Зозу́льки ри́мські, або пальчатокорі́нник ри́мський (Dactylorhiza romana) — багаторічна рослина родини зозулинцевих. Поширена в країнах чорноморського та, особливо, середземноморського басейнів, чим обумовлений її видовий епітет — «римські». Вразливий вид, занесений до Червоної книги України. Обмежено застосовується як декоративна та лікарська рослина.
Зозульки римські | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Зозулинцеві (Orchidaceae) |
Рід: | Зозульки (Dactylorhiza) |
Вид: | Зозульки римські (D. romana) |
Біноміальна назва | |
Dactylorhiza romana () Soó, 1962 |
Опис
Трав'яниста рослина заввишки 15-35 см, геофіт. Бульби циліндричні або веретеноподібні, на кінцях двічірозділені, рідше вони можуть поділятися на більшу кількість сегментів (до 4) і в цьому разі набувають вигляду розставлених пальців. Щороку бульби віддають накопичені в них поживні речовини і відмирають, а на зміну старим утворюються молоді.
Стебло пряме, порожнисте, світло-зелене, при основі огорнуте 2-3 білувато-буруватими плівчастими піхвами. Листки у кількості 4-13 (зазвичай 5-7) штук скупчені біля основи стебла, рідше вкривають його нижню частину на ½. Листки завдовжки 15-20 см, завширшки 0,4-1,4 см, лінійно-ланцетні, загострено-тупі. Жилкування паралельне.
Суцвіття — густий короткоциліндричний колос завдовжки 3-8 см, завширшки 2-4 см. Приквітки ланцетні або вузьколанцетні, тупувато-загострені, зазвичай 2-3 см завдовжки та 3-4 мм завширшки, причому нижні значно перевищують довжину віночка, а верхні дорівнюють йому або, навіть, коротші за квітки. Забарвлення приквітків залежить від кольору квіток: в темних суцвіттях воно червоно-фіолетове, в світлих — зелене. Зозулькам римським притаманна — явище, при якому квітконіжки перекручуються, внаслідок чого квітки у суцвітті розташовуються верхніми пелюстками донизу, а нижніми доверху.
Квітки завдовжки 7-12 мм, двостатеві, зигоморфні, п'ятичленні, без запаху. Листочки оцвітини розташовані в двох колах. Середній зовнішній листочок оцвітини завдовжки до 8 мм, еліптично-яйцеподібний, з трьома жилками, бічні завдовжки до 9 мм, завширшки 3,5-4 мм, яйцеподібні, відігнуті, нерівнобічні. Два листочки внутрішнього кола завдовжки 6-8 мм, завширшки до 5 мм, яйцеподібні або широкояйцеподібні, тупі, з чотирма жилками. завдовжки 7-9 мм, завширшки 8-12 мм, широкояйцеподібна, по краю коротко трилопатева. Її середня лопать майже квадратна, має на кінці помітну виїмку, а бічні по зовнішніх краях заокруглені. Шпорець завдовжки 1,3-2 см (зазвичай вдвічі довший за губу), циліндричний, тупий, прямий або ледь зігнутий на кінці, розташований горизонтально або стирчить вверх. Забарвлення пелюсток мінливе: найчастіше фіолетово-пурпурове або блідо-жовте, рідше — жовтувато-рожеве, біле. Пилок желеподібний.
Плід — коробочка. Насіння дрібне, плоске.
Варіанти забарвлення квіток. |
Визначення
Морфологічно й таксономічно зозульки римські дуже наближені до зозульок бузинових, з якими їх легко сплутати. Розрізненню цих видів заважає і те, що вони можуть траплятися в одній місцевості. Іншим спорідненим видом є (в перекладі українською «зозульки острівні»).
Назва виду | Вегетативні органи | Генеративні органи |
Зозульки римські | Листки лінійно-ланцетні, скупчені біля основи стебла або у нижній половині | Шпорець циліндричний, трохи зігнутий, спрямований горизонтально або вверх |
---|---|---|
Зозульки бузинові | Листки ланцетні, вкривають стебло на ½-⅔ | Шпорець конічний, помітно вигнутий, спрямований вверх |
Dactylorhiza insularis | Листки ланцетні, рівномірно розподілені по стеблу | Шпорець циліндричний, трохи зігнутий, майже горизонтальний |
Екологія
Рослина досить теплолюбна, здатна витримувати лише незначні морози. Зозульки римські помірно вибагливі до світла: зазвичай вони зростають на галявинах чи у затінку під деревами, втім, квітнуть до розпускання листя, за доброї освітленості. Так само помірно вибагливі вони й до вологості ґрунту, хоча цей вид більш посухостійкий порівняно з іншими представниками роду. Типовими оселищами зозульок римських є листяні та хвойні ліси, найчастіше ялівцеві, пухнастодубові та кримськососнові. Вид входить до складу угрупувань класів (союз ) та (союз ). В горах він трапляється переважно на висоті до 600 м, зрідка його знаходили і вище — на рівні до 1800 м.
