Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Енріко Дандоло італ Enrico Dandolo військовий корабель дизель електричний крейсерський підводний човен типу Марчелло Кор

Enrico Dandolo (1938)

«Енріко Дандоло» (італ. Enrico Dandolo) — військовий корабель, дизель-електричний крейсерський підводний човен типу «Марчелло» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни. «Енріко Дандоло» був закладений 14 червня 1937 року на верфі компанії у Монфальконе. 20 листопада 1937 року він був спущений на воду, а 25 березня 1938 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії. Призначений до XXI ескадри разом із «Лоренцо Марчелло» та , човен базувався в Неаполі. Цей човен був одним з човнів, що найінтенсивнішим чином експлуатувався в італійському підводному флоті: 322 дні в морі, 44 486 миль пройдено на поверхні та 5 290 миль під водою, загалом здійснено 39 патрулів.

«Енріко Дандоло»
Enrico Dandolo
image
Італійський підводний човен «Енріко Таццолі», однотипний з «Енріко Дандоло»
Верф image , Монфальконе
Під прапором image Королівство Італія
Належність image Королівські військово-морські сили Італії
Порт приписки Неаполь
BETASOM
Калабрія
Кастелламмаре-ді-Стабія
На честь Енріко Дандоло
Закладений 14 червня 1937
Спуск на воду 20 листопада 1937
Введений до складу флоту 25 березня 1938
На службі 1938—1949
Сучасний статус у 1944 році переданий флоту США; після війни повернутий та 1949 році списаний на брухт
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Середземномор'я
Проєкт
Тип ПЧ дизель-електричний крейсерський підводний човен
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,4 вузлів (32,2 км/год)
Швидкість (підводна) 8 вузлів (15 км/год)
Робоча глибина занурення 100 м
Дальність плавання 7500 миль (13900 км) на швидкості 9,4 вузлів у надводному положенні
2500 миль (4600 км) на швидкості 17 вузлів у надводному положенні
120 миль (220 км) на швидкості 3 вузли (5,6 км/год) у підводному положенні
Екіпаж 58 офіцерів та матросів
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 73 м
Ширина корпусу найб. 7,19 м
Висота 5,1 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,7 м
Водотоннажність надводна 1060 тонн
Силова установка
Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни CRDA
2 × електродвигуни CRDA
Гвинти 2
Потужність 2 × 1800 к.с. (дизелі)
2 × 550 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 2 × 100-мм гармати
Торпедно-
мінне озброєння 		8 × 533-мм торпедних апаратів
16 торпед
ППО 4 × 13,2-мм зенітних кулемети Breda Model 1931
Історія служби
У складі BETASOM
Командувачі Riccardo Boris, Riccardo Boris, Giacomo Scano, Aldo Turcio
Операції 39 бойових походів + 113 бойових патрулювань у складі ВМС США
Перемоги 3 судна (10 322 т) та один легкий крейсер пошкоджений

Історія служби

Докладніше: Перший щасливий час та BETASOM

У вересні 1940 року до французького Бордо на базу BETASOM почали прибувати італійські підводні човни, яких незабаром стало 27, котрі незабаром приєдналися до німецьких підводних човнів у полюванні на судноплавство союзників; поступово їхнє число збільшиться до 32. Вони зробили вагомий внесок у битву за Атлантику, попри те, що командувач підводного флоту ВМС Німеччини адмірал Карл Деніц відгукнувся про італійських підводників: «недостатньо дисципліновані» і «не в змозі залишатися спокійним перед лицем ворога».

На початку жовтня 1940 року перші чотири італійські підводні човни вийшли з Бордо для участі в спільній операції з німецькими підводними човнами. «Дандоло», «Алессандро Маласпіна», «Отаріа» і «Агостіно Барбаріго» приєдналися до 11 німецьких підводних човнів, що діяли проти кількох британських конвоїв. Інші патрулі за участю більшої кількості італійських підводних човнів відбувалися до початку грудня. Загалом 42 німецькі підводні човни та 8 італійських потопили 74 судна. Для порівняння, німці потопили сумарно суден на загальну водотоннажність 310 565 тонн, у той час як італійці — 25 600 тонн. З'явилися деякі взаємні звинувачення, незважаючи на те, що італійці втратили два підводні човни, «Фаа де Бруно» і «Капітано Тарантіні», з усіма членами екіпажу на борту. Під час цього патрулювання «Дандоло» зробив єдине спостереження 22 числа і повернувся на базу 15 листопада, не провівши жодної атаки.

