Nakajima J1N «Gekko» (яп. 月光, «Гекко» («Місячне сяйво»)) — серійний розвідник та винищувач Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни. Кодова назва союзників - «Ірвінг» (англ. Irving).
Nakajima J1N | |
---|---|
Призначення: | винищувач розвідник |
Перший політ: | 1941 |
Прийнятий на озброєння: | 1942 |
Знятий з озброєння: | 1945 |
На озброєнні у: | Імперський флот Японії |
Розробник: | Літаки Накаджіма |
Всього збудовано: | 479 |
Конструктор: | Літаки Накаджіма |
Екіпаж: | 2 особи |
Крейсерська швидкість: | 333 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 507 км/год |
Дальність польоту: | 2 545 км |
Практична стеля: | 9 320 м |
Довжина: | 12,18 м |
Висота: | 4,56 м |
Розмах крила: | 16,98 м |
Площа крила: | 40,00 м² |
Споряджений: | 7 250 кг |
Двигуни: | 2 x Nakajima NK1F Sakae-21 (2 x 1130 к.с.) |
Гарматне озброєння: | 4 x 20-мм гармати «Тип 99» |
Підвісне озброєння: | 2 x 60-кг бомби |
Nakajima J1N у Вікісховищі |
Історія створення
Під час війни в Китаї китайці відводили свої винищувачі за радіус дії японських винищувачів прикриття Mitsubishi A5M, внаслідок чого бомбардувальники Mitsubishi G3M зазнавали серйозних втрат. Спроби пристосувати для прикриття модернізовані літаки G3M з додатковим стрілецьким озброєнням та закупка винищувачів Seversky 2PA-B3 успіху не принесли. Тому командування авіації флоту сформулювало технічне завдання «13-Сі» на розробку дальнього ескортного винищувача. Технічні вимоги в основному повторювали характеристики тільки що прийнятого на озброєння французького винищувача Potez 630. Новий літак, який мав бути тримісним та двомоторним, мав мати швидкість 520 км/г, дальність польоту 2 100 км з нормальним запасом палива та 3 700 км з підвісними паливними баками. Озброєння мало складатись з 20-мм гармати, двох 7,7-мм кулеметів, направлених вперед та захисного 7,7-мм кулемета в задній частині літака. Маневреність мала бути не гіршою, ніж в літака Mitsubishi A6M Zero, який в той час тільки проходив випробування.
Замовлення були видані фірмам Mitsubishi та Nakajima. Mitsubishi, яка на той час була завантажена проектами винищувача А6М та бомбардувальника Mitsubishi G4M, не змогла виділити ресурси на розробку ще одного винищувача, тому проект J1M залишився нереалізованим.
Фірма Nakajima підійшла до замовлення серйозніше. Був сформований конструкторський відділ під керівництвом Катсуї Накамура, автора торпедоносця Nakajima B5N. Ним був спроектований аеродинамічно чистий низькоплан з двигунами Nakajima Sakae потужністю 1 130 к.с. Для компенсації реактивного моменту були розроблені дві модифікації двигуна - Nakajima Sakae-21 та Nakajima Sakae-22 з протилежним напрямом обертання гвинтів. Озброєння складалось з 20-мм гармати «Тип 99», двох 7,7-мм кулеметів «Тип 97» в носовій частині та двох дистанційно керованих башт з двома 7,7-мм кулеметами кожна. Башти, а також шасі та закрилки управлялись за допомогою гідравліки.
Проте в цей час інтенсивність боїв в Китаї знизилась, а модифіковані A5M4 з підвісними паливними баками та нові A6M, які почали надходити у війська, вирішували завдання прикриття бомбардувальників. В результаті перший політ J1N відбувся лише у травні 1941 року. Для покращення маневреності другий прототип був обладнаний закрилками, які відхилялись на 20° при бойовому маневруванні та на 40° при посадці.
Флотські випробування, які розпочались в серпні 1941 року, виявились невдалими, оскільки літак вийшов переобтяженим, мав проблеми через протилежні напрями обертання гвинтів та складну гідравлічну систему. Дистанційно керовані башти виявились важкими, а їх наведення на ціль було неточним. На віражах відзначалась вібрація елеронів. Загалом літак J1N програвав A6M2 за всіма параметрами, крім дальності польоту, тому флот вирішив відхилити цей проект. Але оскільки літак практично не поступався A6M2 у швидкості, але мав значно більшу дальність польоту, фірмі Nakajima було запропоновано переробити декілька майже готових машин у швидкісний розвідник берегового базування.
J1N1-C
При перепроектуванні машини особлива увага приділялась зниженню маси та підвищенню надійності. Запас палива був зменшений з 2270 л до 1700 л, все озброєння було зняте, двигуни із протилежним напрямом обертання Nakajima Sakae-21 та Nakajima Sakae-22 були замінені лише на Nakajima Sakae-21. Для збільшення дальності польоту при зменшенні запасу палива була передбачена можливість встановлення двох підвісних паливних баків по 330 л кожен. Зміни торкнулись також фюзеляжу: в носовій частині розміщувались пілот та стрілець-радист з 13-мм кулеметом «Тип 2». Штурман розміщувався в окремій кабіні позаду крила.
Модифікований літак успішно пройшов випробування і у липні 1942 року був прийнятий на озброєння під назвою Морський розвідник Тип 2 (або J1N1-C). Але оскільки потреба у розвіднику була не такою гострою, як у винищувачах та бомбардувальниках, за період з квітня 1942 року по березень 1943 року було випущено 54 літаки, включаючи дослідні взірці.
Згодом літак був перейменований у J1N1-R. На деяких машинах за кабіною пілота були встановлені 20-мм гармати «Тип 99». Ця модель отримала позначення J1N1-F.
J1N1-S
Навесні 1943 року Ясуно Кодзоно, командир однієї з частин, на озброєнні якої перебували J1N1-C, запропонував встановити гармати у фюзеляжі літака, розміщені під кутом до горизонту. Таким чином, розвідник перетворювався в нічний винищувач. Незабаром декілька літаків були переобладнані в польових умовах - на них на місці кабіни штурмана встановили дві 20-мм гармати «Тип 99» з нахилом 30° уверх і ще дві - з нахилом вниз. Переобладнаний літак отримав позначення J1N1-C KAI. Незабаром за його допомогою були перехоплені та збиті декілька бомбардувальників Consolidated B-24 Liberator. Успіх експерименту, а також усвідомлення потреби в нічних винищувачах, змусили командування ВПС флоту видати фірмі Nakajima завдання перейти від випуску розвідників до винищувачів.
Новий літак, який отримав позначення J1N1-S (а також власну назву «Гекко» («Місячне сяйво»)), розпочалось у серпні 1943 року. Озброєння літака було подібне до J1N1-C KAI, були внесені деякі зміни в конструкцію фюзеляжу та кіля.
Бойовий досвід показав неефективність гармат, які стріляли вниз, тому згодом від них відмовились. Такі машини мали позначення J1N1-Sa.
Більшість винищувачів обладнувались локаторами з антеною в носовій частині; декілька машин отримали пошукові прожектори в носовій частині. Деколи замість локатора чи прожектора в носовій частині розміщували 20-мм гармату «Тип 99».
Виробництво винищувачів J1N тривало до грудня 1944 року. Всього було випущено 479 літаків всіх модифікацій.
Тактико-технічні характеристики
J1N1 | J1N1-C | J1N1-S | |
---|---|---|---|
Екіпаж | 3 особи | 3 особи | 2 особи |
Довжина | 12.18 м | 12.18 м | 12.77 м |
Висота | 4.56 м | 4.56 м | 4.56 м |
Розмах крил | 16.98 м | 16.98 м | 16.98 м |
Площа крил | 40 м² | 40 м² | 40 м² |
Маса пустого | 5 020 кг | 4 852 кг | 4 840 кг |
Маса спорядженого | 7 250 кг | 6 890 кг | 7 010 кг |
Максимальна злітна маса | 8 030 кг | 7 527 кг | 8 184 кг |
Навантаження на крило | 181.3 кг/м² | 172.3 кг/м² | 175.3 кг/м² |
Двигуни | Nakajima NK1F Sakae 21 Nakajima NK1F Sakae 22 | 2 × Nakajima NK1F Sakae 21 | 2 × Nakajima NK1F Sakae 21 |
Потужність | 2 × 1 130 к. с. | 2 × 1 130 к. с. | 2 × 1 130 к. с. |
Питома потужність | 3.6 кг/к.с. | 3.3 кг/к.с. | 3.7 кг/к.с. |
Максимальна швидкість | 510 км/г (на висоті 5000 м) | 530 км/г (на висоті 6000 м) | 510 км/г (на висоті 5800 м) |
Крейсерська швидкість | 330 км/г | 280 км/г | 330 км/г |
Практична дальність | - | 2700 км | 2545 км |
Максимальна дальність | - | - | 3780 км |
Практична стеля | - | 10 300 м | 9 320 м |
Час набору висоти | - | 4000 м за 5 хв. 37 с. | 5000 м за 9 хв. 35 с. |
Озброєння
- J1N1:
- 2 x 20-мм гармати «Тип 99»
- 2 x 7.7-мм кулемети «Тип 97»
- 4 x 7.7-мм кулемети «Тип 97» в дистанційній турелі
- J1N1-C, J1N1-R:
- 13-мм кулемет «Тип 2» в турелі
- J1N1-R (деякі):
- 20-мм гармата «Тип 99» в турелі
- J1N1-C KAI, J1N1-S:
- 4 x 20-мм гармати «Тип 99» (дві під кутом вверх, дві під кутом вниз)
- J1N1-Sa:
- 2 x 20-мм гармати «Тип 99» під кутом вверх
- (опціонально) 20-мм гармата «Тип 99» в носі літака
- Бомбове:
- 2 x 60-кг бомби
Модифікації
- J1N1 — прототип (2 екз.)
- J1N1-C — варіант розвідувального літака (54 екз.)
- J1N1-C KAI — конверсія J1N-C в нічний винищувач
- J1N1-R — модифікація J1N1-C
- J1N1-F — модифікація J1N1-C з 20-мм гарматами
- J1N1-S «Гекко» — нічний винищувач
- J1N1-Sa — нічний винищувач без нижніх гармат
Історія використання
Розвідники J1N1-C вперше взяли участь у бойових діях влітку 1942 року. Вони здійснювали розвідку Нової Гвінеї та північної Австралії. У вересні 1943 року, під час битви за Гуадалканал саме розвідники J1N-C провели детальну розвідку, внаслідок чого японське командування зрозуміло масштаби американської операції. Надалі розвідники J1N1-C, зазнавши серйозних втрат, були переведені в Японію, де були включені до складу ППО метрополії.
Винищувачі J1N1-S вперше з'явились на фронті у травні 1943 року на Соломонових островах. Вони досить успішно воювали проти Boeing B-17 Flying Fortress. Проте у цей час американці стали активно використовувати та Тихому океані середні бомбардувальники North American B-25 Mitchell та Martin B-26 Marauder. Оскільки ці літаки були меншими, ніж B-17 та B-24, їх було важче помітити в нічному небі. Був зафіксований лише один випадок, коли J1N-S зумів збити B-25. З появою на фронті Boeing B-29 Superfortress літаки J1N1-S, які мали меншу швидкість, могли зробити лише одну атаку на стрій бомбардувальників.
У лютому 1944 року під час одного з нальотів американської авіації на Маріанські острови велика кількість J1N1-S була знищена на землі, після чого вцілілі літаки були розосереджені по невеликих аеродромах на островах Мікронезії, все ще підконтрольних Японії. В цей час вони рідко використовувались власне як нічні винищувачі. Частіше вони залучались до патрулювання, протичовнової оборони та супроводження конвоїв.
Під час Філіппінської операції J1N1-S використовувались для штурмовки наземних цілей та підтримки наземних сил. Багато літаків були знищені прямо на землі, не зробивши жодного вильоту, а їх екіпажі, залишившись без машин, та обслуговчий персонал брали участь у бойових діях в рядах піхоти.
Після того, як японцям стало зрозуміло, що втримати Філіппіни неможливо, залишки J1N1-S були переведені в Японію, де були включені до складу ППО. Незважаючи на меншу швидкість, вони досить успішно протистояли B-29. Наприкінці війни більшість вцілілих J1N1-S були використані як камікадзе. При цьому вони озброювались двома 250-кг бомбами.
Оператори
- Японська імперія
- Авіація імперського флоту Японії
- 133-ий авіазагін
- 141-ий авіазагін
- 153-ий авіазагін
- 251-ий авіазагін
- 302-ий авіазагін
- 322-ий авіазагін
Вцілілі екземпляри
На даний час зберігся лише один екземпляр J1N1-S, який після реставрації експонується в Центрі Стівена Удвара-Гезі.
Джерела
- Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN . (англ.)
- Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны. - Мн.: ООО «Попурри», 2003. - 736 с.:ил. .
- Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. - М.: ЗАО Центрполиграф, 2010.-431 с.
- Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть третья: Накадзима-Тачикава. - Издательский отдел ЦАГИ, 1996
- О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
- Tadeusz Januszewski, Krzysztof Zalewski. Japońskie samoloty marynarki 1912-1945
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nakajima J1N
Примітки
- Randy Wilson (10 march 2009). http://rwebs.net/avhistory (ред.). Japanese Aircraft Designations 1939-1945 (англ.).
- Francillon, 1970, с. 417-422.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nakajima J1N Gekko yap 月光 Gekko Misyachne syajvo serijnij rozvidnik ta vinishuvach Imperskogo flotu Yaponiyi periodu Drugoyi svitovoyi vijni Kodova nazva soyuznikiv Irving angl Irving Nakajima J1NPriznachennya vinishuvach rozvidnikPershij polit 1941Prijnyatij na ozbroyennya 1942Znyatij z ozbroyennya 1945Na ozbroyenni u Imperskij flot YaponiyiRozrobnik Litaki NakadzhimaVsogo zbudovano 479Konstruktor Litaki NakadzhimaEkipazh 2 osobiKrejserska shvidkist 333 km godMaksimalna shvidkist MSh 507 km godDalnist polotu 2 545 kmPraktichna stelya 9 320 mDovzhina 12 18 mVisota 4 56 mRozmah krila 16 98 mPlosha krila 40 00 m Sporyadzhenij 7 250 kgDviguni 2 x Nakajima NK1F Sakae 21 2 x 1130 k s Garmatne ozbroyennya 4 x 20 mm garmati Tip 99 Pidvisne ozbroyennya 2 x 60 kg bombiNakajima J1N u VikishovishiIstoriya stvorennyaPid chas vijni v Kitayi kitajci vidvodili svoyi vinishuvachi za radius diyi yaponskih vinishuvachiv prikrittya Mitsubishi A5M vnaslidok chogo bombarduvalniki Mitsubishi G3M zaznavali serjoznih vtrat Sprobi pristosuvati dlya prikrittya modernizovani litaki G3M z dodatkovim strileckim ozbroyennyam ta zakupka vinishuvachiv Seversky 2PA B3 uspihu ne prinesli Tomu komanduvannya aviaciyi flotu sformulyuvalo tehnichne zavdannya 13 Si na rozrobku dalnogo eskortnogo vinishuvacha Tehnichni vimogi v osnovnomu povtoryuvali harakteristiki tilki sho prijnyatogo na ozbroyennya francuzkogo vinishuvacha Potez 630 Novij litak yakij mav buti trimisnim ta dvomotornim mav mati shvidkist 520 km g dalnist polotu 2 100 km z normalnim zapasom paliva ta 3 700 km z pidvisnimi palivnimi bakami Ozbroyennya malo skladatis z 20 mm garmati dvoh 7 7 mm kulemetiv napravlenih vpered ta zahisnogo 7 7 mm kulemeta v zadnij chastini litaka Manevrenist mala buti ne girshoyu nizh v litaka Mitsubishi A6M Zero yakij v toj chas tilki prohodiv viprobuvannya Zamovlennya buli vidani firmam Mitsubishi ta Nakajima Mitsubishi yaka na toj chas bula zavantazhena proektami vinishuvacha A6M ta bombarduvalnika Mitsubishi G4M ne zmogla vidiliti resursi na rozrobku she odnogo vinishuvacha