Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Закон Гортензія лат Lex Hortensia закон диктатора Квінта Гортензія прийнятий 287 р до н е Закон формально повторював дав

Lex Hortensia

Lex Hortensia

Закон Гортензія (лат. Lex Hortensia) — закон диктатора Квінта Гортензія, прийнятий 287 р. до н. е. Закон формально повторював давні закони Валерія та Горація і належав до розряду «священних». Особливе значення закону полягає в тому, що він надав плебеям юридичну рівність з патриціями, а саме рішення плебських трибунатних коміцій визнавалися загальнодержавними законами, обов'язковими для патриціїв і плебеїв. Він ознаменував завершальний момент у протистоянні орденів. Законом Гортензія прийнято завершувати історію боротьби патриціїв і плебеїв.

Закон Гортензія
Загальна інформація:
АвторКвінт Гортензія
Дата прийняття: 287 р. до н. е.
Ця стаття стосується Римської республіки

Окрім важливих політичних змін, закон змінював статус нундінів, які до того вважалися (nefasti dies). До 287 до н. е. це були вихідні дні, коли мешканці навколишніх сіл приходили до Риму для продажу або купівлі вирощених ними продуктів. Для того, аби в цей день селяни могли вирішувати свої юридичні справи, Lex Hortensia змінив статус нундінів на (dies fasti non comitiales).

Причини прийняття

Приводом до його видання послужило повстання плебеїв, невдоволених зростанням заборгованості і порушенням сенатом прав трибунатних коміцій. Влітку 287 року до н.е. патриції розробили проєкт нового військового законодавства.

Можливо, після здобутої перемоги над самнітами, що населяли південну частину Апеннін, і розширення римських володінь, патриції намірилися знову обмежити права плебеїв - з тим, щоб зміцнити свої. Тому нове військове законодавство, що посилювало владу патриціїв, викликало рішучий протест з боку плебеїв.

Одразу після опублікування нового законопроєкту плебеї вирішили піти з Риму на знак протесту і, таким чином, заморозити господарське життя міста. Цей демонстративний відхід плебеїв за міську межу, які і попередні, отримав назву як "сецесія плебеїв".

Обурені плебеї зібралися на пагорбі Янікул, що на правому березі Тибру. Рим спорожнів, працювати було нікому. Плебеї призначили свого диктатора Квінта Гортензія і наказали йому розробити власне військове законодавство на противагу патриціанському.

Положення

У новому документі прописувалося, що рішення плебейських зборів - плебісцитів - набувають чинності закону й поширюються на всіх римлян, зокрема й патриціїв. З цього часу плебісцит, щоб бути загальнообов'язковим, не потребував попередньої згоди сенату і тому міг називатися lex, тоді як раніше це слово застосовували тільки до постанов всенародних зборів — коміцій.

Однак поруч із цим існують більш ранні закони, які постановляли майже те ж саме, це закони Валерія та Горація 449 р. і закон Публілія Філона 339 р. Вважаючи неймовірним, щоб усі ці три закони повторювались, сучасні історики припускають певну відмінність у їхньому змісті. На думку Моммзена, тільки останній закон, закон Гортензія, визнав загальнообов'язкову силу за плебісцитами; два ж перші закони стосувалися не плебісциту, а populiscita — постанов коміцій з трибами, причому перший мав на увазі вибори в них, а другий - загальні законодавчі рішення .

Гай таким чином описує історію встановлення плебісциту:

Закон є тим, що народ римський схвалює і постановляє; плебейське рішення є тим, що плебс схвалює і постановляє. Плебс же відрізняється від народу тим, що словом народ позначаються всі громадяни, включно з патриціями; найменуванням же плебс позначаються всі інші громадяни, за винятком патриціїв. Ось тому-то патриції колись стверджували, що постанови плебеїв для них не обов'язкові, тому що їх складено без їхнього дозволу та участі. Але згодом видали закон Гортензія, яким було визначено, щоб постанови плебейських зборів були обов'язковими для всього народу. Таким чином, рішення плебеїв поставлені були нарівні зі справжніми законами.

