Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сальтазавр лат Saltasaurus ящер Сальта рід сальтазаврових динозаврів пізньої крейди сучасної Аргентини Невеликий серед з

Saltasaurus

Saltasaurus

Сальтазавр (лат. Saltasaurus — «ящер Сальта») — рід сальтазаврових динозаврів пізньої крейди сучасної Аргентини. Невеликий серед завроподів, але все ще масивний за мірками сучасних істот, сальтазавр характеризувався короткою шиєю та куцими кінцівками. Це був перший відомий рід завроподів, що мав броню з кісткових пластин під шкірою. Такі маленькі кісткові пластинки, які називаються остеодермами, згодом були знайдені й в інших титанозаврів.

Saltasaurus
Період існування: пізня крейда (ранній маастрихт), 70–68 млн р. т.
▼
image
Прижиттєва реконструкція
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Архозаври (Archosauria)
Клада: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: †Sauropodomorpha
Клада: †Завроподи (Sauropoda)
Клада: †Titanosauria
Клада: †Lithostrotia
Родина: †Saltasauridae
Триба: †
Bonaparte & Powell, 1980
Рід: †Saltasaurus
Типовий вид
† Saltasaurus loricatus
Bonaparte & Powell, 1980
Синоніми
  • scutatus?
    von Huene, 1929
image Вікісховище: Saltasaurus

Історія відкриття

image
Велика остеодерма Saltasaurus loricatus

Скам'янілості сальтазавра розкопали Хосе Бонапарте, Мартін Вінс та Хуан К. Леаль між 1975 і 1977 роками в естансії «Ель Брете». Про знахідку повідомили в науковій літературі у 1977 році. Сальтазавра назвали й описали Бонапарте і Хайме Е. Пауелл у 1980 році. Типовий вид — Saltasaurus loricatus. Його родова назва походить від провінції Сальта, регіону на північному заході Аргентини, де знайдено перші скам'янілості цього роду. У перекладі з латини повна видова назва означає «захищений невеликими броньованими пластинами».

Голотип, PVL 4017-92, був знайдений у шарі формації Лехо, що датується раннім маастрихтським ярусом верхньої крейди, віком близько сімдесяти мільйонів років. Голотип складається з крижів, з'єднаних з двома клубовими кістками. Під інвентарним номером PVL 4017 було каталогізовано понад двісті додаткових скам'янілостей. Серед них — задні фрагменти черепа, зуби, хребці шиї, спини, стегна і хвоста, частини плечового поясу і тазу, кістки кінцівок, а також різні фрагменти броні. Ці кістки представляють щонайменше п'ятьох індивідів, двох дорослих і трьох підлітків або дитинчат.

Наразі єдиним визнаним видом сальтазавра є S. loricatus. Були запропоновані S. robustus і S. australis, але зараз вони вважаються належними до окремого роду . Раніше Фрідріх фон Хюне назвав знайдені в цій місцевості пластини броні , припускаючи, що вони належали панцирному анкілозавру. Було висловлено припущення, що насправді ці пластини належали сальтазавру.

Опис

image
Сальтазавр у порівнянні з людиною

Сальтазавр дуже малий порівняно з більшістю інших представників завроподів. Пауелл оцінив довжину дорослої особини в шість метрів. У 2010 році Грегорі С. Пол оцінив максимальну довжину тварини в 8,5 метрів, а вагу у 2,5 тонни.

Зуби сальтазавра були циліндричними, з лопатоподібними краями. Сальтазавр мав відносно коротку шию з укороченими шийними хребцями. Хребці середньої частини хвоста були витягнуті. Saltasaurus мав бічні хребетні отвори, (плевроцелі), які нагадували мілкі заглиблення. Схожі заглиблення, відомі у таких родів як , Alamosaurus, Aeolosaurus та . також мав схожі на ямки заглиблення, щоправда, його плевроцелі проникали глибше в хребці, були розділені на дві порожнини та простягалися далі в хребетні стовпи. Кістки хребта сальтазавра, як правило, були губчастими з великими повітряними камерами. Кінцівки були короткими та куцими. Він мав міцніші променеві кістки, ніж вененозавр. Черево було надзвичайно широким.

Остеодерми були двох типів. Крупніші овальні пластини довжиною до дванадцяти сантиметрів завдовшки. Вони були кілевидні або з шипами та, можливо, розташовувалися поздовжніми рядами на спині тварини. Другий тип складався з невеликих (кісточок) (англ. ossicles), округлої або п'ятикутної форми, діаметром близько семи міліметрів, які утворювали суцільний панцир між пластинами. Дослідження, проведене у 2010 році, показало, що більші пластини мали губчасту кістку, а кісткова тканина кісточок була щільнішою.

