Евглена зелена | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Euglena viridis (O. F. Mueller) Ehrenberg | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Евгле́на зеле́на (Euglena viridis) — вид одноклітинних протистів. Залежно від умов середовища може живитися автотрофно або гетеротрофно.
Загальна характеристика
Загальний вигляд і спосіб життя
Тіло евглени зеленої являє собою довгасту клітину зеленого кольору яке покрите оболонкою, яка називається пелікулою. Задній кінець тіла — загострений, передній — закруглений і має два джгутики, один з яких редукований, короткий, а другий — довгий тонкий який слугує їй для пересування. Евглена робить до 40 обертів на секунду джгутиком, завдяки чому заднім кінцем тіла швидко пересувається у воді. Другий джгутик (короткий) не виходить поза пелікулу. Живе зазвичай у застояній воді, де багато гниючих органічних решток. Має невеликі розміри — до 200 мкм (0,2 міліметра).
Будова клітини
Тіло має сталу форму, тому що оболонка тіла щільна. В клітині містяться такі органели:
- велике ядро';
- близько двадцяти хлоропластів;
- включення поживних речовин, які слугують запасом на той час, коли бракуватиме їжі
- вічко — специфічний світлочутливий орган червонуватого кольору. Це не означає, що евглена бачить цим вічком світло, вона його відчуває цим органом;
- скоротлива вакуоля — знаходиться біля вічка, завдяки ній евглена позбувається зайвої води і шкідливих речовин, що накопичилися в ній. Назву «скоротлива» отримала за те, що скорочується під час виводу непотрібних речовин та води за межі тіла.
Біля джгутика знаходиться світлочутливе вічко (стигма), завдяки якому евглена реагує на світло (фототаксис). У клітині евглени є хроматофори, що містять хлорофіл, завдяки яким евглена може проводить процес фотосинтезу в умовах освітлення.
Живлення
На яскравому світлі евглена, подібно до рослин, використовує енергію сонячних променів і внаслідок фотосинтезу в її хлоропластах утворюються необхідні для життя поживні речовини. Тому вона завжди шукає освітлені місця. Запасними продуктами є i , які громадяться у вигляді безбарвних зерняток. Також евглена може харчуватися, використовуючи осмос або заглибину тіла (гетеротроф). Це стосується екземплярів, які живуть в темряві і втратили хлорофіл, або позбавлених хроматофор. За регуляцію осмотичного тиску в клітині та продуктів перетворення речовин відповідають скоротливі вакуолі.
Дихання
Евглена дихає, поглинаючи кисень усією поверхнею тіла.
Утворення цисти
За несприятливих умов існування, наприклад, при висиханні водойми або зниженні температури води, вона припиняє живлення й пересування, її тіло округлюється і вкривається щільною захисною оболонкою, джгутик відпадає. Так відбувається перехід евглени у стан спокою, що називається цистою. У цьому стані вона здатна тривалий час перечікувати несприятливі життєві умови.
Розмноження
Евглена розмножується безстатево, поздовжнім поділом, який (після поділу ядра) від головного тільця та джгутика. Спочатку утворюються два ядра, потім формуються два джгутики, дві скоротливі вакуолі і два вічка. Далі вздовж усього тіла з'являється поздовжня борозна, яка поступово ділить клітину навпіл.
Поширення
Евглена поширена у водоймах. У несприятливих умовах евглені відпадає джгутик і вона впадає в стан цисти.
Значення
Є кормом для мальків коропових риб. Беруть участь у процесах біологічного очищення водойм. У лабораторіях їх культивують для цитологічних та біохімічних досліджень.
Примітки
- Adl, SM; Simpson, AG; Lane, CE; Lukeš, J; Bass, D (2012). . Journal of Eukaryotic Microbiology. 59 (5): 429—493. doi:10.1111/j.1550-7408.2012.00644.x. PMID 23020233. Архів оригіналу за 18 липня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
- Guiry, MD; Guiry, GM. . Algaebase. National University of Ireland. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 11 травня 2015.
Джерела
- Біологія: підруч. для 8 кл, загальноосвіт. навч. закл./ С. В. Межжерін, Я. О. Межжеріна. — К.: Освіта, 2008. — 256с. .
- Міхеева Т. М. Эўглена // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 18. Кн. 1.: Дадатак: Шчытнікі — ЯЯ. — Мн. : БелЭн, 2004. — Т. 18. — С. 186. — 10 000 прим. — (Т. 18. Кн. 1.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Evglena zelenaBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Ekskavati Excavata Tip Evglenovi Euglenozoa Pidtip Mastigophora Ryad EuglenalesRodina Rid Evglena Euglena Vid Evglena zelenaBinomialna nazvaEuglena viridis O F Mueller EhrenbergPosilannyaVikishovishe Euglena viridisEOL 918843ITIS 9636NCBI 3040 Evgle na zele na Euglena viridis vid odnoklitinnih protistiv Zalezhno vid umov seredovisha mozhe zhivitisya avtotrofno abo geterotrofno Zagalna harakteristikaZagalnij viglyad i sposib zhittya Tilo evgleni zelenoyi yavlyaye soboyu dovgastu klitinu zelenogo koloru yake pokrite obolonkoyu yaka nazivayetsya pelikuloyu Zadnij kinec tila zagostrenij perednij zakruglenij i maye dva dzhgutiki odin z yakih redukovanij korotkij a drugij dovgij tonkij yakij sluguye yij dlya peresuvannya Evglena robit do 40 obertiv na sekundu dzhgutikom zavdyaki chomu zadnim kincem tila shvidko peresuvayetsya u vodi Drugij dzhgutik korotkij ne vihodit poza pelikulu Zhive zazvichaj u zastoyanij vodi de bagato gniyuchih organichnih reshtok Maye neveliki rozmiri do 200 mkm 0 2 milimetra Budova klitini Zagalnij viglyad i budova evgleni zelenoyi Tilo maye stalu formu tomu sho obolonka tila shilna V klitini mistyatsya taki organeli velike yadro blizko dvadcyati hloroplastiv vklyuchennya pozhivnih rechovin yaki sluguyut zapasom na toj chas koli brakuvatime yizhi vichko specifichnij svitlochutlivij organ chervonuvatogo koloru Ce ne oznachaye sho evglena bachit cim vichkom svitlo vona jogo vidchuvaye cim organom skorotliva vakuolya znahoditsya bilya vichka zavdyaki nij evglena pozbuvayetsya zajvoyi vodi i shkidlivih rechovin sho nakopichilisya v nij Nazvu skorotliva otrimala za te sho skorochuyetsya pid chas vivodu nepotribnih rechovin ta vodi za mezhi tila Bilya dzhgutika znahoditsya svitlochutlive vichko stigma zavdyaki yakomu evglena reaguye na svitlo fototaksis U klitini evgleni ye hromatofori sho mistyat hlorofil zavdyaki yakim evglena mozhe provodit proces fotosintezu v umovah osvitlennya Zhivlennya Na yaskravomu svitli evglena podibno do roslin vikoristovuye energiyu sonyachnih promeniv i vnaslidok fotosintezu v yiyi hloroplastah utvoryuyutsya neobhidni dlya zhittya pozhivni rechovini Tomu vona zavzhdi shukaye osvitleni miscya Zapasnimi produktami ye i yaki gromadyatsya u viglyadi bezbarvnih zernyatok Takozh evglena mozhe harchuvatisya vikoristovuyuchi osmos abo zaglibinu tila geterotrof Ce stosuyetsya ekzemplyariv yaki zhivut v temryavi i vtratili hlorofil abo pozbavlenih hromatofor Za regulyaciyu osmotichnogo tisku v klitini ta produktiv peretvorennya rechovin vidpovidayut skorotlivi vakuoli Dihannya Evglena dihaye poglinayuchi kisen usiyeyu poverhneyu tila Utvorennya cisti Za nespriyatlivih umov isnuvannya napriklad pri visihanni vodojmi abo znizhenni temperaturi vodi vona pripinyaye zhivlennya j peresuvannya yiyi tilo okruglyuyetsya i vkrivayetsya shilnoyu zahisnoyu obolonkoyu dzhgutik vidpadaye Tak vidbuvayetsya perehid evgleni u stan spokoyu sho nazivayetsya cistoyu U comu stani vona zdatna trivalij chas perechikuvati nespriyatlivi zhittyevi umovi Shema podilu evgleni zelenoyiRozmnozhennya Evglena rozmnozhuyetsya bezstatevo pozdovzhnim podilom yakij pislya podilu yadra vid golovnogo tilcya ta dzhgutika Spochatku utvoryuyutsya dva yadra potim formuyutsya dva dzhgutiki dvi skorotlivi vakuoli i dva vichka Dali vzdovzh usogo tila z yavlyayetsya pozdovzhnya borozna yaka postupovo dilit klitinu navpil Poshirennya Evglena poshirena u vodojmah U nespriyatlivih umovah evgleni vidpadaye dzhgutik i vona vpadaye v stan cisti Znachennya Ye kormom dlya malkiv koropovih rib Berut uchast u procesah biologichnogo ochishennya vodojm U laboratoriyah yih kultivuyut dlya citologichnih ta biohimichnih doslidzhen PrimitkiAdl SM Simpson AG Lane CE Lukes J Bass D 2012 Journal of Eukaryotic Microbiology 59 5 429 493 doi 10 1111 j 1550 7408 2012 00644 x PMID 23020233 Arhiv originalu za 18 lipnya 2015 Procitovano 11 travnya 2015 Guiry MD Guiry GM Algaebase National University of Ireland Arhiv originalu za 28 grudnya 2021 Procitovano 11 travnya 2015 DzherelaBiologiya pidruch dlya 8 kl zagalnoosvit navch zakl S V Mezhzherin Ya O Mezhzherina K Osvita 2008 256s ISBN 978 966 04 0617 9 Miheeva T M Eyglena Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 18 Kn 1 Dadatak Shchytniki YaYa Mn BelEn 2004 T 18 S 186 10 000 prim ISBN 985 11 0295 4 T 18 Kn 1