З 15 по 18 липня 1942 року «Енріко Дандоло» патрулював біля сицилійського узбережжя, де 16 числа атакував і серйозно пошкодив британський легкий крейсер «Клеопатра» водотоннажністю 5450 тонн. Наступного дня він був атакований ворожими літаками, і дві бомби застрягли у зовнішньому корпусі, не вибухнувши. Після нападу човен дістався Кротоне (Калабрія), а потім Таранто.

Після війни

28 жовтня 1945 року човен вийшов з Гібралтара до Таранто разом з італійськими човнами , , , , і в американського корабля супроводження «Чейн». Біля Таранто групу італійських ПЧ зустрічали міноносці , та .

Див. також

Примітки

Виноски
  1. Італійські підводні човни, що діяли з ВМБ BETASOM: «Алессандро Маласпіна», «Агостіно Барбаріго», «Енріко Дандоло», «Гульєльмо Марконі», «Джузеппе Фінці», «Баньоліні», «Анджело Емо», «Капітано Тарантіні», «Луїджі Тореллі», «Фаа де Бруно», «Отаріа», «Маджорі Баракка», («Реджінальдо Джуліані»), («Глауко»), «П'єтро Кальві», «Енріко Таццолі», («Арго»), «Леонардо да Вінчі», («Себастьяно Веньєр»), («Джакомо Нані»), «Команданте Каппелліні», «Франческо Морозіні», «Лоренцо Марчелло», («Мікеле Б'янкі»), («Бенедетто Брін»), («Велелла»), («Ладзаро Моченіго»)
Джерела
  1. . Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 12 квітня 2021.

Література

  • Bagnasco, Erminio (1977). Submarines of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. .
  • Mario Rossetto MISSIONE NON ATTACCARE! 1943: «Finzi» e «Da Vinci» L'operazione più pericolosa compiuta da due sommergibili. — Ugo Mursia Editore, 2018. — 156 с. —
  • Giorgio Giorgerini Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi. — Mondadori, 2002. — 709 с. —

