Майка фіолетова, або майка синя (Meloe violaceus) — вид жуків-нарвишників із підродини [en]. Поширений від Центральної та Південної Європи через Казахстан і Сибір до Примор'я, а також на Кавказі, в Ірані, Середній Азії та Афганістані. Мешкає в різних біотопах — від пустель до гір (на висоті до 3000 метрів), хоча більш рясний на степових схилах [ru].
Майка фіолетова | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
Клас: | Комахи (Insecta) |
Ряд: | Твердокрилі (Coleoptera) |
Родина: | |
Рід: | |
Вид: | M. violaceus |
Біноміальна назва | |
Meloe violaceus , | |
Синоніми | |
|
Дорослі особини (імаго) живляться на конюшині, кульбабі, анемоні, жовтці, [ru]. Іноді шкодить сільськогосподарським культурам (харчові рослини). Личинки — є паразитами у симбіозі з бджолами [ru], [en], [en]. Довжина тіла дорослого представника 10-32 мм.
Зовнішність
Ці жуки виростають завдовжки від 10 до 32 міліметрів, самиці трохи більші за самців. Голова цих комах велика і сильно стиснута. Задні крила повністю втягнуті, тому жуки не можуть літати. Тіло кремезне, від синього до фіолетово-синього, також інколи зустрічається чорно-синє забарвлення. Голова й шийний щиток дуже дрібно поцятковані з тьмяними плямами між ними. Ці частини тіла мають блискучість на відмінно від решти тіла. Верхні крила помітно коротші за черевце і сильно розходяться на кінці, при цьому — що досить незвично для надкрил жуків — вони перекриваються в основі. Вусики самців чітко зігнуті посередині.
Схожі види
- Майка звичайна (Meloe proscarabaeus). У той час як у Майки фіолетової основа шийного щитка виїмчаста, у Майки звичайної вона пряма.
Поширеність
Ці комахи живуть на квітучих луках, лісових стежках та узліссях. Їх також можна знайти у відкритому підліску. Самиць можна побачити з квітня по липень на землі. У цей період вони риють ямки для відкладання яєць.
Жуки зустрічаються по всій Європі, а також на крайній півночі та на сході до Сибіру. Вони живуть на сонячних, сухих ділянках з квітучими рослинами, оскільки їхній спосіб життя залежить від бджіл.
-
- Португалія
- Іспанія
- Андорра
- Ірландія
- Велика Британія
- Франція
- Бельгія: Вид знаходиться під загрозою зникнення і тому охороняється в Бельгії.
- Німеччина
- Швейцарія
- Ліхтенштейн
- Австрія
- Італія
- Данія
- Швеція
- Норвегія
- Фінляндія
- Естонія
- Латвія
- Литва
- Польща: У Польщі це найпоширеніший представник роду комах, які мешкають від низин до висот близько 1 500 м над рівнем моря.
- Чехія
- Словаччина
- Угорщина
- Білорусь
- Україна
- Молдова
- Румунія
- Болгарія
- Хорватія
- Боснія і Герцеговина
- Чорногорія
- Сербія
- Албанія
- Північна Македонія
- Греція
- Росія (європейська частина)
- на континенті заходить на північ далеко за Полярне коло
Спосіб життя
Це денні комахи, які живляться частинами рослин, що можна легко помітити за їхніми зеленими фекаліями. У разі небезпеки вони виділяють жовтий захисний секрет з колінних суглобів, щоб відлякувати небезпечних для них комах від себе, таких як мурахи або жуки. Цей секрет містить хімічну сполуку [en], яка є токсичною для людини.
Після спарювання самиця відкладає від 2 000 до 10 000 яєць у вириту нею ж циліндричну нору. Личинки розвиваються шляхом гіперметаморфозу, тому різні личинкові стадії мають різну форму. З яєць вилуплюються трипалі личинки (triungulinus) довжиною близько трьох міліметрів. Вони підіймаються на квітку, де чіпляються за комаху, яка наближається до квітки, як за потенційну власницю, для якої вони будуть паразитом. Лише якщо вони впіймають одиноку дику бджолу (наприклад, піщану або волохату), у них є шанс вижити. Якщо личинка випадково обирає медоносну бджолу, ця личинка гине у вулику тієї бджоли. Цим пояснюється велика кількість відкладених яєць, оскільки рівень втрат буде теж великим. Ця стадія життєвого циклу є стадією розселення. Згодом личинки паразитують у гніздах своїх комах-господинь. З'ївши спочатку яйце, а потім нектарно-пилкову суміш з личинкового запасу бджоли, вони залишають її гніздо. Вони ще раз скидають шкіру і стають схожими на личинок, ледь рухливими, з втягнутими ногами. Ці личинки заляльковуються, і готовий жук вилуплюється з лялечки між березнем і травнем (Хрущ травневий).
Короткі факти
- Для цього виду характерний гіперметаморфоз — своєрідне повне перетворення комах, при якому, крім звичайних стадій личинки, німфи та імаго, вони мають ще кілька інших, з великими відмінностями у зовнішньому вигляді та способі життя.
- Тіло дорослого Meloe violaceus має довжину 10-30 міліметрів (0,4-1,2 дюйма), самиці дещо більші за самців. Ці жуки чорно-сині або фіолетово-сині, голова і передня-спина дуже дрібно поцятковані, а надкрила значно коротші за черевце, як і в інших видів Meloinae.
- Дорослі особини живуть на сонячній, сухій ділянці з квітучими рослинами, живлячись пилком.
- У травні-червні самці викопують у ґрунті циліндричні ямки глибиною 20-30 міліметрів (0,8-1,2 дюйма), куди відкладають велику кількість яєць (близько 2 000-10 000).
- Приблизно через місяць з яєць з'являються личинки, які підіймаються на траву або квіти, чекаючи, щоб причепитися до грудей потенційних комах-хазяїв на яких вони паразитуватимуть, які наближаються в пошуках пилку або нектару.
- Личинки ведуть виключно паразитичний спосіб життя, переважно в гніздах бджіл-одиначок, а іноді й сарани. Якщо личинка випадково вибрала медоносну бджолу, личинка гине у вулику.
- Коли бджола-хазяїн відкладає яйця у свої комірки, личинка фіолетового квіткоїда першої стадії живиться яйцями бджоли, збільшується в об'ємі й стає личинкою другої стадії, яка продовжує свій розвиток, харчуючись медом і пилком. Личинка, пройшовши ще дві стадії, утворює німфу, а потім, імаго.
Примітки
- Николаев Г. В. и Колов С. В. Жуки-нарывники (Coleoptera, Meloidae) Казахстана: биология, сиситематика, определитель. — Алмати : Ќазаќ университеті. КнУ ім. Аль-Фарабі, 2005. — 166 с. — .
- Bestimmungsschlüssel Flora und Fauna in Rheinland-Pfalz, Artengruppe: Käfer in und um Rheinland-Pfalz
- Fauna Europaea — Verbreitung von Meloe violaceus
- LCN Annexe IIb. Mammifères, amphibiens, reptiles, poissons et invertébrés strictement protégés en Wallonie | Législation | La biodiversité en Wallonie. biodiversite.wallonie.be (фр.). Процитовано 5 травня 2023.
- B. Burakowski, M. Mroczkowski, J. Stefańska: Katalog Fauny Polski. Tom XXIII, zeszyt 14. Chrząszcze – Coleoptera. Cucujoidea, część 3.. Warszawa: 1987.
- Meloe (Meloe) violaceus Marsham, 1802. Fauna Europaea. Процитовано 23 квітня 2022.
- Hassan Ghahari, María Paula Campos-Soldini. An annotated catalogue of blister-beetles (Coleoptera: Tenebrionoidea: Meloidae) of Iran. „Entomofauna”. 40/1 (5), ss. 59-138, 2019.
