Plesiobalaenoptera — рід вимерлих смугачів, який існував в Італії в епоху пізнього міоцену. Типовий вид — P. quarantellii. Це найстаріший відомий смугач із Середземноморського басейну. Скам'янілості були знайдені з відкладень річки Стірон на півночі Італії, які були відкладені в епоху Тортона, приблизно від 11 до 7 мільйонів років тому.
Plesiobalaenoptera | |
---|---|
скелет P. hubachi, Музей природи, Берлін | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
Інфраряд: | Китоподібні (Cetacea) |
Родина: | Смугачеві (Balaenopteridae) |
Рід: | †Plesiobalaenoptera Bisconti, 2010 |
Види | |
P. quarantellii (типовий) |
Опис
Plesiobalaenoptera за зовнішнім виглядом був схожий на інших китів, хоча мав відносно ширший рострум. Рід має кілька відмінних рис, які в основному спостерігаються в області вуха. Наприклад, периотична кістка (яка оточує внутрішнє вухо) має підняту центральну частину і трикутний виступ спереду. Як і у всіх вусатих китів, барабанна булла, яка оточує середнє вухо, збільшена і відокремлена від периотичної кістки. Однак його барабанна булла має характерний високий кіль. Причому отвір євстахієвої труби в середнє вухо перебуває у високому положенні.
Палеобіологія
На відміну від живих смугачів, Plesiobalaenoptera, ймовірно, не був здатний харчуватися шляхом всмоктування здобичі разом з водою. Plesiobalaenoptera має посткороноїдну ямку, або отвір у зубній кістці нижньої щелепи, що ускладнювало б виконання цього методу харчування.
Класифікація
Plesiobalaenoptera тісно споріднений з Parabalaenoptera, відомим з пізнього міоцену Каліфорнії в Сполучених Штатах. Обидва утворюють кладу, яка є сестринським таксоном верхівкових балаеноптерид, що включає останнього спільного предка живих Balaenoptera та Megaptera та всіх їхніх нащадків.
Примітки
- Michelangelo Bisconti (2010). A new balaenopterid whale from the late Miocene of the Stirone River, northern Italy (Mammalia, Cetacea, Mysticeti). Journal of Vertebrate Paleontology. 30 (3): 943—958. doi:10.1080/02724631003762922. S2CID 85348702.
- Stirone River (Miocene of Italy) — Paleobiology Database
- Bisconti, Michelangelo; Damarco, Piero; Pavia, Marco; Sorce, Barbara; Carnevale, Giorgio (2021). Marzanoptera tersillae, a new balaenopterid genus and species from the Pliocene of Piedmont, north-west Italy. Zoological Journal of the Linnean Society. 192 (4): 1253—1292. doi:10.1093/zoolinnean/zlaa131.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plesiobalaenoptera rid vimerlih smugachiv yakij isnuvav v Italiyi v epohu piznogo miocenu Tipovij vid P quarantellii Ce najstarishij vidomij smugach iz Seredzemnomorskogo basejnu Skam yanilosti buli znajdeni z vidkladen richki Stiron na pivnochi Italiyi yaki buli vidkladeni v epohu Tortona priblizno vid 11 do 7 miljoniv rokiv tomu Plesiobalaenoptera Period isnuvannya miocen 11 7 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N skelet P hubachi Muzej prirodi Berlin Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Infraryad Kitopodibni Cetacea Rodina Smugachevi Balaenopteridae Rid Plesiobalaenoptera Bisconti 2010 Vidi P quarantellii tipovij Bisconti 2010OpisPlesiobalaenoptera za zovnishnim viglyadom buv shozhij na inshih kitiv hocha mav vidnosno shirshij rostrum Rid maye kilka vidminnih ris yaki v osnovnomu sposterigayutsya v oblasti vuha Napriklad periotichna kistka yaka otochuye vnutrishnye vuho maye pidnyatu centralnu chastinu i trikutnij vistup speredu Yak i u vsih vusatih kitiv barabanna bulla yaka otochuye serednye vuho zbilshena i vidokremlena vid periotichnoyi kistki Odnak jogo barabanna bulla maye harakternij visokij kil Prichomu otvir yevstahiyevoyi trubi v serednye vuho perebuvaye u visokomu polozhenni PaleobiologiyaNa vidminu vid zhivih smugachiv Plesiobalaenoptera jmovirno ne buv zdatnij harchuvatisya shlyahom vsmoktuvannya zdobichi razom z vodoyu Plesiobalaenoptera maye postkoronoyidnu yamku abo otvir u zubnij kistci nizhnoyi shelepi sho uskladnyuvalo b vikonannya cogo metodu harchuvannya KlasifikaciyaPlesiobalaenoptera tisno sporidnenij z Parabalaenoptera vidomim z piznogo miocenu Kaliforniyi v Spoluchenih Shtatah Obidva utvoryuyut kladu yaka ye sestrinskim taksonom verhivkovih balaenopterid sho vklyuchaye ostannogo spilnogo predka zhivih Balaenoptera ta Megaptera ta vsih yihnih nashadkiv PrimitkiMichelangelo Bisconti 2010 A new balaenopterid whale from the late Miocene of the Stirone River northern Italy Mammalia Cetacea Mysticeti Journal of Vertebrate Paleontology 30 3 943 958 doi 10 1080 02724631003762922 S2CID 85348702 Stirone River Miocene of Italy Paleobiology Database Bisconti Michelangelo Damarco Piero Pavia Marco Sorce Barbara Carnevale Giorgio 2021 Marzanoptera tersillae a new balaenopterid genus and species from the Pliocene of Piedmont north west Italy Zoological Journal of the Linnean Society 192 4 1253 1292 doi 10 1093 zoolinnean zlaa131