Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Землянка звичайна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Землянка звичайна | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pelobates fuscus (Laurenti, 1768) | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
*Bombinator fuscus Fitzinger, 1826
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Часничниця звичайна, або землянка звичайна (Pelobates fuscus) — вид земноводних, що входять до роду Часничниця (Pelobates), родини Часничницевих (Pelobatidae) ряду безхвостих земноводних (Anura).
Інші назви: земляна жаба, земляна жабка, часникова жаба, часникова жабка, жабка бура, землянка звичайна.
Таксономія. Види-двійники
Часникова жаба є надвидом, який включає два, найімовірніше, алопатричні види:
- власне землянку європейську Pelobates fuscus s. str. (західна форма "часничниці звичайної")
- землянку азійську Pelobates vespertinus (східна форма "часничниці звичайної")
Наявність цих двох форм з'ясована протягом 2000-2003 рр. завдяки порівняльно-генетичним дослідженням, зокрема оцінкам розміру геному. Обидві форми (аловиди) присутні у фауні України. Цій проблематиці присвячена велика кількість публікацій останніх 10 років (Pelobates vespertinus в "google-академія").
Зовнішній вигляд
Тварини середніх розмірів, довжина тіла дорослих 40-80 мм, міжочний простір зверху виразно опуклий, внутрішній п'ятковий горб великий і зазвичай світло-жовтуватого забарвлення, зіниця вертикальна, шкіра гладка. Тіло коренасте, голова тупа, ноги короткі. Лоб між очима випуклий. У забарвленні спинного боку тіла переважають зеленкуваті або зеленкувато-коричневі тони з темнішими симетричними ділянками-смугами уздовж світлої серединної частини спини. На спині часто є також окремі дрібні червоні крапки, черевний бік світло-сірий, найчастіше без візерунка або з окремими дрібними плямами. На задніх кінцівках доволі добре розвинені плавальні перетинки. Статевий диморфізм виявлений у дещо коротших та потовщених передраменах самців та в їхніх дрібніших розмірах порівняно з самицями. Матеріали з мінливості зовнішньоморфологічних ознак у межах України фрагментарні й обмежені описом розмірних характеристик цих тварин у Криму та в Карпатах. Дослідження в інших ділянках поширення свідчать, що землянкам може бути притаманна мінливість у розмірах тіла залежно від типу біотопів. Наприклад, довжина тіла землянок, що живуть на відкритих просторах (луки, поля) у Московській, Калузькій та Рязанській областях, коливається в межах 35-40 мм, а в лісових насадженнях (сосняки) - 40-50 мм. З іншого боку, виявлена позитивна залежність темпів росту від щорічної середньомісячної кількості опадів.
Річний цикл
Пробудження після зимової сплячки розпочинається із встановленням денних температур 12-18°С, і в південній та південно-західній частинах України цих тварин відзначали вже на початку березня-квітні. У сезон розмноження землянки можуть бути активні вдень, але по закінченні сезону переходять на нічну активність. Серед основних факторів, що впливають на активність, відзначають вологість приземного шару повітря та його температуру. При температурі нижче 10 °C землянки часто залишаються у сховищах. Звичайно ж у літній період активні з 22.00-23.00 і до 2.30-3.30 годин, після чого закопуються в ґрунт на глибину 10-15 см.