Посилання
- Biolib
- Habitas
- Лобода Б. М. Фотография имаго (рос.). Сайт ЗИН РАН (zin.ru). Процитовано 13 листопада 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Majka fioletova abo majka sinya Meloe violaceus vid zhukiv narvishnikiv iz pidrodini en Poshirenij vid Centralnoyi ta Pivdennoyi Yevropi cherez Kazahstan i Sibir do Primor ya a takozh na Kavkazi v Irani Serednij Aziyi ta Afganistani Meshkaye v riznih biotopah vid pustel do gir na visoti do 3000 metriv hocha bilsh ryasnij na stepovih shilah ru Majka fioletova Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Tverdokrili Coleoptera Rodina Rid Vid M violaceus Binomialna nazva Meloe violaceus Sinonimi Meloe aprilina Meyer 1793 Meloe prolifericornis Motschulsky 1873 Meloe rufipes Bremi Wolf 1855 Meloe similis Marsham 1802 Meloe strigosus Motschulsky 1873 Pediculus melittae Kirby 1802 Proscarabaeus violaceus Marsham Stephens 1829 Meloe proscarabaeus Linnaeus Sulzer 1761 Dorosli osobini imago zhivlyatsya na konyushini kulbabi anemoni zhovtci ru Inodi shkodit silskogospodarskim kulturam harchovi roslini Lichinki ye parazitami u simbiozi z bdzholami ru en en Dovzhina tila doroslogo predstavnika 10 32 mm ZovnishnistMajka fioletova legko vpiznati za vdavlenim shijnim shitkom i zignutimi vusikami Ci zhuki virostayut zavdovzhki vid 10 do 32 milimetriv samici trohi bilshi za samciv Golova cih komah velika i silno stisnuta Zadni krila povnistyu vtyagnuti tomu zhuki ne mozhut litati Tilo kremezne vid sinogo do fioletovo sinogo takozh inkoli zustrichayetsya chorno sinye zabarvlennya Golova j shijnij shitok duzhe dribno pocyatkovani z tmyanimi plyamami mizh nimi Ci chastini tila mayut bliskuchist na vidminno vid reshti tila Verhni krila pomitno korotshi za cherevce i silno rozhodyatsya na kinci pri comu sho dosit nezvichno dlya nadkril zhukiv voni perekrivayutsya v osnovi Vusiki samciv chitko zignuti poseredini Shozhi vidi Majka zvichajna Meloe proscarabaeus U toj chas yak u Majki fioletovoyi osnova shijnogo shitka viyimchasta u Majki zvichajnoyi vona pryama PoshirenistCi komahi zhivut na kvituchih lukah lisovih stezhkah ta uzlissyah Yih takozh mozhna znajti u vidkritomu pidlisku Samic mozhna pobachiti z kvitnya po lipen na zemli U cej period voni riyut yamki dlya vidkladannya yayec Zhuki zustrichayutsya po vsij Yevropi a takozh na krajnij pivnochi ta na shodi do Sibiru Voni zhivut na sonyachnih suhih dilyankah z kvituchimi roslinami oskilki yihnij sposib zhittya zalezhit vid bdzhil Palearktika Yevropa Portugaliya Ispaniya Andorra Irlandiya Velika Britaniya Franciya Belgiya Vid znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya i tomu ohoronyayetsya v Belgiyi Nimechchina Shvejcariya Lihtenshtejn Avstriya Italiya Daniya Shveciya Norvegiya Finlyandiya Estoniya Latviya Litva Polsha U Polshi ce najposhirenishij predstavnik rodu komah yaki meshkayut vid nizin do visot blizko 1 500 m nad rivnem morya Chehiya Slovachchina Ugorshina Bilorus Ukrayina Moldova Rumuniya Bolgariya Horvatiya Bosniya i Gercegovina Chornogoriya Serbiya Albaniya Pivnichna Makedoniya Greciya Rosiya yevropejska chastina na kontinenti zahodit na pivnich daleko za Polyarne kolo Afrika Pivnichna Afrika Marokko Alzhir Aziya Gruziya Azerbajdzhan Virmeniya Turechchina Zahidnij ta Shidnij Sibir Dalekij Shid Kazahstan Turkmenistan Uzbekistan Tadzhikistan Kirgizstan Iran Indiya pivnich Sposib zhittyaCe denni komahi yaki zhivlyatsya chastinami roslin sho mozhna legko pomititi za yihnimi zelenimi fekaliyami U razi nebezpeki voni vidilyayut zhovtij zahisnij sekret z kolinnih suglobiv shob vidlyakuvati nebezpechnih dlya nih komah vid sebe takih yak murahi abo zhuki Cej sekret mistit himichnu spoluku en yaka ye toksichnoyu dlya lyudini Pislya sparyuvannya samicya vidkladaye vid 2 000 do 10 000 yayec u viritu neyu zh cilindrichnu noru Lichinki rozvivayutsya shlyahom gipermetamorfozu tomu rizni lichinkovi stadiyi mayut riznu formu Z yayec viluplyuyutsya tripali lichinki triungulinus dovzhinoyu blizko troh milimetriv Voni pidijmayutsya na kvitku de chiplyayutsya za komahu yaka nablizhayetsya do kvitki yak za potencijnu vlasnicyu dlya yakoyi voni budut parazitom Lishe yaksho voni vpijmayut odinoku diku bdzholu napriklad pishanu abo volohatu u nih ye shans vizhiti Yaksho lichinka vipadkovo obiraye medonosnu bdzholu cya lichinka gine u vuliku tiyeyi bdzholi Cim poyasnyuyetsya velika kilkist vidkladenih yayec oskilki riven vtrat bude tezh velikim Cya stadiya zhittyevogo ciklu ye stadiyeyu rozselennya Zgodom lichinki parazituyut u gnizdah svoyih komah gospodin Z yivshi spochatku yajce a potim nektarno pilkovu sumish z lichinkovogo zapasu bdzholi voni zalishayut yiyi gnizdo Voni she raz skidayut shkiru i stayut shozhimi na lichinok led ruhlivimi z vtyagnutimi nogami Ci lichinki zalyalkovuyutsya i gotovij zhuk viluplyuyetsya z lyalechki mizh bereznem i travnem Hrush travnevij Korotki faktiDlya cogo vidu harakternij gipermetamorfoz svoyeridne povne peretvorennya komah pri yakomu krim zvichajnih stadij lichinki nimfi ta imago voni mayut she kilka inshih z velikimi vidminnostyami u zovnishnomu viglyadi ta sposobi zhittya Tilo doroslogo Meloe violaceus maye dovzhinu 10 30 milimetriv 0 4 1 2 dyujma samici desho bilshi za samciv Ci zhuki chorno sini abo fioletovo sini golova i perednya spina duzhe dribno pocyatkovani a nadkrila znachno korotshi za cherevce yak i v inshih vidiv Meloinae Dorosli osobini zhivut na sonyachnij suhij dilyanci z kvituchimi roslinami zhivlyachis pilkom U travni chervni samci vikopuyut u grunti cilindrichni yamki glibinoyu 20 30 milimetriv 0 8 1 2 dyujma kudi vidkladayut veliku kilkist yayec blizko 2 000 10 000 Priblizno cherez misyac z yayec z yavlyayutsya lichinki yaki pidijmayutsya na travu abo kviti chekayuchi shob prichepitisya do grudej potencijnih komah hazyayiv na yakih voni parazituvatimut yaki nablizhayutsya v poshukah pilku abo nektaru Lichinki vedut viklyuchno parazitichnij sposib zhittya perevazhno v gnizdah bdzhil odinachok a inodi j sarani Yaksho lichinka vipadkovo vibrala medonosnu bdzholu lichinka gine u vuliku Koli bdzhola hazyayin vidkladaye yajcya u svoyi komirki lichinka fioletovogo kvitkoyida pershoyi stadiyi zhivitsya yajcyami bdzholi zbilshuyetsya v ob yemi j staye lichinkoyu drugoyi stadiyi yaka prodovzhuye svij rozvitok harchuyuchis medom i pilkom Lichinka projshovshi she dvi stadiyi utvoryuye nimfu a potim imago PrimitkiNikolaev G V i Kolov S V Zhuki naryvniki Coleoptera Meloidae Kazahstana biologiya sisitematika opredelitel Almati Ќazaќ universiteti KnU im Al Farabi 2005 166 s ISBN 9965 12 853 7 Bestimmungsschlussel Flora und Fauna in Rheinland Pfalz Artengruppe Kafer in und um Rheinland Pfalz Fauna Europaea Verbreitung von Meloe violaceus LCN Annexe IIb Mammiferes amphibiens reptiles poissons et invertebres strictement proteges en Wallonie Legislation La biodiversite en Wallonie biodiversite wallonie be fr Procitovano 5 travnya 2023 B Burakowski M Mroczkowski J Stefanska Katalog Fauny Polski Tom XXIII zeszyt 14 Chrzaszcze Coleoptera Cucujoidea czesc 3 Warszawa 1987 Meloe Meloe violaceus Marsham 1802 Fauna Europaea Procitovano 23 kvitnya 2022 Hassan Ghahari Maria Paula Campos Soldini An annotated catalogue of blister beetles Coleoptera Tenebrionoidea Meloidae of Iran Entomofauna 40 1 5 ss 59 138 2019 PosilannyaBiolib Habitas Loboda B M Fotografiya imago ros Sajt ZIN RAN zin ru Procitovano 13 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya