Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Moon Mineralogy Mapper M3 це один з двох інструментів які були передані управлінням NASA Індії для першої місії до Місяц

Moon Mineralogy Mapper

Moon Mineralogy Mapper

Moon Mineralogy Mapper (M3) — це один з двох інструментів які були передані управлінням NASA — Індії для першої місії до Місяця — Чандраян-1, запуск відбувся 22 жовтня 2008 року. Інструмент розроблявся під керівництвом головного керівника — Карла Пітерса, Браунський університет, за посередництва Лабораторії реактивного руху NASA.

image
Moon Mineralogy Mapper зліва на світлині

Опис

M3 це візеалізуючий спектрометр, який дозволив зробити першу просторову і спектральну карту Місячної поверхні з великою роздільною здатністю, інструмент виявив мінерали, з яких вона складається. Ця інформація дала уявлення про ранні стадії розвитку Сонячної системи і надала змогу знаходити цінні ресурси.

Цей інструмент належить до програми «Discovery» під назвою «Mission of Opportunity» (NASA проектує інструмент для космічного апарату іншого космічного агентства).

Chandrayaan-1 відпрацював 312 днів замість передбачених двох років, проте під час виконання місії було досягнуто 95 % запланованих цілей, включаючи складання карти місячної поверхні (95 %) за допомогою M3. Після кількох технічних збоїв, в числі яких збій сенсорів орієнтації за зорями і погіршення теплового захисту, Chandrayaan-1 припинив передавати радіосигнали 1:30 AM 29 серпня 2009 року, незабаром місія офіційно була припинена.

image
Світлина Місяця зроблена інструментом Moon Mineralogy Mapper. Синім показані ділянки води, зеленим — яскраву поверхню з відбитим інфрачервоним випроміненням від Сонця і червоним показано залізовмісні мінерали — Піроксени.

Відкриття води на Місяці

image
Світлина показує воду у дуже молодому місячному кратері на боці Місяця, якого ми ніколи не бачимо з Землі

4 вересня 2009 року, Science Magazine доповідає, що інструмент Moon Mineralogy Mapper (M3), який встановлений на Chandrayaan-1, знайшов воду на Місяці Проте 25 вересня 2009 року, ISRO зробила заяву, що MIP, інший інструмент на борту Chandrayaan-1 також відкрив воду на Місяці до того як це зробив M3. Ця заява не була зроблена, доки NASA не підтвердило її. M3 виявив здатність поглинання поверхні Місяця близько 2.8-3.0 µm. Для силікатних тіл, це типово, наприклад для гідроксид-іона і H2O. На Місяці поширена особливість — широко розподілене поглинання, яке здається сильнішим в більш прохолодних широтах і в кількох нових польовошпатових кратерах. Загальна відсутність кореляції цієї ознаки в освітлених Сонцем ділянках M3 за даними нейтронного спектрометра дозволяє припустити, що формування і збереження гідроксид-іона і H2O являє собою безперервний приповерхневий процес. Гідроксид-іон/H2O можуть живити полярні холодні пастки і зробити місячний реголіт кандидатом на джерело летких речовин для людської колонізації.

Moon Mineralogy Mapper (M3), візуалізуючий спектрометр — один з 11 інструментів на борту Chandrayaan-I, який закінчив місію передчасно — 29 серпня. M3 мав за мету скласти першу мінеральну карту всієї місячної поверхні. Вчені з дослідження Місяця десятиліттями сперечались з можливістю водяних сховищ. В даний час вони говорять про те, що конфлікт вичерпаний — «Місяць по факту має воду у всіх видах, і не тільки у мінералах, але і розкиданий по всій поверхні супутника, можливо, навіть і у блоках на глибині.» Результати інструмента Lunar Reconnaissance Orbiter також у тому, що він відкрив широкий спектр сигналів води на поверхні Місяця.

Відкриття каменю багатого на магній-шпінель

M3 знайшов камінь в якому переважають магній і шпінель і не фіксуються присутність піроксенів або олівінів, їх присутність (<5 %), він знаходиться на заході від зовнішьнього кільця Moscoviense Basin (як одна з декількох дискретних областей). Поява цього поєднання важко поєднується з сучасними моделями еволюції поверхні Місяця.

