Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Галактика Андромеди Туманність Андромеди Мессьє 31 М31 NGC 224 найближча до Чумацького Шляху велика галактика розташован

NGC 224

NGC 224

Галактика Андромеди (Туманність Андромеди, Мессьє 31, М31, NGC 224 ) — найближча до Чумацького Шляху велика галактика, розташована в сузір'ї Андромеди і віддалена від нас, за останніми даними, на відстань 772 кілопарсек (2,52 млн світлових років). Площина галактики нахилена до нас під кутом 15°, її видимий розмір — 3,2°×1°, видима зоряна величина — +3,4 m .

Галактика Андромеди
image
Відкриття 946
Розташування (епоха J2000.0)
Сузір'яАндромеда
Пряме піднесення00h 42,8m
Схилення+41° 16′
Червоний зсув−0,001
Променева швидкість~300 км/с
Відстань2,52±0,14 млн св.р.
772±44кпк
Видима зоряна величина (V)+3,4
Яскравість поверхні (specify)13,5
Характеристики
Габбл-типSA(s)b
ТипСпіральна галактика
Маса1,2 ÷ 3,7× 1011 M☉
Позначення
туманність Андромеди, PGC 2557, M31, UGC 454, MCG 7-2-16, ZwG 535-17
Запит «Туманність Андромеди» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Історія спостережень

Перша письмова згадка про галактику Андромеди міститься в «Каталозі нерухомих зір» перського астронома Ас-Суфі (946 рік), який описав її як «маленьку хмару». Перший опис об'єкта, заснований на спостереженнях за допомогою телескопа, зробив німецький астроном Симон Маріус 1612 року. Під час укладання свого відомого каталогу Шарль Мессьє позначив об'єкт як «M31» і приписав відкриття Маріусу. 1785 року Вільям Гершель відзначив слабку червону цятку в центрі M31. Він вважав, що галактика являє собою найближчу з усіх туманностей, і обчислив відстань до неї як 2000 відстаней між Сонцем і Сіріусом.

image
Перша фотографія Галактики Андромеди, отримана Ісааком Робертсом .

1864 року Вільям Гаґґінс, спостерігаючи спектр М31, виявив, що той відрізняється від спектрів газопилових туманностей. Дані вказували на те, що М31 складалася з окремих зір. Виходячи з цього, Вільям Гаґґінс припустив зоряну природу об'єкта, що в подальшому підтвердилося.

1885 року в галактиці спалахнула наднова SN 1885A, в астрономічній літературі відома як S Андромеди. За всю історію спостережень М31 це поки що єдина подібна подія[].

Перші фотографії галактики зробив валлійський астроном Ісаак Робертс 1887 року. Використовуючи власну невелику обсерваторію в Сассексі, він сфотографував М31 і вперше відзначив спіральну структуру об'єкта. Однак, у той час ще вважалося, що М31 належить до нашої Галактики, і Робертс помилково вважав, що це — інша сонячна система, в якій формуються планети.

Променеву швидкість галактики визначив американський астроном Весто Мелвін Слайфер 1912 року. Використовуючи спектральний аналіз, він обчислив, що М31 рухається в напрямку до Сонця з нечуваною для відомих у той час астрономічних об'єктів швидкістю: близько 300 км/с.

Фахівці Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, проаналізувавши результати 10-річних спостережень за M31 за допомогою орбітальної обсерваторії Чандра (англ. Chandra), відкрили, що випромінювання речовини, яка падає на ядро галактики Андромеди, було тьмяним до 6 січня 2006 року, коли стався спалах, що підвищив яскравість M31 у рентгенівському діапазоні в 100 разів. Далі яскравість знизилася, але так і залишилася в 10 разів більшою, ніж до 2006 року.

Загальні характеристики

image
Галактика Андромеди в ультрафіолетових променях .

Рух у Місцевій групі

Докладніше: Зіткнення галактик Чумацький Шлях і Туманність Андромеди

Галактика Андромеди, як і Чумацький Шлях, належить до Місцевої групи, і рухається в напрямку до Сонця зі швидкістю 300 км/с. Таким чином, вона належить до об'єктів, що мають синій зсув. Визначивши напрям та швидкість руху Сонця у Чумацькому Шляху, астрономи з'ясували, що галактика Андромеди наближається до Чумацького Шляху зі швидкістю 100—140 км/с. Відповідно, зіткнення двох галактичних систем відбудеться приблизно через 3-4 мільярди років. Якщо це станеться, вони обидві, швидше за все, зіллються в одну велику галактику. Не виключено, що Сонячну систему буде викинуто в міжгалактичний простір потужними гравітаційними збуреннями. Однак Сонце та планети у цьому катастрофічному процесі, найімовірніше, зруйновані не будуть.