Оригінальний текст (лат.)
Lex est, quod po­pu­lus iubet at­que con­sti­tuit. ple­bis­ci­tum est, quod plebs iubet at­que con­sti­tuit. plebs autem a po­pu­lo eo dis­tat, quod po­pu­li ap­pel­la­tio­ne uni­ver­si ci­ves sig­ni­fi­can­tur, con­nu­me­ra­tis et pat­ri­ciis; ple­bis autem ap­pel­la­tio­ne si­ne pat­ri­ciis ce­te­ri ci­ves sig­ni­fi­can­tur; un­de olim pat­ri­cii di­ce­bant ple­bis­ci­tis se non te­ne­ri, quae si­ne auc­to­ri­ta­te eorum fac­ta es­sent; sed pos­tea lex Hor­ten­sia la­ta est, qua cau­tum est, ut ple­bis­ci­ta uni­ver­sum po­pu­lum te­ne­rent: ita­que eo mo­do le­gi­bus exae­qua­ta sunt.

Раніше вони вимагали згоди сенату, щоб набути юридичної сили, принаймні, починаючи із закону Публілія Філона, який набув чинності в 339 році до н.е. З цього правового статусу стало зрозумілим, що трибунам було дозволено брати участь у колегіальних інтецессіях проти законопроектів, які були представлені в інших місцях.

Крім того, закон встановив обмеження щодо часу призначення голосування. Наприклад, більше не можна було проводити голосування в базарні дні, що могло заважати господарським справам. Однак це стало перешкодою для участі сільських плебеїв у плебісциті, оскільки вони тоді не могли голосувати у зручні дні, коли вони були б у місті.

Зрівняння в правах плебеїв із патриціями змінило соціальну структуру римського суспільства. Патриції та плебеї перестали бути різними класами-станами. Верхівка плебсу об'єдналася тепер із патриціями й утворила новий стан - нобілітет, що складався з великих робітників і землевласників, з-поміж яких поповнювався сенат і обиралися на державні посади магістрати. Заможний прошарок римських громадян, пов'язаний із середнім землеволодінням, торгівлею і комерцією, утворив стан вершників. Усі інші становили плебс - це були вільні селяни, дрібні ремісники і торговці.

Значення

Остаточне зрівняння законів і плебісцитів, досягнуте в 287 р. до н. е., призвело до свого роду розподілу повноважень між коміціями та плебеями: пропозиції, що мають справжню політичну вагу, представлялися консулами на зборах центуріату, тоді як більш технічні закони, зокрема ті, відносно приватного права, були залишені за трибунами. Цей розподіл повноважень виправдовувався також частою відсутністю верховних магістратів у Римі через військові потреби.

Однак закон не посприяв значній демократизації Риму, оскільки плебісцит керувався нобілітетом. Завдяки цьому закону плебейська еліта бачила задоволення своєї головної вимоги — політичного представництва. Однак остаточне вирішення вимог бідних — анулювання боргів, перерозподіл землі — ще не було знайдено.

Тим не менш, не можна заперечувати, що сенат міг скасувати плебісцит. Але випадки скасування плебісциту сенатом підтверджують, що це було не через відсутність згоди щодо змісту плебісциту, а радше з більш бюрократичних причин.

Народні збори не могли функціонувати як автономні інституції. Вони не збиралися як само собою зрозуміле явище, як в Афінах, а лише за скликанням магістрату - консула чи претора у випадку коміцій, трибуна у випадку зборів плебеїв. Більше того, вони не могли нічого ініціювати; вони лише відповідали "так" або "ні" на запитання, які їм ставили магістрати, або обирали між кандидатами, яких їм представляли. Таким чином, їхня роль у політиці була скоріше пасивною, ніж активною, і повністю залежала від магістратів, які мали право "мати справу з народом" (agere cum populo) .

