). Інколи в описах систематики хребетних таксон «хоанових» замінюють розширеним розумінням таксона Чотириногих (тобто Tetrapoda) і розглядають лопатеперих як вихідну групу всіх чотириногих (наземних) хребетних. Ця широка трактовка виходить з того, що плавці лопастеперих риб за своєю будовою настільки схожі з кінцівками чотириногих, що ці «риби» (ще від девонського періоду) вважаються їхніми прямими пращурами.
Sarcopterygii |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Докладно природна історія сучасних кистеперих описана у статті про целакантів.
Систематика
Систематика лопатеперих за Nelson et al. (2016):
- Підклас Лопатепері (Sarcopterygii)
- Інфраклас Actinistia
- †Інфраклас Onychodontida
- †Ряд Onychodontiformes
- Інфраклас Dipnomorpha
- †Надряд
- †Ряд
- Надряд Дводишні (Dipnoi)
- †Ряд
- †Ряд
- †Ряд
- †Ряд
- Ряд Рогозубоподібні (Ceratodontiformes)
- †Надряд
- †Інфраклас
- †Ряд
- †Інфраклас Osteolepidida
- †Ряд Osteolepiformes
- †Інфраклас
- †Ряд
- Інфраклас Чотириногі (Tetrapoda)
Поширення
Лопатепері були доволі різноманітною групою у палеозойських (і частково пізніших) фаунах, як морських, так і прісноводних, проте за чисельністю ніколи не були в домінуючих групах тварин. Сучасне поширення обмежене переважно субтропічними районами південної півкулі (Африка, Австралія, Південна Америка). Сучасні дводишні поширені виключно у внутрішніх континентальних водоймах, натомість кистепері відомі лише з прибережних відносно глибоководних ділянок Індійського океану (біля Африки та Південно-Східної Азії).
Наукове значення
Лопатепері є ключовою групою в еволюції наземних хребетних, і дослідження їхніх морфологічних особливостей дозволило сформулювати низку гіпотез щодо формування групи тетрапод та закономірностей освоєння хребетними суходолу, у тому числі формування наземних органів чуття (зокрема, середнього вуха), членистих кінцівок, легеневого дихання тощо.
Морфологічні особливості
Клас об'єднує постійноводних хребетних (рибоподібних), що зберігають низку ознак, архаїчних для щелепноротих загалом. У них, зокрема, є пружна хорда, що оточена сполучнотканинною оболонкою. Тіла хребців присутні лише у хвостовому стеблі, в інших частинах осьового скелету є лише парні верхні дуги. Хвіст у лопатеперих — гетероцеркальний (у викопних форм) або дифіцеркальний (у сучасних видів). У кишечнику зберігся спіральний клапан, є клоака, в яку відкриваються кишка, протоки нирок та гонад; серце з розвиненим артеріальним конусом.
Особливістю лопатеперих є будова парних кінцівок та дихальної системи. Опорні лопаті грудних та черевних плавців — довгі та рухомі, їх внутрішній скелет складається з довгих кісток і по суті є бісеріальним. Як вирости черевної сторони стравоходу розвинуті 1–2 комірчасті міхурі, що виконують функцію дихання. Повітроводний шлях формується завдяки появі внутрішніх ніздрів — хоан, через які повітря поступає з ніздрів у ротову порожнину. Відбувається формування окремого легеневого кола кровообігу та відповідний поділ передсердя на два відділи. Череп — амфі- або аутостилічний. Тіло вкрите космоїдними або (вторинно) кістковими лусками.
Примітки
- Zhao, W.; Zhang, X.; Jia, G.; Shen, Y.; Zhu, M. (2021). . Science China Earth Sciences. 64: 1784—1797. doi:10.1007/s11430-020-9794-8. S2CID 236438229. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
- Joseph S. Nelson, Terry C. Grande, Mark V. H. Wilson. . John Wiley & Sons, 2016, pp. 102-111
Література
- Загороднюк І., Головачов О. Кладогенез хордових тварин (Chordozoa). Частина 1. Поняття та ознаки типу, взаємини з іншими групами // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — Випуск 16. — С. 5–21. [ 3 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Кэрролл Р. Классификация позвоночных (Приложение) / Кэрролл Р. Палеонтология и эволюция позвоночных. — (Перевод с англ.). — Москва: Мир, 1993. — 3. — С. 169—233.
