Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Mars Science Laboratory скорочено MSL Марсіанська наукова лабораторія успішна місія НАСА з доставки на Марс й експлуатац

MSL

MSL

Mars Science Laboratory (скорочено MSL, Марсіанська наукова лабораторія) — успішна місія НАСА з доставки на Марс й експлуатації марсохода нового покоління «К'юріосіті» (англ. Curiosity — цікавість, допитливість), який оснащено хімічною лабораторією в кілька разів більшою й важчою, ніж у попередніх марсоходів «Спірит» і «Оппортьюніті».

Mars Science Laboratory
image
Логотип «Mars Science Laboratory»
Основні параметри
Повна назваMars Science Laboratory
NORAD IDMARSCILAB
ОрганізаціяNASA image США
ВиготівникBoeing, Lockheed Martin image США
ОператорЛабораторія реактивного руху image США
Тип апаратаМарсохід
Дата запуску26 листопада 2011 року 15:02:00.211 UTC
Ракета-носійAtlas V 541 № AV-028
Космодром Канаверал
Схід з орбіти5 серпня 2012
Технічні параметри
Маса899 кг
Потужність3 кВт
Джерела живленняРІТЕГ
Час активного існування2 роки
Посадка на небесне тіло
Небесне тілоМарс
Дата і час посадки5 серпня 2012
Місце посадкиКратер Ґейла
Вебсторінка
ВебсторінкаСайт проєкту
Докладніше: Марсохід «К'юріосіті» та Хронологія подій Марсіанської наукової лабораторії

Загальна характеристика

Апарат повинен за кілька місяців пройти від 5 до 20 км і здійснити повноцінний аналіз марсіанських ґрунтів і компонентів атмосфери. Космічний корабель доставки було обладнано допоміжними ракетними двигунами для точнішої контрольованої посадки, які раніше для спуску марсоходів не використовувалися. Метою експедиції є визначення життєпридатності Марса, вивчення його клімату та планетології, а також збір даних для майбутнього польоту людини на цю планету. У розробці апарата крім НАСА взяли участь також Caltech і JPL. Назву Curiosity було обрано 2009 року шляхом інтернет-голосування серед варіантів, запропонованих школярами.

Запуск апарата до Марса здійснено 26 листопада 2011 року. Він успішно приземлився на Марс 6 серпня 2012 року о 05:31 UTC (08:31 за київським часом) у кратері Ґейла.

Фахівці американського космічного агентства НАСА вирішили надіслати марсохід у кратер Ґейла. У цій величезній воронці добре проглядаються глибинні шари марсіанського ґрунту, що розкривають геологічну історію червоної планети. Плановий термін служби на Марсі становить 1 марсіанський рік (686 земних днів), однак за сприятливих обставин можна сподіватися набагато довшого терміну.

Завдання та цілі місії

MSL має чотири основні цілі:

  • З'ясувати, чи існувало коли-небудь життя на Марсі.
  • Отримати докладні відомості про клімат Марса.
  • Отримати докладні відомості про планетологію Марса.
  • Здійснити підготовку до висадки людини на Марс.

Для досягнення цих цілей перед MSL поставлено вісім основних завдань:

  • Виявити та встановити природу марсіанських органічних вуглецевих сполук.
  • Виявити речовини, необхідні для існування життя: вуглець, водень, азот, кисень, фосфор, сірку.
  • Виявити можливі сліди перебігу біологічних процесів.
  • Визначити хімічний склад марсіанської поверхні.
  • Встановити процес формування марсіанських каменів і ґрунту.
  • Оцінити процес еволюції марсіанської атмосфери в довгостроковому періоді.
  • Визначити поточний стан, розподіл і кругообіг води та вуглекислого газу.
  • Встановити спектр радіоактивного випромінювання на поверхні Марса.

Характеристики

Докладніше: Марсохід «К'юріосіті»
image
Порівняння марсоходів «К'юріосіті», «Спірит» і «Соджорнер»
image
Колеса марсоходів порівняно з 14-дюймовим автомобільним диском

Космічний апарат складався з трьох модулів — перельотного, посадкового й ровера-марсохода. Маса космічного апарата — 3,4 т, ровера — 930 кг, маса наукової апаратури, встановленої на ровері — 80 кг.

Марсохід «К'юріосіті» 3 м завдовжки, 2,1 м заввишки (з розкладеною камерою) і 2,7 м завширшки. Діаметр коліс становить приблизно 51 см. Маса марсохода — 900 кг (зокрема, 80 кг дослідницького устаткування).

На поверхні Марса марсохід здатен долати перешкоди до 75 см заввишки. Максимальна очікувана швидкість на пересічній місцевості становить 90 м/год у разі автоматичної навігації. Середня же швидкість становитиме 30 м/год. Очікується, що за час дворічної місії MSL здолає не менше 19 км.

Конструкція апарата подібна до тих, що застосовувалися раніше — платформа з науковими приладами на шести колесах, кожне з яких має свій електродвигун. Два передні й два задні колеса повертаються, що дасть апарату змогу розвертатися на 360° на місці. Новий марсохід втричі важчий за попередні марсоходи й набагато дорожчий — коштує 2,3 мільярда доларів. Замість сонячних батарей як джерело енергії використано радіоізотопний термоелектричний генератор (РІТЕГ, англ. Radioisotope thermoelectric generator), що дає змогу позбутися проблеми запилення панелей сонячних батарей і простоїв апарата в нічний час. Обраний багатоцільовий радіоізотопний термоелектричний генератор (англ. Multi-Mission Radioisotope Thermoelectric Generator) нового покоління здатен забезпечувати марсохід енергією протягом 14 років.

Порівняння «Mars Science Laboratory» з іншими марсоходами

image
Моделі трьох марсоходів у порівнянні: «Соджорнер» (найменший), «Оппортьюніті» (середній), «К'юріосіті» (найбільший)
К'юріосіті MER Sojourner
Запуск 2011 2003 1996
Маса (кг) 899 174 10,6
Розміри (у метрах, Д × Ш × В) 3,1 × 2,7 × 2,1 1,6 × 2,3 × 1,5 0,7 × 0,5 × 0,3
Енергія (кВт/сол) 2,5—2,7 0,3—0,9 < 0,1
Наукові інструменти 10 5 4
Максимальна швидкість (см/сек) 4 5 1
Передача даних (МБ/добу) 19—31 6—25 < 3,5
Продуктивність (MIPS) 400 20 0,1
Пам'ять (МБ) 256 128 0,5
Розрахунковий район посадки (км) 20 × 7 80 × 12 200 × 100

Дослідницькі прилади

image
Інструменти. Компонування.
image
Дві камери з системи MastCam у порівнянні з Швейцарським армійським ножем.
image
Спектрометр (ліворуч), лазерний телескоп (праворуч) у центрі. (ChemCam)
image
Верхівка датчика (ліворуч) і електроніка (праворуч) APXS.
image
SAM на тестуванні.
image
Інструмент RAD.
image
Камера MAHLI.
image
Камера MARDI порівняно з Швейцарським армійським ножем.

Наукові прилади апарата дають змогу ефективно виявляти органічні молекули й визначати їх структуру, а також зондувати товстий шар ґрунту в пошуках слідів води за допомогою нейтронного детектора, створеного Роскосмосом. За допомогою інфрачервоного лазера можна буде видаляти з мінералів зайві нашарування (пил, продукти корозії) й одразу здійснювати лазерний хімічний аналіз на відстані до 10 метрів. «Серце» наукової апаратури — прилад SAM. Він буде визначати хімічний склад ґрунту й шукати в ньому органічні молекули. Цей прилад буде передавати п'яту частку всіх даних з Марса.

Список основних приладів на марсоході:

