Hydrodamalis cuestae морська корова Куеста вимерлий травоїдний морський ссавець і прямий предок морської корови Стеллера

Hydrodamalis cuestae (морська корова Куеста) — вимерлий травоїдний морський ссавець і прямий предок морської корови Стеллера (Hydrodamalis gigas). H. cuestae досягали 9 метрів у довжину, що робить їх одними з найбільших сирен, які коли-небудь жили. Вперше вони були описані в 1978 році Дерілом Домнінгом, коли в Каліфорнії були знайдені скам'янілості. Його зовнішній вигляд і поведінка значною мірою ґрунтуються на добре задокументованих морських коровах Стеллера, які, на відміну від морської корови Куеста, жили в наш час і були добре описані.

Hydrodamalis cuestae Період існування: пізній пліоцен — ранній четвертинний період 3.6–2.6 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼

Череп Hydrodamalis cuestae у Музеї природознавства Сан-Дієго
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Сирени (Sirenia)
Родина:	Дюгоневі (Dugongidae)
Рід:	†Морська корова (Hydrodamalis)
Вид:	†H. cuestae
Біноміальна назва
†Hydrodamalis cuestae Domning, 1978
Синоніми
?†H. spissa Furusawa, 1988

Таксономія та вимирання

Relations within Hydrodamalinae

Sirenia

†Dusisiren reinharti

†Dusisiren jordani

†Dusisiren dewana

†Dusisiren takasatensis

†Hydrodamalis cuestae

†Hydrodamalis spissa

	†Hydrodamalis gigas

На основі дослідження 2004 року англ. Hitoshi Furusawa

Скам'янілості морської корови Куеста були вперше виявлені в пізньопліоценових відкладеннях Пізмо-Біч, штат Каліфорнія, у 1978 році, а наступні знахідки цього виду були знайдені в Каліфорнії. У 1988 році скам'янілості морських корів були виявлені на Хоккайдо, але спочатку були віднесені до морської корови Такікава (H. spissa), нещодавно описаного виду, але деякі вчені вважають це синонімом H. cuestae. Невідомо, чи був H. spissa просто місцевим варіантом H. cuestae чи зовсім окремою лінією. Морська корова Стеллера, очевидно, була прямим нащадком морської корови Куеста.

Морська корова Куеста вимерла приблизно 2 з половиною мільйони років тому. Зникнення морської корови Куеста, ймовірно, було пов'язане з початком четвертинного зледеніння. Основне джерело їжі — морські трави — через охолодження океанів скоротилося до точки, коли воно більше не могло підтримувати популяцію цих морських корів. Крім того, самі морські корови не були пристосовані до холоду, а ті, що були, ймовірно, дали початок морській корові Стеллера.

Примітки

Furusawa, Hitoshi (2004). A phylogeny of the North Pacific Sirenia (Dugongidae: Hydrodamalinae) based on a comparative study of endocranial casts. Paleontological Research. 8 (2): 91—98. doi:10.2517/prpsj.8.91.
Domning, Daryl P. (1978). An Ecological Model for Late Tertiary Sirenian Evolution in the North Pacific Ocean. Systematic Zoology. 25 (4): 352—362. doi:10.2307/2412510. JSTOR 2412510.
Furusawa, H. (1988). A new species of hydrodamaline Sirenia from Hokkaido, Japan. Takikawa Museum of Art and Natural History. с. 1—73.
Marsh, Helene; O'Shea, Thomas J.; Reynolds III, John E. (2011). Steller's sea cow: discovery, biology and exploitation of a relict giant sirenian. Ecology and Conservation of the Sirenia: Dugongs and Manatees. New York: Cambridge University Press. с. 18—35. ISBN .

[furusawa2004-1] Furusawa, Hitoshi (2004). A phylogeny of the North Pacific Sirenia (Dugongidae: Hydrodamalinae) based on a comparative study of endocranial casts. Paleontological Research. 8 (2): 91—98. doi:10.2517/prpsj.8.91.

[domning-2] Domning, Daryl P. (1978). An Ecological Model for Late Tertiary Sirenian Evolution in the North Pacific Ocean. Systematic Zoology. 25 (4): 352—362. doi:10.2307/2412510. JSTOR 2412510.

[furusawa-3] Furusawa, H. (1988). A new species of hydrodamaline Sirenia from Hokkaido, Japan. Takikawa Museum of Art and Natural History. с. 1—73.

[4] Marsh, Helene; O'Shea, Thomas J.; Reynolds III, John E. (2011). Steller's sea cow: discovery, biology and exploitation of a relict giant sirenian. Ecology and Conservation of the Sirenia: Dugongs and Manatees. New York: Cambridge University Press. с. 18—35. ISBN .