Примітки

  1. Richard E. Mitchell, "The Definition of patres and plebs. An End to the Struggle of the Orders, " in Social Struggles in Archaic Rome. New Perspectives on the Conflict of the Orders, ed. K. A. Raaflaub (Malden, MA: Blackwell, 2005), 128—167
  2. Любкер, РСКС, 1885, с. 760, Lex Hortensia.
  3. Любкер, РСКС, 1885, с. 931, Nundinae.
  4. Моммзен Т. История Рима. М., 1994, 480 c. — 247-248
  5. Тіт Лівій, Періохи 11 "Народ після довгих і важких хвилювань через свої борги виселяється на Янікул, звідки повернутий диктатором Квінтом Гортензієм, який потім на цій посаді й помер"
  6. Юстиніан I. Інституції Юстиніана, титул ІІ, 12 "Таким чином, у нашій державі (право) встановлюється або на підставі права, тобто закону, або наявне властиве (нашій державі) цивільне право, що полягає лише в тлумаченні досвідченими (юристами) без запису, або ж є legisactiones, які містять спосіб дії (в суді), або плебісцит, що встановлюється без затвердження сенату..."
  7. Боголепов Н. П. Учебник истории римского права / Под ред. и с предисловием В. А. Томсинова. Москва: Зерцало. 2004. 568 с. — с. 66
  8. Покровский И. А. Лекции по истории римского права. 4-е издание. Санкт-Петербург: Тип. Альтшутера, 1911. 215 с. — роз. 2, § 12
  9. Гай. Інституції, книга I: Титул 2, 9
  10. The Cambridge Ancient History. Vol. VII. Part 2. The Rise of Rome to 220 BC. 1990 — с. 123-124
  11. Maddox, Graham (1983). The Economic Causes of the Lex Hortensia. Société d'Études Latines de Bruxelles. 42 (2): 284—285. JSTOR 41532825.
  12. История Древнего Рима: Учеб. для вузов по спец. «История»/ В.И. Кузищин, И.Л. Маяк, И.А. Гвоздева и др.; Под ред. В.И. Кузищина.— 4-е изд., перераб. и доп.— М.: Высш. шк., 2002.— 383 с: ил
  13. Моммзен Т. История Рима. М., 1994, 480 c. — с. 367
  14. The Cambridge Ancient History. Vol. VII. Part 2. The Rise of Rome to 220 BC. 1990 — с. 401

Джерела

Довідники

Книжки

  • Історія античної цивілізації : У 3-х т. - Т. 2. Стародавній Рим : Підручник. 2-ге вид., стереотипне / В. О. Балух. - Чернівці: Наші книги, 2016. - 848 с.; іл., карти. .
  • Моммзен Т. История Рима. М., 1994, 480 c.
  • Франчози Дж. Институционный курс римского права / Перевод с итальянского; Отв. ред. Л.Л. Кофанов. - М.: Статут, 2004. - 428 с. (в пер.)
  • Lorenzo Gagliardi. lex Hortensia — https://doi.org/10.1093/acrefore/9780199381135.013.8189
  • Maddox, Graham. “The Economic Causes of the Lex Hortensia.” Latomus, vol. 42, no. 2, 1983, pp. 277–86. JSTOR, http://www.jstor.org/stable/41532825. Accessed 21 May 2023.
  • The Cambridge Ancient History. Vol. VII. Part 2. The Rise of Rome to 220 BC. 1990, https://doi.org/10.1017/CHOL9780521234467

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zakon Gortenziya lat Lex Hortensia zakon diktatora Kvinta Gortenziya prijnyatij 287 r do n e Zakon formalno povtoryuvav davni zakoni Valeriya ta Goraciya i nalezhav do rozryadu svyashennih Osoblive znachennya zakonu polyagaye v tomu sho vin nadav plebeyam yuridichnu rivnist z patriciyami a same rishennya plebskih tribunatnih komicij viznavalisya zagalnoderzhavnimi zakonami obov yazkovimi dlya patriciyiv i plebeyiv Vin oznamenuvav zavershalnij moment u protistoyanni ordeniv Zakonom Gortenziya prijnyato zavershuvati istoriyu borotbi patriciyiv i plebeyiv Zakon GortenziyaZagalna informaciya AvtorKvint GortenziyaData prijnyattya 287 r do n e Cya stattya stosuyetsya Rimskoyi respubliki Okrim vazhlivih politichnih zmin zakon zminyuvav status nundiniv yaki do togo vvazhalisya nefasti dies Do 287 do n e ce buli vihidni dni koli meshkanci navkolishnih sil prihodili do Rimu dlya prodazhu abo kupivli viroshenih nimi produktiv Dlya togo abi v cej den selyani mogli virishuvati svoyi yuridichni spravi Lex Hortensia zminiv status nundiniv na dies fasti non comitiales Prichini prijnyattyaPrivodom do jogo vidannya posluzhilo povstannya plebeyiv nevdovolenih zrostannyam zaborgovanosti i porushennyam senatom prav tribunatnih komicij Vlitku 287 roku do n e patriciyi rozrobili proyekt novogo vijskovogo zakonodavstva Mozhlivo pislya zdobutoyi peremogi nad samnitami sho naselyali pivdennu chastinu Apennin i rozshirennya rimskih volodin patriciyi namirilisya znovu obmezhiti prava plebeyiv z tim shob zmicniti svoyi Tomu nove vijskove zakonodavstvo sho posilyuvalo vladu patriciyiv viklikalo rishuchij protest z boku plebeyiv Odrazu pislya opublikuvannya novogo zakonoproyektu plebeyi virishili piti z Rimu na znak protestu i takim chinom zamoroziti gospodarske zhittya mista Cej demonstrativnij vidhid plebeyiv za misku mezhu yaki i poperedni otrimav nazvu yak secesiya plebeyiv Obureni plebeyi zibralisya na pagorbi Yanikul sho na pravomu berezi Tibru Rim sporozhniv pracyuvati bulo nikomu Plebeyi priznachili svogo diktatora Kvinta Gortenziya i nakazali jomu rozrobiti vlasne vijskove zakonodavstvo na protivagu patricianskomu PolozhennyaU novomu dokumenti propisuvalosya sho rishennya plebejskih zboriv plebiscitiv nabuvayut chinnosti zakonu j poshiryuyutsya na vsih rimlyan zokrema j patriciyiv Z cogo chasu plebiscit shob buti zagalnoobov yazkovim ne potrebuvav poperednoyi zgodi senatu i tomu mig nazivatisya lex todi yak ranishe ce slovo zastosovuvali tilki do postanov vsenarodnih zboriv komicij Odnak poruch iz cim isnuyut bilsh ranni zakoni yaki postanovlyali majzhe te zh same ce zakoni Valeriya ta Goraciya 449 r i zakon Publiliya Filona 339 r Vvazhayuchi nejmovirnim shob usi ci tri zakoni povtoryuvalis suchasni istoriki pripuskayut pevnu vidminnist u yihnomu zmisti Na dumku Mommzena tilki ostannij zakon zakon Gortenziya viznav zagalnoobov yazkovu silu za plebiscitami dva zh pershi zakoni stosuvalisya ne plebiscitu a populiscita postanov komicij z tribami prichomu pershij mav na uvazi vibori v nih a drugij zagalni zakonodavchi rishennya Gaj takim chinom opisuye istoriyu vstanovlennya plebiscitu Zakon ye tim sho narod rimskij shvalyuye i postanovlyaye plebejske rishennya ye tim