Посилання

Примітки

  1. Boardman, Joe. (PDF). LPI. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2019. Процитовано 12 квітня 2011.
  2. «http://www.sciencemag.org/cgi/content/abstract/sci;1178658v1» [ 18 листопада 2009 у Wayback Machine.]
  3. . . Bangalore. DNA. 25 вересня 2009. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 9 червня 2013.
  4. Bagla, Pallav (25 вересня 2009). . . Bangalore. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 9 червня 2013.
  5. . The Hindu. Chennai, India. 23 вересня 2009. Архів оригіналу за 26 вересня 2009. Процитовано 17 серпня 2016.
  6. Pieters, Carle. (PDF). LPI. Архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2021. Процитовано 12 квітня 2011.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Moon Mineralogy Mapper M3 ce odin z dvoh instrumentiv yaki buli peredani upravlinnyam NASA Indiyi dlya pershoyi misiyi do Misyacya Chandrayan 1 zapusk vidbuvsya 22 zhovtnya 2008 roku Instrument rozroblyavsya pid kerivnictvom golovnogo kerivnika Karla Pitersa Braunskij universitet za poserednictva Laboratoriyi reaktivnogo ruhu NASA Moon Mineralogy Mapper zliva na svitliniOpisM3 ce vizealizuyuchij spektrometr yakij dozvoliv zrobiti pershu prostorovu i spektralnu kartu Misyachnoyi poverhni z velikoyu rozdilnoyu zdatnistyu instrument viyaviv minerali z yakih vona skladayetsya Cya informaciya dala uyavlennya pro ranni stadiyi rozvitku Sonyachnoyi sistemi i nadala zmogu znahoditi cinni resursi Cej instrument nalezhit do programi Discovery pid nazvoyu Mission of Opportunity NASA proektuye instrument dlya kosmichnogo aparatu inshogo kosmichnogo agentstva Chandrayaan 1 vidpracyuvav 312 dniv zamist peredbachenih dvoh rokiv prote pid chas vikonannya misiyi bulo dosyagnuto 95 zaplanovanih cilej vklyuchayuchi skladannya karti misyachnoyi poverhni 95 za dopomogoyu M3 Pislya kilkoh tehnichnih zboyiv v chisli yakih zbij sensoriv oriyentaciyi za zoryami i pogirshennya teplovogo zahistu Chandrayaan 1 pripiniv peredavati radiosignali 1 30 AM 29 serpnya 2009 roku nezabarom misiya oficijno bula pripinena Svitlina Misyacya zroblena instrumentom Moon Mineralogy Mapper Sinim pokazani dilyanki vodi zelenim yaskravu poverhnyu z vidbitim infrachervonim viprominennyam vid Soncya i chervonim pokazano zalizovmisni minerali Pirokseni Vidkrittya vodi na Misyaci Svitlina pokazuye vodu u duzhe molodomu misyachnomu krateri na boci Misyacya yakogo mi nikoli ne bachimo z Zemli 4 veresnya 2009 roku Science Magazine dopovidaye sho instrument Moon Mineralogy Mapper M3 yakij vstanovlenij na Chandrayaan 1 znajshov vodu na Misyaci Prote 25 veresnya 2009 roku ISRO zrobila zayavu sho MIP inshij instrument na bortu Chandrayaan 1 takozh vidkriv vodu na Misyaci do togo yak ce zrobiv M3 Cya zayava ne bula zroblena doki NASA ne pidtverdilo yiyi M3 viyaviv zdatnist poglinannya poverhni Misyacya blizko 2 8 3 0 µm Dlya silikatnih til ce tipovo napriklad dlya gidroksid iona i H2O Na Misyaci poshirena osoblivist shiroko rozpodilene poglinannya yake zdayetsya silnishim v bilsh proholodnih shirotah i v kilkoh novih polovoshpatovih kraterah Zagalna vidsutnist korelyaciyi ciyeyi oznaki v osvitlenih Soncem dilyankah M3 za danimi nejtronnogo spektrometra dozvolyaye pripustiti sho formuvannya i zberezhennya gidroksid iona i H2O yavlyaye soboyu bezperervnij pripoverhnevij proces Gidroksid ion H2O mozhut zhiviti polyarni holodni pastki i zrobiti misyachnij regolit kandidatom na dzherelo letkih rechovin dlya lyudskoyi kolonizaciyi Moon Mineralogy Mapper M3 vizualizuyuchij spektrometr odin z 11 instrumentiv na bortu Chandrayaan I yakij zakinchiv misiyu peredchasno 29 serpnya M3 mav za metu sklasti pershu mineralnu kartu vsiyeyi misyachnoyi poverhni Vcheni z doslidzhennya Misyacya desyatilittyami sperechalis z mozhlivistyu vodyanih shovish V danij chas voni govoryat pro te sho konflikt vicherpanij Misyac po faktu maye vodu u vsih vidah i ne tilki u mineralah ale i rozkidanij po vsij poverhni suputnika mozhlivo navit i u blokah na glibini Rezultati instrumenta Lunar Reconnaissance Orbiter takozh u tomu sho vin vidkriv shirokij spektr signaliv vodi na poverhni Misyacya Vidkrittya kamenyu bagatogo na magnij shpinelM3 znajshov kamin v yakomu perevazhayut magnij i shpinel i ne fiksuyutsya prisutnist pirokseniv abo oliviniv yih prisutnist lt 5 vin znahoditsya na zahodi vid zovnishnogo kilcya Moscoviense Basin yak odna z dekilkoh diskretnih oblastej Poyava cogo poyednannya vazhko poyednuyetsya z suchasnimi modelyami evolyuciyi poverhni Misyacya PosilannyaStorinka M3 20 bereznya 2021 u Wayback Machine PrimitkiBoardman Joe PDF LPI Arhiv originalu PDF za 16 lipnya 2019 Procitovano 12 kvitnya 2011 http www sciencemag org cgi content abstract sci 1178658v1 18 listopada 2009 u Wayback Machine Bangalore DNA 25 veresnya 2009 Arhiv originalu za 11 chervnya 2020 Procitovano 9 chervnya 2013 Bagla Pallav 25 veresnya 2009 Bangalore Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 9 chervnya 2013 The Hindu Chennai India 23 veresnya 2009 Arhiv originalu za 26 veresnya 2009 Procitovano 17 serpnya 2016 Pieters Carle PDF LPI Arhiv originalu PDF za 26 sichnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2011

Дата публікації:
Топ