imageSextans AЧумацький ШляхLeo I (dwarf galaxy)Карликова галактика Великий ПесLeo II (dwarf galaxy)NGC 6822Phoenix DwarfTucana DwarfWolf-Lundmark-MelotteCetus DwarfIC 1613SagDIGAquarius DwarfГалактика ТрикутникаNGC 185NGC 147IC 10Галактика АндромедиМессьє 110Leo ANGC 3109Antlia DwarfLGS 3Pegasus DwarfAndromeda IIAndromeda IIIAndromeda I
Local group (clickable map)

Структура

Галактика Андромеди має масу в 1,5 рази більшу Чумацького Шляху і є найбільшою в Місцевій групі: ґрунтуючись на даних, отриманих за допомогою космічного телескопа Спітцер, астрономи з'ясували, що до її складу входить близько трильйона зір. У неї є кілька карликових супутників: M32, M110, NGC 185, NGC 147 і, можливо, інші. Її діаметр становить 260 000 світлових років, що в 2,6 рази більше, ніж у Чумацького Шляху.

Ядро

В ядрі М31, як і в багатьох інших галактиках (зокрема, і в Чумацькому Шляху) перебуває кандидат у надмасивні чорні діри (НЧД). Розрахунки показали, що його маса перевищує 140 мільйонів мас Сонця. 2005 року космічний телескоп «Габбл» виявив загадковий диск із молодих блакитних зір, які оточують цю НЧД. Вони обертаються навколо релятивістського об'єкта, як планети навколо Сонця. Астрономи були здивовані тим, як такий диск у формі бублика міг утворитися так близько до настільки масивного об'єкта. За розрахунками, значні припливні сили НЧД не дозволяють газопиловим хмарам конденсуватися й утворювати нові зорі.

image
Подвійне ядро галактики.

Відкриття цього диску поклало ще один аргумент у скарбничку теорії існування чорних дір. Вперше блакитне світло в ядрі М31 астрономи виявили ще 1995 року за допомогою телескопа «Габбл». Через три роки світло було ідентифіковане зі скупченням блакитних зір. І лише 2005 року, використовуючи спектрограф, встановлений на телескопі, спостерігачі визначили, що скупчення складається з понад 400 зір, що утворилися приблизно 200 мільйонів років тому. Зорі зібрано в диск діаметром усього 1 світловий рік. У центрі диска гніздяться старіші та холодніші червоні зірки, виявлені раніше «Габблом». Було обчислено радіальні швидкості зірок диска. Через гравітаційний вплив НЧД, вони виявилася рекордно великими: 1000 км/с (3,6 мільйонів кілометрів на годину). За такої швидкості можна за 40 секунд облетіти земну кулю або за шість хвилин дістатися від Землі до Місяця.

Крім НЧД і диска блакитних зірок, в ядрі галактики є й інші об'єкти. 1993 року було відкрито подвійне зоряне скупчення в центрі М31, що виявилося несподіванкою для астрономів, оскільки два сусідні скупчення зливаються в одне за досить короткий проміжок часу: близько 100 тисяч років. За розрахунками, злиття мало відбутися мільйони років тому, але цього не сталося. Скотт Тремейн (англ. Scott Tremaine) із Принстонського університету запропонував пояснення, що в центрі галактики розташовано не подвійне скупчення, а кільце зі старих червоних зір. Це кільце може виглядати як два скупчення, оскільки ми бачимо зірки тільки на протилежних сторонах кільця. Таким чином, це кільце має перебувати на відстані 5 світлових років від НЧД і оточувати диск з молодих блакитних зір. Кільце й диск обернені до нас одним боком, що може свідчити про їх взаємопов'язане існування.

Вивчаючи центр М31 за допомогою космічного телескопа XMM-Newton, група європейських дослідників виявила 63 дискретних джерела рентгенівського випромінювання. Більшість з них (46 об'єктів) ідентифіковано як маломасивні рентгенівські подвійні зорі, решта ж являють собою або нейтронні зорі, або кандидати в чорні діри в подвійних системах.

Інші об'єкти

image
Кулясте скупчення .

У галактиці зареєстровано близько 460 кулястих скупчень. Наймасивніше з них — , яке ще називають G1, — має найбільшу світність серед скупчень у Місцевій групі, воно яскравіше за Омегу Центавра (найяскравіше скупчення Чумацького Шляху). Скупчення перебуває на відстані близько 130 тисяч світлових років від центру галактики Андромеди й містить, щонайменше, 300 тисяч старих зір. Його структура, а також зорі, що належать до різних популяцій, вказують на те, що, швидше за все, це ядро давньої карликової галактики, колись поглиненої М31. Згідно з дослідженнями, у центрі цього скупчення перебуває кандидат у чорні діри масою 20 тисяч Сонячних. Подібні об'єкти існують також і в інших скупченнях:

2005 року астрономи виявили в гало М31 новий вид зоряних скупчень. Три нововідкритих скупчення містять сотні тисяч яскравих зірок — майже таку ж кількість, як і кулясті скупчення. Але від кулястих скупчень їх відрізняє те, що вони набагато більші за розмірами — кількасот світлових років у діаметрі, — а також те, що вони менш масивні. Відстані між зорями в них теж значно більші. Можливо, вони являють собою перехідний клас систем між кулястими скупченнями й карликовими сфероїдальними галактиками.