sho plebs shvalyuye i postanovlyaye Plebs zhe vidriznyayetsya vid narodu tim sho slovom narod poznachayutsya vsi gromadyani vklyuchno z patriciyami najmenuvannyam zhe plebs poznachayutsya vsi inshi gromadyani za vinyatkom patriciyiv Os tomu to patriciyi kolis stverdzhuvali sho postanovi plebeyiv dlya nih ne obov yazkovi tomu sho yih skladeno bez yihnogo dozvolu ta uchasti Ale zgodom vidali zakon Gortenziya yakim bulo viznacheno shob postanovi plebejskih zboriv buli obov yazkovimi dlya vsogo narodu Takim chinom rishennya plebeyiv postavleni buli narivni zi spravzhnimi zakonami Originalnij tekst lat Lex est quod po pu lus iubet at que con sti tuit ple bis ci tum est quod plebs iubet at que con sti tuit plebs autem a po pu lo eo dis tat quod po pu li ap pel la tio ne uni ver si ci ves sig ni fi can tur con nu me ra tis et pat ri ciis ple bis autem ap pel la tio ne si ne pat ri ciis ce te ri ci ves sig ni fi can tur un de olim pat ri cii di ce bant ple bis ci tis se non te ne ri quae si ne auc to ri ta te eorum fac ta es sent sed pos tea lex Hor ten sia la ta est qua cau tum est ut ple bis ci ta uni ver sum po pu lum te ne rent ita que eo mo do le gi bus exae qua ta sunt Ranishe voni vimagali zgodi senatu shob nabuti yuridichnoyi sili prinajmni pochinayuchi iz zakonu Publiliya Filona yakij nabuv chinnosti v 339 roci do n e Z cogo pravovogo statusu stalo zrozumilim sho tribunam bulo dozvoleno brati uchast u kolegialnih intecessiyah proti zakonoproektiv yaki buli predstavleni v inshih miscyah Krim togo zakon vstanoviv obmezhennya shodo chasu priznachennya golosuvannya Napriklad bilshe ne mozhna bulo provoditi golosuvannya v bazarni dni sho moglo zavazhati gospodarskim spravam Odnak ce stalo pereshkodoyu dlya uchasti silskih plebeyiv u plebisciti oskilki voni todi ne mogli golosuvati u zruchni dni koli voni buli b u misti Zrivnyannya v pravah plebeyiv iz patriciyami zminilo socialnu strukturu rimskogo suspilstva Patriciyi ta plebeyi perestali buti riznimi klasami stanami Verhivka plebsu ob yednalasya teper iz patriciyami j utvorila novij stan nobilitet sho skladavsya z velikih robitnikiv i zemlevlasnikiv z pomizh yakih popovnyuvavsya senat i obiralisya na derzhavni posadi magistrati Zamozhnij prosharok rimskih gromadyan pov yazanij iz serednim zemlevolodinnyam torgivleyu i komerciyeyu utvoriv stan vershnikiv Usi inshi stanovili plebs ce buli vilni selyani dribni remisniki i torgovci ZnachennyaOstatochne zrivnyannya zakoniv i plebiscitiv dosyagnute v 287 r do n e prizvelo do svogo rodu rozpodilu povnovazhen mizh komiciyami ta plebeyami propoziciyi sho mayut spravzhnyu politichnu vagu predstavlyalisya konsulami na zborah centuriatu todi yak bilsh tehnichni zakoni zokrema ti vidnosno privatnogo prava buli zalisheni za tribunami Cej rozpodil povnovazhen vipravdovuvavsya takozh chastoyu vidsutnistyu verhovnih magistrativ u Rimi cherez vijskovi potrebi Odnak zakon ne pospriyav znachnij demokratizaciyi Rimu oskilki plebiscit keruvavsya nobilitetom Zavdyaki comu zakonu plebejska elita bachila zadovolennya svoyeyi golovnoyi vimogi politichnogo predstavnictva Odnak ostatochne virishennya vimog bidnih anulyuvannya borgiv pererozpodil zemli she ne bulo znajdeno Tim ne mensh ne mozhna zaperechuvati sho senat mig