Moon Impact Probe (MIP) — ударний зонд, який був розроблений Індійською організацією космічних досліджень (ISRO) і випущений місячним орбітальним апаратом дистанційного зондування «Чандраян-1», який, своєю чергою, був запущений 22 жовтня 2008 р. на борту модифікованої версії ракети-носія Polar Satellite Launch Vehicle. Він виявив наявність води на Місяці.
Зонд Moon Impact Probe відокремився від «Чандраян-1», що обертався навколо Місяця, 14 листопада 2008 року, 14:36:54 UTC, і після майже 25 хвилин [en], як і заплановано, біля краю кратера Шеклтон. Завдяки цій місії ISRO стало п'ятим національним космічним агентством, яке досягло поверхні Місяця. Іншими країнами, національні космічні агентства яких робили це раніше, були колишній Радянський Союз у 1959 році, Сполучені Штати у 1962-му, Японія у 1993-му та країни-члени ЄКА у 2006 році.
Історія
Зонд був створений за пропозицією колишнього президента Абдула Калама, який вважав, що оскільки орбітальний апарат «Чандраян» уже наблизився до Місяця, місія матиме більше наукового значення, якщо включити зонд. Він вважав, що Місяць не можна залишити кільком країнам і що Індія не повинна залишатися позаду. The Times of India також повідомляла про політичні мотиви колишнього президента Абдула Калама:
Він вірив, що якщо це буде зроблено, Індія зможе завжди претендувати на частину Місяця.
Водночас The Indian Express повідомила, що Калам сказав:
Жодна нація не може претендувати на Місяць як на свою власність. Ресурси Місяця повинні бути спільною власністю, і це є однією з цілей місії на Місяць.
Цілі місії
Основними цілями MIP були продемонструвати технології для досягнення певного місця на Місяці, кваліфікація технологій, необхідних для будь-яких майбутніх місій з м'якою посадкою, і наукове дослідження Місяця з близької відстані безпосередньо перед зіткненням.
Конфігурація та корисне навантаження
MIP мав три інструменти:
- Радарний висотомір, який виміряв висоту зонда під час спуску та надав інформацію про відповідні технології для майбутніх посадкових місій. Робочий діапазон частот становив 4,3 ГГц ± 100 МГц.
- Система відеозображення, яка допомогла отримати зображення поверхні Місяця з близької відстані під час спуску та перед ударом. Система відеозображення складалася з аналогової ПЗС-камери.
- Корисне навантаження на основі [en] CHACE дозволило виміряти слідові складові атмосфери Місяця під час спуску. Цей прилад був [en] з роздільною здатністю за масою 0,5 а. о. м. і чутливістю до парціального тиску порядку 1,3×10−11паскалів.
Зонд використовував алюмінієву [en], на яку було встановлене корисне навантаження. Зонд був прикріплений до орбітального апарата за допомогою системи розділення з кульковим замком, яка відкинула апарат від «Чандраян». Твердопаливний двигун для спуску з орбіти зіштовхнув апарат з місячної орбіти, а двигуни орієнтації на твердому паливі були запущені, щоб [en] орієнтацію, що дозволило системі зображення захопити профіль зниження.
Зовнішня поверхня зонда мала чотири анодовані алюмінієві пластини овальної форми розміром 120 мм × 180 мм, на яких було зображення індійського прапора разом із гербом Індії та словами [en]. Ці пластини були прикріплені до кожної з чотирьох вертикальних сторін зонда. Згідно зі специфікаціями ISRO, ці пластини повинні були витримувати діапазон температур від −50 до 150 °C.
Хронологія місії
Індія запустила космічний корабель «Чандраян-1», використовуючи модифіковану версію PSLV C11 22 жовтня 2008 року з космічного центру Сатіша Дхавана, Шріхарікота, Андхра-Прадеш, о 06:22 за IST (00:52). UTC).
