Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
SMS Arminius — броненосець Прусського флоту, пізніше Імператорських військово-морських сил Німеччини. Корабель був сконструйований офіцером Королівського флоту Британії Каупером Кользом та побудований корабельнею Samuda Brothers у Лондоні з метою продажу. Прусія придбала корабель під час Другої війни за Шлезвіг проти Данії, але корабель було передано замовнику після завершення бойових дій. Названий на честь Армінія, переможця Битви у Тевтобурзькому лісі.
| SMS Arminius | |
 | |
| Оператор | Імператорські військово-морські сили |
|---|---|
| Виробник | d |
| Місце створення | d |
| Дата офіційного відкриття | 20 серпня 1864 |
| Габаритна ширина | 11,3 м |
| Осадка | 4,55 м |
| Довжина або відстань | 62,8 м |
| Країна реєстрації | Німецький Райх |
 SMS Arminius у Вікісховищі | |
«Армініус» служив як броненосець берегової оборони впродовж 6 років служби у складі Пруського флоту. Активно використовувався під час Австро-прусської та Франко-прусської війн. Корабель вивели зі складу флоту 1901 і наступного року розібрали на метал
Конструкція
Загальна характеристика та двигуни
Корабель, який став «Армініус» був сконструйований офіцером Королівського флоту Британії Каупером Кользом, прихильником ідеї оснащених баштами броненосців. «Армініус» дуже нагадував данський броненосець «Рольф Краке», також сконструйованим за участю Кольза. Корабель мав металевий корпус з 8 водонепроникними відсіками. Мав довжину від носа до гвинта вздовж ватерлінії 61,60 метра, а повну — 63,21 метра, з бімсом у 10,90 метра. Проектна водотоннажність панцерника становила 1653 тони, втім у реальна у бойовому завантаженні досягала 18829 тон.
Екіпаж судна складався з десяти офіцерів і 122 нижніх чинів. «Армініус» не був надто вдалим проектом — корабель мав тенденцію «рискати», особливо під час шторму, оскільки значно легше повертався на один борт, ніж на інший. Для того, щоб корабель тримався на курсі, стерно доводилось повертати на 15 градусів. Також неможливо було керувати кораблем лише під вітрилами.
Корабель приводив у рух єдиний двоциліндровий двигун одинарного розширення компанії J. Penn & Sons, Гринвіч, який обертав єдиний дволопатевий гвинт діаметром 3,96 метри. Пару забезпечували чотири котли. розміщені в одному відсіку. Корабель мав також вітрильне оснащення шхуни з площею вітрил 540 метрів квадратних. Двигун виробляв в цілому 1200 індикативних кінських сил. Він забезпечив максимальну швидкість корабля у 10 вузлів (19 км/год), хоч під час випробувань «Армініус» були досягнуті показники у 1440 кінських сил та швидкість 11,2 вузлів (20,7 кілометрів на годину). Броненосець ніс 171 тону вугілля, що було достатньо для переходу 2000 морських миль (3700 кілометрів) зі швидкістю 8 вузлів (15 км/год).
Озброєння і броня
На момент побудови «Армініус» був оснащений чотирма нарізними бронзовими 72-х фунтовими гарматами, але у Прусії вони були замінені на аналогічну кількість 210 міліметрових гармат L/19. Вони мали боєзапас у 332 снаряди та могли підніматися на 12 градусів. За умов максимального підняття вони моглм вражати цілі на дистанції до 2 8000 метрів. Після 1881 озброєння корабля доповнили чотири механічні кулемети разом з одним 350 мм торпедним апаратом, встановленим вище ватерлінії.
Броня «Армініуса» була з кованого заліза, накладеного на тикову підкладку. Бойова рубка була захищена 114 мм кованого заліза на 229 мм тикової підкладки. Броньований пояс варіював за товщиною від 76 мм броні по кінцях корабля до 114 у середині судна. Дерев'яна підкладка по всій товщині становила 229 мм. Дві башти були броньовані 114 мм кованого заліза на 406 мм підкладці з деревини.
Історія служби
Корабель був побудований корабельнею Samuda Brothers в Лондоні в якості ініціативного проекту, можливо, для продажу флоту Конфедерації. Корабель був закладений в 1863 році і спущений на воду 20 серпня 1864. Пруссія придбала корабель 20 серпня 1864, ввела до складу флоту 22 квітня 1865 року, як «Армініус». Постачання корабля було затримане урядом Британії. Британці співчували Данії, яка тоді брала участь у війні з Пруссією та Австрією. Таким чином, корабель було доставлено тільки по завершенню бойових дій. Вартість броненосця, яка склала близько 1887 тисяч золотих марок, частково зібраних за рахунок публічних пожертв. «Армініуса» служив кораблем берегової оборони протягом шести років, до 1871 року. Разом з броненосним тараном «Принц Адальберт» «Армініус» був першим броньованим військовим кораблем, придбаним Прусським флотом.
На початку Австро-прусської війни у 1866, «Армініус» був мобілізований разом з «Принц Адальберт», єдиним іншим прусським броненосцем. Кораблі спочатку базувалися у Кілі, але у перші дні війни, Arminius вирушив до Гамбургу через Скаггеррак та Каттегат, пройшовши дистанцію у 940 морських миль (1740 кілометрів) за сто годин - серйозне досягнення для ранніх броненосців. За відсутності морської загрози з боку Австрії, флот Пруссії сконцентрував зусилля проти Королівства Ганновер. До закінчення війни, «Армініус» діяв з Бременгафена, під командуванням Рейнхольда Вермера (Reinhold Werner). Вже одна поява «Армініус»змусила здатися кілька берегових батарей Ганновера. 15 червня, «Армініус» та два канонерські човни, Tiger і Cyclop, прикривали переправу через Ельбу 13 з половиною тисяч солдатів генерала Едвіна фон Мантефеля (Edwin von Manteuffel) для штурму міста Ганновер. До кінця місяця прусська армія здобула вирішальну перемогу над Австрією при Садовій, завершивши війну. 3 жовтня 1866, корабель змагався на швидкість з монітором ВМС США «Міанамото» у Кілі. «Армініус» виявиввся на два вузли швидшим за американський корабель. У 1870, з корабля зняли вітрильне оснащення.
На початку Франко-прусської війни 1870–1871, Прусський флот сконцентрував броненосці, включаючи «Армініус» та броненосні фрегати «Фрідріх Карл», «Кронпринц» і «Коніг Вільгельм» у Північному морі на базі у Вільгельмсгафені. «Армініус» знаходився у Кілі на початку війни, але зумів прорватися через французьку блокаду, притискаючись до узбережжя Швеції, що дозволяла його невелика осадка. Попри велику перевагу французького флоту, у Франції не було розроблено ефективних планів атак військово-морських об'єктів Прусії, та вважалося, що така атака можлива виключно за підтримки Данії, яка не була надана. Чотири німецьких броненосці під командуванням віце-адмірала Яхтмана (Jachmann), здійснили кілька вилазок на початку серпня 1870 до Доггер-банки, водночас не зустріли французьких кораблів. Три броненосних фрегати після цього страждали від хронічних проблем з машинами, через що «Армініус» залишився єдиним доступним кораблем для операцій.
Під час війни кораблем командував капітан Отто Лівоніус (Otto Livonius). Під час бойових дій корабель здійснив більше 40 вилазок. Жодна з них не привела до бою з вирішальними результатами, хоч час від часу броненосець обмінювався пострілами з французькими кораблями, які блокували узбережжя. Основну частину війни «Армініус»перебув у гирлі Ельби разом з броненосним тараном «Принц Адальберт» та трьома невеликими канонерськими човнами. До 11 серпня три броненосні фрегати були знову готові до дій та приєдналися до «Армініус» для ще одної операції. Втім і цього разу вони не зустріли французьких кораблів, оскільки до того часу французька ескадра повернулася до Франції.
Після того, як броненосець був виведений зі складу бойового флоту в 1872 році, він був використана в якості навчального корабля для військово-морських механіків. Корабель був виведений з експлуатації в 1875 році і поміщений в резерв. Його носовий таран уможливив використання корабля в якості криголама в Кілі в 1880 році. У 1882 році корабель став тендер для навчального корабля SMS Blücher. Корабель був перебудований в 1888 році. Під час ремонту двигун замінений на німецьке обладнання і встановлено два прожектори. Корабель, зрештою, був вилучений з військово-морського реєстру 2 березня 1901 року і продано на злам за 72 000 золоті марки. Наступного року його розібрали на металобрухт.
Примітки
- Gröner, с. 1.
- Gröner, с. 2.
- Sullivan, с. 17.
- Gröner, с. 1—2.
- Greene & Massignani, с. 199.
- Sullivan, с. 18.
- Sondhaus Weltpolitik, с. 83—84.
- Sondhaus Weltpolitik, с. 84.
- Greene & Massignani, с. 219.
- Gardiner, с. 242.
- Wilson, с. 277.
- Sondhaus Weltpolitik, с. 95.
- Wilson, с. 278.
Список літератури
- Gardiner, Robert, ред. (1979). Conway's All the World's Fighting Ships 1860–1905. Greenwich: Conway Maritime Press. ISBN .
- Greene, Jack; Massignani, Alessandro (1998). Ironclads at War: The Origin and Development of the Armored Warship, 1854–1891. Pennsylvania: Combined Publishing. ISBN .
- Gröner, Erich (1990). German Warships: 1815–1945. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN . OCLC 22101769.
- Sondhaus, Lawrence (2001). Naval Warfare, 1815–1914. London: Routledge. ISBN .
- Sondhaus, Lawrence (1997). Preparing for Weltpolitik: German Sea Power Before the Tirpitz Era. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN .
- Sullivan, David M. (1987). "Phantom Fleet: The Confederacy's Unclaimed European Warships". Warship International. Toledo, Ohio: Naval Records Club. 24 (1): 13–32.
- Wilson, Herbert Wrigley (1896). Ironclads in Action: A Sketch of Naval Warfare from 1855 to 1895. London: S. Low, Marston and company.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
SMS Arminius bronenosec Prusskogo flotu piznishe Imperatorskih vijskovo morskih sil Nimechchini Korabel buv skonstrujovanij oficerom Korolivskogo flotu Britaniyi Kauperom Kolzom ta pobudovanij korabelneyu Samuda Brothers u Londoni z metoyu prodazhu Prusiya pridbala korabel pid chas Drugoyi vijni za Shlezvig proti Daniyi ale korabel bulo peredano zamovniku pislya zavershennya bojovih dij Nazvanij na chest Arminiya peremozhcya Bitvi u Tevtoburzkomu lisi SMS Arminius OperatorImperatorski vijskovo morski sili Virobnikd Misce stvorennyad Data oficijnogo vidkrittya20 serpnya 1864 Gabaritna shirina11 3 m Osadka4 55 m Dovzhina abo vidstan62 8 m Krayina reyestraciyiNimeckij Rajh SMS Arminius u Vikishovishi Fotografiya bashtovogo bronenoscya Arminus 1870 roku Arminius sluzhiv yak bronenosec beregovoyi oboroni vprodovzh 6 rokiv sluzhbi u skladi Pruskogo flotu Aktivno vikoristovuvavsya pid chas Avstro prusskoyi ta Franko prusskoyi vijn Korabel viveli zi skladu flotu 1901 i nastupnogo roku rozibrali na metalKonstrukciyaZagalna harakteristika ta dviguni Korabel yakij stav Arminius buv skonstrujovanij oficerom Korolivskogo flotu Britaniyi Kauperom Kolzom prihilnikom ideyi osnashenih bashtami bronenosciv Arminius duzhe nagaduvav danskij bronenosec Rolf Krake takozh skonstrujovanim za uchastyu Kolza Korabel mav metalevij korpus z 8 vodoneproniknimi vidsikami Mav dovzhinu vid nosa do gvinta vzdovzh vaterliniyi 61 60 metra a povnu 63 21 metra z bimsom u 10 90 metra Proektna vodotonnazhnist pancernika stanovila 1653 toni vtim u realna u bojovomu zavantazhenni dosyagala 18829 ton Ekipazh sudna skladavsya z desyati oficeriv i 122 nizhnih chiniv Arminius ne buv nadto vdalim proektom korabel mav tendenciyu riskati osoblivo pid chas shtormu oskilki znachno legshe povertavsya na odin bort nizh na inshij Dlya togo shob korabel trimavsya na kursi sterno dovodilos povertati na 15 gradusiv Takozh nemozhlivo bulo keruvati korablem lishe pid vitrilami Korabel privodiv u ruh yedinij dvocilindrovij dvigun odinarnogo rozshirennya kompaniyi J Penn amp Sons Grinvich yakij obertav yedinij dvolopatevij gvint diametrom 3 96 metri Paru zabezpechuvali chotiri kotli rozmisheni v odnomu vidsiku Korabel mav takozh vitrilne osnashennya shhuni z plosheyu vitril 540 metriv