У галактиці знайдено зірку , навколо якої обертається екзопланета — перша, яку відкрили за межами Чумацького Шляху.

Спостереження

image
Туманність Андромеди в сузір'ї Андромеди.

Найкращий час для спостережень «Туманності Андромеди» — осінь-зима. На темному сільському небі (вдалині від засвіченого міського неба) дифузний овал М31 бачать неозброєним оком поруч із зорею ν Андромеди навіть не дуже досвідчені спостерігачі. Це найвіддаленіший об'єкт, видимий із Землі неозброєним оком. Через скінчену швидкість світла на Землі її бачать такою, якою вона була 2 з половиною мільйони років тому. Для прикладу, на Землі 2,5 млн років тому ще не було сучасних людей. Але відповідно до спеціальної теорії відносності, не існує ніякого способу дізнатися, як ця галактика виглядає «зараз», оскільки те, що ми бачимо, для нас і є «зараз».

image
Мессьє 31 — Туманність Андромеди. Малюнок Ш. Мессьє. Опублікований в 1807 р.

У бінокль галактика помітна навіть на засвіченому небі великих міст. Але її спостереження в аматорські телескопи середньої апертури (150—200 мм) зазвичай розчаровують. Навіть на чистому небі в безмісячну ніч галактика виглядає просто великим еліпсоїдом з розмитими й тьмяними краями та яскравим ядром. Уважний спостерігач спостерігає одну-дві пилові смуги на північно-західному (ближчому до нас) краю галактики і невелике підвищення яскравості на південному заході (величезна область зореутворення в туманності М31). Ніяких інших деталей, за винятком двох супутників — невеликих еліптичних галактик M32 і М110 — не спостерігається. В аматорський телескоп неможливо спостерігати нічого подібного до барвистих фотографій та ілюстрацій, що є в популярних виданнях.

Причина полягає в особливостях нічного зору людини. Наші очі, хоч і мають високу світлочутливість, не здатні, подібно до сучасних фотоприймачів, накопичувати світло в процесі тривалої експозиції. До того ж, нічна чутливість людських очей досягається за рахунок втрати розпізнавання кольорів і значного зниження гостроти зору. Як наслідок — під час візуальних спостережень дифузних об'єктів далекого космосу видно лише нечіткі світло-сірі об'єкти на темно-сірому фоні. До цього додаються великі розміри М31, що зменшує її контрасти та деталізацію.

Сусіди по небу за каталогом Мессьє

  • M32 і М110 — супутники «Туманності Андромеди»:
  • M33 — (у трикутнику, на південь — по інший бік від β And) велика спіральна галактика, обернена до нас своєю площиною;
  • M76 — (на північний схід, у сузір'ї Персея) невелика планетарна туманність «Мала Гантель»;
  • M34 — (на схід, також у сузір'ї Персея) досить яскраве розсіяне скупчення

Послідовність спостереження в «Марафоні Мессьє»

… М74 → М77 →М31 → М32 → М110 …

Зображення

  • image
    Туманність Андромеди в інфрачервоному з космічного телескопа Спітцера.
  • image
    Зображення галактики Андромеда з телескопа Спітцера в інфрачервоному (Фото: NASA JPL/[[ ]]- Caltech / К. Гордон, Університет Аризони)
  • image
    Центр M31 (Рентгенівський телескоп Чандра). Численні джерела рентгенівського випромінювання, ймовірно, рентгенівські подвійні зорі, у центральному регіоні Андромеди виглядають як жовтуваті крапки. Синє джерело в центрі - надмасивна чорна діра.
  • image
    галактика Андромеда, вид на диску молодих блакитних зір, що оточують надмасивну чорну діру. (Зображення художника)
Тур по галактиці Андромеди