Місячний зонд відокремився від «Чандраян-1» в 102 км кругової полярної орбіти навколо Місяця, о 20:06 IST 14 листопада 2008 р. Після відокремлення він спочатку запустив обертові ракети, а потім ракетний двигун сходження з орбіти, щоб зійти з орбіти на поверхню Місяця. Під час зниження MIP постійно надсилав інформацію на орбітальний апарат «Чандраян-1», який, своєю чергою, передавав інформацію на Землю. Після 25-хвилинного зниження він зіткнувся з Місяцем о 20:31 за IST 14 листопада 2008 року зі швидкістю 1,69 км/с (приблизно 6100 км/год). Він врізався в кратер Шеклтон на південному полюсі Місяця, поблизу точки 89°33′ пд. ш. 122°56′ зх. д. / 89.55° пд. ш. 122.93° зх. д., о 20:31 14 листопада 2008 року.
Відкриття води
25 вересня 2009 року ISRO оголосила, що MIP виявив воду на Місяці під час його спуску безпосередньо перед ударом. Це оголошення зробили після того, як 24 вересня 2009 року журнал Science оголосив про відкриття води за допомогою корисного вантажу НАСА Moon Mineralogy Mapper, який перевозився на борту «Чандраян-1». MIP виявив воду на Місяці раніше, ніж НАСА Moon Mineralogy Mapper. Оголошення про це відкриття не робили, поки НАСА не підтвердило його.
Розташування та найменування місця падіння
Приблизне місце падіння зонда (89°46′ пд. ш. 39°24′ зх. д. / 89.76° пд. ш. 39.40° зх. д.) в Індії було назване [en] на честь першого прем'єр-міністра Індії, з річницею народження якого випадково збіглася подія. Назву запропонував Абдул Калам на честь бачення, яке мало вирішальне значення для створення [en], а пізніше ISRO.
Початкове розташування пізніше уточнено до зверненого до Землі схилу сполучного хребта між кратерами Шеклтон і Де Жерлаш поблизу координат (89°33′ пд. ш. 122°56′ зх. д. / 89.55° пд. ш. 122.93° зх. д.) зіставленням зображень з камери MIP з мозаїкою зображень головної оптичної камери Lunar Reconnaissance Orbiter.
Див. також
Примітки
- MIP detected water on Moon way back in June: ISRO Chairman. The Hindu. Bangalore. 25 September 2009. Процитовано 9 June 2013.
- Chandrayaan first discovered water on moon, but?. . Bangalore. DNA. 25 September 2009. Процитовано 9 June 2013.
- NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 3 жовтня 2023.
- Chandrayaan-1 starts observations of the Moon. www.esa.int (англ.). Процитовано 29 липня 2022.
- An afterthought. frontline.thehindu.com (англ.). 18 грудня 2008. Процитовано 29 липня 2022.
- Luna 2. US National Space Science Data Center. Процитовано 3 December 2013.
- Ranger 3. US National Space Science Data Center. Процитовано 3 December 2013.
- Hiten. NASA Space Science Data Coordinated Archive (NSSDCA). Процитовано 12 April 2019.
- Hiten. NASA Space Science Data Coordinated Archive (NSSDCA). оригіналу за 17 April 2019. Процитовано 12 April 2019.
- Probe crashes into Moon's surface. BBC News. 3 September 2006. Процитовано 23 May 2010.
- Laxman, Srinivas (15 November 2008). Chandrayaan-I Impact Probe lands on moon. Times Of India. Процитовано 14 November 2008.
- . news.xinhuanet.com. Архів оригіналу за 2 березня 2009.
- An afterthought. Frontline (англ.). 18 грудня 2008. Процитовано 19 вересня 2023.
- . politicalaffairs.com. 27 October 2008. Архів оригіналу за 17 October 2015. Процитовано 6 November 2013.
- Service, Express News (11 November 2008). . newindianexpress.com. Архів оригіналу за 12 April 2014. Процитовано 11 April 2014.
- Payload bearing Tricolour will land on Moon. The Economic Times. 15 October 2008. Процитовано 24 October 2008.
- . ISRO. Архів оригіналу за 26 October 2008. Процитовано 24 October 2008.
- . The Hindu. Chennai, India. 15 November 2008. Архів оригіналу за 16 December 2008.
- . ISRO. Архів оригіналу за 26 October 2008. Процитовано 24 October 2008.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 March 2020.
- Blore firm behind the Chandrayaan tri-colour. [en]. 16 November 2008. Процитовано 17 November 2008.[недоступне посилання з 01.06.2016]
- Blore firm behind the Chandrayaan tri-colour. [en]. 16 November 2008. Процитовано 17 November 2008.[недоступне посилання з 01.06.2016]
- Blore firm behind the Chandrayaan tri-colour. [en]. 16 November 2008. Процитовано 17 November 2008.[недоступне посилання]
- Mission Sequence. Indian Space Research Organisation (ISRO). Процитовано 5 November 2008.
- . The Hindu. Chennai, India. 22 October 2008. Архів оригіналу за 17 October 2008. Процитовано 15 October 2008.
- . Indian Express. 22 October 2008. Архів оригіналу за 25 October 2008. Процитовано 22 October 2008.
- . The Hindu. Chennai, India. 15 November 2008. Архів оригіналу за 16 December 2008.
- . The Indian Express. 14 November 2008. Архів оригіналу за 4 October 2012. Процитовано 14 November 2008.
- . Архів оригіналу за 10 January 2011. Процитовано 1 January 2011.
- Chandrayaan-1 Moon Impact Probe: Impact Location Refined (PDF). (PDF) оригіналу за 5 February 2021. Процитовано 16 August 2021.
- . The Hindu. Chennai, India. 15 November 2008. Архів оригіналу за 16 December 2008.
- Water on the Moon?. Science Magazine. 25 September 2009. Процитовано 29 September 2009.
- Bagla, Pallav (25 September 2009). Did India beat NASA to find water on moon?. [en]. Bangalore. Процитовано 9 June 2013.
- Note verbale dated 13 October 2009 from the Permanent Mission of India to the United Nations (Vienna) addressed to the Secretary-General (PDF).
- Indian tricolour lands on moon. The New Indian Express. 14 May 2012. Процитовано 17 вересня 2023.
- . 14 November 2008. Архів оригіналу за 19 November 2008.
- . The Indian Express (англ.). 23 серпня 2023. Архів оригіналу за 27 August 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
You, buddy, you have done it!" Dr Kalam told Nair. To the entire control room, he said: "Today is a historic day as India has accomplished this fantastic mission. I congratulate each and every one of you!"
Before returning to New Delhi, however, he made a notable suggestion – to name the impact site after Pandit Nehru, on whose birthday the landing was made and whose vision was crucial to the creation of Isro. After receiving appropriate permissions from the government, the site was named "Jawahar Sthal - Agencies (27 серпня 2023). The day India first checked in on the Moon. The Shillong Times (амер.). Процитовано 18 вересня 2023.