Розмноження
Для розмноження землянки займають різноманітні водойми, у тому числі іноді й сильно забруднені, хоча віддають перевагу воді з низькою мінералізацією, відсутністю нітратів та з слабколужною реакцією. В Українському Поліссі парування та відкладання ікри починається із встановленням температури води 9-14°С. У Карпатському регіоні чисельне співвідношення статей (n = 34) становить 41% самців і 59% самиць. У північніших ділянках ареалу на території Росії самиці становлять 31,8% чисельності, хоча є дані про те, що тварини цієї статі можуть істотно переважати в популяціях — до 70-80% (Московська, Калузька та Рязанська обл.). Самці видають шлюбні крики, перебуваючи під водою. Самиці відкладають ікру у вигляді грубих шнурів найчастіше на водяні рослини, число ікринок у кладці від 1 до 2 та більше тисяч, при цьому відзначається позитивна залежність між розмірами самиць та величиною кладки. Ембріогенез триває 5-11 діб. Вилуплені пуголовки перші дні тримаються біля дна, а згодом — у товщі води або біля поверхні. У личинок кількість рядів рогових зубів змінюється з перебігом розвитку і може бути представлена різними варіантами, у тому числі 1: 3 + 3/3 + 3 : 2 або 1: 4 + 4/4 + 4 : 1. Личинки повністю завершують метаморфоз на 84-й день у лабораторних умовах, але підвищення щільності утримування личинок викликає скорочення строків розвитку до 65 днів. Період личинкового розвитку в природних умовах триває 56-110 діб, метаморфоз відбувається в середині літа або навіть у вересні. У Степовому Придніпров'ї масовий вихід цьоголітків відзначали в середині липня. Личинки, що не встигли завершити метаморфоз, можуть зимувати на цій стадії, і в такому випадку закінчення метаморфозу припадає на травень або червень наступного року.
Характерною особливістю цих тварин є велика різниця між розмірами личинок (перед метаморфозом 170—220 мм) та цьоголітків (відразу після метаморфозу приблизно 10-30 мм; статева зрілість настає по досягненні довжини тіла дещо понад 40 мм на третьому році). В інших ділянках ареалу (Західна Європа) статевої зрілості ці амфібії досягають у віці від 2 до 5 років при тривалості життя у природі від 3 до 16 років (середній вік самиць коливається від 7,9 до 8,3 років, самців — від 5,9 до 10,2). Землянкам властива певна здатність до терморегуляції. Так, температура тіла може бути на 1-5°С вище температури ґрунту (якщо остання нижче 15 °C) або на 2-7°С нижче (якщо остання вище 20 °C).
Однією з цікавих здатностей цих тварин є їхнє вміння швидко закопуватися в ґрунт (на глибину 1 м і більше), використовуючи при цьому великі лопатоподібні п'яткові горби на задніх кінцівках. Для сховищ вони можуть використовувати нори гризунів, листову підстилку, лежачі дерева тощо, хоча частіше просто зариваються в пісок. На поверхню виходять вночі, і відстань від сховищ до місць полювання зазвичай не перевищує 20-30 м.
Головними факторами, що впливають на її активність є вологість повітря та температура.
Відхід на зимівлю відбувається у вересні або навіть у листопаді й залежить від температури повітря (бл. 9 °C). У східних ділянках свого ареалу (Росія, Волзько-Камський край) період активності триває 128—170 днів. Зимують у ґрунті, при цьому можуть перебувати на глибині до 2 м.
Живлення
Характерною особливістю живлення на личинковій стадії є використання рослинних кормів на початкових етапах розвитку (в основному діатомові, зелені, синьо-зелені водорості), та тваринних (зоопланктон, мікробентос) наприкінці водної стадії. Іноді поїдають інших пуголовків. Є відомості, що личинки землянок живляться в основному в темні години доби. У живленні дорослих переважають жуки (Carabidae), напівтвердокрилі (Hemiptera), двокрилі (Diptera), мурашки (Formicoidea) і т. ін. Для землянок характерний активний пошук здобичі, під час якого вони обслідують доволі великі ділянки — до 200 м² і більше. При порівнянні живлення землянки і почасти екологічно близької до неї зеленої ропухи (Bufo viridis), виявляється їхня схожість (Саратовська обл., Росія), але ропухи при цьому споживають більше дорослих двокрилих, а землянки — їхніх личинок і, крім того, P. fuscus є, імовірно, більшою мірою спеціалізованим видом. Останнє підтверджується й при порівнянні живлення землянки з озерною (Pelophylax ridibundus) та гостромордою (Rana arvalis) жабами. Землянкам властива досить широка трофічна ніша, й при цьому комахи в її раціоні представляють близько 58,8%. Існує суттєва залежність між розмірами здобичі та розмірами тіла землянок. Дослідження живлення землянок, квакші звичайної Hyla arborea та зелених жаб комплексу Pelophylax esculentus в Північній Італії показало, що для перших характерна найбільш спеціалізована дієта, і в її живленні міститься до 72,3% Coleoptera (для порівняння: у райок цей об'єкт був присутнім у 14,8% випадків, у жаб — в 16,5%). Перекривання ніш живлення у землянки з квакшею становило 0,4088 (коефіцієнт змінюється від 0 при повному неперекриванні до 1 при повному перекриванні), у землянки й жаб — 0,5155. У східних ділянках ареалу (Росія, Поволжя) перекривання трофічних ніш у землянки з іншими амфібіями (зеленою ропухою та гостромордою жабою) суттєво вище. Так, частка спільних живильних ресурсів землянки з зеленою ропухою становить 82,4%, а з гостромордою жабою — 88,9%.