tomu proekt J1M zalishivsya nerealizovanim Firma Nakajima pidijshla do zamovlennya serjoznishe Buv sformovanij konstruktorskij viddil pid kerivnictvom Katsuyi Nakamura avtora torpedonoscya Nakajima B5N Nim buv sproektovanij aerodinamichno chistij nizkoplan z dvigunami Nakajima Sakae potuzhnistyu 1 130 k s Dlya kompensaciyi reaktivnogo momentu buli rozrobleni dvi modifikaciyi dviguna Nakajima Sakae 21 ta Nakajima Sakae 22 z protilezhnim napryamom obertannya gvintiv Ozbroyennya skladalos z 20 mm garmati Tip 99 dvoh 7 7 mm kulemetiv Tip 97 v nosovij chastini ta dvoh distancijno kerovanih basht z dvoma 7 7 mm kulemetami kozhna Bashti a takozh shasi ta zakrilki upravlyalis za dopomogoyu gidravliki Prote v cej chas intensivnist boyiv v Kitayi znizilas a modifikovani A5M4 z pidvisnimi palivnimi bakami ta novi A6M yaki pochali nadhoditi u vijska virishuvali zavdannya prikrittya bombarduvalnikiv V rezultati pershij polit J1N vidbuvsya lishe u travni 1941 roku Dlya pokrashennya manevrenosti drugij prototip buv obladnanij zakrilkami yaki vidhilyalis na 20 pri bojovomu manevruvanni ta na 40 pri posadci Flotski viprobuvannya yaki rozpochalis v serpni 1941 roku viyavilis nevdalimi oskilki litak vijshov pereobtyazhenim mav problemi cherez protilezhni napryami obertannya gvintiv ta skladnu gidravlichnu sistemu Distancijno kerovani bashti viyavilis vazhkimi a yih navedennya na cil bulo netochnim Na virazhah vidznachalas vibraciya eleroniv Zagalom litak J1N progravav A6M2 za vsima parametrami krim dalnosti polotu tomu flot virishiv vidhiliti cej proekt Ale oskilki litak praktichno ne postupavsya A6M2 u shvidkosti ale mav znachno bilshu dalnist polotu firmi Nakajima bulo zaproponovano pererobiti dekilka majzhe gotovih mashin u shvidkisnij rozvidnik beregovogo bazuvannya J1N1 C Pri pereproektuvanni mashini osobliva uvaga pridilyalas znizhennyu masi ta pidvishennyu nadijnosti Zapas paliva buv zmenshenij z 2270 l do 1700 l vse ozbroyennya bulo znyate dviguni iz protilezhnim napryamom obertannya Nakajima Sakae 21 ta Nakajima Sakae 22 buli zamineni lishe na Nakajima Sakae 21 Dlya zbilshennya dalnosti polotu pri zmenshenni zapasu paliva bula peredbachena mozhlivist vstanovlennya dvoh pidvisnih palivnih bakiv po 330 l kozhen Zmini torknulis takozh fyuzelyazhu v nosovij chastini rozmishuvalis pilot ta strilec radist z 13 mm kulemetom Tip 2 Shturman rozmishuvavsya v okremij kabini pozadu krila Modifikovanij litak uspishno projshov viprobuvannya i u lipni 1942 roku buv prijnyatij na ozbroyennya pid nazvoyu Morskij rozvidnik Tip 2 abo J1N1 C Ale oskilki potreba u rozvidniku bula ne takoyu gostroyu yak u vinishuvachah ta bombarduvalnikah za period z kvitnya 1942 roku po berezen 1943 roku bulo vipusheno 54 litaki vklyuchayuchi doslidni vzirci Zgodom litak buv perejmenovanij u J1N1 R Na deyakih mashinah za kabinoyu pilota buli vstanovleni 20 mm garmati Tip 99 Cya model otrimala poznachennya J1N1 F J1N1 S Yasuno Kodzono zliva na Rabauli 1943 rik Navesni 1943 roku Yasuno Kodzono komandir odniyeyi z chastin na ozbroyenni yakoyi perebuvali J1N1 C zaproponuvav vstanoviti garmati u fyuzelyazhi litaka rozmisheni pid kutom do gorizontu Takim chinom rozvidnik