Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Симо́н Ма́ріус (Марій) (лат. Simon Marius (Mayr); 10 січня 1573 — 26 грудня 1624) — німецький астроном, математик і лікар.
| Симон Маріус | |
|---|---|
| лат. Simon Marius | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Simon Mayr |
| Народився | 10 січня 1573[2] Ґунценгаузен, Вайсенбурґ-Ґунценгаузен, Середня Франконія, Баварія[1] |
| Помер | 26 грудня 1624 (5 січня 1625)[1][2] (51 рік) Ансбах, Франконський округ, Священна Римська імперія[1] |
| Країна | d |
| Діяльність | математик, астроном, лікар |
| Галузь | астрономія |
| Alma mater | Падуанський університет (1605) і d (1601) |
| Науковий керівник | Тихо Браге |
| Вчителі | Тихо Браге |
| Відомі учні | d |
| Знання мов | німецька і латина |
| Конфесія | лютеранство |
| Батько | d |
| |
Родився у Гунценгаузені. У 1601 році вивчав астрономію у Тихо Браге у Празі, потім медицину в Падуї. Служив астрономом і математиком при дворі маркграфа в Ансбаху.
Одним з перших почав вивчати небо за допомогою телескопа. Незалежно від Галілео Галілея відкрив чотири супутники Юпітера 1610 року, але своєчасно не опублікував результати своїх спостережень. Склав перші таблиці середнього руху чотирьох відомих на той час супутників Юпітера, першим звернув увагу на зміни їхньої яскравості. Історія розпорядилась так, що Галілео Галілея вважають першовідкривачем супутників, за якими закріпились імена, як раз дані Маріусом, — Іо, Європа, Ганімед і Каллісто.
Марію належить перша згадка про туманності в сузір'ї Андромеди (галактика M31).
Твори
- Mundus Iovialis anno MDCIX Detectus Ope Perspicilli Belgici (Die Welt des Jupiter, 1609 mit dem flämischen Teleskop entdeckt; Lateinisches Faksimile und deutsche Übersetzung; Hrsg. und bearb. von Joachim Schlör. Naturwiss. begleitet und mit einem Nachw. vers. von Alois Wilder), 1614
- Zinner, E., «Zur Ehrenrettung des Simon Marius», in: Vierteljahresschrift der Astronomischen Gesellschaft, 77. Jahrgang, 1. Heft, Leipzig 1942
- Bosscha, J., «Simon Marius. Réhabilitation d´un astronome calomnié», in: Archives Nederlandaises des Sciences Exactes et Naturelles, Ser. II, T. XII, S. 258—307, 490—528, La Haye, 1907
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11885979X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Галілей дав їм загальне найменування на честь Медичі, нумерувавши супутники римськими цифрами від I до IV. Але така назва не прижилась.
Посилання
- Маріус Портал: Математик – Лікар – Астроном [ 23 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Марий Симон. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Marius Simo n Ma rius Marij lat Simon Marius Mayr 10 sichnya 1573 26 grudnya 1624 nimeckij astronom matematik i likar Simon Mariuslat Simon MariusIm ya pri narodzhenni nim Simon MayrNarodivsya 10 sichnya 1573 2 Guncengauzen Vajsenburg Guncengauzen Serednya Frankoniya Bavariya 1 Pomer 26 grudnya 1624 5 sichnya 1625 1 2 51 rik Ansbah Frankonskij okrug Svyashenna Rimska imperiya 1 Krayina dDiyalnist matematik astronom likarGaluz astronomiyaAlma mater Paduanskij universitet 1605 i d 1601 Naukovij kerivnik Tiho BrageVchiteli Tiho BrageVidomi uchni dZnannya mov nimecka i latinaKonfesiya lyuteranstvoBatko d Mediafajli u Vikishovishi Rodivsya u Guncengauzeni U 1601 roci vivchav astronomiyu u Tiho Brage u Prazi potim medicinu v Paduyi Sluzhiv astronomom i matematikom pri dvori markgrafa v Ansbahu Odnim z pershih pochav vivchati nebo za dopomogoyu teleskopa Nezalezhno vid Galileo Galileya vidkriv chotiri suputniki Yupitera 1610 roku ale svoyechasno ne opublikuvav rezultati svoyih sposterezhen Sklav pershi tablici serednogo ruhu chotiroh vidomih na toj chas suputnikiv Yupitera pershim zvernuv uvagu na zmini yihnoyi yaskravosti Istoriya rozporyadilas tak sho Galileo Galileya vvazhayut pershovidkrivachem suputnikiv za yakimi zakripilis imena yak raz dani Mariusom Io Yevropa Ganimed i Kallisto Mariyu nalezhit persha zgadka pro tumannosti v suzir yi Andromedi galaktika M31 TvoriMundus Iovialis anno MDCIX Detectus Ope Perspicilli Belgici Die Welt des Jupiter 1609 mit dem flamischen Teleskop entdeckt Lateinisches Faksimile und deutsche Ubersetzung Hrsg und bearb von Joachim Schlor Naturwiss begleitet und mit einem Nachw vers von Alois Wilder 1614 Zinner E Zur Ehrenrettung des Simon Marius in Vierteljahresschrift der Astronomischen Gesellschaft 77 Jahrgang 1 Heft Leipzig 1942 Bosscha J Simon Marius Rehabilitation d un astronome calomnie in Archives Nederlandaises des Sciences Exactes et Naturelles Ser II T XII S 258 307 490 528 La Haye 1907PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11885979X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Galilej dav yim zagalne najmenuvannya na chest Medichi numeruvavshi suputniki rimskimi ciframi vid I do IV Ale taka nazva ne prizhilas PosilannyaMarius Portal Matematik Likar Astronom 23 listopada 2019 u Wayback Machine Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Marij Simon Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros