Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Крех середній | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець та самка | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Mergus serrator Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
 Ареал середнього креха Гніздування Осіле проживання Зимування Шляхи міграції | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Крех середній (Mergus serrator) — вид водоплавний птахів родини качкових (Anatidae). Один із 7 видів роду; один із 3 видів роду у фауні України. Поширений у північних частинах Північної Америки та Євразії. Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документів.
Опис
Середній крех є доволі крупним водоплавним птахом, розміром з крижня, з вузьким, довгим дзьобом. Довжина тіла досягає 0,5 м. Розмах крил 67—86 см. Маса тіла самців 1000—1300 г. Голова, спина і потилиця чорні із зеленим відливом, шия і черевце білі, на боках дрібний візерунок, груди з рудувато-коричневими плямками. На потилиці у самця є подвійний чуб з розсуканого тонкого пір'я. Дзьоб, райдужка і ноги — червоні. На відміну від креха великого, воло коричневе з чорними вкрапленнями. У верхній щелепі від переднього краю ніздрів 18 або більше зубців (у великого креха — 13—15).
Самка попелясто-сіра з коричневою головою і шиєю, при цьому межа коричневого і сірого кольорів на шиї розмита, спина сіро-бура. Від самок великого креха відрізняється відсутністю білої плями під дзьобом. Чуб самки коротший, ніж у самця.
Молодий птах подібний до самки, але верх однотонно темно-сірий, плями на зобі дрібніші, а підхвістя сірувате. Дзьоб червонуватий, лапи бурувато-жовті. Радужна оболонка ока жовта.
Голова пташеня бурувато-каштанова, спина оливково-бура, біля основи крила та по боках попереку білі плями. Низ тіла сріблясто-білий, вуздечка дещо темніша за інші частини голови. Дзьоб вузький, циліндричний, тьмяно-чорний із світлим кігтиком. Лапи брудно-охристі, з чорнуватими кігтями.
Поширення
Мешкає в північних частинах Північної Америки і Євразії від тундри до лісостепу, зимує на морських узбережжях помірної зони і субтропіків.
У межах України гніздиться на островах і косах Чорного і Азовського морів. Під час міграцій трапляється на всій території. Регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи спостерігається взимку на водоймах у глибині суходолу. Так, у Запоріжжі в теплі зими тримається нижче ДніпроГЕСу на островах і скелях Північно-Хортицького архіпелагу
Чисельність і причини її зміни
Чисельність в Європі становить 220 тис. ос. У Чорноморському біосферному заповіднику, в 1970—1980 рр. гніздилося до 900 пар, 2005—2009 рр. — не більше 15—40 пар. Ще до 100 пар гніздиться навколо заповідника, 16—46 пар на Лебединих островах, близько 70 пар на островах Джарилгацької затоки, близько 10 гніздиться на Обитічній косі. Зниження чисельності, імовірно, викликане погіршенням стану заток Чорного моря (забруднення, нестабільна кормова база). Через шторми та високий рівень води у затоках руйнуються острови або затоплюються колонії. Існує велика конкуренція за місця гніздування з масовими видами мартинів, які нищать кладки та пташенят. Можлива також велика смертність дорослих птахів у рибальських сітках.
Особливості біології
Частково осілий вид. Біля місць гніздування з'являється у березні—квітні. Віддає перевагу низьким островам з густим очеретом або трав'яною рослинністю. Початок гніздування в травні — червні. Гніздиться в заростях на сухих ділянках: островах, виступах берегів, гривах заболочених подів. Діаметр гнізда 22—37 см, глибина 5—10 см, лоток 10—20 см. У кладці 4—14 яєць. Форма яйця подовжньо-яйцеподібна, з гладкою матовою поверхнею, забарвлення від блідо-оливкової до сірувато-оливкової, розмір 70—51 × 48—40 мм, маса 60—84 г. Насиджує лише самка, 28—31 день. Пташенята з'являються в червні — липні. Осіння міграція виражена слабо.
Крім риби, яка складає основний раціон цього птаха, живиться ракоподібними, водними комахами і черв'яками. Часто полює групами, занурюючи у воду частину голови і виглядає здобич. Може пірнати на значну глибину.
Охорона
Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий), а також до Бернської (Додаток ІІІ) і Боннської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. На значній частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид».
З метою ефективнішої охорони необхідне посилення режиму охорони в межах гніздового ареалу, розширення площі існуючих та створення додаткових об'єктів природно-заповідного фонду, організація моніторингу та вивчення біології виду, підвищення обізнаності населення.