peretvoryuvavsya v nichnij vinishuvach Nezabarom dekilka litakiv buli pereobladnani v polovih umovah na nih na misci kabini shturmana vstanovili dvi 20 mm garmati Tip 99 z nahilom 30 uverh i she dvi z nahilom vniz Pereobladnanij litak otrimav poznachennya J1N1 C KAI Nezabarom za jogo dopomogoyu buli perehopleni ta zbiti dekilka bombarduvalnikiv Consolidated B 24 Liberator Uspih eksperimentu a takozh usvidomlennya potrebi v nichnih vinishuvachah zmusili komanduvannya VPS flotu vidati firmi Nakajima zavdannya perejti vid vipusku rozvidnikiv do vinishuvachiv Novij litak yakij otrimav poznachennya J1N1 S a takozh vlasnu nazvu Gekko Misyachne syajvo rozpochalos u serpni 1943 roku Ozbroyennya litaka bulo podibne do J1N1 C KAI buli vneseni deyaki zmini v konstrukciyu fyuzelyazhu ta kilya Bojovij dosvid pokazav neefektivnist garmat yaki strilyali vniz tomu zgodom vid nih vidmovilis Taki mashini mali poznachennya J1N1 Sa Bilshist vinishuvachiv obladnuvalis lokatorami z antenoyu v nosovij chastini dekilka mashin otrimali poshukovi prozhektori v nosovij chastini Dekoli zamist lokatora chi prozhektora v nosovij chastini rozmishuvali 20 mm garmatu Tip 99 Virobnictvo vinishuvachiv J1N trivalo do grudnya 1944 roku Vsogo bulo vipusheno 479 litakiv vsih modifikacij Taktiko tehnichni harakteristikiJ1N1 J1N1 C J1N1 SEkipazh 3 osobi 3 osobi 2 osobiDovzhina 12 18 m 12 18 m 12 77 mVisota 4 56 m 4 56 m 4 56 mRozmah kril 16 98 m 16 98 m 16 98 mPlosha kril 40 m 40 m 40 m Masa pustogo 5 020 kg 4 852 kg 4 840 kgMasa sporyadzhenogo 7 250 kg 6 890 kg 7 010 kgMaksimalna zlitna masa 8 030 kg 7 527 kg 8 184 kgNavantazhennya na krilo 181 3 kg m 172 3 kg m 175 3 kg m Dviguni Nakajima NK1F Sakae 21 Nakajima NK1F Sakae 22 2 Nakajima NK1F Sakae 21 2 Nakajima NK1F Sakae 21Potuzhnist 2 1 130 k s 2 1 130 k s 2 1 130 k s Pitoma potuzhnist 3 6 kg k s 3 3 kg k s 3 7 kg k s Maksimalna shvidkist 510 km g na visoti 5000 m 530 km g na visoti 6000 m 510 km g na visoti 5800 m Krejserska shvidkist 330 km g 280 km g 330 km gPraktichna dalnist 2700 km 2545 kmMaksimalna dalnist 3780 kmPraktichna stelya 10 300 m 9 320 mChas naboru visoti 4000 m za 5 hv 37 s 5000 m za 9 hv 35 s Ozbroyennya J1N1 R z 20 mm garmatoyu J1N1 2 x 20 mm garmati Tip 99 2 x 7 7 mm kulemeti Tip 97 4 x 7 7 mm kulemeti Tip 97 v distancijnij tureli J1N1 C J1N1 R 13 mm kulemet Tip 2 v tureli J1N1 R deyaki 20 mm garmata Tip 99 v tureli J1N1 C KAI J1N1 S 4 x 20 mm garmati Tip 99 dvi pid kutom vverh dvi pid kutom vniz J1N1 Sa 2 x 20 mm garmati Tip 99 pid kutom vverh opcionalno 20 mm garmata Tip 99 v nosi litaka Bombove 2 x 60 kg bombiModifikaciyiJ1N1 C KAI Na vidminu vid serijnih vinishuvachiv vse she maye podovzhenu kabinu rozvidnika Pomitno vstanovleni pid kutom garmati J1N1 prototip 2 ekz J1N1 C variant rozviduvalnogo litaka 54 ekz J1N1 C KAI konversiya J1N C v nichnij vinishuvach J1N1 R modifikaciya J1N1 C J1N1 F modifikaciya J1N1 C z 20 mm garmatami J1N1 S Gekko nichnij vinishuvach J1N1 Sa nichnij vinishuvach bez nizhnih garmatIstoriya vikoristannyaNakajima J1N S Rozvidniki J1N1 C vpershe vzyali uchast u bojovih diyah vlitku 1942 roku Voni zdijsnyuvali rozvidku Novoyi Gvineyi ta pivnichnoyi Avstraliyi U