  • Три спеціальні камери було розроблено компанією Malin Space Science Systems. Вони використовують однакові компоненти, зокрема модуль обробки зображень, світлочутливі елементи (ПЗС-матриці — 1600 × 1200 пікселів) та RGB-фільтри Байєра.
  1. MastCam: Система складається з двох камер, і містить багато спектральних фільтрів. Можливе отримання знімків у природних кольорах розміром 1600 × 1200 пікселів та відео з роздільною здатністю 720p (1280 × 720), апаратною компресією та з частотою до 10 кадрів на секунду. Перша камера (Medium Angle Camera — MAC), має фокусну відстань 34 мм і 15-градусне поле зору, 1 піксель дорівнює 22 см на відстані 1 км. Друга камера (Narrow Angle Camera — NAC) має фокусну відстань 100 мм, 5,1-градусне поле зору, 1 піксель дорівнює 7,4 см на відстані 1 км. Кожна камера має по 8 Гб флеш-пам'яті, яка здатна зберігати більше 5500 необроблених зображень, є підтримка JPEG-компресії й стискання без втрати якості. В обох камерах є функція автоматичного фокусування, яка дає змогу їм сфокусуватися на об'єктах, від 2,1 м до нескінченності. Попри наявність у виробника конфігурації з трансфокатором, камери не мають зуму, оскільки часу для тестування не залишалося. Кожна камера має вбудований фільтр Баєра RGB і по 8 ІЧ-фільтрів. У порівнянні з панорамної камерою, яка стоїть на «Спірит» і «Оппортьюніті» (MER) і отримує чорно-білі зображення розміром 1024 × 1024 пікселів, камера MAC MastCam має кутовий дозвіл в 1,25 рази вище, а камера NAC MastCam — у 3,67 раза вище.
  1. Mars Hand Lens Imager (MAHLI): складається з камери, закріпленої на роботизованій руці марсохода й застосовується для отримання мікроскопічних зображень гірських порід та ґрунту. Камера отримує зображення розміром 1600 × 1200 пікселів із роздільною здатністю до 14,5 мкм на піксель. Має фокусну відстань від 18,3 до 21,3 мм і поле зору від 33,8 до 38,5 градусів. Для роботи в темряві є вбудована світлодіодна підсвітка (звичайна біла й ультрафіолетова). Ця камера здатна сфокусуватися на об'єктах від 1 мм. Система може також зробити серію зображень для подальшої обробки знімка. Є можливість зберегти необроблене фото без втрати якості або ж зробити стиснення в JPEG форматі.
  1. Mars Descent Imager (MARDI) передавала під час спуску на поверхню Марса кольорове зображення розміром 1600 × 1200 пікселів із витримкою 1,3 мс та з частотою 5 кадрів на секунду. Камера почала знімання на висоті 3,7 км і закінчила на висоті 5 м над поверхнею Марса, знімання тривало близько 2 хвилин. Містить 8 Гб вбудованої пам'яті, яка може зберігати більше 4000 фотографій. Знімки з камери дали змогу побачити навколишній рельєф на місці посадки.
  • ChemCam: це набір інструментів дистанційного дослідження, зокрема спектрометр Laser-Induced Breakdown Spectroscopy (LIBS) та камера Remote Micro-Imager (RMI). LIBS генерує 50—75 імпульсів інфрачервоного лазера з довжиною хвилі 1067 нм та загальною тривалістю 5 наносекунд, і фокусується на зразках на відстані до 7 м. Прилад аналізує спектр світла, що випромінюється плазмою зразка, у видимому, ультрафіолетовому й ближньому інфрачервоному діапазонах (240—800 нм). RMI-камера використовує оптику LIBS і дає змогу розгледіти об'єкти розмірами від 1 мм на відстані 10 м, поле зору на таких відстанях становить 20 см. ChemCam було розроблено в Лос-Аламоській національній лабораторії та французькій лабораторії . Вартість ChemCam для НАСА становила близько 10 млн дол., зокрема, перевитрати близько 1,5 млн дол. Роздільна здатність устаткування в 5—10 разів вища, ніж у встановленого на попередні марсоходи. Із семи метрів ChemCam може визначити тип досліджуваної породи (наприклад, вулканічна або осадова), структуру ґрунту й каміння, відстежити домінуючі елементи, розпізнати лід і гідратовані мінерали, дослідити сліди ерозії на каменях і візуально допомогти при дослідженні порід маніпулятором. Інструмент був розроблений Лос-Аламоською національною лабораторією спільно з французькою лабораторією CSR. Розробка була завершена, а обладнання було готове до доставки в Лабораторію реактивного руху в лютому 2008 року.
  • Collection and Handling for In-Situ Martian Rock Analysis (CHIMRA): CHIMRA являє собою ківш 4 × 7 см, який зачерпує ґрунт. У внутрішніх порожнинах CHIMRA він просівається через сито з осередком 150 мікрон, чому допомагає робота вібромеханізму, зайве видаляється, а на просіювання вирушає наступна порція. Усього проходить три етапи паркану з ковша і просіювання ґрунту. У результаті залишається трохи порошку необхідної фракції, який і вирушає в ґрунтоприймач, на тілі ровера, а зайве викидається. У результаті з усього ковша на аналіз надходить шар ґрунту в 1 мм. Підготовлений порошок вивчають прилади CHEMIN і SAM.
  • CheMin: цей спектрометр досліджує хімічний і мінералогічний склад за допомогою рентгенівського флуоресцентного аналізу й рентгенівської дифракції. Chemin дає змогу визначити велику кількість корисних копалин на Марсі. Інструмент було розроблено Девідом Блейком з Ames Research Center та Лабораторії реактивного руху (англ. Jet Propulsion Laboratory) НАСА. Марсохід буде бурити гірські породи, а отриманий порошок збирається інструментом та опромінюється рентгенівськими променями. Дифракція рентгенівських променів різна для різних мінералів, тому картина дифракції дає змогу визначити структуру речовини. Інформацію про світність атомів і дифракційну картину зніматиме спеціально підготовлена E2V CCD-224 матриця розміром 600 × 600 пікселів. У «К'юріосіті» є 27 осередків для аналізу зразків, після вивчення одного зразка осередок може бути перевикористаний, але аналіз буде мати меншу точність через забруднення попереднім зразком. Таким чином у ровера є всього 27 спроб для повноцінного вивчення зразків. Ще 5 запаяних осередків зберігають зразки з Землі. Вони потрібні щоб протестувати працездатність приладу в марсіанських умовах. Для роботи приладу потрібна температура −60 °C, інакше будуть заважати перешкоди від приладу DAN.
  • Sample Analysis at Mars (SAM): цей вимірювальний комплекс інструментів є найважчим і найбільшим на марсоході, його маса 38 кг, це майже половина маси всіх наукових приладів на борту. SAM було розроблено й зібрано в Центрі космічних польотів імені Ґоддарда. За допомогою трьох комбінованих сенсорних систем він має відповісти на питання, чи було колись на Марсі середовище, придатне для живих організмів, і чи існує таке середовище на планеті сьогодні. SAM дає змогу аналізувати як тверді зразки, наприклад, зразки ґрунту, так і атмосферний газ, і здатен виявляти та аналізувати органічні сполуки, легкі елементи, а також співвідношення ізотопів в атмосфері. Попередня підготовка зразків відбувається в Sample Manipulation System (SMS), де передбачено численні сита та 74 контейнери. Комплекс має також дві електропечі потужністю 40 Вт із максимальною температурою до 1100 °C, котрі дають змогу виділити леткі речовини з твердих зразків, а також здійснити піроліз органічних сполук. Отриманий газ (чи безпосередньо проба з атмосфери) потрапляє в Chemical Separation and Processing Laboratory (CMPL). Тут є ціла система для подальшої підготовки до вимірювання, що складається з 50 клапанів, 15 вентильних блоків, великої кількості абсорбційних комбінованих фільтрів, змішувачів, сепараторів та насосів. Після такої підготовчої фази газ може бути спрямовано послідовно в один із трьох вимірювальних приладів: газовий хроматограф (GS — Gas Chromatograph), лазерний спектрометр Tunable Laser Spectrometer (TLS) чи квадрупольний мас-спектрометр Quadrupole Mass Spectrometer (QMS). GS використовується для розділення суміші газів на компоненти, які надалі спрямовуються на мас-спектрометр QMS. TLS дає змогу точно визначити відношення ізотопів кисню та вуглецю у вуглекислому газі (CO2) та метані (CH4), і, своєю чергою, дає змогу визначити походження цих газів (біологічне або геохімічне).
  • Radiation assessment detector (RAD): він досліджує радіаційний фон усередині марсохода. Зібрані детектором RAD дані на шляху до планети й на поверхні Марса служитимуть для оцінки рівня радіації в майбутніх місіях. Прилад встановлений практично в самому «серці» ровера і тим самим імітує астронавта, що перебуває всередині космічного корабля. RAD був включений першим із наукових інструментів для MSL, ще на навколоземній орбіті, і фіксував радіаційний фон всередині апарата — а потім і всередині ровера під час його роботи на поверхні Марса. Він збирає дані про інтенсивність опромінення двох типів: високоенергетичних галактичних променів і частинок, що випускаються Сонцем. RAD був розроблений у Німеччині Південно-західним дослідним інститутом (SwRI) позаземної фізики в групі Кільського університету імені Крістіана Альбрехта за фінансової підтримки управління Exploration Systems Mission в штаб-квартирі НАСА та Німеччини.
  • Dynamic Albedo of Neutrons (DAN): прилад використовується для виявлення водню, води й льоду на поверхні Марса, складається з імпульсного нейтронного генератора та детектора. Для MSL прилад надано Федеральним Космічним Агентством (Роскосмос). Вартість розробки приладу становила понад 3 млн дол. Є спільною розробкою (імпульсний нейтронний генератор), Інституту космічних досліджень РАН (блок детектування) і Об'єднаного інституту ядерних досліджень (калібрування). До складу приладу входять імпульсне джерело нейтронів і . Генератор випромінює в сторону марсіанської поверхні короткі, потужні імпульси нейтронів. Тривалість імпульсу становить близько 1 мкс, потужність потоку — до 10 млн нейтронів з енергією 14 МеВ за один імпульс. Частинки проникають у ґрунт Марса на глибину до 1 м, де взаємодіють із ядрами основних породоутворюючих елементів, внаслідок чого, сповільнюються і частково поглинаються. Частина, що залишилася нейтронів відбивається і реєструється приймачем. Точні виміри можливі до глибини 50—70 см. Крім активного обстеження поверхні Червоної планети, прилад здатний вести моніторинг природного радіаційного фону поверхні (пасивне обстеження).
  • Rover environmental monitoring station (REMS): метеорологічний комплекс приладів для вимірювання атмосферного тиску, вологості, напряму вітру, повітряних і наземних температур, ультрафіолетового випромінювання. REMS дасть нові уявлення про місцевий гідрологічний стан, про руйнівний вплив ультрафіолетового випромінювання й про можливі ознаки життя в поверхневому ґрунті планети. Дослідницька група на чолі з Хав'єром Гомес-Ельвіром, Центру астробіології (Мадрид) включає Фінський метеорологічний інститут як партнера. Установили її на щоглу камери для вимірювання атмосферного тиску, вологості, напрямку вітру, повітряних і наземних температур, ультрафіолетового випромінювання. Усі датчики розташовані в трьох частинах: дві стріли приєднані до марсоходу, Remote Sensing Mast (RSM), Ultraviolet Sensor (UVS) знаходиться на верхній щоглі марсохода, і Instrument Control Unit (ICU) всередині корпусу.
  • MSL entry descent and landing instrumentation (MEDLI): оОсновною метою приладу було вивчення атмосферного середовища на Марсі під час спуску після гальмування й відокремлення теплозахисного екрану. Саме в цей період були зібрані необхідні дані про марсіанську атмосферу. Ці дані будуть використані в майбутніх місіях. Прилад складається з трьох основних вузлів: MEDLI Integrated Sensor Plugs (MISP), Mars Entry Atmospheric Data System (MEADS) і Sensor Support Electronics (SSE).
  • Hazard avoidance cameras (Hazcams): марсохід має дві пари чорно-білих навігаційних камер, розташованих з боків апарата. Вони застосовуються для оцінки небезпеки під час пересування марсоходу і для безпечного наведення маніпулятора на зразки каміння й ґрунту. Камери роблять 3D зображення (поле зору кожної камери — 120°), складають карту місцевості попереду марсохода. Складені карти дають змогу марсоходу уникати випадкових зіткнень і використовуються програмним забезпеченням апарата для вибору необхідного шляху під час подолання перешкод.
  • Navigation cameras (Navcams): для навігації марсохід використовує пару чорно-білих камер, які встановлено на щоглі для стеження за пересуванням. Камери мають 45-градусне поле зору, роблять 3D-зображення. Їх роздільна здатність дає змогу бачити об'єкт розміром 2 см з відстані 25 м.

