Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Моріо рудокрилий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець рудокрилого моріо  Самиця рудокрилого моріо | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Onychognathus morio (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus morio Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Мо́ріо рудокрилий (Onychognathus morio) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.
Опис
Довжина птаха становить 27-30 см, вага 115–155 г. Довжина дзьоба становить 28 мм, довжина крила 15,2 см, довжина хвоста 13,5 см, довжина цівки 33 мм. Забці мають переважно чорне, блискуче забарвлення з легким синюватим відтінком, за винятком рудувато-коричневих другорядних махових пер, особливо помітних в польоті. У самиць голова, шия і верхня частина грудей попелясто-сірі. Очі, дзьоб і лапи чорні. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення дорослих птахів, однак менш яскраве, райдужки у них карі, а дзьоб коричневий. У представників підвиду O. m. rueppellii хвіст помітно довший, ніж у представників номінативного підвиду .
Таксономія
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис рудокрилого моріо до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком з мису Доброї Надії. Він використав французьку назву Le merle du Cap de Bonne Espérance та латинську назву Merula Capitis Bonae Spei. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів був рудокрилий моріо, для якого Лінней придумав біномінальну назву Turdus morio. Видова назва morio походить від слова лат. morio або morion — темно-коричневий камінь або чорний кварц. Пізніше рудокрилого моріо було переведено до роду Моріо (Onychognathus), введеного німецьким зоологом Карлом Густавом Хартлаубом у 1849 році.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- O. m. rueppellii (Verreaux, J, 1856) — від Еритреї до Ефіопії і північної Кенії;
- O. m. morio (Linnaeus, 1766) — від Уганди і Кенії до Ботсвани і півдня ПАР.
Поширення і екологія
Рудокрилі моріо мешкають в Ефіопії, Еритреї, Південному Судані, Кенії, Танзанії, Уганді, Бурунді, Демократичній Республіці Конго, Замбії, Зімбабве, Малаві, Мозамбіку, Ботсвані, Південно-Африканській Республіці, Лесото і Есватіні. Вони живуть на скелястих гірських схилах, в порослих густою рослинністю каньйонах і ущелинах, на висоті до 3000 м над рівнем моря. Наразі рудокрилі моріо є поширеним видом птахів в містах, де вони гніздяться на дахах будівель та на горищах.
Поведінка
Рудокрилі моріо зустрічаються парами і невеликими зграйками, під час негніздового періоду іноді утворюють зграї до 200 птахів. Вони є всеїдними птахами, живляться насінням, ягодами, плодами нектаром деяких видів рослин, зокрема алое, комахами, павуками, равликами, слимаками, скорпіонами, крабами, земноводними, дрібними ящірками, пташенятами і падлом. Рудокрилі моріо іноді супроводжують стада худоби та диких тварин, шукаючи паразитів, зокрема кліщів, у шерсті великих тварин.
Рудокрилі моріо є моногамними птахами, утворюють тривалі пари, що залишаються разом впродовж кількох сезонів. Під час сезону розмноження вони демонструють територіальну поведінку, агресивно проганяючи зі своєї гніздової території інших тварин. Гніздяться серед скель, в містах серед будівель. Рудокрилі моріо будують гніздо з глиняної основи, трави і гілок. В кладці від 2 до 4, зазвичай 3 блакитних яйця, поцяткованих рудувато-коричневими плямками. Інкубаційний період триває 13-14 днів, насиджує лише самиця. Пташенята покидають гніздо через 22-28 днів після вилуплення, за пташенятами доглядають і самиці і самці. Рудокрилі моріо іноді стають жертвами гніздового паразитизму чубатих зозуль.
Примітки
- BirdLife International (2016). Onychognathus morio. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 17 червня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Newman, Kenneth (1 січня 2002). Newman's Birds of Southern Africa. Struik. ISBN — через Google Books.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 309—311, Plate 23 fig 2. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
- Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 17 червня 2022.
- Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 297. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 260. ISBN .
- Hartlaub, Gustav (1849). Description de cinq nouvelles espèces d'oiseaux de l'Afrique occidentale. Revue et Magasin de Zoologie Pure et Appliquée. 2nd Series (French та Latin) . 1: 494–499 [494]. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 17 червня 2022.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 17 червня 2022.
Джерела
- Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN .
- Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa,
Посилання
- Red-winged starling - Species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 2 серпня 2019 у Wayback Machine.].
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Morio rudokrilij Samec rudokrilogo morio Samicya rudokrilogo morio Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Shpakovi Sturnidae Rid Morio Onychognathus Vid Morio rudokrilij Binomialna nazva Onychognathus morio Linnaeus 1766 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Turdus morio Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Onychognathus morio Vikividi Onychognathus morio ITIS 561671 MSOP 103871400 NCBI 381114 Mo rio rudokrilij 2 Onychognathus morio vid gorobcepodibnih ptahiv rodini shpakovih Sturnidae Meshkaye v Africi na pivden vid Sahari Zmist 1 Opis 2 Taksonomiya 2 1 Pidvidi 3 Poshirennya i ekologiya 4 Povedinka 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaOpisred nbsp Samicya rudokrilogo morio Stolova gora Kejptaun PAR nbsp Samec rudokrilogo morio nbsp Rudokrilij morio v poloti nbsp Rudokrilij morio Dovzhina ptaha stanovit 27 30 sm vaga 115 155 g Dovzhina dzoba stanovit 28 mm dovzhina krila 15 2 sm dovzhina hvosta 13 5 sm dovzhina civki 33 mm Zabci mayut perevazhno chorne bliskuche zabarvlennya z legkim sinyuvatim vidtinkom za vinyatkom ruduvato korichnevih drugoryadnih mahovih per osoblivo pomitnih v poloti U samic golova shiya i verhnya chastina grudej popelyasto siri Ochi dzob i lapi chorni Zabarvlennya molodih ptahiv podibne do zabarvlennya doroslih ptahiv odnak mensh yaskrave rajduzhki u nih kari a dzob korichnevij U predstavnikiv pidvidu O m rueppellii hvist pomitno dovshij nizh u predstavnikiv nominativnogo pidvidu 3 Taksonomiyared V 1760 roci francuzkij zoolog Matyuren Zhak Brisson vklyuchiv opis rudokrilogo morio do svoyeyi knigi Ornithologie opisavshi ptaha za zrazkom z misu Dobroyi Nadiyi Vin vikoristav francuzku nazvu Le merle du Cap de Bonne Esperance ta latinsku nazvu Merula Capitis Bonae Spei 4 Odnak hoch Brisson i naviv latinsku nazvu vona ne bula naukovoyu tobto ne vidpovidaye binominalnij nomenklaturi i ne viznana Mizhnarodnoyu komisiyeyu iz zoologichnoyi nomenklaturi 5 Koli v 1766 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv dvanadcyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin dopovniv knigu opisom 240 vidiv ranishe opisanih Brissonom 5 Odnim z cih vidiv buv rudokrilij morio dlya yakogo Linnej pridumav binominalnu nazvu Turdus morio 6 Vidova nazva morio pohodit vid slova lat morio abo morion temno korichnevij kamin abo chornij kvarc 7 Piznishe rudokrilogo morio bulo perevedeno do rodu Morio Onychognathus vvedenogo nimeckim zoologom Karlom Gustavom Hartlaubom u 1849 roci 8 Pidvidired Vidilyayut dva pidvidi 9 O m rueppellii Verreaux J 1856 vid Eritreyi do Efiopiyi i pivnichnoyi Keniyi O m morio Linnaeus 1766 vid Ugandi i Keniyi do Botsvani i pivdnya PAR Poshirennya i ekologiyared Rudokrili morio meshkayut v Efiopiyi Eritreyi Pivdennomu Sudani Keniyi Tanzaniyi Ugandi Burundi Demokratichnij Respublici Kongo Zambiyi Zimbabve Malavi Mozambiku Botsvani Pivdenno Afrikanskij Respublici Lesoto i Esvatini Voni zhivut na skelyastih girskih shilah v poroslih gustoyu roslinnistyu kanjonah i ushelinah na visoti do 3000 m nad rivnem morya Narazi rudokrili morio ye poshirenim vidom ptahiv v mistah de voni gnizdyatsya na dahah budivel ta na gorishah Povedinkared Rudokrili morio zustrichayutsya parami i nevelikimi zgrajkami pid chas negnizdovogo periodu inodi utvoryuyut zgrayi do 200 ptahiv Voni ye vseyidnimi ptahami zhivlyatsya nasinnyam yagodami plodami nektarom deyakih vidiv roslin zokrema aloe komahami pavukami ravlikami slimakami skorpionami krabami zemnovodnimi dribnimi yashirkami ptashenyatami i padlom Rudokrili morio inodi suprovodzhuyut stada hudobi ta dikih tvarin shukayuchi parazitiv zokrema klishiv u shersti velikih tvarin Rudokrili morio ye monogamnimi ptahami utvoryuyut trivali pari sho zalishayutsya razom vprodovzh kilkoh sezoniv Pid chas sezonu rozmnozhennya voni demonstruyut teritorialnu povedinku agresivno proganyayuchi zi svoyeyi gnizdovoyi teritoriyi inshih tvarin Gnizdyatsya sered skel v mistah sered budivel Rudokrili morio buduyut gnizdo z glinyanoyi osnovi travi i gilok V kladci vid 2 do 4 zazvichaj 3 blakitnih yajcya pocyatkovanih ruduvato korichnevimi plyamkami Inkubacijnij period trivaye 13 14 dniv nasidzhuye lishe samicya Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 22 28 dniv pislya viluplennya za ptashenyatami doglyadayut i samici i samci Rudokrili morio inodi stayut zhertvami gnizdovogo parazitizmu chubatih zozul Primitkired BirdLife International 2016 Onychognathus morio Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Newman Kenneth 1 sichnya 2002 Newman s Birds of Southern Africa Struik ISBN 9781868727353 cherez Google Books a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Brisson Mathurin Jacques 1760 Ornithologie ou Methode contenant la division des oiseaux en ordres sections genres especes amp leurs varietes French ta Latin T 2 Paris Jean Baptiste Bauche s 309 311 Plate 23 fig 2 Arhiv originalu za 17 chervnya 2022 Procitovano 17 chervnya 2022 a b Allen J A 1910 Collation of Brisson s genera of birds with those of Linnaeus Bulletin of the American Museum of Natural History 28 317 335 Arhiv originalu za 19 veresnya 2012 Procitovano 17 chervnya 2022 Linnaeus Carl 1766 Systema naturae per regna tria natura secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin T 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 297 Arhiv originalu za 17 chervnya 2022 Procitovano 17 chervnya 2022 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 260 ISBN 978 1 4081 2501 4 Hartlaub Gustav 1849 Description de cinq nouvelles especes d oiseaux de l Afrique occidentale Revue et Magasin de Zoologie Pure et Appliquee 2nd Series French ta Latin 1 494 499 494 Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Procitovano 17 chervnya 2022 Gill Frank Donsker David red Nuthatches Wallcreeper treecreepers mockingbirds starlings oxpeckers World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2022 Dzherelared Feare Chris Craig Adrian 1999 Starlings and Mynas Princeton University Press ISBN 0 7136 3961 X Sinclair Hockey and Tarboton SASOL Birds of Southern Africa ISBN 1 86872 721 1Posilannyared Red winged starling Species text in The Atlas of Southern African Birds Arhivovano 2 serpnya 2019 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Morio rudokrilij amp oldid 42421458