- lpi (iPosterSessions - an aMuze! Interactive system). lpsc2021.ipostersessions.com. Процитовано 7 вересня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moon Impact Probe MIP udarnij zond yakij buv rozroblenij Indijskoyu organizaciyeyu kosmichnih doslidzhen ISRO i vipushenij misyachnim orbitalnim aparatom distancijnogo zonduvannya Chandrayan 1 yakij svoyeyu chergoyu buv zapushenij 22 zhovtnya 2008 r na bortu modifikovanoyi versiyi raketi nosiya Polar Satellite Launch Vehicle Vin viyaviv nayavnist vodi na Misyaci Moon Impact Probe integruyetsya z orbitalnim aparatom Chandrayan 1 Moon Impact Probe pracyuye pered integraciyeyu z orbitalnim aparatom Zond Moon Impact Probe vidokremivsya vid Chandrayan 1 sho obertavsya navkolo Misyacya 14 listopada 2008 roku 14 36 54 UTC i pislya majzhe 25 hvilin en yak i zaplanovano bilya krayu kratera Sheklton Zavdyaki cij misiyi ISRO stalo p yatim nacionalnim kosmichnim agentstvom yake dosyaglo poverhni Misyacya Inshimi krayinami nacionalni kosmichni agentstva yakih robili ce ranishe buli kolishnij Radyanskij Soyuz u 1959 roci Spolucheni Shtati u 1962 mu Yaponiya u 1993 mu ta krayini chleni YeKA u 2006 roci IstoriyaZond buv stvorenij za propoziciyeyu kolishnogo prezidenta Abdula Kalama yakij vvazhav sho oskilki orbitalnij aparat Chandrayan uzhe nablizivsya do Misyacya misiya matime bilshe naukovogo znachennya yaksho vklyuchiti zond Vin vvazhav sho Misyac ne mozhna zalishiti kilkom krayinam i sho Indiya ne povinna zalishatisya pozadu The Times of India takozh povidomlyala pro politichni motivi kolishnogo prezidenta Abdula Kalama Vin viriv sho yaksho ce bude zrobleno Indiya zmozhe zavzhdi pretenduvati na chastinu Misyacya Vodnochas The Indian Express povidomila sho Kalam skazav Zhodna naciya ne mozhe pretenduvati na Misyac yak na svoyu vlasnist Resursi Misyacya povinni buti spilnoyu vlasnistyu i ce ye odniyeyu z cilej misiyi na Misyac Cili misiyiOsnovnimi cilyami MIP buli prodemonstruvati tehnologiyi dlya dosyagnennya pevnogo miscya na Misyaci kvalifikaciya tehnologij neobhidnih dlya bud yakih majbutnih misij z m yakoyu posadkoyu i naukove doslidzhennya Misyacya z blizkoyi vidstani bezposeredno pered zitknennyam Konfiguraciya ta korisne navantazhennyaMIP mav tri instrumenti Radarnij visotomir yakij vimiryav visotu zonda pid chas spusku ta nadav informaciyu pro vidpovidni tehnologiyi dlya majbutnih posadkovih misij Robochij diapazon chastot stanoviv 4 3 GGc 100 MGc Sistema videozobrazhennya yaka dopomogla otrimati zobrazhennya poverhni Misyacya z blizkoyi vidstani pid chas spusku ta pered udarom Sistema videozobrazhennya skladalasya z analogovoyi PZS kameri Korisne navantazhennya na osnovi en CHACE dozvolilo vimiryati slidovi skladovi atmosferi Misyacya pid chas spusku Cej prilad buv en z rozdilnoyu zdatnistyu za masoyu 0 5 a o m i chutlivistyu do parcialnogo tisku poryadku 1 3 10 11paskaliv Zond vikoristovuvav alyuminiyevu en na yaku bulo vstanovlene korisne navantazhennya Zond buv prikriplenij do orbitalnogo aparata za dopomogoyu sistemi rozdilennya z kulkovim zamkom yaka vidkinula aparat vid Chandrayan Tverdopalivnij dvigun dlya spusku z orbiti zishtovhnuv aparat z misyachnoyi orbiti a dviguni oriyentaciyi na tverdomu palivi buli zapusheni shob en oriyentaciyu sho dozvolilo sistemi zobrazhennya zahopiti profil znizhennya Zovnishnya poverhnya zonda mala