Вороги, небезпечні фактори
Серед природних ворогів відзначені представники усіх груп тварин. Так, землянок виявляли при аналізі живлення риб (щука, окунь), інших земноводних (озерна та ставкова жаби), плазунів (водяний та звичайний вужі, степова гадюка), птахів (сіра ворона, сорока, фазан, біла та сіра чаплі та ін.) та ссавців (видра, ласка, лисиця і ін.). З антропогенних факторів, що справляють негативний вплив на стан популяцій цього виду, перш за все вказують на забруднення водойм та ґрунту промисловими відходами і трансформацію біотопів, у яких живуть землянки. Часничниця дуже чутлива до якості води та структури ґрунтів. Негативно на популяції часничниці впливають урбанізація, рекреація, випасання худоби на луках. У зонах, забруднених стічними водами хімічних та металургійних підприємств у Дніпропетровській області, цей вид відсутній повністю в межах 500—600 м, при віддаленні від таких зон на 800—1000 м чисельність становить 0,01 ос./м², а в однотипних незабруднених біотопах—1,0 ос./м². З другого боку, у Бєлгородській області (Росія) землянки поряд з деякими іншими безхвостими земноводними освоїли відстійники цукрових заводів, де вода відзначається підвищеною твердістю та вмістом нітритів. Крім того, деякі зміни (наприклад, прокладка просік у лісонасадженнях, іригаційні роботи тощо), можуть сприяти проникненню цих тварин у нові місця осідку.
Охорона
Вид занесено до Додатку II «Конвенції з охорони дикої флори і фауни та природного середовища існування в Європі» (категорія «види, що підлягають особливій охороні») та до «Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи (МСОП)».
Джерела
- Назва "Замлянка" застосована у останній монографії Є. М. Писанця (loc. cit.)
Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — Київ : Вид-во Раєвського, 2007. — 197 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zemlyanka zvichajna Zemlyanka zvichajna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Ryad Bezhvosti Anura Rodina Chasnichnicevi Pelobatidae Rid Chasnichnicya Pelobates Vid Zemlyanka zvichajna Binomialna nazva Pelobates fuscus Laurenti 1768 Sinonimi Bombinator fuscus Fitzinger 1826 Bufo fuscus Laurenti 1768 Pelobates fuscus fuscus Mertens 1923 Pelobates fuscus insubricus Crochet and Dubois 2004 Pelobates fuscus insubricus Mertens 1923 Pelobates fuscus var lividus Koch 1872 Pelobates fuscus var orientalis Severtsov 1913 Pelobates fuscus vespertinus Crochet and Dubois 2004 Pelobates fuscus Wagler 1830 Pelobates praefuscus Khosatzky 1985 Posilannya Vikishovishe Pelobates fuscus EOL 330757 ITIS 664730 MSOP 16498 NCBI 191477 Chasnichnicya zvichajna abo zemlyanka zvichajna Pelobates fuscus vid zemnovodnih sho vhodyat do rodu Chasnichnicya Pelobates rodini Chasnichnicevih Pelobatidae ryadu bezhvostih zemnovodnih Anura Inshi nazvi zemlyana zhaba zemlyana zhabka chasnikova zhaba chasnikova zhabka zhabka bura zemlyanka zvichajna Taksonomiya Vidi dvijnikiChasnikova zhaba ye nadvidom yakij vklyuchaye dva najimovirnishe alopatrichni vidi vlasne zemlyanku yevropejsku Pelobates fuscus s str zahidna forma chasnichnici zvichajnoyi zemlyanku azijsku Pelobates vespertinus shidna forma chasnichnici zvichajnoyi Nayavnist