- Маркевич О. П., Татарко К. I. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ: Наукова думка, 1983. — С. 1–412.
- Расс Т. С., Макушок В. М. Подкласс Лопастеперые рыбы (Sarcopterigii) // Жизнь животных. — М.: Просвещение, 1971. — Том 4, часть 1 (Рыбы). — С. 84—99.
- Nelson J. S. Fishes of the world. (Third edition). — N.Y.: John Wiley & Sons, 1994. — P. 1–600.
- Matana_and_Jes Sarcopterygii / Tree of life [ 9 травня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lopateperi Chas isnuvannya piznij silur nash chas 425 0 mln rokiv tomuLatimeriya komorska Latimeria chalumnae Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata EuteleostomiKlas Lopateperi Sarcopterygii Romer 1955Pidgrupi Actinistia Onychodontiformes Rhipidistia Dipnomorpha TetrapodomorphaPosilannyaVikishovishe SarcopterygiiVikividi SarcopterygiiEOL 8909ITIS 161048NCBI 8287Fossilworks 266392 Lopateperi Sarcopterygii grupa v ranzi klasu abo pidklasu hrebetnih nadklasu hoanovih Choanata Naukova nazva utvorena vid grec sar3 m yaso plot ptery3 plavec FilogeniyaVidminnosti planu budovi ta formi tila lopateperih Sarcopterygia i promeneperih Actinopterygia Plan budovi promeneperih stav osnovoyu planu budovi tetrapod shiroke tilo parni legeni z yednani z kishkovoyu trubkoyu parni kincivki z chlenistim vnutrishnim skeletom Aktinopterigiyi pohidna vid rannih puzirnih grupa plan budovi yakoyi rozvivavsya na osnovi tih samih oznak sho i plan budovi lopateperih Lopateperih tradicijno rozglyadali yak pidklas klasu Kistkovi ribi Osteichthyes sho skladayetsya z celekantovih Coelacanthimorpha ta dvodishnih Dipnoi U taksonomiyi i vidpovidno v nomenklaturi grupu lopateperih protistavlyali inshim kistkovim ribam promeneperim Actinopterygii Suchasni uyavlennya pro filogenetichni vzayemini hoanovih Choanata i misce lopateperih Sarcopterygia na shemi jmovirnih rodinnih stosunkiv suchasnih grup Livoruch vid shemi vkazano nazvi tradicijnih velikih klasiv prijnyati u davnih nastanovah iz zoologiyi ta suchasnih oglyadah z ihtiologiyi napr Nelson 1994 pravoruch nazvi klad sho viznayutsya u vsih suchasnih kladistichnih rekonstrukciyah filogenezu hordovih Suchasna taksonomiya yaka dotrimuyetsya zasad kladistiki u tomu chisli principu monofiliyi viznachaye lopateperih yak samostijnu kladu hrebetnih yaka vklyuchaye tetrapod Tetrapoda tobto tipovih nazemnih hrebetnih Cya monofiletichna grupa klada otrimala nazvu hoanovih Choanata Inkoli v opisah sistematiki hrebetnih takson hoanovih zaminyuyut rozshirenim rozuminnyam taksona Chotirinogih tobto Tetrapoda i rozglyadayut lopateperih yak vihidnu grupu vsih chotirinogih nazemnih hrebetnih Cya shiroka traktovka vihodit z togo sho plavci lopasteperih rib za svoyeyu budovoyu nastilki shozhi z kincivkami chotirinogih sho ci ribi she vid devonskogo periodu vvazhayutsya yihnimi pryamimi prashurami Sarcopterygii Onychodontiformes Coelacanthimorpha Actinistia Rhipidistia Dipnomorpha Dipnoi Tetrapodomorpha Osteolepiformes Elpistostegalia Tetrapoda nazemni hrebetni Dokladno prirodna istoriya suchasnih kisteperih opisana u statti pro celakantiv SistematikaTaksonomichne bagatstvo i struktura jmovirnih rodinnih stosunkiv suchasnih grup lopateperih Sarcopterygia najprimitivnishih hoanat Choanata Sistematika lopateperih za Nelson et al 2016 Pidklas Lopateperi Sarcopterygii Infraklas Actinistia Ryad Coelacanthiformes Infraklas Onychodontida Ryad Onychodontiformes Infraklas Dipnomorpha Nadryad Ryad Nadryad Dvodishni