У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Малина значення Малина європейська малина звичайна або просто малин

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Малина (значення).

Малина європейська, малина звичайна або просто малина (лат. Rúbus idáeus) — багаторічний напівчагарник рід Рубус родини Трояндові (Rosaceae), підродина Rosoideae (Розанні, або Шипшинові).

Малина європейська

Плоди малини
Охоронний статус
Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Трояндові (Rosaceae)
Рід:	Ожина (Rubus)
Підрід:	R. subg. Idaeobatus
Вид:	*Малина європейська (R. idaeus)*
Біноміальна назва
*Rubus idaeus* L., 1753

Місцеві назви: малина червона, малинник, ведмежа ягода.

Опис

Чагарник 1—2 м заввишки з річними вегетативними пагонами й здерев'янілими дворічними стеблами, які розвивають квітконосні гони. Однорічні пагони сизуваті, прямі, вкриті тонкими коричнево-червоними шипами. Листки: почергові, трійчасті або непарноперисті з трьома-п'ятьма або сімома листочками. Листочки темно-зелені, зісподу білоповстисті, нерівно пилчасті. Середній листочок на довгому черешку, бічні сидячі. Квітки (до 1 см у діаметрі) в кінцевому щіткоподібна-волотистому суцвітті й в мало квіткових пазушних китицях. Чашолистків і пелюсток по 4-5, чашолистки лишаються при плодах. Віночок білий, вільно пелюстковий, тичинок і маточок багато, квітколоже опукле, зав'язь верхня. Плід — збірна, червона або жовта соковита кістянка овальної форми (8-16 мм завдовжки, 7—10 мм завширшки).

Росте малина в підліску мішаних і рідколистяних лісів, на галявинах, вирубках, часто утворює суцільні зарості. Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні — червні, плоди достигають у липні.

Поширення

Поширена малина на Поліссі, в північній частині Лісостепу, в Карпатах. Культивується по всій Україні. Промислова заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській областях.

Історія

Історичною батьківщиною малини вважається острів Крит - перші згадки про ягоду датуються ще 3 століттям до н.е. У Європі малину почали вирощувати у 16 столітті, а на території слов’янських країн вона з’явилася ще через століття. Малину з червоними і білими чи жовтими плодами у Німеччині та Англії почали культивувати лише з 17 ст., а на Американському континенті вона з’явилась тільки з кінця 18 ст.

Практичне використання

Лікарська, харчова, медоносна, декоративна рослина.

У науковій медицині сухі плоди — Fructus Rubi idaei використовують як потогінний засіб, сироп — для поліпшення смаку мікстур.

Народна медицина рекомендує використовувати ягоди і гілки при застуді, грипі, знесиленні після тривалої хвороби, як жарознижувальний засіб; листки — від кашлю, хвороб горла, пропасниці; квітки і листки — від геморою і жіночих хвороб, зовнішньо — для виведення фурункулів на обличчі і проти росистих запалень. Плоди малини використовують також для збудження апетиту і як антицинготний засіб.

Плоди дикорослої малини мають винятково високі харчові, смакові, дієтичні властивості і особливий аромат. У них містяться цукри (4,5-11,5 %), яблучна, лимонна, саліцилова кислоти (1-2 %), вітаміни С (9-44 %), А і В, ефірні олії. Насіння містить жирну швидковисихаючу олію (21,3 ‰).

Плоди малини вживають свіжими або використовують для приготування варення, желе, мармеладу, пастили, соків. Малинові вина, настойки, лікери відзначаються високими смаковими властивостями і винятковою ароматичністю. Лісову малину сушать або консервують, подрібнюючи з цукром.

З молодих листків, які містять близько 258 мг% вітаміну С, виготовляють замінник чаю.

Збирання, переробка та зберігання

Ягоди дуже ніжні, нетранспортабельні, легко мнуться, тому збирати їх треба обережно в такій стадії стиглості, яка залежить від використання. Збирають ягоди вручну і складають у невеликі плетені кошики, в яких і транспортують до місць переробки чи споживання. При сортуванні видаляють сторонні домішки і перестиглі та пошкоджені ягоди. На пунктах переробки малину переробляють протягом восьми годин після приймання. Плоди миють у холодній воді, відділяють домішки, витримують у двохвідсотковому розчині солі, щоб позбутися личинок малинового жука, і використовують для варення, консервування з цукром, приготування сиропів, соків, желе.

Сушать плоди у вогневих сушарках при температурі 50-60° або в печах. Перед сушінням корисно пров’ялити плоди на сонці, розклавши їх тонким шаром на тканині.

Після сушіння почорнілі плоди вибраковують, висушену сировину складають у картонні ящики або паперові мішки вагою по 50 кг і зберігають у прохолодному приміщенні.

Шкідники

Див. також

Список дикорослих корисних рослин України

Джерела

Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
, Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.

Посилання

Малина // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 263. — .

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малина

МАЛИНА ЗВИЧАЙНА [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Малина [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 900. — 1000 екз.
Що лікують літні ягоди. Інфографіка [ 6 липня 2015 у Wayback Machine.] матеріал сайту Твоє місто [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.] від 04.07. 2015 року.

(укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.

[1] (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.