Філогенія

Сальтазавр на кладограмі за Наварро та колегами, 2022:

Saltasauridae
 

 
 

 
 
 
 

Alamosaurus

 
 

 
 
 
 
 

Ibirania

 
 
 

 
 

 
 
 
 

 
 
 

MACN-PV-RN 233

 
 

Saltasaurus

 
 
 
 
 
 


Примітки

  1. Saltasaurus | Natural History Museum. www.nhm.ac.uk (англ.). Процитовано 1 листопада 2024.
  2. J.F. Bonaparte, J.A. Salfity, G. Bossi & J.E. Powell, 1977, "Hallazgo de dinosaurios y aves cretacicas en la Formación Lecho de El Brete (Salta), proximo al limite con Tucumán", Acta Geològica Lilloana 14: 5-17
  3. J.F. Bonaparte and J.E. Powell, 1980, "A continental assemblage of tetrapods from the Upper Cretaceous beds of El Brete, northwestern Argentina (Sauropoda-Coelurosauria-Carnosauria-Aves)," Mémoires de la Société Géologique de France, Nouvelle Série 139: 19-28
  4. Powell, J.E., 1992, "Osteología de Saltasaurus loricatus (Sauropoda Titanosauridae) del Cretácico Superior del noroeste Argentino" У: Sanz, J., Buscalioni, A. (Ред.), Los dinosaurios y su entorno biótico: Actas del Segundo Curso de Paleontología in Cuenca, сс. 165-230
  5. Paul, Gregory S. (2011). The Princeton Field Guide to Dinosaurs (англ.). Princeton University Press. с. 213. doi:10.1515/9781400836154. ISBN .
  6. "Caudal Vertebrae", Tidwell, Carpenter, and Meyer (2001). с. 145
  7. "Caudal Vertebrae", Tidwell, Carpenter, and Meyer (2001). с. 147
  8. "Forelimb," Tidwell, Carpenter, and Meyer (2001). Page 148.
  9. Ignacio A. Cerda and Jaime E. Powell, 2010, "Dermal Armor Histology of Saltasaurus loricatus, an Upper Cretaceous Sauropod Dinosaur from Northwest Argentina", Acta Palaeontologica Polonica, 55 (3): 389-398
  10. Navarro, Bruno A.; Ghilardi, Aline M.; Aureliano, Tito; Díaz, Verónica Díez; Bandeira, Kamila L. N.; Cattaruzzi, André G. S.; Iori, Fabiano V.; Martine, Ariel M.; Carvalho, Alberto B. (15 вересня 2022). A New Nanoid Titanosaur (Dinosauria: Sauropoda) from the Upper Cretaceous of Brazil. Ameghiniana. 59 (5). doi:10.5710/AMGH.25.08.2022.3477. ISSN 0002-7014.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Saltazavr lat Saltasaurus yasher Salta rid saltazavrovih dinozavriv piznoyi krejdi suchasnoyi Argentini Nevelikij sered zavropodiv ale vse she masivnij za mirkami suchasnih istot saltazavr harakterizuvavsya korotkoyu shiyeyu ta kucimi kincivkami Ce buv pershij vidomij rid zavropodiv sho mav bronyu z kistkovih plastin pid shkiroyu Taki malenki kistkovi plastinki yaki nazivayutsya osteodermami zgodom buli znajdeni j v inshih titanozavriv Saltasaurus Period isnuvannya piznya krejda rannij maastriht 70 68 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Prizhittyeva rekonstrukciya Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Arhozavri Archosauria Klada Dinozavri Dinosauria Ryad Yasherotazovi Saurischia Pidryad Sauropodomorpha Klada Zavropodi Sauropoda Klada Titanosauria Klada Lithostrotia Rodina Saltasauridae Triba Bonaparte amp Powell 1980 Rid Saltasaurus Tipovij vid Saltasaurus loricatus Bonaparte amp Powell 1980 Sinonimi scutatus von Huene 1929 Vikishovishe SaltasaurusIstoriya vidkrittyaVelika osteoderma Saltasaurus loricatus Skam yanilosti saltazavra rozkopali Hose Bonaparte Martin Vins ta Huan K Leal mizh 1975 i 1977 rokami v estansiyi El Brete Pro znahidku povidomili v naukovij literaturi u 1977 roci Saltazavra nazvali j opisali Bonaparte i Hajme E Pauell u 1980 roci Tipovij vid Saltasaurus loricatus Jogo rodova nazva pohodit vid provinciyi Salta regionu na pivnichnomu zahodi Argentini de znajdeno pershi skam yanilosti cogo rodu U perekladi z latini povna vidova nazva oznachaye zahishenij nevelikimi bronovanimi plastinami Golotip PVL 4017 92 buv znajdenij u shari formaciyi Leho sho datuyetsya rannim maastrihtskim yarusom verhnoyi krejdi vikom blizko simdesyati miljoniv rokiv Golotip skladayetsya z krizhiv z yednanih z dvoma klubovimi kistkami Pid inventarnim nomerom PVL 4017 bulo katalogizovano ponad