Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ялиновий шишкар | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самці ялинового шишкаря  Самка ялинового шишкаря | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Loxia curvirostra (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Проживання впродовж року Зимування Випадкова поява | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Шишкар ялиновий (Loxia curvirostra) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae).
Гніздяться в ялинових лісах Північної Америки, де він відомий як «червоний шишкар», та в Європі й Азії. Деякі популяції (підвиди) також гніздяться в соснових і псевдотсугових лісах всіх трьох континентів. Створює гнізда виключно на хвойних деревах, відкладає 3-5 яєць.
Опис
Довжина тіла — до 17 см, розмах крил — 27-31 см, вага — 28-40 г, тривалість життя — 7 років. Птах розміром більший за горобця. Самці і самки дуже відрізняються за забарвленням. Дорослий самець майже повністю яскраво-червоний. З віком забарвлення самця стає насиченішим. Задня частина черева і підхвістя сірі. На бурих покривних перах крил червоний відтінок. Махові і стернові пера бурі. Ноги темно-бурі. Самка сірувато-зелена, на спині помірна темна строкатість, поперек і надхвістя жовтувато-зелені. Молодий птах сірувато-білий, з густою темною строкатістю. Шишкар має велику голову, чіпкі лапи, що дозволяють йому підвішуватись на шишках вниз головою, і глибоко вирізаний хвіст. Птах легко визначається за незвичним дзьобом (як у соснового шишкаря, але не таким товстим і менш загнутим) — він хрестоподібний, верхня щелепа перехрещується з нижньою. Цікаво, що пташенята з'являються на світ з нормальним дзьобом, як у більшості птахів.
Від білокрилого шишкаря відрізняється відсутністю білих смуг на крилах, від соснового шишкаря — вужчим дзьобом і дещо меншими розмірами.
Пісня — щебетливі трелі; часто подає характерний крик «піт-піт».
Поширення
Ялиновий шишкар поширений у хвойних, насамперед ялинових, та мішаних лісах Європи, Північно-Західної Африки, Північної і Центральної Азії, Філіппін, Північної і Центральної Америки (на півдні до Гватемали). Повсюдно поширений в тайзі. На півдні Європи трапляється в горах (в поясі хвойних лісів), віддаючи перевагу висотам від 1200 до 2000 м над рівнем моря. У позагніздовий період, під час неперіодичних нальотів, шишкар поширений ще більш широко. Він залітає в Ісландію, на Ведмежий острів, Казахстан, Монголію, Камчатку. Іноді залітає в Гренландію, на Бермуди і в Каліфорнію. Ніколи не трапляється в кедровниках.
В Україні осілий, кочовий і зимуючий птах північного сходу Полісся, Карпат і Кримських гір. Зимує також в лісовій та лісостеповій смугах.
Підвиди
- Loxia curvirostra curvirostra
- Loxia curvirostra himalayensis
- Loxia curvirostra japonica
- Loxia curvirostra luzonensis
- Loxia curvirostra minor
- Loxia curvirostra pusilla
- Loxia curvirostra stricklandi
Спосіб життя
Живлення
Раціон ялинового шишкаря не є дуже багатим — він живиться насінням шишок хвойних дерев. Саме тому в разі неврожаю кормів ці птахи кочують по лісах у пошуках місць годування. Ялинові шишкарі мігрують зграями. У особливо багатих на їжу місцях ці птахи затримуються і виводять пташенят. Ялиновий шишкар має незвичайну будову дзьоба. Наддзьобок і піддзьобок схрещуються між собою, а їх гострі кінці виступають з боків дзьоба. За допомогою такого «пристрою» шишкар розкриває лусочки шишок і вибирає насіння. У пташенят дзьоб прямий. Коли молоді птахи починають годуватися самостійно, їх дзьоби змінюють форму.
Розмноження
Ялинові шишкарі, як і всі птахи, виводять пташенят тоді, коли є достатньо їжі. Пернаті турбуються про те, щоб її можна було легко знайти неподалік від гнізда, тому що в цьому випадку не треба надовго залишати яйця і пташенят без нагляду. Крім того, вони, покинувши гніздо, також не залишаться без їжі, тому пташенята у шишкарів з'являються не тільки взимку, але й восени та навесні. Проте найчастіше період гніздування припадає на грудень — травень.
Шишкарі будують гнізда тоді, коли всюди ще лежить глибокий сніг і бувають люті морози. Один з елементів шлюбного ритуалу цих птахів полягає в тому, що самець та самка годують одне одного насінням. Після спаровування обидва птахи приступають до спорудження гнізда. Воно розташовується на ялинових лапах, під прикриттям гілок, які захищають птахів, що сидять на гнізді, а в майбутньому і пташенят від снігу та дощу. Гніздо шишкаря велике, добре утеплене — з тонких гілок, моху, лишайників і шерсті. Самка відкладає 3-4 яйця. Насиджування триває 12-13 днів. Пташенята шишкаря залишаються в гнізді близько 2 тижнів, проте й після вильоту з гнізда батьки продовжують їх догодовувати. У неврожайні роки багато пташенят гине.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
Посилання
- Шишкар смерековий // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (березень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yalinovij shishkar Samci yalinovogo shishkarya Samka yalinovogo shishkarya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Rid Shishkar Loxia Vid Shishkar yalinovij Binomialna nazva Loxia curvirostra Linnaeus 1758 Areal vidu Gnizduvannya Prozhivannya vprodovzh roku Zimuvannya Vipadkova poyava Posilannya Vikishovishe Category Loxia curvirostra Vikividi Loxia curvirostra EOL 1051010 ITIS 179259 MSOP 22720646 NCBI 64802 Fossilworks 161535 Shishkar yalinovij Loxia curvirostra vid gorobcepodibnih ptahiv rodini v yurkovih Fringillidae source source source source source source Loxia curvirostra Gnizdyatsya v yalinovih lisah Pivnichnoyi Ameriki de vin vidomij yak chervonij shishkar ta v Yevropi j Aziyi Deyaki populyaciyi pidvidi takozh gnizdyatsya v sosnovih i psevdotsugovih lisah vsih troh kontinentiv Stvoryuye gnizda viklyuchno na hvojnih derevah vidkladaye 3 5 yayec OpisDovzhina tila do 17 sm rozmah kril 27 31 sm vaga 28 40 g trivalist zhittya 7 rokiv Ptah rozmirom bilshij za gorobcya Samci i samki duzhe vidriznyayutsya za zabarvlennyam Doroslij samec majzhe povnistyu yaskravo chervonij Z vikom zabarvlennya samcya staye nasichenishim Zadnya chastina chereva i pidhvistya siri Na burih pokrivnih perah kril chervonij vidtinok Mahovi i sternovi pera buri Nogi temno buri Samka siruvato zelena na spini pomirna temna strokatist poperek i nadhvistya zhovtuvato zeleni Molodij ptah siruvato bilij z gustoyu temnoyu strokatistyu Shishkar maye veliku golovu chipki lapi sho dozvolyayut jomu pidvishuvatis na shishkah vniz golovoyu i gliboko virizanij hvist Ptah legko viznachayetsya za nezvichnim dzobom yak u sosnovogo shishkarya ale ne takim tovstim i mensh zagnutim vin hrestopodibnij verhnya shelepa perehreshuyetsya z nizhnoyu Cikavo sho ptashenyata z yavlyayutsya na svit z normalnim dzobom yak u bilshosti ptahiv Vid bilokrilogo shishkarya vidriznyayetsya vidsutnistyu bilih smug na krilah vid sosnovogo shishkarya vuzhchim dzobom i desho menshimi rozmirami Pisnya shebetlivi treli chasto podaye harakternij krik pit pit PoshirennyaYalinovij shishkar poshirenij u hvojnih nasampered yalinovih ta mishanih lisah Yevropi Pivnichno Zahidnoyi Afriki Pivnichnoyi i Centralnoyi Aziyi Filippin Pivnichnoyi i Centralnoyi Ameriki na pivdni do Gvatemali Povsyudno poshirenij v tajzi Na pivdni Yevropi traplyayetsya v gorah v poyasi hvojnih lisiv viddayuchi perevagu visotam vid 1200 do 2000 m nad rivnem morya U pozagnizdovij period pid chas neperiodichnih nalotiv shishkar poshirenij she bilsh shiroko Vin zalitaye v Islandiyu na Vedmezhij ostriv Kazahstan Mongoliyu Kamchatku Inodi zalitaye v Grenlandiyu na Bermudi i v Kaliforniyu Nikoli ne traplyayetsya v kedrovnikah V Ukrayini osilij kochovij i zimuyuchij ptah pivnichnogo shodu Polissya Karpat i Krimskih gir Zimuye takozh v lisovij ta lisostepovij smugah PidvidiLoxia curvirostra curvirostra Loxia curvirostra himalayensis Loxia curvirostra japonica Loxia curvirostra luzonensis Loxia curvirostra minor Loxia curvirostra pusilla Loxia curvirostra stricklandiSposib zhittyaZhivlennya Racion yalinovogo shishkarya ne ye duzhe bagatim vin zhivitsya nasinnyam shishok hvojnih derev Same tomu v razi nevrozhayu kormiv ci ptahi kochuyut po lisah u poshukah misc goduvannya Yalinovi shishkari migruyut zgrayami U osoblivo bagatih na yizhu miscyah ci ptahi zatrimuyutsya i vivodyat ptashenyat Yalinovij shishkar maye nezvichajnu budovu dzoba Naddzobok i piddzobok shreshuyutsya mizh soboyu a yih gostri kinci vistupayut z bokiv dzoba Za dopomogoyu takogo pristroyu shishkar rozkrivaye lusochki shishok i vibiraye nasinnya U ptashenyat dzob pryamij Koli molodi ptahi pochinayut goduvatisya samostijno yih dzobi zminyuyut formu Rozmnozhennya Yajcya v oologichnij kolekciyi Yalinovi shishkari yak i vsi ptahi vivodyat ptashenyat todi koli ye dostatno yizhi Pernati turbuyutsya pro te shob yiyi mozhna bulo legko znajti nepodalik vid gnizda tomu sho v comu vipadku ne treba nadovgo zalishati yajcya i ptashenyat bez naglyadu Krim togo voni pokinuvshi gnizdo takozh ne zalishatsya bez yizhi tomu ptashenyata u shishkariv z yavlyayutsya ne tilki vzimku ale j voseni ta navesni Prote najchastishe period gnizduvannya pripadaye na gruden traven Shishkari buduyut gnizda todi koli vsyudi she lezhit glibokij snig i buvayut lyuti morozi Odin z elementiv shlyubnogo ritualu cih ptahiv polyagaye v tomu sho samec ta samka goduyut odne odnogo nasinnyam Pislya sparovuvannya obidva ptahi pristupayut do sporudzhennya gnizda Vono roztashovuyetsya na yalinovih lapah pid prikrittyam gilok yaki zahishayut ptahiv sho sidyat na gnizdi a v majbutnomu i ptashenyat vid snigu ta doshu Gnizdo shishkarya velike dobre uteplene z tonkih gilok mohu lishajnikiv i shersti Samka vidkladaye 3 4 yajcya Nasidzhuvannya trivaye 12 13 dniv Ptashenyata shishkarya zalishayutsya v gnizdi blizko 2 tizhniv prote j pislya vilotu z gnizda batki prodovzhuyut yih dogodovuvati U nevrozhajni roki bagato ptashenyat gine PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X PosilannyaShishkar smerekovij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2018