skasuvati plebiscit Ale vipadki skasuvannya plebiscitu senatom pidtverdzhuyut sho ce bulo ne cherez vidsutnist zgodi shodo zmistu plebiscitu a radshe z bilsh byurokratichnih prichin Narodni zbori ne mogli funkcionuvati yak avtonomni instituciyi Voni ne zbiralisya yak samo soboyu zrozumile yavishe yak v Afinah a lishe za sklikannyam magistratu konsula chi pretora u vipadku komicij tribuna u vipadku zboriv plebeyiv Bilshe togo voni ne mogli nichogo iniciyuvati voni lishe vidpovidali tak abo ni na zapitannya yaki yim stavili magistrati abo obirali mizh kandidatami yakih yim predstavlyali Takim chinom yihnya rol u politici bula skorishe pasivnoyu nizh aktivnoyu i povnistyu zalezhala vid magistrativ yaki mali pravo mati spravu z narodom agere cum populo PrimitkiRichard E Mitchell The Definition of patres and plebs An End to the Struggle of the Orders in Social Struggles in Archaic Rome New Perspectives on the Conflict of the Orders ed K A Raaflaub Malden MA Blackwell 2005 128 167 Lyubker RSKS 1885 s 760 Lex Hortensia Lyubker RSKS 1885 s 931 Nundinae Mommzen T Istoriya Rima M 1994 480 c 247 248 Tit Livij Periohi 11 Narod pislya dovgih i vazhkih hvilyuvan cherez svoyi borgi viselyayetsya na Yanikul zvidki povernutij diktatorom Kvintom Gortenziyem yakij potim na cij posadi j pomer Yustinian I Instituciyi Yustiniana titul II 12 Takim chinom u nashij derzhavi pravo vstanovlyuyetsya abo na pidstavi prava tobto zakonu abo nayavne vlastive nashij derzhavi civilne pravo sho polyagaye lishe v tlumachenni dosvidchenimi yuristami bez zapisu abo zh ye legisactiones yaki mistyat sposib diyi v sudi abo plebiscit sho vstanovlyuyetsya bez zatverdzhennya senatu Bogolepov N P Uchebnik istorii rimskogo prava Pod red i s predisloviem V A Tomsinova Moskva Zercalo 2004 568 s s 66 Pokrovskij I A Lekcii po istorii rimskogo prava 4 e izdanie Sankt Peterburg Tip Altshutera 1911 215 s roz 2 12 Gaj Instituciyi kniga I Titul 2 9 The Cambridge Ancient History Vol VII Part 2 The Rise of Rome to 220 BC 1990 s 123 124 Maddox Graham 1983 The Economic Causes of the Lex Hortensia Societe d Etudes Latines de Bruxelles 42 2 284 285 JSTOR 41532825 Istoriya Drevnego Rima Ucheb dlya vuzov po spec Istoriya V I Kuzishin I L Mayak I A Gvozdeva i dr Pod red V I Kuzishina 4 e izd pererab i dop M Vyssh shk 2002 383 s il Mommzen T Istoriya Rima M 1994 480 c s 367 The Cambridge Ancient History Vol VII Part 2 The Rise of Rome to 220 BC 1990 s 401DzherelaDovidniki Lex Hortensia Nundinae pod red chlenov F Zelinskogo i P Nikitina SPb 1885 nim ros Knizhki Istoriya antichnoyi civilizaciyi U 3 h t T 2 Starodavnij Rim Pidruchnik 2 ge vid stereotipne V O Baluh Chernivci Nashi knigi 2016 848 s il karti ISBN 978 966 482 011 7 Mommzen T Istoriya Rima M 1994 480 c Franchozi Dzh Institucionnyj kurs rimskogo prava Perevod s italyanskogo Otv red L L Kofanov M Statut 2004 428 s ISBN 5 8354 0174 4 v per Lorenzo Gagliardi lex Hortensia https doi org 10 1093 acrefore 9780199381135 013 8189 Maddox Graham The Economic Causes of the Lex Hortensia Latomus vol 42 no 2 1983 pp 277 86 JSTOR http www jstor org stable 41532825 Accessed 21 May 2023 The Cambridge Ancient History Vol VII Part 2 The Rise of Rome to 220 BC 1990 https doi org 10 1017 CHOL9780521234467

Дата публікації:
Топ