Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Мартин каспійський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Larus ichthyaetus (Pallas, 1773 | ||||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Зимування | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Ichthyaetus ichthyaetus | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Мартин каспійський, реготун чорноголовий (Larus ichthyaetus) − великий за розміром мартин. Один з 44-х видів роду; один з 12-ти видів роду в Україні, монотипний вид. В Україні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий птах.
Опис
Морфологічні ознаки. У дорослого птаха у шлюбному вбранні голова чорна; спід крил сірувато-чорний; спина і верх крил сірі; решта оперення біла; дзьоб і ноги червоні; райдужна оболонка ока темно-коричнева. У позашлюбному вбранні голова біла з чорно-бурим тім'ям і чорно-бурими плямами за очима; дзьоб чорно-бурий; ноги рожевувато-сірі. У молодого птаха верх голови чорно-бурий, низ − білий, за очима чорно-бурі плями; пера спини чорно-бурі; зі світлою облямівкою; по верхніх покривних перах крил і по краю першорядних махових та на кінці хвоста проходить чорно-бурі смуги; верхні великі покривні пера другорядних махових світло-сірі; спід крил білий; дзьоб чорно-бурий; ноги бурувато-червоні; взимку першого року життя спина і плечі сірі.
Голос. У гніздовий період найчастіше подає крик «ке-ке-кеке-кеке-кекеі-кекеі».
Ареал виду та його поширення в Україні
Має широкий гніздовий ареал, який простягається від Північно-західного Причорномор'я, через південний Каспій до Великих озер у Монголії. В Україні гніздиться у Причорномор'ї та Приазов'ї, частіше у Каркінітській затоці та на Сиваші. З 1980-х рр. заселив Кінські острови Ягорлицької затоки, о. Березань, Криву косу і прилеглі острови, Сульську затоку Кременчуцького водосховища. Нерегулярно зимує біля морського узбережжя.
Чисельність і причини її зміни
Точний розмір світової популяції не відомий. На території колишнього СРСР гніздилось, ймовірно, 20-25 тис. пар.
Більша частина світової популяції гніздиться в Казахстані. Чисельність в Європі станом на 2000 р. було оцінено в 16—27 тис. пар, серед яких 15-25 тис. гніздяться в Росії та 1-1,5 тис. — в Україні.
У межах України Азово-чорноморська популяція за п'ятдесят років зросла з 250—290 до 1,6-2 тис. пар (2009 р.). На Кривій косі у 2006 р. — до 1,5 тис. пар. На Лебединих островах багаторічні коливання чисельності в межах 2—484 пар. На о. Китаї максимум був у 1998 р. — 382 пари, у 2006 р. — лише 63 пари. На островах Східного Сивашу в 1982—1990 рр. зростання до понад 590 пар, а у 1996—2006 рр. — зниження до 2—64 пар. На островах Західного Сивашу в 1989—1998 рр. 50-150 пар, на Кінських островах — 90—180 пар. На о. Березань у 2000—2002 рр. 212—250 пар.
Негативні чинники: погодні умови, зменшення площі гніздових територій, розлякування птахів на гніздуванні, збирання яєць, хижацтво з боку інших тварин. Позитивними є поліпшення кормової бази на Сиваші та посилення охоронного режиму.
Особливості біології
Перелітний птах. З місць зимівлі повертається наприкінці лютого − на початку березня. Гніздові біотопи − ізольовані острови і кінцеві ділянки піщано-черепашкових кіс на морських мілководдях, солоних озерах, зрідка − на водосховищах. Моногам. Селиться моновидовими, щільними колоніями, гнізда в колонії можуть розташовуватися у безпосередній близькості або не далі ніж 1,5−2,5 м. Розмір колоній коливається у межах 30−100 і більше пар. Відкладає яйця наприкінці березня − на початку квітня. Повна кладка з 1-4, найчастіше з 2-3 яєць. Насиджують обидва птаха, 27-29 діб. Пташенята з'являються в середині квітня, піднімаються на крила у віці близько 45 діб. У липні — серпні кочує вздовж морського узбережжя. Осінній проліт у серпні − на початку вересня, до листопада. Живиться рибою, а також наземними комахами, дрібними гризунами, ящірками, ракоподібними, яйцями та пташенятами водоплавних птахів, рослинами.
Охорона
Мартин каспійський знаходиться під охороною угоди AEWA, Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІІ) конвенцій. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус − зникаючий). Охороняється у Чорноморському біосферному заповіднику, філії Кримського природного заповідника «Лебедині острови», РЛП «Меотиді», Азово-Сиваському національному природному парку. З метою ефективнішої охорони потребує охорони гніздових колоній, запобігання збиранню яєць та непокоєнню рибалками, рекреантами.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Зубакин В. А. Черноголовый хохотун // Птицы СССР. Чайковые. — М.: Наука, 1988. — С. 57-69.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Сіохін В. Д., Дядічева О. А. Мартин каспійський // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 459. — -0-7.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — .
Література
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
- Птицы СССР. Чайковые / В.Д. Ильичев, В.А. Зубакин. — М : Наука, 1988. — 416 с.(рос.)
Джерела
- BirdLife International. 2012. Larus ichthyaetus. The IUCN Red List of Threatened Species 2012: e.T22694379A38839205. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2012-1.RLTS.T22694379A38839205.en. Downloaded on 02 January 2016. [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Мартин каспійський на сайті Birdlife [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martin kaspijskij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Martinovi Laridae Pidrodina Martinovi Larinae Rid Martin Larus Vid Martin kaspijskij Binomialna nazva Larus ichthyaetus Pallas 1773 Areal vidu Gnizduvannya Zimuvannya Sinonimi Ichthyaetus ichthyaetus Posilannya Vikishovishe Category Ichthyaetus ichthyaetus Vikividi Larus ichthyaetus EOL 45513592 ITIS 176855 NCBI 126702 Martin kaspijskij regotun chornogolovij Larus ichthyaetus velikij za rozmirom martin Odin z 44 h vidiv rodu odin z 12 ti vidiv rodu v Ukrayini monotipnij vid V Ukrayini gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij ptah OpisMorfologichni oznaki U doroslogo ptaha u shlyubnomu vbranni golova chorna spid kril siruvato chornij spina i verh kril siri reshta operennya bila dzob i nogi chervoni rajduzhna obolonka oka temno korichneva U pozashlyubnomu vbranni golova bila z chorno burim tim yam i chorno burimi plyamami za ochima dzob chorno burij nogi rozhevuvato siri U molodogo ptaha verh golovi chorno burij niz bilij za ochima chorno buri plyami pera spini chorno buri zi svitloyu oblyamivkoyu po verhnih pokrivnih perah kril i po krayu pershoryadnih mahovih ta na kinci hvosta prohodit chorno buri smugi verhni veliki pokrivni pera drugoryadnih mahovih svitlo siri spid kril bilij dzob chorno burij nogi buruvato chervoni vzimku pershogo roku zhittya spina i plechi siri Golos U gnizdovij period najchastishe podaye krik ke ke keke keke kekei kekei Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniKoloniya chornogolovih regotuniv Ptashinij bazar Kremenchucke vodoshovishe Maye shirokij gnizdovij areal yakij prostyagayetsya vid Pivnichno zahidnogo Prichornomor ya cherez pivdennij Kaspij do Velikih ozer u Mongoliyi V Ukrayini gnizditsya u Prichornomor yi ta Priazov yi chastishe u Karkinitskij zatoci ta na Sivashi Z 1980 h rr zaseliv Kinski ostrovi Yagorlickoyi zatoki o Berezan Krivu kosu i prilegli ostrovi Sulsku zatoku Kremenchuckogo vodoshovisha Neregulyarno zimuye bilya morskogo uzberezhzhya Chiselnist i prichini yiyi zminiTochnij rozmir svitovoyi populyaciyi ne vidomij Na teritoriyi kolishnogo SRSR gnizdilos jmovirno 20 25 tis par Bilsha chastina svitovoyi populyaciyi gnizditsya v Kazahstani Chiselnist v Yevropi stanom na 2000 r bulo ocineno v 16 27 tis par sered yakih 15 25 tis gnizdyatsya v Rosiyi ta 1 1 5 tis v Ukrayini U mezhah Ukrayini Azovo chornomorska populyaciya za p yatdesyat rokiv zrosla z 250 290 do 1 6 2 tis par 2009 r Na Krivij kosi u 2006 r do 1 5 tis par Na Lebedinih ostrovah bagatorichni kolivannya chiselnosti v mezhah 2 484 par Na o Kitayi maksimum buv u 1998 r 382 pari u 2006 r lishe 63 pari Na ostrovah Shidnogo Sivashu v 1982 1990 rr zrostannya do ponad 590 par a u 1996 2006 rr znizhennya do 2 64 par Na ostrovah Zahidnogo Sivashu v 1989 1998 rr 50 150 par na Kinskih ostrovah 90 180 par Na o Berezan u 2000 2002 rr 212 250 par Negativni chinniki pogodni umovi zmenshennya ploshi gnizdovih teritorij rozlyakuvannya ptahiv na gnizduvanni zbirannya yayec hizhactvo z boku inshih tvarin Pozitivnimi ye polipshennya kormovoyi bazi na Sivashi ta posilennya ohoronnogo rezhimu Osoblivosti biologiyiYajce v oologichnij kolekciyi Doroslij ptah iz ptashenyatami Perelitnij ptah Z misc zimivli povertayetsya naprikinci lyutogo na pochatku bereznya Gnizdovi biotopi izolovani ostrovi i kincevi dilyanki pishano cherepashkovih kis na morskih milkovoddyah solonih ozerah zridka na vodoshovishah Monogam Selitsya monovidovimi shilnimi koloniyami gnizda v koloniyi mozhut roztashovuvatisya u bezposerednij blizkosti abo ne dali nizh 1 5 2 5 m Rozmir kolonij kolivayetsya u mezhah 30 100 i bilshe par Vidkladaye yajcya naprikinci bereznya na pochatku kvitnya Povna kladka z 1 4 najchastishe z 2 3 yayec Nasidzhuyut obidva ptaha 27 29 dib Ptashenyata z yavlyayutsya v seredini kvitnya pidnimayutsya na krila u vici blizko 45 dib U lipni serpni kochuye vzdovzh morskogo uzberezhzhya Osinnij prolit u serpni na pochatku veresnya do listopada Zhivitsya riboyu a takozh nazemnimi komahami dribnimi grizunami yashirkami rakopodibnimi yajcyami ta ptashenyatami vodoplavnih ptahiv roslinami OhoronaMartin kaspijskij znahoditsya pid ohoronoyu ugodi AEWA Bonnskoyi Dodatok II ta Bernskoyi Dodatok III konvencij Vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 status znikayuchij Ohoronyayetsya u Chornomorskomu biosfernomu zapovidniku filiyi Krimskogo prirodnogo zapovidnika Lebedini ostrovi RLP Meotidi Azovo Sivaskomu nacionalnomu prirodnomu parku Z metoyu efektivnishoyi ohoroni potrebuye ohoroni gnizdovih kolonij zapobigannya zbirannyu yayec ta nepokoyennyu ribalkami rekreantami PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Zubakin V A Chernogolovyj hohotun Pticy SSSR Chajkovye M Nauka 1988 S 57 69 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Siohin V D Dyadicheva O A Martin kaspijskij Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 459 ISBN 978 966 7059 0 7 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X LiteraturaFauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini Kistyakivskij O B K AN URSR 1957 432 s Pticy SSSR Chajkovye V D Ilichev V A Zubakin M Nauka 1988 416 s ros DzherelaBirdLife International 2012 Larus ichthyaetus The IUCN Red List of Threatened Species 2012 e T22694379A38839205 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2012 1 RLTS T22694379A38839205 en Downloaded on 02 January 2016 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl Martin kaspijskij na sajti Birdlife 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl