Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бандикутові (Peramelidae) — родина сумчастих ссавців, що містить 6 сучасних родів і 21 сучасний вид, що проживають в Австралії, Новій Гвінеї й прилеглих островах.
| Бандикутові | |
|---|---|
 | |
| Perameles nasuta — типовий вид | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
| Ряд: | Бандикутоподібні (Peramelemorphia) |
| Родина: | Бандикутові (Peramelidae) Gray, 1825 |
| Підродини та роди | |
 Вікісховище: Peramelidae | |
У результаті винищування їхня чисельність значно зменшилася. Із 18 живих видів наведених на вебсайті МСОП 5 є уразливими (VU), 3 — під загрозою вимирання (EN), для 1 — даних недостатньо (DD). Загрозами є перетворення середовища проживання, інтродуковані хижаки (насамперед лисиці й коти), зміна режиму вогню, полювання.
Характеристика
| Зубна формула |
|---|
| I5 C1 P3 M4 |
| I3 C1 P3 M4 |
Бандикутові — невеликі тварини (100 г — 5 кг), що живуть на поверхні землі. Мають довгу морду. Їхні задні лапи довші, ніж передні, через що пересування схоже на заяче. Кігті на передніх лапах використовуються для риття землі в пошуках їжі.
Бандикутові живуть поодинці й активні переважно в нічний час. Вони всеїдні, і до їхньої їжі входять комахи, невеликі хребетні і рослинний матеріал. Представники мають невеликі розміри (розмір пацюка чи кролика), живуть в Австралії і Новій Гвінеї. День проводять у гніздах з гілок, трави й листя, розміщених у покинутих іншими тваринами норах, порожнистих колодах, гущавині, між коренями.
Систематика
Бандикутові поділяються на три підродини, відмінними ознаками яких є форма черепа, а також різні ареали.
- Австралійські бандикути (Peramelinae) мешкають у посушливих регіонах і мають більш плескатий череп. До них належать два сучасні роди й один вимерлий:
- Перориктові (Peroryctinae) з одним родом Peroryctes живуть перш за все в тропічних лісах і мають циліндричний череп. Це підродина містить 2 види.
- Ехіміперові (Echymiperinae) — підродина, яка містить три роди з Новогвінейського регіону: Echymipera, Microperoryctes, Rhynchomeles
Роди
На основі Nowak, 1999:
| Фото | Назва | Параметри | Середовище проживання | Спосіб життя |
 | Peroryctes | Довжина голови й тулуба 175–558 мм, довжина хвоста 110–335 мм, вага 650–4900 г. Волосяний покрив зверху темно-коричневий, знизу — білий чи майже білий, жовтувато-коричневий чи коричнювато-жовтий. У них витягнута морда, відносно невеликі вуха, довгі задні лапи та довгий не чіпкий хвіст. | Острови Нова Гвінея та Япен. Населяють переважно гірські ліси. | Це нічні наземні тварини, що будують гнізда з гілочок або трави на землі, живуть поодинці. Всеїдні, харчуються комахами та дрібними хребетними, а також фруктами. Після періоду вагітності ≈ 15 днів народжується від одного до шести дітей. |
 | Microperoryctes | Довжина голови й тулуба 150–303 мм, довжина хвоста 105–258 мм, вага ?–670 г. Волосяний покрив густий і м'який. Вуха малі. Мордочка загострена. | Острів Нова Гвінея. Населяють первинні ліси. | Будують гнізда між коренів у основі дерев. Швидше за все, всеїдні, харчуються дрібними тваринами та фруктами. Ймовірно, живуть поодиноко. Самиці з 1–4 дитинчатами зустрічаються майже цілий рік. |
 | Rhynchomeles | Довжина голови й тулуба 245–330 мм, довжина хвоста 105–130 мм, вага ? г. Волосяний кучерявий, блискучий, неколючий, темно-шоколадно-коричневого кольору зверху і знизу з білим вкрапленням на грудях. Хвіст чорнувато-коричневий і майже голий. Мордочка довга. Вуха малі, овальної форми. | Острів Серам, Індонезія. Населяє гірські тропічні ліси. | Про спосіб життя цієї тварини нічого не відомо. |
| Echymipera | Довжина голови й тулуба 200–500 мм, довжина хвоста 50–125 мм (часто хвіст буває відсутній (ймовірно легко відламується)), вага 400–2250 г. Волосяний покрив грубий, колючий; зверху забарвлений у червонуватий, коричнюватий або чорний колір; нижня сторона світліша, сіра чи світло-коричнева. Мордочка подовжена. Вуха малі. | Острів Нова Гвінея й довколишні острови, архіпелаг Бісмарка, Квінсленд. Населяють тропічні ліси. | Живуть поодинці. Вдень сплять у гніздах з листя, трави та гілок між у порожніх колодах, у хащах чи в норах на землі. Всеїдні; споживають плоди, комах, черв'яків і равликів. Самиці можуть народжувати до трьох разів на рік. Народжується від 1 до 3 дитинчат. |
 | Isoodon | Довжина голови й тулуба 210–470 мм, довжина хвоста 80–215 мм, вага 260–3100 г. Волосяний покрив грубий і блискучий; верх — суміш чорнувато-коричневого й оранжевого чи жовтого; низ жовтувато-сірий, жовтувато-коричневий чи білуватий. Мордочка досить видовжена, але широка. Вуха короткі й округлі. Хвіст короткий. Сумка добре розвинена, відкривається назад. | Австралія, південь Нової Гвінеї, довколишні острови. Населяють різноманітні місця проживання (відкриті ліси, чагарники, луки поблизу боліт чи водойм). | Живуть поодинці. Ведуть нічний спосіб життя, а вдень сплять у гніздах з гілок, трави й листя на землі, часто в норах або в порожнинах стовбурів дерев. Всеїдні; споживають комах, черв'яків, плоди, насіння, гриби. Народжують цілий рік (у теплих регіонах). Народжується від 2 до 8 дитинчат. |
 | Perameles | Довжина голови й тулуба 200–425 мм, довжина хвоста 75–170 мм, вага 190–19000 г. Волосяний покрив складається переважно з грубих, окремих волосків; верх — сірого, світло-коричневого з легким рожевим відтінком, тьмяно помаранчевого, жовтувато-коричневого, сіро-коричневого чи сірого забарвлення; низ білий чи білуватий. У всіх видів, крім P. nasuta є поперечні чи діагональні темні й світлі смуги на спині й крупі. Мордочка довга й звужена. Вуха загострені. | Австралія, Тасманія, довколишні острови. Населяють дощові й склерофітні ліси, рідколісся й відкриті місцевості, пустища й дюнну рослинність, поля. | Будують гнізда з гілочок, листя і перегною на поверхні землі чи використовують занедбані нори кроликів чи порожнисті колоди. Живуть поодинці. Ведуть нічний спосіб життя. Переважно комахоїдні, додатково споживають хробаків, равликів, ящірок, мишей і рослинний матеріал. Народжують цілий рік (у деяких регіонах). Народжується зазвичай 2 чи 3, рідше до 5 дитинчат. |
Примітки
- Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 149.
- . American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 17.03.2021.
- . International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 03.09.2021.
- Nowak R. M. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 81. — . (англ.)
Посилання
- Wilson, D. E., and D. M. Reeder:Mammal Species of the World. Johns Hopkins University Press, 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bandikutovi Peramelidae rodina sumchastih ssavciv sho mistit 6 suchasnih rodiv i 21 suchasnij vid sho prozhivayut v Avstraliyi Novij Gvineyi j prileglih ostrovah Bandikutovi Perameles nasuta tipovij vid Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Infraklas Sumchasti Marsupialia Ryad Bandikutopodibni Peramelemorphia Rodina Bandikutovi Peramelidae Gray 1825 Pidrodini ta rodi Peramelinae Isoodon Perameles Crash Peroryctinae Peroryctes Echymiperinae Echymipera Microperoryctes Rhynchomeles Vikishovishe Peramelidae U rezultati vinishuvannya yihnya chiselnist znachno zmenshilasya Iz 18 zhivih vidiv navedenih na vebsajti MSOP 5 ye urazlivimi VU 3 pid zagrozoyu vimirannya EN dlya 1 danih nedostatno DD Zagrozami ye peretvorennya seredovisha prozhivannya introdukovani hizhaki nasampered lisici j koti zmina rezhimu vognyu polyuvannya HarakteristikaZubna formula I5 C1 P3 M4 I3 C1 P3 M4 Bandikutovi neveliki tvarini 100 g 5 kg sho zhivut na poverhni zemli Mayut dovgu mordu Yihni zadni lapi dovshi nizh peredni cherez sho peresuvannya shozhe na zayache Kigti na perednih lapah vikoristovuyutsya dlya rittya zemli v poshukah yizhi Bandikutovi zhivut poodinci j aktivni perevazhno v nichnij chas Voni vseyidni i do yihnoyi yizhi vhodyat komahi neveliki hrebetni i roslinnij material Predstavniki mayut neveliki rozmiri rozmir pacyuka chi krolika zhivut v Avstraliyi i Novij Gvineyi Den provodyat u gnizdah z gilok travi j listya rozmishenih u pokinutih inshimi tvarinami norah porozhnistih kolodah gushavini mizh korenyami SistematikaBandikutovi podilyayutsya na tri pidrodini vidminnimi oznakami yakih ye forma cherepa a takozh rizni areali Avstralijski bandikuti Peramelinae meshkayut u posushlivih regionah i mayut bilsh pleskatij cherep Do nih nalezhat dva suchasni rodi j odin vimerlij Isoodon Bandikut Perameles Crash Peroriktovi Peroryctinae z odnim rodom Peroryctes zhivut persh za vse v tropichnih lisah i mayut cilindrichnij cherep Ce pidrodina mistit 2 vidi Ehimiperovi Echymiperinae pidrodina yaka mistit tri rodi z Novogvinejskogo regionu Echymipera Microperoryctes RhynchomelesRodiNa osnovi Nowak 1999 Foto Nazva Parametri Seredovishe prozhivannya Sposib zhittya Peroryctes Dovzhina golovi j tuluba 175 558 mm dovzhina hvosta 110 335 mm vaga 650 4900 g Volosyanij pokriv zverhu temno korichnevij znizu bilij chi majzhe bilij zhovtuvato korichnevij chi korichnyuvato zhovtij U nih vityagnuta morda vidnosno neveliki vuha dovgi zadni lapi ta dovgij ne chipkij hvist Ostrovi Nova Gvineya ta Yapen Naselyayut perevazhno girski lisi Ce nichni nazemni tvarini sho buduyut gnizda z gilochok abo travi na zemli zhivut poodinci Vseyidni harchuyutsya komahami ta dribnimi hrebetnimi a takozh fruktami Pislya periodu vagitnosti 15 dniv narodzhuyetsya vid odnogo do shesti ditej Microperoryctes Dovzhina golovi j tuluba 150 303 mm dovzhina hvosta 105 258 mm vaga 670 g Volosyanij pokriv gustij i m yakij Vuha mali Mordochka zagostrena Ostriv Nova Gvineya Naselyayut pervinni lisi Buduyut gnizda mizh koreniv u osnovi derev Shvidshe za vse vseyidni harchuyutsya dribnimi tvarinami ta fruktami Jmovirno zhivut poodinoko Samici z 1 4 ditinchatami zustrichayutsya majzhe cilij rik Rhynchomeles Dovzhina golovi j tuluba 245 330 mm dovzhina hvosta 105 130 mm vaga g Volosyanij kucheryavij bliskuchij nekolyuchij temno shokoladno korichnevogo koloru zverhu i znizu z bilim vkraplennyam na grudyah Hvist chornuvato korichnevij i majzhe golij Mordochka dovga Vuha mali ovalnoyi formi Ostriv Seram Indoneziya Naselyaye girski tropichni lisi Pro sposib zhittya ciyeyi tvarini nichogo ne vidomo Echymipera Dovzhina golovi j tuluba 200 500 mm dovzhina hvosta 50 125 mm chasto hvist buvaye vidsutnij jmovirno legko vidlamuyetsya vaga 400 2250 g Volosyanij pokriv grubij kolyuchij zverhu zabarvlenij u chervonuvatij korichnyuvatij abo chornij kolir nizhnya storona svitlisha sira chi svitlo korichneva Mordochka podovzhena Vuha mali Ostriv Nova Gvineya j dovkolishni ostrovi arhipelag Bismarka Kvinslend Naselyayut tropichni lisi Zhivut poodinci Vden splyat u gnizdah z listya travi ta gilok mizh u porozhnih kolodah u hashah chi v norah na zemli Vseyidni spozhivayut plodi komah cherv yakiv i ravlikiv Samici mozhut narodzhuvati do troh raziv na rik Narodzhuyetsya vid 1 do 3 ditinchat Isoodon Dovzhina golovi j tuluba 210 470 mm dovzhina hvosta 80 215 mm vaga 260 3100 g Volosyanij pokriv grubij i bliskuchij verh sumish chornuvato korichnevogo j oranzhevogo chi zhovtogo niz zhovtuvato sirij zhovtuvato korichnevij chi biluvatij Mordochka dosit vidovzhena ale shiroka Vuha korotki j okrugli Hvist korotkij Sumka dobre rozvinena vidkrivayetsya nazad Avstraliya pivden Novoyi Gvineyi dovkolishni ostrovi Naselyayut riznomanitni miscya prozhivannya vidkriti lisi chagarniki luki poblizu bolit chi vodojm Zhivut poodinci Vedut nichnij sposib zhittya a vden splyat u gnizdah z gilok travi j listya na zemli chasto v norah abo v porozhninah stovburiv derev Vseyidni spozhivayut komah cherv yakiv plodi nasinnya gribi Narodzhuyut cilij rik u teplih regionah Narodzhuyetsya vid 2 do 8 ditinchat Perameles Dovzhina golovi j tuluba 200 425 mm dovzhina hvosta 75 170 mm vaga 190 19000 g Volosyanij pokriv skladayetsya perevazhno z grubih okremih voloskiv verh sirogo svitlo korichnevogo z legkim rozhevim vidtinkom tmyano pomaranchevogo zhovtuvato korichnevogo siro korichnevogo chi sirogo zabarvlennya niz bilij chi biluvatij U vsih vidiv krim P nasuta ye poperechni chi diagonalni temni j svitli smugi na spini j krupi Mordochka dovga j zvuzhena Vuha zagostreni Avstraliya Tasmaniya dovkolishni ostrovi Naselyayut doshovi j sklerofitni lisi ridkolissya j vidkriti miscevosti pustisha j dyunnu roslinnist polya Buduyut gnizda z gilochok listya i peregnoyu na poverhni zemli chi vikoristovuyut zanedbani nori krolikiv chi porozhnisti kolodi Zhivut poodinci Vedut nichnij sposib zhittya Perevazhno komahoyidni dodatkovo spozhivayut hrobakiv ravlikiv yashirok mishej i roslinnij material Narodzhuyut cilij rik u deyakih regionah Narodzhuyetsya zazvichaj 2 chi 3 ridshe do 5 ditinchat PrimitkiMarkevich O P Nomenklatura Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 S 149 American Society of Mammalogists Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 17 03 2021 International Union for Conservation of Nature and Natural Resources Arhiv originalu za 3 veresnya 2021 Procitovano 03 09 2021 Nowak R M Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 81 ISBN 0801857899 angl PosilannyaWilson D E and D M Reeder Mammal Species of the World Johns Hopkins University Press 2005 ISBN 0 8018 8221 4