Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Закони Ліцинія і Секстія (лат. Leges Liciniae Sextiae) — це закони, запропоновані у 375 р. до н. е. народними трибунами Гаєм Ліцинієм Кальвом Столоном та Луцієм Секстієм Латераном. Було висунуто три рогації, тобто законопроєкти, які стосувались виплати боргів, великого землеволодіння та магістратур. Спочатку сенат зустрів рогації народних трибунів різким спротивом, але у 368 році до н. е. було прийнято два закони, а в 367 році до н. е. третій, тоді ж було ухвалено закон, що стосувався священної книги Сивіли з Кум.
 | |
| Загальна інформація: | |
|---|---|
| Автори |  Гай Ліциній Кальв Столон Луцій Секстій Латеран |
| Дата прийняття: 368-367 рр. до н. е. | |
| Ця стаття стосується Римської республіки | |
Закони Ліцинія та Секстія були одними із найважливіших етапів боротьби патриціїв і плебеїв — основного питання внутрішньої політики Римської республіки. Часто історики ухвалою цих актів завершують першу, патриціанську, добу патриціансько-плебейського протистояння, але деякі дослідники, зокрема радянські вчені С. Ковальов та В. Кузіщін, продовжують його аж до законів Гортензія (287 р. до н. е.)
Передумови
Рогації Ліцинія і Секстія були одним із фінальних етапів боротьби патриціїв і плебеїв. Головною метою цього протистояння був доступ плебеїв до фундаментальних сфер життя римського суспільства: політичної та аграрної, — а також відміна боргової кабали. Протягом 5-го століття до Р. Х. було безліч невдалих спроб реформувати римські аграрні закони і забезпечити розподіл нещодавно завойованих територій серед плебсу. У ряді випадків ці реформи були підтримані плебейськими трибунами, але безуспішно: патриції відстоювали своє право на державну землю. У політичній сфері зміни проводились активніше, наприклад, 449 року до Р. Х. було ухвалено закони Валерія та Горація, ними закріплювалась обов'язковість виконання постанов плебісциту для всіх: як патриціїв, так і плебеїв. Але плебеї досі не мали доступу до ключових магістратур претури і консулату. Загострення проблеми боргової кабали відбулось після нападу галлів 390 року до Р. Х. Розорення, що було спричинене набігом кельтських племен, призвело до зростання заборгованості у плебейського населення. До боротьби з нею долучались навіть патриції. Марк Манлій Капітолійський, за свідченням Лівія, був «перший з патриціїв прихильником народу» і в 385 році до Р. Х. очолив плебейських рух. Для придушення народних заворушень було навіть призначено диктатора. Номінальною причиною для установлення диктатури була війна з вольськами. Марк Фурій Камілл, диктатор, наказав заарештувати Манлія, але сенат звільнив його в зв'язку з погрозами плебсу зруйнувати в'язницю. Патриції і багата частина плебеїв застосувала інший спосіб, щоб позбутись колишнього героя Риму. Його звинуватили у бажанні захопити царську владу. Манлія Капітолійського було засуджено на смерть постановою народних зборів, адже за Законами Дванадцяти таблиць постанову про смертну кару могли виносити тільки коміції. За іншими джерелами Манлія судила екстраординарна судова комісія. В будь-якому разі, героя оборони Риму від галлів було скинуто з Тарпейської скелі, південно-західного схилу Капітолійського пагорба (384 м).
Всі три причини боротьби патриціїв і плебеїв — зростання заборгованості, недостача землі і відсутність доступу до головних магістратур — були винесені на порядок денний народними трибунами Ліцинієм Кальвом Столоном та Луцієм Секстієм Латераном у 375 році до Р. Х. під час їх першого трибунату.
Зміст законів Ліцинія і Секстія
Lex de aere alieno. Закон про борги. Цей закон передбачав, що відсотки, вже сплачені за борг, повинні бути зараховані як повернення основної суми, а виплата решти позики поділяється на три рівні платежі, які вносились щорічно. В цілому, заборгованість була однією з основних проблем серед плебеїв, особливо серед дрібних фермерів. Це призводило до конфліктів з патриціями — власниками великих земельних маєтків та кредиторами селян, які в свою чергу не могли виплатити позики. Як наслідок, щоб надати певну допомогу та захист від держави для боржників, за весь період існування Римської республіки було прийнято декілька законів, серед яких і знамениті Закони Дванадцяти таблиць, які регулювали обсяг кредитів чи відсоткові ставки за ними.