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Enriko Dandolo ital Enrico Dandolo vijskovij korabel dizel elektrichnij krejserskij pidvodnij choven tipu Marchello Korolivskih VMS Italiyi za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Enriko Dandolo buv zakladenij 14 chervnya 1937 roku na verfi kompaniyi u Monfalkone 20 listopada 1937 roku vin buv spushenij na vodu a 25 bereznya 1938 roku uvijshov do skladu Korolivskih VMS Italiyi Priznachenij do XXI eskadri razom iz Lorenco Marchello ta choven bazuvavsya v Neapoli Cej choven buv odnim z chovniv sho najintensivnishim chinom ekspluatuvavsya v italijskomu pidvodnomu floti 322 dni v mori 44 486 mil projdeno na poverhni ta 5 290 mil pid vodoyu zagalom zdijsneno 39 patruliv Enriko Dandolo Enrico Dandolo Italijskij pidvodnij choven Enriko Taccoli odnotipnij z Enriko Dandolo Verf Monfalkone Pid praporom Korolivstvo Italiya Nalezhnist Korolivski vijskovo morski sili Italiyi Port pripiski Neapol BETASOM Kalabriya Kastellammare di Stabiya Na chest Enriko Dandolo Zakladenij 14 chervnya 1937 Spusk na vodu 20 listopada 1937 Vvedenij do skladu flotu 25 bereznya 1938 Na sluzhbi 1938 1949 Suchasnij status u 1944 roci peredanij flotu SShA pislya vijni povernutij ta 1949 roci spisanij na bruht Bojovij dosvid Druga svitova vijna Bitva za Atlantiku Seredzemnomor ya Proyekt Tip PCh dizel elektrichnij krejserskij pidvodnij choven Osnovni harakteristiki Shvidkist nadvodna 17 4 vuzliv 32 2 km god Shvidkist pidvodna 8 vuzliv 15 km god Robocha glibina zanurennya 100 m Dalnist plavannya 7500 mil 13900 km na shvidkosti 9 4 vuzliv u nadvodnomu polozhenni 2500 mil 4600 km na shvidkosti 17 vuzliv u nadvodnomu polozhenni 120 mil 220 km na shvidkosti 3 vuzli 5 6 km god u pidvodnomu polozhenni Ekipazh 58 oficeriv ta matrosiv Rozmiri Dovzhina najbilsha po KVL 73 m Shirina korpusu najb 7 19 m Visota 5 1 m Serednya osadka po KVL 4 7 m Vodotonnazhnist nadvodna 1060 tonn Silova ustanovkaDizel elektrichna 2 dizelnih dviguni CRDA 2 elektrodviguni CRDAGvinti 2 Potuzhnist 2 1800 k s dizeli 2 550 k s elektrodviguni Ozbroyennya Artileriya 2 100 mm garmati OTO Mod 1928 Torpedno minne ozbroyennya 8 533 mm torpednih aparativ 16 torped PPO 4 13 2 mm zenitnih kulemeti Breda Model 1931 Istoriya sluzhbi U skladiBETASOMKomanduvachiRiccardo Boris Riccardo Boris Giacomo Scano Aldo TurcioOperaciyi39 bojovih pohodiv 113 bojovih patrulyuvan u skladi VMS SShAPeremogi3 sudna 10 322 t ta odin legkij krejser poshkodzhenijIstoriya sluzhbiDokladnishe Pershij shaslivij chas ta BETASOM U veresni 1940 roku do francuzkogo Bordo na bazu BETASOM pochali pribuvati italijski pidvodni chovni yakih nezabarom stalo 27 kotri nezabarom priyednalisya do nimeckih pidvodnih chovniv u polyuvanni na sudnoplavstvo soyuznikiv postupovo yihnye chislo zbilshitsya do 32 Voni zrobili vagomij vnesok u bitvu za Atlantiku popri te sho komanduvach pidvodnogo flotu VMS Nimechchini admiral Karl Denic vidguknuvsya pro italijskih pidvodnikiv nedostatno disciplinovani i ne v zmozi zalishatisya spokijnim pered licem voroga Na pochatku zhovtnya 1940 roku pershi chotiri italijski pidvodni chovni vijshli z Bordo dlya uchasti v spilnij operaciyi z nimeckimi pidvodnimi chovnami Dandolo Alessandro Malaspina Otaria i Agostino Barbarigo priyednalisya do 11 nimeckih pidvodnih chovniv sho diyali proti kilkoh britanskih konvoyiv Inshi patruli za uchastyu bilshoyi kilkosti italijskih pidvodnih chovniv vidbuvalisya do pochatku grudnya Zagalom 42 nimecki pidvodni chovni ta 8 italijskih potopili 74 sudna Dlya porivnyannya nimci potopili sumarno suden na zagalnu vodotonnazhnist 310 565 tonn u toj chas yak italijci 25 600 tonn Z yavilisya deyaki vzayemni zvinuvachennya nezvazhayuchi na te sho italijci vtratili dva pidvodni chovni Faa de Bruno i Kapitano Tarantini z usima chlenami ekipazhu na bortu Pid chas cogo patrulyuvannya Dandolo zrobiv yedine sposterezhennya 22 chisla i povernuvsya na bazu 15 listopada ne provivshi zhodnoyi ataki Z 15 po 18 lipnya 1942 roku Enriko Dandolo patrulyuvav bilya sicilijskogo uzberezhzhya de 16 chisla atakuvav i serjozno poshkodiv britanskij legkij krejser Kleopatra vodotonnazhnistyu 5450 tonn Nastupnogo dnya vin buv atakovanij vorozhimi litakami i dvi bombi zastryagli u zovnishnomu korpusi ne vibuhnuvshi Pislya napadu choven distavsya Krotone Kalabriya a potim Taranto Pislya vijni 28 zhovtnya 1945 roku choven vijshov z Gibraltara do Taranto razom z italijskimi chovnami i v amerikanskogo korablya suprovodzhennya Chejn Bilya Taranto grupu italijskih PCh zustrichali minonosci ta Div takozhK 22 1940 Thetis Q134 USS Dolphin SS 169 U 378 HNLMS O 14PrimitkiVinoski Italijski pidvodni chovni sho diyali z VMB BETASOM Alessandro Malaspina Agostino Barbarigo Enriko Dandolo Gulyelmo Markoni Dzhuzeppe Finci Banolini Andzhelo Emo Kapitano Tarantini Luyidzhi Torelli Faa de Bruno Otaria Madzhori Barakka Redzhinaldo Dzhuliani Glauko P yetro Kalvi Enriko Taccoli Argo Leonardo da Vinchi Sebastyano Venyer Dzhakomo Nani Komandante Kappellini Franchesko Morozini Lorenco Marchello Mikele B yanki Benedetto Brin Velella Ladzaro Mochenigo Dzherela Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2021 LiteraturaBagnasco Erminio 1977 Submarines of World War Two Annapolis Maryland Naval Institute Press ISBN 0 87021 962 6 Mario Rossetto MISSIONE NON ATTACCARE 1943 Finzi e Da Vinci L operazione piu pericolosa compiuta da due sommergibili Ugo Mursia Editore 2018 156 s ISBN 978 8842555735 Giorgio Giorgerini Uomini sul fondo Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi Mondadori 2002 709 s ISBN 978 8804505372PosilannyaDandolo DO I 16 na uboat net angl Submarine Dandolo angl ital
Топ