chotiri anodovani alyuminiyevi plastini ovalnoyi formi rozmirom 120 mm 180 mm na yakih bulo zobrazhennya indijskogo prapora razom iz gerbom Indiyi ta slovami en Ci plastini buli prikripleni do kozhnoyi z chotiroh vertikalnih storin zonda Zgidno zi specifikaciyami ISRO ci plastini povinni buli vitrimuvati diapazon temperatur vid 50 do 150 C Hronologiya misiyiIndiya zapustila kosmichnij korabel Chandrayan 1 vikoristovuyuchi modifikovanu versiyu PSLV C11 22 zhovtnya 2008 roku z kosmichnogo centru Satisha Dhavana Shriharikota Andhra Pradesh o 06 22 za IST 00 52 UTC Misyachnij zond vidokremivsya vid Chandrayan 1 v 102 km krugovoyi polyarnoyi orbiti navkolo Misyacya o 20 06 IST 14 listopada 2008 r Pislya vidokremlennya vin spochatku zapustiv obertovi raketi a potim raketnij dvigun shodzhennya z orbiti shob zijti z orbiti na poverhnyu Misyacya Pid chas znizhennya MIP postijno nadsilav informaciyu na orbitalnij aparat Chandrayan 1 yakij svoyeyu chergoyu peredavav informaciyu na Zemlyu Pislya 25 hvilinnogo znizhennya vin zitknuvsya z Misyacem o 20 31 za IST 14 listopada 2008 roku zi shvidkistyu 1 69 km s priblizno 6100 km god Vin vrizavsya v krater Sheklton na pivdennomu polyusi Misyacya poblizu tochki 89 33 pd sh 122 56 zh d 89 55 pd sh 122 93 zh d 89 55 122 93 o 20 31 14 listopada 2008 roku Vidkrittya vodi25 veresnya 2009 roku ISRO ogolosila sho MIP viyaviv vodu na Misyaci pid chas jogo spusku bezposeredno pered udarom Ce ogoloshennya zrobili pislya togo yak 24 veresnya 2009 roku zhurnal Science ogolosiv pro vidkrittya vodi za dopomogoyu korisnogo vantazhu NASA Moon Mineralogy Mapper yakij perevozivsya na bortu Chandrayan 1 MIP viyaviv vodu na Misyaci ranishe nizh NASA Moon Mineralogy Mapper Ogoloshennya pro ce vidkrittya ne robili poki NASA ne pidtverdilo jogo Roztashuvannya ta najmenuvannya miscya padinnyaPriblizne misce padinnya zonda 89 46 pd sh 39 24 zh d 89 76 pd sh 39 40 zh d 89 76 39 40 v Indiyi bulo nazvane en na chest pershogo prem yer ministra Indiyi z richniceyu narodzhennya yakogo vipadkovo zbiglasya podiya Nazvu zaproponuvav Abdul Kalam na chest bachennya yake malo virishalne znachennya dlya stvorennya en a piznishe ISRO Pochatkove roztashuvannya piznishe utochneno do zvernenogo do Zemli shilu spoluchnogo hrebta mizh kraterami Sheklton i De Zherlash poblizu koordinat 89 33 pd sh 122 56 zh d 89 55 pd sh 122 93 zh d 89 55 122 93 zistavlennyam zobrazhen z kameri MIP z mozayikoyu zobrazhen golovnoyi optichnoyi kameri Lunar Reconnaissance Orbiter Div takozh Chandrayan 1 LCROSS Voda na Misyaci Spisok shtuchnih ob yektiv na MisyaciPrimitkiMIP detected water on Moon way back in June ISRO Chairman The Hindu Bangalore 25 September 2009 Procitovano 9 June 2013 Chandrayaan first discovered water on moon but Bangalore DNA 25 September 2009 Procitovano 9 June 2013 NASA NSSDCA Spacecraft Details nssdc gsfc nasa gov Procitovano 3 zhovtnya 2023 Chandrayaan 1 starts observations of the Moon www esa int angl Procitovano 29 lipnya 2022 An afterthought frontline thehindu com angl 18 grudnya 2008 Procitovano 29 lipnya 2022 Luna 2 US National Space Science Data Center Procitovano 3 December 2013 Ranger 3 US National Space Science Data Center Procitovano 3 December 2013 Hiten NASA Space Science Data Coordinated Archive NSSDCA Procitovano 12 April 2019 Hiten NASA Space Science Data Coordinated Archive NSSDCA