Lex de modo agrorum. Закон про землю. Цей закон обмежував приватне землеволодіння державною землею. Усі наділи державної землі обмежувались 500 югерів (300 акрів). Також заборонялось виганяти на публічні пасовища більше, ніж 100 голів великої рогатої худоби чи 500 голів дрібної. Слід зазначити, що норма в 500 югерів може здатись надто високою для тогочасного Риму, але оскільки в ході третьої вейської війни (405—396 рр до н. е.) до Республіки було приєднано етруське місто Вейї, число «500 югерів» стає досить реалістичним. Як і боргова кабала, дефіцит землі був серйозною проблемою для плебеїв. Людям, що мали римське громадянство, але не були патриціями, було надано лише 2 югера земельної ділянки державної землі — ager publicus, в той час як патриції стали великими землевласниками. Закони Ліцинія і Секстія надали плебеям доступ до ager publicus, а також обмежили процес розширення своїх володінь патриціями. Обмеження кількості поголів'я та, таким чином, розмірів пасовищ на державних землях було пов'язано з тим, що чим більше худоби випасалось, тим більше території було необхідно, як наслідок, зменшувався розмір потенційних земельних наділів плебеїв. Для перерозподілу землі було створено комісію з трьох осіб — тріумвірат. Після ухвалення законів плебеї отримували ділянку в 7 югерів. Цей закон з чотирьох, прийнятих в ході трибунату Ліцинія і Секстія, згадується в багатьох античних авторів, зокрема у Варрона, Тита Лівія, Аппіана, а також обмеження володіння ager publicus фігурує в аграрному русі братів Гракхів.
Lex de consule altero ex plebe (et de praetore ex patribus creando?). Закон про магістратури. Цей закон передбачав скасування посади військових трибунів з консульськими повноваженнями. Замість них римське суспільство повинно було знову повернутись до практики призначення консулів, але тепер один з них мав бути плебеєм. За Лівієм, магістратура преторства була повністю оновлена. Тепер претором називалась друга після консула посада, в повноваження якої входив суд, ведення кримінальних процесів та призначнення суддів в цивільних справах. Спочатку магістратура претора була патриціанською. Лише у 337 році до Р. Х. плебеї отримали доступ до інституту претури. Першим плебейским претором був Квінт Публілій Філон. Також до цього законопроєкту входило створення курульної патриціанської магістратури едилів, таким чином після прийняття його в Римі обирались два едили з плебеїв та два едили з патриціїв. Втім, деякі історики не погоджуються з таким трактуванням третьої рогації Ліцинія і Секстія. Наприклад, С. Ковальов, стверджує, що до двох преторів, що вже існували та виконували функції консулів, додавався третій. Старший і молодший претори замінювались військовими трибунами з консульською владою і, як відомо, магістратура претора була лише патриціанською. За рогацією Ліцинія, третій претор повинен був обиратись лише з плебеїв і мати повноваження, що дорівнювали старшому патриціанському претору. Таким чином, два претори, що представляли різні групи римського суспільства, утворили нову магістратру і називалися «претори-консули» або просто «консули». Молодшому ж патриціанському претору були присвоєні повноваження судової влади, він не входив до нової колегії і зберіг свою стару назву.
Протягом свого десятого терміну несення повноважень народних трибунів Ліциній і Секстій запропонували ще одну рогацію, що стосувалась релігійного життя Риму
Lex de Decemviri Sacris Faciundis. Закон про священну колегію децемвірів. Ця рогація передбачала заміну колегії дуумвірів на колегію децемвірів. Колегія дуумвірів, що складалась із двох патриціїв, виконувала функції жертвопринесень, а також охорони священних книг Сивіли, яку переглядали і радились з нею у випадку голоду, війни чи інших небезпек для міста. З книгами Сивіли пов'язана легендарна традиція: останній цар Риму Тарквіній Гордий купив цю книгу в оракулки-сивіли з грецького поліса Куми, що поблизу Неаполя, на 120 кілометрів південніше Риму. Провісниця прийшла до царя, запропонувавши йому купити 9 пророцтв за величезну ціну, він не погодився. Тоді сивіла спалила три з них і повернулась із тією ж пропозицією. Тарквіній знову відмовився. Коли через деякий час оракулка з'явилась до царя втретє, погрожуючи, що спалить останні три пророцтва, то він не міг не погодитись. Так чи інакше, доступ до цих книг спочатку мали лише патриції, закон же Ліцинія і Секстія скасовував цю ексклюзивність. Він передбачав створення колегії із десяти жерців (децемвірів) як заміну дуумвірів. П'ять з них повинні були бути патриціями, а п'ять — плебеями. Це порушувало монополію патриціїв на доступ до жрецьких посад. Плебеї отримали змогу брати участь у релігійному житті Риму.
Боротьба за прийняття
За Лівієм, Гай Ліціній та Луцій Секстій запропонували три законопроєкти перед плебісцитом (зборами плебеїв) у 375 р. до Р. Х. Два з них стосувались земельного та боргового питань, які були нагальними для вирішення. Третя рогація стосувалась скасування магістратури військових трибунів з консульською владою, часто можна зустріти ще назву консульські трибуни. Вони періодично виконували функції консулів і володіли імперієм. Законопроєкт Ліцинія і Секстія передбачав відновлення консулів та допуск плебеїв до консульства (один з двох консулів повинен бути плебеєм) Детальніше у розділі «Зміст законів». Остання законодавча ініціатива створила жорстку опозицію патриціям, які мали значну політичну владу внаслідок монополізації консульства та місць сенату. Патриціанське населення Риму вважали своєю винятковою прерогативою займати вищі магістратури, а концепція співпраці з плебеями у політичній сфері була для них недопустимою. Першим способом, що використали патриції для саботування прийняття рогацій Ліцинія і Секстія, було переконування інших плебейських трибунів накласти вето на голосування за цим законопроєктом. У відповідь Гай Ліціній та Луцій Секстій скористались своїм правом вето на вибори консульських трибунів упродовж п'яти років підряд, до 370 р. до Р. Х. Цього року в зв'язку із надзвичайними обставинами: нападом вольськів з Велітр на Тускул, — військових трибунів все ж було обрано. У 368 р. до Р. Х. римські війська повернулися з , і сенат призначив Марка Фурія Камілла на посаду диктатора (начальник кінноти — Луцій Емілій). Камілл рішуче виступав проти законопроєктів народних трибунів і навіть погрожував послати лікторів, щоб розігнати плебеїв, однак він пішов у відставку. Лівій зазначає, що це через знамення перед виборами. На плебісциті були прийняті рогації про землю та борги, але законопроєкт про плебейських консулів був відхилений. Ліциній і Секстій рішуче виступали за ухвалення останнього. Як наслідок, був призначений інший диктатор, Публій Манлій Капітолін. Однак він не виправдав очікувань сенату та призначив плебея, Гая Ліцинія, родича народного трибуна Ліцинія, його начальником кінноти.
Прийняття та наслідки
Коли прийшов час виборів плебейських трибунів, Гай Ліциній та Луцій Секстій запевнили, що не будуть наполягати на своєму переобранні, але вони були вибрані вдесяте. Це означало, що закон про доступ плебеїв до консульства буде ухвалено. Окрім нього, також було затверджено закон про священні книги сивіли. У 367 році до Р. Х. Марк Фурій Камілл був знову призначений диктатором, на цей раз для боротьби з галлами, які вторглись на територію поблизу Риму. Сенат, знесилений кількома роками внутрішньої боротьби, схвалив пропозиції народних трибунів, і вперше відбулись вибори консулів з висуванням кандидатури плебея. Луцій Сектій Латеран став першим плебейським консулом. Патриції відмовилися підтвердити результати цього голосування. Піднялась чергова хвиля невдоволень, а плебеї були близькі до ще однієї . Марк Фурій Камілл, що був вдруге обраний на посаду диктатора, заспокоїв заворушення. Було досягнуто компроміс: плебеї отримували одне з консульських місць, а претор залишався патриціанською посадою Значення законів Ліцинія і Секстія важко переоцінити. Плебеї отримали право обиратись консулами, що давало їм доступ до активного політичного життя, також вони змогли позбутись непомірних відсотків оплати за борги, а ще отримали доступ до ager publicus в подальшому етапі існування Римської Республіки Ще одним результатом рогацій було сприяння виникненню патриціансько-плебейської верхівки, і цим спричинилось певне полегшення стану бідних верств населення. Плебісцит прийняв аграрні та боргові закони, які відповідали інтересам бідних плебеїв. Важливо зазначити, що закон про консульство, за думкою Т.Дж. Корнелла, сприяв інтеграції плебеїв в суспільство патриціїв, він стверджує, що ті, що виступали проти закону про консульство, мали вагомі підстави вважати його підозрілим, оскільки «закони, як вони вірили, певною мірою руйнують плебейський рух». Плебейський рух втратив свою ідентичність, а посаду народного трибуна почали сприймати лише як крок до консульства.
Примітки
- Кузищин В. И. «История Древнего Рима». — М.:"Высшая школа", 2000 — С. 56—59
- Ковалев С. И. «История Рима: курс лекций». — Л.:Изд-во Ленинградского государственного отдела ордена Ленина университета, 1948 — С. 77—100
- Тит Лівій. Історія Риму від заснування міста, 6.11
- Закони Дванадцяти таблиць, 9.1-2
- Тит Лівій, Історія Риму від заснування міста, 6.20
- Тит Лівій, Історія Риму від заснування міста, 6.35
- Закони Дванадцяти таблиць, 8.18
- Аппіан. Громадянські війни, 1.8
- Тит Лівій, Історія Риму від заснування міста, 6.42
- Тит Лівій, Історія Риму від заснування міста, 8.12
- Тит Лівій, Історія Риму від заснування міста, 38, 39.1-5, 11-12, 42.1-5
- Тит Лівій, Історія Риму від заснування міста, 6.39
- Cornell, T,J., The Beginnings of Rome, pp. 339—340
Література
- Кузищин В. И. «История Древнего Рима». — М.:"Высшая школа", 2000
- Ковалев С. И. «История Рима: курс лекций». — Л.:Изд-во Ленинградского государственного отдела ордена Ленина университета, 1948
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakoni Liciniya i Sekstiya lat Leges Liciniae Sextiae ce zakoni zaproponovani u 375 r do n e narodnimi tribunami Gayem Liciniyem Kalvom Stolonom ta Luciyem Sekstiyem Lateranom Bulo visunuto tri rogaciyi tobto zakonoproyekti yaki stosuvalis viplati borgiv velikogo zemlevolodinnya ta magistratur Spochatku senat zustriv rogaciyi narodnih tribuniv rizkim sprotivom ale u 368 roci do n e bulo prijnyato dva zakoni a v 367 roci do n e tretij todi zh bulo uhvaleno zakon sho stosuvavsya svyashennoyi knigi Sivili z Kum Zakoni Liciniya i SekstiyaZagalna informaciya AvtoriGaj Licinij Kalv Stolon Lucij Sekstij LateranData prijnyattya 368 367 rr do n e Cya stattya stosuyetsya Rimskoyi respubliki Zakoni Liciniya ta Sekstiya buli odnimi iz najvazhlivishih etapiv borotbi patriciyiv i plebeyiv osnovnogo pitannya vnutrishnoyi politiki Rimskoyi respubliki Chasto istoriki uhvaloyu cih aktiv zavershuyut pershu patriciansku dobu patriciansko plebejskogo protistoyannya ale deyaki doslidniki zokrema radyanski vcheni S Kovalov ta V Kuzishin prodovzhuyut jogo azh do zakoniv Gortenziya 287 r do n e PeredumoviRogaciyi Liciniya i Sekstiya buli odnim iz finalnih etapiv borotbi patriciyiv i plebeyiv Golovnoyu metoyu cogo protistoyannya buv dostup plebeyiv do fundamentalnih sfer zhittya rimskogo suspilstva politichnoyi ta agrarnoyi a takozh vidmina borgovoyi kabali Protyagom 5 go stolittya do R H bulo bezlich nevdalih sprob reformuvati rimski agrarni zakoni i zabezpechiti rozpodil neshodavno zavojovanih teritorij sered plebsu U ryadi vipadkiv ci reformi buli pidtrimani plebejskimi tribunami ale bezuspishno patriciyi vidstoyuvali svoye pravo na derzhavnu zemlyu U politichnij sferi zmini provodilis aktivnishe napriklad 449 roku do R H bulo uhvaleno zakoni Valeriya ta Goraciya nimi zakriplyuvalas obov yazkovist vikonannya postanov plebiscitu dlya vsih yak patriciyiv tak i plebeyiv Ale plebeyi dosi ne mali dostupu do klyuchovih magistratur preturi i konsulatu Zagostrennya problemi borgovoyi kabali vidbulos pislya napadu galliv 390 roku do R H Rozorennya sho bulo sprichinene nabigom keltskih plemen prizvelo do zrostannya zaborgovanosti u plebejskogo naselennya Do borotbi z neyu doluchalis navit patriciyi Mark Manlij Kapitolijskij za svidchennyam Liviya buv pershij z patriciyiv prihilnikom narodu i v 385 roci do R H ocholiv plebejskih ruh Dlya pridushennya narodnih zavorushen bulo navit priznacheno diktatora Nominalnoyu prichinoyu dlya ustanovlennya diktaturi bula vijna z volskami Mark Furij Kamill diktator nakazav zaareshtuvati Manliya ale senat zvilniv jogo v zv yazku z pogrozami plebsu zrujnuvati v yaznicyu Patriciyi i bagata chastina plebeyiv zastosuvala inshij sposib shob pozbutis kolishnogo geroya Rimu Jogo zvinuvatili u bazhanni zahopiti carsku vladu Manliya Kapitolijskogo bulo zasudzheno na smert postanovoyu narodnih zboriv adzhe za Zakonami Dvanadcyati tablic postanovu pro smertnu karu mogli vinositi tilki komiciyi Za inshimi dzherelami Manliya sudila ekstraordinarna sudova komisiya V bud yakomu razi geroya oboroni Rimu vid galliv bulo skinuto z Tarpejskoyi skeli pivdenno zahidnogo shilu Kapitolijskogo pagorba 384 m Vsi tri prichini borotbi patriciyiv i plebeyiv zrostannya zaborgovanosti nedostacha zemli i vidsutnist dostupu do golovnih magistratur buli vineseni na poryadok dennij narodnimi tribunami Liciniyem Kalvom Stolonom ta Luciyem Sekstiyem Lateranom u 375 roci do R H pid chas yih pershogo tribunatu Zmist zakoniv Liciniya i SekstiyaLex de aere alieno Zakon pro borgi Cej zakon peredbachav sho vidsotki vzhe splacheni za borg povinni buti zarahovani yak povernennya osnovnoyi sumi a viplata reshti poziki podilyayetsya na tri rivni platezhi yaki vnosilis shorichno V cilomu zaborgovanist bula odniyeyu z osnovnih problem sered plebeyiv osoblivo sered dribnih fermeriv Ce prizvodilo do konfliktiv z patriciyami vlasnikami velikih zemelnih mayetkiv ta kreditorami selyan yaki v svoyu chergu ne mogli viplatiti poziki Yak naslidok shob nadati pevnu dopomogu ta zahist vid derzhavi dlya borzhnikiv za ves period isnuvannya Rimskoyi respubliki bulo prijnyato dekilka zakoniv sered yakih i znameniti Zakoni Dvanadcyati tablic yaki regulyuvali obsyag kreditiv chi vidsotkovi stavki za nimi Lex de modo agrorum Zakon pro zemlyu Cej zakon obmezhuvav privatne zemlevolodinnya derzhavnoyu zemleyu Usi nadili derzhavnoyi zemli obmezhuvalis 500 yugeriv 300 akriv Takozh zaboronyalos viganyati na publichni pasovisha bilshe nizh 100 goliv velikoyi rogatoyi hudobi chi 500 goliv dribnoyi Slid zaznachiti sho norma v 500 yugeriv mozhe zdatis nadto visokoyu dlya togochasnogo Rimu ale oskilki v hodi tretoyi vejskoyi vijni 405 396 rr do n e do Respubliki bulo priyednano etruske misto Vejyi chislo 500 yugeriv staye dosit realistichnim Yak i borgova kabala deficit zemli buv serjoznoyu problemoyu dlya plebeyiv Lyudyam sho mali rimske gromadyanstvo ale ne buli patriciyami bulo nadano lishe 2 yugera zemelnoyi dilyanki derzhavnoyi zemli ager publicus v toj chas yak patriciyi stali velikimi zemlevlasnikami Zakoni Liciniya i Sekstiya nadali plebeyam dostup do ager publicus a takozh obmezhili proces rozshirennya svoyih volodin patriciyami Obmezhennya kilkosti pogoliv ya ta takim chinom rozmiriv pasovish na derzhavnih zemlyah bulo pov yazano z tim sho chim bilshe hudobi vipasalos tim bilshe teritoriyi bulo neobhidno yak naslidok zmenshuvavsya rozmir potencijnih zemelnih nadiliv plebeyiv Dlya pererozpodilu zemli bulo stvoreno komisiyu z troh osib triumvirat Pislya uhvalennya zakoniv plebeyi otrimuvali dilyanku v 7 yugeriv Cej zakon z chotiroh prijnyatih v hodi tribunatu Liciniya i Sekstiya zgaduyetsya v bagatoh antichnih avtoriv zokrema u Varrona Tita Liviya Appiana a takozh obmezhennya volodinnya ager publicus figuruye v agrarnomu rusi brativ Grakhiv Lex de consule altero ex plebe et de praetore ex patribus creando Zakon pro magistraturi Cej zakon peredbachav skasuvannya posadi vijskovih tribuniv z konsulskimi povnovazhennyami Zamist nih rimske suspilstvo povinno bulo znovu povernutis do praktiki priznachennya konsuliv ale teper odin z nih mav buti plebeyem Za Liviyem magistratura pretorstva bula povnistyu onovlena Teper pretorom nazivalas druga pislya konsula posada v povnovazhennya yakoyi vhodiv sud vedennya kriminalnih procesiv ta priznachnennya suddiv v civilnih spravah Spochatku magistratura pretora bula patricianskoyu Lishe u 337 roci do R H plebeyi otrimali dostup do institutu preturi Pershim plebejskim pretorom buv Kvint Publilij Filon Takozh do cogo zakonoproyektu vhodilo stvorennya kurulnoyi patricianskoyi magistraturi ediliv takim chinom pislya prijnyattya jogo v Rimi obiralis dva edili z plebeyiv ta dva edili z patriciyiv Vtim deyaki istoriki ne pogodzhuyutsya z takim traktuvannyam tretoyi rogaciyi Liciniya i Sekstiya Napriklad S Kovalov stverdzhuye sho do dvoh pretoriv sho vzhe isnuvali ta vikonuvali funkciyi konsuliv dodavavsya tretij Starshij i molodshij pretori zaminyuvalis vijskovimi tribunami z konsulskoyu vladoyu i yak vidomo magistratura pretora bula lishe patricianskoyu Za rogaciyeyu Liciniya tretij pretor povinen buv obiratis lishe z plebeyiv i mati povnovazhennya sho dorivnyuvali starshomu patricianskomu pretoru Takim chinom dva pretori sho predstavlyali rizni grupi rimskogo suspilstva utvorili novu magistratru i nazivalisya pretori konsuli abo prosto konsuli Molodshomu zh patricianskomu pretoru buli prisvoyeni povnovazhennya sudovoyi vladi vin ne vhodiv do novoyi kolegiyi i zberig svoyu staru nazvu Protyagom svogo desyatogo terminu nesennya povnovazhen narodnih tribuniv Licinij i Sekstij zaproponuvali she odnu rogaciyu sho stosuvalas religijnogo zhittya Rimu Lex de Decemviri Sacris Faciundis Zakon pro svyashennu kolegiyu decemviriv Cya rogaciya peredbachala zaminu kolegiyi duumviriv na kolegiyu decemviriv Kolegiya duumviriv sho skladalas iz dvoh patriciyiv vikonuvala funkciyi zhertvoprinesen a takozh ohoroni svyashennih knig Sivili yaku pereglyadali i radilis z neyu u vipadku golodu vijni chi inshih nebezpek dlya mista Z knigami Sivili pov yazana legendarna tradiciya ostannij car Rimu Tarkvinij Gordij kupiv cyu knigu v orakulki sivili z greckogo polisa Kumi sho poblizu Neapolya na 120 kilometriv pivdennishe Rimu Provisnicya prijshla do carya zaproponuvavshi jomu kupiti 9 proroctv za velicheznu cinu vin ne pogodivsya Todi sivila spalila tri z nih i povernulas iz tiyeyu zh propoziciyeyu Tarkvinij znovu vidmovivsya Koli cherez deyakij chas orakulka z yavilas do carya vtretye pogrozhuyuchi sho spalit ostanni tri proroctva to vin ne mig ne pogoditis Tak chi inakshe dostup do cih knig spochatku mali lishe patriciyi zakon zhe Liciniya i Sekstiya skasovuvav cyu eksklyuzivnist Vin peredbachav stvorennya kolegiyi iz desyati zherciv decemviriv yak zaminu duumviriv P yat z nih povinni buli buti patriciyami a p yat plebeyami Ce porushuvalo monopoliyu patriciyiv na dostup do zhreckih posad Plebeyi otrimali zmogu brati uchast u religijnomu zhitti Rimu Borotba za prijnyattyaZa Liviyem Gaj Licinij ta Lucij Sekstij zaproponuvali tri zakonoproyekti pered plebiscitom zborami plebeyiv u 375 r do R H Dva z nih stosuvalis zemelnogo ta borgovogo pitan yaki buli nagalnimi dlya virishennya Tretya rogaciya stosuvalas skasuvannya magistraturi vijskovih tribuniv z konsulskoyu vladoyu chasto mozhna zustriti she nazvu konsulski tribuni Voni periodichno vikonuvali funkciyi konsuliv i volodili imperiyem Zakonoproyekt Liciniya i Sekstiya peredbachav vidnovlennya konsuliv ta dopusk plebeyiv do konsulstva odin z dvoh konsuliv povinen buti plebeyem Detalnishe u rozdili Zmist zakoniv Ostannya zakonodavcha iniciativa stvorila zhorstku opoziciyu patriciyam yaki mali znachnu politichnu vladu vnaslidok monopolizaciyi konsulstva ta misc senatu Patricianske naselennya Rimu vvazhali svoyeyu vinyatkovoyu prerogativoyu zajmati vishi magistraturi a koncepciya spivpraci z plebeyami u politichnij sferi bula dlya nih nedopustimoyu Pershim sposobom sho vikoristali patriciyi dlya sabotuvannya prijnyattya rogacij Liciniya i Sekstiya bulo perekonuvannya inshih plebejskih tribuniv naklasti veto na golosuvannya za cim zakonoproyektom U vidpovid Gaj Licinij ta Lucij Sekstij skoristalis svoyim pravom veto na vibori konsulskih tribuniv uprodovzh p yati rokiv pidryad do 370 r do R H Cogo roku v zv yazku iz nadzvichajnimi obstavinami napadom volskiv z Velitr na Tuskul vijskovih tribuniv vse zh bulo obrano U 368 r do R H rimski vijska povernulisya z i senat priznachiv Marka Furiya Kamilla na posadu diktatora nachalnik kinnoti Lucij Emilij Kamill rishuche vistupav proti zakonoproyektiv narodnih tribuniv i navit pogrozhuvav poslati liktoriv shob rozignati plebeyiv odnak vin pishov u vidstavku Livij zaznachaye sho ce cherez znamennya pered viborami Na plebisciti buli prijnyati rogaciyi pro zemlyu ta borgi ale zakonoproyekt pro plebejskih konsuliv buv vidhilenij Licinij i Sekstij rishuche vistupali za uhvalennya ostannogo Yak naslidok buv priznachenij inshij diktator Publij Manlij Kapitolin Odnak vin ne vipravdav ochikuvan senatu ta priznachiv plebeya Gaya Liciniya rodicha narodnogo tribuna Liciniya jogo nachalnikom kinnoti Prijnyattya ta naslidkiKoli prijshov chas viboriv plebejskih tribuniv Gaj Licinij ta Lucij Sekstij zapevnili sho ne budut napolyagati na svoyemu pereobranni ale voni buli vibrani vdesyate Ce oznachalo sho zakon pro dostup plebeyiv do konsulstva bude uhvaleno Okrim nogo takozh bulo zatverdzheno zakon pro svyashenni knigi sivili U 367 roci do R H Mark Furij Kamill buv znovu priznachenij diktatorom na cej raz dlya borotbi z gallami yaki vtorglis na teritoriyu poblizu Rimu Senat znesilenij kilkoma rokami vnutrishnoyi borotbi shvaliv propoziciyi narodnih tribuniv i vpershe vidbulis vibori konsuliv z visuvannyam kandidaturi plebeya Lucij Sektij Lateran stav pershim plebejskim konsulom Patriciyi vidmovilisya pidtverditi rezultati cogo golosuvannya Pidnyalas chergova hvilya nevdovolen a plebeyi buli blizki do she odniyeyi Mark Furij Kamill sho buv vdruge obranij na posadu diktatora zaspokoyiv zavorushennya Bulo dosyagnuto kompromis plebeyi otrimuvali odne z konsulskih misc a pretor zalishavsya patricianskoyu posadoyu Znachennya zakoniv Liciniya i Sekstiya vazhko pereociniti Plebeyi otrimali pravo obiratis konsulami sho davalo yim dostup do aktivnogo politichnogo zhittya takozh voni zmogli pozbutis nepomirnih vidsotkiv oplati za borgi a she otrimali dostup do ager publicus v podalshomu etapi isnuvannya Rimskoyi Respubliki She odnim rezultatom rogacij bulo spriyannya viniknennyu patriciansko plebejskoyi verhivki i cim sprichinilos pevne polegshennya stanu bidnih verstv naselennya Plebiscit prijnyav agrarni ta borgovi zakoni yaki vidpovidali interesam bidnih plebeyiv Vazhlivo zaznachiti sho zakon pro konsulstvo za dumkoyu T Dzh Kornella spriyav integraciyi plebeyiv v suspilstvo patriciyiv vin stverdzhuye sho ti sho vistupali proti zakonu pro konsulstvo mali vagomi pidstavi vvazhati jogo pidozrilim oskilki zakoni yak voni virili pevnoyu miroyu rujnuyut plebejskij ruh Plebejskij ruh vtrativ svoyu identichnist a posadu narodnogo tribuna pochali sprijmati lishe yak krok do konsulstva PrimitkiKuzishin V I Istoriya Drevnego Rima M Vysshaya shkola 2000 S 56 59 Kovalev S I Istoriya Rima kurs lekcij L Izd vo Leningradskogo gosudarstvennogo otdela ordena Lenina universiteta 1948 S 77 100 Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista 6 11 Zakoni Dvanadcyati tablic 9 1 2 Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista 6 20 Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista 6 35 Zakoni Dvanadcyati tablic 8 18 Appian Gromadyanski vijni 1 8 Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista 6 42 Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista 8 12 Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista 38 39 1 5 11 12 42 1 5 Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista 6 39 Cornell T J The Beginnings of Rome pp 339 340LiteraturaKuzishin V I Istoriya Drevnego Rima M Vysshaya shkola 2000 Kovalev S I Istoriya Rima kurs lekcij L Izd vo Leningradskogo gosudarstvennogo otdela ordena Lenina universiteta 1948Div takozhSpisok zakoniv Starodavnogo Rimu