Розмножується переважно насінням, вегетативне розмноження можливе, але в природі відбувається нечасто. В цьому випадку нові рослини утворюються із бруньок, що формуються однією із бульб, інша, як правило, в розмноженні участі не бере і слугує для накопичення поживних речовин. Цвітіння в різних частинах ареалу триває з березня по червень, в Україні відбувається у квітні-травні. Квіти запилюються комахами, здебільшого джмелями. Плодоносить у травні-червні. В природі можливе перехресне запилення зозульок римських з іншими представниками роду, перш за все з близькими до них зозульками бузиновими, а також із зозульками плямистими. Внаслідок такого запилення утворюються життєздатні гібриди.
Як і багато інших орхідей, цей вид вирізняє надзвичайно малий розмір зародка. Він складається лише з невеличкої групи недеференційованих клітин, не містить ендосперму, а тому не здатен вдовольнити потреби паростка у поживних речовинах. Через це для успішного проростання насіння зозульок римських має бути обов'язково заражене симбіотичним грибом. Саме через ендотрофну мікоризу, утворену грибом, до паростка надходять необхідні мінеральні речовини.
Поширення
Основна частина ареалу зозульок римських лежить у межах Середземномор'я, зокрема, цей вид описаний на Піренейському, Балканському та Апеннінському півостровах. В Італії ця рослина поширена в центральній і південній частинах країни, включно з островом Сицилія, втім, не знайдена на Сардинії. Периферійні частини ареалу включають Малу та Західну Азію, Кавказ. Найсхідніші популяції були зареєстровані в Ірані та Туркменістані. Північна межа розповсюдження зозульок римських пролягає через Болгарію та Україну, причому в Україні вони відомі виключно у Гірському Криму.
Значення і статус виду
Загалом зозульки римські не належать до панівних видів, тому навіть в межах свого основного ареалу вони трапляються нечасто. Водночас окремі осередки (навіть на півночі ареалу) можуть налічувати велику кількість рослин, які під час цвітіння здатні утворювати аспект. Дослідження українських популяцій показали, що природне поновлення в них цілком задовільне. Така локальна чисельність може справити хибне враження, начебто вид у безпеці. Однак, в зонах високого рекреаційного навантаження зозульки римські щезають дуже швидко. Іншими загрозами для цього виду є збирання рослин, господарське освоєння земель.
З цих причин вид занесений до Додатку II Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES) і Червоної книги України.
В Україні зозульки римські охороняють у Ялтинському гірсько-лісовому, Кримському та Карадазькому природних заповідниках. Дієвими засобами охорони можуть бути створення заказників в осередках поза заповідними зонами, вирощування в ботанічних садах. Станом на 2016 рік в Україні цей вид представлений лише в колекції Національного ботанічного саду.
Раніше зозульки римські використовували як сировину для отримання салепу, втім, через рідкісність виду такі заготівлі підпали під заборону. Окрім України збирання цієї орхідеї обмежене в деяких областях Італії.
Систематика
Підвиди
- Dactylorhiza romana subsp. romana — зозульки римські римські, номінативний підвид, поширений в Італії;
- Dactylorhiza romana subsp. georgica (Klinge) Soó ex Renz & Taubenheim, 1983 — зозульки римські грузинські, розповсюджені на Кавказі;
- Dactylorhiza romana subsp. guimaraesii (E.G.Camus) H.A.Pedersen, 2006 — підвид, поширений на Піренейському півострові;
- Dactylorhiza romana var. markusii (Tineo) Soó.
Гібриди
- W.Rossi, P.Arduino, R.Cianchi, N.Piemontese & L.Bullini,1995 = Dactylorhiza romana × Dactylorhiza maculata subsp. saccifera (Brongniart) Soó;
- (Cif. & Giacom.) Soó, 1962 = Dactylorhiza romana × Dactylorhiza sambucina (L.) Soó.
Синоніми
|
|
Джерела
- The Plant List. [ 1 вересня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Зозульки римські [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Процитовано 30 жовтня 2016.
- Petrova, A.S., Vladimirov, V. & Stoyanov, Y. (2009). Dactylorhiza maculata subsp. transsilvanica (Orchidaceae): new for the Bulgarian flora. Phytologia Balcanica 15: 389—392. (болг.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zozu lki ri mski abo palchatokori nnik ri mskij Dactylorhiza romana bagatorichna roslina rodini zozulincevih Poshirena v krayinah chornomorskogo ta osoblivo seredzemnomorskogo basejniv chim obumovlenij yiyi vidovij epitet rimski Vrazlivij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Obmezheno zastosovuyetsya yak dekorativna ta likarska roslina Zozulki rimski Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Zozulincevi Orchidaceae Rid Zozulki Dactylorhiza Vid Zozulki rimski D romana Binomialna nazva Dactylorhiza romana Soo 1962OpisTrav yanista roslina zavvishki 15 35 sm geofit Bulbi cilindrichni abo veretenopodibni na kincyah dvichirozdileni ridshe voni mozhut podilyatisya na bilshu kilkist segmentiv do 4 i v comu razi nabuvayut viglyadu rozstavlenih palciv Shoroku bulbi viddayut nakopicheni v nih pozhivni rechovini i vidmirayut a na zminu starim utvoryuyutsya molodi Steblo pryame porozhniste svitlo zelene pri osnovi ogornute 2 3 biluvato buruvatimi plivchastimi pihvami Listki u kilkosti 4 13 zazvichaj 5 7 shtuk skupcheni bilya osnovi stebla ridshe vkrivayut jogo nizhnyu chastinu na Listki zavdovzhki 15 20 sm zavshirshki 0 4 1 4 sm linijno lancetni zagostreno tupi Zhilkuvannya paralelne Sucvittya gustij korotkocilindrichnij kolos zavdovzhki 3 8 sm zavshirshki 2 4 sm Prikvitki lancetni abo vuzkolancetni tupuvato zagostreni zazvichaj 2 3 sm zavdovzhki ta 3 4 mm zavshirshki prichomu nizhni znachno perevishuyut dovzhinu vinochka a verhni dorivnyuyut jomu abo navit korotshi za kvitki Zabarvlennya prikvitkiv zalezhit vid koloru kvitok v temnih sucvittyah vono chervono fioletove v svitlih zelene Zozulkam rimskim pritamanna yavishe pri yakomu kvitkonizhki perekruchuyutsya vnaslidok chogo kvitki u sucvitti roztashovuyutsya verhnimi pelyustkami donizu a nizhnimi doverhu Kvitki zavdovzhki 7 12 mm dvostatevi zigomorfni p yatichlenni bez zapahu Listochki ocvitini roztashovani v dvoh kolah Serednij zovnishnij listochok ocvitini zavdovzhki do 8 mm eliptichno yajcepodibnij z troma zhilkami bichni zavdovzhki do 9 mm zavshirshki 3 5 4 mm yajcepodibni vidignuti nerivnobichni Dva listochki vnutrishnogo kola zavdovzhki 6 8 mm zavshirshki do 5 mm yajcepodibni abo shirokoyajcepodibni tupi z chotirma zhilkami zavdovzhki 7 9 mm zavshirshki 8 12 mm shirokoyajcepodibna po krayu korotko trilopateva Yiyi serednya lopat majzhe kvadratna maye na kinci pomitnu viyimku a bichni po zovnishnih krayah zaokrugleni Shporec zavdovzhki 1 3 2 sm zazvichaj vdvichi dovshij za gubu cilindrichnij tupij pryamij abo led zignutij na kinci roztashovanij gorizontalno abo stirchit vverh Zabarvlennya pelyustok minlive najchastishe fioletovo purpurove abo blido zhovte ridshe zhovtuvato rozheve bile Pilok zhelepodibnij Plid korobochka Nasinnya dribne ploske Varianti zabarvlennya kvitok Viznachennya Morfologichno j taksonomichno zozulki rimski duzhe nablizheni do zozulok buzinovih z yakimi yih legko splutati Rozriznennyu cih vidiv zavazhaye i te sho voni mozhut traplyatisya v odnij miscevosti Inshim sporidnenim vidom ye v perekladi ukrayinskoyu zozulki ostrivni Nazva vidu Vegetativni organi Generativni organiTablicya dlya viznachennya zozulok rimskih Zozulki rimski Listki linijno lancetni skupcheni bilya osnovi stebla abo u nizhnij polovini Shporec cilindrichnij trohi zignutij spryamovanij gorizontalno abo vverh Zozulki buzinovi Listki lancetni vkrivayut steblo na Shporec konichnij pomitno vignutij spryamovanij vverh Dactylorhiza insularis Listki lancetni rivnomirno rozpodileni po steblu Shporec cilindrichnij trohi zignutij majzhe gorizontalnijEkologiyaRoslina dosit teplolyubna zdatna vitrimuvati lishe neznachni morozi Zozulki rimski pomirno vibaglivi do svitla zazvichaj voni zrostayut na galyavinah chi u zatinku pid derevami vtim kvitnut do rozpuskannya listya za dobroyi osvitlenosti Tak samo pomirno vibaglivi voni j do vologosti gruntu hocha cej vid bilsh posuhostijkij porivnyano z inshimi predstavnikami rodu Tipovimi oselishami zozulok rimskih ye listyani ta hvojni lisi najchastishe yalivcevi puhnastodubovi ta krimskososnovi Vid vhodit do skladu ugrupuvan klasiv soyuz ta soyuz V gorah vin traplyayetsya perevazhno na visoti do 600 m zridka jogo znahodili i vishe na rivni do 1800 m Rozmnozhuyetsya perevazhno nasinnyam vegetativne rozmnozhennya mozhlive ale v prirodi vidbuvayetsya nechasto V comu vipadku novi roslini utvoryuyutsya iz brunok sho formuyutsya odniyeyu iz bulb insha yak pravilo v rozmnozhenni uchasti ne bere i sluguye dlya nakopichennya pozhivnih rechovin Cvitinnya v riznih chastinah arealu trivaye z bereznya po cherven v Ukrayini vidbuvayetsya u kvitni travni Kviti zapilyuyutsya komahami zdebilshogo dzhmelyami Plodonosit u travni chervni V prirodi mozhlive perehresne zapilennya zozulok rimskih z inshimi predstavnikami rodu persh za vse z blizkimi do nih zozulkami buzinovimi a takozh iz zozulkami plyamistimi Vnaslidok takogo zapilennya utvoryuyutsya zhittyezdatni gibridi Yak i bagato inshih orhidej cej vid viriznyaye nadzvichajno malij rozmir zarodka Vin skladayetsya lishe z nevelichkoyi grupi nedeferencijovanih klitin ne mistit endospermu a tomu ne zdaten vdovolniti potrebi parostka u pozhivnih rechovinah Cherez ce dlya uspishnogo prorostannya nasinnya zozulok rimskih maye buti obov yazkovo zarazhene simbiotichnim gribom Same cherez endotrofnu mikorizu utvorenu gribom do parostka nadhodyat neobhidni mineralni rechovini PoshirennyaOsnovna chastina arealu zozulok rimskih lezhit u mezhah Seredzemnomor ya zokrema cej vid opisanij na Pirenejskomu Balkanskomu ta Apenninskomu pivostrovah V Italiyi cya roslina poshirena v centralnij i pivdennij chastinah krayini vklyuchno z ostrovom Siciliya vtim ne znajdena na Sardiniyi Periferijni chastini arealu vklyuchayut Malu ta Zahidnu Aziyu Kavkaz Najshidnishi populyaciyi buli zareyestrovani v Irani ta Turkmenistani Pivnichna mezha rozpovsyudzhennya zozulok rimskih prolyagaye cherez Bolgariyu ta Ukrayinu prichomu v Ukrayini voni vidomi viklyuchno u Girskomu Krimu Znachennya i status viduZagalom zozulki rimski ne nalezhat do panivnih vidiv tomu navit v mezhah svogo osnovnogo arealu voni traplyayutsya nechasto Vodnochas okremi oseredki navit na pivnochi arealu mozhut nalichuvati veliku kilkist roslin yaki pid chas cvitinnya zdatni utvoryuvati aspekt Doslidzhennya ukrayinskih populyacij pokazali sho prirodne ponovlennya v nih cilkom zadovilne Taka lokalna chiselnist mozhe spraviti hibne vrazhennya nachebto vid u bezpeci Odnak v zonah visokogo rekreacijnogo