Laphroaig i l ə ˈ f r ɔɪ ɡ винокурня односолодового шотландського віскі Айла Назва походить від ділянки суші поблизу на

Laphroaig (ⁱ[ləˈfrɔɪɡ]) — винокурня односолодового шотландського віскі «Айла». Назва походить від ділянки суші поблизу на південному узбережжі острова Айлей. Значення топоніму невідоме, але загальноприйняте значення слова — «красива впадина в широкій бухті». Винокурня та бренд належить та керується компанією ^[en] — американським підрозділом японської компанії Suntory Holdings.

Laphroaig
Віскі Laphroaig
Регіон: Айлей
Місцевість	^[en]
Координати	55°37′47″ пн. ш. 06°09′08″ зх. д. / 55.629889° пн. ш. 6.152333° зх. д. / 55.629889; -6.152333Координати: 55°37′47″ пн. ш. 06°09′08″ зх. д. / 55.629889° пн. ш. 6.152333° зх. д. / 55.629889; -6.152333
Власник	^[en]
Дата заснування	1815
Статус	Діюча
Джерело води	The Kilbride Dam
Кількість перегонних кубів	3 першої перегонки 4 другої перегонки
Об'єми виробництва	2.600.000 літрів
Вебсайт	http://www.laphroaig.com
Laphroaig
Тип	Односолодове шотландське віскі
Витримка	10-річна 10-річна (^[en]) Lore Select Quarter Cask Cairdeas Quarter Cask Triple Wood PX Cask QA Cask 15-річна (перевипущено у 2015) 18-річна (припинено у 2015) 25-річна 27-річна 30-річна 32-річна 40-річна
Тип(и) бочок	Американська дубова бурбонова Oak Quarter Cask (45-50 літрові дубові бочки) Європейська дубова ^[en]
Карта розташування

Історія

Винокурня Laphroaig була заснована в 1815 році Дональдом та Александром Джонстоном. Джонстони, які заснували aphroaig, походили з Клана Дональда і, ймовірно, походили з гілки клану Макдональд із Арднамурхана. Сім'я англізувала своє ім'я до Джонстона. Останнім членом родини Джонстона, який керував винокурнею, був Ян Гантер, племінник Сенді Джонстона, який помер бездітним у 1954 році і залишив винокурню одному зі своїх керуючих, ^[en].

Винокурня була продана компанії Long John International у 60-х роках, а згодом увійшла до складу міжнародної компанії ^[en]. Бренд, в свою чергу, був придбаний фірмою ^[en] у 2005 році, як один з брендів, що увійшов до Pernod Ricard з метою отримання регуляторного дозволу на його поглинання Allied Domecq. Fortune Brands згодом розділила свої лінійки бізнеспродуктів у 2011 році, сформувавши алкогольну лінійку Beam Inc. Пізніше Beam Inc. була придбана Suntory у квітні 2014 року.

Laphroaig було єдиним віскі, яке володіло ^[en] Чарльза, принца Уельського, який був особисто вручений під час візиту до винокурні 1994 року. Винокурня іменує Чарльза як герцога Ротсея, відповідно до його шотландського титулу. Як повідомляється, 15-річний Laphroaig є улюбленим шотландським віскі принца.

Смак

Характерний пічний димохід винокурні Laphroaig, у стилі «пагоди»

Laphroaig називає себе «найароматнішим з усіх шотландських віскі» і найпоширенішим є віскі до 10-річної витримки, хоча 15-річний сорт також є досить поширеним (27-, 30- і 40-річні є рідкісними і дорогими); віскі 18-річної витримки перестали випускати наприкінці 2015 року). Віскі має торф'яний/димчастий аромат.

Віскі «Laphroaig Quarter Cask» з'явилося у лінійці винокурні у 2004 році. Цей сорт дозріває у менших бочках і не піддається ^[en]. Через менший об'єм використовуваних бочок контакт віскі з поверхнею дуба на 30 % більший, ніж у стандартних бочок. Компанія описує ефект від цього як «створення м'якого і оксамитового смаку». Віскі «Laphroaig Quarter Cask» має міцність у 48 % об. Стандартний 10-річний віскі розливається по 40 % об. або 43 % об., залежно від країни продажу.

Також в продажі зустрічаються такі сорти: «Laphroaig QA cask» (витримується у бочках із-під бурбону та нових бочках з американського дубу), «Laphroaig PX cask» (витримується у трьох видах деревини — бочок з американського дуба, «Oak Quarter Cask» та бочок з-під хересу Педро Хіменес), «Laphroaig An Cuan Mor — Big Ocean» (витримується спочатку у бочках з-під бурбону, а потім у бочках з європейського дубу).

Друзі Laphroaig

У 1994 році було створено Клуб друзів Laphroaig, членам якого було надано довічну оренду площею 1 квадратний фут (930 см²) землі Лафройг на острові Айлей. Щорічною орендною платою є ^[en] Laphroaig, який можна отримати, відвідавши винокурню.

Керівники

Джон Макдугал 1970-74
Денніс Нікол 1974-80
Мурдо Рід 1980-87
Колін Росс 1987-89
Ян Гендерсон 1989—2002
Робін Шилдс 2003—2005
Джон Кемпбелл 2006-сьогодні

Згадки в мистецтві

Лафройг згаданий у пісні БГ «Беспечный русский бродяга»;
У фільмі «Як божевільний» головні герої люблять цей віскі;
У романі Томаса Гиффорда «Ассасіни» («The Assasini») згадується як дорогий віскі, який вживається героями твору;
Лафройг п'ють героїні фільму «Скандальний щоденник»;
Своєю назвою телепроєкт зобов'язаний віскі Laphroaig;
Згадується як напій «людини в антрацитному костюмі» в романі «Американські боги» Ніла Геймана.

Примітки

Виноски

History. Laphroaig Collector. оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 9 січня 2014. (англ.)
. www.whisky.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 20 грудня 2019. (англ.)
. whiskyandtailor.com. 23 травня 2015. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019. (англ.)
Ной Ротбаум, "How to Survive a Single-Malt Drought, " [ 13 квітня 2019 у Wayback Machine.] «Уолл-стріт джорнел», 28 січня 2016. (англ.)
Джон Батлер. Pronunciation of Scotch Whiskys. School of Informatics, Единбурзький університет. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 19 квітня 2006. (англ.)
ABC News. . ABC News. Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 20 грудня 2019. (англ.)
. Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 20 грудня 2019. (англ.)
Michael Jackson's Malt Whisky Companion, видання 6, c. 307. (англ.)
. Laphroaig. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 5 грудня 2018. (англ.)
Laphroaig Whisky (20 січня 2016). . Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 20 грудня 2019 — через YouTube. (англ.)
Бар за баром: Кирилл Кисляков. restoranniyblog.com. Процитовано 30 квітня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Бібліографія

Марсель ван Гілс (2007). Legend of Laphroaig. Odijk, The Netherlands: Exhibitions International. ISBN .
Ендрю Джеффорд (2004). Peat Smoke and Spirit: A Portrait of Islay and its Whiskies. London: Headline. ISBN .
Грем Ноун (1997). Laphroaig: No Half Measures. Dumbarton: D. Johnston & Co. ISBN .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Laphroaig

Офіційний вебсайт Laphroaig [ 29 листопада 2019 у Wayback Machine.]

[LaphroaigHistory-1] History. Laphroaig Collector. оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 9 січня 2014. (англ.)

[2] . www.whisky.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 20 грудня 2019. (англ.)

[3] . whiskyandtailor.com. 23 травня 2015. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019. (англ.)

[nrothbaum-4] Ной Ротбаум, "How to Survive a Single-Malt Drought, " [ 13 квітня 2019 у Wayback Machine.] «Уолл-стріт джорнел», 28 січня 2016. (англ.)

[5] Джон Батлер. Pronunciation of Scotch Whiskys. School of Informatics, Единбурзький університет. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 19 квітня 2006. (англ.)

[6] ABC News. . ABC News. Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 20 грудня 2019. (англ.)

[LaphWebsite-7] . Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 20 грудня 2019. (англ.)

[Jackson-8] Michael Jackson's Malt Whisky Companion, видання 6, c. 307. (англ.)

[9] . Laphroaig. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 5 грудня 2018. (англ.)

[10] Laphroaig Whisky (20 січня 2016). . Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 20 грудня 2019 — через YouTube. (англ.)

[11] Бар за баром: Кирилл Кисляков. restoranniyblog.com. Процитовано 30 квітня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()