cih dvoh form z yasovana protyagom 2000 2003 rr zavdyaki porivnyalno genetichnim doslidzhennyam zokrema ocinkam rozmiru genomu Obidvi formi alovidi prisutni u fauni Ukrayini Cij problematici prisvyachena velika kilkist publikacij ostannih 10 rokiv Pelobates vespertinus v google akademiya Zovnishnij viglyadChasnichnicya zvichajna Tvarini serednih rozmiriv dovzhina tila doroslih 40 80 mm mizhochnij prostir zverhu virazno opuklij vnutrishnij p yatkovij gorb velikij i zazvichaj svitlo zhovtuvatogo zabarvlennya zinicya vertikalna shkira gladka Tilo korenaste golova tupa nogi korotki Lob mizh ochima vipuklij U zabarvlenni spinnogo boku tila perevazhayut zelenkuvati abo zelenkuvato korichnevi toni z temnishimi simetrichnimi dilyankami smugami uzdovzh svitloyi seredinnoyi chastini spini Na spini chasto ye takozh okremi dribni chervoni krapki cherevnij bik svitlo sirij najchastishe bez vizerunka abo z okremimi dribnimi plyamami Na zadnih kincivkah dovoli dobre rozvineni plavalni peretinki Statevij dimorfizm viyavlenij u desho korotshih ta potovshenih peredramenah samciv ta v yihnih dribnishih rozmirah porivnyano z samicyami Materiali z minlivosti zovnishnomorfologichnih oznak u mezhah Ukrayini fragmentarni j obmezheni opisom rozmirnih harakteristik cih tvarin u Krimu ta v Karpatah Doslidzhennya v inshih dilyankah poshirennya svidchat sho zemlyankam mozhe buti pritamanna minlivist u rozmirah tila zalezhno vid tipu biotopiv Napriklad dovzhina tila zemlyanok sho zhivut na vidkritih prostorah luki polya u Moskovskij Kaluzkij ta Ryazanskij oblastyah kolivayetsya v mezhah 35 40 mm a v lisovih nasadzhennyah sosnyaki 40 50 mm Z inshogo boku viyavlena pozitivna zalezhnist tempiv rostu vid shorichnoyi serednomisyachnoyi kilkosti opadiv Richnij ciklProbudzhennya pislya zimovoyi splyachki rozpochinayetsya iz vstanovlennyam dennih temperatur 12 18 S i v pivdennij ta pivdenno zahidnij chastinah Ukrayini cih tvarin vidznachali vzhe na pochatku bereznya kvitni U sezon rozmnozhennya zemlyanki mozhut buti aktivni vden ale po zakinchenni sezonu perehodyat na nichnu aktivnist Sered osnovnih faktoriv sho vplivayut na aktivnist vidznachayut vologist prizemnogo sharu povitrya ta jogo temperaturu Pri temperaturi nizhche 10 C zemlyanki chasto zalishayutsya u shovishah Zvichajno zh u litnij period aktivni z 22 00 23 00 i do 2 30 3 30 godin pislya chogo zakopuyutsya v grunt na glibinu 10 15 sm RozmnozhennyaDlya rozmnozhennya zemlyanki zajmayut riznomanitni vodojmi u tomu chisli inodi j silno zabrudneni hocha viddayut perevagu vodi z nizkoyu mineralizaciyeyu vidsutnistyu nitrativ ta z slabkoluzhnoyu reakciyeyu V Ukrayinskomu Polissi paruvannya ta vidkladannya ikri pochinayetsya iz vstanovlennyam temperaturi vodi 9 14 S U Karpatskomu regioni chiselne spivvidnoshennya statej n 34 stanovit 41 samciv i 59 samic U pivnichnishih dilyankah arealu na teritoriyi Rosiyi samici stanovlyat 31 8 chiselnosti hocha ye dani pro te sho tvarini ciyeyi stati mozhut istotno perevazhati v populyaciyah do 70 80 Moskovska Kaluzka ta Ryazanska obl Samci vidayut shlyubni kriki perebuvayuchi pid vodoyu Samici vidkladayut ikru u viglyadi grubih shnuriv najchastishe na vodyani roslini