Плітка Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Підцарство Справжні багатоклітинні Eumeta

Плітка

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Променепері (Actinopterygii)
Підклас:	Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:	Костисті риби (Teleostei)
Надряд:	Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд:	Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина:	Ялецеві (Leuciscidae)
Підродина:	Leuciscinae
Рід:	Плітка (Rutilus) Rafinesque, 1820

Види

див. текст

Посилання

Вікісховище:	Rutilus
Віківиди:	Rutilus
EOL:	24304
ITIS:	163760
NCBI:	48667

Запит «Плітка» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Плі́тка (Rutilus) — рід риб родини ялецеві (Leuciscidae). Поширені в Європі, в Західній і Північній Азії. Тіло покрите крупною лускою; завдовжки до 30 см, вагою до 300 г, іноді понад 1 кг. Утворює багато підвидів (прісноводні, житлові і напівпрохідні). Живиться рослинами, планктоном, бентосом. Плітка має місцеве промислове значення. Чисельність деяких промислових підвидів (вобла, тараня) помітно зменшується, і вони украй потребують охорони.

Види

Рід включає 9 видів, котрі населяють прісноводні та рідше солонуватоводні водойми:

Частина видів, які раніше зараховувались до роду Rutilus, тепер перенесені до роду Leucos або Sarmarutilus.

В Україні достовірно зустрічаються три види: Плітка звичайна, Вирозуб і Кутум.

Поширення

Поширена в Європі, в Західній і Північній Азії. Плітка звичайна (Rutilus rutilus) поширена повсюдно, відсутня лише в р. Колимі і азійській частині басейну Тихого океану. Плітка звичайна в Україні водиться в басейні Дніпра, Дунаю, Дністра та інших річок.

Викопні рештки риб роду Rutilus є досить звичайними у матеріалах із місцезнаходжень пізнього міоцену, пліоцену та антропогену України. Найдавніші представники роду відомі з олігоцену Монголії (Rutilus sp. - Ардин Обо, Південно-Східна Гобі) та Іспанії (Rutilus antiquus).
Рештки Rutilus sp. ідентифіковані у матеріалах міоценових місцезнаходжень Автрії (Schernham b. Haag), Німеччини (Howenegg), Казахстану (Тунгурук сор; Зайсанська котловина, Жаман гора), Росії (печера Ая, Кизил-Чин, Морська 2, Ольхон Тагай), Туреччини (Chalikli 132 - K692) та України (Лиса Гора 2, Єгорівка 2, Виноградівка 1, Фрунзівка 2). Ізольовані глоткові зуби Rutilus cf. frisii знайдені в міоцені Казахстану (Голубі піски, Калмакпай, Муратхан, Сарибулак, Туєрик 1 тощо) і Росії (Джилинда) разом з рештками Rutilus tungurukensis Sytchevskaya, 1989. Із пізнього міоцену Іспанії (Ternal) описаний Rutilus pachecri Gaudant, 1984. Рештки риб роду знайдені у пліоценових відкладах Вірменії (Rutilus oswaldi Bogatchov, 1938 - Dzoraghbyur, Kotayk), Болгарії (Rutilus sp. - Tchelopetchene 1, Anodonta facies), Німеччини (Rutilus cf. rutilus - Willershausen), Нідерландів (Rutilus rutilus - Tegelen) та України (Rutilus cf. rutilus, Rutilus cf. frisii - Кам'янське, Кучурган, Ногайськ, Одеса)

Розмноження

Статевої зрілості досягає в 3—4 роки. Плодючість до 100 тисяч ікринок. Нерест в квітні — травні. Ікру відкладає на торішню рослинність. Самці відрізняються шлюбним вбранням.

Рідкісні види

Плітка вирезуб — рідкісний вид роду *Rutilus*, занесений до ЧКУ

Вид вирозуб занесений до Червоної книги України.

Література

Морфологічна мінливість та структура популяцій плітки та окуня в річкових системах різного типу : автореф. дис. ... канд. біол. наук : 03.00.10 / Гупало Олена Олександрівна ; НАН України, Ін-т гідробіології. - Київ, 2018. - 22 с. : рис.

Джерела

Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2024). Види роду Rutilus на FishBase. Версія за лютий 2024 року.
(PDF). Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 29 серпня 2013.
Ковальчук А.Н. Карповые рыбы (Cyprinidae) в палеонтологической летописи Украины // Современная палеонтология: классические и новейшие методы: тезисы IX Всерос. научн. школы молодых ученых палеонтологов (1-3 октября 2012 г., ПИН им. А.А. Борисяка РАН. - М.,2012. - С. 25.
Сычевская Е.К. Пресноводная палеогеновая ихтиофауна СССР и Монголии. - В кн.: Труды Совместной советско-монгольской палеонтологической экспедиции. - М.: Наука, 1986. - Вып. 29. - 157 с.
Cabrera L., Gaudant J. Los Cyprinidos (Pisces) del sistema lacustre Oligocenico-Miocenico de los Monegros (sector SE de la Cuenca del Ebro, provincias de Lleida, Torrangona, Huesca y Zaragoza) // Acta geologica Hispanica. - 1985. - 20 (3-4). - P. 219-226.
of Vertebrates: fossil Fishes, Amphibians, Reptiles and Birds (fosFARbase) localities and taxa from the Triassic to the Neogene^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Tobien H. Die jungtertiäre Fossilgrabungsstätte Höwenegg im Hegau (Südwestdeutschland). Ein Statusbericht // Carolinea. - 1986. - 44. - Р. 9–34.
Сычевская Е.К. Пресноводная ихтиофауна неогена Монголии. - В кн.: Труды Совместной советско-монгольской палеонтологической экспедиции. - М.: Наука, 1989. - Вып. 39. - 144 с.
Филиппов А.Г., Ербаева М.А., Сычевская Е.К. Миоценовые отложения пещеры Ая на Байкале // Геология и геофизика. 2000. - 41 (5). - С. 755–764.
Титов В.В., Тесаков А.С., Данилов И.Г., Данукалова Г.А., Мащенко Е.Н., Пантелеев А.В., Сотникова М.В., Сычевская Е.К. Первая представительная фауна позвоночных позднего миоцена на юге европейской России // Доклады РАН. - 2006. - 411 (5). - С. 715–717.
Логачев Н.А., Ломоносова Т.К., Климанова В.М. Кайнозойские отложения Иркутского амфитеатра. - М.: Наука, 1964. - 196 с.
Menzel H., Becker-Platen J.D. Otolithen aus dem Tertiär der Türkei (Känozoikum der Türkei) // Geologisches Jahrbuch. - 1981. - 42. - S. 5–91.
Ковальчук О.М., Рековець Л.І. Рештки прісноводних риб (Teleostei) з міоценових та плейстоценових відкладів місцезнаходження Лиса Гора (Запорізька обл.) // Природничі науки: зб. наук. праць. - Суми, 2012. - С. 108–113.
Ковальчук А.Н. Сообщество пресноводных рыб в озерных отложениях позднемиоценового местонахождения Егоровка (Одесская область) // Збірник праць Зоологічного музею. - 2011. - №42. - С. 128–136.
Ковальчук А.Н. Пресноводная ихтиофауна раннего туролия из местонахождения Фрунзовка 2 (Одесская обл.) // Вісник Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова. Серія Біологія. - 2013. - Т. 17, вип. 1 (30). - С. 60–64.
Gaudant J. Sur les poissons fossiles (Téléostéens, Cyprinidae) des gypses Turoliens du Fosse de Teruel: essai d’approche paleoécologique // Estudios geol. Inst. invest. geol. Lucas Mallada. - 1984. - 40. - Р. 463–472.
Богачев В.В. Фауна диатомовых плиоценовых отложений в Закавказье // Труды Азербайджанской филии АН СССР. - 1938. - № 9. - С. 61–65.
Сычевская Е.К. Ископаемые костистые рыбы СССР. - М.: Наука, 1980. - 210 с.
Kamenov B., Kojumdshieva E. Stratigraphy of the Neogene in the Sofia Basin // Palaeontology, Stratigraphy and Lithology (Bulgarian Academy of Science). - 1983. - 18. - Р. 69–84.
Gaudant J. L'ichthyofaune pliocene de Willershausen am Harz (Basse Saxe, Allemagne) – un reexamen // Stuttgarter Beitrage zur Naturkunde, Serie B. - 1997. - 257. - 51 p.
Weiler W. Fischreste aus dem Oberpliozän von Willershausen // Archiv für Hydrobiologie. - 1933. - 25. - S. 291–354.
Gaudant J. L'ichthyofaune tiglienne de Tegelen (Pays-Bas): signification paléoécologique et paléoclimatique // Scripta Geologica. - 1979. - 50. - Р. 1–16.
Дуброво И.А., Капелист К.В. Каталог местонахождений третичных позвоночных УССР. - М., 1979. - 160 с.
Таращук В.І. Матеріали до вивчення прісноводних риб з неогенових та антропогенових відкладів України // Збірник праць Зоологічного музею АН УРСР. - 1962. №31. - С. 3–27.
. Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 19 жовтня 2011.

Це незавершена стаття про Коропоподібних.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2024). Види роду Rutilus на FishBase. Версія за лютий 2024 року.

[2] (PDF). Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 29 серпня 2013.

[3] Ковальчук А.Н. Карповые рыбы (Cyprinidae) в палеонтологической летописи Украины // Современная палеонтология: классические и новейшие методы: тезисы IX Всерос. научн. школы молодых ученых палеонтологов (1-3 октября 2012 г., ПИН им. А.А. Борисяка РАН. - М.,2012. - С. 25.