Див. також

Примітки

  1. I. Ribas, C. Jordi, F. Vilardell, E.L. Fitzpatrick, R.W. Hilditch, F. Edward (2005). . Astrophysical Journal. 635: L37—L40. doi:10.1086/499161. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 2 березня 2007.
  2. С.Вайнберг. "Перші три хвилини. Сучасний погляд на походження Всесвіту. — Іжевськ, НДЦ «Регулярна і хаотична динаміка», 2000, с. 28
  3. Herschel, William (1 січня 1785). (англійською) . Philosophical Transactions of the Royal Society. doi:10.1098/rstl.1785.0012. S2CID 186213203. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 30 червня 2009.
  4. Huggins, William (1 січня 1864). (англ.). Philosophical Transactions of the Royal Society. Bibcode:1864RSPT..154..437H. doi:10.1098/rstl.1864.0013. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 30 червня 2009.
  5. Roberts, Isaac (1899). (англійською) . London: The Universal Press. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 4 жовтня 2009.
  6. Slipher, Vesto (1913). (англійською) . Ловеллівська обсерваторія. с. 56—57. Bibcode:1913LowOB...2...56S. Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 30 червня 2009.
  7. . Архів оригіналу за 12 червня 2010. Процитовано 7 квітня 2011.
  8. Lukahsenko Roman (07 May 2002). Crash Course: Simulating the Fate of Our Milky Way. space.com (англ.). оригіналу за 6 червня 2002. Процитовано 16 червня 2009.
  9. Cain, Fraser (May 10th, 2007). (англ.). Universe Today. Архів оригіналу за 17 травня 2007. Процитовано 16 червня 2009.
  10. Beasley, Dolores; Hendrix, Susan; Weaver, Donna (20 вересня 2005). . hubblesite.org (англ.). Прес-реліз на офіційному сайті телескопа «Габбл». Архів оригіналу за 23 травня 2009. Процитовано 16 червня 2009.
  11. Barnard, R.; Kolb, U.; Osborne, J. P. (08/2005). . Arxiv.org (англ.). Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 17 червня 2009.
  12. Barmby, Pauline; Huchra, Hohn P. (Листопад 2001). M31 Globular Clusters in the Hubble Space Telescope Archive. I. Cluster Detection and Completeness (англ.). The Astronomical Journal. arXiv:astro-ph/0107401. Bibcode:2001AJ....122.2458B. doi:10.1086/323457.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  13. . hubblesite.org (англ.). Прес-реліз на офіційному сайті телескопа Габбл. 24 квітня 1996. Архів оригіналу за 23 травня 2009. Процитовано 17 червня 2009.
  14. G. Meylan, A. Sarajedini, P. Jablonka, S. G. Djorgovski, T. Bridges, R. M. Rich (1 May 2001). . Arxiv.org (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 17 червня 2009.
  15. Gebhardt, Karl; Rich, R. M; Ho, Luis C. A 20000 M solar Black Hole in the Stellar Cluster G1 NASA/ADS (англ.). The Astrophysical Journal. arXiv:astro-ph/0209313. Bibcode:2002ApJ...578L..41G. doi:10.1086/342980.
  16. A. P. Huxor, N. R. Tanvir, M. J. Irwin, R. Ibata, J. L. Collett, A. M. N. Ferguson, T. Bridges, G. F. Lewis (9 Dec 2004). . Arxiv.org (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 17 червня 2009.
  17. G. Ingrosso, S. Calchi Novati, F. De Paolis, Ph. Jetzer, A.A. Nucita, A.F. Zakharov (5 Jun 2009). . Arxiv.org (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2016. Процитовано 16 червня 2009.
  18. (англ.). Архів оригіналу за 25 листопада 2009. Процитовано 31 грудня 2009.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Галактика Андромеди

Зовнішні посилання

  • NGC 224 в Новому загальному каталозі: 224 англійською, 224 французькою
  • 224 Інформація про NGC 224 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
  • 224 NGC 224 в базі SIMBAD(англ.)
  • 224 NGC 224 в базі Vizier(англ.)
  • 224 NGC 224 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
  • Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)
  • M31 в каталозі Мессьє на сторінках SEDS [ 5 грудня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
  • =% 2B41 +16 +09.4 & e = J2000 & h = 60 & w = 60 & f = gif & c = none & fov = NONE & v3 = M31 на цифровому браузері неба НДІ космічного телескопа.
  • M31: туманність Андромеди [ 10 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • М31: Ще одна фотографія галактики [ 5 січня 2011 у Wayback Machine.]