Птах охороняється під час гніздування, міграції та зимівлі на території Чорноморського біосферного заповідника, Дніпровсько-Орільського природного заповідника, Національного заповідника «Хортиця», Приазовського національного природного парку, регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» (Миколаївська область), заказника «Солоний лиман» (Дніпропетровська область) та ряді інших об'єктів природно-заповідного фонду.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Крех середній у Червоній книзі України
- Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 30)
- Петроченко В. І. Коловодна орнітофауна Північно-Хортицького архіпелагу // Дніпровський екологічний коридор: сучасний стан, проблеми та перспективи: Матеріали міжнарод. наук.-практ. конф., Київ, 2—3 квітня 2007 р. — Київ, 2008. — С. 144—150
- Червона книга Дніпропетровської області. Тваринний світ / Під ред. О. Є. Пахомова. — Дніпропетровськ : ТОВ «Новий Друк», 2011. — 488 с. (с. 330)
- Петроченко В. И. Фауна позвоночных животных острова Хортица / В. И. Петроченко // Природа острова Хортица : Сборник науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / Под ред. В. И. Петроченко — Запорожье : Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — С. 79—101
Література
- Руденко А. Г., Яремченко О. А. Крех середній // Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 416.
- Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К. : Наук. думка, 1991. — 208 с. (с. 185—186). —
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України: польовий визначник. — К., 2002. — 416 с. (с. 88—89). — ISBN 966-7710-22-Х
Посилання
- Крех середній у Червоній книзі України
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крех середній |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kreh serednij Samec ta samka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Pidrodina Krehovi Merginae Rid Kreh Mergus Vid Kreh serednij Binomialna nazva Mergus serrator Linnaeus 1758 Areal serednogo kreha Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Shlyahi migraciyi Posilannya Vikishovishe Mergus serrator Vikividi Mergus serrator EOL 45510609 ITIS 175187 NCBI 8879 Fossilworks 83462 Kreh serednij Mergus serrator vid vodoplavnij ptahiv rodini kachkovih Anatidae Odin iz 7 vidiv rodu odin iz 3 vidiv rodu u fauni Ukrayini Poshirenij u pivnichnih chastinah Pivnichnoyi Ameriki ta Yevraziyi Raritetnij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ta ryadu inshih prirodoohoronnih dokumentiv OpisSerednij kreh ye dovoli krupnim vodoplavnim ptahom rozmirom z krizhnya z vuzkim dovgim dzobom Dovzhina tila dosyagaye 0 5 m Rozmah kril 67 86 sm Masa tila samciv 1000 1300 g Golova spina i potilicya chorni iz zelenim vidlivom shiya i cherevce bili na bokah dribnij vizerunok grudi z ruduvato korichnevimi plyamkami Na potilici u samcya ye podvijnij chub z rozsukanogo tonkogo pir ya Dzob rajduzhka i nogi chervoni Na vidminu vid kreha velikogo volo korichneve z chornimi vkraplennyami U verhnij shelepi vid perednogo krayu nizdriv 18 abo bilshe zubciv u velikogo kreha 13 15 Samka popelyasto sira z korichnevoyu golovoyu i shiyeyu pri comu mezha korichnevogo i sirogo koloriv na shiyi rozmita spina siro bura Vid samok velikogo kreha vidriznyayetsya vidsutnistyu biloyi plyami pid dzobom Chub samki korotshij nizh u samcya Molodij ptah podibnij do samki ale verh odnotonno temno sirij plyami na zobi dribnishi a pidhvistya siruvate Dzob chervonuvatij lapi buruvato zhovti Raduzhna obolonka oka zhovta Golova ptashenya buruvato kashtanova spina olivkovo bura bilya osnovi krila ta po bokah popereku bili plyami Niz tila sriblyasto bilij vuzdechka desho temnisha za inshi chastini golovi Dzob vuzkij cilindrichnij tmyano chornij iz svitlim kigtikom Lapi brudno ohristi z chornuvatimi kigtyami PoshirennyaMeshkaye v pivnichnih chastinah Pivnichnoyi Ameriki i Yevraziyi vid tundri do lisostepu zimuye na morskih uzberezhzhyah pomirnoyi zoni i subtropikiv U mezhah Ukrayini gnizditsya na ostrovah i kosah Chornogo i Azovskogo moriv Pid chas migracij traplyayetsya na vsij teritoriyi Regulyarno zimuye bilya morskogo