Запуск

Запуск MSL з Мису Канаверал, 26 жовтня 2011 року.

26 листопада 2011 року в 15:02:00 UTC (18:02:00 за київським часом) з майданчика Станції ВПС США «Мис Канаверал» стартовими командами компанії United Launch Alliance за підтримки бойових розрахунків 45 Космічного крила ВПС США здійснено пуск ракети-носія Atlas-5/541 № AV-028 з міжпланетною станцією MSL («К'юріосіті»). Через 44 хвилини 12 секунд після старту станція відокремилася від розгінного ступеня Centaur і вийшла на траєкторію польоту до Марса.

Двоступенева ракета-носій містила центральний блок першої ступені діаметром 3,8 м із двигуном РД-180, чотири твердопаливні блоки і розгінний блок «Центавр» із головним обтічником діаметром 5,4 м. Вона здатна виводити до 7982 кг на геостаціонарну орбіту. Atlas V використовувалася також для запуску Mars Reconnaissance Orbiter і «Нью-Горайзонс».

Перший і другий ступені разом із твердопаливними двигунами було зібрано 9 жовтня неподалік від стартового столу. Головний обтічник із встановленим MSL перевезено на стартовий стіл 3 листопада. Запуск відбувся 26 листопада о 15:02 UTC.

Посадка

Посадковий модуль відокремився від перельотного модуля перед входом в атмосферу. Для гальмування посадкового модуля спочатку використовувався опір атмосфери, потім парашут, і, нарешті, гальмівні двигуни. Сам посадковий модуль не одразу торкнувся поверхні планети — на певній висоті ровер опустився на тросах, які потім від'єдналися, а посадковий модуль відлетів убік, щоб не забруднювати реактивними вихлопами місце посадки ровера. 6 серпня 2012 року космічний апарат «К'юріосіті» здійснив успішну посадку на Марс у кратері Ґейла. Трансляція посадки в прямому ефірі здійснювалася на сайті НАСА.

Посадка апарата на поверхню була унікальною операцією, яку ще ніколи не виконували. Унікальність зумовлена використанням нової технології Sky Crane для посадки апаратів на поверхню.

Система посадки

Планована схема посадки «К'юріосіті»

Спуск на поверхню Марса великої маси дуже складний. Атмосфера занадто розріджена, щоб парашути й аеродинамічне гальмування виявилися ефективними, однак занадто щільна, щоб забезпечити істотне гальмування ракетними двигунами, оскільки використання тяги реактивного струменя на надзвукових швидкостях пов'язане з нестабільністю[]. Попередні місії використовували аеробалони для пом'якшення удару під час посадки, але новий марсохід занадто важкий для використання такого варіанту.

«К'юріосіті» можна порівняти за розміром з автомобілем, оскільки він важить 850 кг — жоден земний апарат таких габаритів ще не висаджувався на планету.

Для посадки легших марсоходів «Спірит» і «Оппортьюніті» використовувалася проста схема: парашут і надувна амортизувальна подушка. Однак «К'юріосіті» важить більше, ніж обидва ці апарати разом узяті, тому потрібно було розробити нову посадкову систему, що забезпечувала б безпечну посадку значно важчого апарата.

«К'юріосіті» виконав спуск на поверхню Марса, використовуючи систему високоточного входу в атмосферу, зниження і посадки (EDL), яка забезпечила потрапляння в межах 20-кілометрового еліпса посадки, на відміну від еліпса 150 км на 20 км систем посадки марсоходів Mars Exploration Rovers («Спірит» і «Оппортьюніті»). Для цього застосовано комбінацію кількох систем у такій послідовності: вхід в атмосферу, зниження й посадка.

Керований вхід в атмосферу

Після відділення капсули з марсоходом від розгінного блоку, вона ввійшла у щільні шари атмосфери Марса зі швидкістю майже 6 км/сек. На цьому етапі спуску марсохід було захищено найбільшим в історії безпілотної космонавтики теплозахисним екраном діаметром 4,5 м. Він виготовлений із фенольного полімеру з вуглецевим волокном і здатний захистити марсохід від надвисоких температур. Екран також містив особливі вольфрамові циліндри, які пересувають центр ваги капсули для максимальної стійкості. Процес балістичного спуску заздалегідь запрограмований і був повністю автономним.

Спуск із парашутом

На висоті приблизно 7 км спускна капсула розкрила міцний надзвуковий парашут, який сповільнив апарат з орбітальної швидкості до швидкості 100 м/с, після досягнення якої теплозахисний щит було скинуто. Подібні парашути успішно використовувалися ще місіями «Вікінг». Діаметр купола парашута становить 16 м.

Приблизно на висоті 1,6 км від поверхні від космічного апарата з парашутом відокремились марсохід «К'юріосіті» і «небесний кран» (Sky Crane) — спеціальний апарат із ракетними двигунами.

Спуск із використанням тяги двигунів

Як тільки парашут від'єднався, увімкнулися гальмівні ракетні двигуни й новітня інтелектуальна система керованої посадки. Багато в чому вибір майданчика для приземлення залежав від знімків метрової роздільної здатності, зроблених орбітальним зондом Mars Reconnaissance Orbiter (MRO). Спускну капсулу «К'юріосіті» оснащено камерою, яка почала знімання з висоти 3,7 км, звіряючи свої фотографії зі знімками MRO. Дані звірки знімків було використано для управління платформою й посадки в запланованому місці — поряд із 5-км горою в центрі кратера Ґейла.

«Небесний кран»

Момент дотику до поверхні викликав у розробників найбільші труднощі. Гостро постало питання вибору конфігурації ракетної платформи. Якщо розташувати «К'юріосіті» на ракетній платформі, то після посадки можуть виникнути серйозні труднощі з виходом на поверхню — марсохід «Спіріт» вже зіткнувся з аналогічними проблемами, коли зламався пандус, яким він мав спуститися на поверхню. З іншого боку, із розміщенням «К'юріосіті» «під черевом» ракетної платформи постає проблема впливу на колеса марсохода: удар під час посадки може зламати їх, а вага платформи збільшить навантаження на шасі.

У результаті тривалих розрахунків інженери НАСА створили унікальну систему Sky Crane. Працює вона наступним чином: на висоті 1,8 км «К'юріосіті» «випадає» з-під черева посадкової платформи й повисає на міцних нейлонових тросах. Платформа за допомогою ракетних двигунів м'яко опускає марсохід на поверхню й після дотику до ґрунту троси слабшають, від'єднуються, а платформа стрімко набирає висоту, летить убік по параболі й падає на безпечній відстані.

Це може здаватись ризикованою операцією, але інженери НАСА були впевнені в успіху, оскільки на випробуваннях система Sky Crane працювала відмінно. Під час тестів Sky Crane забезпечувала безпрецедентно м'яку посадку.

image
Художнє зображення спуску апарата «К'юріосіті» з космічного корабля за допомогою «небесного крана».

Як і планувалося, після досягнення поверхні планети, марсохід було поставлено відразу на колеса, а троси було автоматично обрізано.

Перебіг виконання дослідницької програми

Докладніше: Хронологія подій Марсіанської наукової лабораторії
image
Перший знімок навігаційної камери Navcam
image
Перша кольорова панорама, зроблена камерою Mars Science Laboratory.
image
Кольорова панорама, зроблена камерою Mars Science Laboratory. 2015 р.