kvadratnih Dvigun viroblyav v cilomu 1200 indikativnih kinskih sil Vin zabezpechiv maksimalnu shvidkist korablya u 10 vuzliv 19 km god hoch pid chas viprobuvan Arminius buli dosyagnuti pokazniki u 1440 kinskih sil ta shvidkist 11 2 vuzliv 20 7 kilometriv na godinu Bronenosec nis 171 tonu vugillya sho bulo dostatno dlya perehodu 2000 morskih mil 3700 kilometriv zi shvidkistyu 8 vuzliv 15 km god Ozbroyennya i bronya Na moment pobudovi Arminius buv osnashenij chotirma nariznimi bronzovimi 72 h funtovimi garmatami ale u Prusiyi voni buli zamineni na analogichnu kilkist 210 milimetrovih garmat L 19 Voni mali boyezapas u 332 snaryadi ta mogli pidnimatisya na 12 gradusiv Za umov maksimalnogo pidnyattya voni moglm vrazhati cili na distanciyi do 2 8000 metriv Pislya 1881 ozbroyennya korablya dopovnili chotiri mehanichni kulemeti razom z odnim 350 mm torpednim aparatom vstanovlenim vishe vaterliniyi Bronya Arminiusa bula z kovanogo zaliza nakladenogo na tikovu pidkladku Bojova rubka bula zahishena 114 mm kovanogo zaliza na 229 mm tikovoyi pidkladki Bronovanij poyas variyuvav za tovshinoyu vid 76 mm broni po kincyah korablya do 114 u seredini sudna Derev yana pidkladka po vsij tovshini stanovila 229 mm Dvi bashti buli bronovani 114 mm kovanogo zaliza na 406 mm pidkladci z derevini Istoriya sluzhbiIlyustraciya odniyeyi z 4 h garmat Arminiusa Korabel buv pobudovanij korabelneyu Samuda Brothers v Londoni v yakosti iniciativnogo proektu mozhlivo dlya prodazhu flotu Konfederaciyi Korabel buv zakladenij v 1863 roci i spushenij na vodu 20 serpnya 1864 Prussiya pridbala korabel 20 serpnya 1864 vvela do skladu flotu 22 kvitnya 1865 roku yak Arminius Postachannya korablya bulo zatrimane uryadom Britaniyi Britanci spivchuvali Daniyi yaka todi brala uchast u vijni z Prussiyeyu ta Avstriyeyu Takim chinom korabel bulo dostavleno tilki po zavershennyu bojovih dij Vartist bronenoscya yaka sklala blizko 1887 tisyach zolotih marok chastkovo zibranih za rahunok publichnih pozhertv Arminiusa sluzhiv korablem beregovoyi oboroni protyagom shesti rokiv do 1871 roku Razom z bronenosnim taranom Princ Adalbert Arminius buv pershim bronovanim vijskovim korablem pridbanim Prusskim flotom Na pochatku Avstro prusskoyi vijni u 1866 Arminius buv mobilizovanij razom z Princ Adalbert yedinim inshim prusskim bronenoscem Korabli spochatku bazuvalisya u Kili ale u pershi dni vijni Arminius virushiv do Gamburgu cherez Skaggerrak ta Kattegat projshovshi distanciyu u 940 morskih mil 1740 kilometriv za sto godin serjozne dosyagnennya dlya rannih bronenosciv Za vidsutnosti morskoyi zagrozi z boku Avstriyi flot Prussiyi skoncentruvav zusillya proti Korolivstva Gannover Do zakinchennya vijni Arminius diyav z Bremengafena pid komanduvannyam Rejnholda Vermera Reinhold Werner Vzhe odna poyava Arminius zmusila zdatisya kilka beregovih batarej Gannovera 15 chervnya Arminius ta dva kanonerski chovni Tiger i Cyclop prikrivali perepravu cherez Elbu 13 z polovinoyu tisyach soldativ generala Edvina fon Mantefelya Edwin von Manteuffel dlya shturmu mista Gannover Do kincya misyacya prusska armiya zdobula virishalnu peremogu nad Avstriyeyu pri Sadovij zavershivshi vijnu 3 zhovtnya 1866 korabel zmagavsya na shvidkist z monitorom VMS SShA Mianamoto u Kili Arminius viyavivvsya na dva vuzli shvidshim za amerikanskij korabel U 1870 z korablya znyali vitrilne osnashennya Na pochatku Franko prusskoyi vijni 1870 1871 Prusskij flot skoncentruvav bronenosci vklyuchayuchi Arminius ta bronenosni