Pappaceras вимерлий рід носорогів раннього еоцену Азії що належить до Paraceratheriidae Pappaceras Період існування ранн

Pappaceras — вимерлий рід носорогів раннього еоцену Азії, що належить до Paraceratheriidae.

Pappaceras Період існування: ранній еоцен, 50–48 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼

Ілюстрація черепа та відновлення P. minuta
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Непарнопалі (Perissodactyla)
Надродина:	Rhinocerotoidea
Родина:	†Paraceratheriidae
Рід:	†Pappaceras Wood, 1963
Типовий вид
†Pappaceras confluens Wood, 1963
Інші види
†P. minuta (Lucas et al., 1981) †P. meiomenus Wang et al., 2016
Синоніми
Видова синонімія P. minuta: Forstercooperia minuta Lucas et al., 1981 ?"Forstercooperia crudus" Gabunia, 1977 (nomen nudum)
Вікісховище: Pappaceras

Опис

Pappaceras відомі з великої кількості черепного матеріалу, хоча лише деякі мізерні посткраніальні залишки. Найбільшим видом є P. confluens, потім P. minuta. Кожен вид відрізняється морфологією щокових зубів, при цьому решта черепа досить схожа. Подібно до примітивних носорогів, Pappaceras має тупі кінці на кінчиках носа, над носовим розрізом. На відміну від усіх сучасних носорогів, носова частина Pappaceras, а також багатьох споріднених родів не має складчастості, що свідчить про відсутність у них будь-якої форми рогу. Носовий розріз простягається досить далеко у верхню щелепу, закінчуючись трохи позаду ікла. Pappaceras має невелику діастему після різця, не таку велику, як її нащадки, і подібну за розміром до Hyracodon.

Поширення і середовище проживання

Останки Pappaceras були знайдені по всій Азії. Найважливіші залишки належать до формації Аршанто раннього еоцену у Внутрішній Монголії (Китай). У 1963 році вид Pappaceras confluens був описаний з того ж регіону, ймовірно, в межах тієї ж формації. Pappaceras minuta також базується на верхній щелепі з формації Ірдін Манха. P. confluens відомий з формації Шара-Мурун, формації Улан-Шіре та формації Хоулджін, а також у формації Аршанто. P. minuta відомий лише зі зразків формації Аршанто, як і P. meiomenus і, можливо, формації Шара Мурун у Китаї та формації Колпак у Казахстані.

Примітки

Lucas, S.G.; Schoch, R.M.; Manning, E. (1981). The Systematics of Forstercooperia, a Middle to Late Eocene Hyracodontid (Perissodactyla: Rhinocerotoidea) from Asia and Western North America. Journal of Paleontology. 55 (4): 826—841. JSTOR 1304430.
Wood, H.E. (1938). Cooperia totadentata, a remarkable rhinoceros from the Eocene of Mongolia (PDF). American Museum Novitates (1012): 1—20.
Wood, H.E. (1963). A Primitive Rhinoceros from the Late Eocene of Mongolia. American Museum Novitates (2146): 1—12.
Lucas, S.G.; Emry, R.J.; Bayshashanov, B.U. (1997). Eocene Perissodactyla from the Shinzhaly River, Eastern Kazakhstan. Journal of Vertebrate Paleontology. 17 (1): 235—246. doi:10.1080/02724634.1997.10010967. JSTOR 4523800.

[lucasetal1981-1] Lucas, S.G.; Schoch, R.M.; Manning, E. (1981). The Systematics of Forstercooperia, a Middle to Late Eocene Hyracodontid (Perissodactyla: Rhinocerotoidea) from Asia and Western North America. Journal of Paleontology. 55 (4): 826—841. JSTOR 1304430.

[wood1938-2] Wood, H.E. (1938). Cooperia totadentata, a remarkable rhinoceros from the Eocene of Mongolia (PDF). American Museum Novitates (1012): 1—20.

[wood1963-3] Wood, H.E. (1963). A Primitive Rhinoceros from the Late Eocene of Mongolia. American Museum Novitates (2146): 1—12.

[lucasetal1997-4] Lucas, S.G.; Emry, R.J.; Bayshashanov, B.U. (1997). Eocene Perissodactyla from the Shinzhaly River, Eastern Kazakhstan. Journal of Vertebrate Paleontology. 17 (1): 235—246. doi:10.1080/02724634.1997.10010967. JSTOR 4523800.