◄ NGC 220 | NGC 221 | NGC 222 | NGC 223 | NGC 224 | NGC 225 | NGC 226 | NGC 227 | NGC 228 ►

Координати: image 00г 42.44м 30с, +41° 16′ 10″

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Galaktika Andromedi Tumannist Andromedi Messye 31 M31 NGC 224 najblizhcha do Chumackogo Shlyahu velika galaktika roztashovana v suzir yi Andromedi i viddalena vid nas za ostannimi danimi na vidstan 772 kiloparsek 2 52 mln svitlovih rokiv Ploshina galaktiki nahilena do nas pid kutom 15 yiyi vidimij rozmir 3 2 1 vidima zoryana velichina 3 4 m Galaktika AndromediVidkrittya946Roztashuvannya epoha J2000 0 Suzir yaAndromedaPryame pidnesennya00h 42 8mShilennya 41 16 Chervonij zsuv 0 001Promeneva shvidkist 300 km sVidstan2 52 0 14 mln sv r 772 44kpkVidima zoryana velichina V 3 4Yaskravist poverhni specify 13 5HarakteristikiGabbl tipSA s bTipSpiralna galaktikaMasa1 2 3 7 1011 M Poznachennyatumannist Andromedi PGC 2557 M31 UGC 454 MCG 7 2 16 ZwG 535 17 Zapit Tumannist Andromedi perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Istoriya sposterezhenPersha pismova zgadka pro galaktiku Andromedi mistitsya v Katalozi neruhomih zir perskogo astronoma As Sufi 946 rik yakij opisav yiyi yak malenku hmaru Pershij opis ob yekta zasnovanij na sposterezhennyah za dopomogoyu teleskopa zrobiv nimeckij astronom Simon Marius 1612 roku Pid chas ukladannya svogo vidomogo katalogu Sharl Messye poznachiv ob yekt yak M31 i pripisav vidkrittya Mariusu 1785 roku Vilyam Gershel vidznachiv slabku chervonu cyatku v centri M31 Vin vvazhav sho galaktika yavlyaye soboyu najblizhchu z usih tumannostej i obchisliv vidstan do neyi yak 2000 vidstanej mizh Soncem i Siriusom Persha fotografiya Galaktiki Andromedi otrimana Isaakom Robertsom 1864 roku Vilyam Gaggins sposterigayuchi spektr M31 viyaviv sho toj vidriznyayetsya vid spektriv gazopilovih tumannostej Dani vkazuvali na te sho M31 skladalasya z okremih zir Vihodyachi z cogo Vilyam Gaggins pripustiv zoryanu prirodu ob yekta sho v podalshomu pidtverdilosya 1885 roku v galaktici spalahnula nadnova SN 1885A v astronomichnij literaturi vidoma yak S Andromedi Za vsyu istoriyu sposterezhen M31 ce poki sho yedina podibna podiya dzherelo Pershi fotografiyi galaktiki zrobiv vallijskij astronom Isaak Roberts 1887 roku Vikoristovuyuchi vlasnu neveliku observatoriyu v Sasseksi vin sfotografuvav M31 i vpershe vidznachiv spiralnu strukturu ob yekta Odnak u toj chas she vvazhalosya sho M31 nalezhit do nashoyi Galaktiki i Roberts pomilkovo vvazhav sho ce insha sonyachna sistema v yakij formuyutsya planeti Promenevu shvidkist galaktiki viznachiv amerikanskij astronom Vesto Melvin Slajfer 1912 roku Vikoristovuyuchi spektralnij analiz vin obchisliv sho M31 ruhayetsya v napryamku do Soncya z nechuvanoyu dlya vidomih u toj chas astronomichnih ob yektiv shvidkistyu blizko 300 km s Fahivci Garvard Smitsonivskogo centru astrofiziki proanalizuvavshi rezultati 10 richnih sposterezhen za M31 za dopomogoyu orbitalnoyi observatoriyi Chandra angl Chandra vidkrili sho viprominyuvannya rechovini yaka padaye na yadro galaktiki Andromedi bulo tmyanim do 6 sichnya 2006 roku koli stavsya spalah sho pidvishiv yaskravist M31 u rentgenivskomu diapazoni v 100 raziv Dali yaskravist znizilasya ale tak i zalishilasya v 10 raziv bilshoyu nizh do 2006 roku Zagalni harakteristikiGalaktika Andromedi v ultrafioletovih promenyah Ruh u Miscevij grupi Dokladnishe Zitknennya galaktik Chumackij Shlyah i Tumannist Andromedi Galaktika Andromedi yak i Chumackij Shlyah nalezhit do Miscevoyi grupi i ruhayetsya v napryamku do Soncya zi shvidkistyu 300 km s Takim chinom vona nalezhit do ob yektiv sho mayut sinij zsuv Viznachivshi napryam ta shvidkist ruhu Soncya u Chumackomu Shlyahu astronomi z yasuvali sho galaktika Andromedi nablizhayetsya do Chumackogo Shlyahu zi shvidkistyu 100 140 km s Vidpovidno zitknennya dvoh galaktichnih sistem vidbudetsya priblizno cherez 3 4 milyardi rokiv Yaksho ce stanetsya voni obidvi shvidshe za