Dipnoi Ryad Ryad Ryad Ryad Ryad Rogozubopodibni Ceratodontiformes Infraklas Ryad Infraklas Osteolepidida Ryad Osteolepiformes Infraklas Ryad Infraklas Chotirinogi Tetrapoda PoshirennyaLopateperi buli dovoli riznomanitnoyu grupoyu u paleozojskih i chastkovo piznishih faunah yak morskih tak i prisnovodnih prote za chiselnistyu nikoli ne buli v dominuyuchih grupah tvarin Suchasne poshirennya obmezhene perevazhno subtropichnimi rajonami pivdennoyi pivkuli Afrika Avstraliya Pivdenna Amerika Suchasni dvodishni poshireni viklyuchno u vnutrishnih kontinentalnih vodojmah natomist kisteperi vidomi lishe z priberezhnih vidnosno glibokovodnih dilyanok Indijskogo okeanu bilya Afriki ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi Naukove znachennyaLopateperi ye klyuchovoyu grupoyu v evolyuciyi nazemnih hrebetnih i doslidzhennya yihnih morfologichnih osoblivostej dozvolilo sformulyuvati nizku gipotez shodo formuvannya grupi tetrapod ta zakonomirnostej osvoyennya hrebetnimi suhodolu u tomu chisli formuvannya nazemnih organiv chuttya zokrema serednogo vuha chlenistih kincivok legenevogo dihannya tosho Morfologichni osoblivostiKlas ob yednuye postijnovodnih hrebetnih ribopodibnih sho zberigayut nizku oznak arhayichnih dlya shelepnorotih zagalom U nih zokrema ye pruzhna horda sho otochena spoluchnotkaninnoyu obolonkoyu Tila hrebciv prisutni lishe u hvostovomu stebli v inshih chastinah osovogo skeletu ye lishe parni verhni dugi Hvist u lopateperih geterocerkalnij u vikopnih form abo dificerkalnij u suchasnih vidiv U kishechniku zberigsya spiralnij klapan ye kloaka v yaku vidkrivayutsya kishka protoki nirok ta gonad serce z rozvinenim arterialnim konusom Osoblivistyu lopateperih ye budova parnih kincivok ta dihalnoyi sistemi Oporni lopati grudnih ta cherevnih plavciv dovgi ta ruhomi yih vnutrishnij skelet skladayetsya z dovgih kistok i po suti ye biserialnim Yak virosti cherevnoyi storoni stravohodu rozvinuti 1 2 komirchasti mihuri sho vikonuyut funkciyu dihannya Povitrovodnij shlyah formuyetsya zavdyaki poyavi vnutrishnih nizdriv hoan cherez yaki povitrya postupaye z nizdriv u rotovu porozhninu Vidbuvayetsya formuvannya okremogo legenevogo kola krovoobigu ta vidpovidnij podil peredserdya na dva viddili Cherep amfi abo autostilichnij Tilo vkrite kosmoyidnimi abo vtorinno kistkovimi luskami PrimitkiZhao W Zhang X Jia G Shen Y Zhu M 2021 Science China Earth Sciences 64 1784 1797 doi 10 1007 s11430 020 9794 8 S2CID 236438229 Arhiv originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 24 travnya 2022 Joseph S Nelson Terry C Grande Mark V H Wilson John Wiley amp Sons 2016 pp 102 111 ISBN 978 1 118 34233 6LiteraturaZagorodnyuk I Golovachov O Kladogenez hordovih tvarin Chordozoa Chastina 1 Ponyattya ta oznaki tipu vzayemini z inshimi grupami Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Biologiya 2005 Vipusk 16 S 5 21 3 veresnya 2017 u Wayback Machine Kerroll R Klassifikaciya pozvonochnyh Prilozhenie Kerroll R Paleontologiya i evolyuciya pozvonochnyh Perevod s angl Moskva Mir 1993 3 S 169 233 Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik terminologiya i nomenklatura Kiyiv Naukova dumka 1983 S 1 412 Rass T S Makushok V M Podklass Lopasteperye ryby Sarcopterigii Zhizn zhivotnyh M Prosveshenie 1971 Tom 4 chast 1 Ryby S 84 99 Nelson J S Fishes of the world Third edition N Y John Wiley amp Sons 1994 P 1 600 Matana and Jes Sarcopterygii Tree of life 9 travnya 2010 u Wayback Machine