navantazhennya zozulki rimski shezayut duzhe shvidko Inshimi zagrozami dlya cogo vidu ye zbirannya roslin gospodarske osvoyennya zemel Z cih prichin vid zanesenij do Dodatku II Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni ta flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES i Chervonoyi knigi Ukrayini V Ukrayini zozulki rimski ohoronyayut u Yaltinskomu girsko lisovomu Krimskomu ta Karadazkomu prirodnih zapovidnikah Diyevimi zasobami ohoroni mozhut buti stvorennya zakaznikiv v oseredkah poza zapovidnimi zonami viroshuvannya v botanichnih sadah Stanom na 2016 rik v Ukrayini cej vid predstavlenij lishe v kolekciyi Nacionalnogo botanichnogo sadu Ranishe zozulki rimski vikoristovuvali yak sirovinu dlya otrimannya salepu vtim cherez ridkisnist vidu taki zagotivli pidpali pid zaboronu Okrim Ukrayini zbirannya ciyeyi orhideyi obmezhene v deyakih oblastyah Italiyi SistematikaPidvidi Dactylorhiza romana subsp romana zozulki rimski rimski nominativnij pidvid poshirenij v Italiyi Dactylorhiza romana subsp georgica Klinge Soo ex Renz amp Taubenheim 1983 zozulki rimski gruzinski rozpovsyudzheni na Kavkazi Dactylorhiza romana subsp guimaraesii E G Camus H A Pedersen 2006 pidvid poshirenij na Pirenejskomu pivostrovi Dactylorhiza romana var markusii Tineo Soo Gibridi W Rossi P Arduino R Cianchi N Piemontese amp L Bullini 1995 Dactylorhiza romana Dactylorhiza maculata subsp saccifera Brongniart Soo Cif amp Giacom Soo 1962 Dactylorhiza romana Dactylorhiza sambucina L Soo Sinonimi Dactylorchis romana Sebast Verm Dactylorhiza cantabrica H A Pedersen Dactylorhiza libanotica Mouterde Aver Dactylorhiza markusii Tineo H Baumann amp Kunkele Dactylorhiza romana subsp libanotica Mouterde Kreutz Dactylorhiza romana subsp markusii Tineo Holub Dactylorhiza romana subsp siciliensis Klinge Soo Dactylorhiza romana var sicula Tineo Soo Dactylorhiza sambucina subsp cantabrica H A Pedersen Kreutz Dactylorhiza sambucina subsp pseudosambucina Ten H Sund Dactylorhiza sambucina subsp romana Sebast Bornm Dactylorhiza sambucina subsp siciliensis Klinge H Sund Dactylorhiza sambucina f zimmermannii A Camus P Delforge Dactylorhiza sicula Tineo Aver Dactylorhiza sulphurea subsp pseudosambucina Ten Franco Dactylorhiza sulphurea subsp siciliensis Klinge Franco Orchis bracteata Ten Orchis fasciculata var obtusifolia Tineo Orchis lucana Spreng Orchis markusii Tineo Orchis mediterranea Klinge Orchis mediterranea subsp pseudosambucina Ten Klinge Orchis mediterranea subsp siciliensis Klinge Orchis natalis Tineo Orchis ochroleuca Schur Orchis pseudosambucina Ten Orchis pseudosambucina subsp markusii Tineo Nyman Orchis pseudosambucina var natalis Tineo Nyman Orchis pseudosambucina subsp sicula Tineo K Richt Orchis romana Sebast Orchis romana var incarnata E G Camus amp A Camus Orchis romana subsp libanotica Mouterde Orchis romana var lutea E G Camus amp A Camus Orchis romana f markusii Tineo Soo Orchis romana f obtusifolia Tineo Soo Orchis sambucina Brot Orchis sambucina var zimmermannii A Camus Orchis siciliensis Klinge Orchis sicula Tineo Orchis sulphurea var markusii Tineo MaireDzherelaThe Plant List 1 veresnya 2021 u Wayback Machine angl Zozulki rimski 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine u Chervonij knizi Ukrayini Procitovano 30 zhovtnya 2016 Petrova A S Vladimirov V amp Stoyanov Y 2009 Dactylorhiza maculata subsp transsilvanica Orchidaceae new for the Bulgarian flora Phytologia Balcanica 15 389 392 bolg