dvisti dodatkovih skam yanilostej Sered nih zadni fragmenti cherepa zubi hrebci shiyi spini stegna i hvosta chastini plechovogo poyasu i tazu kistki kincivok a takozh rizni fragmenti broni Ci kistki predstavlyayut shonajmenshe p yatoh individiv dvoh doroslih i troh pidlitkiv abo ditinchat Narazi yedinim viznanim vidom saltazavra ye S loricatus Buli zaproponovani S robustus i S australis ale zaraz voni vvazhayutsya nalezhnimi do okremogo rodu Ranishe Fridrih fon Hyune nazvav znajdeni v cij miscevosti plastini broni pripuskayuchi sho voni nalezhali pancirnomu ankilozavru Bulo vislovleno pripushennya sho naspravdi ci plastini nalezhali saltazavru OpisSaltazavr u porivnyanni z lyudinoyu Saltazavr duzhe malij porivnyano z bilshistyu inshih predstavnikiv zavropodiv Pauell ociniv dovzhinu dorosloyi osobini v shist metriv U 2010 roci Gregori S Pol ociniv maksimalnu dovzhinu tvarini v 8 5 metriv a vagu u 2 5 tonni Zubi saltazavra buli cilindrichnimi z lopatopodibnimi krayami Saltazavr mav vidnosno korotku shiyu z ukorochenimi shijnimi hrebcyami Hrebci serednoyi chastini hvosta buli vityagnuti Saltasaurus mav bichni hrebetni otvori plevroceli yaki nagaduvali milki zagliblennya Shozhi zagliblennya vidomi u takih rodiv yak Alamosaurus Aeolosaurus ta takozh mav shozhi na yamki zagliblennya shopravda jogo plevroceli pronikali glibshe v hrebci buli rozdileni na dvi porozhnini ta prostyagalisya dali v hrebetni stovpi Kistki hrebta saltazavra yak pravilo buli gubchastimi z velikimi povitryanimi kamerami Kincivki buli korotkimi ta kucimi Vin mav micnishi promenevi kistki nizh venenozavr Cherevo bulo nadzvichajno shirokim Osteodermi buli dvoh tipiv Krupnishi ovalni plastini dovzhinoyu do dvanadcyati santimetriv zavdovshki Voni buli kilevidni abo z shipami ta mozhlivo roztashovuvalisya pozdovzhnimi ryadami na spini tvarini Drugij tip skladavsya z nevelikih kistochok angl ossicles okrugloyi abo p yatikutnoyi formi diametrom blizko semi milimetriv yaki utvoryuvali sucilnij pancir mizh plastinami Doslidzhennya provedene u 2010 roci pokazalo sho bilshi plastini mali gubchastu kistku a kistkova tkanina kistochok bula shilnishoyu FilogeniyaSaltazavr na kladogrami za Navarro ta kolegami 2022 Saltasauridae Alamosaurus Ibirania MACN PV RN 233 Saltasaurus PrimitkiSaltasaurus Natural History Museum www nhm ac uk angl Procitovano 1 listopada 2024 J F Bonaparte J A Salfity G Bossi amp J E Powell 1977 Hallazgo de dinosaurios y aves cretacicas en la Formacion Lecho de El Brete Salta proximo al limite con Tucuman Acta Geologica Lilloana 14 5 17 J F Bonaparte and J E Powell 1980 A continental assemblage of tetrapods from the Upper Cretaceous beds of El Brete northwestern Argentina Sauropoda Coelurosauria Carnosauria Aves Memoires de la Societe Geologique de France Nouvelle Serie 139 19 28 Powell J E 1992 Osteologia de Saltasaurus loricatus Sauropoda Titanosauridae del Cretacico Superior del noroeste Argentino U Sanz J Buscalioni A Red Los dinosaurios y su entorno biotico Actas del Segundo Curso de Paleontologia in Cuenca ss 165 230 Paul Gregory S 2011 The Princeton Field Guide to Dinosaurs angl Princeton University Press s 213 doi 10 1515 9781400836154 ISBN 978 0 691 13720 9 Caudal Vertebrae Tidwell Carpenter and Meyer 2001 s 145 Caudal Vertebrae Tidwell Carpenter and Meyer 2001 s 147 Forelimb Tidwell Carpenter and Meyer 2001 Page 148 Ignacio A Cerda and Jaime E Powell 2010 Dermal Armor Histology of Saltasaurus loricatus an Upper Cretaceous Sauropod Dinosaur from Northwest Argentina Acta Palaeontologica Polonica 55 3 389 398 Navarro Bruno A Ghilardi Aline M Aureliano Tito Diaz Veronica Diez Bandeira Kamila L N Cattaruzzi Andre G S Iori Fabiano V Martine Ariel M Carvalho Alberto B 15 veresnya 2022 A New Nanoid Titanosaur Dinosauria Sauropoda from the Upper Cretaceous of Brazil Ameghiniana 59 5 doi 10 5710 AMGH 25 08 2022 3477 ISSN 0002 7014 Posilannya

Дата публікації:
Топ