originalu za 17 April 2019 Procitovano 12 April 2019 Probe crashes into Moon s surface BBC News 3 September 2006 Procitovano 23 May 2010 Laxman Srinivas 15 November 2008 Chandrayaan I Impact Probe lands on moon Times Of India Procitovano 14 November 2008 news xinhuanet com Arhiv originalu za 2 bereznya 2009 An afterthought Frontline angl 18 grudnya 2008 Procitovano 19 veresnya 2023 politicalaffairs com 27 October 2008 Arhiv originalu za 17 October 2015 Procitovano 6 November 2013 Service Express News 11 November 2008 newindianexpress com Arhiv originalu za 12 April 2014 Procitovano 11 April 2014 Payload bearing Tricolour will land on Moon The Economic Times 15 October 2008 Procitovano 24 October 2008 ISRO Arhiv originalu za 26 October 2008 Procitovano 24 October 2008 The Hindu Chennai India 15 November 2008 Arhiv originalu za 16 December 2008 ISRO Arhiv originalu za 26 October 2008 Procitovano 24 October 2008 PDF Arhiv originalu PDF za 26 March 2020 Blore firm behind the Chandrayaan tri colour en 16 November 2008 Procitovano 17 November 2008 nedostupne posilannya z 01 06 2016 Blore firm behind the Chandrayaan tri colour en 16 November 2008 Procitovano 17 November 2008 nedostupne posilannya z 01 06 2016 Blore firm behind the Chandrayaan tri colour en 16 November 2008 Procitovano 17 November 2008 nedostupne posilannya Mission Sequence Indian Space Research Organisation ISRO Procitovano 5 November 2008 The Hindu Chennai India 22 October 2008 Arhiv originalu za 17 October 2008 Procitovano 15 October 2008 Indian Express 22 October 2008 Arhiv originalu za 25 October 2008 Procitovano 22 October 2008 The Hindu Chennai India 15 November 2008 Arhiv originalu za 16 December 2008 The Indian Express 14 November 2008 Arhiv originalu za 4 October 2012 Procitovano 14 November 2008 Arhiv originalu za 10 January 2011 Procitovano 1 January 2011 Chandrayaan 1 Moon Impact Probe Impact Location Refined PDF PDF originalu za 5 February 2021 Procitovano 16 August 2021 The Hindu Chennai India 15 November 2008 Arhiv originalu za 16 December 2008 Water on the Moon Science Magazine 25 September 2009 Procitovano 29 September 2009 Bagla Pallav 25 September 2009 Did India beat NASA to find water on moon en Bangalore Procitovano 9 June 2013 Note verbale dated 13 October 2009 from the Permanent Mission of India to the United Nations Vienna addressed to the Secretary General PDF Indian tricolour lands on moon The New Indian Express 14 May 2012 Procitovano 17 veresnya 2023 14 November 2008 Arhiv originalu za 19 November 2008 The Indian Express angl 23 serpnya 2023 Arhiv originalu za 27 August 2023 Procitovano 27 serpnya 2023 You buddy you have done it Dr Kalam told Nair To the entire control room he said Today is a historic day as India has accomplished this fantastic mission I congratulate each and every one of you Before returning to New Delhi however he made a notable suggestion to name the impact site after Pandit Nehru on whose birthday the landing was made and whose vision was crucial to the creation of Isro After receiving appropriate permissions from the government the site was named Jawahar Sthal Agencies 27 serpnya 2023 The day India first checked in on the Moon The Shillong Times amer Procitovano 18 veresnya 2023 lpi iPosterSessions an aMuze Interactive system lpsc2021 ipostersessions com Procitovano 7 veresnya 2023