Результати

DAN. За перші 100 днів роботи «К'юріосіті» ДАН зробив 120 вимірювань, як при русі марсохода, так і під час його зупинок. Приблизно половина вимірів (58 сеансів) була зроблена в активному режимі, половина — у пасивному. Результати дають змогу говорити про двошарову структуру марсіанського ґрунту. Поблизу поверхні лежить сухий шар, завтовшки 20—40 см, з вмістом води, що не перевищує 1 % по масі, під ним, на глибині до метра, знаходиться ґрунт із відносно високим вмістом води, який значно змінюється вздовж траси руху і в окремих місцях (Rocknest) перевищує 4 %. Можливо, що з глибиною вологість продовжує зростати, але прилад ДАН не в змозі отримувати дані з глибини більше 1 м.

RAD Радіаційний детектор RAD був включений ще на орбіті Землі в листопаді 2011 року, його вимикали на час посадки, а потім знову ввели в дію на поверхні. Перші результати його роботи були опубліковані ще в серпні 2012 року, проте повний аналіз даних зроблений після 8 місяців досліджень. Наприкінці травня 2013 року в журналі Science була опублікована стаття американських вчених, котрі аналізували роботу радіаційного детектора RAD. За результатами досліджень, вчені дійшли висновку, що учасники пілотованого польоту до Марса отримають потенційно смертельну дозу космічної радіації: понад 1 зіверт йонізуючого випромінювання, дві третини з якого мандрівники отримають під час польоту до Марса (близько 1,8 мілізіверта випромінювання за день). На початку грудня 2013 року журналі Science була опублікована стаття американських вчених із Південно-Західного дослідницького інституту, у якій вказується, що за день організм людини або інших живих істот буде накопичувати близько 0,21 мілізіверта йонізуючого випромінювання, що в десятки разів більше, ніж аналогічні значення для Землі. Як відзначають автори статті, це значення всього удвічі менше, ніж рівень радіації у відкритому космосі, виміряний під час польоту «К'юріосіті» від Землі до Марса.

У загальній складності, за рік життя на Марсі організм людини поглине близько 15 рентген іонізуючого випромінювання, що в 300 разів більше граничної річної дози для працівників атомної промисловості. Ця обставина встановлює граничний безпечний термін перебування людей на Марсі без ризику для здоров'я — 500 днів.

Крім того, отримані за допомогою RAD експериментальні дані дають змогу припустити, що безпосередньо на поверхні Марса пошук ознак життя буде малоперспективним, за деякими даними найкраща глибина для пошуків становить близько 1 метра. Проте, детальне дослідження показало, що, хоча складні сполуки подібні до білків на глибині 5 см схильні повного знищення за термін у кілька сотень мільйонів років, простіші сполуки з атомною масою менше 100 а. о. м. можуть зберігатися в таких умовах до понад 1 млрд років і можуть бути виявлені MSL.

Ровером «К'юріосіті» одержані докладні світлини поверхні Марса.

Цікаві факти

  • Невдовзі після запуску Mars Science Laboratory мала випередити в польоті іншу місію на Марс — «Фобос-Ґрунт» (НВО ім. Лавочкіна, Роскосмос), запуск якої відбувся 8 листопада 2011 року, а прибуття до Марса планувалося на 1—2 місяці пізніше, ніж Mars Science Laboratory. Однак «Фобос-Ґрунт» не вийшов на розрахункову міжпланетну орбіту через нештатну ситуацію й згодом згорів у щільних шарах атмосфери Землі.
  • 5 серпня 2013 року виповнився рік з того моменту, як марсохід спустився на поверхню Марса і почав свою роботу. За цей рік апарат пройшов відстань 1,6 км, передав на Землю майже 24 гігабайти інформації, відправив 36 700 повнорозмірних фотографій, зробив 75 000 лазерних імпульсів для дослідження навколишнього простору та зібрав і проаналізував зразки порід двох гірських масивів.

Примітки

  1. Стан місії Mars Science Laboratory [ 28 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. Webster, Guy; Brown, Dwayne (22 липня 2011). NASA's Next Mars Rover To Land At Gale Crater. NASA JPL. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 22 липня 2011.
  3. Chow, Dennis (22 липня 2011). NASA's Next Mars Rover to Land at Huge Gale Crater. . Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 22 липня 2011.
  4. Amos, Jonathan (22 липня 2011). . BBC News. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011.
  5. Overview. JPL. NASA. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 27 листопада 2011.
  6. Curiosity здійснив посадку на Марс [ 8 серпня 2012 у Wayback Machine.] rbc.ua, 06.08.2012
  7. Space Radioisotope Power Systems Multi-Mission Radioisotope Thermoelectric Generator (PDF). Міністерство енергетики США. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2013. Процитовано 19 січня 2013.(англ.)
  8. MSL Science Corner: Chemistry & Mineralogy (CheMin). NASA/JPL. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 22 грудня 2014.
  9. . Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 вересня 2012.
  10. . Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 19 вересня 2012.
  11. Space Science Reviews, The Sample Analysis at Mars Investigation and Instrument Suite, DOI: 10.1007/s11214-012-9879-z 2012[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  12. . Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 22 грудня 2014.
  13. . Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
  14. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2014.
  15. http://novosti-kosmonavtiki.ru/mag/2013/734/4545/ [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] novosti-kosmonavtiki
  16. title=НАСА: мандрівники до Марса отримають гранично високу дозу радіації. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 18 січня 2014.
  17. . Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2014.
  18. . Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 18 січня 2014.
  19. . Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марсіанська наукова лабораторія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марсіанська наукова лабораторія
  • Мікроблоґ [ 9 грудня 2011 у Wayback Machine.] команди MarsCuriosity на Твітері
  • Мікроблоґ [ 6 грудня 2011 у Wayback Machine.] команди MSL на Твітері
  • Curiosity construction webcam [ 26 листопада 2011 у Wayback Machine.]
  • Марсохід «Допитливість»: хроніка посадки (Оновлюється постійно)

Відео

  • Відео запуску MSL [ 11 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  • Анімація польоту та посадки MSL [ 30 листопада 2011 у Wayback Machine.]
  • Статус місії і онлайн телебачення з центру управління польотами [ 28 листопада 2011 у Wayback Machine.]
  • Дворічне перебування на Марсі [ 19 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  • Mars Curiosity, Possible Mouvement, Anomalies 2013 [ 4 червня 2014 у Wayback Machine.]

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mars Science Laboratory skorocheno MSL Marsianska naukova laboratoriya uspishna misiya NASA z dostavki na Mars j ekspluataciyi marsohoda novogo pokolinnya K yuriositi angl Curiosity cikavist dopitlivist yakij osnasheno himichnoyu laboratoriyeyu v kilka raziv bilshoyu j vazhchoyu nizh u poperednih marsohodiv Spirit i Opportyuniti Mars Science LaboratoryLogotip Mars Science Laboratory Osnovni parametriPovna nazvaMars Science LaboratoryNORAD IDMARSCILABOrganizaciyaNASA SShAVigotivnikBoeing Lockheed Martin SShAOperatorLaboratoriya reaktivnogo ruhu SShATip aparataMarsohidData zapusku26 listopada 2011 roku 15 02 00 211 UTCRaketa nosijAtlas V 541 AV 028KosmodromKanaveralShid z orbiti5 serpnya 2012Tehnichni parametriMasa899 kgPotuzhnist3 kVtDzherela zhivlennyaRITEGChas aktivnogo isnuvannya2 rokiPosadka na nebesne tiloNebesne tiloMarsData i chas posadki5 serpnya 2012Misce posadkiKrater GejlaVebstorinkaVebstorinkaSajt proyektuDokladnishe Marsohid K yuriositi ta Hronologiya podij Marsianskoyi naukovoyi laboratoriyiZagalna harakteristikaAparat povinen za kilka misyaciv projti vid 5 do 20 km i zdijsniti povnocinnij analiz marsianskih gruntiv i komponentiv atmosferi Kosmichnij korabel dostavki bulo obladnano dopomizhnimi raketnimi dvigunami dlya tochnishoyi kontrolovanoyi posadki yaki ranishe dlya spusku marsohodiv ne vikoristovuvalisya Metoyu ekspediciyi ye viznachennya zhittyepridatnosti Marsa vivchennya jogo klimatu ta planetologiyi a takozh zbir danih dlya majbutnogo polotu lyudini na cyu planetu U rozrobci aparata krim NASA vzyali uchast takozh Caltech i JPL Nazvu Curiosity bulo obrano 2009 roku shlyahom internet golosuvannya sered variantiv zaproponovanih shkolyarami Zapusk aparata do Marsa zdijsneno 26 listopada 2011 roku Vin uspishno prizemlivsya na Mars 6 serpnya 2012 roku o 05 31 UTC 08 31 za kiyivskim chasom u krateri Gejla Fahivci amerikanskogo kosmichnogo agentstva NASA virishili nadislati marsohid u krater Gejla U cij velicheznij voronci dobre proglyadayutsya glibinni shari marsianskogo gruntu sho rozkrivayut geologichnu istoriyu chervonoyi planeti Planovij termin sluzhbi na Marsi stanovit 1 marsianskij rik 686 zemnih dniv odnak za spriyatlivih obstavin mozhna spodivatisya nabagato dovshogo terminu Zavdannya ta cili misiyiMSL maye chotiri osnovni cili Z yasuvati chi isnuvalo koli nebud zhittya na Marsi Otrimati dokladni vidomosti pro klimat Marsa Otrimati dokladni vidomosti pro planetologiyu Marsa Zdijsniti pidgotovku do visadki lyudini na Mars Dlya dosyagnennya cih cilej pered MSL postavleno visim osnovnih zavdan Viyaviti ta vstanoviti prirodu marsianskih organichnih vuglecevih spoluk Viyaviti rechovini neobhidni dlya isnuvannya zhittya vuglec voden azot kisen fosfor sirku Viyaviti mozhlivi slidi perebigu biologichnih procesiv Viznachiti himichnij sklad marsianskoyi poverhni Vstanoviti proces formuvannya marsianskih kameniv i gruntu Ociniti proces evolyuciyi marsianskoyi atmosferi v dovgostrokovomu periodi Viznachiti potochnij stan rozpodil i krugoobig vodi ta vuglekislogo gazu Vstanoviti spektr radioaktivnogo viprominyuvannya na poverhni Marsa HarakteristikiDokladnishe Marsohid K yuriositi Porivnyannya marsohodiv K yuriositi Spirit i Sodzhorner Kolesa marsohodiv porivnyano z 14 dyujmovim avtomobilnim diskom Kosmichnij aparat skladavsya z troh moduliv perelotnogo posadkovogo j rovera marsohoda Masa kosmichnogo aparata 3 4 t rovera 930 kg masa naukovoyi aparaturi vstanovlenoyi na roveri 80 kg Marsohid K yuriositi 3 m zavdovzhki 2 1 m zavvishki z rozkladenoyu kameroyu i 2 7 m zavshirshki Diametr kolis stanovit priblizno 51 sm Masa marsohoda 900 kg zokrema 80 kg doslidnickogo ustatkuvannya Na poverhni Marsa marsohid zdaten dolati pereshkodi do 75 sm zavvishki Maksimalna ochikuvana shvidkist na peresichnij miscevosti stanovit 90 m god u razi avtomatichnoyi navigaciyi Serednya zhe shvidkist stanovitime 30 m god Ochikuyetsya sho za chas dvorichnoyi misiyi MSL zdolaye ne menshe 19 km Konstrukciya aparata podibna do tih sho zastosovuvalisya ranishe platforma z naukovimi priladami na shesti kolesah kozhne z yakih maye svij elektrodvigun Dva peredni j dva zadni kolesa povertayutsya sho dast aparatu zmogu rozvertatisya na 360 na misci Novij marsohid vtrichi vazhchij za poperedni marsohodi j nabagato dorozhchij koshtuye 2 3 milyarda dolariv Zamist sonyachnih batarej yak dzherelo energiyi vikoristano radioizotopnij termoelektrichnij generator RITEG angl Radioisotope thermoelectric generator sho daye zmogu pozbutisya problemi zapilennya panelej sonyachnih batarej i prostoyiv aparata v nichnij chas Obranij bagatocilovij radioizotopnij termoelektrichnij generator angl Multi Mission Radioisotope Thermoelectric Generator novogo pokolinnya zdaten zabezpechuvati marsohid energiyeyu protyagom 14 rokiv Porivnyannya Mars Science Laboratory z inshimi marsohodamiModeli troh marsohodiv u porivnyanni Sodzhorner najmenshij Opportyuniti serednij K yuriositi najbilshij K yuriositi MER SojournerZapusk 2011 2003 1996Masa kg 899 174 10 6Rozmiri u metrah D Sh V 3 1 2 7 2 1 1 6 2 3 1 5 0 7 0 5 0 3Energiya kVt sol 2 5 2 7 0 3 0 9 lt 0 1Naukovi instrumenti 10 5 4Maksimalna shvidkist sm sek 4 5 1Peredacha danih MB dobu 19 31 6 25 lt 3 5Produktivnist MIPS 400 20 0 1Pam yat MB 256 128 0 5Rozrahunkovij rajon posadki km 20 7 80 12 200 100Doslidnicki priladiInstrumenti Komponuvannya Dvi kameri z sistemi MastCam u porivnyanni z Shvejcarskim armijskim nozhem Spektrometr livoruch lazernij teleskop pravoruch u centri ChemCam Verhivka datchika livoruch i elektronika pravoruch APXS SAM na testuvanni Instrument RAD Kamera MAHLI Kamera MARDI porivnyano z Shvejcarskim armijskim nozhem Naukovi priladi aparata dayut zmogu efektivno viyavlyati organichni molekuli j viznachati yih strukturu a takozh zonduvati tovstij shar gruntu v poshukah slidiv vodi za dopomogoyu nejtronnogo detektora stvorenogo Roskosmosom Za dopomogoyu infrachervonogo lazera mozhna bude vidalyati z mineraliv zajvi nasharuvannya pil produkti koroziyi j odrazu zdijsnyuvati lazernij himichnij analiz na vidstani do 10 metriv Serce naukovoyi aparaturi prilad SAM Vin bude viznachati himichnij sklad gruntu j shukati v nomu organichni molekuli Cej prilad bude peredavati p yatu chastku vsih danih z Marsa Spisok osnovnih priladiv na marsohodi Tri specialni kameri bulo rozrobleno kompaniyeyu Malin Space Science Systems Voni vikoristovuyut odnakovi komponenti zokrema modul obrobki zobrazhen svitlochutlivi elementi PZS matrici 1600 1200 pikseliv ta RGB filtri Bajyera MastCam Sistema skladayetsya z dvoh kamer i mistit bagato spektralnih filtriv Mozhlive otrimannya znimkiv u prirodnih kolorah rozmirom 1600 1200 pikseliv ta video z rozdilnoyu zdatnistyu 720p 1280 720 aparatnoyu kompresiyeyu ta z chastotoyu do 10 kadriv na sekundu Persha kamera Medium Angle Camera MAC maye fokusnu vidstan 34 mm i 15 gradusne pole zoru 1 piksel dorivnyuye 22 sm na vidstani 1 km Druga kamera Narrow Angle Camera NAC maye fokusnu vidstan 100 mm 5 1 gradusne pole zoru 1 piksel dorivnyuye 7 4 sm na vidstani 1 km Kozhna kamera maye po 8 Gb flesh pam yati yaka zdatna zberigati bilshe 5500 neobroblenih zobrazhen ye pidtrimka JPEG kompresiyi j stiskannya bez vtrati yakosti V oboh kamerah ye funkciya avtomatichnogo fokusuvannya yaka daye zmogu yim sfokusuvatisya na ob yektah vid 2 1 m do neskinchennosti Popri nayavnist u virobnika konfiguraciyi z transfokatorom kameri ne mayut zumu oskilki chasu dlya testuvannya ne zalishalosya Kozhna kamera maye vbudovanij filtr Bayera RGB i po 8 ICh filtriv U porivnyanni z panoramnoyi kameroyu yaka stoyit na Spirit i Opportyuniti MER i otrimuye chorno bili zobrazhennya rozmirom 1024 1024 pikseliv kamera MAC MastCam maye kutovij dozvil v 1 25 razi vishe a kamera NAC MastCam u 3 67 raza vishe Mars Hand Lens Imager MAHLI skladayetsya z kameri zakriplenoyi na robotizovanij ruci marsohoda j zastosovuyetsya dlya otrimannya mikroskopichnih zobrazhen girskih porid ta gruntu Kamera otrimuye zobrazhennya rozmirom 1600 1200 pikseliv iz rozdilnoyu zdatnistyu do 14 5 mkm na piksel Maye fokusnu vidstan vid 18 3 do 21 3 mm i pole zoru vid 33 8 do 38 5 gradusiv Dlya roboti v temryavi ye vbudovana svitlodiodna pidsvitka zvichajna bila j ultrafioletova Cya kamera zdatna sfokusuvatisya na ob yektah vid 1 mm Sistema mozhe takozh zrobiti seriyu zobrazhen dlya podalshoyi obrobki znimka Ye mozhlivist zberegti neobroblene foto bez vtrati yakosti abo zh zrobiti stisnennya v JPEG formati Mars Descent Imager MARDI peredavala pid chas spusku na poverhnyu Marsa kolorove zobrazhennya rozmirom 1600 1200 pikseliv iz vitrimkoyu 1 3 ms ta z chastotoyu 5 kadriv na sekundu Kamera pochala znimannya na visoti 3 7 km i zakinchila na visoti 5 m nad poverhneyu Marsa znimannya trivalo blizko 2 hvilin Mistit 8 Gb vbudovanoyi pam yati yaka mozhe zberigati bilshe 4000 fotografij Znimki z kameri dali zmogu pobachiti navkolishnij relyef na misci posadki ChemCam ce nabir instrumentiv distancijnogo doslidzhennya zokrema spektrometr Laser Induced Breakdown Spectroscopy LIBS ta kamera Remote Micro Imager RMI LIBS generuye 50 75 impulsiv infrachervonogo lazera z dovzhinoyu hvili 1067 nm ta zagalnoyu trivalistyu 5 nanosekund i fokusuyetsya na zrazkah na vidstani do 7 m Prilad analizuye spektr svitla sho viprominyuyetsya plazmoyu zrazka u vidimomu ultrafioletovomu j blizhnomu infrachervonomu diapazonah 240 800 nm RMI kamera vikoristovuye optiku LIBS i daye zmogu rozglediti ob yekti rozmirami vid 1 mm na vidstani 10 m pole zoru na takih vidstanyah stanovit 20 sm ChemCam bulo rozrobleno v Los Alamoskij nacionalnij laboratoriyi ta francuzkij laboratoriyi Vartist ChemCam dlya NASA stanovila blizko 10 mln dol zokrema perevitrati blizko 1 5 mln dol Rozdilna zdatnist ustatkuvannya v 5 10 raziv visha nizh u vstanovlenogo na poperedni marsohodi Iz semi metriv ChemCam mozhe viznachiti tip doslidzhuvanoyi porodi napriklad vulkanichna abo osadova strukturu gruntu j kaminnya vidstezhiti dominuyuchi elementi rozpiznati lid i gidratovani minerali dosliditi slidi eroziyi na kamenyah i vizualno dopomogti pri doslidzhenni porid manipulyatorom Instrument buv rozroblenij Los Alamoskoyu nacionalnoyu laboratoriyeyu spilno z francuzkoyu laboratoriyeyu CSR Rozrobka bula zavershena a obladnannya bulo gotove do dostavki v Laboratoriyu reaktivnogo ruhu v lyutomu 2008 roku Alpha particle X ray spectrometer APXS rentgenivskij spektrometr na alfa chastinkah bude oprominyuvati alfa chastinkami zrazki j zistavlyati spektri v rentgenivskih promenyah dlya viznachennya elementnogo skladu porodi Prilad stvoreno Kanadskim kosmichnim agentstvom MacDonald Dettwiler MDA Aerokosmichna kanadska kompaniya yaka buduye Canadarm i RADARSAT nesut vidpovidalnist za proyektuvannya i budivnictvo APXS Do skladu komandi z rozrobki APXS vhodyat predstavniki Universitetu Gvelfiv Universitetu Nyu Bransvik Universitetu Zahidnogo Ontario NASA Universitet Kaliforniyi v San Diyego i Kornellskogo universitetu Collection and Handling for In Situ Martian Rock Analysis CHIMRA CHIMRA yavlyaye soboyu kivsh 4 7 sm yakij zacherpuye grunt U vnutrishnih porozhninah CHIMRA vin prosivayetsya cherez sito z oseredkom 150 mikron chomu dopomagaye robota vibromehanizmu zajve vidalyayetsya a na prosiyuvannya virushaye nastupna porciya Usogo prohodit tri etapi parkanu z kovsha i prosiyuvannya gruntu U rezultati zalishayetsya trohi poroshku neobhidnoyi frakciyi yakij i virushaye v gruntoprijmach na tili rovera a zajve vikidayetsya U rezultati z usogo kovsha na analiz nadhodit shar gruntu v 1 mm Pidgotovlenij poroshok vivchayut priladi CHEMIN i SAM CheMin cej spektrometr doslidzhuye himichnij i mineralogichnij sklad za dopomogoyu rentgenivskogo fluorescentnogo analizu j rentgenivskoyi difrakciyi Chemin daye zmogu viznachiti veliku kilkist korisnih kopalin na Marsi Instrument bulo rozrobleno Devidom Blejkom z Ames Research Center ta Laboratoriyi reaktivnogo ruhu angl Jet Propulsion Laboratory NASA Marsohid bude buriti girski porodi a otrimanij poroshok zbirayetsya instrumentom ta oprominyuyetsya rentgenivskimi promenyami Difrakciya rentgenivskih promeniv rizna dlya riznih mineraliv tomu kartina difrakciyi daye zmogu viznachiti strukturu rechovini Informaciyu pro svitnist atomiv i difrakcijnu kartinu znimatime specialno pidgotovlena E2V CCD 224 matricya rozmirom 600 600 pikseliv U K yuriositi ye 27 oseredkiv dlya analizu zrazkiv pislya vivchennya odnogo zrazka oseredok mozhe buti perevikoristanij ale analiz bude mati menshu tochnist cherez zabrudnennya poperednim zrazkom Takim chinom u rovera ye vsogo 27 sprob dlya povnocinnogo vivchennya zrazkiv She 5 zapayanih oseredkiv zberigayut zrazki z Zemli Voni potribni shob protestuvati pracezdatnist priladu v marsianskih umovah Dlya roboti priladu potribna temperatura 60 C inakshe budut zavazhati pereshkodi vid priladu DAN Sample Analysis at Mars SAM cej vimiryuvalnij kompleks instrumentiv ye najvazhchim i najbilshim na marsohodi jogo masa 38 kg ce majzhe polovina masi vsih naukovih priladiv na bortu SAM bulo rozrobleno j zibrano v Centri kosmichnih polotiv imeni Goddarda Za dopomogoyu troh kombinovanih sensornih sistem vin maye vidpovisti na pitannya chi bulo kolis na Marsi seredovishe pridatne dlya zhivih organizmiv i chi isnuye take seredovishe na planeti sogodni SAM daye zmogu analizuvati yak tverdi zrazki napriklad zrazki gruntu tak i atmosfernij gaz i zdaten viyavlyati ta analizuvati organichni spoluki legki elementi a takozh spivvidnoshennya izotopiv v atmosferi Poperednya pidgotovka zrazkiv vidbuvayetsya v Sample Manipulation System SMS de peredbacheno chislenni sita ta 74 kontejneri Kompleks maye takozh dvi elektropechi potuzhnistyu 40 Vt iz maksimalnoyu temperaturoyu do 1100 C kotri dayut zmogu vidiliti letki rechovini z tverdih zrazkiv a takozh zdijsniti piroliz organichnih spoluk Otrimanij gaz chi bezposeredno proba z atmosferi potraplyaye v Chemical Separation and Processing Laboratory CMPL Tut ye cila sistema dlya podalshoyi pidgotovki do vimiryuvannya sho skladayetsya z 50 klapaniv 15 ventilnih blokiv velikoyi kilkosti absorbcijnih kombinovanih filtriv zmishuvachiv separatoriv ta nasosiv Pislya takoyi pidgotovchoyi fazi gaz mozhe buti spryamovano poslidovno v odin iz troh vimiryuvalnih priladiv gazovij hromatograf GS Gas Chromatograph lazernij spektrometr Tunable Laser Spectrometer TLS chi kvadrupolnij mas spektrometr Quadrupole Mass Spectrometer QMS GS vikoristovuyetsya dlya rozdilennya sumishi gaziv na komponenti yaki nadali spryamovuyutsya na mas spektrometr QMS TLS daye zmogu tochno viznachiti vidnoshennya izotopiv kisnyu ta vuglecyu u vuglekislomu gazi CO2 ta metani CH4 i svoyeyu chergoyu daye zmogu viznachiti pohodzhennya cih gaziv biologichne abo geohimichne Radiation assessment detector RAD vin doslidzhuye radiacijnij fon useredini marsohoda Zibrani detektorom RAD dani na shlyahu do planeti j na poverhni Marsa sluzhitimut dlya ocinki rivnya radiaciyi v majbutnih misiyah Prilad vstanovlenij praktichno v samomu serci rovera i tim samim imituye astronavta sho perebuvaye vseredini kosmichnogo korablya RAD buv vklyuchenij pershim iz naukovih instrumentiv dlya MSL she na navkolozemnij orbiti i fiksuvav radiacijnij fon vseredini aparata a potim i vseredini rovera pid chas jogo roboti na poverhni Marsa Vin zbiraye dani pro intensivnist oprominennya dvoh tipiv visokoenergetichnih galaktichnih promeniv i chastinok sho vipuskayutsya Soncem RAD buv rozroblenij u Nimechchini Pivdenno zahidnim doslidnim institutom SwRI pozazemnoyi fiziki v grupi Kilskogo universitetu imeni Kristiana Albrehta za finansovoyi pidtrimki upravlinnya Exploration Systems Mission v shtab kvartiri NASA ta Nimechchini Dynamic Albedo of Neutrons DAN prilad vikoristovuyetsya dlya viyavlennya vodnyu vodi j lodu na poverhni Marsa skladayetsya z impulsnogo nejtronnogo generatora ta detektora Dlya MSL prilad nadano Federalnim Kosmichnim Agentstvom Roskosmos Vartist rozrobki priladu stanovila ponad 3 mln dol Ye spilnoyu rozrobkoyu impulsnij nejtronnij generator Institutu kosmichnih doslidzhen RAN blok detektuvannya i Ob yednanogo institutu yadernih doslidzhen kalibruvannya Do skladu priladu vhodyat impulsne dzherelo nejtroniv i Generator viprominyuye v storonu marsianskoyi poverhni korotki potuzhni impulsi nejtroniv Trivalist impulsu stanovit blizko 1 mks potuzhnist potoku do 10 mln nejtroniv z energiyeyu 14 MeV za odin impuls Chastinki pronikayut u grunt Marsa na glibinu do 1 m de vzayemodiyut iz yadrami osnovnih porodoutvoryuyuchih elementiv vnaslidok chogo spovilnyuyutsya i chastkovo poglinayutsya Chastina sho zalishilasya nejtroniv vidbivayetsya i reyestruyetsya prijmachem Tochni vimiri mozhlivi do glibini 50 70 sm Krim aktivnogo obstezhennya poverhni Chervonoyi planeti prilad zdatnij vesti monitoring prirodnogo radiacijnogo fonu poverhni pasivne obstezhennya Rover environmental monitoring station REMS meteorologichnij kompleks priladiv dlya vimiryuvannya atmosfernogo tisku vologosti napryamu vitru povitryanih i nazemnih temperatur ultrafioletovogo viprominyuvannya REMS dast novi uyavlennya pro miscevij gidrologichnij stan pro rujnivnij vpliv ultrafioletovogo viprominyuvannya j pro mozhlivi oznaki zhittya v poverhnevomu grunti planeti Doslidnicka grupa na choli z Hav yerom Gomes Elvirom Centru astrobiologiyi Madrid vklyuchaye Finskij meteorologichnij institut yak partnera Ustanovili yiyi na shoglu kameri dlya vimiryuvannya atmosfernogo tisku vologosti napryamku vitru povitryanih i nazemnih temperatur ultrafioletovogo viprominyuvannya Usi datchiki roztashovani v troh chastinah dvi strili priyednani do marsohodu Remote Sensing Mast RSM Ultraviolet Sensor UVS znahoditsya na verhnij shogli marsohoda i Instrument Control Unit ICU vseredini korpusu MSL entry descent and landing instrumentation MEDLI oOsnovnoyu metoyu priladu bulo vivchennya atmosfernogo seredovisha na Marsi pid chas spusku pislya galmuvannya j vidokremlennya teplozahisnogo ekranu Same v cej period buli zibrani neobhidni dani pro marsiansku atmosferu Ci dani budut vikoristani v majbutnih misiyah Prilad skladayetsya z troh osnovnih vuzliv MEDLI Integrated Sensor Plugs MISP Mars Entry Atmospheric Data System MEADS i Sensor Support Electronics SSE Hazard avoidance cameras Hazcams marsohid maye dvi pari chorno bilih navigacijnih kamer roztashovanih z bokiv aparata Voni zastosovuyutsya dlya ocinki nebezpeki pid chas peresuvannya marsohodu i dlya bezpechnogo navedennya manipulyatora na zrazki kaminnya j gruntu Kameri roblyat 3D zobrazhennya pole zoru kozhnoyi kameri 120 skladayut kartu miscevosti poperedu marsohoda Skladeni karti dayut zmogu marsohodu unikati vipadkovih zitknen i vikoristovuyutsya programnim zabezpechennyam aparata dlya viboru neobhidnogo shlyahu pid chas podolannya pereshkod Navigation cameras Navcams dlya navigaciyi marsohid vikoristovuye paru chorno bilih kamer yaki vstanovleno na shogli dlya stezhennya za peresuvannyam Kameri mayut 45 gradusne pole zoru roblyat 3D zobrazhennya Yih rozdilna zdatnist daye zmogu bachiti ob yekt rozmirom 2 sm z vidstani 25 m Zapusk source source source source source source source Zapusk MSL z Misu Kanaveral 26 zhovtnya 2011 roku 26 listopada 2011 roku v 15 02 00 UTC 18 02 00 za kiyivskim chasom z majdanchika Stanciyi VPS SShA Mis Kanaveral startovimi komandami kompaniyi United Launch Alliance za pidtrimki bojovih rozrahunkiv 45 Kosmichnogo krila VPS SShA zdijsneno pusk raketi nosiya Atlas 5 541 AV 028 z mizhplanetnoyu stanciyeyu MSL K yuriositi Cherez 44 hvilini 12 sekund pislya startu stanciya vidokremilasya vid rozginnogo stupenya Centaur i vijshla na trayektoriyu polotu do Marsa Dvostupeneva raketa nosij mistila centralnij blok pershoyi stupeni diametrom 3 8 m iz dvigunom RD 180 chotiri tverdopalivni bloki i rozginnij blok Centavr iz golovnim obtichnikom diametrom 5 4 m Vona zdatna vivoditi do 7982 kg na geostacionarnu orbitu Atlas V vikoristovuvalasya takozh dlya zapusku Mars Reconnaissance Orbiter i Nyu Gorajzons Pershij i drugij stupeni razom iz tverdopalivnimi dvigunami bulo zibrano 9 zhovtnya nepodalik vid startovogo stolu Golovnij obtichnik iz vstanovlenim MSL perevezeno na startovij stil 3 listopada Zapusk vidbuvsya 26 listopada o 15 02 UTC PosadkaPosadkovij modul vidokremivsya vid perelotnogo modulya pered vhodom v atmosferu Dlya galmuvannya posadkovogo modulya spochatku vikoristovuvavsya opir atmosferi potim parashut i nareshti galmivni dviguni Sam posadkovij modul ne odrazu torknuvsya poverhni planeti na pevnij visoti rover opustivsya na trosah yaki potim vid yednalisya a posadkovij modul vidletiv ubik shob ne zabrudnyuvati reaktivnimi vihlopami misce posadki rovera 6 serpnya 2012 roku kosmichnij aparat K yuriositi zdijsniv uspishnu posadku na Mars u krateri Gejla Translyaciya posadki v pryamomu efiri zdijsnyuvalasya na sajti NASA Posadka aparata na poverhnyu bula unikalnoyu operaciyeyu yaku she nikoli ne vikonuvali Unikalnist zumovlena vikoristannyam novoyi tehnologiyi Sky Crane dlya posadki aparativ na poverhnyu Sistema posadki source source source source source source source Planovana shema posadki K yuriositi Spusk na poverhnyu Marsa velikoyi masi duzhe skladnij Atmosfera zanadto rozridzhena shob parashuti j aerodinamichne galmuvannya viyavilisya efektivnimi odnak zanadto shilna shob zabezpechiti istotne galmuvannya raketnimi dvigunami oskilki vikoristannya tyagi reaktivnogo strumenya na nadzvukovih shvidkostyah pov yazane z nestabilnistyu dzherelo Poperedni misiyi vikoristovuvali aerobaloni dlya pom yakshennya udaru pid chas posadki ale novij marsohid zanadto vazhkij dlya vikoristannya takogo variantu K yuriositi mozhna porivnyati za rozmirom z avtomobilem oskilki vin vazhit 850 kg zhoden zemnij aparat takih gabaritiv she ne visadzhuvavsya na planetu Dlya posadki legshih marsohodiv Spirit i Opportyuniti vikoristovuvalasya prosta shema parashut i naduvna amortizuvalna podushka Odnak K yuriositi vazhit bilshe nizh obidva ci aparati razom uzyati tomu potribno bulo rozrobiti novu posadkovu sistemu sho zabezpechuvala b bezpechnu posadku znachno vazhchogo aparata K yuriositi vikonav spusk na poverhnyu Marsa vikoristovuyuchi sistemu visokotochnogo vhodu v atmosferu znizhennya i posadki EDL yaka zabezpechila potraplyannya v mezhah 20 kilometrovogo elipsa posadki na vidminu vid elipsa 150 km na 20 km sistem posadki marsohodiv Mars Exploration Rovers Spirit i Opportyuniti Dlya cogo zastosovano kombinaciyu kilkoh sistem u takij poslidovnosti vhid v atmosferu znizhennya j posadka Kerovanij vhid v atmosferu Pislya viddilennya kapsuli z marsohodom vid rozginnogo bloku vona vvijshla u shilni shari atmosferi Marsa zi shvidkistyu majzhe 6 km sek Na comu etapi spusku marsohid bulo zahisheno najbilshim v istoriyi bezpilotnoyi kosmonavtiki teplozahisnim ekranom diametrom 4 5 m Vin vigotovlenij iz fenolnogo polimeru z vuglecevim voloknom i zdatnij zahistiti marsohid vid nadvisokih temperatur Ekran takozh mistiv osoblivi volframovi cilindri yaki peresuvayut centr vagi kapsuli dlya maksimalnoyi stijkosti Proces balistichnogo spusku zazdalegid zaprogramovanij i buv povnistyu avtonomnim Spusk iz parashutom Na visoti priblizno 7 km spuskna kapsula rozkrila micnij nadzvukovij parashut yakij spovilniv aparat z orbitalnoyi shvidkosti do shvidkosti 100 m s pislya dosyagnennya yakoyi teplozahisnij shit bulo skinuto Podibni parashuti uspishno vikoristovuvalisya she misiyami Viking Diametr kupola parashuta stanovit 16 m Priblizno na visoti 1 6 km vid poverhni vid kosmichnogo aparata z parashutom vidokremilis marsohid K yuriositi i nebesnij kran Sky Crane specialnij aparat iz raketnimi dvigunami Spusk iz vikoristannyam tyagi dviguniv Yak tilki parashut vid yednavsya uvimknulisya galmivni raketni dviguni j novitnya intelektualna sistema kerovanoyi posadki Bagato v chomu vibir majdanchika dlya prizemlennya zalezhav vid znimkiv metrovoyi rozdilnoyi zdatnosti zroblenih orbitalnim zondom Mars Reconnaissance Orbiter MRO Spusknu kapsulu K yuriositi osnasheno kameroyu yaka pochala znimannya z visoti 3 7 km zviryayuchi svoyi fotografiyi zi znimkami MRO Dani zvirki znimkiv bulo vikoristano dlya upravlinnya platformoyu j posadki v zaplanovanomu misci poryad iz 5 km goroyu v centri kratera Gejla Nebesnij kran Moment dotiku do poverhni viklikav u rozrobnikiv najbilshi trudnoshi Gostro postalo pitannya viboru konfiguraciyi raketnoyi platformi Yaksho roztashuvati K yuriositi na raketnij platformi to pislya posadki mozhut viniknuti serjozni trudnoshi z vihodom na poverhnyu marsohid Spirit vzhe zitknuvsya z analogichnimi problemami koli zlamavsya pandus yakim vin mav spustitisya na poverhnyu Z inshogo boku iz rozmishennyam K yuriositi pid cherevom raketnoyi platformi postaye problema vplivu na