[4] Сычевская Е.К. Пресноводная палеогеновая ихтиофауна СССР и Монголии. - В кн.: Труды Совместной советско-монгольской палеонтологической экспедиции. - М.: Наука, 1986. - Вып. 29. - 157 с.

[5] Cabrera L., Gaudant J. Los Cyprinidos (Pisces) del sistema lacustre Oligocenico-Miocenico de los Monegros (sector SE de la Cuenca del Ebro, provincias de Lleida, Torrangona, Huesca y Zaragoza) // Acta geologica Hispanica. - 1985. - 20 (3-4). - P. 219-226.

[6] Vertebrates: fossil Fishes, Amphibians, Reptiles and Birds (fosFARbase) localities and taxa from the Triassic to the Neogene^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[7] Tobien H. Die jungtertiäre Fossilgrabungsstätte Höwenegg im Hegau (Südwestdeutschland). Ein Statusbericht // Carolinea. - 1986. - 44. - Р. 9–34.

[:0-8] Сычевская Е.К. Пресноводная ихтиофауна неогена Монголии. - В кн.: Труды Совместной советско-монгольской палеонтологической экспедиции. - М.: Наука, 1989. - Вып. 39. - 144 с.

[9] Филиппов А.Г., Ербаева М.А., Сычевская Е.К. Миоценовые отложения пещеры Ая на Байкале // Геология и геофизика. 2000. - 41 (5). - С. 755–764.

[10] Титов В.В., Тесаков А.С., Данилов И.Г., Данукалова Г.А., Мащенко Е.Н., Пантелеев А.В., Сотникова М.В., Сычевская Е.К. Первая представительная фауна позвоночных позднего миоцена на юге европейской России // Доклады РАН. - 2006. - 411 (5). - С. 715–717.

[11] Логачев Н.А., Ломоносова Т.К., Климанова В.М. Кайнозойские отложения Иркутского амфитеатра. - М.: Наука, 1964. - 196 с.

[12] Menzel H., Becker-Platen J.D. Otolithen aus dem Tertiär der Türkei (Känozoikum der Türkei) // Geologisches Jahrbuch. - 1981. - 42. - S. 5–91.

[13] Ковальчук О.М., Рековець Л.І. Рештки прісноводних риб (Teleostei) з міоценових та плейстоценових відкладів місцезнаходження Лиса Гора (Запорізька обл.) // Природничі науки: зб. наук. праць. - Суми, 2012. - С. 108–113.

[14] Ковальчук А.Н. Сообщество пресноводных рыб в озерных отложениях позднемиоценового местонахождения Егоровка (Одесская область) // Збірник праць Зоологічного музею. - 2011. - №42. - С. 128–136.

[15] Ковальчук А.Н. Пресноводная ихтиофауна раннего туролия из местонахождения Фрунзовка 2 (Одесская обл.) // Вісник Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова. Серія Біологія. - 2013. - Т. 17, вип. 1 (30). - С. 60–64.

[16] Gaudant J. Sur les poissons fossiles (Téléostéens, Cyprinidae) des gypses Turoliens du Fosse de Teruel: essai d’approche paleoécologique // Estudios geol. Inst. invest. geol. Lucas Mallada. - 1984. - 40. - Р. 463–472.

[17] Богачев В.В. Фауна диатомовых плиоценовых отложений в Закавказье // Труды Азербайджанской филии АН СССР. - 1938. - № 9. - С. 61–65.

[18] Сычевская Е.К. Ископаемые костистые рыбы СССР. - М.: Наука, 1980. - 210 с.

[19] Kamenov B., Kojumdshieva E. Stratigraphy of the Neogene in the Sofia Basin // Palaeontology, Stratigraphy and Lithology (Bulgarian Academy of Science). - 1983. - 18. - Р. 69–84.

[20] Gaudant J. L'ichthyofaune pliocene de Willershausen am Harz (Basse Saxe, Allemagne) – un reexamen // Stuttgarter Beitrage zur Naturkunde, Serie B. - 1997. - 257. - 51 p.

[21] Weiler W. Fischreste aus dem Oberpliozän von Willershausen // Archiv für Hydrobiologie. - 1933. - 25. - S. 291–354.

[22] Gaudant J. L'ichthyofaune tiglienne de Tegelen (Pays-Bas): signification paléoécologique et paléoclimatique // Scripta Geologica. - 1979. - 50. - Р. 1–16.

[23] Дуброво И.А., Капелист К.В. Каталог местонахождений третичных позвоночных УССР. - М., 1979. - 160 с.

[24] Таращук В.І. Матеріали до вивчення прісноводних риб з неогенових та антропогенових відкладів України // Збірник праць Зоологічного музею АН УРСР. - 1962. №31. - С. 3–27.

[25] . Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 19 жовтня 2011.