uzberezhzhya inkoli sposterigayetsya vzimku na vodojmah u glibini suhodolu Tak u Zaporizhzhi v tepli zimi trimayetsya nizhche DniproGESu na ostrovah i skelyah Pivnichno Hortickogo arhipelaguChiselnist i prichini yiyi zminiChiselnist v Yevropi stanovit 220 tis os U Chornomorskomu biosfernomu zapovidniku v 1970 1980 rr gnizdilosya do 900 par 2005 2009 rr ne bilshe 15 40 par She do 100 par gnizditsya navkolo zapovidnika 16 46 par na Lebedinih ostrovah blizko 70 par na ostrovah Dzharilgackoyi zatoki blizko 10 gnizditsya na Obitichnij kosi Znizhennya chiselnosti imovirno viklikane pogirshennyam stanu zatok Chornogo morya zabrudnennya nestabilna kormova baza Cherez shtormi ta visokij riven vodi u zatokah rujnuyutsya ostrovi abo zatoplyuyutsya koloniyi Isnuye velika konkurenciya za miscya gnizduvannya z masovimi vidami martiniv yaki nishat kladki ta ptashenyat Mozhliva takozh velika smertnist doroslih ptahiv u ribalskih sitkah Osoblivosti biologiyiYajcya kreha serednogo u Tuluzkomu muzeyi Chastkovo osilij vid Bilya misc gnizduvannya z yavlyayetsya u berezni kvitni Viddaye perevagu nizkim ostrovam z gustim ocheretom abo trav yanoyu roslinnistyu Pochatok gnizduvannya v travni chervni Gnizditsya v zarostyah na suhih dilyankah ostrovah vistupah beregiv grivah zabolochenih podiv Diametr gnizda 22 37 sm glibina 5 10 sm lotok 10 20 sm U kladci 4 14 yayec Forma yajcya podovzhno yajcepodibna z gladkoyu matovoyu poverhneyu zabarvlennya vid blido olivkovoyi do siruvato olivkovoyi rozmir 70 51 48 40 mm masa 60 84 g Nasidzhuye lishe samka 28 31 den Ptashenyata z yavlyayutsya v chervni lipni Osinnya migraciya virazhena slabo Krim ribi yaka skladaye osnovnij racion cogo ptaha zhivitsya rakopodibnimi vodnimi komahami i cherv yakami Chasto polyuye grupami zanuryuyuchi u vodu chastinu golovi i viglyadaye zdobich Mozhe pirnati na znachnu glibinu OhoronaMolodij selezen kreha serednogo zi spijmanoyu ribkoyu Vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ohoronna kategoriya vrazlivij a takozh do Bernskoyi Dodatok III i Bonnskoyi Dodatok II konvencij ugodi AEWA Na znachnij chastini arealu stan prirodnih populyacij vidu zalishayetsya bilsh mensh stabilnim Same tomu vin zgidno Chervonogo spisku MSOP otrimav ohoronnu kategoriyu vidnosno blagopoluchnij vid Z metoyu efektivnishoyi ohoroni neobhidne posilennya rezhimu ohoroni v mezhah gnizdovogo arealu rozshirennya ploshi isnuyuchih ta stvorennya dodatkovih ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu organizaciya monitoringu ta vivchennya biologiyi vidu pidvishennya obiznanosti naselennya Ptah ohoronyayetsya pid chas gnizduvannya migraciyi ta zimivli na teritoriyi Chornomorskogo biosfernogo zapovidnika Dniprovsko Orilskogo prirodnogo zapovidnika Nacionalnogo zapovidnika Horticya Priazovskogo nacionalnogo prirodnogo parku regionalnogo landshaftnogo parku Kinburnska kosa Mikolayivska oblast zakaznika Solonij liman Dnipropetrovska oblast ta ryadi inshih ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Kreh serednij u Chervonij knizi Ukrayini Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenka Kiyiv 2010 80 s s 30 Petrochenko V I Kolovodna ornitofauna Pivnichno Hortickogo arhipelagu Dniprovskij ekologichnij koridor suchasnij stan problemi ta perspektivi Materiali mizhnarod nauk prakt konf Kiyiv 2 3 kvitnya 2007 r Kiyiv 2008 S 144 150 Chervona kniga Dnipropetrovskoyi oblasti Tvarinnij svit Pid red O Ye Pahomova Dnipropetrovsk TOV Novij Druk 2011 488 s s 330 Petrochenko V I Fauna pozvonochnyh zhivotnyh ostrova Hortica V I Petrochenko Priroda ostrova Hortica Sbornik nauch trudov Nacionalnogo zapovednika Hortica Pod red V I Petrochenko Zaporozhe Dneprovskij metallurg 1993 Vyp 1 S 79 101LiteraturaRudenko A G Yaremchenko O A Kreh serednij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 416 Fauna Ukrainy T 5 Pticy Vyp 3 Guseobraznye Lysenko V I K Nauk dumka 1991 208 s s 185 186 ISBN 5 12 001367 8 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s s 88 89 ISBN 966 7710 22 HPosilannyaKreh serednij u Chervonij knizi Ukrayini Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kreh serednij