chislo ikrinok u kladci vid 1 do 2 ta bilshe tisyach pri comu vidznachayetsya pozitivna zalezhnist mizh rozmirami samic ta velichinoyu kladki Embriogenez trivaye 5 11 dib Vilupleni pugolovki pershi dni trimayutsya bilya dna a zgodom u tovshi vodi abo bilya poverhni U lichinok kilkist ryadiv rogovih zubiv zminyuyetsya z perebigom rozvitku i mozhe buti predstavlena riznimi variantami u tomu chisli 1 3 3 3 3 2 abo 1 4 4 4 4 1 Lichinki povnistyu zavershuyut metamorfoz na 84 j den u laboratornih umovah ale pidvishennya shilnosti utrimuvannya lichinok viklikaye skorochennya strokiv rozvitku do 65 dniv Period lichinkovogo rozvitku v prirodnih umovah trivaye 56 110 dib metamorfoz vidbuvayetsya v seredini lita abo navit u veresni U Stepovomu Pridniprov yi masovij vihid cogolitkiv vidznachali v seredini lipnya Lichinki sho ne vstigli zavershiti metamorfoz mozhut zimuvati na cij stadiyi i v takomu vipadku zakinchennya metamorfozu pripadaye na traven abo cherven nastupnogo roku Harakternoyu osoblivistyu cih tvarin ye velika riznicya mizh rozmirami lichinok pered metamorfozom 170 220 mm ta cogolitkiv vidrazu pislya metamorfozu priblizno 10 30 mm stateva zrilist nastaye po dosyagnenni dovzhini tila desho ponad 40 mm na tretomu roci V inshih dilyankah arealu Zahidna Yevropa statevoyi zrilosti ci amfibiyi dosyagayut u vici vid 2 do 5 rokiv pri trivalosti zhittya u prirodi vid 3 do 16 rokiv serednij vik samic kolivayetsya vid 7 9 do 8 3 rokiv samciv vid 5 9 do 10 2 Zemlyankam vlastiva pevna zdatnist do termoregulyaciyi Tak temperatura tila mozhe buti na 1 5 S vishe temperaturi gruntu yaksho ostannya nizhche 15 C abo na 2 7 S nizhche yaksho ostannya vishe 20 C Odniyeyu z cikavih zdatnostej cih tvarin ye yihnye vminnya shvidko zakopuvatisya v grunt na glibinu 1 m i bilshe vikoristovuyuchi pri comu veliki lopatopodibni p yatkovi gorbi na zadnih kincivkah Dlya shovish voni mozhut vikoristovuvati nori grizuniv listovu pidstilku lezhachi dereva tosho hocha chastishe prosto zarivayutsya v pisok Na poverhnyu vihodyat vnochi i vidstan vid shovish do misc polyuvannya zazvichaj ne perevishuye 20 30 m Golovnimi faktorami sho vplivayut na yiyi aktivnist ye vologist povitrya ta temperatura Vidhid na zimivlyu vidbuvayetsya u veresni abo navit u listopadi j zalezhit vid temperaturi povitrya bl 9 C U shidnih dilyankah svogo arealu Rosiya Volzko Kamskij kraj period aktivnosti trivaye 128 170 dniv Zimuyut u grunti pri comu mozhut perebuvati na glibini do 2 m ZhivlennyaHarakternoyu osoblivistyu zhivlennya na lichinkovij stadiyi ye vikoristannya roslinnih kormiv na pochatkovih etapah rozvitku v osnovnomu diatomovi zeleni sino zeleni vodorosti ta tvarinnih zooplankton mikrobentos naprikinci vodnoyi stadiyi Inodi poyidayut inshih pugolovkiv Ye vidomosti sho lichinki zemlyanok zhivlyatsya v osnovnomu v temni godini dobi U zhivlenni doroslih perevazhayut zhuki Carabidae napivtverdokrili Hemiptera dvokrili Diptera murashki Formicoidea i t in Dlya zemlyanok harakternij aktivnij poshuk zdobichi pid chas yakogo voni obsliduyut dovoli veliki dilyanki do 200 m i bilshe Pri porivnyanni zhivlennya zemlyanki i pochasti ekologichno blizkoyi do neyi zelenoyi ropuhi Bufo viridis viyavlyayetsya yihnya shozhist Saratovska obl Rosiya ale ropuhi pri comu spozhivayut bilshe doroslih dvokrilih a zemlyanki yihnih lichinok i krim togo P fuscus ye imovirno bilshoyu miroyu specializovanim vidom Ostannye pidtverdzhuyetsya j pri porivnyanni zhivlennya zemlyanki z ozernoyu Pelophylax ridibundus ta gostromordoyu Rana arvalis zhabami Zemlyankam vlastiva dosit shiroka trofichna nisha j pri comu komahi v yiyi racioni predstavlyayut blizko 58 8 Isnuye suttyeva zalezhnist mizh rozmirami zdobichi ta rozmirami tila zemlyanok Doslidzhennya zhivlennya zemlyanok kvakshi zvichajnoyi Hyla arborea ta zelenih zhab kompleksuPelophylax esculentus v Pivnichnij Italiyi pokazalo sho dlya pershih harakterna najbilsh specializovana diyeta i v yiyi zhivlenni mistitsya do 72 3 Coleoptera dlya porivnyannya u rajok cej ob yekt buv prisutnim u 14 8 vipadkiv u zhab v 16 5 Perekrivannya nish zhivlennya u zemlyanki z kvaksheyu stanovilo 0 4088 koeficiyent zminyuyetsya vid 0 pri povnomu neperekrivanni do 1 pri povnomu perekrivanni u zemlyanki j zhab 0 5155 U shidnih dilyankah arealu Rosiya Povolzhya perekrivannya trofichnih nish u zemlyanki z inshimi amfibiyami zelenoyu ropuhoyu ta gostromordoyu zhaboyu suttyevo vishe Tak chastka spilnih zhivilnih resursiv zemlyanki z zelenoyu ropuhoyu stanovit 82 4 a z gostromordoyu zhaboyu 88 9 Vorogi nebezpechni faktoriSered prirodnih vorogiv vidznacheni predstavniki usih grup tvarin Tak zemlyanok viyavlyali pri analizi zhivlennya rib shuka okun inshih zemnovodnih ozerna ta stavkova zhabi plazuniv vodyanij ta zvichajnij vuzhi stepova gadyuka ptahiv sira vorona soroka fazan bila ta sira chapli ta in ta ssavciv vidra laska lisicya i in Z antropogennih faktoriv sho spravlyayut negativnij vpliv na stan populyacij cogo vidu persh za vse vkazuyut na zabrudnennya vodojm ta gruntu promislovimi vidhodami i transformaciyu biotopiv u yakih zhivut zemlyanki Chasnichnicya duzhe chutliva do yakosti vodi ta strukturi gruntiv Negativno na populyaciyi chasnichnici vplivayut urbanizaciya rekreaciya vipasannya hudobi na lukah U zonah zabrudnenih stichnimi vodami himichnih ta metalurgijnih pidpriyemstv u Dnipropetrovskij oblasti cej vid vidsutnij povnistyu v mezhah 500 600 m pri viddalenni vid takih zon na 800 1000 m chiselnist stanovit 0 01 os m a v odnotipnih nezabrudnenih biotopah 1 0 os m Z drugogo boku u Byelgorodskij oblasti Rosiya zemlyanki poryad z deyakimi inshimi bezhvostimi zemnovodnimi osvoyili vidstijniki cukrovih zavodiv de voda vidznachayetsya pidvishenoyu tverdistyu ta vmistom nitritiv Krim togo deyaki zmini napriklad prokladka prosik u lisonasadzhennyah irigacijni roboti tosho mozhut spriyati proniknennyu cih tvarin u novi miscya osidku OhoronaVid zaneseno do Dodatku II Konvenciyi z ohoroni dikoyi flori i fauni ta prirodnogo seredovisha isnuvannya v Yevropi kategoriya vidi sho pidlyagayut osoblivij ohoroni ta do Chervonoyi knigi Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP DzherelaNazva Zamlyanka zastosovana u ostannij monografiyi Ye M Pisancya loc cit Pisanec Ye Zemnovodni Ukrayini posibnik dlya viznachennya amfibij Ukrayini ta sumizhnih krayin Kiyiv Vid vo Rayevskogo 2007 197 s