veresni 1943 roku pid chas bitvi za Guadalkanal same rozvidniki J1N C proveli detalnu rozvidku vnaslidok chogo yaponske komanduvannya zrozumilo masshtabi amerikanskoyi operaciyi Nadali rozvidniki J1N1 C zaznavshi serjoznih vtrat buli perevedeni v Yaponiyu de buli vklyucheni do skladu PPO metropoliyi Vinishuvachi J1N1 S vpershe z yavilis na fronti u travni 1943 roku na Solomonovih ostrovah Voni dosit uspishno voyuvali proti Boeing B 17 Flying Fortress Prote u cej chas amerikanci stali aktivno vikoristovuvati ta Tihomu okeani seredni bombarduvalniki North American B 25 Mitchell ta Martin B 26 Marauder Oskilki ci litaki buli menshimi nizh B 17 ta B 24 yih bulo vazhche pomititi v nichnomu nebi Buv zafiksovanij lishe odin vipadok koli J1N S zumiv zbiti B 25 Z poyavoyu na fronti Boeing B 29 Superfortress litaki J1N1 S yaki mali menshu shvidkist mogli zrobiti lishe odnu ataku na strij bombarduvalnikiv U lyutomu 1944 roku pid chas odnogo z nalotiv amerikanskoyi aviaciyi na Marianski ostrovi velika kilkist J1N1 S bula znishena na zemli pislya chogo vcilili litaki buli rozoseredzheni po nevelikih aerodromah na ostrovah Mikroneziyi vse she pidkontrolnih Yaponiyi V cej chas voni ridko vikoristovuvalis vlasne yak nichni vinishuvachi Chastishe voni zaluchalis do patrulyuvannya protichovnovoyi oboroni ta suprovodzhennya konvoyiv Pid chas Filippinskoyi operaciyi J1N1 S vikoristovuvalis dlya shturmovki nazemnih cilej ta pidtrimki nazemnih sil Bagato litakiv buli znisheni pryamo na zemli ne zrobivshi zhodnogo vilotu a yih ekipazhi zalishivshis bez mashin ta obslugovchij personal brali uchast u bojovih diyah v ryadah pihoti Pislya togo yak yaponcyam stalo zrozumilo sho vtrimati Filippini nemozhlivo zalishki J1N1 S buli perevedeni v Yaponiyu de buli vklyucheni do skladu PPO Nezvazhayuchi na menshu shvidkist voni dosit uspishno protistoyali B 29 Naprikinci vijni bilshist vcililih J1N1 S buli vikoristani yak kamikadze Pri comu voni ozbroyuvalis dvoma 250 kg bombami OperatoriYaponska imperiyaAviaciya imperskogo flotu Yaponiyi 133 ij aviazagin 141 ij aviazagin 153 ij aviazagin 251 ij aviazagin 302 ij aviazagin 322 ij aviazaginVcilili ekzemplyariJ1N1 S v Centri Stivena Udvara Gezi Na danij chas zberigsya lishe odin ekzemplyar J1N1 S yakij pislya restavraciyi eksponuyetsya v Centri Stivena Udvara Gezi DzherelaFrancillon Rene 1970 Japanese Aircraft of the Pacific War TBS The Book Service Ltd s 583pp ISBN 978 0370000336 angl Obuhovich V A Kulbaka S P Sidorenko S I Samolyoty vtoroj mirovoj vojny Mn OOO Popurri 2003 736 s il ISBN 985 438 823 9 Kozyrev M Kozyrev V Aviaciya stran Osi vo Vtoroj mirovoj vojne M ZAO Centrpoligraf 2010 431 s ISBN 978 5 9524 4896 4 Seriya Istoriya aviacionnoj tehniki Aviaciya Yaponii vo Vtoroj mirovoj vojne Chast tretya Nakadzima Tachikava Izdatelskij otdel CAGI 1996 O Doroshkevich Samolety Yaponii vtoroj mirovoj vojny Minsk Harvest 2004 Tadeusz Januszewski Krzysztof Zalewski Japonskie samoloty marynarki 1912 1945 ISBN 83 86776 50 1PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nakajima J1NPrimitkiRandy Wilson 10 march 2009 http rwebs net avhistory red Japanese Aircraft Designations 1939 1945 angl Francillon 1970 s 417 422