kolesa marsohoda udar pid chas posadki mozhe zlamati yih a vaga platformi zbilshit navantazhennya na shasi U rezultati trivalih rozrahunkiv inzheneri NASA stvorili unikalnu sistemu Sky Crane Pracyuye vona nastupnim chinom na visoti 1 8 km K yuriositi vipadaye z pid chereva posadkovoyi platformi j povisaye na micnih nejlonovih trosah Platforma za dopomogoyu raketnih dviguniv m yako opuskaye marsohid na poverhnyu j pislya dotiku do gruntu trosi slabshayut vid yednuyutsya a platforma strimko nabiraye visotu letit ubik po paraboli j padaye na bezpechnij vidstani Ce mozhe zdavatis rizikovanoyu operaciyeyu ale inzheneri NASA buli vpevneni v uspihu oskilki na viprobuvannyah sistema Sky Crane pracyuvala vidminno Pid chas testiv Sky Crane zabezpechuvala bezprecedentno m yaku posadku Hudozhnye zobrazhennya spusku aparata K yuriositi z kosmichnogo korablya za dopomogoyu nebesnogo krana Yak i planuvalosya pislya dosyagnennya poverhni planeti marsohid bulo postavleno vidrazu na kolesa a trosi bulo avtomatichno obrizano Perebig vikonannya doslidnickoyi programiDokladnishe Hronologiya podij Marsianskoyi naukovoyi laboratoriyi Pershij znimok navigacijnoyi kameri NavcamPersha kolorova panorama zroblena kameroyu Mars Science Laboratory Kolorova panorama zroblena kameroyu Mars Science Laboratory 2015 r RezultatiDAN Za pershi 100 dniv roboti K yuriositi DAN zrobiv 120 vimiryuvan yak pri rusi marsohoda tak i pid chas jogo zupinok Priblizno polovina vimiriv 58 seansiv bula zroblena v aktivnomu rezhimi polovina u pasivnomu Rezultati dayut zmogu govoriti pro dvosharovu strukturu marsianskogo gruntu Poblizu poverhni lezhit suhij shar zavtovshki 20 40 sm z vmistom vodi sho ne perevishuye 1 po masi pid nim na glibini do metra znahoditsya grunt iz vidnosno visokim vmistom vodi yakij znachno zminyuyetsya vzdovzh trasi ruhu i v okremih miscyah Rocknest perevishuye 4 Mozhlivo sho z glibinoyu vologist prodovzhuye zrostati ale prilad DAN ne v zmozi otrimuvati dani z glibini bilshe 1 m RAD Radiacijnij detektor RAD buv vklyuchenij she na orbiti Zemli v listopadi 2011 roku jogo vimikali na chas posadki a potim znovu vveli v diyu na poverhni Pershi rezultati jogo roboti buli opublikovani she v serpni 2012 roku prote povnij analiz danih zroblenij pislya 8 misyaciv doslidzhen Naprikinci travnya 2013 roku v zhurnali Science bula opublikovana stattya amerikanskih vchenih kotri analizuvali robotu radiacijnogo detektora RAD Za rezultatami doslidzhen vcheni dijshli visnovku sho uchasniki pilotovanogo polotu do Marsa otrimayut potencijno smertelnu dozu kosmichnoyi radiaciyi ponad 1 zivert jonizuyuchogo viprominyuvannya dvi tretini z yakogo mandrivniki otrimayut pid chas polotu do Marsa blizko 1 8 miliziverta viprominyuvannya za den Na pochatku grudnya 2013 roku zhurnali Science bula opublikovana stattya amerikanskih vchenih iz Pivdenno Zahidnogo doslidnickogo institutu u yakij vkazuyetsya sho za den organizm lyudini abo inshih zhivih istot bude nakopichuvati blizko 0 21 miliziverta jonizuyuchogo viprominyuvannya sho v desyatki raziv bilshe nizh analogichni znachennya dlya Zemli Yak vidznachayut avtori statti ce znachennya vsogo udvichi menshe nizh riven radiaciyi u vidkritomu kosmosi vimiryanij pid chas polotu K yuriositi vid Zemli do Marsa U zagalnij skladnosti za rik zhittya na Marsi organizm lyudini pogline blizko 15 rentgen ionizuyuchogo viprominyuvannya sho v 300 raziv bilshe granichnoyi richnoyi dozi dlya pracivnikiv atomnoyi promislovosti Cya obstavina vstanovlyuye granichnij bezpechnij termin perebuvannya lyudej na Marsi bez riziku dlya zdorov ya 500 dniv Krim togo otrimani za dopomogoyu RAD eksperimentalni dani dayut zmogu pripustiti sho bezposeredno na poverhni Marsa poshuk oznak zhittya bude maloperspektivnim za deyakimi danimi najkrasha glibina dlya poshukiv stanovit blizko 1 metra Prote detalne doslidzhennya pokazalo sho hocha skladni spoluki podibni do bilkiv na glibini 5 sm shilni povnogo znishennya za termin u kilka soten miljoniv rokiv prostishi spoluki z atomnoyu masoyu menshe 100 a o m mozhut zberigatisya v takih umovah do ponad 1 mlrd rokiv i mozhut buti viyavleni MSL Roverom K yuriositi oderzhani dokladni svitlini poverhni Marsa Cikavi faktiNevdovzi pislya zapusku Mars Science Laboratory mala viperediti v poloti inshu misiyu na Mars Fobos Grunt NVO im Lavochkina Roskosmos zapusk yakoyi vidbuvsya 8 listopada 2011 roku a pributtya do Marsa planuvalosya na 1 2 misyaci piznishe nizh Mars Science Laboratory Odnak Fobos Grunt ne vijshov na rozrahunkovu mizhplanetnu orbitu cherez neshtatnu situaciyu j zgodom zgoriv u shilnih sharah atmosferi Zemli 5 serpnya 2013 roku vipovnivsya rik z togo momentu yak marsohid spustivsya na poverhnyu Marsa i pochav svoyu robotu Za cej rik aparat projshov vidstan 1 6 km peredav na Zemlyu majzhe 24 gigabajti informaciyi vidpraviv 36 700 povnorozmirnih fotografij zrobiv 75 000 lazernih impulsiv dlya doslidzhennya navkolishnogo prostoru ta zibrav i proanalizuvav zrazki porid dvoh girskih masiviv PrimitkiStan misiyi Mars Science Laboratory 28 listopada 2011 u Wayback Machine angl Webster Guy Brown Dwayne 22 lipnya 2011 NASA s Next Mars Rover To Land At Gale Crater NASA JPL Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 22 lipnya 2011 Chow Dennis 22 lipnya 2011 NASA s Next Mars Rover to Land at Huge Gale Crater Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 22 lipnya 2011 Amos Jonathan 22 lipnya 2011 BBC News Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 22 lipnya 2011 Overview JPL NASA Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 27 listopada 2011 Curiosity zdijsniv posadku na Mars 8 serpnya 2012 u Wayback Machine rbc ua 06 08 2012 Space Radioisotope Power Systems Multi Mission Radioisotope Thermoelectric Generator PDF Ministerstvo energetiki SShA Arhiv originalu PDF za 16 lipnya 2013 Procitovano 19 sichnya 2013 angl MSL Science Corner Chemistry amp Mineralogy CheMin NASA JPL Arhiv originalu za 5 listopada 2012 Procitovano 22 grudnya 2014 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 19 veresnya 2012 Arhiv originalu za 5 listopada 2012 Procitovano 19 veresnya 2012 Space Science Reviews The Sample Analysis at Mars Investigation and Instrument Suite DOI 10 1007 s11214 012 9879 z 2012 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Arhiv originalu za 21 sichnya 2012 Procitovano 22 grudnya 2014 Arhiv originalu za 2 grudnya 2014 Procitovano 22 grudnya 2014 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 18 sichnya 2014 http novosti kosmonavtiki ru mag 2013 734 4545 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine novosti kosmonavtiki title NASA mandrivniki do Marsa otrimayut granichno visoku dozu radiaciyi Arhiv originalu za 3 chervnya 2013 Procitovano 18 sichnya 2014 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2014 Procitovano 18 sichnya 2014 Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 18 sichnya 2014 Arhiv originalu za 7 bereznya 2020 Procitovano 7 bereznya 2020 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Marsianska naukova laboratoriyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Marsianska naukova laboratoriyaMikroblog 9 grudnya 2011 u Wayback Machine komandi MarsCuriosity na Tviteri Mikroblog 6 grudnya 2011 u Wayback Machine komandi MSL na Tviteri Curiosity construction webcam 26 listopada 2011 u Wayback Machine Marsohid Dopitlivist hronika posadki Onovlyuyetsya postijno Video Video zapusku MSL 11 listopada 2015 u Wayback Machine Animaciya polotu ta posadki MSL 30 listopada 2011 u Wayback Machine Status misiyi i onlajn telebachennya z centru upravlinnya polotami 28 listopada 2011 u Wayback Machine Dvorichne perebuvannya na Marsi 19 grudnya 2014 u Wayback Machine Mars Curiosity Possible Mouvement Anomalies 2013 4 chervnya 2014 u Wayback Machine Div takozhKosmichna biologiya Avtonomnij robot Klimat Marsa EkzoMars Misiyi na Mars Geologiya Marsa InSight Zhittya na Marsi Spisok shtuchnih ob yektiv na Marsi Mars Exploration Rover Mars ekspres Mars Odissej Mars Pathfinder Mars Reconnaissance Orbiter Misiya Mars 2020 rover Marsohid Oportyuniti Doslidzhennya kosmosu Programa Viking Hronologiya podij Marsianskoyi naukovoyi laboratoriyi Marsohid Spirit Programa Doslidzhennya Marsa

Дата публікації:
Топ