Paraceratheriidae — вимерла родина довгоногих безрогих носорогуватих, яка виникла в еоценову епоху. Перші Paraceratheriidae були розміром приблизно з великих собак, зростаючи поступово в пізньому еоцені та олігоцені. Вони були найбільш поширені в регіоні заплави тропічних лісів, які тепер є Казахстаном, Індією та південно-західним Китаєм, а також жили далі вглиб країни по всій північній та центральній Азії.
Paraceratheriidae | |
---|---|
Реконструйований череп Paraceratherium | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Непарнопалі (Perissodactyla) |
Надродина: | Rhinocerotoidea |
Родина: | †Paraceratheriidae Osborn, 1923 |
Підгрупи | |
Синоніми | |
| |
Вікісховище: Paraceratheriidae |
Парацератери досягли піку своєї еволюції від середнього олігоцену до раннього міоцену, де вони стали дуже великими травоїдними ссавцями. Більшість родів були розміром із сучасні тяглові коні та вимерлого гігантського коня Equus giganteus, а деякі виросли значно більшими. Найбільшим родом був Paraceratherium, який був більш ніж удвічі важчий за самця африканського слона і був одним із найбільших наземних ссавців, які коли-небудь жили. Однак вони залишалися обмеженими Азією, яка на той час була переважно низинною заплавою з пишною рослинністю. У Європі чи Північній Америці не було знайдено жодних викопних залишків парацератерів, хоча парацератери мали мільйони років можливості досягти цих регіонів. Зіткнення з Індійським субконтинентом і підняття Гімалаїв призвели до глобального похолодання, опустелювання і зникнення лісових місць існування, що призвело до вимирання цих гігантських унгулят.
Попри те, що деякі автори вважають парацератери підродиною Hyracodontidae, останні автори розглядають парацератери як окрему родину Paraceratheriidae (Wang et al. 2016 відновлюють гіракодонти як більш базальні, ніж парацератери).
Примітки
- Lucas, S.G.; Sobus, J.C. (1989). The Systematics of Indricotheres. У Prothero, D. R.; Schoch, R. M. (ред.). The Evolution of Perissodactyls. New York, New York & Oxford, England: Oxford University Press. с. 358—378. ISBN . OCLC 19268080.
- Wood, H.E. (1963). A Primitive Rhinoceros from the Late Eocene of Mongolia. American Museum Novitates (2146): 1—12.
- Palmer, D., ред. (1999). The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals. London: Marshall Editions. с. 262—263. ISBN .
- Z. Qiu and B. Wang. 2007. Paracerathere Fossils of China. Palaeontologia Sinica, New Series C 193(29):1-396
- Wang, H.; Bai, B.; Meng, J.; Wang, Y. (2016). Earliest known unequivocal rhinocerotoid sheds new light on the origin of Giant Rhinos and phylogeny of early rhinocerotoids. Scientific Reports. 6 (1): 39607. doi:10.1038/srep39607.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paraceratheriidae vimerla rodina dovgonogih bezrogih nosoroguvatih yaka vinikla v eocenovu epohu Pershi Paraceratheriidae buli rozmirom priblizno z velikih sobak zrostayuchi postupovo v piznomu eoceni ta oligoceni Voni buli najbilsh poshireni v regioni zaplavi tropichnih lisiv yaki teper ye Kazahstanom Indiyeyu ta pivdenno zahidnim Kitayem a takozh zhili dali vglib krayini po vsij pivnichnij ta centralnij Aziyi Paraceratheriidae Period isnuvannya serednij eocen piznij oligocen 47 23 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Rekonstrujovanij cherep Paraceratherium Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Neparnopali Perissodactyla Nadrodina Rhinocerotoidea Rodina Paraceratheriidae Osborn 1923 Pidgrupi Forstercooperiinae Forstercooperia Pappaceras Paraceratheriinae Aralotherium Buzdartherium Dzungariotherium Juxia Paraceratherium Urtinotherium Sinonimi Baluchitheriinae Osborn 1923 Indricotheriinae Borissiak 1923 Forstercooperiidae Kretzoi 1940 Vikishovishe Paraceratheriidae Paracerateri dosyagli piku svoyeyi evolyuciyi vid serednogo oligocenu do rannogo miocenu de voni stali duzhe velikimi travoyidnimi ssavcyami Bilshist rodiv buli rozmirom iz suchasni tyaglovi koni ta vimerlogo gigantskogo konya Equus giganteus a deyaki virosli znachno bilshimi Najbilshim rodom buv Paraceratherium yakij buv bilsh nizh udvichi vazhchij za samcya afrikanskogo slona i buv odnim iz najbilshih nazemnih ssavciv yaki koli nebud zhili Odnak voni zalishalisya obmezhenimi Aziyeyu yaka na toj chas bula perevazhno nizinnoyu zaplavoyu z pishnoyu roslinnistyu U Yevropi chi Pivnichnij Americi ne bulo znajdeno zhodnih vikopnih zalishkiv paracerateriv hocha paracerateri mali miljoni rokiv mozhlivosti dosyagti cih regioniv Zitknennya z Indijskim subkontinentom i pidnyattya Gimalayiv prizveli do globalnogo poholodannya opustelyuvannya i zniknennya lisovih misc isnuvannya sho prizvelo do vimirannya cih gigantskih ungulyat Popri te sho deyaki avtori vvazhayut paracerateri pidrodinoyu Hyracodontidae ostanni avtori rozglyadayut paracerateri yak okremu rodinu Paraceratheriidae Wang et al 2016 vidnovlyuyut girakodonti yak bilsh bazalni nizh paracerateri PrimitkiLucas S G Sobus J C 1989 The Systematics of Indricotheres U Prothero D R Schoch R M red The Evolution of Perissodactyls New York New York amp Oxford England Oxford University Press s 358 378 ISBN 978 0 19 506039 3 OCLC 19268080 Wood H E 1963 A Primitive Rhinoceros from the Late Eocene of Mongolia American Museum Novitates 2146 1 12 Palmer D red 1999 The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals London Marshall Editions s 262 263 ISBN 1 84028 152 9 Z Qiu and B Wang 2007 Paracerathere Fossils of China Palaeontologia Sinica New Series C 193 29 1 396 Wang H Bai B Meng J Wang Y 2016 Earliest known unequivocal rhinocerotoid sheds new light on the origin of Giant Rhinos and phylogeny of early rhinocerotoids Scientific Reports 6 1 39607 doi 10 1038 srep39607