fregati Fridrih Karl Kronprinc i Konig Vilgelm u Pivnichnomu mori na bazi u Vilgelmsgafeni Arminius znahodivsya u Kili na pochatku vijni ale zumiv prorvatisya cherez francuzku blokadu pritiskayuchis do uzberezhzhya Shveciyi sho dozvolyala jogo nevelika osadka Popri veliku perevagu francuzkogo flotu u Franciyi ne bulo rozrobleno efektivnih planiv atak vijskovo morskih ob yektiv Prusiyi ta vvazhalosya sho taka ataka mozhliva viklyuchno za pidtrimki Daniyi yaka ne bula nadana Chotiri nimeckih bronenosci pid komanduvannyam vice admirala Yahtmana Jachmann zdijsnili kilka vilazok na pochatku serpnya 1870 do Dogger banki vodnochas ne zustrili francuzkih korabliv Tri bronenosnih fregati pislya cogo strazhdali vid hronichnih problem z mashinami cherez sho Arminius zalishivsya yedinim dostupnim korablem dlya operacij Pid chas vijni korablem komanduvav kapitan Otto Livonius Otto Livonius Pid chas bojovih dij korabel zdijsniv bilshe 40 vilazok Zhodna z nih ne privela do boyu z virishalnimi rezultatami hoch chas vid chasu bronenosec obminyuvavsya postrilami z francuzkimi korablyami yaki blokuvali uzberezhzhya Osnovnu chastinu vijni Arminius perebuv u girli Elbi razom z bronenosnim taranom Princ Adalbert ta troma nevelikimi kanonerskimi chovnami Do 11 serpnya tri bronenosni fregati buli znovu gotovi do dij ta priyednalisya do Arminius dlya she odnoyi operaciyi Vtim i cogo razu voni ne zustrili francuzkih korabliv oskilki do togo chasu francuzka eskadra povernulasya do Franciyi Pislya togo yak bronenosec buv vivedenij zi skladu bojovogo flotu v 1872 roci vin buv vikoristana v yakosti navchalnogo korablya dlya vijskovo morskih mehanikiv Korabel buv vivedenij z ekspluataciyi v 1875 roci i pomishenij v rezerv Jogo nosovij taran umozhliviv vikoristannya korablya v yakosti krigolama v Kili v 1880 roci U 1882 roci korabel stav tender dlya navchalnogo korablya SMS Blucher Korabel buv perebudovanij v 1888 roci Pid chas remontu dvigun zaminenij na nimecke obladnannya i vstanovleno dva prozhektori Korabel zreshtoyu buv viluchenij z vijskovo morskogo reyestru 2 bereznya 1901 roku i prodano na zlam za 72 000 zoloti marki Nastupnogo roku jogo rozibrali na metalobruht PrimitkiGroner s 1 Sondhaus Naval Warfare s 80 Groner s 2 Sullivan s 17 Groner s 1 2 Greene amp Massignani s 199 Sullivan s 18 Sondhaus Naval Warfare s 93 Sondhaus Weltpolitik s 83 84 Sondhaus Weltpolitik s 84 Greene amp Massignani s 219 Gardiner s 242 Sondhaus Naval Warfare s 101 Wilson s 277 Sondhaus Naval Warfare s 102 Sondhaus Weltpolitik s 95 Wilson s 278 Spisok literaturiGardiner Robert red 1979 Conway s All the World s Fighting Ships 1860 1905 Greenwich Conway Maritime Press ISBN 978 0 8317 0302 8 Greene Jack Massignani Alessandro 1998 Ironclads at War The Origin and Development of the Armored Warship 1854 1891 Pennsylvania Combined Publishing ISBN 978 0 938289 58 6 Groner Erich 1990 German Warships 1815 1945 Annapolis Naval Institute Press ISBN 978 0 87021 790 6 OCLC 22101769 Sondhaus Lawrence 2001 Naval Warfare 1815 1914 London Routledge ISBN 978 0 415 21478 0 Sondhaus Lawrence 1997 Preparing for Weltpolitik German Sea Power Before the Tirpitz Era Annapolis Naval Institute Press ISBN 978 1 55750 745 7 Sullivan David M 1987 Phantom Fleet The Confederacy s Unclaimed European Warships Warship International Toledo Ohio Naval Records Club 24 1 13 32 Wilson Herbert Wrigley 1896 Ironclads in Action A Sketch of Naval Warfare from 1855 to 1895 London S Low Marston and company