Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Плітка звичайна | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Rutilus rutilus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Плітка звичайна, плотва́, розм. плоти́ця (Rutilus rutilus) — вид риб родини коропових (Cyprinidae), один із найпоширеніших видів риб роду плітка (Rutilus).
Характеристика
Тіло вкрите досить великою лускою. Бічна лінія трохи вгнута в напрямі черева. Рот кінцевий. Спина сріблясто-сіра, боки та черево білуваті. Спинний і хвостовий плавці сірі, решта — помаранчеві, інколи червонуваті. Тараню відрізняють від плітки за наявністю темних смужок на кінцях плавців.
Плітка водиться у великих і малих річках, струмках, водосховищах та озерах. У річках вона не живе тільки у великих ямах і на мілині, а в озерах і водосховищах — у густих заростях і на ділянках із замуленим дном. Зграї цих риб тримаються переважно в придонних шарах води.
На противагу тарані плітку раніше вважали малоцінною рибою. А пояснювалось це тим, що тараня росте досить інтенсивно, досягаючи понад 40 см, частіше — трохи більш як 35 см. Плітка здебільшого трапляється завдовжки близько 15 см і рідше — понад 20 см. Із спорудженням водосховищ на рівнинних річках, зокрема на Дніпрі, плітка почала рости не гірше, а навіть краще, ніж тараня. Цьому сприяв значний розвиток молюсків, якими живиться плітка і які є основним кормом тарані.
Наприклад, у водосховищах Дніпра довжина пліток у трирічному віці коливалась у середньому від 15 до 16 см, шестирічному — від 21 до 30 см, тоді як у пониззі Дніпра довжина риб таких самих вікових груп становила відповідно 18 і 29 см. У зв'язку з цим плітку у водосховищах Дніпра тепер відносять до цінних промислових риб.
Ареал
Поширена у прісних водах майже по всій Європі, крім басейну Середземного моря, також у Західному Сибіру. У басейнах Чорного в Каспійського морів зустрічаються близькі види: тараня (Rutilus heckelii), вобла (Rutilus caspicus), вирозуб (Rutilus frisii) і кутум (Rutilus kutum). також кілька близьких видів (такі як Rutilus pigus, Rutilus rubilio, Rutilus ylikiensis тощо) зустрічаються в басейні Середземного моря.
Плітка звичайна була заселена у 1860-х і 1880-з роках до Австралії до річки Муррей та прибережних водойм півдня Нового Південного Уельсу і Вікторії.
Розмноження
Для розмноження плітка піднімається з лиманів у річки. У водосховищах плітка з місць зимівлі також починає переміщуватися до нерестовищ ще в лютому — березні. Тут у неї дозрівають ікра і . Під час нерестового ходу та в розпал нересту співвідношення статей неоднакове. Перед нерестом переважають самці, потім поступово збільшується кількість самиць, і до кінця нересту вони переважають. Самці досягають статевої зрілості, коли довжина їхнього тіла досягне близько 10 см, самиці — 12 см, тобто в дворічному-трирічному віці. Кількість ікринок, яку може відкласти самиця, залежить від її довжини, маси, віку, способу життя. Так, у Дніпрі до спорудження греблі Київської гідроелектростанції плітки у семирічному віці відкладали в середньому 30,2 тис. ікринок, а в Київському водосховищі — 79,3 тис. ікринок. Ікру самиці відкладають на залишки рослин, корені очерету, верби, а також на штучні гнізда, виготовлені з різних рослинних матеріалів. Нерест відбувається в ранкові та передвечірні години, а в тиху погоду — і вдень. Ікринки приклеюються до рослин. У такому стані вони перебувають півтора-два тижні, поки з них не виклюнуться личинки. Личинки прикріплюються до рослин та їхніх решток, що плавають на воді, роблячи періодично короткі плавальні рухи. Через три-чотири доби, наповнивши повітрям плавальні міхури і завдяки цьому полегшивши масу свого тіла, вони переходять до активного способу життя. Залишивши нерестовище, великі зграї личинок тримаються в затишних прибережних місцях. Підростаючи, молодь також тримається в цих місцях, аж поки не похолодає. Тоді вона збирається в глибоких ямах. Тут плітка перебуває до скресання криги, щоб розпочати активне життя з настанням весни.
Такий спосіб життя властивий і тарані, яка для розмноження заходить з осолонених морем ділянок у пониззя річок. Після нересту плідники повертаються для нагулу назад, а за ними скочується сюди й новонароджена молодь.
Література
- Макодай О. І., Алексієнко В. Р. «До фауни риб Вінницької області». — Вінницький державний педагогічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. УДК 597.2/5 (477.44)
- УДК (038)597.2/.5(477) УКРАЇНСЬКІ НАЗВИ МІНОГ І РИБ ФАУНИ УКРАЇНИ ДЛЯ НАУКОВОГО ВЖИТКУ Ю. Куцоконь, Ю. Квач [1][недоступне посилання]
- Плітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Плотва // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Плотиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2013). Rutilus rutilus на FishBase. Версія за червень 2013 року.
- Щербуха А. Я. Риби наших водойм.— 2-ге видання, доп.— К.: Рад. шк., 1987.— 159 с., іл
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plitka zvichajnaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Ostariofizi Ostariophysi Ryad Koropopodibni Cypriniformes Rodina Koropovi Cyprinidae Rid Plitka Rutilus Vid Plitka zvichajnaBinomialna nazvaRutilus rutilus Linnaeus 1758PidvidiRatilus rutilus caspicus Ratilus rutilus lacustrisPosilannyaVikishovishe Rutilus rutilusVikividi Rutilus rutilusEOL 205274ITIS 163761MSOP 19787NCBI 48668Zapit Plotva perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Plitka zvichajna plotva rozm ploti cya Rutilus rutilus vid rib rodini koropovih Cyprinidae odin iz najposhirenishih vidiv rib rodu plitka Rutilus HarakteristikaTilo vkrite dosit velikoyu luskoyu Bichna liniya trohi vgnuta v napryami chereva Rot kincevij Spina sriblyasto sira boki ta cherevo biluvati Spinnij i hvostovij plavci siri reshta pomaranchevi inkoli chervonuvati Taranyu vidriznyayut vid plitki za nayavnistyu temnih smuzhok na kincyah plavciv Plitka voditsya u velikih i malih richkah strumkah vodoshovishah ta ozerah U richkah vona ne zhive tilki u velikih yamah i na milini a v ozerah i vodoshovishah u gustih zarostyah i na dilyankah iz zamulenim dnom Zgrayi cih rib trimayutsya perevazhno v pridonnih sharah vodi Na protivagu tarani plitku ranishe vvazhali malocinnoyu riboyu A poyasnyuvalos ce tim sho taranya roste dosit intensivno dosyagayuchi ponad 40 sm chastishe trohi bilsh yak 35 sm Plitka zdebilshogo traplyayetsya zavdovzhki blizko 15 sm i ridshe ponad 20 sm Iz sporudzhennyam vodoshovish na rivninnih richkah zokrema na Dnipri plitka pochala rosti ne girshe a navit krashe nizh taranya Comu spriyav znachnij rozvitok molyuskiv yakimi zhivitsya plitka i yaki ye osnovnim kormom tarani Napriklad u vodoshovishah Dnipra dovzhina plitok u tririchnomu vici kolivalas u serednomu vid 15 do 16 sm shestirichnomu vid 21 do 30 sm todi yak u ponizzi Dnipra dovzhina rib takih samih vikovih grup stanovila vidpovidno 18 i 29 sm U zv yazku z cim plitku u vodoshovishah Dnipra teper vidnosyat do cinnih promislovih rib ArealPlitki na vistavci Pidvodna Vltava v Prazi Poshirena u prisnih vodah majzhe po vsij Yevropi krim basejnu Seredzemnogo morya takozh u Zahidnomu Sibiru U basejnah Chornogo v Kaspijskogo moriv zustrichayutsya blizki vidi taranya Rutilus heckelii vobla Rutilus caspicus virozub Rutilus frisii i kutum Rutilus kutum takozh kilka blizkih vidiv taki yak Rutilus pigus Rutilus rubilio Rutilus ylikiensis tosho zustrichayutsya v basejni Seredzemnogo morya Plitka zvichajna bula zaselena u 1860 h i 1880 z rokah do Avstraliyi do richki Murrej ta priberezhnih vodojm pivdnya Novogo Pivdennogo Uelsu i Viktoriyi RozmnozhennyaDlya rozmnozhennya plitka pidnimayetsya z limaniv u richki U vodoshovishah plitka z misc zimivli takozh pochinaye peremishuvatisya do nerestovish she v lyutomu berezni Tut u neyi dozrivayut ikra i Pid chas nerestovogo hodu ta v rozpal nerestu spivvidnoshennya statej neodnakove Pered nerestom perevazhayut samci potim postupovo zbilshuyetsya kilkist samic i do kincya nerestu voni perevazhayut Samci dosyagayut statevoyi zrilosti koli dovzhina yihnogo tila dosyagne blizko 10 sm samici 12 sm tobto v dvorichnomu tririchnomu vici Kilkist ikrinok yaku mozhe vidklasti samicya zalezhit vid yiyi dovzhini masi viku sposobu zhittya Tak u Dnipri do sporudzhennya grebli Kiyivskoyi gidroelektrostanciyi plitki u semirichnomu vici vidkladali v serednomu 30 2 tis ikrinok a v Kiyivskomu vodoshovishi 79 3 tis ikrinok Ikru samici vidkladayut na zalishki roslin koreni ocheretu verbi a takozh na shtuchni gnizda vigotovleni z riznih roslinnih materialiv Nerest vidbuvayetsya v rankovi ta peredvechirni godini a v tihu pogodu i vden Ikrinki prikleyuyutsya do roslin U takomu stani voni perebuvayut pivtora dva tizhni poki z nih ne viklyunutsya lichinki Lichinki prikriplyuyutsya do roslin ta yihnih reshtok sho plavayut na vodi roblyachi periodichno korotki plavalni ruhi Cherez tri chotiri dobi napovnivshi povitryam plavalni mihuri i zavdyaki comu polegshivshi masu svogo tila voni perehodyat do aktivnogo sposobu zhittya Zalishivshi nerestovishe veliki zgrayi lichinok trimayutsya v zatishnih priberezhnih miscyah Pidrostayuchi molod takozh trimayetsya v cih miscyah azh poki ne poholodaye Todi vona zbirayetsya v glibokih yamah Tut plitka perebuvaye do skresannya krigi shob rozpochati aktivne zhittya z nastannyam vesni Takij sposib zhittya vlastivij i tarani yaka dlya rozmnozhennya zahodit z osolonenih morem dilyanok u ponizzya richok Pislya nerestu plidniki povertayutsya dlya nagulu nazad a za nimi skochuyetsya syudi j novonarodzhena molod LiteraturaMakodaj O I Aleksiyenko V R Do fauni rib Vinnickoyi oblasti Vinnickij derzhavnij pedagogichnij universitet Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka UDK 597 2 5 477 44 UDK 038 597 2 5 477 UKRAYiNSKI NAZVI MINOG I RIB FAUNI UKRAYiNI DLYa NAUKOVOGO VZhITKU Yu Kucokon Yu Kvach 1 nedostupne posilannya Plitka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Plotva Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ploticya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 DzherelaFroese R Pauly D eds 2013 Rutilus rutilus na FishBase Versiya za cherven 2013 roku Sherbuha A Ya Ribi nashih vodojm 2 ge vidannya dop K Rad shk 1987 159 s il Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3