Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ораторія італ Oratorio від лат oro говорю багато розмовляю великий концертний твір на певний сюжет для солістів хору і с

Oratorium

Oratorium

Ораторія (італ. Oratorio від лат. oro — говорю, багато розмовляю) — великий концертний твір на певний сюжет (для солістів, хору і симфонічного оркестру). Ораторія виникла в XVII столітті майже одночасно з кантатою і оперою, має певну схожість з ними, відрізняючись від кантати розгорнутим сюжетом і більшими розмірами, а від опери — переважанням оповідальності над драматургією, а також відсутністю сценічної дії та художнього оформлення (хоча бувають винятки).

Класичні зразки ораторій на античні та біблійні сюжети створив Ґеорґ Фрідріх Гендель («Самсон», «Геракл», «Месія», «Юда Маккавей»). Видатними авторами ораторій були: Алессандро Страделла, Алессандро Скарлатті, Дітріх Букстехуде, Георг Філіпп Телеман, Людвіг ван Бетховен, Вольфганг Амадей Моцарт, Жан-Батіст Люллі та ін. В XIX ст. ораторія втрачає своє значення, набуваючи ліричних рис (Фелікс Мендельсон, Ференц Ліст, Роберт Шуман та ін.), а в XX столітті зближується з оперою (Антон Рубінштейн, Ігор Стравінський, Артур Онеґґер, Карл Орф, Кшиштоф Пендерецький, Сергій Прокоф'єв, Георгій Свиридов, Юрій Шапорін, Дмитро Шостакович, Олександр Білаш, Андрій Штогаренко, Родіон Щедрін та інші).

Історія виникнення

Витоки ораторії як музичного жанру сягають середньовіччя та стосуються літургійних драм, метою яких було наблизити зміст літургії (що проводилась латинською) до свідомості пересічних парафіян. Згодом, під кінець XV століття, літургічні драми почали зникати в зв'язку із загальним зниженням впливу й популярності церкви.

Згодом, в час Реформації, традиції музично-театральних дійств духовного змісту починають відроджуватись. Близько 1551 року в Римі при розпочали проводити «молитовні зустрічі» (італ. congregazione dell'Oratorio), з метою популяризації католицизму за межами храму. Такі зібрання відбувалися в спеціальних приміщеннях при церкві, що мали назву ораторій, й були призначеними для читання й інтерпретування Біблії та бесід духовного змісту. В таких «ораторіях» ставили різні сцени біблійного сюжету, які були розділені проповіддю на дві частини. Ці сцени також супроводжувались музикою — хорово-вокальними композиціями під назвою лауди, подібними до мадригалів. Спершу їх писав , згодом — Джованні П'єрлуїджі да Палестріна. З часом ці сценки переросли в особливі алегоричні драми, де героями могли виступати також абстрактні поняття (насолода, час тощо). Згодом назва місця, де вони проходили — ораторія — стала асоціюватись із самим дійством.

Перша ораторія «Вистава про душу й тіло» Еміліо де Кавальєрі 1600 року була морально-алегоричною драмою (включала таких героїв як «світло», «людське життя», «тіло», «задоволення», «розум») та ще зберігала зв'язок із сценічними ефектами (костюми, декорації, танці), що згодом перестало бути характерним для цього жанру.

До середини XVII століття в Італії з'являються два види ораторій: «вульгарна» (італ. oratorio vulgare) та «латинська» (італ. oratorio latino). Для першої категорії були характерними довільні тексти італійських поетів, а для другої — тексти латинські біблійного походження. Зразками першого типу можна назвати ораторію «Данієль» , «Томазо» та «Йоан Хреститель» , другого — більшість ораторій (зокрема «Ієвфай», «Суд Соломона», «Валтасар», «Іона»). Каріссімі був першим, хто присвятив значну частину своєї творчості саме ораторії, а також першим, хто позбавив ораторію активної сценічної дії на користь розповідній концепції жанру.

Хоча ораторія виникла в Італії, тут її швидко витіснила опера, і свого розквіту вона набула завдяки іншим національним культурам, зокрема німецькій. Творцем класичної ораторії вважають Ґеорґа Фрідріха Генделя.

Джерела

  • Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
  • Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — .
  • Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oratoriya ital Oratorio vid lat oro govoryu bagato rozmovlyayu velikij koncertnij tvir na pevnij syuzhet dlya solistiv horu i simfonichnogo orkestru Oratoriya vinikla v XVII stolitti majzhe odnochasno z kantatoyu i operoyu maye pevnu shozhist z nimi vidriznyayuchis vid kantati rozgornutim syuzhetom i bilshimi rozmirami a vid operi perevazhannyam opovidalnosti nad dramaturgiyeyu a takozh vidsutnistyu scenichnoyi diyi ta hudozhnogo oformlennya hocha buvayut vinyatki Klasichni zrazki oratorij na antichni ta biblijni syuzheti stvoriv Georg Fridrih Gendel Samson Gerakl Mesiya Yuda Makkavej Vidatnimi avtorami oratorij buli Alessandro Stradella Alessandro Skarlatti Ditrih Bukstehude Georg Filipp Teleman Lyudvig van Bethoven Volfgang Amadej Mocart Zhan Batist Lyulli ta in V XIX st oratoriya vtrachaye svoye znachennya nabuvayuchi lirichnih ris Feliks Mendelson Ferenc List Robert Shuman ta in a v XX stolitti zblizhuyetsya z operoyu Anton Rubinshtejn Igor Stravinskij Artur Onegger Karl Orf Kshishtof Pendereckij Sergij Prokof yev Georgij Sviridov Yurij Shaporin Dmitro Shostakovich Oleksandr Bilash Andrij Shtogarenko Rodion Shedrin ta inshi Istoriya viniknennyaVitoki oratoriyi yak muzichnogo zhanru syagayut serednovichchya ta stosuyutsya liturgijnih dram metoyu yakih bulo nabliziti zmist liturgiyi sho provodilas latinskoyu do svidomosti peresichnih parafiyan Zgodom pid kinec XV stolittya liturgichni drami pochali znikati v zv yazku iz zagalnim znizhennyam vplivu j populyarnosti cerkvi Zgodom v chas Reformaciyi tradiciyi muzichno teatralnih dijstv duhovnogo zmistu pochinayut vidrodzhuvatis Blizko 1551 roku v Rimi pri rozpochali provoditi molitovni zustrichi ital congregazione dell Oratorio z metoyu populyarizaciyi katolicizmu za mezhami hramu Taki zibrannya vidbuvalisya v specialnih primishennyah pri cerkvi sho mali nazvu oratorij j buli priznachenimi dlya chitannya j interpretuvannya Bibliyi ta besid duhovnogo zmistu V takih oratoriyah stavili rizni sceni biblijnogo syuzhetu yaki buli rozdileni propoviddyu na dvi chastini Ci sceni takozh suprovodzhuvalis muzikoyu horovo vokalnimi kompoziciyami pid nazvoyu laudi podibnimi do madrigaliv Spershu yih pisav zgodom Dzhovanni P yerluyidzhi da Palestrina Z chasom ci scenki pererosli v osoblivi alegorichni drami de geroyami mogli vistupati takozh abstraktni ponyattya nasoloda chas tosho Zgodom nazva miscya de voni prohodili oratoriya stala asociyuvatis iz samim dijstvom Persha oratoriya Vistava pro dushu j tilo Emilio de Kavalyeri 1600 roku bula moralno alegorichnoyu dramoyu vklyuchala takih geroyiv yak svitlo lyudske zhittya tilo zadovolennya rozum ta she zberigala zv yazok iz scenichnimi efektami kostyumi dekoraciyi tanci sho zgodom perestalo buti harakternim dlya cogo zhanru Do seredini XVII stolittya v Italiyi z yavlyayutsya dva vidi oratorij vulgarna ital oratorio vulgare ta latinska ital oratorio latino Dlya pershoyi kategoriyi buli harakternimi dovilni teksti italijskih poetiv a dlya drugoyi teksti latinski biblijnogo pohodzhennya Zrazkami pershogo tipu mozhna nazvati oratoriyu Daniyel Tomazo ta Joan Hrestitel drugogo bilshist oratorij zokrema Iyevfaj Sud Solomona Valtasar Iona Karissimi buv pershim hto prisvyativ znachnu chastinu svoyeyi tvorchosti same oratoriyi a takozh pershim hto pozbaviv oratoriyu aktivnoyi scenichnoyi diyi na korist rozpovidnij koncepciyi zhanru Hocha oratoriya vinikla v Italiyi tut yiyi shvidko vitisnila opera i svogo rozkvitu vona nabula zavdyaki inshim nacionalnim kulturam zokrema nimeckij Tvorcem klasichnoyi oratoriyi vvazhayut Georga Fridriha Gendelya DzherelaYurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Korotkij enciklopedichnij slovnik z kulturi K Ukrayina 2003 ISBN 966 524 105 2 Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros PosilannyaOratoriya Ukrayinska muzichna enciklopediya T 4 N O Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2016 S 471 475 Oratoriya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1229 1000 ekz Oratoriya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 160

Дата публікації:
Топ