vse zillyutsya v odnu veliku galaktiku Ne viklyucheno sho Sonyachnu sistemu bude vikinuto v mizhgalaktichnij prostir potuzhnimi gravitacijnimi zburennyami Odnak Sonce ta planeti u comu katastrofichnomu procesi najimovirnishe zrujnovani ne budut Local group clickable map StrukturaGalaktika Andromedi maye masu v 1 5 razi bilshu Chumackogo Shlyahu i ye najbilshoyu v Miscevij grupi gruntuyuchis na danih otrimanih za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa Spitcer astronomi z yasuvali sho do yiyi skladu vhodit blizko triljona zir U neyi ye kilka karlikovih suputnikiv M32 M110 NGC 185 NGC 147 i mozhlivo inshi Yiyi diametr stanovit 260 000 svitlovih rokiv sho v 2 6 razi bilshe nizh u Chumackogo Shlyahu YadroV yadri M31 yak i v bagatoh inshih galaktikah zokrema i v Chumackomu Shlyahu perebuvaye kandidat u nadmasivni chorni diri NChD Rozrahunki pokazali sho jogo masa perevishuye 140 miljoniv mas Soncya 2005 roku kosmichnij teleskop Gabbl viyaviv zagadkovij disk iz molodih blakitnih zir yaki otochuyut cyu NChD Voni obertayutsya navkolo relyativistskogo ob yekta yak planeti navkolo Soncya Astronomi buli zdivovani tim yak takij disk u formi bublika mig utvoritisya tak blizko do nastilki masivnogo ob yekta Za rozrahunkami znachni priplivni sili NChD ne dozvolyayut gazopilovim hmaram kondensuvatisya j utvoryuvati novi zori Podvijne yadro galaktiki Vidkrittya cogo disku poklalo she odin argument u skarbnichku teoriyi isnuvannya chornih dir Vpershe blakitne svitlo v yadri M31 astronomi viyavili she 1995 roku za dopomogoyu teleskopa Gabbl Cherez tri roki svitlo bulo identifikovane zi skupchennyam blakitnih zir I lishe 2005 roku vikoristovuyuchi spektrograf vstanovlenij na teleskopi sposterigachi viznachili sho skupchennya skladayetsya z ponad 400 zir sho utvorilisya priblizno 200 miljoniv rokiv tomu Zori zibrano v disk diametrom usogo 1 svitlovij rik U centri diska gnizdyatsya starishi ta holodnishi chervoni zirki viyavleni ranishe Gabblom Bulo obchisleno radialni shvidkosti zirok diska Cherez gravitacijnij vpliv NChD voni viyavilasya rekordno velikimi 1000 km s 3 6 miljoniv kilometriv na godinu Za takoyi shvidkosti mozhna za 40 sekund obletiti zemnu kulyu abo za shist hvilin distatisya vid Zemli do Misyacya Krim NChD i diska blakitnih zirok v yadri galaktiki ye j inshi ob yekti 1993 roku bulo vidkrito podvijne zoryane skupchennya v centri M31 sho viyavilosya nespodivankoyu dlya astronomiv oskilki dva susidni skupchennya zlivayutsya v odne za dosit korotkij promizhok chasu blizko 100 tisyach rokiv Za rozrahunkami zlittya malo vidbutisya miljoni rokiv tomu ale cogo ne stalosya Skott Tremejn angl Scott Tremaine iz Prinstonskogo universitetu zaproponuvav poyasnennya sho v centri galaktiki roztashovano ne podvijne skupchennya a kilce zi starih chervonih zir Ce kilce mozhe viglyadati yak dva skupchennya oskilki mi bachimo zirki tilki na protilezhnih storonah kilcya Takim chinom ce kilce maye perebuvati na vidstani 5 svitlovih rokiv vid NChD i otochuvati disk z molodih blakitnih zir Kilce j disk oberneni do nas odnim bokom sho mozhe svidchiti pro yih vzayemopov yazane isnuvannya Vivchayuchi centr M31 za dopomogoyu kosmichnogo teleskopa XMM Newton grupa yevropejskih doslidnikiv viyavila 63 diskretnih dzherela rentgenivskogo viprominyuvannya Bilshist z nih 46 ob yektiv identifikovano yak malomasivni rentgenivski podvijni zori reshta zh yavlyayut soboyu abo nejtronni zori abo kandidati v chorni diri v podvijnih sistemah Inshi ob yektiKulyaste skupchennya U galaktici zareyestrovano blizko 460 kulyastih skupchen Najmasivnishe z nih yake she nazivayut G1 maye najbilshu svitnist sered skupchen u Miscevij grupi vono yaskravishe za Omegu Centavra najyaskravishe skupchennya Chumackogo Shlyahu Skupchennya perebuvaye na vidstani blizko 130 tisyach svitlovih rokiv vid centru galaktiki Andromedi j mistit shonajmenshe 300 tisyach starih zir Jogo struktura a takozh zori sho nalezhat do riznih populyacij