Ager publicus (латиною — громадське чи суспільне поле) — назва захоплених Римською республікою земель підкорених міст та громад, зазвичай 1/3 їх території, що перетворювалися на державний земельний фонд. Оброблені землі аґер публікус держава продавала, відводила під колонії або розподіляла між громадянами; луки і зарості залишала для загального користування. Необроблені землі закон дозволяв займати всім громадянам, але до 4 століття до н.е. римські патриції захопили більшість таких земель користуючися ними як посесори на правах окупації. Ділянки громадського поля дозволялося продавати та передавати у спадок, тобто фактично окуповані землі ставали приватною власністю — основою великих маєтків патриціїв. Питання щодо доступу до ager publicus та про переділ цих земель було однією з головних вимог плебеїв у їх боротьбі з патриціями. Ця боротьба призвела до появи численних leges agrariae (земельних законів) з яких найважливішими були закони Ліцинія Секстія та братів Гракхів. Закон Ліцінія та Секстія 367 до н.е. встановив максимум землеволодіння в 500 югерів (125 га). Особливої гостроти боротьба за аґер публікус досягла за часів Гракхів. Пізніше землі аґер публікус переважно перейшли в приватну власність і в часи імперії в Італії громадських земель майже не залишилося, а в провінціях усі землі вважалися державними.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ager publicus latinoyu gromadske chi suspilne pole nazva zahoplenih Rimskoyu respublikoyu zemel pidkorenih mist ta gromad zazvichaj 1 3 yih teritoriyi sho peretvoryuvalisya na derzhavnij zemelnij fond Obrobleni zemli ager publikus derzhava prodavala vidvodila pid koloniyi abo rozpodilyala mizh gromadyanami luki i zarosti zalishala dlya zagalnogo koristuvannya Neobrobleni zemli zakon dozvolyav zajmati vsim gromadyanam ale do 4 stolittya do n e rimski patriciyi zahopili bilshist takih zemel koristuyuchisya nimi yak posesori na pravah okupaciyi Dilyanki gromadskogo polya dozvolyalosya prodavati ta peredavati u spadok tobto faktichno okupovani zemli stavali privatnoyu vlasnistyu osnovoyu velikih mayetkiv patriciyiv Pitannya shodo dostupu do ager publicus ta pro peredil cih zemel bulo odniyeyu z golovnih vimog plebeyiv u yih borotbi z patriciyami Cya borotba prizvela do poyavi chislennih leges agrariae zemelnih zakoniv z yakih najvazhlivishimi buli zakoni Liciniya Sekstiya ta brativ Grakhiv Zakon Liciniya ta Sekstiya 367 do n e vstanoviv maksimum zemlevolodinnya v 500 yugeriv 125 ga Osoblivoyi gostroti borotba za ager publikus dosyagla za chasiv Grakhiv Piznishe zemli ager publikus perevazhno perejshli v privatnu vlasnist i v chasi imperiyi v Italiyi gromadskih zemel majzhe ne zalishilosya a v provinciyah usi zemli vvazhalisya derzhavnimi DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961