Остфрізланд нім SMS Ostfriesland німецький військовий корабель дредноут типу Гельголанд Імператорських військово морськи

«Остфрізланд» (нім. SMS Ostfriesland) — німецький військовий корабель, дредноут типу «Гельголанд» Імператорських військово-морських сил Німеччини. Перший корабель, названий на честь Східної Фризії — регіону в землі Нижня Саксонія, на крайньому північному заході Німеччини. Брав активну участь у Першій світовій війні.

«Остфрізланд»
SMS Ostfriesland

Лінійний корабель «Остфрізланд»
Служба
Тип/клас	дредноут типу «Гельголанд»
Держава прапора	Німецька імперія США
Належність	Імператорські військово-морські сили Німеччини Військово-морські сили США
На честь	Східної Фризії — регіону в землі Нижня Саксонія, на крайньому північному заході Німеччини
Корабельня	, Вільгельмсгафен
Первинна вартість	43 579 000 золотих марок
Закладено	19 жовтня 1908
Спущено на воду	30 вересня 1909
Введено в експлуатацію	1 серпня 1911
На службі	1911–1919
Виведений зі складу флоту	5 листопада 1919
Статус	5 листопада 1919 року виведений зі складу флоту та 1920 року переданий США. 21 липня 1921 року затоплений під час тестових випробувань авіації армії США
Бойовий досвід	Перша світова війна Битва за Атлантику * Ютландська битва Битва на Балтійському морі * Бій у Ризькій затоці
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	22 808 тонн (стандартна) 24 700 тонн (повна)
Довжина	167,2 м (загальна)
Ширина	28,5 м
Осадка	8,94 м
Бронювання	Головний пояс: 300 мм Башти головного калібру: 300 мм Барбети: 300 мм Палуба: 63,5 мм Каземати: 170 мм Передня рубка 100—400 мм Задня рубка 50–200 мм
Технічні дані
Рухова установка	3 парові машини потрійного розширення 15 водотрубних вугільних парових котлів
Гвинти	3 гвинти
Потужність	13 810 к.с.
Швидкість	21,2 вузли (39,3 км/год)
Дальність плавання	5 500 морських миль (10 190 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год)
Екіпаж	42 офіцери і 1027 матросів
Озброєння
Артилерія	12 (6 × 2) × 305-мм корабельні гармати 14 × 150-мм корабельних гармат 16 × 88-мм швидкострільних гармат
Торпедно-мінне озброєння	6 × 500-мм торпедних апаратів

«Остфрізланд» був закладений 19 жовтня 1908 року на верфі компанії у Вільгельмсгафені. 30 вересня 1909 року він був спущений на воду, а 1 серпня 1911 року увійшов до складу ВМС Німецької імперії. Корабель був озброєний артилерією головного калібру з дванадцяти 305-мм гармат у шести здвоєних баштах і мав максимальну швидкість 21,2 вузла (39,3 км/год; 24,4 миль/год).

Вибух авіаційної бомби поблизу трофейного німецького лінкора «Остфрізланд». Проект «B»

Більшу частину своєї кар'єри, включно з Першою світовою війною, «Остфрізланд» діяв у лавах І бойової ескадри Флоту відкритого моря. Разом з трьома однотипними дредноутами, , «Тюрінген» і , «Остфрізланд» брав участь у всіх основних операціях флоту в Північному морі проти британського Великого флоту.

28 серпня 1914 року відбувся перший великий морський бій у Північному морі, . О 04:30 , який знаходився біля добре укріпленого острова Вангероге, отримав наказ приєднатися до «Остфрізланда» та вийти з гавані. О 05:00 два лінкори зустрілися з підбитими крейсерами і . До 07:30 кораблі повернулися в порт на ніч. У другій половині дня 7 вересня «Остфрізланд» і решта Флоту відкритого моря здійснили тренувальний рейс до острова Гельголанд. У жовтні дредноут був оснащений парою 88-мм зенітних гармат для протиповітряної оборони.

У серпні 1915 року переведений на Балтійське море і брав участь у битві в Ризькій затоці.

Після повернення до Північного моря «Остфрізланд» брав участь в Ютландській битві 31 травня — 1 червня 1916 року. У той час як передові лінійні кораблі вступили в бій з ескадрою британських лінійних крейсерів, «Остфрізланд» і десять інших лінійних кораблів відкрили вогонь по 2-й британській ескадрі легких крейсерів. «Остфрізланд», і «Нассау» вступили в бій з крейсером , хоча лише «Нассау» вдалося влучити в ціль. Приблизно через 15 хвилин «Остфрізланд» перевів вогонь на і , але знову не вразив своїх цілей. Незабаром після 19:15 британський дредноут «Ворспайт» підійшов у зону дії; «Остфрізланд» відкрив вогонь о 19:25 з гармат основної батареї на дистанціях від 9 900 — 13 700 м. «Остфрізланд» влучив з третього та четвертого залпів. Протягом цього періоду «Ворспайт» був уражений тринадцятьма важкими снарядам німецьких крраблів.

Вночі, близько 01:10 панцерний крейсер наразився на німців, кораблі яких стояли в бойовій готовності. Внаслідок швидкоплинного бою, німецькі дредноути і «Остфрізланд» обстріляли британський корабель 305-мм снарядами. Менш ніж за хвилину два потужні вибухи розірвали крейсер на частини; загинув увесь екіпаж із 857 осіб.

Однак о 06:20 «Остфрізланд» натрапив на міну, яку раніше заклав есмінець . Корабель відстав від флоту і поплив на повільній швидкості, прикритий міноносцями V3, V5 і на короткий час G11. Після повернення до бази, лінкор на тривалий період встав на ремонт.

У складі американських ВМС

Після капітуляції Німеччини у Першій світовій війні «Остфрізланд» разом з іншими кораблями кайзерівського флоту був інтернований країнами-переможцями. «Остфрізланд» дістався США. Лінкор перейшов Атлантику, американці його відремонтували та вивчили. Після цього було вирішено використовувати лінкор як корабель-мішень. Командувач американської військової авіації Вільям Мітчелл організував проведення дослідних навчань у червні 1921 року. При першому нальоті літаки скинули 34 бомби, 6 з яких влучили в старий дредноут. Корабель отримав незначні ушкодження. Наступного дня атака повторилася. 8 армійських бомбардувальників атакували мішень 2000 фунтовими бомбами. У корабель влучила лише одна, решта промахнулася. Внаслідок атаки «Остфрізланд» затонув.

Потоплення лінкора авіацією було знаковою подією. Авіація довела свою перевагу навіть над найбільшими, захищеними та важко озброєними кораблями. Вважається, що з цього моменту лінкори почали здавати свої позиції королів океану і поступатися їх авіаносцям. «Остфрізланд» став першим лінійним кораблем, потопленим з повітря.

Див. також

Примітки

Виноски

В битві брали участь: I ескадра: дредноути «Нассау», «Рейнланд», «Вестфален», «Позен», «Остфрізланд», «Тюрінген», , ; I Розвідувальна група: лінійні крейсери «Зейдліц», і «Фон дер Танн»; II Розвідувальна група: крейсери «Ґрауденц», «Піллау», і ; легкі сили: крейсер , I флотилія есмінців (4 кораблі), III флотилія есмінців (10 кораблів), V флотилія есмінців (8 кораблів), IX флотилія есмінців (10 кораблів), I дивізіон тральщиків (13 кораблів) і дирижабль

Джерела

Посилання

Ostfriesland(англ.)
Sinking of the German Battleship Ostfriesland

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SMS Ostfriesland

Siegfried Breyer: Schlachtschiffe und Schlachtkreuzer 1905—1970. J. F. Lehmanns Verlag, München 1970, , S. 283—287
Gröner, Erich, Dieter Jung, Martin Maass: Die deutschen Kriegsschiffe 1815—1945. Band 1: Panzerschiffe, Linienschiffe, Schlachtschiffe, Flugzeugträger, Kreuzer, Kanonenboote. Bernard & Graefe Verlag, München 1982, , S. 46 f.
Grießmer, Axel (1999). Die Linienschiffe der Kaiserlichen Marine: 1906—1918; Konstruktionen zwischen Rüstungskonkurrenz und Flottengesetz. Bonn: Bernard & Graefe Verlag. .(нім.)
Staff, Gary (2010). German Battleships: 1914—1918. Vol. 1. Oxford: Osprey Books. .
Апальков Ю. В. ВМС Германии 1914—1918. Справочник по корабельному составу. — Москва: Моделист-конструктор, 1996. — 32 с. — (Морская коллекция № 3 / 1996).

[1] В битві брали участь: I ескадра: дредноути «Нассау», «Рейнланд», «Вестфален», «Позен», «Остфрізланд», «Тюрінген», , ; I Розвідувальна група: лінійні крейсери «Зейдліц», і «Фон дер Танн»; II Розвідувальна група: крейсери «Ґрауденц», «Піллау», і ; легкі сили: крейсер , I флотилія есмінців (4 кораблі), III флотилія есмінців (10 кораблів), V флотилія есмінців (8 кораблів), IX флотилія есмінців (10 кораблів), I дивізіон тральщиків (13 кораблів) і дирижабль