vkazuyut na te sho shvidshe za vse ce yadro davnoyi karlikovoyi galaktiki kolis poglinenoyi M31 Zgidno z doslidzhennyami u centri cogo skupchennya perebuvaye kandidat u chorni diri masoyu 20 tisyach Sonyachnih Podibni ob yekti isnuyut takozh i v inshih skupchennyah 2005 roku astronomi viyavili v galo M31 novij vid zoryanih skupchen Tri novovidkritih skupchennya mistyat sotni tisyach yaskravih zirok majzhe taku zh kilkist yak i kulyasti skupchennya Ale vid kulyastih skupchen yih vidriznyaye te sho voni nabagato bilshi za rozmirami kilkasot svitlovih rokiv u diametri a takozh te sho voni mensh masivni Vidstani mizh zoryami v nih tezh znachno bilshi Mozhlivo voni yavlyayut soboyu perehidnij klas sistem mizh kulyastimi skupchennyami j karlikovimi sferoyidalnimi galaktikami U galaktici znajdeno zirku navkolo yakoyi obertayetsya ekzoplaneta persha yaku vidkrili za mezhami Chumackogo Shlyahu SposterezhennyaTumannist Andromedi v suzir yi Andromedi Najkrashij chas dlya sposterezhen Tumannosti Andromedi osin zima Na temnomu silskomu nebi vdalini vid zasvichenogo miskogo neba difuznij oval M31 bachat neozbroyenim okom poruch iz zoreyu n Andromedi navit ne duzhe dosvidcheni sposterigachi Ce najviddalenishij ob yekt vidimij iz Zemli neozbroyenim okom Cherez skinchenu shvidkist svitla na Zemli yiyi bachat takoyu yakoyu vona bula 2 z polovinoyu miljoni rokiv tomu Dlya prikladu na Zemli 2 5 mln rokiv tomu she ne bulo suchasnih lyudej Ale vidpovidno do specialnoyi teoriyi vidnosnosti ne isnuye niyakogo sposobu diznatisya yak cya galaktika viglyadaye zaraz oskilki te sho mi bachimo dlya nas i ye zaraz Messye 31 Tumannist Andromedi Malyunok Sh Messye Opublikovanij v 1807 r U binokl galaktika pomitna navit na zasvichenomu nebi velikih mist Ale yiyi sposterezhennya v amatorski teleskopi serednoyi aperturi 150 200 mm zazvichaj rozcharovuyut Navit na chistomu nebi v bezmisyachnu nich galaktika viglyadaye prosto velikim elipsoyidom z rozmitimi j tmyanimi krayami ta yaskravim yadrom Uvazhnij sposterigach sposterigaye odnu dvi pilovi smugi na pivnichno zahidnomu blizhchomu do nas krayu galaktiki i nevelike pidvishennya yaskravosti na pivdennomu zahodi velichezna oblast zoreutvorennya v tumannosti M31 Niyakih inshih detalej za vinyatkom dvoh suputnikiv nevelikih eliptichnih galaktik M32 i M110 ne sposterigayetsya V amatorskij teleskop nemozhlivo sposterigati nichogo podibnogo do barvistih fotografij ta ilyustracij sho ye v populyarnih vidannyah Prichina polyagaye v osoblivostyah nichnogo zoru lyudini Nashi ochi hoch i mayut visoku svitlochutlivist ne zdatni podibno do suchasnih fotoprijmachiv nakopichuvati svitlo v procesi trivaloyi ekspoziciyi Do togo zh nichna chutlivist lyudskih ochej dosyagayetsya za rahunok vtrati rozpiznavannya koloriv i znachnogo znizhennya gostroti zoru Yak naslidok pid chas vizualnih sposterezhen difuznih ob yektiv dalekogo kosmosu vidno lishe nechitki svitlo siri ob yekti na temno siromu foni Do cogo dodayutsya veliki rozmiri M31 sho zmenshuye yiyi kontrasti ta detalizaciyu Susidi po nebu za katalogom Messye M32 i M110 suputniki Tumannosti Andromedi M33 u trikutniku na pivden po inshij bik vid b And velika spiralna galaktika obernena do nas svoyeyu ploshinoyu M76 na pivnichnij shid u suzir yi Perseya nevelika planetarna tumannist Mala Gantel M34 na shid takozh u suzir yi Perseya dosit yaskrave rozsiyane skupchennya Poslidovnist sposterezhennya v Marafoni Messye M74 M77 M31 M32 M110 ZobrazhennyaTumannist Andromedi v infrachervonomu z kosmichnogo teleskopa Spitcera Zobrazhennya galaktiki Andromeda z teleskopa Spitcera v infrachervonomu Foto NASA JPL Caltech K Gordon Universitet Arizoni Centr M31 Rentgenivskij teleskop Chandra Chislenni dzherela rentgenivskogo viprominyuvannya jmovirno rentgenivski podvijni zori u centralnomu regioni Andromedi viglyadayut yak zhovtuvati krapki Sinye dzherelo v centri nadmasivna chorna dira galaktika Andromeda vid na disku molodih blakitnih zir sho otochuyut nadmasivnu chornu diru Zobrazhennya hudozhnika source source source source source source source track Tur po galaktici AndromediDiv takozhSpisok ob yektiv Messye Galaktika Andromeda suzir ya Novij Zagalnij KatalogPrimitkiI Ribas C Jordi F Vilardell E L Fitzpatrick R W Hilditch F Edward 2005 Astrophysical Journal 635 L37 L40 doi 10 1086 499161 Arhiv originalu za 1 veresnya 2018 Procitovano 2 bereznya 2007 S Vajnberg Pershi tri hvilini Suchasnij poglyad na pohodzhennya Vsesvitu Izhevsk NDC Regulyarna i haotichna dinamika 2000 s 28 Herschel William 1 sichnya 1785 anglijskoyu Philosophical Transactions of the Royal Society doi 10 1098 rstl 1785 0012 S2CID 186213203 Arhiv originalu za 12 lipnya 2015 Procitovano 30 chervnya 2009 Huggins William 1 sichnya 1864 angl Philosophical Transactions of the Royal Society Bibcode 1864RSPT 154 437H doi 10 1098 rstl 1864 0013 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2009 Roberts Isaac 1899 anglijskoyu London The Universal Press Arhiv originalu za 10 listopada 2012 Procitovano 4 zhovtnya 2009 Slipher Vesto 1913 anglijskoyu Lovellivska observatoriya s 56 57 Bibcode 1913LowOB 2 56S Arhiv originalu za 15 sichnya 2008 Procitovano 30 chervnya 2009 Arhiv originalu za 12 chervnya 2010 Procitovano 7 kvitnya 2011 Lukahsenko Roman 07 May 2002 Crash Course Simulating the Fate of Our Milky Way space com angl originalu za 6 chervnya 2002 Procitovano 16 chervnya 2009 Cain Fraser May 10th 2007 angl Universe Today Arhiv originalu za 17 travnya 2007 Procitovano 16 chervnya 2009 Beasley Dolores Hendrix Susan Weaver Donna 20 veresnya 2005 hubblesite org angl Pres reliz na oficijnomu sajti teleskopa Gabbl Arhiv originalu za 23 travnya 2009 Procitovano 16 chervnya 2009 Barnard R Kolb U Osborne J P 08 2005 Arxiv org angl Arhiv originalu za 30 lipnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2009 Barmby Pauline Huchra Hohn P Listopad 2001 M31 Globular Clusters in the Hubble Space Telescope Archive I Cluster Detection and Completeness angl The Astronomical Journal arXiv astro ph 0107401 Bibcode 2001AJ 122 2458B doi 10 1086 323457 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya hubblesite org angl Pres reliz na oficijnomu sajti teleskopa Gabbl 24 kvitnya 1996 Arhiv originalu za 23 travnya 2009 Procitovano 17 chervnya 2009 G Meylan A Sarajedini P Jablonka S G Djorgovski T Bridges R M Rich 1 May 2001 Arxiv org angl Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 17 chervnya 2009 Gebhardt Karl Rich R M Ho Luis C A 20000 M solar Black Hole in the Stellar Cluster G1 NASA ADS angl The Astrophysical Journal arXiv astro ph 0209313 Bibcode 2002ApJ 578L 41G doi 10 1086 342980 A P Huxor N R Tanvir M J Irwin R Ibata J L Collett A M N Ferguson T Bridges G F Lewis 9 Dec 2004 Arxiv org angl Arhiv originalu za 21 sichnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2009 G Ingrosso S Calchi Novati F De Paolis Ph Jetzer A A Nucita A F Zakharov 5 Jun 2009 Arxiv org angl Arhiv originalu za 17 sichnya 2016 Procitovano 16 chervnya 2009 angl Arhiv originalu za 25 listopada 2009 Procitovano 31 grudnya 2009 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Galaktika AndromediZovnishni posilannyaNGC 224 v Novomu zagalnomu katalozi 224 anglijskoyu 224 francuzkoyu 224 Informaciya pro NGC 224 v katalozi Revised NGC and IC Catalog angl 224 NGC 224 v bazi SIMBAD angl 224 NGC 224 v bazi Vizier angl 224 NGC 224 v bazi NASA Extragalactic Database angl Bazi danih pro ob yekti NGC IC angl M31 v katalozi Messye na storinkah SEDS 5 grudnya 2006 u Wayback Machine angl 2B41 16 09 4 amp e J2000 amp h 60 amp w 60 amp f gif amp c none amp fov NONE amp v3 M31 na cifrovomu brauzeri neba NDI kosmichnogo teleskopa M31 tumannist Andromedi 10 grudnya 2011 u Wayback Machine M31 She odna fotografiya galaktiki 5 sichnya 2011 u Wayback Machine NGC 220 NGC 221 NGC 222 NGC 223 NGC 224 NGC 225 NGC 226 NGC 227 NGC 228 Koordinati 00g 42 44m 30s 41 16 10

Дата публікації:
Топ